Ефективність протруйників проти сисних шкідників в агроценозі пшениці озимої

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Поліський національний університет

Ефективність протруйників проти сисних шкідників в агроценозі пшениці озимої

Н.В. Грицюк,

кандидат сільськогосподарських культур

м. Житомир

Анотація

Мета. Оцінити технічну і господарську ефективність системних інсектицидних протруйників різних хімічна груп проти осіннього ентомокомплексу шкідників. Методи. Для встановлення чисельності комах-шкідників в агроценозах пшениці озимої використано загальноприйняті ентомологічні методи. Обліки цикадок та злакових попелиць проводили в осінній період (фаза ВВСН 21--30) на 7- і 14-ту добу після сходів. Підраховували цикадок за допомогою методу облікових ділянок, а злакових попелиць -- за методом рослинних проб.

Результати. Контроль комах-фітофагів за допомогою засобів захисту рослин є важливим методом, результат якого залежить від правильного вибору інсектицидів серед широкого асортименту препаратів. Досліджено результати впливу протруювання на динаміку чисельності цикадок та злакових попелиць в агроценозах пшениці озимої. Ентомологічним моніторингом пшеничного поля в умовах навчально-дослідного поля встановлено, що найбільшу загрозу посівам пшениці озимої становили цикадки та злакові попелиці. Наведено результати досліджень сучасних протруйників інсектицидної дії проти щільності сисних шкідників у фазу ВВСН 21--30.Висновки. Найефективнішими препаратами контролю сисних фітофагів сходів у досліді були: Гаучо Плюс 466 FS, TH(імідак^оприд, 233 г/л + к^отіа- нідин, 233 г/л), 0,5 л/т, Командо Гранд, ТН (імідаклоприд, 500 г/л + альфа-циперметрин, 50 г/л), 0,3 л/т та Круізер 350 FS, т.к.с. (тіаме- токсам, 350 г/л), 0,4 л/т. Токсикація рослин пшениці озимої за протруювання інсектицидами сприяла одержанню вищих кількісних та якісних показників урожайності, порівняно з контрольним варіантом. Інтенсивність росту та розвитку сисних шкідників на пшениці озимій залежить від кліматичних чинників і спеціальних захисних заходів регулювання їх чисельності на перших етапах органогенезу культури. Розповсюдження та шкідливість основних комах-фітофагів за осіннього контролю залежать від своєчасного моніторингу сисних шкідників сходів із застосуванням моделей прогнозу чисельності.

Abstract

Grytsiuk N.,

Polissia National University, Zhytomyr,

The effectiveness of treaters against sucking pests in winter wheat agrocenosis

Goa\. The assesment of the technological and economic efficiency of the insecticidal treaters of different chemical groups against autumn pestsento- mocomplex. Methods. Standard entomological methods were used to determine the number of insect pests in winter wheat agrocenosis. The leafhoppers and Schizaphisgraminum count was carried out during autumn period (phase ВВСН 21 _30) on the 7^h, 14^h day after germination. The leafhoppers were counted by using the method of accounting plots, and the Schizaphisgraminum were counted by using the method of plan^ tests.Results. The phytophagous insects control by means of plant protection products is an effective method, but the result depends on the choice of the insecticides among a wide range of preparations. The results of the effects of treating on the dynamics of leaf- hoppers and Schizaphisgraminum count in winter wheat agrocenosishave been presented. Entomological monitoring of the wheat field in the minds of the first-last-last field established that the biggest threat to winter wheat crops was cicadas and grasshoppers. The results of studying of modern insecticidal disinfactants against sucking pest density in a phase of ВВСН 21 _30 have been presented. Conclusions. It has been established that the preparations Gaucho Plus 466 FS, TH, 0.5 l/t, Comando Grand, TH, 0.3 l/t and Cruizer 350 FS, 0.4 l/t were the most effective for the control of sucking phytophages of seedlings. The toxicity of winter wheat plants with insecticides under treatment contributed to higher qualitative and quantitative indicators of wheat yield as compared with a control variant. Under modern technologies of control, the growth and development intensity of sucking pests on winter wheat depends on climatic factors as well as on special protective measures on pests control on the first stages of crop organogenesis. The phytophageous insects spread and the harm under autumn control depend on timely monitoring when using the models of forecasting the number of sucking pests of the seedlings. winter wheat; treaters; insecticides; germination phase; leafhoppers; Schi- zaphisgraminum; number; yield; technical efficiency; economic efficiency

