Особливості формування бобово-злакової травосуміші залежно від впливу агротехнічних факторів
Виявлення особливостей формування продуктивності бобово-злакової травосуміші сінокісного типу залежно від застосування доз мінерального удобрення, використання стимулятора росту та передпосівної інокуляції насіння. Оцінка впливу агротехнічних факторів.
| Рубрика | Сельское, лесное хозяйство и землепользование |
| Вид | статья |
| Язык | украинский |
| Дата добавления | 05.12.2023 |
| Размер файла | 32,7 K |
Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже
Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.
Размещено на http://www.allbest.ru/
Размещено на http://www.allbest.ru/
Інститут сільського господарства Карпатського регіону НААН с. Оброшине
Особливості формування бобово-злакової травосуміші залежно від впливу агротехнічних факторів
Т.І. Марцінко, кандидат сільськогосподарських наук
В останні роки погіршення екологічної ситуації, зростання цін на мінеральні добрива та їхнє прогнозоване подорожчання змушують шукати шляхи зменшення норм їх внесення та альтернативні засоби підтримання високої продуктивності сіяних кормових угідь. Хоча удобрення було й залишається одним із вирішальних способів збільшення продуктивності сіножатей, а також підвищення їхньої економічної ефективності.
Метою наших досліджень було виявити особливості формування продуктивності бобово-злакової травосуміші сінокісного типу залежно від застосування малих доз мінерального удобрення, використання стимулятора росту та передпосівної інокуляції насіння.
Дослід закладено у 2020 р. літнім безпокривним способом сівби на осушених гончарним дренажем дерново-підзолистих поверхнево оглеєних середньокислих суглинкових ґрунтах. З багаторічних трав висівали: пажитницю багаторічну - сорт Дрогобицький 16, тимофіївку лучну - Підгірянка, грястицю збірну - Дрогобичанка, конюшину лучну - Передкарпатська 33, конюшину гібридну - Придністровська і лядвенець рогатий - Аякс.
Польові дослідження проводяться на експериментальній базі Передкарпатського відділу наукових досліджень Інституту сільського Карпатського регіону НААН (с. Лішня Дрогобицького р-ну Львівської обл.).
Мінеральні добрива використовували у формі нітроамофоски. Згідно зі схемою проводили обробку вегетуючих рослин у фазі кущення препаратом «Міра РК» та обробляли насіння бобових перед посівом бактеріальним препаратом «Ризобофіт».
Встановлено, що передпосівна інокуляція насіння бактеріальними препаратами дала змогу отримати 13,7 т/га, що на 2,7 т/га, чи 24,5%, більше порівняно з варіантом, де насіння не піддавали обробці.
Серед варіантів удобрення найефективнішим виявилося сумісне застосування обробки насіння «Ризобофітом», вегетуючого травостою стимулятором росту «Міра РК» поряд із внесенням в ґрунт N30P30K30, що забезпечує отримання 15,5 т/га сухої маси. На цьому ж варіанті відмічено і найвищий вміст сіяних бобових трав - 76,3%. Рівень рентабельності при цьому склав 149%.
Передпосівна інокуляція насіння забезпечила зростання рентабельності до 134% проти варіанта без обробки, у якому цей показник становив 91%. Менш рентабельним у досліді виявився варіант із внесенням N6©–P6©–K6©– у вигляді нітроамофоски - лише 68%.
Ключові слова: травостій, удобрення, ботанічний склад, продуктивність, суха маса, рентабельність.
Taras Martsinko
Institute of Agriculture of Carpathian Region of NAAS
Features of the formation of a leguminous-grass mixture depending on the influence of agrotechnical factors
In recent years, the deteriorating environmental situation, rising prices for mineral fertilizers and their projected further rise makes us look for ways to reduce their application rates and find alternative ways to maintain the high productivity of sown forage. Although fertilizer has been and remains one of the crucial tools to increase the productivity of hayfields, as well as increase their economic efficiency.
The aim of our research was to identify the features of the formation of productivity of legume-cereal grass mixture of hay type depending on the use of small doses of mineral fertilizers, the use of growth stimulants and pre-sowing inoculation of seeds.
The experiment was established in 2020 by the summer uncovered method of sowing on drained by pottery drainage podzolic surface-gleyed medium acidic loamy soils. From perennial grasses were sown: perennial fenugreek - variety Drohobytskyi 16, timothy meadow - Pidhirianka, orchard grass - Drohobychanka, meadow clover - Peredkarpatska 33, hybrid clover - Prydnistrovska and birdsfoot trefoil - Aiaks.
