Проблеми формування кормових центрів в територіальних громадах

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Проблеми формування кормових центрів в територіальних громадах

І.С. Воронецька, Н.П. Юрчук, О.О. Кравчук

Мета. Обґрунтування науково-теоретичних засад формування кормових центрів в об'єднаних територіальних громадах в умовах обмеженості ресурсів та вирішення проблеми забезпечення населення продукцією тваринництва. Методи. Діалектичний метод наукового пізнання, спостереження, порівняння, абстрактно-логічний та статистико-аналітичний аналіз, графічно - ілюстративний метод. Результати. Визначено особливості розвитку тваринництва України в сучасних умовах господарювання. Охарактеризовано проблеми молочного скотарства в умовах воєнного стану в Україні. Встановлено, що при зменшенні поголів'я корів зростає їх продуктивність, як у великих господарствах, так і в дрібнотоварних. Визначено, що рівень кормозабезпечення в дрібних господарствах потребує поліпшення рівня кормозабезпеченості та якості раціонів. Дану проблему можна вирішити, з досвіду розвинутих країн світу, за рахунок формування кормових центрів на інтеграційній основі в межах окремих територіальних громад. Подано організаційно-структурну будову кормового центру в межах типової сільської територіальної громади. Сформовано алгоритм формування повноцінного змішаного раціону в кормовому центрі для різних видів сільськогосподарських тварин. Окреслено основні вимоги з організації повноцінної годівлі високопродуктивних корів. Висновки. В умовах євроінтеграційних процесів вітчизняного сільськогосподарського виробництва, проблеми продовольчого забезпечення, занепаду традиційних галузей тваринництва, міграції економічно активного населення, зокрема з сільської місцевості, важливого значення набуває розвиток дрібнотоварного виробництва продукції тваринництва. Формування інтеграційних формувань на основі кооперації сприятиме вирішенню проблеми забезпечення населення продукцією тваринництва, працевлаштування сільського населення та соціально-економічний розвиток територіальних громад.

Ключові слова: кормовий центр, повноцінний змішаний раціон, територіальна громада.

Voronetska I., Yurchuk N., Kravchuk O.

Purpose. To substantiate the scientific and theoretical foundations of the formation of feed centers in the united territorial communities in conditions of limited resources and to solve the problem of providing the population with livestock products. Methods. The dialectical method of scientific cognition, observation, comparison, abstract-logical and statistical-analytical analysis, graphic-illustrative method. Results. The peculiarities of the development of livestock in Ukraine in modern economic conditions are determined. The problems of dairy farming under martial law in Ukraine are characterized. It is established that with a decrease in the number of cows, their productivity increases, both in large farms and in small ones. It has been determined that the level of feed supply in small farms requires improvement of the level of feed supply and the quality of diets. This problem can be solved, according to the experience of developed countries, by forming feed centers on an integrative basis within individual territorial communities. The organizational and structural structure of a feed center within a typical rural territorial community is presented. The algorithm for the formation of a complete mixed diet in a feed center for different types of farm animals is formed. The basic requirements for the organization of complete feeding of highly productive cows are outlined. Conclusions. In the context of the European integration processes of domestic agricultural production, the problem of food supply, the decline of traditional livestock industries, the migration of economically active population, in particular from rural areas, the development of small-scale livestock production is becoming increasingly important. The formation of integration formations based on cooperation will help to solve the problem of providing the population with livestock products, employment of the rural population and socio -economic development of territorial communities.

Keywords: feed center, complete mixed ration, territorial community.

Вступ

Постановка проблеми. Забезпечення та ефективне використання кормів є складною і невирішеною проблемою всього періоду функціонування галузі тваринництва, яка постійно перебуває у полі зору наукових досліджень.

