Хімічний склад корму люцерно-злакових агрофітоценозів залежно від технологічних елементів вирощування

Размещено на http://www.allbest.ru/

ХІМІЧНИЙ СКЛАД КОРМУ ЛЮЦЕРНО-ЗЛАКОВИХ АГРОФІТОЦЕНОЗІВ ЗАЛЕЖНО ВІД ТЕХНОЛОГІЧНИХ ЕЛЕМЕНТІВ ВИРОЩУВАННЯ

В.Г. Кургак, Я.В. Гавриш

Анотація

Мета. Встановити зміни хімічного складу корму люцерно-злакових агрофітоценозів з різними злаковими компонентами під впливом добрив, вапнування та строків скошування травостою на темносірих ґрунтах Лісостепу. Методи. Загальнонаукові - гіпотез, індукції і дедукції, аналогії, узагальнення та спеціальні - польовий, лабораторний, аналітичний, математико-статистичний, розрахунково-порівняльний. Результати. Наведено результати вивчення вмісту у кормі люцернового, люцерно-злакових з різними злаковими компонентами травостоїв органічних речовин, його поживності, енергоєменості та зміни хімічного складу за фазами вегетації при формуванні першого укосу. Висновки. Під дією симбіотичного азоту в люцерновому та люцерно -злакових травостоях порівняно зі злаковим травостоєм на фонах без внесення азоту в сухій масі корму збільшується вміст сирого протеїну на 5,4-7,0%, а також білка; поживність корму за вмістом кормових одиниць зростає на 1421%, енергоємність за вмістом обмінної енергії - на 0,6-1,3 МДж/кг, перетравність сухої маси корму in vitro - на 2-5%, а вміст безазотистих екстрактивних речовин зменшується на 1,6 -4,5%. Зі старінням трав при формуванні урожаю у першому укосі за 50 днів від 1 травня до 19 червня в люцерновому, люцерно-злаковому і злаковому травостоях із зменшенням частки листя в траві від 87 -94% до 26-31% в сухій масі корму зменшився вміст сирого протеїну від 24,1 -25,5 до 11,7-16,1% з коефіцієнтом кореляції (r) 0,930-941 та збільшився вміст сирої клітковини від 16,1-19,2% до 29,0-33,1% з r (-0,925)(-949). За цей період середньодобове зменшення вмісту в сухій масі сирого протеїну (0,25%) і середньодобове збільшення вмісту сирої клітковини (0,28%) швидшими темпами відбувається на злаковому травостої, ніж на люцерновому і люцерно-злаковому (відповідно 0,19 і 0,24%).

Ключові слова: білок, бобово-злаковий травостій, енергоємність і поживність корму, органічні речовини, перетравність сухої маси, сирий протеїн.

Annotation

Kurhak V.H., Havrysh Ya.V. Chemical composition of feed of luceral-cereal agrophytocenoses depending on technological elements of growing

Purpose. To establish changes in the chemical composition of forage of alfalfa-cereal agrophytocenoses with different cereal components under the influence of fertilizers, liming and mowing terms of grass on dark gray soils of the Forest-Steppe zone of Ukraine. Methods. General scientific - hypotheses, inductions and deductions, analogies, generalizations, and special - field, laboratory, analytical, mathematical statistical, computational-comparative. Results. The results of research on the content of alfalfa, alfalfa-cereals with various cereal components of organic matter grasses, its nutritional value, energy intensity and changes in chemical composition by vegetation phases during the formation of the first mowing are presented. Conclusions. Under the action of symbiotic nitrogen in alfalfa and alfalfa-grass stands compared to grass stands on the background without nitrogen in the dry mass of feed the content of crude protein by 5.4-7.0%, nutritional value of feed by feed units - by 14-21%, energy content in terms of metabolic energy content - by 0.6-1.3 MJ/kg, digestibility of dry matter in vitro by 2-5% increases, and the content of nitrogen-free extractives decreases by 1.6-4.5%. With the aging of grasses in the formation of the crop in the first mowing for 50 days from May 1 to June 19 in alfalfa, alfalfa and cereal grasslands with a decrease in the proportion of leaves in the grass from 87-94% to 26-31% in dry weight the content of crude protein decreased from 24.125.5 to 11.7-16.1% with a correlation coefficient (r) of 0.930-941 and crude fiber content increased from 16.119.2% to 29.0-33,1% with r (-0.925) - (949). During this period, the average daily decrease in the dry matter content of crude protein (0.25%) and the average daily increase in the content of crude fiber (0.28%) is faster in grassland than in alfalfa and alfalfa-cereal (0.19 and 0.24% respectively).

Key words: protein, legume-cereal grassland, energy and nutrient content of feed, organic matter, digestibility of dry mass, crude protein.