Field research is conducted on the experimental basis of the Pre-Carpathian Department of Research of the Institute of Agriculture of Carpathian Region of NAAS (Lishnia village, Drohobych district, Lviv region).
Mineral fertilizers were used in the form of nitroammophoska. According to the scheme, vegetative plants were treated in the tillering phase with "Mira RK" and legume seeds were treated with "Rhizobofit" bacterial preparation before sowing.
It was found that pre-sowing inoculation of seeds with bacterial preparations allowed to obtain 13.7 t/ha, which is 2.7 t/ha or 24.5% more compared to the option where the seeds were not treated.
Among the fertilizer options, the most effective was the joint application of "Rhizobofit" seed treatment, vegetative grass treatment with "Mira RK" growth stimulant along with the application of N30P30K30 to the soil, which provides 15.5 t/ha of dry weight. In the same case, the highest content of sown legumes was 76.3%. The level of profitability was 149%.
Pre-sowing inoculation of seeds provided an increase in profitability to 134% compared to the option without treatment in which this figure was 91%. Less profitable in the experiment was the option with the introduction of N60P60K60 in the form of nitroammophoska - only 68%.
Keywords: grassland, fertilizers, botanical composition, productivity, dry matter, profitability.
Вступ
Продуктивність багаторічних трав на схилових землях значною мірою лімітується наявністю поживних речовин у ґрунті. Для одержання високої продуктивності сіяних багаторічних трав потрібне систематичне застосування добрив, без внесення яких урожайність залишається вкрай незадовільною.
Високих урожаїв на лучних угіддях можна досягати лише при регулярному внесенні мінеральних добрив в оптимальних дозах та співвідношеннях відповідно до складу травостоїв, особливостей ґрунтового покриву й режимів використання [7, 8, 24, 28]. Удобрення було й залишається одним із вирішальних заходів для збільшення продуктивності сіножатей, а також підвищення їхньої економічної ефективності. Внесення добрив не лише обумовлює зростання врожайності, а й подовжує продуктивне довголіття сіяних трав в агрофітоценозах. Застосування мінеральних добрив дає змогу підтримувати врожайність лучних угідь протягом багатьох років на високому рівні [2, 9, 24, 30, 31]. При достатньому забезпеченні елементами живлення трави здатні більш економно використовувати енергію сонця, освітлення, воду. А це значить, що удобрені лучні травостої за однакових зовнішніх умов більше нагромаджують органічної речовини й тому дають вищий врожай порівняно з неудобреними [1, 22, 23, 26].
Попри це, як свідчать численні дослідження, у результаті внесення не збалансованих елементами добрив, хоч і одержують збільшення врожаю, збіднюється ботанічний склад рослинних угруповань, а також спостерігається відсутність заселення травостоїв новими видами трав [6, 14, 15]. Все це стається через конкуренцію окремих видів рослин за елементи мінерального живлення та пригнічення більш витривалими травами інших.
Злакові трави, вимогливіші до вологи незалежно від режиму використання (скошування чи випасання), із часом утворюють щільну дернину, завдяки якій при поверхневому внесенні повних мінеральних добрив краще забезпечуються елементами мінерального живлення. В цих умовах прискорюється ріст злаків, які затінюють інші трави. Крім цього, створюються умови калійного й фосфорного голодування для бобових і відбувається їх витіснення з травостоїв [10, 17, 27].
Завдяки наявності на кореневій системі бобових трав бульбочок з азотфіксуючими бактеріями вони потребують внесення в першу чергу фосфорно-калійних добрив. Азотом вони забезпечують себе самі, а водночас і злакові компоненти. Тому, якщо у травостої лучних угідь бобові займають 40-50%, а у Західному регіоні - не менше 2530%, для одержання 40-50 ц/га кормових одиниць достатньо вносити лише фосфорні й калійні добрива [4, 5, 19, 29].
Деякі дослідники вказують, що азотні добрива на бобово- злакових травостоях малоефективні. Це зумовлено різною здатністю злакових і бобових трав до мобілізації та використання поживних речовин із ґрунту й добрив. Азот використовується бобовими й злаками в змішаних травостоях майже однаковими темпами, а калій і фосфор поглинаються швидше злаковою групою трав. Це пояснюється тим, що злакові трави мають більш розвинену й розгалужену кореневу систему, яка за темпами росту в 25 разів, особливо в початковий період вегетації, переважає кореневу систему бобових [11, 12]. Така перевага злаків у використанні фосфору й калію є однією з причин випадання бобових із змішаних травостоїв, особливо коли ґрунт бідний на макроелементи [21, 25, 29].
