Успішне ведення насінництва багаторічних бобових трав - запорука розширення площ посіву польових та лучних агрофітоценозів

Размещено на http://allbest.ru

Успішне ведення насінництва багаторічних бобових трав - запорука розширення площ посіву польових та лучних агрофітоценозів

О.А. Запрута, С.Ф. Антонів, С.І. Колісник

Анотація

Мета. Дослідити і теоретично обґрунтувати способи підвищення посівних та врожайних властивостей насіння багаторічних бобових трав і на їх основі розробити нові та удосконалити існуючі ресурсоощадні, конкурентоспроможні технології вирощування за рахунок застосування мінеральних, швидкодіючих вапнякових добрив, інокуляції насіння бактеріальними препаратами на основі різних штамів азотфіксувальних мікроорганізмів та позакореневих підживлень протягом вегетації трав біостимуляторами і антистресантами з метою розширення господарсько-цінних польових та лучних травостоїв на деградованих природних кормових угіддях.

Методи. Польовий, лабораторний, візуальний, вимірювальний, ваговий, кількісний, метод пробного снопа, математичний, статистичний.

Результати. Розроблено агробіологічні основи формування плодоелементів багаторічних бобових трав з високими врожайними та посівними властивостями, що передбачають на фоні основного удобрення під покривну культуру N30P60-90K60-90 у поєднанні із швидкодіючим вапняковим добривом (Ca(OH)2 - гашене вапно - 1,2 т/га) - 0,5 норми за гідролітичною кислотністю, проведення інокуляції насіння бактеріальним препаратом Ризобофіт 0,15 л на гектарну норму насіння і позакореневих підживлень антистресантом у фази стеблування та бутонізації трав. Це сприяло формуванню максимального врожаю насіння люцерни посівної - 0,29-0,30 т/га, конюшини лучної - 0,47-0,49 т/га, конюшини гібридної - 0,30-0,31 т/га, лядвенцю рогатого - 0,45-0,47 т/га.

Висновки. Для успішного ведення насінництва нових високопродуктивних сортів багаторічних бобових трав з високими посівними та врожайними властивостями обов'язковим заходом є, на фоні основного удобрення мінеральними та швидкодіючим вапняковим добривами під покривну культуру, проведення передпосівного обробляння насіння бактеріальним препаратом Ризобофіт та позакореневих підживлень антистресантом Агрогумат, що сприяло в середньому за роки досліджень збільшенню насіннєвої продуктивності на 21-57%.

Ключові слова: багаторічні бобові трави, інокуляція, позакореневі підживлення, урожайність, насіння, посівні якості.

Вступ

Постановка проблеми. Однією із основних умов ведення успішного насінництва багаторічних бобових трав є розширення посівних площ в структурі кормових культур до 50-55% та удосконалення технологій їх вирощування з метою зростання врожайності насіння, що призведе до створення високопродуктивних сіяних агрофітоценозів та поліпшення родючості і структури ґрунтів [1]. Багаторічні бобові трави відіграють важливу роль у збільшенні виробництва кормового білка при заготівлі різноманітних видів дешевих кормів, зокрема сіна, сінажу, від чого залежить рівень годівлі тварин і, насамперед, продуктивність тваринництва [2, 3].

На даний час в Україні вирощується більше 25 видів багаторічних бобових і злакових кормових трав. Із бобових до найбільш продуктивних в різних зонах вирощування відносять люцерну посівну, конюшину лучну, гібридну і повзучу, лядвенець рогатий. Проте найбільш урожайною вважається люцерна посівна [4, 5, 6]. Для кращої реалізації біологічного потенціалу сільськогосподарських культур у виробництві насіння, значну увагу слід приділяти використанню нових, високопродуктивних сортів інтенсивного типу, адаптованих до конкретних ґрунтово-кліматичних умов вирощування, що забезпечать не лише збільшення урожайності, але й підвищення якості продукції [7]. Багаторічні бобові трави мають унікальну здатність фіксувати атмосферний азот завдяки симбіотичній діяльності бульбочкових бактерій, забезпечуючи при цьому себе на 60-70% азотним живленням та підвищуючи родючість ґрунту [8, 9, 10].