Вступ

Постановка проблеми. Поряд з підвищенням урожайності сіяних лучних угідь шляхом добору найбільш продуктивних видів і сортів важливе значення має створення оптимальних умов їх вирощування для одержання корму високої якості для годівлі худоби. Як відомо, на поживну цінність трав істотно впливають ґрунтові умови, видовий і сортовий склад травостоїв, режим його використання, внесення добрив та інші агротехнічні заходи [1, 2, 3].

Використання бобових трав як компонентів бобово-злакових травосумішок не тільки підвищує продуктивність сіяних лучних ценозів, а й є ефективним засобом поліпшення якості корму. Вони сприяють, перш за все, збільшенню вмісту протеїну в кормі. Навіть за наявності 14-22% конюшини в бобово-злакових травостоях, порівняно з злаковим на тому ж фоні РК, вміст протеїну в кормі підвищувався з 13,5 до 16,1 -16,6% на суху масу. При збільшенні питомої ваги конюшини до 48-56% його вміст становив 19-20% [3, 4].

У кормі з високим вмістом бобових у складі сирого протеїну збільшується кількість білка та поліпшується його амінокислотний склад, насамперед, за вмістом незамінних амінокислот, зокрема, збільшується кількість лізину - до 4,25,6 г на 1 кг сухої маси, що цілком достатньо для збалансованої годівлі великої рогатої худоби [5]. Поряд з цим, у кормі поліпшується мінеральний склад. Зокрема, збільшується вміст макроелементів кальцію і магнію та мікроелементів міді і цинку у сухій масі [3, 5, 6]. корм злаковий агрофітоценоз добриво

Тому використання корму бобово-злакових ценозів для годівлі худоби підвищує якість молока й молочних продуктів, поліпшує їх біохімічні характеристики, зокрема, збільшує вміст сухої речовини, білка, молочного цукру, вітамінів групи В, незамінних амінокислот [5].

Завдяки бобовим, у яких вміст поживних речовин в міру проходження фаз вегетації змінюється повільніше, ніж у злаків, у кормі бобово -злакових травостоїв довше зберігається сприятливий вміст не тільки сирого протеїну, а й менший вміст сирої клітковини. Найшвидшими темпами середньодобове зменшення вмісту в сухій масі сирого протеїну (0,33-0,56%) відбувається у фазах трубкування-початок колосіння злаків і гілкування-початок цвітіння бобових. Це зменшення швидшими темпами відбувається на злаковому травостої, ніж на бобовому чи бобово-злаковому [2, 7].

Бобові характеризуються також кращою перетравністю сухої маси корму та концентрацією в ній обмінної енергії. Наприклад, за багатоукісного використання у бобово-злакових травостоях перетравність становить 75 -77%, у злаків - 66-74, а концентрація обмінної енергії - 8-11 і 7-10 МДж/кг сухої маси корму відповідно [7, 8, 9].

Однак до останнього часу експериментальних даних щодо впливу на хімічний склад видового складу злакових компонентів люцерно -злакових агроценозів, а також мінеральних добрив у поєднанні з вапнуванням в умовах північної частини Лісостепу України ще проведено не достатньо, що в певною мірою стримує впровадження розробок у сільськогосподарське виробництво. Потребує також уточнення особливостей змін хімічного складу корму люцернового і люцерно-злакового травостоїв у порівнянні із злаковим за фазами вегетації при формуванні урожаю біомаси у першому укосі. Результати саме таких досліджень, проведених нами, висвітлено у цій статті.

Матеріали та методи

Дослідження з вивчення хімічного складу люцернового, люцерно-злакового з різними злаковими компонентами і злакового травостою нами проведено протягом 2019 -2021 рр. у зоні Лісостепу України на темно-сірому опідзоленому крупнопилувато-легкосуглинковому ґрунті в ННЦ «Інститут землеробства НААН» (смт Чабани Київської області). Схема досліду наведена в таблиці 1. Під час залуження у досліді використано районовані сорти багаторічних трав, переважно селекції ННЦ «Інститут землеробства НААН».

Згідно схеми досліду 1,5 т/га вапна внесли один раз в передпосівний обробіток ґрунту при залуженні навесні 2019 р., а мінеральні добрива -щорічно: фосфорні і калійні добрива навесні, азотні - рівними частинами під кожний укіс. Використання травостоїв триукісне. Перший укіс проводили у фазі колосіння злаків бутонізації-початку цвітіння бобових, отав - через 35-45 днів після попереднього укосу. Дослідження динаміки змін хімічного складу корму визначали за фазами вегетації у 1 -му укосі на фіксованих майданчиках розміром 1 м² у чотириразовій повторності з інтервалом у 10 діб, починаючи з 01.05 щорічно.

