Анізотропні властивості питомої активності радіонуклідів ґрунту та зерна пшениці м’якої озимої за тривалого застосування добрив

Размещено на http://www.allbest.ru/

Уманський національний університет садівництва

Анізотропні властивості питомої активності радіонуклідів ґрунту та зерна пшениці м'якої озимої за тривалого застосування добрив

Г.М. Господаренко

доктор сільськогосподарських наук

В.В. Любич

доктор сільськогосподарських наук

О.О. Олійник

викладач

Анотація

На основі проведених досліджень було встановлено, що різні дози мінеральних добрив, за тривалого (50 років) їх застосування мають вплив на зміну питомої активності радіоактивних ізотопів ( Ra, in, K, Cs, Sr) у ґрунті. Найбільше рослини пшениці озимої накопичували ²³²Th, проте застосування удобрювальних засобів знижувало його завдяки біологічному розбавлення в більшій масі врожаю. Поглинання радіоактивних нуклідів зерном пшениці озимої за вирощування після гороху й кукурудзи на силос залежно від удобрення змінювалось подібно з попередником конюшина.

Ключові слова: радіоактивні ізотопи, радій, торій, калій, цезій, стронцій, питома активність радіоактивних нуклідів.

Annotation

Hospodarenko H.M., Liubych V.V., Oliinyk O.O.

Anisotropic properties of specific activity of soil radionuclids and grai of soft winter wheat wheat with long-term application of fertilizers

Prolonged systematic of mineral fertilizers contributes to increasing yielding capacity of agricultural crops. However, it can lead to significant changes in composition, properties and formation of agricultural soil regimes. The findings of the research have shown that application of mineral fertilizers leads to change of radioactive nuclides content in soil. The research was conducted under conditions of a long-term stationary field experiment, using different rates of mineral fertilizers N45P45K45, N₉₀P₉₀K₉₀, Ni35Pi35K₁₃₅. Specific activity of radionuclides was determined by spectrometric analysis. Using experimental results we have demonstrated that under a long-term application (50 years) different rates of mineral fertilizers effect J' + * * _ *? /226 ту 232^1 40 ту 13/90c* \specific activity of radioactive isotopes in soil ( Ra, Th, K, Cs, Sr).

The specific activity of radionuclides in a podzolized chernozem and in winter wheat grain was established. Winter wheat plants accumulated ²³²Th at the highest levels, but the use of fertilizers reduced it in a larger mass of the crop. The absorption of radioactive nuclides by winter wheat grain grown after peas and silage corn depending on fertilization changed similar to growing it after clover as a previous crop. According to the data of specific activity of radioactive nuclides in the soil and winter wheat grain, the coefficient of their biological absorption was calculated. The level of Cs uptake by winter wheat plants from the soil is the highest, while the level of ⁹⁰Sr uptake is the lowest.

The coefficient of biological absorption of Th is significantly reduced with the improvement of the conditions of plant growth and plant development. The absorption of ⁴⁰K from the soil is significant but it is safe for human health. Longterm application of potassium fertilizers increases the soil radioactivity due to the content of K and Ra but this radiation is safe for human health. In addition, potassium has an important ecological function being the antagonist in relation to x I37 90 cj a cj cj radioactive Cs and Sr. The analysis of the specific activity of radionuclides in winter wheat grain indicates that a long-term application of fertilizers (50 years) in the field crop rotation at the indicated fertilizer rates is safe.

Key words: radioactive isotopes, radium, thorium, potassium, cesium, strontium, specific activity of radioactive nuclides.

Постановка проблеми

мінеральний живлення рослина сільськогосподарський

Нині антропогенний тиск на навколишнє природне середовище є досить істотним. Зокрема, застосування удобрювальних матеріалів, як складової інтенсифікації сільськогосподарського виробництва, породжує чимало нових проблем, основною з яких є екологічна [1]. Численні дослідження [2-4] показали, що різні удобрювальні матеріали неоднаково впливають на властивості ґрунту. З ґрунтом вони вступають у складні взаємодії - відбуваються різноманітні перетворення, які залежать від низки чинників: властивостей удобрювальних матеріалів і ґрунту, погодних умов, агротехнології, вирощуваних культур тощо. Встановлено [5], що тривалий період інтенсивного сільськогосподарського використання територій з високим, часто необґрунтованим техногенним навантаженням призвело до значних змін складу, властивостей і формування режимів орних ґрунтів.