За сприятливих умов росту й розвитку багаторічні бобові трави здатні фіксувати з повітря від 500 до 800 кг/га азоту і залишати в ґрунті з кореневими і стерньовими рештками 150-200 кг/га азоту, а це рівнозначно внесенню 40 т/га гною. Утворюючи бульбочки на корінні рослин, бактерії фіксують атмосферний азот, який використовує рослина-господар, а більша його частина накопичується в ґрунті і стає доступною іншим, не бобовим, видам, коли коріння і бульбочки розкладаються. Накопичення біологічного азоту бобовими культурами відбувається лише за наявності в ґрунті симбіотично активних бульбочкових бактерій, які з'являються у фазі перших справжніх листків. Максимальна їх кількість спостерігається на початку цвітіння бобових трав, у фазі повного цвітіння їх кількість зменшується і азот потрапляє в ґрунт [ 11]. У зв'язку з цим обов'язковим агрозаходом у технологіях вирощування багаторічних бобових трав провідне місце займає передпосівне обробляння насіння бактеріальними препаратами, які на основі бульбочкових бактерій забезпечують підвищення продуктивності бобових культур у середньому на 10 - 30%, а зростання вмісту протеїну в рослинах - на 20-45%. Ефективність інокуляції залежить від норм внесених мінеральних добрив, рівня родючості ґрунту, його кислотності, погодних умов та виду штамів, що входять до складу препарату [12, 13].

Мета досліджень. Дослідити і теоретично обґрунтувати способи підвищення посівних та врожайних властивостей насіння багаторічних бобових трав (люцерни посівної, конюшини лучної і гібридної, лядвенцю рогатого) та на їх основі розробити нові та удосконалити існуючі ресурсоощадні, конкурентоспроможні технології вирощування, адаптовані до умов середовища з високим рівнем окупності енергії та комплексним поєднанням основних агротехнічних прийомів в єдиний технологічний процес за рахунок застосування мінеральних, швидкодіючих вапнякових добрив, інокуляції насіння бактеріальними препаратами на основі різних штамів азотфіксувальних мікроорганізмів та позакореневих підживлень протягом вегетації трав біостимуляторами і антистресантами, розробити схему їх застосування залежно від потреби рослин в окремі періоди їхнього онтогенезу для формування господарськоцінних лучних травостоїв на деградованих природних кормових угіддях.

Матеріали і методи

Польові дослідження проводились на полях Інституту кормів та сільського господарства Поділля НААН у сівозміні відділу насінництва та трансферу інновацій протягом 2016-2018 років. Ґрунти - сірі лісові, які характеризуються такими показниками: рН - 4,8-5,2; в орному шарі ґрунту (0-20 см) вміст гумусу становить 1,91-2,40%, легкогідролізованого азоту за Корнфільдом - 7,5-10,0; рухомих форм фосфору (Р₂О₅) і калію (К₂О) за Чиріковим - відповідно 15-19; 10,3-12,5 мг на 100 г повітряно-сухого ґрунту.

Облікова площа ділянок 25 м², кількість повторень чотириразова. Висівали сорти люцерни посівної Синюха, конюшини лучної - Політанка, конюшини гібридної - Вілія, лядвенцю рогатого - Аякс, Гелон. Посів весняний, з нормами висіву 3,5 млн/га (8 кг/га); 7,0 млн/га (12 кг/га); 6,0 млн/га (10 кг/га); 9,0 млн/га (12 кг/га) схожих насінин відповідно. Люцерну висівали черезрядно (30 см), інші трави суцільним способом посіву (15 см). Покривною культурою, яка захищає посіви підсіяних бобових трав від бур'янів, вітрів, холоду і спеки, був ярий ячмінь сорту Тівер з нормою висіву 3,0 млн/га схожих насінин.

Вапнування ґрунту швидкодіючим вапняковим добривом гашене вапно - пушонка (Са(ОН)₂) у нормі 400 кг/га та фосфорно-калійними добривами (Р_60-90К_60-90) у формі гранульованого суперфосфату та хлористого калію вносили восени під основний обробіток, азотні добрива (N₃₀) у формі аміачної селітри - навесні під покривну культуру.

Схемою досліджень передбачено вивчення дії інокуляції насіння бактеріальним препаратом Ризобофіт (штами бактерій Sinorhizobium meliloti під люцерну посівну, Rhizobium leguminosarum biovar trifolii під конюшини та Mezorhizobium loti під лядвенець рогатий) у дозі 0,15 л/га на норму насіння та позакореневих підживлень двічі у фази стеблування та бутонізації біологічними хелатними препаратами Біосил та Сапрогум, антистресантами Амінокат 30 та Агрогумат, які створені для інтенсифікації росту і розвитку та підвищення продуктивності сільськогосподарських культур при відповідних дозах і термінах внесення. Агротехніка, крім варіантів, які вивчали у дослідах, загальноприйнята для умов зони вирощування.

Результати досліджень і обговорення

Дослідженнями відділу насінництва та трансферу інновацій Інституту кормів та сільського господарства НААН встановлено, що передпосівне обробляння насіння багаторічних бобових трав бактеріальним препаратом Ризобофіт (різними штамами під певний вид трави) забезпечило збільшення насіннєвої продуктивності на 21 -50% (залежно від виду).

