Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Ефективність дії фунгіцидів на посівів сої в умовах Правобережного Лісостепу України

Притула О.В. - викладач кафедри захисту і карантину рослин,

Уманський національний університет садівництва

Новікова Т.П. - к.с.-г.н., старший викладач кафедри

біології та методики її навчання, Уманський державний

педагогічний університет імені Павла Тичини

У статті наведені результати ефективності дії фунгіцидів на вивчення впливу фунгіцидів посівів сої. В останні роки в технології вирощування сої поряд із застосуванням мінеральних добрив і регуляторів росту все більшого поширення набувають засоби захисту рослин і зокрема застосування фунгіцидів.

Якщо 15-20 років тому в системі захисту посівів сої використовували головним чином протруйники, гербіциди та інсектициди, то в останні роки одержання стабільних і високих врожаїв сої без застосування фунгіцидів неможливе. Для ефективного вирощування сої в сучасних умовах застосування фунгіцидного захисту посівів є необхідним агрозаходом.

Для захисту посівів сої від комплексу грибних хвороб в колективних і фермерських господарствах України використовують протруйники. Вони забезпечують захист посівів сої від хвороб в перші фази розвитку культури.

Посіви обстежували та проводили обліки розвитку грибних хвороб сої протягом усього періоду вегетації. У фази: сходи, першого-другого трійчастого листка, гілкування, цвітіння, утворення та наливу бобів, дозрівання насіння.

Облік ураженості хворобами, що проявлялись на листках та інших органах рослин, проводили згідно відомих у фітопатології методик. У кожному варіанті обліковували кількість рослин з ознаками тієї чи іншої хвороби, у пробі брали по 25 рослин. Ураженість визначали з розрахунку на 100 рослин, показуючиїї у відсотках. На кожній з облікових рослин визначали кількість уражених листків водночас, визначаючи інтенсивність ураження за наявністю плям, нальоту, озаїчності. Якщо ознаки хвороби були відсутні, ставили 0 балів, при ураженості 15 % поверхні площі листків - 1 бал, 2 бали - коли симптоми хвороби поширені на 25 % поверхні рослини, 3 бали - уражено 50 %, 4 бали- більше 75 %, 5 балів - коли листя відмирало.

Для визначення структурних показників урожаю насіння сої проводили розбір 25 рослин. Облік урожаю сої здійснювали шляхом збирання суцільним способом комбайном та приведення до стандартної чистоти і вологості. Біологічну урожайність зерна сої визначали методом «пробних снопів» у фазі повної стиглості культури з перерахунком на 1 гектар.

Статистичну обробку експериментальних даних проводили дисперсійним методом. Використані методи і методики проведення польових і лабораторних досліджень забезпечили належну точність та достовірністьо держаних результатів.

Застосування фунгіцидів на сої є економічно вигідним прийомом, який доцільно включати в технологію вирощування культури в господарствах Правобережного Лісостепу України. В асортименті сучасних пестицидів найкращу ефективність забезпечив фунгіцид Імпакт Т, КС з нормою витрати 1,0 л/га. Оптимальний строк застосування препарату за профілактичного внесення або за перших проявів грибкових хвороб (фаза початку цвітіння сої).

Оптимізація фітосанітарного стану та фізіологічний ефект на дослідних ділянках з застосуванням фунгіциду Імпакт Т, КС сприяли збереженню від втрат 0,99 т зерна.

Ключові слова: протруйники, інсектициди, фунгіциди, соя, переноспороз, септоріоз, церкоспороз, аскохітоз, іржа.

Prytula O.V., Novikova T.P. The effectiveness of fungicides on soybean crops in the conditions of the Right Bank Forest Steppe of Ukraine

The article deals with the results of the effectiveness of fungicides application on the study of the fungicides influence on soybean crops. In recent years, plant protection products and, in particular, fungicides, along with the use of mineral fertilizers and growth regulators, have become increasingly common in soybean cultivation technology.

If 15-20 years ago mainly poisons, herbicides and insecticides were used in the system of protection of soybean crops, nowadays it is impossible to obtain stable and high yields of soybeans without the use of fungicides. For the effective cultivation of soybeans in modern conditions, the use of fungicide protection of crops is a necessary agricultural measure.

Poisoners are used to protect soybean crops from a complex of fungal diseases in farm enterprises of Ukraine. They provide protection of soybean crops from diseases in the first phases of crop development.

Sowings were examined and the development of fungal disease of soybeans was recorded during the entire growing season. In the stage of seedlings, first and second trifoliate leaves, branching, flowering, pod development, seed filling and maturation.

The calculation of disease damage that appeared on leaves and other organs of plants was carried out according to methods known in phytopathology.In each variant, the number of plants showing signs of particular disease was counted, with 25 plants in a sample. Affectedness was determined on the basis of 100 plants, showing it as a percentage. On each of the counting plants, the number of affected leaves was determined at the same time, determining the intensity of the damage by the presence of spots, plaque, and mosaic phytocenoses.If there were no signs of the disease, 0 points were given, if 15% of the surface of the leaves were affected - 1 point, 2 points - when the symptoms of the disease spread over 25% of the plant surface, 3 points - 50% was affected, 4 points - more than 75%, 5 pointswhen the leaves were dying.