Окрім фосфорно-калійних добрив, бобово-злаковому травостою потрібне також добре забезпечення окремими мікроелементами, слабокислою реакцією ґрунтового розчину, достатком світла, тепла і вологи [11, 13, 15].
Підтримувати родючість сіяних агрофітоценозів та їхнє довголіття на потрібному рівні без повернення поживних речовин у ґрунт неможливо. Проте внесення мінеральних азотних добрив не завжди економічно вигідно з огляду на високу енергоємність виробництва мінеральних азотних добрив (86,8 МДж на 1 кг азоту), що перевищує енергоємність калійних і фосфорних добрив у 7-10 разів [16, 18, 20].
Матеріали і методи
Дослідження проведено протягом 20202021 рр. на експериментальній базі Інституту сільського господарства Карпатського регіону НААН (с. Лішня Дрогобицького р-ну Львівської обл.) за схемою, наведеною в табл. 1. Досліди закладено на дерново-підзолистих поверхнево оглеєних середньокислих суглинкових ґрунтах лабораторно-польовим методом з використанням «Методики проведення дослідів по кормовиробництву» (Бабич А. О., 1994) [3].
Ранньою весною сформований травостій удобрювали нітроамофоскою. Використовували стимулятор росту «Міра РК» для позакореневого (листкового) підживлення травостою. Крім цього, на окремих варіантах досліду згідно зі схемою насіння бобових трав перед посівом обробляли «Ризобофітом».
бобовий злаковий травосуміш агротехнічний
1. Продуктивність бобово-злакової травосумішки залежно від удобрення, передпосівної інокуляції насіння, т/га сухої маси (2021)
|
№ п\п |
Сумішка |
Удобрення |
І укіс |
ІІ укіс |
III укіс |
Сума |
|
|
1 |
Конюшина лучна (7 кг/га), лядвенець рогатий (4 кг/га), конюшина гібридна (4 кг/га), тимофіївка лучна (5 кг/га), пажитниця багаторічна (8 кг/га), грястиця збірна (3 кг/га) |
Без добрив (контроль) |
5,3 |
2,7 |
2,6 |
10,6 |
|
|
2 |
N30P30K30 |
6,1 |
2,2 |
2,7 |
11,0 |
||
|
3 |
N60P60K60 |
6,5 |
3,2 |
2,1 |
11,7 |
||
|
4 |
N30P30K30 + інокуляція насіння «Ризобофітом» (при закладці) |
8,4 |
3,1 |
2,2 |
13,7 |
||
|
5 |
N30P30K30 + обробка вегетуючого травостою стимулятором росту «Міра РК» (щорічно) |
8,7 |
3,3 |
2,5 |
14,5 |
||
|
6 |
N30P30K30 + інокуляція насіння «Ризобофітом» (при закладці) + обробка вегетуючого травостою стимулятором росту «Міра РК» (щорічно) |
8,9 |
3,7 |
2,9 |
15,5 |
Агротехніка на дослідних ділянках була загальноприйнятою, за винятком елементів, які вивчали в досліді. З багаторічних трав висівали: пажитницю багаторічну - сорт Дрогобицький 16, тимофіївку лучну - Підгірянка, грястицю збірну - Дрогобичанка, конюшину лучну - Передкарпатська 33, конюшину гібридну - Придністровська і лядвенець рогатий - Аякс.
Облік урожаю проводили поділяночно - ваговим методом. Вміст абсолютно сухої речовини визначали шляхом висушування рослинних зразків у термостаті за температури 100-105°С (ДСТУ ISO 6497:2005). Ботанічний склад визначали шляхом відбору проби зеленої маси з ділянок кожного варіанта з першого та третього повторень, які поділяли на ботаніко-господарські групи: злаки, бобові, різнотрав'я (ДСТУ 6017:2008). Під час економічного оцінювання розрахунок грошово-матеріальних витрат проведено з урахуванням повної механізації робіт. Витрати на них розраховані за розробленими нами технологічними картами. Оброблення та узагальнення результатів досліджень проводили за допомогою програми «Microsoft Excel».
Результати та обговорення
Погодні умови за період проведення досліджень виявилися сприятливими для вирощування багаторічних бобових та злакових трав.