Основна частина

Найцінніша культура серед зернової групи -- пшениця озима. Хліб є основним продуктом харчування людства. Зерно -- це концентрований корм для сільськогосподарських тварин і сировина для багатьох галузей промисловості. В Україні експорт зерна пшениці є одним із основних економічних інструментів зовнішньої політики країни. За біологічними особливостями пшениця озима належить до найбільш продуктивних та урожайних сільськогосподарських культур. Однак її рекордно потенційна продуктивність реалізується за певних умов: нормальна перезимівля рослин та застосування агротехніки, яка забезпечує гарну підготовку поля, накопичення вологи і внесення достатньої кількості добрив та засобів захисту рослин від шкідливих організмів [1, 2].

Наразі, недотримання наукових технологій вирощування та зміна кліматичних умов призводять до погіршання фітосанітарного стану пшеничного поля. Використання несертифікованого насіння, скорочення ротації зернових культур, порушення строків сівби, обробітку ґрунту призвели до зростання розвитку хвороб грибної етіології та посилення чисельності дротяників, попелиць, хлібних турунів, злакових мух, хлібних жуків, трипсів, цикадок тощо [3].

Рівень домінування, видова структура, шкідливість і чисельність комах-фітофагів на посівах пшениці озимої постійно змінюються, що зумовлено дією біотичних та абіотичних факторів середовища, які впливають на ріст і розвиток фітофага [4]. Постає необхідність вивчення чисельності домінуючої групи комах, що є основою для розробки захисних заходів проти шкідників у осінній період.

Пшениці озимій шкодять близько 360 видів комах та інших тваринних організмів, з яких приблизно 140 надзвичайно небезпечні.

Постійною загрозою для посівів пшениці озимої восени та рано навесні є комплекси сисних шкідників, особливо злакові мухи, злакові попелиці, та цикадки. Їхню шкоду часто недооцінюють через непомітні на перший погляд пошкодження. Однак, висмоктуючи поживні речовини, шкідники можуть вводити токсичні сполуки, які порушують обмінні процеси, пригнічують ріст та розвиток рослин, погіршують зимостійкість і посухостійкість. Крім того, злакові попелиці та листоїди переносять вірусні хвороби посівів [5, 6].

В останні роки поширеним захисним заходом є токсикація рослин системними інсектицидами за передпосівної обробки насіння, що дає можливість надійно захистити посіви в найбільш відповідальні періоди росту (проростання насіння, сходи). Протруєння насіння ефективніше та екологічно безпечніше, ніж обприскування посівів. Важливою перевагою протруювання насіння є те, що воно надійно захищає рослини від шкідників впродовж 1 -- 1,5 місяця незалежно від погодних умов. Крім того, обробка насіння менш шкідлива для фітофагів і навколишнього середовища в цілому [7, 8].

Мета досліджень -- вивчення технічної і господарської ефективності протруйників інсектицидного походження різних хімічних класів проти осіннього ентомокомплексу шкідників.

Методика досліджень. Ефективність інсектицидних протруйників вивчали упродовж 2019--2020 рр. в умовах навчально-дослідного поля Поліського національного університету (с. Велика ГорбашаЧерняхів- ського р-ну Житомирської обл.).

Ґрунт дослідної ділянки ясно-сірий, лісовий, легкосуглинковий, з низьким вмістом гумусу (1,55%) та азоту, що легко гідролізується (8,6 мг/100 г ґрунту); середнім вмістом рухомого фосфору (16,3 мг/100 г ґрунту) та обмінного калію (8,5 мг/100 г ґрунту). Реакція ґрунтового розчину середньокисла(pHKCl4,9). Сума ввібраних основ становить 2,59 мг/100 г ґрунту, гідролітична кислотність -- 2,83 мг-екв./100 г ґрунту та ступінь насичення основами -- 48%. Пшеницю озиму сорту Краєвид висівали за загальноприйнятою методикою для зони Полісся. Розміри дослідних ділянок -- 50 м², повторність -- чотириразова. Обробку насіння пшениці препаратами інсектицидної дії проводили за день до сівби за такою схемою:

1. Контроль (обробка водою);

2. Нуприд 600, ТН, (імідаклоприд, 600 г/л), 0,5 л/т;

3. Круізер 350 FS, т.к.с. (тіаметоксам, 350 г/л), 0,4 л/т;

4. Командо Гранд, ТН (імідаклоприд, 500 г/л + альфа-циперме- трин, 50 г/л), 0,3 л/т;

5. Гаучо Плюс 466 FS, TH, (імідаклоприд, 233 г/л + клотіанідин, 233 г/л), 0,5 л/т.

