Шкідники другій половини вегетації

Размещено на http://www.allbest.ru/

Лекція

Шкідники другій половини вегетації

Ось і настала друга половина вегетації зернових колосових а це колосіння, цвітіння, молочна стиглість та повна стиглість. І разом з цим не бажана поява небезпечних шкідників по колосу таких як хлібні клопи, злакові трипси, хлібні жуки та звичайні хлібні пильщики. Підвищення середньодобових температур дає зелене світло для розмноження та нормального розвитку цих шкідників. Якщо їх не контролювати ви не тільки втратите вагому кількість майбутнього врожаю але і на наступний рік матимете в рази більше небажаних гостей. Крім колоса вони і розвиваються у землі, проводять яйцекладку після чого їх личинки поїдають коріння культур. З теперішніми зимами їм не страшні зимівлі як в землі так і в рештках. Тому великою рекомендацією вам буде віднестися відповідально до таких на перший погляд незначних але насправді серйозних речей, а компанія Хімагромаркетинг із своїми пропозиціями інсектицидів вам в цьому допоможе.

Пшеничний трипс

Дорослий трипс чорного кольору. Тіло видовжене, тонке; крила з довгими віями, у основі затемнені. Ротові органи сисного типу. Довжина тіла самця - 1,2-1,3 мм, самки - 1,8-2,3 мм.

Зимує трипс у фазі дорослої личинки у прикореневих залишках стерні та у верхньому шарі ґрунту. При прогріванні місць зимівлі до 8-10° С личинка починає проходити стадії пронімфи і німфи, перетворюється на дорослу комаху і перелітає на посіви пшениці та інших культур на початку фази колосіння.

Незабаром після заселення посівів самки спаровуються і відкладають яйця на стрижень колоса і колоскові лусочки купками по 4-8 яєць. Плодючість самки - 20-25 яєць.

Яйце білого або блідо-оранжевого кольору, довгастої форми, довжиною 0,4-0,6 мм. Розвиток яйця проходить протягом 6-8 днів.

Личинка, що відродилася зеленувато-жовтого кольору, через кілька годин стає червоною, а після першої линяння - яскраво-червоною.

На час збирання личинки спускаються по стеблах до землі і готуються до зимівлі. Друге линяння личинки проходить після перезимівлі.

Протягом року трипс розвивається в одному поколінні.

Шкідливість

Кормовими рослинами пшеничного трипсу є озима та яра пшениці, жито, деякі злакові багаторічні трави.

Дорослі трипси в період виходу в трубку і початку колосіння накопичуються за піхвою верхнього листка. Ушкоджують колосові лусочки, квіткові плівки, ости. Висмоктуючи їх сік, викликають часткову білоколосість і щуплозерность. При пошкодженні прапорцевого листа біля його основи останній скручується, утруднюючи вихід колосу.

Личинки, що відродилися, більш шкідливі під час наливу зерна. Вага його зменшується в залежності від кількості личинок. За чисельності 20 - 30 личинок на колосі втрата ваги зерна сягає 13 - 15%. У пошкодженому зерні значного зниження хлібопекарських якостей не відзначається, але його насіннєві якості знижуються.

Облік чисельності шкідника

Обстеження на виявлення чисельності дорослого трипса проводять у період початку колосіння. Для цього на полі в різних місцях відбирається 20 проб по 5 колосків, що почали виколошуватися. Їх поміщають у мішечок із тканини чи паперу, щільно закривають та привозять до лабораторії.

Підраховують загальну кількість шкідника та середню чисельність трипсів на одному колосі. Насамперед обстежують насіннєві посіви.

Чисельність личинок трипсів на колосі враховують наприкінці наливу - на початку молочної стиглості зерна. Методика обліку така сама, як і при обліку дорослих комах.

Економічний поріг шкідливості - наявність 40 - 50 личинок трипсу на одному колосі. У більшій кількості трипс розмножується у посушливі роки.