Відомо, що багаторічні бобові трави дуже чутливі до кислотності ґрунтів. Особливо це відчувається на посівах люцерни посівної та конюшини, на рослинах яких при рН нижче 4,0-4,5 припиняється життєдіяльність бульбочкових бактерій, рослини зріджуються і гинуть через недостатнє для них азотне живлення [14], також знижується продуктивна дія добрив. Тому для підвищення родючості ґрунтів, зростання продуктивності трав та ефективного використання основного удобрення та позакореневого підживлення необхідно проводити вапнування кислих ґрунтів мірою 1,0 -1,5 норми за гідролітичною кислотністю, що забезпечує зростання насіннєвої продуктивності в 1,8 -2,2 разу [15].

Крім макроелементів, у живленні рослин відіграють важливу роль мікроелементи, які у значній кількості містяться в мікродобривах, стимуляторах росту рослин, антистресантах. Особливо максимальний вплив спостерігається при їх внесенні протягом вегетації в особливо критичні фази росту і розвитку рослин на фоні повного мінерального живлення та вапнування, що пояснюється їх антагоністичною дією на рухомість мікроелементів в ґрунті та підвищеним виносом з урожаєм. За комплексного внесення різних видів добрив, як правило, ефективність буває більшою, ніж за їх окремого застосування, оскільки дія кожного мінерального елемента підвищує дію іншого [16]. Передпосівне обробляння насіння сприяє поліпшенню азотного живлення рослин за рахунок фіксації атмосферного азоту, підвищується схожість насіння, збільшується вміст білка в рослинах, зростає стійкість посівів до заморозків, різних хвороб, у продуктивних органах рослин не утворюються нітрати і нітрити, їх кількість, навпаки, знижується в 1,5 -2 рази, скорочується період вегетації, зростає урожайність на 10-60%, покращується якість продукції і збільшується насиченість її вітамінами, відновлюється і покращується структура ґрунту.

При проведенні позакореневих підживлень водорозчинними мікродобривами рослини отримують поживні речовини через листки, що сприяє покращенню мобілізації макро - та мікроелементів з ґрунту, зниженню стресового стану рослин протягом вегетації у відповідальні періоди їхнього росту і розвитку. При внесені на рослину вони здатні спричиняти значні зміни в рості і розвитку рослин, включаються в обмін речовин, підвищують рівень життєдіяльності, заощаджують для рослин воду, активізують мікробіологічні процеси. Мікродобрива сприяють інтенсивному нагромадженню органічних речовин, підвищенню зимостійкості рослин та стійкості до хвороб, посилюють ріст і прискорюють розвиток, покращують якість продукції. кормовий мінеральний добриво бобовий

Попередніми дослідженнями, проведеними в Інституті кормів та сільського господарства Поділля НААН на ґрунтах з рН 5,0-5,4, доведено високу ефективність внесення швидкодіючих вапнякових добрив у формі Са(ОН)₂ (гашене вапно - пушонка) 0,5 норми за гідролітичною кислотністю, що в поєднанні із застосуванням мінеральних добрив у дозі N30P90K90 під люцерну посівну та N₃₀P₆₀K₆₀ під інші бобові трави сприяло підвищенню урожаю насінняна 35-40% [17]. Тому схемою досліджень передбачено внесення в основне удобрення швидкодіючих вапнякових добрив у поєднанні із повним мінеральним живленням.

Як показали результати досліджень, за рахунок біологічних особливостей сортів та впливу ґрунтово-кліматичних умов 2016-2018 рр. на фоні внесення в основне удобрення під покривну культуру половинної норми швидкодіючого вапнякового добрива Са(ОН)₂ (пушонка) кількістю 1,2 т/га у поєднанні із застосуванням мінеральних добрив у дозі N30P60-90K60-90 формувався урожай насіння сортів люцерни посівної Синюха - 192, конюшини лучної Політанка - 350, конюшини гібридної Вілія - 238, лядвенцю рогатого Аякс, Гелон 367 і 336 кг/га відповідно.

Для підвищення насіннєвої продуктивності бобових трав було передбачено проведення передпосівного обробляння насіння бактеріальним препаратом Ризобофіт (штами бактерій Sinorhizobium meliloti під люцерну посівну, Rhizobium leguminosarum biovar trifolii під конюшини та Mezorhizobium loti під лядвенець рогатий) у дозі 0,15 л/га на норму насіння, що сприяло зростанню насіннєвої продуктивності на 21-50%, та позакореневі підживлення мікродобривами на хелатній основі у фази стеблування та бутонізації трав, що продемонструвало збільшення на 27-57% залежно від виду трав порівняно з ділянками без обробляння насіння та проведення позакореневих підживлень (контроль).

Передпосівне обробляння насіння бобових трав на фоні основного удобрення істотно впливає як на урожайність, так і на посівні властивості насіння. Так при проведенні інокуляції насіння бактеріальним препаратом Ризобофіт насіннєва продуктивність сортів люцерни посівної Синюха, конюшини лучної Політанка, конюшини гібридної Вілія та лядвенцю рогатого Аякс і Гелон зросла на 96, 124, 66, 79 і 87 кг/га, або 50, 35, 28, 21 і 24% порівняно з контролем (табл. 1).