Проблематика виробництва та заготівлі кормів для сільськогосподарських тварин є предметом дослідження багатьох вітчизняних і зарубіжних вчених. Значний внесок у вдосконалення технологій вирощування та заготівлі кормів такі вчені: В. Петриченко, О. Корнійчук [3,4], Ю. Векленко [3], К. Ковтун, М. Кулика [2], Сара Л. Вінгаарден, Кіра К. Лайтберн [8] тощо. Проблеми формування якості й безпеки кормів присвячені праці: Л.Чорнолатої [4], Лучано Пінотті та Вітторіо Делл'Орто [13], Якоб де Йонг, Патрисії Лопес, Ганс Мол, Вінсент Бетен, Хуана Антоніо Фернандес П'єрна, Філіпа Вермюлен [14].

Водночас, незважаючи на значну кількість досліджень, дієвого механізму щодо забезпечення кормами в умовах трансформаційних змін аграрного сектору при обмеженості ресурсів та тотальному скороченні галузі тваринництва донині не сформовано. Зарубіжний досвід свідчить, що виробництво продукції тваринництва ефективно розвивати в різних формах господарювання в межах окремих територій та регіонів на принципах кооперації та формування організації кормових центрів. Відсутня однозначність у трактуванні поняття «кормовий центр», чітко не окреслено підходи щодо визначення наукових засад і напрямів цього регулювання, що зумовило актуальність дослідження.

Мета досліджень. Обґрунтувати науково-теоретичні засади формування кормових центрів в об'єднаних територіальних громадах в умовах обмеженості ресурсів та вирішення проблеми забезпечення населення продукцією тваринництва.

Матеріали і методи

Діалектичний метод наукового пізнання, спостереження, порівняння, абстрактно-логічний та статистико-аналітичний аналіз, графічно-ілюстративний метод.

Результати досліджень і обговорення. До початку війни виробництво сирого молока в Україні зберігало 30-річну тенденцію поступового зниження. Загальна ефективність і прибутковість галузі залишаються низькими. Майже три чверті українського молока було вироблено в господарствах населення. Надої молока в приватному секторі залишаються низькими, але неефективність була частково компенсована моделлю нижчої собівартості виробництва. Багато домогосподарств розглядають виробництво молока як систему безпеки, необхідну для забезпечення сімей їжею на випадок великої кризи. Незважаючи на те, що економічна криза розглядалася як найбільш імовірна загроза доходам у сільській місцевості, ця недорога самодостатня модель виробництва виявилася критично важливою та стійкою протягом війни.

Враховуючи суттєве зменшення поголів'я великої рогатої худоби в господарствах за останні роки спостерігається помісячне зменшення виробництва молока від 8% до 20% (рис. 1).

Однак, за попередніми даними продуктивність корів за 2022 рік зросте на 3-4%, як в громадському секторі так і господарствах населення. Забезпечення населення продуктами харчування в умовах обмеженості ресурсів в 2022 році стало другим національним фронтом для українців. Війна стала поштовхом до розвитку тваринництва, особливо дрібнотоварних та середніх господарств, які за мінімальної підтримки з боку держави, збереження поголів'я, ветеринарного обслуговування, раціонального забезпечення повноцінними кормами здатні не лише вирішити внутрішню продовольчу проблему, але й збільшити експорт продукції до країн ЄС та Азії. Досвід 2022 року, що минає свідчить, що український аграрний сектор відіграє важливу функцію на світовому ринку продовольства [17].

Рис. 1. Помісячне виробництво молока в Україні, тис т

Джерело: сформовано за даними [17, 19]

В українському промисловому виробництві домінують дві моделі виробництва: старі молочні ферми, що скорочуються, і нові сучасні ферми, які змінюють свою практику виробництва та збільшуються. Ферми старого зразка сягають корінням у колгоспні виробничі системи радянських часів. Власники ферм часто зосереджуються на більш прибуткових зернових та олійних культурах, тоді як старі молочні ферми існували як соціальні проекти сільської зайнятості, які підтримувалися місцевими громадами та регіональними урядами. Невелика частка прибуткових молочних підприємств західного типу зростає, але залишається незначною. Ферми старого типу значно перевищують кількість нових, тому загальне промислове поголів'я тварин і виробництво молока зменшується. Сучасний стан галузі молочного скотарства характеризується домінуючою роллю господарств населення в загальному виробництві молока (рис 2.).