Волога і менш тепла погода сприяє розвитку грибних хвороб личинок і загибелі більшої кількості восени і взимку. Коротші терміни дозрівання зерна також спричиняють значну загибель личинок у колосках.

Заходи боротьби

* Знижується чисельність шкідника в основному за прийомів обробітку ґрунту.

* Встановлено, що своєчасно проведене лущення стерні та глибока зяблева оранка знищують до 90% трипсів.

* Шкідливість знижують ранні та стислі терміни сівби ярої пшениці, що прискорюють розвиток та дозрівання рослин.

* У період наливу зерна личинки трипсу знищуються при хімічній обробці посівів проти личинок клопа черепашки.

Хлібні пильщики

На посівах найчастіше зустрічаються і нерідко масово розмножуються два види: хлібний пильщик () та чорний пильщик ()

Дорослі комахи завдовжки 7 - 9 мм із довгим тонким тілом чорного кольору, крила прозорі з райдужними відсвітками. У хлібного пильщика на черевці виразно виділяються жовті поперечні смуги. У чорного пильщика по обидва боки черевця тягнуться темно-жовті смуги.

Личинка червоподібна, безнога, жовтувато-біла, довжиною 10 - 15 мм. Живиться внутрішніми тканинами стебла. У міру свого зростання личинка спускається соломиною вниз, прогризаючи на шляху вузли рослини. Досягши нижнього міжвузля до воскової стиглості хлібів, вона готується до зимівлі.

В обох видів личинка, що закінчила харчування, зимує в нижній частині стерні злакових рослин. Зимове житло личинка облаштовує надійно. У період воскової стиглості зернових культур доросла личинка, перебуваючи всередині стебла, підпилює у його основи кільцеподібну борозенку. Нижче надрізу по діаметру стебла готує пробку з потерті та екскрементів, склеюючи їх слиною. У нижній частині стернини личинка звиває тонкий, напівпрозорий, непроникний для води кокон. У ньому вона зимує, а навесні перетворюється на лялечку. Розвиток лялечки триває 7-10 днів. Дорослі пильщики, щоб вилетіти, руйнують пробку або стернину, що перегнила за зиму.

Виліт хлібного пильщика відзначається перед колосінням озимої пшениці, чорний пильщик з'являється на 15 - 18 днів пізніше, тому більше ушкоджує ярі хліба.

Пильщики потребують додаткового харчування та годуються на квітках хрестоцвітих та складноцвітих бур'янів. Незабаром пильщики спаровуються.

Перед колосінням самка вибирає найбільш розвинені колосоносні стебла з товстою соломиною, обов'язково порожнистою всередині, пропилює яйцекладом стінку соломини у верхньому міжвузлі та відкладає всередину одне яйце. У такий спосіб самка заражає 30 - 50 стебел. Встановлено, що форми пшениць, які не мають порожнини в стеблі, самками пильщиків не заражаються.

Розвиток яйця триває 6 - 8 днів.

Обидва види пильщиків протягом року розвиваються в одному поколінні.

Шкідливість. Звичайний хлібний пильщик (трач) помітну шкоду завдає озимій пшениці. Чорний пильщик сильніше ушкоджує ярий хліб - пшеницю, ячмінь і овес.

Заражені пильщиком стебла з порушеною тканиною всередині стебла утворюють щуплий колос із легким зерном. Продуктивність таких стебел знижується на 10 - 20%. У період збирання хлібів надгризені личинкою стебла падають, що веде до втрати врожаю.

Заходи боротьби.

* Обмежують масове розмноження пильщиків в основному агротехнічними прийомами та обробіток ґрунту.

* Пожнивне лущення дисковими знаряддями частково знищує личинок, що знаходяться в стерні. При глибокому заорані стерні гине до 60% личинок шкідника.

* Ярі хліби ранніх термінів сівби більш стійкі до пошкоджень пильщиків.

* Роздільна збирання на низькому зрізі на початку воскової стиглості зерна до вилягання підпиляних пильщиком стебел сприяє знищенню шкідника.