Максимальну урожайність насіння люцерни посівної - 301 кг/га, конюшини лучної - 491, конюшини гібридної - 314, лядвенцю рогатого 464 і 467 кг/га забезпечило проведення позакореневих підживлень антистресантом Агрогумат (0,4 л/га) двічі у фази стеблування і бутонізації бобових трав на фоні основного удобрення мінеральними та швидкодіючими вапняковими добривами, що, відповідно, на 109, 141, 76, 98 і 101 кг/га, або 57, 40, 32, 27, і 28% більше порівняно з контролем (без обробляння насіння та проведення позакореневих підживлень). Порівняно із ділянками, де проводилась передпосівна інокуляція насіння, позакореневі підживлення антистресантом Агрогумат сприяли росту насіннєвої продуктивності люцерни посівної на 13 кг/га, або 5%, конюшини лучної та гібридної на 17 і 10 кг/га, або 4 і 3%, лядвенцю рогатого на 19 і 14 кг/га, або 4 і 3% (табл. 1).

Застосування інших препаратів (Сапрогум, Біосил і Амінокат 30) при проведенні позакореневих підживлень дещо поступались вищезгаданим, хоча сприяли зростанню насіннєвої продуктивності порівняно з контролем сортів люцерни посівної на 69-89 кг/га, або 36-46%, конюшини лучної - на 78-94 кг/га, або 22-27%, конюшини гібридної Вілія - на 30-52 кг/га, або 13-22%, лядвенцю рогатого сортів Аякс і Гелон - на 51-77, 49-84 кг/га, або 14-21 і 13-23%.

Таблиця 1

Насіннєва продуктивність бобових трав залежно від передпосівного обробляння насіння та позакореневих підживлень протягом вегетації

Примітка: Позакореневі підживлення насіннєвих посівів проводили двічі у фази стеблування і бутонізації

В умовах років проведення досліджень нами відзначено значний вплив передпосівного обробляння насіння та проведення позакореневих підживлень на показники формування плодоелементів урожаю багаторічних бобових трав. Найменша кількість генеративних пагонів в середньому за роки досліджень формувалась на контролі на фоні основного удобрення мінеральними та швидкодіючим вапняковим добривами, зокрема люцерни посівної - 213, конюшини лучної - 271, конюшини гібридної - 397, лядвенцю рогатого - 297 і 332 шт./м². Проведення передпосівного обробляння насіння (інокуляції) та позакореневих підживлень посівів двічі у фази стеблування та бутонізації бобових трав сприяло зростанню їх кількості на 4 -36% залежно від внесеного препарату та виду бобового компоненту. Передпосівне обробляння насіння сприяло зростанню кількості генеративних пагонів, зокрема сортів люцерни посівної - на 73 шт./м², або 34%, конюшини лучної на 52 шт./м², або 19%, конюшини гібридної на шт./м², або 14%, лядвенцю рогатого на 40 і 57 шт./м², або 13 і 17% відповідно. Максимальну кількість генеративних пагонів забезпечили позакореневі підживлення двічі у фази стеблування і бутонізації антистресантом Агрогумат (0,4 л/га).

Так люцерна посівна сформувала 290 шт./м², конюшина лучна - 332, конюшина гібридна - 464, лядвенець рогатий - 348 і 400 шт./м², що на 77 шт./м², 61, 97, 51, 68 шт./м², або на 36, 23, 17, 17, 20% більше порівняно з контролем (без обробляння насіння та проведення позакореневих підживлень, фон основного удобрення). Передпосівне обробляння насіння та позакореневі підживлення протягом вегетації позитивно впливали й на формування генеративних органів (бобів та головок) на пагонах бобових трав. Так в середньому за роки досліджень на контролі на 10 пагонах сортів люцерни посівної Синюха та лядвенцю рогатого Аякс, Гелон сформувалось 815, 193 і 203 боби, конюшини лучної Політанка та конюшини гібридної Вілія - відповідно 48 і 42 головки на 10 пагонах. Тоді як при проведенні передпосівного обробляння насіння та позакореневих підживлень, цей показник збільшувався на 9-26%, 8-19, 10-25, 19-54 і 21-43% відповідно.

Максимальну кількість бобів - 992-1026, 219-230, 246-254, та головок - VO- 74 і 58-60, зафіксовано на варіантах із проведенням передпосівного обробляння насіння бактеріальним препаратом Ризобофіт (0,15 л на гектарну норму насіння) та позакореневих підживлень антистресантом Агрогумат (0,4 л/га) у фази стеблування та бутонізації, що супроводжувалось зростанням цього показника відповідно на 177-211, 26-3V, 43-51, 22-26 і 16-18 штук, або на 22-26, 13-19, 2125, 46-54, 38-43% порівняно з контролем.