Для встановлення чисельності комах у посівах пшениці використовували загальноприйняті ентомологічні методи. За обліку цикадок застосовували метод облікових ділянок. Облік проводили за допомогою рамки розміром 0,25 х 0,25 м, яку накладали на рослини, після чого їх оглядали і підраховували кількість шкідників і перераховували 1 м². На дослідній ділянці по діагоналі поля рівномірно відбирали проби рослин. Для обліку попелиць використовували метод рослинних проб [9, 10].

Облік урожаю зерна пшениці озимої здійснювали шляхом обмолоту і зважування зерна з кожної ділянки.

Результати досліджень та обговорення. За ентомологічного моніторингу агроценозів пшениці озимої на навчально-дослідному полі Поліського університету у фазі сходи-кущення (ВВСН 21--30) у структурі комплексу фітофагів виявили 53% цикадок (смугаста PsammotettixstriatusL., шестикрапковаMacrostelessex^notatusFall., темна Laodelphaxstri^tellaFall.) та 47% злакових попелиць (звичайна злакова попелиця SchizaphisgraminumRond., велика злакова попелиця SitobionavenaeF., черемхово-злакова попелиця RhopalosiphumpadiL.).

Цикадки завдають шкоду на початку осені та упродовж літа. Вони висмоктують соки з листків, у результаті листя знебарвлюється, рослини в⁵януть і ослаблюються. Смугаста цикадка розвивається в 1--3 поколіннях [11].

Не менш шкідливі злакові попелиці. Шкодять як дорослі особини так й імагоподібні личинки, висмоктують сік із рослин разом із поживними речовинами, що негативно впливає на урожай та його якість. Спричиняють пустоколосість та щуплозерність. За рік може розвиватися 12 генерацій [12].

Чисельність сисних фітофагів перевищувала економічні пороги шкідливості і тому було застосовано один з прийомів хімічного методу захисту пшениці озимої від шкідників (табл. 1).

Чисельність шкідників пшениці озимої залежно від обробки насіння протруйниками (сорт Краєвид, 2019--2020 рр.)

Завдяки обробкам насіння чисельність цикадок, залежно від протруйника, на 7-му добу після появи сходів становила 3,4--29,6, а на 14-ту -- 6,8--38,6 екз./м². Чисельність злакових попелиць на 7-му добу після появи сходів була 0,9--20,7, на 14-ту -- 1,7--31,9 екз./стебло залежно від варіанту досліду (табл. 1). За обробки насіння інсектицидом Гаучо Плюс 466 FS, TH(0,5 л/т) чисельність популяцій сисних шкідників була найменшою. На 7-му добу після появи сходів виявили цикадок на 26,2 екз./м² менше ніж на контролі, а на 14-ту добу після появи сходів -- на 31,8 екз./м²; злакових попелиць виявлено відповідно на 19,8 і на 30,2 екз./стебло менше ніж на контролі.

Технічна ефективність інсектицидних протруйників проти цикадок становила 51,3--88,5%, меншою вона була на 14-ту добу після появи сходів -- 43,3--82,4% (рис.). Ефективнішими виявилися протруйники проти злакових попелиць -- на 7-му добу після появи сходів вона становила 57,5--95,6%, а на 14-ту добу -- 54,5--94,7%. Найвищу ефективність проти сисних фітофагів забезпечували протруйники Гаучо Плюс 466 FS, TH(0,5 л/т), Командо Гранд, ТН (0,3 л/т) та Круізер 350 FS, т.к.с. (0,4 л/т). Проти цикадок на 7-му добу після появи сходів технічна ефективність становила відповідно 88,5, 80,4 та 70,9%, а через 14 діб -- 82,4, 75,4 та 58,5%. Проти злакових попелиць ефективність на 7-му добу після появи сходів була 95,6, 91,0 та 82,1%, через 14 діб -- 94,7, 89,3 та 67,7% відповідно.

