Формування забур’яненості посіву озимої пшениці залежно від системи удобрення в умовах ФГ "Флора А.А."

Размещено на http://www.allbest.ru/

Формування забур'яненості посіву озимої пшениці залежно від системи удобрення в умовах ФГ "Флора А.А."

І.М. Дідур, канд. с.-г. наук, доцент

С.О. Богомаз консультант з агрономії ФОП "Юнєєва Е.Л."

Анотація

У статті висвітлено результати вивчення особливостей формування рівня забур'яненості агроценозу озимої пшениці за поступово наростаючих норм азотного живлення на фоні рекомендованих норм внесення фосфорних і калійних добрив. бур'ян пшениця азотний

Проведено літературний аналіз наукових джерел з проблематики впливу рівня мінерального живлення на формування сегетальної рослинності в посіві озимої пшениці. Визначено видовий та родовий склад бур'янів з огляду на різні варіанти удобрення в кількісному та відсотковому значенні на підставі чого зроблено узагальнення стосовно специфіки додаткового мінерального живлення з позиції впливу на зростання кількості найбільш домінантних видів та родів бур'янів. Оцінено вплив удобрення на показники кількісно- вагового забур'янення, що у підсумку дозволило сформулювати корисний інтервал зниження рівня забур'янення на визначений інтервал збільшення норми добрив.

На підставі проведених досліджень сформульовано особливості впливу добрив на забезпечення відповідних рівнів конкурентної напруги між рослинами озимої пшениці та рослинами бур'янів. Визначено характер видового розподіли агрофітоценозу озимої пшениці та бур'янів у розрізі окремих видів за біологічними особливостями.

Встановлено, що рівень удобрення агроценозу озимої пшениці на безгербіцидному фоні впливає як на рівень загальної видово-родової забур'яненості, так і на її кількісний вираз. Норму удобрення в 60 кг/га д.р. в умовах наших досліджень для сорту Подолянка можна відмітити як рубіжну у системі забезпечення достатнього рівня ценотичної напруги, що визначає наступне зменшення показника забур'яненості за збільшення норми азотного мінерального живлення. Усереднене співставне зниження індикаторів забур'яненості ценозу складає інтервал 6,8-8,5 % на кожні 30 кг/га д.р. азотних добрив починаючи з норми внесення в 60 кг/га д.р.

Намічено перспективи подальших досліджень у питанні впливу мінеральних добрив за варіантів сучасного дробного внесення у основні критичні періоди озимої пшениці у питанні формування на цьому фоні рівнів забур'янення.

Ключові слова: удобрення, забур'яненість, озима пшениця, видовий склад бур'янів, сира маса бур'янів.

Annotation

FORMATION OF WEEDINESS OF THE WINTER WHEAT DEPENDING ON THE FERTILIZER SYSTEM UNDER THE EXPERIENCE FIELD OF VNAU

The article reflects the results of studying the features of the formation of the level of weediness of winter wheat agrocenosis with gradually increasing rates of nitrogen nutrition against the background of the recommended rates of phosphorus and potassium fertilizers. A literature review of scientific sources on the impact of the level of mineral nutrition on the formation of segetal vegetation in winter wheat is carried out. The species and generic composition of weeds was determined taking into account various fertilizer options in quantitative and percentage values, on the basis of which a generalization with respect to the specifics of additional mineral nutrition from the standpoint of influencing the growth in the number of the most dominant species and genera of weeds was made. The effect of fertilizers on the indicators of quantitatively weighted weediness, which ultimately made it possible to formulate a useful interval for reducing the level of weediness by a certain interval for increasing the fertilizer rate is estimated.

Based on the conducted studies, the specifics of the effect of fertilizers on ensuring the corresponding levels of competitive stress between winter wheat plants and weed plants are formulated. The nature of the species distribution of agrophytocenoses of winter wheat and weeds in the context of individual species by biological characteristics is determined. Fertilizer rate of 60 kg/ha d.r. in the conditions of our research, the Podolyanka variety can be marked as a landmark in the system of ensuring a sufficient level of cenotic tension, which determines the subsequent reduction of the weediness indicator with an increase in the rate of nitrogen mineral nutrition.

Prospects for further research on the effect of mineral fertilizers on the options for modern fractional application to the main critical periods of winter wheat on the formation of weed levels against this background are outlined.

Key words: fertilizers, weediness, winter wheat, species composition ofweeds, wet weight ofweeds.

Постановка проблеми. Сучасний рівень агрохімічного навантаження технологій вирощування основних сільськогосподарських культур зріс і не лише у якісному виразі з розширенням асортименту застосовуваних засобів захисту, мінеральних добрив, але й в кількісному виразі. В цілому це зростання оцінюється в інтервалі від 56 до 180 % [1].

Мінеральне живлення основних культур також істотно змінилось. Якщо у 60-90-ті роки минулого століття формат мінерального живлення озимої пшениці різних сортів змінювався від 60-90 кг/га діючої речовини. то сьогодні інтервал мінерального живлення її розглядається вже в інтервалі від 60 до 200 кг/га діючої речовини [2].