Інші препарати дещо поступались вищезгаданим, хоча підвищували цей показник порівняно з контролем на 8 -38% залежно від виду трав та препаратів. Відзначено позитивний вплив передпосівного обробляння насіння та позакореневих підживлень бобових трав протягом вегетації на масу 1000 насінин. Так за рахунок ґрунтово -кліматичних умов років досліджень на фоні основного удобрення вапняковими та мінеральними добривами маса 1000 насінин становила: сортів люцерни посівної Синюха - 1,85 г, конюшини лучної Політанка - 1,65 г, конюшини гібридної Вілія - 0,80 г, лядвенцю рогатого Аякс і Гелон - 1,25 і 1,24 г.

При проведенні передпосівного обробляння насіння та позакореневих підживлень мікродобривами на хелатній основі цей показник зріс на 2-4, 4-7, 4-6, 2-4%. Найбільшу масу 1000 насінин бобових трав (1,92-1,93; 1,751,77; 0,84-0,85; 1,29-1,30; 1,28-1,29 г відповідно) забезпечило проведення передпосівного обробляння насіння бактеріальним препаратом Ризобофіт (0,15 л/га на норму насіння) і позакореневих підживлень двічі у фази стеблування і бутонізації антистресантом Агрогумат (0,4 л/га), що на 0,07 -0,08, 0,10-0,12, 0,040,05, 0,04-0,05 г або 4-5, 6-7, 5-6, 3-4% більше порівняно з контролем (без обробляння насіння та позакореневих підживлень).

З літературних джерел відомо, що у головці конюшини в середньому налічується 100 квіток, тому при підрахунку кількості насінин з головки можна визначити показник обнасіненості. В середньому за 2016 -2018 рр. обнасіненість головок конюшини лучної та гібридної зростала на варіантах із проведенням передпосівного обробляння насіння та позакореневих підживлень на 3 -9%. Найбільшу кількість насіння в головках (обнасіненість) конюшини лучної сорту Політанка - 47-48%, та конюшини гібридної Вілія - 33%, спостерігали на варіантах із проведенням передпосівного обробляння насіння бактеріальним препаратом Ризобофіт та позакореневих підживлень антистресантом Агрогумат, що на 8-9 та 3% більше порівняно з контролем. На контролі цей показник в середньому за роки досліджень знаходився в межах 39 і 30%. Отже, урожайність насіння конюшини лучної та гібридної формувалась в основному за рахунок маси 1000 насінин, кількості сформованих головок на одиниці площі та їх обнасіненості. У практиці насіннєвого контролю для визначення посівних якостей насіння використовуються показники «енергія проростання» та «лабораторна схожість», які свідчать про здатність насіння проростати за певний період за оптимальних для цих культур умов. Крім того, у сільськогосподарській практиці важливо враховувати не скільки здорового насіння висівається, а те, яке формуватиме проростки і чи зможуть вони розвинутися в продуктивні рослини і дати високий урожай. Лабораторна схожість не дає відповіді на ці питання, оскільки часто спостерігається невідповідність між показниками лабораторної і польової схожості (особливо багаторічних трав), що негативно позначається на їх урожайності.

Отже, виникає необхідність розроблення нових, більш інформативних, показників і способів оцінки посівних якостей насіння. Багатьма дослідниками з цією метою пропонується показник сили росту, який більшою мірою, ніж енергія проростання і лабораторна схожість насіння, наближається до рівня польової схожості і може служити критерієм її прогнозування.

Проведені лабораторні дослідження у 2016-2018 рр. підтвердили позитивну дію передпосівного обробляння насіння та позакореневих підживлень протягом вегетації бобових трав у найбільш відповідальні періоди їх росту і розвитку на посівні якості насіння, зокрема енергію проростання, силу росту і схожість насіння трав.

За рахунок ґрунтово-кліматичних умов років та сортових особливостей енергія проростання насіння в середньому за роки досліджень становила у люцерни посівної 60%, конюшини лучної - 62%, конюшини гібридної - 64% та лядвенцю рогатого - 76-75%. За проведення інокуляції насіння та позакореневих підживлень цей показник зріс на 2-10% залежно від виду трав та застосованих препаратів (табл. 2).

Таблиця 2

Посівні якості насіння багаторічних бобових трав залежно від передпосівного обробляння насіння та позакореневих підживлень (середнє за 2016-2018 рр.)

Найбільшу енергію проростання насіння сортів люцерни посівної Синюха 67-68%, конюшини лучної Політанка - 70%, конюшини гібридної Вілія - 7172%, лядвенцю рогатого Аякс, Гелон - 82-83 і 84-85% відзначено на варіантах із проведенням передпосівного обробляння насіння бактеріальним препаратом Ризобофіт (0,15 л на гектарну норму насіння) та позакореневих підживлень антистресантом Агрогумат (0,4 л/га) у фази стеблування і бутонізації бобових трав, що на 7-8, 8, 7-8, 6-7, 9-10% більше порівняно з контролем (табл. 2).