Вміст гумусу в 0-20-см шарі ґрунту - 2,4%; рН (сольовий) - 5,2; вміст лужногідролізованого азоту - 13,1, рухомого фосфору - 17,1 і обмінного калію - 12,9 мг на 100 г грунту. Польові дослідження виконували згідно загальноприйнятих у кормовиробництві методик [10]. У сухій рослинній масі визначали вміст сирого протеїну, сирого жиру, сирої клітковини, сирої золи, азоту, фосфору, калію, перетравність сухої речовини корму in vitro методом інфрачервоної спектроскопії згідно з ДСТУ 4117:2007 [11], вміст безазотистих екстрактивних речовини (БЕР) - розрахунковим шляхом згідно з ДСТУ 4674:2006 [12].

Агрохімічні показники ґрунту визначали перед закладанням досліду у 020-см шарі ґрунту за загальноприйнятими методиками, а саме: гумус - за Тюріним згідно ДСТУ 4289: 2004 [13]; азот, що легко гідролізується лугом - за Корнфілдом згідно з ДСТУ 7863:2015 [14]; рухомі фосфор і калій - за Кірсановим та Мачигіним згідно з ДСТУ 4115 -2002 [15]; рН (сольовий) - потенціометрично згідно з ДСТУ ISO10390:2001 [16].

Вміст кормових одиниць, обмінної та валової енергії в кормах визначали розрахунковим методом із використанням коефіцієнтів перетравності сухої маси корму та вмісту у ній сирого протеїну, сирого жиру, сирої клітковини, безазотистих екстрактивних речовин згідно з ДСТУ 8066:2015 [17].

Оцінку відповідності біомаси Державним стандартам для виготовлення різних видів трав'яних кормів (сіно, сінаж, корми трав'яні штучно висушені, корми зелені) проводили згідно з ДСТУ 4674:2006 [12], ДСТУ 4684:2006 [18], ДСТУ 4685:2006 [19], ДСТУ 8528:2015 [20]. Математичне оброблення одержаних експериментальних даних продуктивності у досліді проводили методом дисперсійного аналізу [21].

Мета досліджень - встановити зміни щодо нагромадження в сухій кормовій біомасі органічних речовин, перетравності сухої маси in vitro, показників поживності та енергоємності за вмістом відповідно кормових одиниць і обмінної енергії залежно від елементів технології вирощування люцерни посівної, люцерно-злакових з різними злаковими компонентами та злаковій сумішах.

Результати досліджень та обговорення

За нашими даними, під впливом досліджуваних факторів суттєво змінювався й хімічний склад корму (табл. 1).

Таблиця 1

Вміст органічних речовин у кормі та перетравність люцернового, люцерно-злакових і злакового травостоїв залежно від систем удобрення (середнє за 2019-2021 рр.), % у сухій масі

Зокрема, включення до злаків люцерни посівної та її одновидовий посів суттєво поліпшували хімічний склад кормів, зокрема за вмістом сирого протеїну, білка та перетравністю сухої маси корму in vitro. Так на безазотних фонах (у варіантах без добрив та на фоні Р₄₅К₉₀) у цьому разі в середньому за 2019 -2020 рр. вміст сирого протеїну в сухій масі корму підвищився від 11,4-11,5 до 16,818,5%, або на 5,4-7,0%, білка - від 9,8-10,2 до 15,0-16,9%, або на 5,2-6,7%, та зменшився вміст безазотистих екстрактивних речовин від 46,0-46,5 до 41,544,9%, або на 1,6-4,5%. Перетравність сухої маси корму у цьому разі збільшилась від 65-67% до і 67-72%, або на 2-5%.

Одновидовий посів люцерни посівної характеризувався дещо більшим вмістом сирого протеїну (на 1,0-1,5%) та білка (на 0,5-1,0%) в сухій масі корму порівняно з люцерно-злаковими травостоями, окрім травостоїв за участі пізньостиглих тимофіївки лучної або пирію середнього, у яких вміст зазначених речовин був на рівні з люцернови агроценозом. Поміж решти люцерно-злакових травостоїв за участі різних злакових компонентів на однакових фонах суттєвих закономірних відмінностей у нагромадженні сирого протеїну і білка не виявлено. Внесення азоту у дозі N₉₀ (₃₀ - ₃₀ - ₃₀) з рівномірним розподілом під кожний з трьох укосів на злаковий травостій збільшило вміст в сухій масі сирого протеїну на 4,14,3%, білка - на 2,7-2,8% та зменшило вміст безазотистих екстрактивних речовин на 2,2-3,5%.

Отже, швидшими темпами збільшення вмісту сирого протеїну відбувалось на безазотних фонах за рахунок дії симбіотичного азоту люцерни посівної, ніж під дією мінерального азоту на злаковому травостої у дозі N90.

Внесення Р₄₅К₉₀, а також вапнування, у більшості випадків на хімічний склад корму суттєво не впливало. Проте слід зазначити, що через збільшення вмісту бобового компоненту в травостоях у цьому разі тенденційно в деяких випадках збільшувався вміст у сухій масі корму сирого протеїну і білка, а також у деяких випадках тенденційно покращувалась перетравність сухої маси корму in vitro і більшою мірою за поєднаного внесення добрив і вапна.