Дослід було закладено у 2020 р. літнім безпокривним способом посіву. В перший рік використання травостій сформував три укоси отави. Як видно з таблиці 1, збір сухої маси становив 10,6-15,5 т/га. Найменший вихід очікувано отримали на контролі без добрив. Внесення весною N30P30K30 збільшувало збір на 0,4 т/га, NeoPeoKeo - на 1,1 т/га сухої маси порівняно з контролем. Передпосівна інокуляція насіння бактеріальними препаратами дала змогу отримати 13,7 т/га, що на 2,7 т/га, чи 24,5%, більше порівняно з варіантом без обробки.
Найпродуктивнішим виявився варіант із передпосівною інокуляцією насіння «Ризобофітом», обробкою вегетуючого травостою стимулятором росту «Міра РК» та внесенням в ґрунт весною N30P30K30, у якому отримали 15,5 т/га сухої маси. Тобто передпосівна інокуляція та обробка вегетуючого травостою забезпечили приріст сухої маси на 4,5 т/га, чи 40,9%, проти варіанта без проведення цих агрозаходів (див. табл. 1). Незалежно від варіантів досліду найвищий урожай отримано в І укосі (5,3-8,9 т/га сухої маси). В ІІ та ІІІ укосах надходження сухої маси не перевищувало 3,7 т/га.
Ботанічний аналіз травостою наведено в таблиці 2. Як видно, основну частину травостою складали бобові трави - 60-76% до зеленої маси.
Значно меншу частку у формуванні травостою займали злаки - лише 20-38%. Вищий їхній відсоток спостерігали в І укосі - 42-83%. Значно зменшилася кількість сіяних злакових трав у ІІ укосі та відповідно зросла частка бобових трав. Вміст несіяного різнотрав'я не перевищував 8% в зеленій масі.
Вищий вміст сіяних бобових трав відмічено саме у варіанті, де комплексно застосовували обробку вегетуючого травостою препаратом «Міра РК» з передпосівною інокуляцією насіння «Ризобофітом» - 76% в зеленій масі.
Для визначення економічної ефективності ми врахували сукупні витрати на вирощування й збирання врожаю, у тому числі на внесення добрив та створення травостою. Важливим чинником, який впливав на економічну оцінку використовуваних технологічних прийомів у наших дослідженнях, було внесення мінеральних добрив.
2. Ботанічний склад бобово-злакової травосумішки залежно від удобрення, передпосівної інокуляції насіння, % в зеленій масі (2021)
|
№ п\п |
Удобрення |
Вид рослин |
І укіс |
ІІ укіс |
ІІІ укіс |
Сере днє |
|
|
1 |
Без добрив (контроль) |
Злаки |
42 |
6 |
12 |
20 |
|
|
Бобові |
42 |
92 |
81 |
72 |
|||
|
Різнотр. |
16 |
2 |
7 |
8 |
|||
|
2 |
N30P30K30 |
Злаки |
83 |
14 |
16 |
38 |
|
|
Бобові |
16 |
83 |
80 |
60 |
|||
|
Різнотр. |
1 |
3 |
4 |
3 |
|||
|
3 |
N60P60K60 |
Злаки |
51 |
7 |
16 |
25 |
|
|
Бобові |
48 |
90 |
80 |
73 |
|||
|
Різнотр. |
1 |
3 |
4 |
3 |
|||
|
4 |
N30P30K30 + інокуляція насіння «Ризобофітом» (при закладці) |
Злаки |
65 |
16 |
17 |
33 |
|
|
Бобові |
34 |
80 |
78 |
64 |
|||
|
Різнотр. |
1 |
4 |
5 |
3 |
|||
|
5 |
N30P30K30 + обробка вегетуючого травостою стимулятором росту «Міра РК» (щорічно) |
Злаки |
60 |
14 |
14 |
29 |
|
|
Бобові |
38 |
84 |
85 |
69 |
|||
|
Різнотр. |
2 |
2 |
1 |
2 |
|||
|
6 |
N30P30K30 + інокуляція насіння «Ризобофітом» (при закладці) + обробка вегетуючого травостою стимулятором росту «Міра РК» (щорічно) |
Злаки |
50 |
8 |
10 |
23 |
|
|
Бобові |
49 |
91 |
89 |
76 |
|||
|
Різнотр. |
1 |
1 |
1 |
1 |
У варіанті з інокуляцією «Ризобофітом» та обробкою травостою стимулятором росту «Міра РК» на фоні внесення N30P30K30 у формі нітроамофоски рентабельність становила 149%, умовно чистий прибуток при цьому склав 27 985 грн з 1 га (табл. 3).