пшениця озимий інсектицидний шкідник

Найменш ефективним проти шкідників сходів виявився препарат Нуприд 600, ТН (0,5 л/т). На 7-й день після появи сходів ефективність проти цикадок становила 51,3%, проти злакових попелиць -- 57,3%, на 14-й день -- проти цикадок 43,3%, проти попелиць 54,5%.

Завчасне проведення захисних заходів пшениці озимої проти сисних шкідників сходів інсектицидними протруйниками забезпечило в умовах навчально-дослідного поля Поліського національного університету зниження рівня щільності фітофагів, що позитивно вплинуло на показники продуктивності та урожайність пшениці озимої (табл. 2).

Ефективний захист від фітофагів пшениці озимої сприяв збільшенню кількості продуктивних стел, маси зерен з колосу, маси 1000 зерен. За обробки Гаучо Плюс 466 FS, TH(0,5 л/т), Командо Гранд, ТН (0,3 л/т) та Круізер 350 FS, т.к.с. (0,4 л/т) кількість зерен зросла відповідно на 106, 77 та 73 шт./м², маса зерна з колосу збільшилася на 0,85, 0,77 та 0,5 г, маса 1000 зерен -- на 9,8, 7,5 та 7,5 г відповідно порівняно з контрольним варіантом. Підвищення цих показників позитивно вплинуло на урожайність пшениці озимої, яка становила від 3,0 до 5,15 т/га залежно від варіанту досліду. Найвищу урожайність отримали за обробки насіння препаратами Гаучо Плюс 466 FS, TH(0,5 л/т) та Командо Гранд, ТН (0,3 л/т) -- 5,15 та 5,0 т/га відповідно, при цьому приріст становив 2,15 та 2,0 т/га.

Господарська ефективність обробки насіння інсектицидами-протруйниками на пшениці озимій проти шкідників (сорт Краєвид, 2019--2020 рр.)

На навчально-дослідному полі Поліського університету у фазі сходів в агроценозі пшениці озимої найбільш поширеними і численними були цикадки -- 43% та злакові попелиці -- 37%.

Контроль чисельності сисних шкідників пшениці озимої в осінній період забезпечується протруюванням насіння препаратами Гаучо Плюс 466 FS, TH(0,5 л/т), Командо Гранд, ТН (0,3 л/т) та Круізер 350 FS, т.к.с. (0,4 л/т). Технічна ефективність Гаучо Плюс 466 FS, THпроти цикадок становила 82,6--88,5%, проти злакових попелиць -- 94,7-- 95,6%, Командо Гранд, ТН відповідно 74,5--80,4% та 89,3--91,0%, Круізер 350 FS, т.к.с. відповідно 58,8--70,9% та 67,7--82,1%.

Протруєння насіння пшениці озимої препаратами Гаучо Плюс 466 FS, TH(0,5 л/т), Командо Гранд, ТН (0,3 л/т) та Круізер 350 FS, т.к.с. (0,4 л/т) збільшує показники продуктивності порівняно з контрольним варіантом на 15--28%, урожайність пшениці -- на 1,7--2,15 т/га.

Фінансування: Дослідження проведено у рамках державної тематики «Встановити закономірності поширення сегетальної та рудеральної рослинності з метою удосконалення заходів регулювання рівня їх присутності в агро- та фітоценозах Житомирського Полісся» -ДР № 0116U008857.

Бібліографічний список

1. Сахненко В., Сахненко Д. Обґрунтування моніторингу шкідників пшениці озимої в Лісостепу України. Вісник Львівського національного аграрного університету. Серія Агрономія. 2018. № 22 (2). С. 107-111. doi: 10.31734/ agronomy2018.02.107

2. Бакалова А.В., Грицюк Н.В., Дереча О.А. Комплексний захист рослин пшениці озимої від шкідливих організмів у зоні Полісся України. Карантин і захистрослин. 2019. № 1-2 (253). С. 5-10.