Рис. 2. Структура виробництва молока в Україні за категоріями господарств,%

Джерело: сформовано за даними [19]

кормовий центр територіальна громада

Однак, за останні роки частка сільськогосподарських підприємств стабільно зростає і в 2021 р. склала майже 32% проти 20% в 2020 р. Виробництво на рівні дрібних власників стримується низкою перешкод, недостатньою конкурентоспроможністю та факторами ризику. Існує загроза того, що в тваринництві та в сфері переробки продукції домінуватимуть інтегровані великомасштабні комерційні структури, витісняючи дрібних товаровиробників що негативно вплине на рівень зайнятості селян, екологічну безпеку та біорізноманіття, посилить бідність у сільській місцевості та недоїдання окремих верств населення.

Динамічний розвиток сектору тваринництва в Україні, керований належним чином, може стати каталізатором для стимулювання сільської економіки. Однак галузь тваринництва не візьме на себе цю роль сама по собі, а потребує проактивної політики від імені приватного та державного секторів [9].

Значний і зростаючий попит на тваринний білок зосереджує увагу на джерелах кормового білка та їх придатності, якості та безпеки для майбутнього постачання. Споживачі на ринку все частіше вимагають гарантій щодо безпеки харчових продуктів і методів виробництва по всьому інтегрованому харчовому ланцюгу.

Раціональна годівля - важливий фактор спрямований на продуктивність сільськогосподарських тварин. Від повноцінної годівлі залежить стан здоров'я, продуктивність тварин, якість кінцевої продукції, терміни використання тварин, рентабельність галузі в цілому. Кормовий раціон є важливим джерелом поживних речовин для тварин. Оскільки людина потребує життєво важливих поживних речовин, так само тваринам необхідні поживні речовини для росту та існування. Збільшення споживання м'яса, молочних продуктів та продукції птахівництва підвищило цінність кормів для тварин на світовому ринку.

Сільські території відіграють важливу роль у соціально-економічному та екологічному розвитку будь-якої держави, оскільки майже вся діяльність зосереджена у сільській місцевості. Для поліпшення свого добробуту та якості життя людей на селі, а також безпечного навколишнього середовища потрібно забезпечити збалансований розвиток екологічної, економічної та соціальної складових.

Аграрний сектор займає в сільській громаді, як правило, основну нішу в економіці та має великий потенціал. Формуючи сьогодні штат, громадам варто вже думати на кілька кроків вперед, оцінити переваги своїх територій у порівнянні з іншими, звернути увагу, що сільське господарство - багатогалузеве. Якщо чогось немає сьогодні, то це не значить, що і завтра його немає бути. Громади формувалися для того, щоб розвивати території. А розвиток сільського господарства в окремій громаді може стати її економічним локомотивом. Тому вважаємо, що в громадах мають бути фахівці, які б могли системно займатися цими питаннями. Тим більше, що Мінекономіки висловило готовність навчати таких спеціалістів, вести тісну комунікацію.

Дотація за утримання корів усіх напрямів продуктивності надається в період воєнного стану на безповоротній основі суб'єктам підприємництва, у власності яких перебуває від п'яти корів, ідентифікованих та зареєстрованих відповідно до законодавства, за кожну наявну станом на 01 квітня поточного року корову в сумі до 2500 гривень, але не більше 125 тис. гривень одному суб'єкту підприємництва [18]. Виплата дотації на корів з державного бюджету два роки поспіль дозволила не тільки зменшити темпи скорочення поголів'я у комерційному секторі, а також сприяла створенню сімейних ферм на селі.

Тому в сучасних умовах господарської діяльності важливого значення набуває правильна організація системи забезпечення кормами дрібних та середніх господарств в межах сільських територіальних громад (рис 2).