Передпосівна інокуляція насіння забезпечила зростання рентабельності до 134% проти варіанта без обробки, у якому цей показник становив 91% (вар. 2, 4). Менш рентабельним у досліді виявився варіант із внесенням NeoPeoKeo у вигляді нітроамофоски - лише 68%.
3. Економічна оцінка створення й використання бобово-злакового травостою залежно від удобрення, передпосівної інокуляції насіння
|
№ ва ріан та |
Удобрення |
Вартість, продукції, грн |
Вироб ничі затрати, грн/га |
Умовно чистий прибуток, грн/га |
Рівень рента бельності, % |
|
|
1 |
Без добрив (контроль) |
30 450 |
13 300 |
17 150 |
129 |
|
|
2 |
N30P30K30 |
32 450 |
16 965 |
15 485 |
91 |
|
|
3 |
N60P60K60 |
34 594 |
20 630 |
13 964 |
68 |
|
|
4 |
N30P30K30 + інокуляція насіння «Ризобофітом» (при закладці) |
40 800 |
17 465 |
23 335 |
134 |
|
|
5 |
N30P30K30 + обробка вегетуючого травостою стимулятором росту «Міра РК» (щорічно) |
43 150 |
18315 |
24 835 |
136 |
|
|
6 |
N30P30K30 + інокуляція насіння «Ризобофітом» (при закладці) + обробка вегетуючого травостою стимулятором росту «Міра РК» (щорічно) |
46 800 |
18815 |
27 985 |
149 |
Слід враховувати, що ціни на послуги, мінеральні добрива та інші засоби нестабільні, тому проведений економічний аналіз є орієнтовним.
Висновки
В перший рік використання травостою у варіанті з передпосівною інокуляцією насіння «Ризобофітом» отримали 13,7 т/га, що на 2,7 т/га, чи 24,5%, більше порівняно з варіантом, де насіння не піддавалося обробці, з рівнем рентабельності 134%.
В сумі за три укоси серед варіантів удобрення найефективнішим виявилося сумісне застосування обробки насіння «Ризобофітом», вегетуючого травостою стимулятором росту «Міра РК» поряд із внесенням в ґрунт N30P30K30, що забезпечує отримання 15,5 т/га сухої маси. На цьому ж варіанті відмічено й найвищий вміст сіяних бобових трав - 76%. Рівень рентабельності при цьому становив 149%.
Список використаної літератури
1. Агроекобіологічні основи створення та використання лучних фітоценозів / М. Т. Ярмолюк та ін. Львів, 2013. 304 с.
2. Андріяш В. А., Нагулевич Л. І., Чорний Д. А. Погода, урожай і ефективність добрив. Вісник аграрної науки. 1994. № 9. С. 21-24.
3. Бабич А. О. Методика проведення дослідів з кормовиробництва та годівлі тварин. Київ, 1994. 80 с.
4. Боговін А. В., Пташнік М. М., Дудник С. В. Відновлення продуктивних, екологічно стійких трав'янистих біогеоценозів на антропотрансформованих едафотопах. Київ, 2017. 356 с.
5. Виговський І. В. Формування травостою залежно від одновидових посівів і їх травосумішок. Науковий вісник Львівського національного університету ветеринарної медицини та біотехнологій імені С. З. Ґжицького. 2014. Т. 16. № 3 (3). С. 32-38.
6. Давидюк М. Ф., Белаш В. А., Кочик Г. М. Створення високопродуктивних сінокосів за ресурсоощадливою технологією. Корми і кормовиробництво. 2001. Вип. 47. С. 207-210.
7. Демидась Г. І., Квітко Г. П., Ткачук О. П. Багаторічні бобові трави як основа природної інтенсифікації кормовиробництва. Київ: Нілан-ЛТД, 2013. 322 с.
8. Ефективність поверхневого поліпшення гірських схилових луків Карпат / У. М. Карбівська та ін. Вісник аграрної науки. 2020. № 7 (808). С. 38^5. DOI: https://doi.org/10.31073/agrovisnyk202007-05.
9. Кургак В. Г., Штакал М. І., Штакал В. М. Продуктивність багаторічних злакових трав і їх сортосумішей на осушених торфових ґрунтах. Вісник аграрної на^ки. 2018. № 9. С. 20-25.
References
1. Agroecobiological bases of creation and use of meadow phytocenoses / M. T. Yarmoliuk ta in. Lviv, 2013. 304 p.
2. Andriiash V. A., Nahulevych L. I., Chornyi D. A. Weather, yield and fertilizer efficiency. Visnyk ahrarnoi nauky. 1994. No. 9. P. 21-24.