Однак, негативна дія удобрювальних матеріалів часто перебільшена. В екологічному розумінні їх не можна ставити в один ряд з пестицидами або техногенними забрудниками. Розроблення раціональних систем мінерального живлення рослин має включати обов'язкове оцінювання можливого негативного впливу на агроценози і розробку шляхів його мінімізації. Знання особливостей процесів сорбції та транслокації токсикантів у ґрунті допомагає уникнути небажаних явищ і забезпечити високу ефективність удобрення [6].

Аналіз останніх досліджень

Нині розвиток сільського господарства неможливий без використання удобрювальних матеріалів, які дозволять підвищити родючість ґрунтів, збільшити урожайність, підвищити якість сільськогосподарської продукції. Саме завдяки їх застосування забезпечується приріст врожаю на 50 % і більше [7]. Негативний вплив удобрювальних матеріалів на навколишнє природне середовище пов'язаний, насамперед, з їх хімічним складом і наявністю баластних речовин [8, 9]. При застосуванні удобрювальних матеріалів під кожну культуру необхідно враховувати гранично допустимі концентрації хімічних елементів у ґрунті.

Отже, в сільському господарстві поряд з підвищенням урожайності та поліпшенням якості продукції актуальними слід вважати дослідження, спрямовані на збереження та захисту навколишнього природного середовища від техногенного забруднення. Необхідним є впровадження природоохоронних ресурсозаощадних технологій, які б забезпечували збереження в чистоті ґрунту, води і повітря [10, 11].

Застосування удобрювальних матеріалів - це досить активний вплив на навколишнє природне середовище. Наявність у них різних токсичних домішок, незадовільна якість, а також можливі порушення технології застосування можуть призвести до значних негативних наслідків. Недотримання науково обґрунтованого застосування удобрювальних матеріалів, недосконалість доз, строків і способів їх застосування може мати негативний вплив на окремі складові біосфери, на стан навколишнього природного середовища та на людину [12, 13]. Розміри накопичення радіонуклідів - обернено пропорційні рівню родючості ґрунту: чим вища родючість, тим менша резистентність до радіонуклідного забруднення [14].

Для калійних добрив характерна присутність двох природних радіоактивних нуклідів: ²²⁶Ra і ⁴⁰К. При цьому основним радіонуклідом є ⁴⁰К [15]. Серед природних радіоактивних ізотопів найбільше розповсюджений радіоактивний калій (⁴⁰К). Загальна активність його в земній корі більша, ніж активність усіх інших ізотопів, разом узятих. Він широко розсіяний у ґрунтах, особливо глинистих, де міцно утримується внаслідок процесів сорбції. Один грам природного калію містить ⁴⁰К (0,0119 %) і характеризується активністю 0,8-10^-9 кюрі [16]. Проте застосування калійних добрив із залишковою природною радіоактивністю не призводить до істотного підвищення радіоактивності продукції рослинництва, але інколи вона може зростати у кілька разів. Таке явище зазвичай спостерігається у молодих рослин за внесення високих доз калійних добрив [47].

У літературі досить мало даних про рівні радіоактивності калійних добрив. Відомо, що на 1 г калію припадає 29,6 Бк ⁴⁰К. Радіоактивний калій (⁴⁰К) має період напіврозпаду 1,2-10⁹ років. Характеризується бета-негативним типом розпаду з енергією 1,32 Мев (88,4 %) та частковим гама-випромінюванням (К-захват) з енергією 1,46 Мев (11,6 %) [18]. Вміст у ґрунтах ⁴⁰К може змінюватися в широких межах (100-750 Бк/кг). Ізотопи калію зазвичай знаходяться в ґрунті в міцно зв'язаній формі та мають невисоку швидкість переходу в рослини. У природі калій знаходиться у вигляді трьох ізотопів ³⁹К (93,1 %), ⁴¹К (6,9 %) і радіоактивний ⁴⁰К (0,012 %). Із загальної кількості ⁴⁰К 88 % припадає на «м'яке» і лише 12 % на «жорстке» випромінювання. На загальному тлі природних джерел випромінювання ⁴⁰К складає лише 12 % [19].