Помітно змінювався хімічний склад корму й за роками життя (користування) трав. Найкращою якістю корму за хімічним складом характеризувався 1-й рік життя трав за безпокривної сівби, тобто 2019 р. У цьому році порівняно з 2020 і 2021 роком у сухій масі корму на 0,5-1,5% більше містилось сирого протеїну, на 0,2-1,4% - білка, на 0,2-1,1% - сирого жиру і менше на 0,8-4,7% - сирої клітковини та на 1-4% кращою була перетравність сухої маси in vitro. Проте закономірності щодо впливу симбіотичного азоту люцерни посівної і мінерального азоту добрив на поліпшення хімічного складу корму, збільшуючи, в першу чергу, вміст азотовмісних речовин (сирого протеїну і його складової частини білка) зберігались в усі роки досліджень.

Порівняння показників хімічного складу корму із зоотехнічними нормами годівлі великої рогатої худоби показало, що більшість показників якості в основному відповідали їм [22]. Проте інколи вони виходили за межі цих норм. Так вміст сирого протеїну на сіяному злаковому травостої на фонах без добрив та при внесенні Р₄₅К₉₀ був меншим норми (11,4-11,5% при нормі 14% в сухій масі).

При порівнянні хімічного складу корму з Державними стандартами Ураїни [12, 18, 19, 20, 21] за вмістом сирого протеїну і сирої клітковини на виготовлення сіна, сінажу, зелених кормів та штучно висушених трав'яних кормів виявилось, що трава в основному відповідає вимогам висококласних трав'яних кормів. Люцерновий і люцерно-злакові травостої незалежно від фону добрив та злаковий з внесенням N₉₀ придатні для виготовлення сіна, сінажу і зелених кормів 1 -го класу, а штучно висушених трав'яних кормів - 3-го класу. Злаковий травостій на фонах без внесення азоту за вмістом сирого протеїну придатний для виготовлення сіна, сінажу і зелених кормів 2-го класу, а для виготовлення трав'яного борошна зовсім непридатний.

Для годівлі худоби важливо дати оцінку трав'яного корму за поживністю, енергоємністю сухої маси та забезпеченістю кормової одиниці перетравним протеїном, тобто за показниками, за якими оцінюється якість кормів згідно з діючими стандартами України (табл. 2).

За нашими даними вміст кормових одиниць у сухій масі різних типів травостоїв коливався в межах 73-96%, обмінної енергії - 9,5-10,8 МДж/кг з забезпеченістю однієї кормової одиниці перетравним протеїном в межах 106 - 157 г.

Включення люцерни посівної до люцерно-злакових травосумішей поліпшувало поживність корму за вмістом кормових одиниць, вміст яких в сухій масі трави збільшився на 14-21%, а енергоємність за вмістом обмінної енергії - на 0,6-1,3 МДж/кг.

При порівнянні одержаних параметрів цих показників на люцернозлакових травостоях із одновидовим посівом люцерни виявилось, що люцерна посівна характеризується дещо кращою поживністю та енергоємністю. У сухій масі люцерни на 4-6% більше містилось кормових одиниць і на 0,3 -0,5 МДж/кг - обмінної енергії. Під впливом азотних добрив у дозі N₉₀ на злаковому травостої параметри поживності та енергоємності поліпшувались також, але меншою мірою, ніж під дією симбіотичного азоту люцерни посівної. У цьому разі вміст кормових одиниць збільшився від 73 -75% до 78-84%, або на 5-9%.

При порівнянні вмісту зазначених показників із зоотехнічними нормами годівлі ВРХ виявилось, що як вміст кормових одиниць, так і вміст обмінної енергії знаходились у межах зоотехнічних норм. При порівнянні вмісту зазначених показників із Державними стандартами України [12, 18, 19, 20, 21] виявилось, що трава досліджуваних травостоїв також в основному відповідає вимогам на виготовлення висококласних трав'яних кормів, так само, як і за вмістом сирого протеїну і сирої клітковини.

Вміст валової енергії в сухій масі корму різнотипних багаторічних кормових травостоїв коливалась у межах 17,5-18,6 МДж/кг сухої маси і закономірно від досліджуваних факторів змінювалась мало. Проте слід зазначити, що тенденційно найменше в сухій масі валової енергії накопичувалось на злаковому травостої на безазотних фонах.

Таблиця 2

Поживність, енергоємність сухої маси та забезпеченість кормової одиниці перетравним протеїном люцернового, люцерно-злакових і злакового травостоїв (середнє за 2019-2021 рр.)

На забезпеченість кормової одиниці перетравним протеїном у наших дослідженнях найбільшою мірою впливали симбіотичний та мінеральний азот. За включення люцерни посівної до злаків, а також на люцерновому травостої на фонах без внесення азоту, забезпеченість кормової одиниці перетравним протеїном збільшилась від 106-113 г до 137-156 г, або на 31-43 г. Поміж бобовозлакових, у тому числі і люцернового травостоїв, за забезпеченістю кормової одиниці перетравним протеїном суттєвої різниці не спостерігалось.