3. Писаренко П.В., Матюха В.Л., Писаренко П.П., Антоненко Я.В. Ефективність бакових сумішей пестицидів проти шкідників та хвороб у технології вирощування пшениці озимої в Північному Степу України. ВісникПолтавськоїдержавноїаграрноїакадемії. 2021. № 1. С. 80-89. doi: 10.31210/ visnyk2021.01.09

4. Сахненко В.В., Сахненко Д.В.Особливостірозмноженняшкідниківпшениціозимої при ресурсоощадних системах застосування добрив у ЛісостепуУкраїни. ВісникПолтавськоїдержавноїаграрноїакадемії. 2018. № 3. С. 45-49. doi: 10.31210/visnyk2018.03.07

5. Сахненко В.В., Доля М.М., Сахненко Д.В., Кострич Д.В. Обґрунтування моніторингу розмноження та контролю поширення комах-фітофагів у польових сівозмінах Лісостепу України. Таврійськийнауковийвісник. 2021. № 122. С. 131-138. doi: 10.32851/2226-0099.2021.122.19

6. Шелудько О.Д., Марковська О.Є., Біляєва І.М., Камінська М.О. Ефективність аерометодів та протруйників Селест ТОП 312,5 FS, т.к.с. в захисті зрошувальної пшениці озимої від злакових мух. Захист і карантинрослин. 2014. Вип. 60. С. 515-521.

7. Косилович Г., Голячук Ю.Використаннябіопрепаратів на озимійпшениці. ВісникЛьвівськогонаціонального аграрного університету.СеріяАгрономія. 2021. № 25. С. 131-136. doi: 10.31734/agronomy2021.01.131

8. Чайка Т.О., Бараболя О.В.Впливпошкодження зерна пшениціозимої клопом шкідлива черепашка (EurygasterintegricepsPut.) на їїврожайність та якість зерна. ВісникПолтавськоїдержавноїаграрноїакадемії. 2022. № 2. С. 135-141. doi:10.31210/visnyk2022.02.16

9. Омелюта В.П., Григорович І.В., Чабан В.С.Облікшкідників і хвороб сільськогосподарськихкультур; за ред. Омелюти В.П. Київ: Урожай, 1986. 296 с.

10. Трибель С.О., Сігарьова Д.Д., Секун М.П., Іващенко О.О. та ін.Методики випробування і застосуванняпестицидів; за ред. проф. С.О. Трибеля. Київ: Світ, 2001. 448 с.

11. Пармінська Л.М., Гаврилюк Н.М. Вплив погодних умов в осінній період на розвиток основних шкідників та хвороб агроценозу пшениці озимої у зоні Лісостепу. Карантин і захистрослин. 2019. № 1-2 (253). С. 10-15.

12. Федоренко А.В., Бахмут О.О., Борисенко В.І., Неверовська Т.М. Основнішкідникизерновихколосових культур та фітосанітарний стан у 2020--2021 рр. Захист і карантинрослин. 2021. Вип. 67. С. 291-303. doi: 10.36495/1606-9773.2021.67.291-303.

References

1.SakhnenkoV^ЃCSakhnenkoD.(2018).Obgruntuvanniamonitoiynhushkid- nykivpshenytsiozymoivLisostepuUkrainy. [Justification of winter wheat pest monitoring in the Forest-Steppe of Ukraine]. VisnykLvivskohonatsionalnoho ah- rarnohouniversytetu. SeriiaAhronomiia. № 22 (2). S. 107-111. doi: 10.31734/ agronomy2018.02.107 (in Ukrainian).

2. Bakalova A.V., Hrytsiuk N.V., Derecha O.A. (2019). Kompleksnyizakhystroslynpshenytsiozymoi vid shkidlyvykhorhanizmiv u zoniPolissiaUkrainy. [Comprehensive protection of winter wheat plants from harmful organisms in the Polyssia zone of Ukraine]. Karantynizakhystroslyn. № 1-2 (253). S. 5-10. (in Ukrainian).

3. PysarenkoP.V., MatiukhaV.L., PysarenkoP.P., AntonenkoYa.V. (2021). Efek- tyvnistbakovykhsumisheipestytsydivprotyshkidnykivtakhvorobutekhnolohiivyroshchuvanniapshenytsiozymoivPivnichnomuStepuUkrainy. [Effectiveness of tank mixtures of pesticides against pests and diseases in the technology of growing winter wheat in the Northern Steppe of Ukraine]. VisnykPoltavskoiderzhavnoiahrarnoiakademii. № 1. S. 80-89. doi: 10.31210/visnyk2021.01.09. (in Ukrainian).