Рис. 2. Організаційно-структурна схема кормового центру

Джерело: сформовано авторами

В ринкових умовах господарювання, за обмеженості ресурсів, зміни клімату, вилучення з обороту ряду земель, у зв'язку з військовими діями все більшим попитом користуються корми промислового походження збалансовані за поживними речовинами, зокрема, білкові корми (шрот, макуха, БВД), корми лук та пасовищ (сіно, силос, сінаж), комбікорми, лушпиння, пасовищні трави, жом цукрових буряків та багато іншого. Все більшого значення набуває питання безпеки кормів та кормової сировини. Виробники кормів для тварин суворо дотримуються правил безпеки харчових продуктів.

Корми є одним із найважливіших факторів виробництва тваринницької продукції та отримання прибутку. Таким чином, успіх або невдача в покращенні врожайності значною мірою залежить від якості кормів. Якість кормів зазвичай сприймається як відповідальність як постачальників сировини, так і виробників кормів, і на неї впливають такі фактори, як обробка, зберігання та використання. Отже, метою програми забезпечення якості кормів є виробництво кормів, гарантуючи, що вони відповідають меті та мають постійну якість.

Через зростання населення, особливо в країнах, що розвиваються, не тільки попит на продукцію тваринництва помітно зростає, але й постачальники кормів також змушені боротися зі зростаючими проблемами безпеки, уособленням яких є губчаста енцефалопатія великої рогатої худоби (BSE) або криза коров'ячого божевілля, пов'язана з згодовування м'ясо -кісткового борошна (МБМ) [7,9]. Існують занепокоєння щодо: використання в годівлі генетично модифікованих культур (соя та кукурудза); хімічне забруднення кормів (наприклад, діоксином) тощо.

Забезпечення високоякісних кормів починається з пошуку та закупівлі інгредієнтів, що мінімізує ризики безпеки з точки зору мікробних, хімічних і фізичних параметрів. Однак контролювати деякі невидимі мікробні та хімічні параметри якості часто важко і складно. Щоб допомогти з цим, контроль якості ПЗР, що виробляються в організованому в межах територіальної громади кормовому центрі, мають передбачати спеціальні програми гарантійного збереження як кормових інгредієнтів, так і готових кормів, залежно від відносних ризиків (рис. 3).

Система годівлі ПЗР охоплює кожен етап виробництва: прийом продукту; зберігання, дозування та зважування сировини; подрібнення, дозування та зважування добавок; змішування, екструзію, гранулювання, просіювання та зберігання готової продукції. Нарешті, ми також можемо охопити кожен етап пакування продукту.

Головним фактором динамічного збільшення виробництва молока в сучасних умовах ведення галузі скотарства повинно бути підвищення в 1,5 -2,0 рази молочної продуктивності ВРХ до рівня генетичного потенціалу сучасних порід з одночасним вирішенням проблем зростання відтворювальної здатності, резистентності до захворювань, продуктивного довголіття.

З 2017 року в п'яти областях України (Рівненська, Хмельницька, Івано - Франківська, Волинська та Львівська) розпочав свою роботу великий перспективний проєкт з розвитку молочного тваринництва на селі, який реалізується фондом «Любіть Україну» за підтримки ПРООН та Уряду Швеції.

Рис. 3. Алгоритм формування повноцінного змішаного раціону в кормовому центрі

Джерело: сформовано за даними [10,13,15,16]

Даний проєкт розрахований на невеликі сімейні ферми розміром 10-50 корів. Аналітики прогнозують успіх таких ферм - до 2030 р. вони можуть повністю витіснити з ринку приватників і стати конкурентом агрохолдингів. Сімейна молочна ферма є найбільш ефективною формою молочного тваринництва, альтернатива стрімкого розвитку сільської місцевості, зростання рівня працевлаштування селян та підвищення рівня добробуту. Організація кормових центрів в межах територіальної громади передбачає формування та організацію громадських лук та пасовищ, заготівлі тюкованого сіна, силосу та сінажу для різних видів сільськогосподарських тварин, використання повноцінного змішаного раціону (ПЗР) для тварин, які потребують в раціоні високого вмісту концентрованих кормів (свині, птиця).