Клоп шкідлива черепашка

Форма тіла клопа, твердий хітиновий покрив і землисто-сіре забарвлення надають йому подібності з ракушкою. Зустрічаються особини темного забарвлення. Довжина тіла дорослого клопа - 9-12 мм, ширина - 6-7 мм. Ротовий апарат колюче-сисного типу. Розвивається протягом року у одному поколінні. трипс шкідливість пшениця пильщик

Зимують нестатевозрілі клопи в лісах, лісосмугах під опалим листям. Навесні, при досягненні температури в листовій підстилці вдень 16-17 ° С, клопи виходять на поверхню. Масовий літ з місць зимівлі починається після встановлення стійкої погоди при денній температурі 18-20 ° С і залежить від ходу весняних температур.

Характер пошкодження клопом, що перезимував.

Залежить від часу та місця його нанесення. Спочатку при заселенні посіву клоп пошкоджує листя рослин, пізніше - стебло та колос.

При уколі в стебло на початку виходу в трубку рослини жовтіє верхній лист. Якщо пошкодження в стебло наноситься перед колосінням, то при колоссянні такий колос відрізняється частковою або повною білоколосістю. У місці уколу утворюється перетяжка, і колос легко витягується із залишком стебла.

До спарювання і відкладання яєць клопи приступають після 1 - 2 тижнів харчування на посіві.

Самки відкладають яйця переважно на верхнє молоде листя, в пізніший період - іноді на колосся, що з'явилися. Розташовуються яйця зазвичай двома-трьома правильними рядами, рідше - неправильною купкою. У кладці частіше 12-14 яєць. Нормально розвинена самка може відкласти 14-15 кладок із загальною чисельністю близько 200 яєць. Однак у природі середня плодючість становить 35-45 яєць однією самку. Період відкладання яєць розтягнутий за часом.

Самці, що перезимували клопи, відмирають після парування, самки - після відкладання яєць, і до дозрівання хлібів доживають лише поодинокі особини.

Свіжовідкладені яйця світло-зеленого або смарагдово-зеленого кольору з білими точками, що оточують у вигляді віночка кришечку яєчної оболонки. Діаметр яйця близько 1 мм.

На 5-6-й день на оболонці яйця виступає малюнок оранжевого кольору, на вигляд подібний з маленьким якорем. Перед виходом личинки яйце набуває рожевого відтінку, малюнок якоря виділяється різкіше і над ним з'являється чорна пляма у вигляді трикутника.

Залежно від температури та вологості середовища розвиток зародка триває від 5 до 10 днів, після чого з яйця виходить личинка. У процесі зростання та розвитку личинка проходить п'ять віків.

Личинки молодшого віку. Личинка першого віку (яка вийшла з яйця) майже куляста, спочатку світло-зелена, пізніше стає майже чорною.

Личинка другого віку завдовжки 2,2 мм, завширшки 1,5 мм. Голова, переднеспинка, краї та середина черевних члеників зверху темні, інші частини тіла світлі.

Личинка третього віку яйцеподібної форми, довжиною 35-45 мм, шириною близько 25 мм. Голова, черевні членики темні, черевце світле.

Личинки старшого віку та імаго.

Личинка четвертого віку довжиною 5-6 мм, шириною 3,5-4,5 мм. Тіло жовтувато-сірого кольору. На середньоспинці ясно виражені бічні виступи зачатки передніх крил.

Личинка п'ятого віку завдовжки 8-10 мм, завширшки 6-6,5 мм. Бічні виступи довші від середнього. За фарбуванням не відрізняються від личинки четвертого віку.

Потім личинка, минаючи стадію лялечки, окрилюється і стає дорослою комахою.

Середня тривалість розвитку різного віку личинки в умовах степової зони становить 30-45 днів.

Личинка другого та наступного віку та молодий клоп харчуються на колосках. За період повного розвитку одна особина шкідливої черепашки ушкоджує 200-270 зерен. При густині заселення посівів одна личинка на 1 кв.м. ушкодженість зерна може досягти до 2%.

