Використання різних критеріїв оцінювання скоростиглості гетерозисних гібридів кукурудзи в умовах лісостепу

С.П. Коцюба, кандидат сільськогосподарських наук

Ж.М. Новак, кандидат сільськогосподарських наук

О.П. Накльока, кандидат сільськогосподарських наук

Уманський національний університет садівництва

Представлено результати двохрічного вивчення гетерозисних гібридів кукурудзи за скоростиглістю, проведено низку досліджень а саме: оцінку тривалості періоду вегетації „сходи-повна стиглість”, що визначали в днях, кількість листків на основному стеблі -- в штуках та один з важливих показник на сьогоднійшній день це вологість зерна при збиранні у відсотковому співвідношенні, це дало змогу розподілити гетерозисні гібриди на групи стиглості.

Ключові слова: кукурудза, гетерозисні гібриди, період вегетації, кількість листків, вологість, урожайність.

гетерозисний гібрид кукурудза лісостеп

Вітчизняні селекціонери надають великого значення ранньостиглим гетерозисним гібридам кукурудзи, які становлять близько 50% генотипів усіх біогруп, занесених до Українського реєстру сортів рослин. Враховуючи ґрунтово-кліматичні умови України, виведено велику кількість гібридів кукурудзи різних груп стиглості. Розширення селекційної програми для створення ранніх та середньоранніх сортів дає змогу створити генотипи, близькі за врожайністю до пізньостиглих групових гібридів. Це дає можливість, розширити площі посіву кукурудзи в України [1].

Для розподілу досліджуваного матеріалу кукурудзи по ранньостиглості оцінюють тривалість періоду «сходи - повна стиглість», яка визначається кількістю днів, кількістю листків на головному стеблі - в штуках, вологість зерна при збиранні, що вимірюється у відсотковому співвідношенні.

Методика досліджень

Досліди було проведено за методиками, що використовуються у селекції кукурудзи в більшості селекційних установ України [2-4]. Для статистичного обрахунку експериментальних даних використовували методи дисперсійного аналізу за використання комп'ютерних програм.

Результати досліджень

Протягом дворічного періоду метеорологічні умови сильно змінилися, що дало можливість більш детально оцінити тестові матеріали. Для даної групи гібридних комбінацій було обрано ранньостиглий гібрид стандарт іноземної селекції ДКС 3050 ФАО 200 (табл. 1).

У 2020 році період вегетації у ранньостиглих гібридів знаходився у межах 107,8 днів, що на 3,0 дня менше за 2021 рік. Більш тривалим період вегетації був у 2021 році у гібридної комбінації № 47 х № 33, така тенденція спостерігалась і в 2020 році. Незначний дефіцит вологи у серпні (-41,9 мм) та значний (-65,6 мм) у липні місяці у 2020 році призвели до скорочення вегетаційного періоду. Кінець вегетації (вересень) був також посушливим, проте температурні показники у вересні були на 4,0°С вищими, аніж СБ показник.

Вегетаційний період 2021 року характеризувався кращими погодніми умовами, зокремв кількість опадів за всі місяці росту кукурудзи були в межах СБ показника, навіть червень місяць - період сильного росту та розвитку рослин відзначився сильними опадами на рівні 104,7 мм це перевищило середньобагаторічний показник на 17,7 мм, загалом місяць травень характеризується браком вологи.

Така залежність тривалості вегетаційного періоду від погодних умов року, а також від фотоперіоду, спонукала науковців, що працюють з кукурудзою шукати більш надійні критерії оцінювання ранньостиглості. У роки коли під впливом температурних чинників і коливань вологозабезпечення тривалість вегетаційного періоду дня була нетиповою, а генотипи з різними за ранньостиглістю потенціями могли цвісти і достигати майже одночасно. Це призвело до висновку, що кількість листків, який вважається як один з найбільш надійних показників ранньостиглості [5], підтвердився і у наших дослідах.

Згідно зі згаданим класифікатором [4], досліджувані зразки за ознакою „кількість листків на основному стеблі” розділено на декілька груп стиглості: ранньостиглі 12-14, середньоранні - 14-16, середньостиглі - 16-18 та пізньостиглі - 18-20 штук.

Кількість листків - ознака стійка, яка мало змінювалась за роками випробувань та від погодних умов, що видно з таблиці 2.

Табл. 2. Кількість листків на основному стеблі гібридів кукурудзи сортовипробуванні 2020-2021 рр.

Характеризуючи гібридні комбінації загалом найбільш стабільною дана ознака була у гібрида № 84 х № 73, що взагалі незмінювалась за роками. А гібрид № 47 х № 33 за кількістю листків понад 14 шт., все ж таки належить до групи середньоранніх.

Унаслідок виконання досліджень було встановлено, що вивчені в досліді гібридні комбінації відносяться до ранньостиглих та середньоранніх груп стиглості.

Отже, критерієм для розділення гібридів за скоростиглістю в даній зоні цілком можуть бути кількість листків на основному стеблі, чого неможна сказати про період вегетації, який сильно змінювався за роками досліджень навіть в одній кліматичній зоні.