Для отримання високих рівнів надоїв основні вимоги до ПЗР при годівлі високопродуктивних корів слід враховувати наступні фактори:

- оптимально високий рівень концентрації обмінної енергії, протеїну, вуглеводів, мінеральних речовин (макро- і мікроелементів), вітамінів у перерахунку на 1 кг сухої речовини кормів відповідно до норм годівлі;

- використання повноцінних комбікормів з додаванням преміксів і БВМД;

- врахуванням фізіологічного стану корів, живої маси, надоїв по періодах лактації [5, 16].

Висновки

В умовах євроінтеграційних процесів вітчизняного сільськогосподарського виробництва, проблеми продовольчого забезпечення, занепаду традиційних галузей тваринництва, міграції економічно активного населення, зокрема з сільської місцевості, важливого значення набуває розвиток дрібнотоварного виробництва продукції тваринництва. Формування інтеграційних формувань на основі кооперації сприятиме вирішенню проблеми забезпечення населення продукцією тваринництва, працевлаштування сільського населення та соціально-економічний розвиток територіальних громад. Для отримання високих рівнів продуктивності сільськогосподарських тварин та організації повноцінної годівлі доцільним є створення кормового центру в межах окремих територіальних громад.

Список бібліографічних посилань

1. Воронецька І.С., Кравчук О.О., Петриченко І.І. Теоретичні засади ефективного використання повноцінного змішаного раціону в молочному скотарстві. Корми і кормовиробництво. 2021. №92. С. 182-193. https://doi.org/10.31073/kormovvrobnvtstvo202192-17

2. Кулик М.Ф., Красносельська М.П. Забійні показники свиней при використанні в годівлі екструдованої сої в поєднанні з біологічно мінеральною добавкою на основі лізину і сапоніту. Аграрна наука та харчові технології. 2017. Вип. 1. С. 51-59. URL: http://nbuv.gov.ua/UJRN/anxt_2017_1_9

3. Петриченко В., Корнійчук О., Векленко Ю. Наукові основи інтенсифікації виробництва кормів на луках та пасовищах України. Корми і кормовиробництво. 2020. №89. С.10-22. https://doi.org/10.31073/kormovvrobnvtstvo202089-01

4. Петриченко В.Ф., Корнійчук О.В., КуликМ. Ф. та ін. Зберігання вологого с сухого зерна на кормові, продовольчі цілі та для виробництва спирту: монографія. Вінниця: ФОП Данилюк В.Г., 2012. 302 с.

5. Чорнолата Л., Новаковська В. Перетравність поживних речовин, конверсія корму та прирости живої маси за додавання до комбікорму ензимних композицій на основі целюлази й амілази свиням на відгодівлі. Корми і кормовиробництво. 2020. №89. С.194-204. https://doi.org/10.31073/kormovyrobnytstvo202089-19

6. Bonsa Kush, Milkessa Tadesse. Solving the problem related to livestock production, feed resources and feeding system. May, 2019. Jimma, Ethiopia. 19 с.

7. Philip S. Cruz. Feed Quality Problems and Management Strategies. pp. 64-73. In: Santiago CB, Coloso RM, Millamena OM, Borlongan EG (eds) Feeds for Small-Scale Aquaculture. 2020. Proceedings of the National Seminar-Workshop on Fish Nutrition and Feeds; SEAFDEC Aquaculture Department, Iloilo, Philippines.