Внесення азотних добрив у дозі N90 на злаковому травостої збільшувало забезпечення кормової одиниці перетравним протеїном від 106-113 до 125-135 г, або на 19-22 г. Отже, більш дієвим азотом на забезпеченість кормової одиниці був симбіотичний азот. Хімічний склад багаторічних трав, як відомо, найбільш помітно, але неоднаковими темпами змінюється за фазами вегетації, тобто в міру старіння рослин при формуванні урожаю першого укосу [2, 7].

Результати проведених досліджень хімічного складу сухої маси за фазами вегетації при вирощуванні люцерни посівної в одновидовому і спільному посівах із злаками та злакового агроценозу наведено в таблиці 3.

Таблиця 3

Динаміка хімічного складу люцернового, люцерно-злакового і злакового травостоїв за фазами вегетації при формуванні першого укосу (середнє за 2019-2020 рр.)

Примітка: дослідження на люцерновому і люцерно-злаковому травостої проведене на фоні Р45К90, а на злаковому - на фоні N90P45K90

Ці дані засвідчили, що зменшення вмісту сирого протеїну відбувалось від пагоноутворення до масового цвітіння люцерни посівної в одновидовому посіві та люцерно-злаковій суміші і від кінця кущіння до початку плодоношення молочної стиглості злаків, тобто від початку цих досліджень (1.05) до кінця (19.06).

В агроценозі із суміші багаторічних злаків за період від кінця кущіння до молочної стиглості в середньому за 2019-2021 рр. вміст сирого протеїну в сухій масі зменшився від 24,1 до 11,7% і знаходився у сильній позитивній кореляційній залежності з часткою листя з коефіцієнтом кореляції (г = 0,941). Вміст же сирої клітковини в сухій масі за цей же період збільшився від 19,2 до 33,1% і знаходився у сильній від'ємній кореляційній залежності з часткою листя (г = - 0,933). В одновидовому посіві люцерни посівної за цей же період від пагоноутворення до масового цвітіння вміст сирого протеїну зменшився від 25,5 до 16,1% (г = 0,933), а сирої клітковини збільшився від 17,0 до 29,0% (г = -0,929) і в люцерно-злаковому агроценозі з домінуванням люцерни посівної відповідно від 25,0 до 15,4 (г = 0,930) і від 16,1 до 31,% (г = -0,925).

Найбільше середнє добове зниження вмісту сирого протеїну в сухій масі при вирощуванні злакової суміші відбувалось в період від фази трубкування до колосіння та в період від цвітіння до початку плодоношення, а саме 0,24 -0,31%. Дещо меншим (0,16%) добове зниження вмісту сирого протеїну було у фазі цвітіння.

Найбільше добове зниження вмісту сирого протеїну при вирощуванні люцерни посівної в одновидовому посіві та суміші зі злаками відбувалось в період проходження фаз гілкування, початок бутонізації з параметрами 0,24 - 0,29%. Отже, великими темпами зменшення вмісту сирого протеїну в міру старіння злакового травостою відбувалось протягом всього періоду досліджень. На відміну від злакового травостою в люцерновому і люцернозлаковому травостоях на початок і в кінці вегетації (фази бутонізації і цвітіння) це відбувалось повільнішими темпами. Люцерновий і люцерно-злаковий травостої за вмістом сирого протеїну довше зберігають кращу якість корму, ніж злаковий травостій.

На відміну від добового зменшення вмісту сирого протеїну, яке мало максимуми, переважно, в середині вегетації, добове збільшення вмісту сирої клітковини в усіх досліджуваних травостоях відбувалось за фазами вегетації більш-менш рівномірно з коливаннями за фазами вегетації в злаковій суміші від 0,17 до 0,46%, а в одновидовому посіві люцерни посівної і її суміші зі злаками - в межах 0,18-0,34%.

Середнє добове зниження вмісту сирого протеїну в сухій кормовій біомасі злакового травостою в розрахунку за увесь досліджуваний період вегетації у 50 днів, від кінця кущіння до молочної стиглості становило 0,25%, що на 0,06% більше, ніж це відбувалось в одновидовому посіві люцерни посівної і її суміші зі злаками. Одночасно середнє добове збільшення вмісту сирої клітковини у злаковій та люцерно-злаковій суміші (0,28%) за цей й же період було на 0,04% більшим, ніж у одновидового посіву люцерни. Отже, середньодобове зменшення вмісту сирого протеїну та збільшення вмісту сирої клітковини у сухій масі корму в міру проходження фаз вегетації (старіння травостою) швидшими темпами відбувається у злаковому травостої, ніж у люцерновому.