Аналогічну залежність помічено і при підрахунку лабораторної схожості насіння. Зокрема на контролі схожість насіння в середньому за роки досліджень становила: люцерни посівної - 88%, конюшини лучної - 87% конюшини гібридної - 88% і лядвенцю рогатого - 87 і 86%, тоді як на варіантах із проведенням обробляння насіння та позакореневих підживлень цей показник збільшувався на 3-8% і коливався від 90 до 96%. Найбільший вплив на схожість насіння багаторічних бобових трав продемонструвало проведення передпосівного обробляння насіння бактеріальним препаратом Ризобофіт та позакореневих підживлень посівів протягом вегетації у фази стеблуванні і бутонізації антистресантом Агрогумат.

Порівняно з контролем. ці варіанти сприяли зростанню цього показника на 7-8, 8-9, 7, 6-8 і 7-9% віцдповідно, схожість насіння тут була на рівні 93 -96% залежно від виду бобового компоненту. Проведення позакореневих підживлень іншими препаратами було менш ефективним, але порівняно з контролем вони сприяли збільшенню схожості насіння на 3-6%. Як свідчать дані лабораторних досліджень, передпосівне обробляння н асіння та позакореневі підживлення посівів багаторічних бобових трав мікродобривами на хелатній основі сприяють зростанню показника сили росту. На контролі показник сили росту знаходився в межах 37-51% залежно від виду трав, тоді як при оброблянні насіння та внесенні мікродобрив у фази стеблування та бутонізації бобових трав сила росту порівняно з контролем зростала на 3 -10%.

Найбільший вплив на показник сили росту відзначено при проведенні передпосівної інокуляції насіння бактеріальним препаратом Ризобофіт (різними штамами бактерій під культури) у кількості 0,15 л на гектарну норму насіння та позакореневих підживлень посівів антистресантом Агрогумат (0,4 л/га), порівняно з контролем сила росту збільшилась у люцерни посівної на 7 -10%, конюшини лучної - на 6-7%, конюшини гібридної - на 4-9%, лядвенцю рогатого на 6-7% і становила, відповідно, 52-55, 57-58, 44-46, 55-56 і 54-55%.

Висновки

При вирощуванні багаторічних бобових трав на насіння найбільш ефективним є проведення передпосівного обробляння насіння бактеріальним препаратом Ризобофіт (штами бактерій Sinorhizobium meliloti під люцерну посівну, Rhizobium leguminosarum biovar trifolii під конюшини та Mezorhizobium loti під лядвенець рогатий) у дозі 0,15 л/га на норму насіння та позакореневих підживлень двічі у фази стеблування і бутонізації антистресантом Агрогумат (0,4 л/га) на фоні основного удобрення мінеральними (N30P60-90K60-90) та швидкодіючим вапняковим добривами Са(ОН) ₂ (гашене вапно - пушонка) 0,5 норми за гідролітичною кислотністю під покривну культуру, що сприяло в середньому за роки досліджень зростанню урожайності насіння сортів люцерни посівної Синюха до 288-301 кг/га, конюшини лучної Політанка - 474-491, конюшини гібридної Вілія - 304-314, лядвенцю рогатого Аякс і Гелон - 445-464 і 453-467 кг/га відповідно, що на 96-109, 124-141, 66-76, 79-98, 87-101 кг/га, або 50-57, 35-40, 28-32, 21-27, 24-28% більше порівняно з контролем без обробляння насіння та проведення позакореневих підживлень.

З такої системи удобрення спостерігалось зростання кількості бобів чи головок на 10 пагонах на 15-54%, маси 1000 насінин - на 3-7%, схожості - на 69% та сили росту насіння - на 6-10% порівняно з контролем без обробляння насіння та позакореневих підживлень.

Список бібліографічних посилань

1. Зінченко Б.С., Дробець П.Т., Мацьків Й.І. та ін. Багаторічні трави в інтенсивному кормовиробництві; за ред. Б.С. Зінченко. Київ: Урожай, 1991. 190 с.

2. Петриченко В.Ф. Теоретичні основи інтенсифікації кормовиробництва в Україні. Вісник аграрної науки. 2007. № 10. С. 19-22.

3. Квітко Г.П. Вплив агроекологічних умов і технологічних прийомів на продуктивність люцерни посівної в Лісостепу. Корми і кормовиробництво. 1999. № 46. С. 55-65.

4. Бугайов В.Д., Щербина Л.П., Бортновський В.М. Особливості селекційної роботи на підвищення рівня зимостійкості та посухостійкості конюшини лучної. Корми і комовиробництво. 2003. № 51. С. 7-9.