До одних із найнебезпечніших радіонуклідів, через активне включення їх у колообіг за трофічним ланцюгом, належать ¹³⁷Cs і ⁹⁰Sr. Міграція цих радіонуклідів у системі ґрунт-рослини призводить до накопичення їх у продукції рослинництва. Для зменшення переходу ¹³⁷Cs у рослинницьку продукцію необхідно вносити мінеральні (особливо калійні) та органічні добрива, а також обов'язково проводити вапнування ґрунтів. Аналіз питомої активності ¹³⁷Cs і ⁹⁰Sr у вегетативній масі гречки показав, що на рівень їх концентрації впливає кислотність ґрунту, а також система застосування добрив. Так, у варіантах з органо-мінеральною системою удобрення спостерігається зниження питомої активності у зерні пшениці озимої ¹³⁷Cs на 18-30 %, відбувається це головним чином завдяки зв'язуванню його органічною речовиною [20].

Мета дослідження - оцінювання анізотропних властивостей питомої /226 232-к 40 137 90„„х активності нуклідів ( ra, th, k, cs, sr) чорнозему опідзоленого зерна пшениці м'якої озимої за тривалого застосування добрив.

Методика дослідження

Дослідження виконували у польових і лабораторних умовах в Уманському національному університеті садівництва у тривалому стаціонарному досліді у польовій сівозміні зерно-бурякового виду з набором традиційних для регіону культур (атестат НААН № 88). Дослідна ділянка розміщувалась у Маньківському природно-сільськогосподарському районі Середньо-Дніпровсько-Бузького округу Лісостепової Правобережної провінції зони Лісостепу з географічними координатами за Гринвічем 48° 46' північної широти і 30° 14' східної довготи. Висота над рівнем моря - 245 м. Ґрунт дослідного поля - чорнозем опідзолений важкосуглинковий на лесі.

Дослід закладено в 1964 р. і нині продовжуються. Його основа - 10-пільна сівозміна, розгорнута в часі та просторі. Схема досліду включала варіанти (середнє насичення площі сівозміни добривами) - без застосування добрив (контроль), N₄₅P₄₅K₄₅ (М1), N₉₀P₉₀K₉₀ (М2), N₁₃₅P₁₃₅K₁₃₅ (М3). У досліді використовували сорт пшениці м'якої озимої Місія одеська. Площа посівної ділянки становить 170 м², облікова площа - 100 м², повторність досліду триразова, розміщення варіантів послідовне. У досліді застосовували такі добрива: аміачну селітру, суперфосфат гранульований, калій хлористий.

Вміст радіоактивних нуклідів визначали на стінтіляційному спектрометрі гамма-випромінювання СЕГ-0,01 «АКП-С» і спектрометрі бета-випромінювання СЕБ-01-150. Коефіцієнт біологічного поглинання радіоактивних нуклідів зерном визначали за формулою:

де Х - вміст радіоактивного нукліда в зерні, мг/кг;

П - вміст елементу в ґрунті, мг/кг.

Результати досліду обробляли за використання програм Microsoft Ecxel 2010 і Statistica 12. Під час проведення дисперсійного аналізу підтверджували або спростовували «нульову гіпотезу». Для цього визначали значення коефіцієнта «р», який показував ймовірність відповідної гіпотези. У випадках коли p<0.05 «нульова гіпотеза спростовувалась, а вплив чинника був достовірним.

Результати дослідження

Дослідженнями встановлено, що зі збільшенням дози внесених добрив у ґрунті зростає питома активність радіоактивних ізотопів (табл. 1).

Табл. 1. Питома активність радіонуклідів у ґрунті після тривалого (50 років) вирощування польових культур за різного удобрення (2014-2015 рр.), Бк/кг

Примітка: * - коефіцієнт варіювання незначний, р=0,001.