Висновки

Під дією симбіотичного азоту в люцерновому та люцернозлакових травостоях, порівняно зі злаковим травостоєм, на фонах без внесення азоту в сухій масі корму збільшується вміст сирого протеїну від 11,4 -11,5 до 16,818,5%, або на 5,4-7,0%, білка - від 9,8-10,2 до 15,0-16,9%, або на 5,2-6,7%, поживність корму за вмістом кормових одиниць - на 14-21%, енергоємність за вмістом обмінної енергії - від 9,5-9,6 до 10,1-10,9, або на 0,6-1,3 МДж/кг, перетравність сухої маси корму in vitro - від 65-67% до 67-72%, або на 2-5%, та зменшується вміст безазотистих екстрактивних речовин від 46,0-46,5 до 41,544,9%, або на 1,6-4,5%.

Зі старінням трав при формуванні урожаю у першому укосі за 50 днів і зменшення частки листя в траві від 87 -94% у фазі кінець кущіння злаківпагоноутворення у люцерни посівної до 26-31% у фазі початку плодоношення злаків-масове цвітіння люцерни зменшується в сухій масі вміст сирого протеїну від 24,1-25,5% до 11,7-16,1% з коефіцієнтом кореляції (r) 0,930-941 та збільшується вміст сирої клітковини від 16,1 -19,2% до 29,0-33,1% з r (-0,925)(949). Швидшими темпами середньодобове зменшення вмісту в сухій масі сирого протеїну (0,25%) і середньодобове збільшення вмісту сирої клітковини (0,28%) відбувається на злаковому травостої, ніж на люцерновому і люцерно - злаковому (відповідно 0,19 і 0,24%).

Поміж мінеральних добрив на хімічний склад трав'яного корму найбільше впливає внесення азотних добрив на злаковий травостій. За внесення N ₉₀ в сухій масі корму злакового травостою вміст сирого протеїну збільшується на 4,1 -4,3%, білка - на 2,7-2,8%, забезпеченість кормової одиниці перетравним протеїном - від 106-113% до 125-135 або на 19-22 г, та зменшується вміст безазотистих екстрактивних речовин - на 2,2-3,5%.

Список бібліографічних посилань

1. Карбівська У.М. Якість корму лучних агрофітоценозів залежно від їх видового складу та удобрення в умовах Прикарпаття. Корми і кормовиробництво. 2019. № 88. С. 91-98. https://doi.org/ 10.31073/kormovyrobnytstvo201988-13.

2. Демидась Г.І., Пророченко С.С., Свистунова І.В. Поживна цінність та енергоємність корму люцерно-злакових травосумішок залежно від технологічних факторів вирощування. Рослинництво та ґрунтознавство. 2019. № 1. С. 13-21. http://dx.doi.org/10.31548/agr2019.02.013.

3. Кургак В.Г. Лучні агрофітоценози. К.: ДІА, 2010. 374 с.; іл.

4. Ковтун К.П., Чорнолата Л.П., Безвугляк Л.І., Ящук В.А., Данилюк В.Г. Вплив способів сівби бінарних люцерно-злакових сумішок на хімічний склад та якість корму в умовах Лісостепу правобережного. Корми і кормовиробництво. 2017. № 84. С. 187-193.

5. Кутузова А.А., Тебердиев Д.М., Талипов Н.Т. Роль бобовых трав в системах ведения культурных пастбищ. Кормопроизводство. 1998. № 6. С. 2-5.

6. Демидась Г.І., Галушко І.В. Мінеральний склад кормової маси різних сортів конюшини лучної залежно від елементів технології вирощування. Корми і кормовиробництво. 2020. № 89. С. 151160. https://doi.org/10.31073/kormovyrobnytstvo202089-15.

7. Кургак В.Г., Карбівська У.М., Панасюк С.С., Гавриш Я.В. Наукові та технологічні основи органічного луківництва. Вісник аграрної науки. 2019. № 11. С. 28-33. DOI: https://doi.org/10.31073/agrovisnyk202004-05.

8. Karbivska и.М., Butenko A.O., Masyk I.M., Kozhushko N.S., Dubovyk V. I., Kriuchko L.V., Onopriienko V. P., Onopriienko I.M., Khomenko L.M. Influence of Agrotechnical Measures on the Quality of Feed of Legume-Grass Mixtures. Ukrainian Journal of Ecology. 2019. № 9(4). Р. 547-551. DOI: 10.15421 / 2019_788. WoS.

9. Karbivska U.M., Butenko A.O., Onychko V.I., Masyk I.M., Hlupak Z.I., Danylchenko O.M., Klochkova T.I., Ihnatieva O.L. Effect of the cultivation of legumes on the dynamics of sod-podzolic soil fertility rate. Ukrainian Journal of Ecology. 2019. 9(3). Р. 8-12. Doi: 10.15421 / 2019_702. WoS.