5. Оліфірович В.О. Підвищення урожайності та збору протеїну зі старосіяних травостоїв. Корми і кормовиробництво. 2003. № 51. С. 201-205.

6. Рудницький Б.О. Удосконалення елементів технологій вирощування бобових трав на корм та насіння. Корми і кормовиробництво. 2003. № 51. С. 43-51.

7. ЛісовийМ.В. Підвищення ефективності мінеральних добрив. К.: Урожай. 1991. 120 с.

8. Бабич А.О., Петриченко В.Ф., Адамець Ф. Ф. Проблема фотосинтезу і біологічної фіксації азоту бобовими культурами. Вісник аграрної науки. 1996. № 2. С. 34 -39.

9. Патика В.П., Петриченко В.Ф. Мікробна азотфіксація у сучасному кормовиробництві. Корми і кормовиробництво. 2004. № 53. С. 3-11.

10. Roszak W. Rosliny pastewne. Uprawa roslin. Warszawa: Panstwowe wydawnitctwo Rolnicze I Lesne. 1973. S.130-159.

11. Волкогон В.В., Надкернична О.В., Ковалевська Т.М. та ін. Мікробні препарати у землеробстві. Теорія і практика. Монографія. К.: Аграрна наука. 2006. 312 с.

12.SpainkH.P., Kondorosi A., Hooykaas P.J. The Rhizobiaceae. Molecular Biology of Model Plant- Associated Bacteria. London: Khrwer Academic Publishers, 1998. 568 р.

13.Патика В.П., Тихонович І.А., Філіп'єв І.Д. та ін. Мікроорганізми і альтернативне землеробство. К.: Урожай, 1993. 176 с.

14.Зінченко Б.С., Клюй В.С., Мацьків Й.І. Люцерна і конюшина. К.: Урожай, 1989. 232 с.

15. ЯцентюкР.В. Вапнування кислих ґрунтів: основа підвищення їх родючості. Агроном. 2010. № 3.С. 168-169.

16. Лихочвор В.В. Мінеральні добрива та їх застосування. Львів: НВФ «Українські технології», 2008. 312 с.

17.Запрута О.А., Антонів С.Ф., Колісник С.І., Коновальчук В.В. Ефективність системи удобрення насіннєвих посівів конюшини лучної в умовах Лісостепу України. Корми і кормовиробництво. 2013. № 77. С. 6-67.

References

1. Zinchenko B.S., Drobets P.T., Matskiv Y.I. et al. (1991). Bahatorichni travy v intensyvnomu kormovyrobnytstvi [Perennial grasses in intensive feed production]. Kyiv, Urozhai, 190 p. [in Ukrainian].

2. Petrychenko V.F. Teoretychni osnovy intensyfikatsii kormovyrobnytstva v Ukraini [Theoretical foundations of intensification of fodder production in Ukraine]. Visnyk ahrarnoi nauky [Herald of Agrarian Science], 2007, no. 10, pp. 19-22 [in Ukrainian].

3. Kvitko H.P. Vplyv ahroekolohichnykh umov i tekhnolohichnykh pryiomiv na produktyvnist liutserny posivnoi v Lisostepu [The influence of agroecological conditions and technological methods on the productivity of alfalfa in the Forest Steppe]. Kormy i kormovyrobnytstvo [Feeds and feed production], 1999, no. 46, pp. 55-65 [in Ukrainian].

4. Buhaiov V.D., Shcherbyna L.P., Bortnovskyi V.M. Osoblyvosti selektsiinoi roboty na pidvyshchennia rivnia zymostiikosti ta posukhostiikosti koniushyny luchnoi [Peculiarities of selection work to increase the level of winter hardiness and drought resistance of meadow clover]. Kormy i komovyrobnytstvo [Feeds and feed production], 2003, no. 51, pp. 7-9 [in Ukrainian].

5. Olifirovych V.O. Pidvyshchennia urozhainosti ta zboru proteinu zi starosiianykh travostoiv [Increasing productivity and protein yield from old-seeded grass stands]. Kormy i kormovyrobnytstvo [Feeds and feed production], 2003, no. 51, pp. 201-205 [in Ukrainian].

6. Rudnytskyi B.O. Udoskonalennia elementiv tekhnolohii vyroshchuvannia bobovykh trav na korm ta nasinnia [Improvement of elements of technologies for growing legumes for feeds and seeds]. Kormy i kormovyrobnytstvo [Feeds and feed production], 2003, no. 51, pp. 43-51 [in Ukrainian].

7. Lisovyi M.V. (1991). Pidvyshchennia efektyvnosti mineralnykh dobryv [Increasing the efficiency of mineral fertilizers]. Kyiv, Urozhai, 120 p. [in Ukrainian].

8. Babych A.O., Petrychenko V.F., Adamets F. F. Problema fotosyntezu i biolohichnoi fiksatsii azotu bobovymy kulturamy [The problem of photosynthesis and biological fixation of nitrogen by leguminous crops]. Visnyk ahrarnoi nauky [Herald of Agrarian Science], 1996, no. 2, pp. 34-39 [in Ukrainian].