У ряді публікацій вказується [3-4], що така система мінерального живлення зумовлюється як зростанням ресурсної ємності вирощування основних генотипів озимої пшениці, так і значним зростанням вимог щодо рівня продуктивності культури, який за середніми оцінками сьогодні зріс майже вдвічі [4].

Звичайно, що подібні тенденції до зростання рівня удобрення несуть цілий ряд загроз для довкілля і в першу чергу на забруднення ґрунтів та води, а також на загальну сталість існування самих природних екосистем, до яких слід віднести і класичні агрофітоценози польових культур [5]. Проте не менш важливим чинником, який впливає на загальну продуктивність польових культур є вивчення пливу зростаючого агрохімічного навантаження на рівень забур'яненості посіву, оскільки самі бур'яни це невід'ємний компонент агроекосистеми і їх живлення є спряженим по відношенню до культурних рослин.

Аналіз останніх досліджень та публікацій. Вивченням сучасних проблем мінерального живлення озимої пшениці висвітлено в багатьох працях. Основні сучасні висновки щодо ефективного рівня мінерального живлення озимої пшениці відображено у роботах А.В. Бикіна [2], А.П. Лісовала [6], І.Т. Нетіса [7].

По даних Л.І. Уліча [8] система нових генотипів сортів озимої пшениці вимагає модернізованих і адаптованих підходів до їх удобрення, оскільки сортовивчення їх проходить на інших агрофонах, а система удобрення вимагає як застосування основного удобрення, так і системи позакореневого живлення, що збільшує загальну норму внесення мінеральних добрив до 90-120 кг/га. В продовження цього, у публікаціях В. Bodson [9] наголошується, що головним компонентом, який найбільш впливає на морфологічну однорідність генотипів пшениці та на стійкісні біологічні властивості її агрофітоценозів є азотні добрива, оскільки основна маса зміни норм стосується у першу чергу саме цього компоненту удобрення.

З іншого боку, наголошується [10], що система азотного живлення є вагомим чинником як формування загальної надземної маси самих культурних рослин, так і загальної маси рослинності взагалі, наявної на одиниці корисної площі, а специфіка системи удобрення впливає на характер взаємної конкуренції між культурними рослинами і представниками сегетальної рослинності.

Наголошується, що мінеральні добрива активно впливають на диференціацію стеблостою рослинності з розподілом на більш конкурентні та менш конкурентні види. Саме мінеральні добрива сприяють складній диференціації ценозу будь-якої сільськогосподарської культури, що у підсумку забезпечує або зростання, або ж зниження загальної забур'яненості [5]. Проте це питання є складним і дискусійним оскільки пряма дія добрив залежить від багатьох чинників - від погодних умов до видів добрива. Тобто питання вивчення впливу зростання удобрення на характер забур'яненості посіву є актуальним та науково значимим. З цих причин воно було і поставлено на вивчення в умовах дослідного поля ВНАУ.

Умови та методика досліджень. Дослідження проводились у рамках вивчення сортових ресурсів озимої пшениці та різноваріантної системи удобрення та захисту протягом 2019-2021 рр.

Дослідження проводились на сорті озимої пшениці Подолянка.

Схемою досліджень передбачалось вивчення поступово зростаючих норм азотних добрив на фоні внесення фіксованої норми фосфору і калію.

Схема досліджень представлена нижче:

P₆oK₆o - фон-контроль.

Фон + N₃₀ (ранньовесняне підживлення).

Фон + N₆₀ (ранньовесняне підживлення).

Фон + N₉₀ (ранньовесняне підживлення).

Фон + Ni₂₀ (ранньовесняне підживлення).

Агротехніка у досліді була загальноприйнятою для зони досліджень. Попередник у досліді горох. Площа облікової ділянки 25 м ². Повторність 4-х разова. Внесення добрив проводили вручну відповідно до нормативу витрат на одну елементарну ділянку досліду.

Основні спостереження та обліки пов'язані зі спостереженнями за рослинами озимої пшениці проводили відповідно до широко апробованих методик державного сортовипробування із зерновими культурами [11].

Облік забур'яненості проводили, застосовуючи стандартні методики у гербології [12].

Статистичну обробку результатів досліджень проводили за загальною схемою дисперсійного аналізу [13].

Період досліджень відрізнявся контрастними погодними умовами (Табл. 1). Весь цикл досліджень характеризувався відносно посушливим періодом вегетації. Найбільш оптимальні умови для росту і розвитку озимої пшениці складались у 2016 році з коливанням ГТК у період активного росту рослин на рівні 0,682-1,227. Умови 2015 року були найбільш екстремальними за зволоженням з коливанням ГТК за період активної вегетації культури на рівні 0,230-0,719.

Таблиця 1

Середньомісячний гідротермічний коефіцієнт за період весняної вегетації озимої пшениці, 2019-2021 рр.