3. Babych A. O. Methods of conducting experiments on feed production and animal feeding. Kyiv, 1994. 80 p.
4. Bohovin A. V., Ptashnik M. M., Dudnyk S. V. Restoration of productive, ecologically sustainable herbaceous biogeocenoses on anthropotransformed edaphotopes. Kyiv, 2017. 356 p.
5. Vyhovskyi I. V. Formation of grassland depending on single-species crops and their grass mixtures. Naukovyi visnyk Lvivskoho natsionalnoho universytetu veterynarnoi medytsyny ta biotekhnolohii imeni S. Z. Gzhytskoho. 2014. T. 16. No. 3 (3). P. 32-38.
6. Davydiuk M. F., Belash V. A., Kochyk H. M. Creation of highly productive hayfields by resource-saving technology. Kormy i kormovyrobnytstvo. 2001. Vol. 47. P. 207-210.
7. Demydas H. I., Kvitko H. P., Tkachuk O. P Perennial legumes as a basis for natural intensification of fodder production. Kyiv: Nilan-LTD, 2013. 322 p.
8. The effectiveness of surface improvement of mountain slopes of the Carpathians / U. M. Karbivska ta in. Visnyk ahrarnoi nauky. 2020. No. 7 (808). P. 3845. DOI: https://doi.org/10.31073/agrovisnyk202007-05.
9. Kurhak V. H., Shtakal M. I., Shtakal V. M. Productivity of perennial grasses and their varietal mixtures on drained peat soils. Visnyk ahrarnoi nauky. 2018. No. 9. P. 20-25.
10. Martsinko T. I. Influence of fertilizers on productivity and botanical and economic composition of sown meadow agrocenoses. Peredhirne ta hirske
10. Марцінко Т. І. Вплив удобрення на продуктивність та ботаніко-господарський склад сіяних лучних агроценозів. Передгірне та гірське землеробство і тваринництво. 2020. Вип. 68 (1). С.135-145.
11. Марцінко Т. І., Дзюбайло А. Г., Карасевич Н. В. Формування сіяних сумішей лучних трав під впливом мінерального удобрення. Передгірне та гірське землеробство і тваринництво. 2021. Вип. 70 (2). С. 36-48.
12. Оліфірович В. О. Продуктивність багаторічних агрофітоценозів залежно від складу травосумішок і режиму їх використання. Вісник аграрної науки. 2018. № 3 (780). С. 13-17. DOI: https://doi.org/10.31073/agrovisnyk201803- 02.2.
13. Петриченко В. Ф., Корнійчук О. В., Задорожна І. С. Становлення та розвиток кормовиробництва в Україні. Вісник аграрної науки. 2018. № 11 (788). C. 54-62. DOI: https://doi.org/10.31073/ agrovisnyk201811-08.
14. Сайко В. Ф. Проблема забезпечення ґрунтів органічною речовиною. Вісник аграрної науки. 2003. № 5. С. 5-9.
15. Теорія і практика луківництва / Я. І. Мащак та ін. Дрогобич: Коло, 2011. 374 с.
16. Терлецька М. І. Вплив мінерального удобрення та строків використання на продуктивність і якість бобово-злакового травостою. Передгірне та гірське землеробство і тваринництво. 2009. Вип. 51. Ч. 3. С. 99-104.
17. Якубенко Б. Е. Типи природних та антропогенних сінокосів та пасовищ Лісостепу України та їх використання в оптимізації кормових угідь. Аграрна наука і освіта. 2003. Т. 4. № 1/2. С. 5-14.
18. Ярмолюк М. Т., Зінчук М. П., Польовий В. М. Культурні пасовища в zemlerobstvo i t^arynnytst^o. 2020. Vol. 68 (1). P. 135-145.
11. Martsinko T. I., Dziubailo A. H., Karasevych N. V. Formation of sown mixtures of meadow grasses under the influence of mineral fertilizers. Peredhirne ta hirske zemlerobstvo i tvarynnytstvo. 2021. Vyp. 70(2). P. 36-48.
12. Olifirovych V. O. Productivity of perennial agrophytocenoses depending on the composition of grass mixtures and the mode of their use. Visnyk: ahrarnoi nauky. 2018. No. 3 (780). P. 13-17. DOI: https://doi.org/10.31073/agrovisnyk201803 -02.2.