9. Patyka V.P., Petrychenko V.F. Mikrobna azotfiksatsiia u suchasnomu kormovyrobnytstvi [Microbial nitrogen fixation in modern feed production]. Kormy i kormovyrobnytstvo [Feeds and feed production], 2004, no. 53, pp. 3-11 [in Ukrainian].

10. Roszak W. (1973). Rosliny pastewne. Uprawa roslin. Warszawa: Panstwowe wydawnitctwo Rolnicze I Lesne, pp. 130-159 [in Polish].

11. Volkohon V.V., Nadkernychna O.V., Kovalevska T.M. et al. (2006). Mikrobni preparaty u zemlerobstvi. Teoriia i praktyka. Monohrafiia [Microbial preparations in agriculture. Theory and practice. Monograph]. Kyiv, Ahrarna nauka, 312 p. [in Ukrainian].

12. Spaink H.P., Kondorosi A., Hooykaas P.J. (1998). The Rhizobiaceae. Molecular Biology of Model Plant-Associated Bacteria. London, Khrwer Academic Publishers, 568 p.

13. Patyka V.P., Tykhonovych I.A., Filipiev I.D. et al. (1993). Mikroorhanizmy i alternatyvne zemlerobstvo [Microorganisms and alternative agriculture]. Kyiv, Urozhai, 176 p. [in Ukrainian].

14. Zinchenko B.S., Kliui V.S., Matskiv Y.I. (1989). Liutserna i koniushyna [Alfalfa and clover]. Kyiv, Urozhai, 232 p. [in Ukrainian].

15.Iatsentiuk R.V. Vapnuvannia kyslykh gruntiv: osnova pidvyshchennia yikh rodiuchosti [Liming of acidic soils: the basis of increasing their fertility]. Ahronom [Agronomist], 2010, no. 3, pp. 168-169 [in Ukrainian].

16. Lykhochvor V.V. (2008). Mineralni dobryva ta yikh zastosuvannia [Mineral fertilizers and their application]. Lviv, NVF “Ukrainski tekhnolohii”, 312 p. [in Ukrainian].

17. Zapruta O.A., Antoniv S.F., Kolisnyk S.I., Konovalchuk V.V. Efektyvnist systemy udobrennia nasinnievykh posiviv koniushyny luchnoi v umovakh Lisostepu Ukrainy [Effectiveness of the fertilization system of meadow clover seed crops in conditions of the forest-steppe of Ukraine]. Kormy i kormovyrobnytstvo [Feeds and feed production], 2013, no. 77, pp. 6-67 [in Ukrainian].

Abstract

Successful seed management of perennial legumes as the key to expanding the sowing areas of field and meadow agrophytocoenoses

Zapruta O., Antoniv S., Kolisnyk S.

Purpose. To investigate and theoretically substantiate methods of increasing the sowing and productivity properties of seeds of perennial legumes and, on their basis, develop new and improve existing resource-saving, competitive growing technologies due to the use of mineral, fast-acting limestone fertilizers, seed inoculation with bacterial preparations based on various strains of nitrogen-fixing microorganisms and foliar feeding during the growing season with biostimulants and anti-stressors in order to expand economically valuable field and meadow grass stands on degraded natural pastures.

Methods. Field, laboratory, visual, measuring, weight, quantitative, test sheaf method, mathematical, statistical. Results. Agrobiological bases for the formation of fruiting elements of perennial leguminous grasses with high productivity and sowing properties have been developed.

They imply seed inoculation with the bacterial preparation Rhizobophyt 0.15 l/ha and foliar fertilizing with anti-stressor in the phase of stemming and budding of grasses on the ground of the basic fertilizer for cover crop (N30P60-90K60-90) in combination with a fast-acting limestone fertilizer (Ca(OH)2 - slaked lime - 1.2 t/ha) 0.5 norms for hydrolytic acidity.

This contributed to the formation of the maximum seed yield of alfalfa - 0.29-0.30 t/ha, meadow clover - 0.47-0.49 t/ha, hybrid clover - 0.30-0.31 t/ha, deer vetch - 0.45-0.47 t/ha.

Conclusions. For the successful seed production of new high-yielding varieties of perennial leguminous grasses with high sowing and productive properties, a mandatory measure is, against the background of the main fertilization with mineral and fast-acting limestone fertilizers for cover crops, the pre-sowing treatment of seeds with the bacterial preparation Rhizobophyt and foliar fertilizing with the anti-stressor Agrohumat, which contributed on average, over the years of research, to increase seed productivity by 21-57%.

Key words: perennial leguminous grasses, inoculation, foliar fertilization, productivity, seeds, sowing qualities.

Размещено на Allbest.ru