Застосування потрійних доз добрив підвищувало, порівняно з варіантом без добрив, вміст у ґрунті радіонуклідів: ²²⁶Ra на 26 %, ²³²Th - 118, ⁴⁰K - 30, ¹³⁷Cs - 26 і ⁹⁰Sr на 6 %.

Важливими кількісними показниками накопичення радіонуклідів є їх повнота поглинання (сорбція) і стійкість закріплення в поглиненому стані. Наприклад, якщо порівняти стійкість закріплення в поглиненому стані ⁹⁰ Sr і ¹³⁷Cs, то ⁹⁰Sr витісняється в більшій кількості, ніж ¹³⁷Cs. Тобто поглинений цезій закріплюється міцніше. Про це свідчать і отримані дані проведених досліджень. Відомо, що на різних ґрунтах стійкість закріплення радіонуклідів неоднакова, міцніше вони закріплюються в чорноземі [21]. Загалом цезій, на відміну від стронцію, сорбується мінералами стійкіше. Особливо він закріплюється глинами. За однакової щільності забруднення ґрунту радіаційна небезпека від стронцію в шість разів вища, ніж від цезію. Щоб зменшити ступінь їх міграції, необхідно проводити певні агрохімічні заходи: вапнування ґрунтів, бідних на обмінний кальцій, з кислою реакцією середовища, внесення органічних добрив - перегною, торфу, гною. Для зниження надходження стронцію застосовують фосфорні, а цезію - калійні добрива [22].

Калійні добрива містять радіоактивні ізотопи калію та радію. Їх питома активність в ґрунті залежала від дози калійних добрив. Питома активність ⁴⁰К збільшувалась залежно від дози внесених добрив від 12 до 30 %, а ²²⁶Ra - від 11 до 26 %. Вниз по профілю ґрунту їх питома активність знижувалась і на глибині 40-60 см була у два рази меншою, ніж у шарі 0-20 см. У тривалих польових дослідах встановлено безпечність калійних добрив, як носія радіоактивності, що створюється ⁴⁰К. Випромінювання калію, що створює природний радіаційний фон не обмежується прийнятими нормами, і не є небезпечним для здоров'я людини.

Застосування удобрювальних матеріалів у польовій сівозміні змінює питому активність радіоізотопів у зерні пшениці озимої (табл. 2).

Табл. 2. Питома активність радіонуклідів у зерні пшениці озимої за різного удобрення в польовій сівозміні та попередників (2014-2015 р.), Бк/кг сухої маси

Примітка: * - коефіцієнт варіювання незначний, р=0,002.

За вирощування пшениці озимої після кукурудзи на силос вона нижча порівняно з іншими попередниками (конюшиною, горохом). Питома активність ²³²Th у зерні пшениці озимої була нижчою порівняно з ⁴⁰К - 18,1-22,8 Бк/кг залежно від доз добрив і попередників. Також з'ясовано, що поглинання ²³²Th було вищим за вирощування пшениці після конюшини і гороху (19,6-22,8 Бк/кг зерна), ніж після кукурудзи на силос (18,1-19,8 Бк/кг), що можна пояснити ефектом розбавлення за вищого врожаю.

На питому активність ²²⁶Ra майже не впливали досліджувані складові агротехнології вирощування пшениці озимої. Його активність змінювалась у незначних межах - 6,0-6,8 Бк/кг. Радіоізотопи ⁹⁰Sr і ¹³⁷Cs легко включаються в процеси міграції по сільськогосподарських ланцюгах, тому що за своїми хімічними властивостями є подібними відповідно кальцію та калію, яким належить важлива роль у біосфері.

Питома активність ¹³⁷Cs і ⁹⁰ Sr у зерні пшениці озимої була найнижчою порівняно з іншими радіонуклідами - відповідно від 1,7 до 2,1 і від 0,8 до 1,1 Бк/кг залежно від агротехнології вирощування. Це свідчить, що тривале застосування удобрювальних матеріалів у польовій сівозміні в зазначених дозах є безпечним. При цьому питома активність ¹³⁷Cs в 40-47 разів, а ⁹⁰Sr в 127-145 разів була нижчою за ГДК. Виявлено, що внесені калійних добрив сприяють значному зниженню вмісту радіоцезію як в основній, так і в нетоварній частині врожаю пшениці порівняно з контролем. Калійні добрива є ефективним і економічно виправданим заходом для зниження надходження ¹³⁷Cs і ⁹⁰Sr у продукцію рослинництва.