4.Sakhnenko^V^ЃCSakhnenkoD.^(2018).Osoblyvostirozmnozhenniashkid- nykivpshenytsiozymoipryresursooshchadnykhsystemakhzastosuvanniado- bryvuLisostepuUkrainy. [Peculiarities of reproduction of pests of winter wheat under resource-saving systems of fertilizer application in the Forest-Steppe of Ukraine]. VisnykPoltavskoiderzhavnoiahrarnoiakademii. № 3. S. 45-49. doi: 10.31210/visnyk2018.03.07

5. SakhnenkoV.V., DoliaM.M., SakhnenkoD.V., KostrychD.V. (2021). Oh- gruntuvanniamonitorynhurozmnozhenniatakontroliuposhyrenniakomakh-fi- tofahivupolovykhsivozminakhLisostepuUkrainy. [Peculiarities of reproduction of pests of winter wheat under resource-saving systems of fertilizer application in the Forest-Steppe of Ukraine]. Tavriiskyinaukovyivisnyk. № 122. S. 131-138. doi: 10.32851/2226-0099.2021.122.19. (in Ukrainian).

6. SheludkoO.D., MarkovskaO.Ie., BiliaievaI.M., KaminskaM.O. (2014). EfektyvnistaerometodivtaprotruinykivSelestTOP 312,5FS, t.k.s. vzakhystizroshuvalnoipshenytsiozymoividzlakovykhmukh. [Rationale for monitoring the reproduction and control of the spread of phytophagous insects in field crop rotations of the Forest Steppe of Ukraine]. Zakhystikarantynroslyn.Vyp. 60. S. 515-521. (in Ukrainian).

7. Kosylovych H., Holiachuk Yu. (2021). Vykorystanniabiopreparativnaozy- mii pshenytsi. [The effectiveness of air methods and poisoners Celeste TOP 312.5 FS, t.c.s. in the protection of irrigated winter wheat from cereal flies]. VisnykLvivs- kohonatsionalnohoahrarnohouniversytetu. SeriiaAhronomiia. № 25. S. 131-136. doi: 10.31734/agronomy2021.01.131. (in Ukrainian).

8. Chaika T.O., Barabolia O.V. (2022). Vplyvposhkodzhenniazernapshenytsiozymoiklopomshkidlyvacherepashka (Eurygasterintegriceps Put.) nayiivrozhainist ta yakistzerna. [The effect of winter wheat grain damage by the harmful turtle bug (Eurygasterintegriceps Put.) on its yield and grain quality]. VisnykPoltavskoiderzhavnoiahrarnoiakademii. № 2. S. 135-141. doi:10.31210/ visnyk2022.02.16. (in Ukrainian).

9. Omeliuta VP, Hryhorovych U, Chaban V^S. (Omeliuta V.P. Ed.). (1986). Oblikshkidnykivikhvorobsilskohospodarskykhkultur. [Registration of pests and diseases of agricultural crops]. Kyiv: Urozhai, 296 s. (in Ukrainian).

10. TrybelS.O., SiharovaD.D., SekunM.P., IvashchenkoO.O. et. al.(2001). Metodykyvyprobuvanniaizastosuvanniapestytsydiv/ [Test methods and application of pesticides]. Za red. Prof. S.O. Trybelia. Kyiv:Svit, 448 s. (in Ukrainian).

11. Parminska L.M., Havryliuk N.M. (2019). Vplyvpohodnykhumov v osin- nii period narozvytokosnovnykhshkidnykiv ta khvorobahrotsenozupshenytsiozymoi u zoniLisostepu. [The influence of weather conditions in the autumn period on the development of the main pests and diseases of the agrocenosis of winter wheat in the forest-steppe zone]. Karantynizakhystroslyn. № 1-2 (253). S. 10-15. (in Ukrainian).

12. FedorenkoA.V., BakhmutO.O., BorysenkoV.I., NeverovskaT.M. (2021). Osnovnishkidnykyzernovykhkolosovykhkultur ta fitosanitarnyistan u 2020--2021 rr. [The main pests of grain crops and phytosanitary status in 2020--2021]. Zakhystikarantynroslyn.Vyp. 67. S. 291-303

Размещено на Allbest.ru