8. European Commission, “From Farm to Fork,” accessed July 29, 2020. URL: http://surl.li/dvfvt

9. Sara L. Wyngaarden, Kyra K. Lightburn & Ralph C. Martin (2020) Optimizing livestock feed provision to improve the efficiency of the agri-food system. Agroecology and Sustainable Food Systems. Vol.44(2). P. 188-214. https://doi.org/10.1080/21683565.2019.1633455

10. Henning Steinfeld. Economic Constraints on Production and Consumption of Animal Source Foods for Nutrition in Developing Countries. The Journal of Nutrition, November 2003. Volume 133, Issue 11, Р. 4054S-4061S., https://doi.org/10.1093/in/133.11.4054S

11. Speedy, Andrew W. Global production and consumption of animal source foods. The Journal of nutrition. 2003. Vol.133(11). P.4048S-4053S. https://doi.org/10.1093/jn/133.11.4048S.

12. Miller V, Reedy J, Cudhea F, Zhang J, Shi P, Erndt-Marino J, Coates J, Micha R, Webb P, Mozaffarian D. Global, regional, and national consumption of animal-source foods between 1990 and 2018: findings from the Global Dietary Database. Global Dietary Database. Lancet Planet Health. 2022 Mar;6(3). P.e243-e256. https://doi.org/10.1016/S2542-5196(21)00352-1.

13. Luciano Pinotti & Vittorio Dell 'Orto. Feed safety in the feed supply chain. BASE. 2011. Volume 15 (1). P. 9-14 URL: https://popups.uliege.be/1780-4507/index.php?id=6818.

14. Jacob de Jong, Patricia Lopez, Hans Mol, et.al. Analytical strategies for the early quality and safety assurance in the global feed chain: Approaches for nitrogen adulterants in soybean meal and mineral and transformer oils in vegetable oils. TrAC Trends in Analytical Chemistry. 2016. Volume 76. P. 203-215. https://doi.org/ 10.1016/j.trac.2015.11.003.

15. Рекомендації з заготівлі кормів в умовах обмеженого ресурсного забезпечення 2022 року; за ред. В.Ф. Петриченко, О.В. Корнійчук. Вінниця, 2022. 19 с. URL: https://bit.ly/38dIeGV.

16. Михальченко С., Іонов І. Організація повноцінної годівлі високопродуктивних корів. Інститут тваринництва НААН. Аграрний тиждень. URL: https://a7d.com.ua/tvarinnictvo/5900- organzacya-povnocnnoyi-godvl-visokoproduktivnih-korv.html

17. DAIRY BUSINESS - 2022. Ukraine: Dairy and Products Annual. URL:

https: //infagro.com.ua/ eng/dairy-dynamics/

18. Про затвердження Порядку використання коштів, передбачених у державному бюджеті для надання підтримки фермерським господарствам та іншим виробникам сільськогосподарської продукції: Постанова Кабінету Міністрів України; № 918 від 16.08.2022. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/918-2022-%D0%BF#Text

19. Державний служба статистики України: офіційний сайт. URL: https://ukrstat.gov.ua

References

1. Voronetska I.S., Kravchuk O.O., Petrychenko I.I. Teoretychni zasady efektyvnoho vykorystannia povnotsinnoho zmishanoho ratsionu v molochnomu skotarstvi. Kormy i kormovyrobnytstvo. 2021. №92. S. 182-193. https://doi.org/ 10.31073/kormovvrobnvtstvo202192-17 [in Ukrainian].

2. Kulyk M.F., Krasnoselska M.P. Zabiini pokaznyky svynei pry vykorystanni v hodivli ekstrudovanoi soi v poiednanni z biolohichno mineralnoiu dobavkoiu na osnovi lizynu i saponitu. Ahrarna nauka ta kharchovi tekhnolohii. 2017. Vyp. 1. S. 51-59. URL: http://nbuv.gov.ua/UJRN/anxt 2017 1 9 [in Ukrainian].

3. Petrychenko V., Korniichuk O., Veklenko Yu. Naukovi osnovy intensyfikatsii vyrobnytstva kormiv na lukakh ta pasovyshchakh Ukrainy. Kormy i kormovyrobnytstvo. 2020. №89. S.10-22. https://doi.org/10.31073/kormovvrobnvtstvo202089-01 [in Ukrainian].