Досить важливим показником економії грошових витрат є вологість зерна при збиранні. У селекції гетерозисних гібридів кукурудзи необхідно значну увагу приділяти збиральній вологості зерна, оскільки післязбиральна досушка дуже трудомістка і потребує значних матеріальних витрат [6]. Крім того показники збиральної вологості зерна можуть використовуватись як додатковий критерій ранньостиглості [6].

У роки проведення досліджень погодні умови варіювали, що в свою чергу вплинуло і на ознаку вологість зерна при збиранні (табл. 3).

Табл. 3. Вологість зерна при збиранні у гетерозисних гібридів кукурудзи

Тому метою нашого дослідження було проаналізувати темпи вологовіддачі зерном кукурудзи експериментальних гібридів двох груп стиглості. Для всіх гібридів, незалежно від року випробування, фізіологічна стиглість, визначена за наявністю чорного (абсцизного) шару, що характеризує повне дозрівання кукурудзи [7, 8].

Таким чином, у наших гібридів виділились гібрди № 31 х № 37 та стандарт ДКС 3050, з найнижчою збиральною вологістю за роки випробування. Також ці гібриди характеризувалися високими темпами вологовіддачі після настання фізіологічної стиглості, що зумовлено особливостями морфологічної будови качана та обгорток.

У 2020 році збиральна вологість зерна у всіх зразків була нижчою, зменшення кількості опадів в період воскової-повної стиглості сприяло інтенсивній вологовіддачі зерна кукурудзи, в порівнянні з 2021 роком що характеризується значною кількістю опадів в період дозрівання зерна.

Отже, критерієм для розділення гібридних комбінацій за скоростиглістю в даній зоні цілком може бути вологість зерна при збиранні, чого неможна сказати про період вегетації, який сильно змінювався за роками досліджень навіть в одній кліматичній зоні.

Висновки

Отже відібрані нами гібриди можуть бути успішно використані при плануванні стратегії селекції на ранньостиглість. При встановленні закономірностей вологовіддачі зерном при достиганні, зокрема впливом умов року, в нашій досліджуваній групі було виділено два гібрида стабільно кращих за темпами вологовіддачі зерна. Перевагу слід надавати гібридам № 31 х № 37 та № 83 х № 125, які поєднують показники ранньостиглості: найменший вегетаційний періодом, кількість листків на основному стеблі та темпи вологовіддачі.

Література

1. Коцюба С. П. Оцінка на ранньостиглість інбредних ліній кукурудзи в межах колекційного генофонду України. Матеріали Х Міжнародної наукової конференції «Селекційно-генетична наука і освіта» (Парієві читання) 19 березня 2021 р. Умань, 2021. С. 126-128.

2. Методика державного сортовипробування сільськогосподарських культур. К. Алефа, 2000. 100 с.

3. Методика державного сортовипробування сільськогосподарських культур (зернові, круп'яні та зернобобові культури). К.: Алефа, 2001. 65 с.

4. Гур'єва І. А., Рябчун В. К., Козубенко Л. В. Класифікатор-довідник виду Zea mays. Харків. 1994. 72с.

5. Герасенко Б.И. Число листьев -- надежный показатель. Кукуруза. 1962. №11. С. 14.

6. Дзюбецкий Б. В., Черчель В. Ю., Дуда О. М. Вологість зерна у простих гібридів, створених на базі ліній з різною довжиною вегетаційного періоду Бюлетень. 1999. № 11. С. 9-14.

7. Чистяков С. Н. Супрунов А. И., Ласкин Р. В. Изучение динамики влагоотдачи зерном у линий и гибридов кукурузы при его созревании Научный журнал КубГАУ. 2012. No 84. С. 1-12.

8. Игнатьев А. С., Кривошеев Г. Я. Интенсивность влагоотдачи зерна при созревании у среднеспелых са- моопыленных линий кукурузы. Зерновое хозяйство России. 2011. № 1 (13). С. 23-28.

References

1. Kotsyuba, S. P. (2021). Estimation of early maturity of inbred lines of com within the collection gene pool of Ukraine. Proceedings of the X International Scientific Conference "Breeding and Genetic Science and Education" (Parii readings) March 19. Uman, 2021. Pp. 126-128.

2. Methodology of state varietal testing of crops. K. Alefa, 2000. 100 p.

3. Methodology of state variety testing of crops (cereals, cereals and legumes). K.: Alefa, 2001. 65 p.

4. Gurieva, I. A., Ryabchun, V. K., Kozubenko, L. V. (1994). Classifier- reference book Zea mays. Kharkiv, 1994. 72 p.

5. Gerasenko, B. I. (1962). The number of leaves is a reliable indicator. Corn, 1962, no. 11, pp. 14.

6. Dzyubetsky, B. V., Churchel, V. Yu., Duda, O. M. (1999). Grain moisture in simple hybrids created on the basis of lines with different lengths of the growing season. Bulletin, 1999, no. 11, pp. 9-14.

7. Chistyakov, S. N. Suprunov, A. I., Laskin, R. V. (2012). Study of the dynamics of grain moisture transfer in lines and hybrids of corn during its maturation. Scientific Journal of KubSAU, 2012, no. 84, pp. 1-12.

8. Ignatiev, A. S., Krivosheev, G. Ya. (2011). Intensity of grain moisture yield during ripening in medium-ripe self-pollinated corn lines. Grain economy of Russia. 2011, no. 1 (13), pp. 23-28.

Размещено на Allbest.ru