Шкідливість. Ушкодження рослин перезимованими клопами виявляється у кількісному зниженні врожаю з допомогою загибелі продуктивних стебел.

Основна шкідливість личинок та жуків нового покоління обумовлена позакишковим способом перетравлення їжі у них. Вони вводять у зернівку слину, що містить ферменти, за допомогою яких відбувається перетравлення рослинного білка, після чого всмоктують підготовлену їжу. В результаті в зерні різко знижується вміст та якість клейковини.

Шкідливість личинок клопа залежить від віку. Зерно, пошкоджене личинками молодшого віку (другого та третього) у фазу наливу та молочної стиглості, деформується. Його маса, порівняно зі здоровим, зменшується на 50--70%. При збиранні більшість такого легковажного зерна відходить у підлогу. Личинки в цей період знижують масу зерна та частково впливають на його якість.

Личинки старшого віку (четвертого та п'ятого) та клопи нового покоління менше впливають на кількість врожаю, але різко погіршують хлібопекарські якості борошна. Пошкоджене ними зерно в період молочно-воскової та повної стиглості по масі мало відрізняється від здорового та при збиранні потрапляє на струм.

При розмелюванні борошно із пошкоджених зерен змішується з борошном із здорових. Поки борошно перебуває у сухому вигляді, ферменти не діють. Але варто додати до неї воду для одержання тіста, як починається процес розщеплення білкових молекул. В результаті клейковина втрачає свої властивості. Домішка 2-3% пошкодженого зерна вже погіршує якість борошна. Тісто з такого борошна має низьку пружність, розпливається, не зберігає наданої йому форми.

Шкідливість клопа не обмежується погіршенням якості зерна. У пошкодженому зерні знижено посівні якості насіння. Рослини із пошкоджених зерен розвиваються з низькою продуктивністю, а зерно, пошкоджене в область зародка, втрачає схожість.

Чинники, що знижують чисельність шкідника:

* агроприйоми, які забезпечують оптимальні умови у розвиток культури. Збільшується стійкість рослин до ушкоджень;

* несприятливі умови перезимування. Ранні морози при невеликому сніговому покриві або без нього, зимові відлиги збільшують загибель клопів;

* затяжна прохолодна погода у весняний період. Затримується розвиток личинок, до початку збирання вони перебувають у четвертому-п'ятому віці. Молоді жуки не одержують достатнього харчування;

* організоване прибирання у стислий термін, у тому числі в окремий спосіб. Жуки втрачають можливість накопичити достатні жирові запаси. Такі особини погано переносять зимівлю, мають низьку плодючість;

* ураження жуків у місцях зимівлі грибними та бактеріальними хворобами, у полі - зараження клопів, яєць та личинок паразитами.

Збільшенню чисельності шкідника сприяють:

* погодні умови, за яких максимально збігаються фенології розвитку культури та шкідника;

* засміченість посівів, що зумовлює роздільне збирання. Чим довше скошена маса знаходиться у валках, тим більше ушкоджується зерно;

* низькі темпи збиральних робіт, які дозволяють клопам, закінчивши харчування, накопичити необхідні жирові запаси для перезимівлі.

Облік чисельності шкідника

Весняне обстеження посівів проводиться після перельоту клопів із місць зимівлі (фази кущіння - початок виходу в трубку), насамперед на полях поблизу лісів та лісосмуг. Враховують клопів на майданчиках розміром 0,25 кв.м (50 х 50 см), що рівномірно розташовуються на полі з розрахунку 16 шт. на 100 га. Крім рослин, ретельно оглядаються грудочки ґрунту та сухі рослинні залишки, під якими ховаються клопи, особливо у похмуру погоду. За результатами обліку визначається середня чисельність клопів по всій обстеженої площі, штук на 1 кв.м. Слід звернути увагу на заселеність клопів та крайових смуг посівів.

Визначення пошкоджених стебел проводиться у фазу повного колосіння, коли вони добре помітні на тлі зелених здорових рослин. На 12 облікових майданчиках розміром 0,25 кв.м по краю та в середині поля враховуються загальна кількість рослин та рослини з ознаками пошкодження. Результати обліку виражаються у відсотках пошкоджених рослин на 1 кв.