To determine the structural indicators of soybean seed yield, 25 plants were analyzed. Accounting for the soybean harvest was carried out by continuous harvesting with a combine harvester and bringing it to standard purity and humidity. The biological yield of soybeans was determined by the method of “trial sheaves” in the phase of full maturity of the crop, calculated per 1 hectare.

Statistical processing of experimental data was carried out by the dispersion method. The used methods and techniques of conducting field and laboratory research ensured the proper accuracy and reliability of the obtained results.

The use of fungicides on soybeans is an economically beneficial technique that should be included in the cultivation technology of farms of the Right Bank Forest Steppe of Ukraine. Among modern pesticides, the best efficiency was provided by the fungicide Impact T, KC with a consumption rate of 1.0 l/ha. The optimal period of its application is under prophylactic application or at the first manifestations of fungal diseases (phase of the beginning of flowering of soybeans).

The optimization of the phytosanitary condition and the physiological effect in the experimental plots with the use of the fungicide Impact T, CS contributed to the preservation of 0.99 tons of grain.

Key words: protectant, insecticides, fungicides, soybean, perenosporosis, septoriosis, cercosporosis, ascochitosis, rust.

Вступ

Постановка проблеми. В останні роки в технології вирощування сої поряд із застосуванням мінеральних добрив і регуляторів росту все більшого поширення набувають засоби захисту рослин і зокрема застосування фунгіцидів [1-3].

Якщо 15-20 років тому в системі захисту посівів сої використовували головним чином протруйники, гербіциди та інсектициди, то в останні роки одержання стабільних і високих врожаїв сої без застосування фунгіцидів неможливе [4-5].

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Для ефективного вирощування сої в сучасних умовах застосування фунгіцидного захисту посівів є необхідним агрозаходом. Причин тут декілька. Це і значний ріст посівних площ, вирощування сої в монокультур і або в короткоротаційних сівозмінах з присутністю таких культур, як озимий ріпак і соняшник, які мають спорідненні хвороби, що призводить до накопичення патогенної інфекції на полях; а також мінливі погодні умови в різних регіонах країни. В умовах дощової погоди з великим запасом вологи в ґрунті хвороби в посівах сої будуть прогресувати.

Удосконаленню технології вирощування сої у свій час багато уваги приділили відомі науковці: А.О. Бабич, О.М. Бахмат, М.І. Блащук, В.П. Дерев'янський, В.Б. Енкен, В.І. Завєрюхін, А.К. Лещенко, В.В. Лихочвор, В.Ф. Петриченко, В.І. Січкар, М.Я. Шевніков та ін. [6, 7, 8, 9]. Проте в технології вирощування сої в Україні ряд важливих питань залишаються недостатньо вивченими. Це стосується добору сортів для конкретних регіонів, поліпшення посівної агротехніки, інтегрованого захисту рослин від хвороб.

Найбільш поширеними і шкодочинними хворобами сої є пероноспороз, септоріоз, церкоспороз, біла та сіра гнилі, борошниста роса, аскохітоз, іржа, а також бактеріальні хвороби. Збудники захворювань знаходяться в ґрунті, на поверхні насіння, рослинних рештках. Часто на одному полі, ми можемо спостерігати декілька видів грибів-патогенів та прояви бактеріальної інфекції.

Для захисту посівів сої від комплексу грибних хвороб в колективних і фермерських господарствах України використовують протруйники. Вони забезпечують захист посівів сої від хвороб в перші фази розвитку культури. В подальшому при загрозі масового розвитку хвороб необхідно застосовувати фунгіциди згідно «Переліку пестицидів і агрохімікатів, дозволених для використання в Україні» [10]. Постановка завдання. Мета досліджень полягала в удосконаленні особливостей застосування фунгіцидів, їх вплив на фізіолого-біохімічні процеси в рослинах сої, що лежать в основі формування якісного врожаю сої.

Досліди з вивчення впливу фунгіцидів на продуктивність посівів сої закладали на дослідному полі Уманського національного університету садівництва протягом 2021-2022 років. Обробіток посівів сої проводили у фазі повного гілкування початку цвітіння, використовуючи при цьому різні групи і норми фунгіцидів, одноразово.

Аканто плюс 28 КС. Діюча речовина: пікоксістробін - 200 г/л, ципроконазол - 80 г/л. Препаративна форма: концентрат суспензії. Хімічні класи: стробілурини + триазоли. Є фунгіцидом з вираженим фізіологічним ефектом для захисту широкого спектру культур. Здатний контролювати збудників захворювань - представників класів аскоміцетів, базидіоміцетів, ооміцетів та дейтероміцетів, що робить цей фунгіцид невід'ємною частиною комплексної та ефективної програми захисту врожаю і його якості.