13. Petrychenko V. F., Kornii-chuk O. V., Zadorozhna I. S. Formation and development of feed production in Ukraine. Visnyk ahrarnoi nauky. 2018. No. 11 (788). P. 54-62. DOI: https://doi.org/10.31073/agrovisnyk201811 -08.
14. Saiko V. F. The problem of providing soils with organic matter. Visnyk ahrarnoi nauky. 2003. No. 5. P. 5-9.
15. Theory and practice of meadow farming / Ya. I. Mashchak et al. Drohobych:Kolo, 2011. 374 p.
16. Terletska M. I. Influence of mineral fertilizers and terms of use on productivity and quality of legume-cereal grass stands. Peredhirne ta hirske zemlerobstvo i tvarynnytstvo. 2009. Is. 51. Part 3. P. 99-104.
17. Yakubenko B. E. Types of natural and anthropogenic hayfields and pastures of the Forest-Steppe of Ukraine and their use in optimization of forage lands. Ahrarna nauka i osvita. 2003. Vol. 4. No. 1/2. P. 5-14.
18. Yarmoliuk M. T., Zinchuk M. P., Polovyi V. M. Cultural pastures in the system of fodder production. Rivne, 2003. 292 p.
19. Benjamin F. Tracy. Conditions that favor clover establishment in permanent grass swards. Grassland Science. 2014. Vol. 61. P. 34^0.
20. Forage energy to protein ratio of several legume-grass complex mixtures системі кормовиробництва. Рівне, 2003. 292 с.
19. Benjamin F. Tracy. Conditions that favor clover establishment in permanent grass swards. Grassland Science. 2014. Vol. 61. Р. 34-40.
20. Forage energy to protein ratio of several legume-grass complex mixtures / Simili da Silva M. et al. Anim. Feed SciTech. 2014. Vol. 5. P. 17-27.
21. Grass and legume breeding matching the future needs of European grassland farming / O. A. Rognli et al. Grass and Forage Science. 2021. Vol. 76. P. 175-185.
22. Huyghe C., De Vliegher A., Golinkski P. European grasslands overview: Temperate region. Grassland Science in Europe. 2014. Vol. 19. P. 29^0.
23. Isselstein J., Kayser M. Functions of grasslands and their potential in delivering ecosystem services. Grassland Science in Europe. 2014. Vol. 19. P. 199-214.
24. Long-term time series of legume cycles in a semi-natural montane grassland: evidence for nitrogen-driven grass dynamics? / T. Herben et al. Functional Ecology. 2017. Vol. 31. P. 1430-1440.
25. Multifunctional benefits of sainfoin mixtures: Effects of partner species, sowing density and cutting regime / C. S. Malisch et al. Grass and Forage Science. 2017. Vol. 72. Р. 794-805.
26. Peeters A. Importance, evolution, environmental impact and future challenges of grasslands and grassland based systems in Europe. Grassland Science. 2009. Vol. 55. Р. 113-125.
27. Potential of legume-based grassland- livestock systems in Europe / A. Luscher et al. Grass and Forage Science. 2014. Vol. 69. P. 206-228.
28. Relationships between botanical composition, yield and forage quality of permanent grasslands over the first growth cycle / D. Andueza et al. Grass and Forage Science. 2015. Vol. 71. P. 366-378.
/ Simili da Silva M. et al. Anim. Feed SciTech. 2014. Vol. 5. P. 17-27.
21. Grass and legume breeding matching the future needs of European grassland farming / O. A. Rognli et al. Grass and Forage Science. 2021. Vol. 76. P. 175-185.
22. Huyghe C., De Vliegher A., Golinkski P. European grasslands overview: Temperate region. Grassland Science in Europe. 2014. Vol. 19. P. 29-40.
23. Isselstein J., Kayser M. Functions of grasslands and their potential in delivering ecosystem services. Grassland Science in Europe. 2014. Vol. 19. P. 199-214.
24. Long-term time series of legume cycles in a semi-natural montane grassland: evidence for nitrogen-driven grass dynamics? / T. Herben et al. Functional Ecology. 2017. Vol. 31. P. 1430-1440.
25. Multifunctional benefits of sainfoin mixtures: Effects of partner species,
sowing density and cutting regime / C. S. Malisch et al. Grass and Forage Science. 2017. Vol. 72. P. 794-805.
26. Peeters A. Importance, evolution, environmental impact and future challenges of grasslands and grassland based systems in Europe. Grassland Science. 2009. Vol. 55. Р. 113-125.