Наприкінці цвітіння - на початку формування зернівки проводиться обстеження посівів на виявлення личинок шкідника на колосках за раніше наведеною схемою. Під час обліку ретельно оглядаються не лише колосся, а й ґрунт під обліковими рослинами. По обстежуваній площі виводиться середня чисельність личинок на 1 кв.м., у тому числі за їх віком.

Повторне обстеження посівів виявлення личинок проводиться у фазу молочно-воскової стиглості.

Вилов комах проводять сачком. Обліки слід проводити з 7 до 12 та з 16 до 19 години.

Спеціальні обстеження та обліки чисельності клопів у місцях їхньої зимівлі проводяться спеціалістами служби захисту рослин.

Заходи боротьби.

Хімічні обробки інсектицидів та проводяться:

1. У фазі кущіння - початку виходу в трубку після масового перельоту клопів, що перезимували, на посіви і чисельності 1,5 - 2 особин на 1 кв.м. Більшість клопів у період концентрується з обох боків посівів. До розселення шкідника по всій площі поля можна обмежитись обприскуванням крайових смуг шириною 50-100 м.

2. У період наливу зерна - у фазі молочної стиглості захист зерна від пошкодження личинками клопа-черепашки слід вважати одним з відповідальних агроприйомів при вирощуванні сильних, цінних пшениць і насіннєвого матеріалу. Обробка таких посівах проводиться за чисельності 1,5 - 2 личинок на 1 кв.м., на рядових посівах - 4--6 особин на 1 кв.м.

Оптимальним терміном проведення обприскування є час появи на сівбі 15-30% личинок третього віку. До цього часу на сівбі відбувається повне відродження личинок із відкладених шкідником яєць.

3. У фазу молочно-воскової стиглості в роки масового розмноження клопа чи низької ефективності раніше проведеної обробки за наявності 1-1,5 личинок на 1 кв.м. на посівах сильних, цінних пшениць та насіннєвих посівах, 3 - 4 особин - на 1 кв. м рядових посівів проводиться повторне обприскування інсектицидів та проти личинок старшого віку.

На полях з видами отримання якісного зерна перед збиранням масиву проводиться обкос, окремий обмолот. На струмі зерно з крайових смуг складується окремо і допрацьовується з подальшим визначенням якісних показників.

Визначення пошкодженого зерна клопом черепашкою.

Відбір зразка. Перед прибиранням у 10 місцях - по краях поля та в центрі - відбирають сніп і обмолочують або відбирають із середнього зразка на струмі. Зважують дві навішування зерна, очищеного від домішок, по 10 г. У кожному їх відбирають пошкоджені зерна, оглядаючи їх із боку борозенки і спинки.

Розрізняють три ознаки пошкоджень клопом-черепашкою:

* наявність на поверхні зерна різко окресленої світло-жовтої плями округлої або неправильної форми з чорною точкою уколу в середині;

* наявність на поверхні зерна такої самої плями, в межах якої виявляється вдавленість або зморшки без сліду уколу;

* така сама пляма без сліду уколу, вдавленості чи зморшок у зародка зерна.

У всіх випадках консистенція зерна під плямою пухка і борошниста. Зерна з жовтими плямами в інших місцях, крім зародка, без слідів уколу, вдавленості чи зморшкуватості не належать до пошкодженого зерна.

Пошкоджені зерна зважують на технічних вагах з точністю до 0,01 г, і їх масу виражають у відсотках до взятої навішуванні. Розбіжності між навішуваннями не повинні перевищувати 0,5% при пошкодженні зерна до 5% включно та 1% - при пошкодженні зерна понад 5 і до 25%. Результати аналізу у документах якості зерна проставляються з точністю до 0,1%.

Домішка зерен, пошкоджених клопом, у партіях сильної пшениці має перевищувати 2%, цінної - 3--4%, рядовий - 6--8%.

Размещено на Allbest.ru