За даними питомої активності радіоактивних нуклідів у ґрунті та в зерні пшениці озимої розраховано коефіцієнт біологічного поглинання радіонуклідів (табл. 3). Найбільше рослини пшениці озимої накопичували ²³²Th, проте застосування удобрювальних засобів знижувало його завдяки біологічному розбавленню в більшій масі врожаю.

Так, у варіанті досліду без застосування удобрювальних засобів коефіцієнт біологічного поглинання ²³²Th зерном пшениці озимої за вирощування після конюшини становив 0,96, а за мінеральної системи удобрення - 0,51-0,64 або був меншим на 33-47 %. Найменше зерно пшениці озимої накопичувало ¹³⁷Cs, ⁹⁰Sr і ²²⁶Ra.

Тривале внесення калійних добрив підвищує радіоактивність ґрунту за рахунок збільшення вмісту ⁴⁰К та ²²⁶Ra. Проте, відома важлива екологічна функція калію - антагонізм у відношенні до радіоактивних ¹³⁷Cs і ⁹⁰Sr. Про значну роль калійних добрив у зниженні інтенсивності та міграції радіонуклідів у системі ґрунт-рослина відмічають багато вчених [1, 7, 11, 12]. Калій інгібує потрапляння ¹³⁷Cs в культури агроценозів. Найбільший ефект досягається за внесення високих доз калійних добрив.

Поглинання радіоактивних нуклідів зерном пшениці озимої за вирощування після гороху і кукурудзи на силос залежно від удобр ення змінювалось подібно з попередником конюшина.

Табл. 3. Коефіцієнт біологічного поглинання радіоактивних нуклідів зерном пшениці озимої після тривалого (50 років) застосування удобрювальних засобів у польовій сівозміні та попередників, 2014-2015 рр.

Отже, застосування добрив у польовій сівозміні безпечне, що досить важливо, оскільки при цьому підвищується продуктивність сільськогосподарських культур [23, 24].

Висновки

Поглинання чорноземом опідзоленим важкосуглинковим радіонуклідів перешкоджає їх пересуванню по його профілю і подальшому проникненню в ґрунтові води. Так, на глибині 40-60 см їх питома активність у два рази нижча, ніж у шарі ґрунту 0-20 см. Це свідчить про закріплення радіоізотопів у верхніх шарах ґрунту, що в свою чергу збільшує ймовірність потрапляння їх у продукцію рослинництва. Найбільше поглинається рослинами пшениці озимої з ґрунту ¹³⁷Cs, значно менше - ⁹⁰Sr.

Коефіцієнт біологічного поглинання ²³²Th знижується з поліпшенням умов росту й розвитку рослин. Поглинання ⁴⁰К з ґрунту хоч і значне, але є безпечним для здоров'я людини. Забруднення продукції рослинництва радіонуклідами залежить від агрохімічного навантаження на ґрунт. Тому концентрація радіонуклідів у рослинах на різних ґрунтах у різних ґрунтово -кліматичних зонах при одному й тому самому рівні забруднення може бути різною. Тривале внесення калійних добрив підвищує радіоактивність ґрунту за рахунок вмісту ⁴⁰К та ²²⁶Ra, проте це випромінювання є безпечним для здоров'я людини. Крім того калій виконує важливу екологічну функцію - виступає антагоністом у відношенні до радіоактивних ¹³⁷Cs і ⁹⁰Sr. Аналіз питомої активності радіонуклідів у зерні пшениці озимої свідчить, що тривале (50 років) застосування удобрювальних матеріалів у польовій сівозміні у зазначених дозах є безпечними.