10. Бабич А. О. Методика проведення дослідів по кормовиробництву. Вінниця, 1994. 96 с.

11. ДСТУ 4117:2007 Зерно та продукти його переробки. Визначення показників якості методом інфрачервоної спектроскопії. К.: Держспоживстандарт України, 2008. 15 с.

12. ДСТУ 4674:2006. Сіно. Технічні умови. К.: Держспоживстандарт України, 2008. 15с.

13. ДСТУ 4289:2004 Якість грунту. Методи визначання органічної речовини. Київ: Держспоживстандарт України, 2006. 14 с.

14. ДСТУ 7863:2015 Якість ґрунту. Визначення легкогідролізного азоту методом Корнфілда. Київ: ДП «УкрНДНЦ», 2018.

15. ДСТУ 4115-2002 Ґрунти. Визначання рухомих сполук фосфору і калію за модифікованим методом Чирикова. Київ: Держспоживстандарт України, 2004. 10 с.

16. ДСТУ ISO 10390:2001 Якість ґрунту. Визначання рН (ISO 10390:1994, IDT). Київ: Держспоживстандарт України, 2008. 14 с.

17. ДСТУ 8066:2015. Корми для сільськогосподарських тварин. Методи визначення енергоємності і поживності. Київ: ДП «УкрНДНЦ», 2017.

18. ДСТУ 4684:2006. Сінаж. Технічні умови. Київ: Держспоживстандарт України, 2008. 14 с.

19. ДСТУ 4685:2006. Корми трав'яні штучно висушені. Технічні умови. Київ: Держспоживстандарт України, 2008. 14 с.

20. ДСТУ 8528:2015. Корми зелені. Технічні умови. Київ: ДП «УкрНДНЦ», 2017. 15 с.

21. Доспехов Б. А. Методика полевого опыта. Москва.: Агропромиздат, 1985. 347 с.

22. Попов Н.И. Зеленая масса культурных пастбищ в рационах крупного рогатого скота. Москва: ВНИИТЭИСХ, 1973. 53 с.

References

1. Karbivs'ka U.M. Yakist' kormu luchnykh ahrofitotsenoziv zalezhno vid yikh vydovoho skladu ta udobrennya v umovakh Prykarpattya [The quality of forage of meadow agrophytocenoses depending on their species composition and fertilizers in the conditions of Prykarpattia]. Kormy i kormovyrobnytstvo [Feed and feed production], 2019, no. 88, pp. 91-98. https://doi.om/10.31073/kormovvrobnvtstvo201988-13 [in Ukrainian].

2. Demydas' H.I., Prorochenko S.S., Svystunova I.V. Pozhyvna tsinnist' ta enerhoyemnist' kormu lyutserno-zlakovykh travosumishok zalezhno vid tekhnolohichnykh faktoriv vyroshchuvannya [Nutritional value and energy consumption of alfalfa-grass grass feed depending on technological factors of cultivation]. Roslynnytstvo ta gruntoznavstvo [Crop and soil science], 2019, no. 1, pp. 13-1. http://dx.doi.om/10.31548/agr2019.02.013 [in Ukrainian].

3. Kurhak V.H. (2019). Luchni ahrofitotsenozy [Meadow agrophytocenoses]. Kyiv, DIA, 374 p.; il. [in Ukrainian].

4. Kovtun K.P., Chornolapa L.P., Bezvuhlyak L.I., Yashchuk V.A., Danylyuk V.H. Vplyv sposobiv sivby binarnykh lyutserno-zlakovykh sumishok na khimichnyy sklad ta yakist' kormu v umovakh Lisostepu pravoberezhnoho [Influence of methods of sowing of binary alfalfa-cereal mixtures on chemical composition and quality of forage in the conditions of the right bank Forest-Steppe]. Kormy i kormovyrobnytstvo [Feed and feed production], 2017, no. 84, pp. 187-193 [in Ukrainian].

5. Kutuzova A.A., Teberdiyev D.M., Talipov N.T. Rol' bobovykh trav v sistemakh vedeniya kulturnykh pastbishch [The role of legumes in cultivated pasture management systems]. Kormoproizvodstvo [Feed production], 1998, no. 6, pp. 2-5 [in Russian].

6. Demydas H.I., Halushko I.V. Mineralnyi sklad kormovoyi masy riznykh sortiv konyushyny luchnoyi zalezhno vid elementiv tekhnolohiyi vyroshchuvannya [Mineral composition of fodder mass of different varieties of meadow clover depending on the elements of cultivation technology]. Kormy i kormovyrobnytstvo [Feed and feed production], 2020, no. 89, pp. 151-160. https://doi.org/10.31073/kormovyrobnytstvo202089-15 [in Ukrainian].