4. Petrychenko V.F., Korniichuk O.V., Kulyk M.F. ta in. Zberihannia volohoho s sukhoho zerna na kormovi, prodovolchi tsili ta dlia vyrobnytstva spyrtu: monohrafiia. Vinnytsia: FOP Danyliuk V.H., 2012. 302 s. [in Ukrainian].

5. Chornolata L., Novakovska V. Peretravnist pozhyvnykh rechovyn, konversiia kormu ta pryrosty zhyvoi masy za dodavannia do kombikormu enzymnykh kompozytsii na osnovi tseliulazy y amilazy svyniam na vidhodivli. Kormy i kormovyrobnytstvo. 2020. №89. S.194 -204. https://doi.org/10.31073/kormovvrobnvtstvo202089-19 [in Ukrainian].

6. Bonsa Kush, Milkessa Tadesse. Solving the problem related to livestock production, feed resources and feeding system. May, 2019. Jimma, Ethiopia. 19 s.

7. Philip S. Cruz. Feed Quality Problems and Management Strategies. pp. 64-73. In: Santiago CB, Coloso RM, Millamena OM, Borlongan EG (eds) Feeds for Small-Scale Aquaculture. 2020. Proceedings of the National Seminar-Workshop on Fish Nutrition and Feeds; SEAFDEC Aquaculture Department, Iloilo, Philippines.

8. European Commission, “From Farm to Fork,” accessed July 29, 2020. URL: http://surl.li/dvfvt

9. Sara L. Wyngaarden, Kyra K. Lightburn & Ralph C. Martin (2020) Optimizing livestock feed provision to improve the efficiency of the agri-food system. Agroecology and Sustainable Food Systems. Vol.44(2). P. 188-214. https://doi.org/10.1080/21683565.2019.1633455

10. Henning Steinfeld. Economic Constraints on Production and Consumption of Animal Source Foods for Nutrition in Developing Countries. The Journal of Nutrition, November 2003. Volume 133, Issue 11, R. 4054S-4061S., https://doi.org/10.1093/jn/133.11.4054S

11. Speedy, Andrew W. Global production and consumption of animal source foods. The Journal of nutrition. 2003. Vol.133(11). P.4048S-4053S. https://doi.org/10.1093/jn/133.11.4048S.

12. Miller V, Reedy J, Cudhea F, Zhang J, Shi P, Erndt-Marino J, Coates J, Micha R, Webb P, Mozaffarian D. Global, regional, and national consumption of animal-source foods between 1990 and 2018: findings from the Global Dietary Database. Global Dietary Database. Lancet Planet Health. 2022 Mar;6(3). P.e243-e256. https://doi.org/10.1016/S2542-5196(21)00352-1.

13. Luciano Pinotti & Vittorio Dell'Orto. Feed safety in the feed su pply chain. BASE. 2011. Volume 15 (1). P. 9-14 URL: https://popups.uliege.be/1780-4507/index.php?id=6818.

14. Jacob de Jong, Patricia Lopez, Hans Mol, et.al. Analytical strategies for the early quality and safety assurance in the global feed chain: Approaches for nitrogen adulterants in soybean meal and mineral and transformer oils in vegetable oils. TrAC Trends in Analytical Chemistry. 2016. Volume 76. P. 203-215. https://doi.org/ 10.1016/j.trac.2015.11.003.

15. Rekomendatsii z zahotivli kormiv v umovakh obmezhenoho resursnoho zabezpechennia 2022 roku; za red. V.F. Petrychenko, O.V. Komiichuk. Vinnytsia, 2022. 19 s. URL: https://bit.lv/38dIeGV. [in Ukrainian].

16. Mykhalchenko S., Ionov I. Orhanizatsiia povnotsinnoi hodivli vysokoproduktyvnykh koriv. Instytut tvarynnytstva NAAN. Ahrarnyi tyzhden. URL: https://a7d.com.ua/tvarinnictvo/5900-omanzacya- povnocnnoyi-godvl-visokoproduktivmh-korv.html [in Ukrainian].

Размещено на Allbest.ru