Література

1. Господаренко Г.М., Мартинюк А.Т., Черно О.Д., Любич В.В. Екотоксикологічне оцінювання зерна пшениці озимої за тривалого (з 1965 р.) застосування добрив у польовій сівозміні. Вісник Дніпропетровського ДАЕУ. 2017. № 4. С. 85-98.

2. Andrews S., Mitchell J., Mancinelli R., Karlen D., Hartz T. On-Farm Assessment of Soil Quality in California's Central Valley. Agronomy Journal. 2002. Vol. 94, Iss. 1. P. 12-23.

3. Пшениця спельта. Г.М. Господаренко, П.В. Костогриз, В.В. Любич, Ф.М. Парій, С.П. Полторецький, І.О. Полянецька, Л.О. Рябовол, Я.С. Рябовол, О.Г. Сухомуд. За заг. ред. Г.М. Господаренка. К.: ТОВ «СІК ГРУП УКРАЇНА», 2016. 312 с.

4. Petrenko V., Liubich V., Bondar V. 2017. Baking quality of wheat grain as influenced by agriculture systems, weather and storing conditions. Romanian Agricultural Research. 2017. Vol. 34. Р. 69-76.

5. Simansky V., Jonczak J. Sorption capacity of sandy soil under long-term fertilisation. Agriculture (Pol'nohospodarstvo). 2019. Vol. 65. P. 164-171.

6. Tobiasova E., Simansky V., D^bska B., Banach-Szott M. 2013. Soil structure and soil organic matter of selected soil types in different ecosystems. Agriculture. 2013. Vol. 59. Р. 1-8.

7. Господаренко Г.М., Черно О.Д., Нікітіна О.В. Агрохімія калію / за заг. ред. Г.М. Господаренка. Київ: ТОВ «ТРОПЕА», 2021. 264 с.

8. Lopez-Arredondo D.L., Herrera-Estrella L. Engineering phosphorus metabolism in plants to produce a dual fertilization and weed control system. Nat Biotechnol. 2012. Vol. 30. Р. 889-893.

9. Taylor M., Kim N., Smidt G., Busby C., Mcnally S., Robinson B., Kratz S., Schnug E. Trace Element Contaminants and Radioactivity from Phosphate Fertiliser. Phosphorus in Agriculture. 2016. Р. 231-266.

10. Simansky V. Changes in soil organic matter parameters during the period of 18 years under different soil management practices. Agriculture. 2016. Vol. 62. Р. 149-154.

11. Kondo M., Makino T., Eguchi T., Goto A., Nakano H., Takai T., Kimura T. Comparative analysis of the relationship between Cs and K in soil and plant parts toward control of Cs accumulation in rice. Soil Science and Plant Nutrition. 2015. Vol. 61. Р. 144-151.

12. Boukhenfouf W., Boucenna A. The radioactivity measurements in soils and fertilizers using gamma spectrometry technique. Journal of Environmental Radioactivity. 2011. Vol. 102. Iss. 4. P. 336-339.

13. Alshahri F., Alqahtani M. Chemical fertilizers as a source of ²³⁸U, ⁴⁰K, ²²⁶Ra, ²²²Rn, and trace metal pollutant of the environment in Saudi Arabia. Environmental Science and Pollution Research. 2015. Vol. 22. Iss. 11. P. 8339-8348.

14. Hussain R.O., Hussain H.H. Investigation of the natural radioactivity in local and imported chemical fertilizers. Brazilian Archives of Biology and Technology. 2011. Vol. 54(4). Р. 777-782.

15. Chauhn P.R.P., Chauhn R.P., Gupta M. Estimation of naturally Occurring in Radionuclides Fertilizers Using Gamma Spectrometry and Elemental by XRF and XRD Techniques. Microchemical Journal. 2012. Vol. 103. Р. 73-78.

16. Kaste J.M., Friedland A.J., Sturup S. Stable and Radioactive Isotopes To Trace Atmospherically Deposited Pb in Montane Forest Soils. Environmental Studies. 2003. Vol. 37(16). P. 3560-3567.

17. Becegato V.A., Ferreira F.J.F., Machado W.C.P. Concentration of radioactive elements (U, Th and K) derived from phosphatic fertilizers in cultivated soils. Brazilian Archives of Biology and Technology. 2008. Vol. 51(6). P. 1255-1266.