Амістар Екстра 280 SC КС Діюча речовина:ципроконазол - 80 г/л, азоксистробін - 200 г/л. Хімічна группа триазоли + стробілурини. Препаративна форма: концентрат суспензії. Комбінований фунгіцид широкого спектру дії з системними властивостями для застосування на різних культурах. Препарат порушує життєвий цикл грибів, головним чином під час проростання спор, інфікування та росту грибів. Бампер супер 490, КС Діюча речовина: Пропіконазол, 90 г/л + прохлораз, 400 г/л. Препаративна форма: концентрат емульсії. Системний фунгіцид профілактичної, лікувальної та викорінювальної дії для захисту зернових культур, соняшнику та сої від широкого спектру хвороб. Високоефективний навіть за несприятливих погодних умов. Забезпечує дезінфікуючу дію рослини, ґрунту та рослинних решток.

Імпакт Т, КС Діюча речовина: Флутріафол, 75 г/л + тебуконазол, 225 г/л. Препаративна форма: концентрат суспензії. Найкраща ефективність препарату відзначається під час обприскування рослин в період активного росту за перших ознак прояву хвороб.

Коронет 300 SC, КС Діюча речовина: Трифлоксістробін, 100 г/л + тебуконазол, 200 г/л. Препаративна форма:концентрат суспензії. Трифлоксістробін із класу стробілуринів порушує процес дихання в мітохондріях клітин збудника. Тебуконазол з класу триазолів гальмує розвиток гіфів і грибниці за рахунок порушення процесу біосинтезу стеролів у клітинній мембрані.

При проведенні досліджень висівали сою сотру Аннушка. Сорт Аннушка в Реєстрі сортів рослин України з 2007 році, пластичний, рекомендований для вирощування в степовій, лісостеповій і зоні Полісся. Сорт формує врожайність зерна без зрошення при стандартній вологості 14% до 4,2 т/га. Має зменшений період вегетації, характеризується як ранній 75-85 днів і при перестої боби не розтріскуються і зерно не осипається.

Сорт характеризується проміжним типом росту, має стиснуту форму куща, яка обумовлює придатність сорту до механізованого збирання врожаю. Стійкий до посухи, вилягання та осипання.

Посіви обстежували та проводили обліки розвитку грибних хвороб сої протягом усього періоду вегетації. У фази: сходи, першого-другого трійчастого листка, гілкування, цвітіння, утворення та наливу бобів, дозрівання насіння.

Облік ураженості хворобами, що проявлялись на листках та інших органах рослин, проводили згідно відомих у фітопатології методик. У кожному варіанті обліковували кількість рослин з ознаками тієї чи іншої хвороби, у пробі брали по 25 рослин. Ураженість визначали з розрахунку на 100 рослин, показуючиїї у відсотках. На кожній з облікових рослин визначали кількість уражених листків водночас, визначаючи інтенсивність ураження за наявністю плям, нальоту, озаїчності. Якщо ознаки хвороби були відсутні, ставили 0 балів, при ураженості 15% поверхні площі листків - 1 бал, 2 бали - коли симптоми хвороби поширені на 25% поверхні рослини, 3 бали - уражено 50%, 4 бали- більше 75%, 5 балів - коли листя відмирало.

Для визначення структурних показників урожаю насіння сої проводили розбір 25 рослин. Облік урожаю сої здійснювали шляхом збирання суцільним способом комбайном та приведення до стандартної чистоти і вологості. Біологічну урожайність зерна сої визначали методом «пробних снопів» у фазі повної стиглості культури з перерахунком на 1 гектар [12, 13].

Статистичну обробку експериментальних даних проводили дисперсійним методом [11]. Використані методи і методики проведення польових і лабораторних досліджень забезпечили належну точність та достовірністьо держаних результатів.

Виклад основного матеріалу досліджень

Погодні умови (різке коливання температури повітря, локальні дощі) сприяли ураженню і розвитку хвороб сої: септоріозу, іржі, антракнозу, пероноспорозу.

На початку фази цвітіння на рослинах сої було відмічено ураження септоріозом (збудник Septoriaglycines T. Hemmi), антракнозом (збудник Colletotrichum), іржею (збудник Uromycesstriatus) в слабкому ступені. В подальшому опади сприяли підвищенні вологості повітря та розвитку відмічених хвороб. Так, у фазу формування бобів поширення септоріозу на контрольних ділянках коливалось від 13,5 до 25%, розвиток хвороби досягав 7%, іржі відповідно 3,9-5,0 і 2,5%, антракнозу 4-6 і 2,6%.

Ураження пероноспорозом (збудник Peronosporamanshurica) було відмічено у середньому і верхньому ярусах рослин сої і коливалось від 19,5 до 70%. Розвиток хвороби досягав 3%.

Ефективність дії фунгіцидів на розвиток грибних хвороб сої наведено в таблиці 1.

фунгіцид соя

Таблиця 1

Ефективність дії фунгіцидів на сої (сорт Аннушка), середнє за 2021-2022 рр.)