27. Potential of legume-based grassland-livestock systems in Europe / Luscher A. et al. Grass and Forage Science. 2014. Vol. 69. P. 206-228.
28. Relationships between botanical composition, yield and forage quality of permanent grasslands over the first growth cycle / D. Andueza et al. Grass and Forage Science. 2015. Vol. 71. P. 366-378.
29. Robust biological nitrogen fixation in a model grass-bacterial association / C. S. Vania et al. The Plant Journal. 2015. Vol. 81. P. 907-919.
30. The nutritional value of forage legumes used for pasture and silage / Dewhurst R. J. et al. Irish Journal of Agricultural and Food Research. 2009. Vol. 48. P. 167-187.
29. Robust biological nitrogen fixation in a model grass-bacterial association / C. S. Vania et al. The Plant Journal. 2015. Vol. 81. P. 907-919.
30. The nutritional value of forage legumes used for pasture and silage / R. J. Dewhurst et al. Irish Journal of Agricultural and Food Research. 2009. Vol. 48. P. 167-187.
31. Tristram G. L. Functional group dominance and identity effects influence the magnitude of grassland invasion. Journal of Ecology. 2013. Vol. 101. P. 1114-1124.
31. Tristram G. L. Functional group dominance and identity effects influence the magnitude of grassland invasion. Journal o^ Ecology. 2013. Vol. 101. P. 1114-1124.
Размещено на Allbest.ru
Подобные документы
Опис практичного досвіду селекції молочного скотарства. Аналіз основних показників ознак молочної продуктивності корів голштинської породи залежно від типу інтенсивності формування організму. Вплив прискорених процесів під час росту на продуктивність.
статья [25,9 K], добавлен 07.11.2017Класифікація і сутність агротехнічних заходів: агротехнічні передумови вирощування культур, агротехнічні роботи, матеріально-речовинні поточні вкладення. Показники, що характеризують використання добрив та наявність і якість насіння сільськогоспкультур.
реферат [45,7 K], добавлен 19.01.2012Оцінка умов Ужгородського району. Ботанічна характеристика озимої пшениці. Оцінка впливу різних факторів на формування врожаю озимої пшениці. Догляд за посівами і засоби захисту від бур’янів, хвороб і шкідників. Збирання врожаю та його зберігання.
курсовая работа [615,3 K], добавлен 27.05.2015Морфологічні ознаки, хімічний склад, біологічні особливості картоплі. Вплив екологічних, агротехнічних, ентомологічних факторів на її збереженість. Типи сховищ для зберігання плодово-овочевої продукції, вимоги до них. Підготовка сховищ до прийому урожаю.
курсовая работа [86,5 K], добавлен 08.05.2012Суть та процеси мінерального живлення рослин та характеристика їх основних класів. Залежність врожайності сільськогосподарських культур та агротехнічних показників родючості ґрунту від використаних добрив. Методика дослідження екологічного стану ґрунту.
курсовая работа [390,9 K], добавлен 21.09.2010Роль екологічних факторів у садівництві: світло, грунт, рельєф, температура, вода. Вікові періоди життя плодових культур та загальні принципи їх вирощування. Стан та перспективи розвитку плодівництва в Україні. Особливості агротехніки інтенсивних садів.
курсовая работа [62,8 K], добавлен 26.07.2011Строки та способи збирання насіння подорожника блошиного, чорнушки посівної і дурману фіолетового з позиції особливостей розвитку рослин і формування насіння. Характер накопичення сухої речовини в насінні при його формуванні, його урожайні властивості.
автореферат [35,5 K], добавлен 12.04.2009Технологічний процес післязбиральної обробки і передпосівної підготовки насіння. Затарювання та складування, протруювання, очищення і сортування. Боротьба з хворобами, шкідниками та бур’янами. Відпуск готової продукції. Документування сортового насіння.
реферат [30,9 K], добавлен 16.06.2014Господарсько-біологічна характеристика жита. Вивчення біологічних особливостей культури. Необхідні фактори формування високоякісного насіння. Організація насінництва культур в Україні. Планові і фактичні строки проведення сортозаміни та сортооновлення.
курсовая работа [66,8 K], добавлен 26.08.2014Досліди з вивченням впливу ширини міжрядь та густоти посіву на продуктивність кукурудзи на зерно у віддалених грунтово-кліматичних умовах, ріст, розвиток і формування продуктивності рослин кукурудзи. Фенологічні спостереження за ходом росту кукурудзи.
дипломная работа [1,4 M], добавлен 17.01.2008