18. Alshahri F., Alqahtani M. Chemical fertilizers as a source of U-238, K-40, Ra-226, Rn-222, and trace metal pollutant of the environment in Saudi Arabia. Environ Sci Pollut Res. 2014. Vol. 22. Р. 8339-8348.

19. Tzortzis M., Svoukis E., Tsertos H. A comprehensive study of natural gamma radioactivity levels and associated dose rates from surface soils in Cyprus. Radiation Protection Dosimetry. 2004. Vol. 109. Iss. 3. P. 217-224.

20. Трембіцька О.І. Вплив систем добрив на агроекологічний стан дерново-підзолистого ґрунту та накопичення радіоцезію сільськогосподарськими рослинами. Бюлетень Інституту зернового господарства. 2010. Вип. 39. С. 107-110.

21. Singh J., Singh H., Singh S., Bajwa B.S., Sonkawade R.G. Comparative study of natural radioactivity levels in soil samples from the Upper Siwaliks and Punjab, India using gamma-ray spectrometry. J. Environ. Radioactiv. 2009. Vol. 100. Р. 94-98. _{v v}

22. Hrckova K., Mihalcik P., Zak S., Hasana R., Ondreickova K., Kraic J. Agronomic and Economic Performance of Genetically Modified and Conventional Maize. Agriculture. 2018. Vol. 64. P. 87-93.

23. Jibiri N.N., Fasae K.P. Activity Concentrations of ²²⁶Ra, ²³²Th and ⁴⁰K in Brands of Fertilizer Used in Nigeri. Radiation Protection Dosimetry. 2012. Vol. 148. Р. 132-137.

24. Любич В.В. Хлібопекарські властивості зерна сортів пшениці озимої залежно від видів, норм і строків застосування азотних добрив. Вісник Дніпропетровського ДАЕУ. 2017. № 2. С. 35-41.

References

1. Hospodarenko, H.M., Martyniuk, A.T., Cherno, O.D., Liubych, V.V. (2017). Ecotoxicological evaluation of winter wheat grain for long-term (since 1965) application of fertilizers in field crop rotation. Bulletin of Dnipropetrovsk State Agrarian University, 2017, no. 4, рр. 85-98. (in Ukrainian).

2. Andrews, S., Mitchell, J., Mancinelli, R., Karlen, D., Hartz, T. (2002). On- Farm Assessment of Soil Quality in California's Central Valley. Agronomy Journal, 2002, vol. 94, iss. 1, рр. 12-23.

3. Hospodarenko, H.M., Kostogryz, V.P., Liubych, V.V. (2016). Wheat spelt. Kyiv: SIK GROUP UKRAINE, 312 р.

4. Petrenko, V., Liubich, V., Bondar, V. (2017). Baking quality of wheat grain as influenced by agriculture systems, weather and storing conditions. Romanian Agricultural Research, 2017, vol. 34, рр. 69-76.

5. Simansky, V., Jonczak, J. (2019). Sorption capacity of sandy soil under long term fertilisation. Agriculture (Polnohospodarstvo), 2019, vol. 65, no. 4, pp. 164171. „

6. Tobiasova, E., Simansky, V., D^bska, B., Banach-Szott, M. (2013). Soil structure and soil organic matter of selected soil types in different ecosystems. Agriculture, 2013, vol. 59, рр. 1-8.

7. Gospodarenko, G.M., Cherno, O.D., Nikitina, O.V. (2021). Agrochemistry ofpotassium. Kyiv: TROPEA LLC, 264 p. (in Ukrainian).

8. Lopez-Arredondo, D.L., Herrera-Estrella, L. (2012). Engineering phosphorus metabolism in plants to produce a dual fertilization and weed control system. Nat Biotechnol, 2012, vol. 30, рр. 889-893.

9. Taylor, M., Kim, N., Smidt, G., Busby, C., Mcnally, S., Robinson, B., Kratz, S., Schnug, E. (2016). Trace Element Contaminants and Radioactivity from Phosphate Fertiliser. Phosphorus in Agriculture, 2016, рр. 231-266.