7. Kurhak V.H., Karbivs'ka U.M., Panasyuk S.S., Havrysh Ya.V. Naukovi ta tekhnolohichni osnovy orhanichnoho lukivnytstva [Scientific and technological bases of organic onion growing]. Visnyk ahrarnoyi nauky [Bulletin of Agricultural Science], 2019, no. 11, pp. 28-33. https://doi.org/10.31073/agrovisnyk20200405 [in Ukrainian].

8. Karbivska U.M., Butenko A.O., Masyk I.M., Kozhushko N.S., Dubovyk V.I., Kriuchko L.V., Onopriienko V.P., Onopriienko I.M, Khomenko L.M. Influence of Agrotechnical Measures on the Quality of Feed of Legume-Grass Mixtures. Ukrainian Journal of Ecology. 2019, no. 9(4), pp. 547-551. doi: 10.15421 / 2019_788. WoS.

9. Karbivska U.M., Butenko A.O., Onychko V.I., Masyk I.M., Hlupak Z.I., Danylchenko O.M., Klochkova T.I., Ihnatieva O.L. Effect of the cultivation of legumes on the dynamics of sod-podzolic soil fertility rate. Ukrainian Journal of Ecology, 2019, no. 9(3), pp. 8-12. doi: 10.15421 / 2019_702. WoS.

10. Babych A.O. (1994). Metodyka provedennya doslidiv po kormovyrobnytstvu [Methods of conducting experiments on feed production]. Vinnytsia, 96 p. [in Ukrainian].

11. DSTU 4117:2007 Zerno ta produkty yoho pererobky. Vyznachennya pokaznykiv yakosti metodom infrachervonoyi spektroskopiyi [State Standard 4117:2007 Grain and products of its processing. Determination of quality indicators by infrared spectroscopy]. Kyiv, Derzhspozhyvstandart Ukrainy, 2008, 15 p. [in Ukrainian].

12. DSTU 4674:2006. Sino. Tekhnichni umovy [State Standard 4674: 2006. Hay. Specifications]. Kyiv, Derzhspozhyvstandart Ukrainy, 2008, 15 p. [in Ukrainian].

13. DSTU 4289:2004 Yakist' hrnntu. Metody vyznachannya orhanichnoyi rechovyny [ State Standard 4289: 2004 Soil quality. Methods for determining organic matter]. Kyiv, Derzhspozhyvstandart Ukrayiny, 2006, 14 p. [in Ukrainian].

14. DSTU 7863:2015 Yakist' gruntu. Vyznachennya lehkohidroliznoho azotu metodom Kornfilda [State Standard 7863: 2015 Soil quality. Determination of light hydrolysis nitrogen by the Cornfield method]. Kyiv, DP “UkrNDNTS”, 2018 [in Ukrainian].

15. DSTU 4115-2002 Grunty. Vyznachannya rukhomykh spoluk fosforu i kaliyu za modyfikovanym metodom Chyrykova [State Standard 4115-2002 Soils. Determination of mobile phosphorus and potassium compounds by the Chirikov method]. Kyiv, Derzhspozhyvstandart Ukrayiny, 2004, 10 p. [in Ukrainian].

16. DSTU ISO 10390:2001 Yakist' gruntu. Vyznachannya rN (ISO 10390:1994, IDT) [State Standard ISO 10390: 2001 Soil quality. Determination of pH (ISO 10390: 1994, IDT)]. Kyiv, Derzhspozhyvstandart Ukrayiny, 2008, 14 p. [in Ukrainian].

17. DSTU 8066:2015. Kormy dlya silskohospodarskykh tvaryn. Metody vyznachennya enerhoyemnosti i pozhyvnosti [State Standard 8066: 2015. Feed for farm animals. Methods for determining energy consumption and nutritional value]. Kyiv, DP “UkrNDNTs”, 2017 [in Ukrainian].

18. DSTU 4684:2006. Sinazh. Tekhnichni umovy [State Standard 4684: 2006. Haylage. Specifications]. Kyiv, Derzhspozhyvstandart Ukrayiny, 2008, 14 p. [in Ukrainian].

19. DSTU 4685:2006. Kormy travyani shtuchno vysusheni. Tekhnichni umovy [State Standard 4685:2006. Herbal fodder is artificially dried. Specifications]. Kyiv, Derzhspozhyvstandart Ukrayiny, 2008, 14 p. [in Ukrainian].

20. DSTU 8528:2015. Kormy zeleni. Tekhnichni umovy [State Standard 8528:2015. Green fodder. Specifications]. Kyiv, DP “UkrNDNTS”, 2017, 15 p. [in Ukrainian].

21. Dospekhov B.A. (1985). Metodika polevogo opyta [Methods of field experiment]. Moskow, Agropromizdat, 347 p. [in Russian].

22. Popov N.I. (1973). Zelenaya massa kul'turnykh pastbishch v ratsionakh krupnogo rogatogo skota [Green mass of cultivated pastures in the diets of cattle]. Moskow, VNIITEISKh, 53 p. [in Russian].

Размещено на Allbest.ru