10. Simansky, V. (2016). Changes in soil organic matter parameters during the period of 18 years under different soil management practices. Agriculture, 2016, vol. 62, рр. 149-154.

11. Kondo, M., Makino, T., Eguchi, T., Goto, A., Nakano, H., Takai, T., Kimura, T. (2015). Comparative analysis of the relationship between Cs and K in soil and plant parts toward control of Cs accumulation in rice. Soil Science and Plant Nutrition, 2015, vol. 61, рр. 144-151.

12. Boukhenfouf, W., Boucenna, A. (2011). The radioactivity measurements in soils and fertilizers using gamma spectrometry technique. Journal of Environmental Radioactivity, 2011, vol. 102, iss. 4, рр. 336-339.

13. Alshahri, F., Alqahtani, M. (2015). Chemical fertilizers as a source of ²³⁸U, K, Ra, Rn, and trace metal pollutant of the environment in Saudi Arabia.

14. Environmental Science and Pollution Research, 2015, vol. 22, iss. 11, рр. 83398348.

15. Hussain, R.O., Hussain, H.H. (2011). Investigation of the natural radioactivity in local and imported chemical fertilizers. Brazilian Archives of Biology and Technology, 2011, vol. 54(4), рр. 777-782.

16. Chauhn, P.R.P., Chauhn, R.P., Gupta, M. (2012). Estimation of naturally Occurring in Radionuclides Fertilizers Using Gamma Spectrometry and Elemental by XRF and XRD Techniques. Microchemical Journal, 2012, vol. 103, рр. 73-78.

17. Kaste, J.M., Friedland, A.J., Sturup, S. (2003). Stable and Radioactive Isotopes To Trace Atmospherically Deposited Pb in Montane Forest Soils. Environmental Studies, 2003, vol. 37(16), рр. 3560-3567.

18. Becegato, V.A., Ferreira, F.J.F., Machado, W.C.P. (2008). Concentration of radioactive elements (U, Th and K) derived from phosphatic fertilizers in cultivated soils. Brazilian Archives of Biology and Technology, 2008, vol. 51(6), рр. 1255-1266.

19. Alshahri, F., Alqahtani, M. (2014). Chemical fertilizers as a source of U-238, K-40, Ra-226, Rn-222, and trace metal pollutant of the environment in Saudi Arabia. Environ Sci Pollut Res, 2014, vol. 22, рр. 8339-8348.

20. Tzortzis, M., Svoukis, E., Tsertos, H.A. (2004). comprehensive study of natural gamma radioactivity levels and associated dose rates from surface soils in Cyprus. Radiation Protection Dosimetry, 2004, vol. 109, iss. 3, рр. 217-224.

21. Trembitska, O.I. (2010). Influence of fertilizer systems on the agroecological condition of sod-podzolic soil and accumulation of radiocaesium by agricultural plants. Bulletin of the Institute of Grain Management, 2010, vol. 39, рр. 107-110. (in Ukrainian).

22. Singh, J., Singh, H., Singh, S., Bajwa, B.S., Sonkawade, R.G. (2009). Comparative study of natural radioactivity levels in soil samples from the Upper Siwaliks and Punjab, India using gamma-ray spectrometry. J. Environ. Radioactiv., 2009, vol. 100, рр. 94-98.

23. Hrckova, K., Mihalcik, P., Zak, S., Hasana, R., Ondreickova, K., Kraic, J. (2018). Agronomic and Economic Performance of Genetically Modified and Conventional Maize. Agriculture, 2018, vol. 64, pp. 87-93.

24. Jibiri, N.N., Fasae, K.P. (2012). Activity Concentrations of ²²⁶Ra, ²³²Th and ⁴⁰K in Brands of Fertilizer Used in Nigeri. Radiation Protection Dosimetry, 2012, vol. 148, рр. 132-137.

25. Liubych, V.V. (2017). Baking properties of grain of winter wheat varieties depending on types, norms and terms of nitrogen fertilizers application. Bulletin of DnipropetrovskDAEU, 2017, no. 2. рр. 35-41. (in Ukrainian).

Размещено на Allbest.ru