Ефективність дворазового послідовного застосування знижених норм гербіциду Корум у захисті посівів сої від бур’янів

Размещено на http://www.allbest.ru/

ЕФЕКТИВНІСТЬ ДВОРАЗОВОГО ПОСЛІДОВНОГО ЗАСТОСУВАННЯ ЗНИЖЕНИХ НОРМ ГЕРБІЦИДУ КОРУМ У ЗАХИСТІ ПОСІВІВ СОЇ ВІД БУР'ЯНІВ

Жеребко В.М., д.с.-г.н., професор кафедри землеробства та гербології,

Національний університет біоресурсів і природокористування України

Дикун О.В., науковий співробітник відділу обробітку ґрунту і контролювання сегетальної рослинності,

Навчально-науковий центр «Інститут землеробства Національної академії аграрних наук»

Аннотація

У польових дослідах з удосконалення систем хімічного захисту посівів сої від бур'янів вивчали біологічну та господарську ефективність дворазового застосування знижених норм комбінованого страхового гербіциду Корум (р.к., 48% бентазону+2,24% імазамоксу). Дослідження проводили впродовж 2018-2020 рр. в умовах стаціонарної сівозміни лабораторії селекції і насінництва ВП НУБіП України «Агрономічна дослідна станція». Порівнювали ефективність одноразового внесення гербіциду Корум за різних норм витрати (1,5, 2,0 та 2,5 л/га) та дворазових послідовних обробок по 0,75 л/га з інтервалом 10-15 днів. Гербіцид вносили у суміші з ПАР Метолат (1,0 л/га) у фазі першого-третього листка у сої. В якості еталонних препаратів використовували гербіциди Базагран (в.р., 48% бентазону) та Пульсар (в.р.к., 4% імазамоксу), у рекомендованих нормах витрати (2,5 та 1,0л/га відповідно).

У результаті проведених досліджень встановлено, що за послідовного внесення знижених норм гербіциду Корум разом з ад'ювантом біологічна ефективність суміші була на рівні максимальної норми препарату. Зазначено, що ефективність дворазового послідовного внесення розділеної норми (двічі по 0,75 л/га) була на 8-9% вищою одноразового застосування сумарної норми (1,5 л/га). Виявлено, що гербіцидна активність Коруму за всіх норм внесення є істотно вищою по відношенню до малорічних двосім'ядольних бур'янів. Серед домінуючих видів сегетальної флори за двох послідовних обприскувань гербіцид значно ефективніше контролював щирицю звичайну (Amaranthus retroflexus L.) та лободу білу (Chenopodium album L.), майже повністю ліквідовуючи їх в посівах (на понад 99%), за аналогічних умов злакові домінуючі бур'яни - мишій сизий (Setaria glauca L.) та куряче просо звичайне (Echinochloa crus-galli L.) знищувались відповідно на 89% та 74%.

Авторами проаналізовано господарську ефективність послідовного застосування знижених норм гербіциду Корум. Вказано, що в середньому за 3 роки у цьому варіанті отримана найвища врожайність насіння сої (3,36 т/га). Достовірний приріст урожаю до необробленого контролю (збережений урожай) склав 1,46 т/га. Завдяки цьому отримано істотно вищий вихід білка та олії з 1 га посіву. Зокрема, приріст білка досяг 49%, а олії - 56% до контролю.

Ключові слова: соя, бур'яни, післясходові гербіциди, дворазове застосування, біологічна ефективність, господарська ефективність.

Abstract

Zherebko V.M., Dykun O.V.

Effectiveness of two consecutive applications of reduced rates of herbicide Corum in the protection of soybean crops from weeds.

In field experiments to improve the chemical protection of soybean crops against weeds, the biological and economic effectiveness of twofold application of reduced rates of the combined insurance herbicide Corum (liquid concentrate, 48% of bentazone + 2.24% of imazamox) was studied. The research was conducted in 2018-2020 in the conditions of a stationary crop rotation of a laboratory of selection and seed production of the separated subdivision of NULES of Ukraine “Agronomic Research Station”. We compared the effectiveness of a single application of herbicide Corum at different consumption rates (1.5, 2.0 and 2.5 l/ha) and two consecutive treatments of 0.75 l/ha with an interval of 10-15 days. The herbicide was applied in a mixture with the surfactant Metholate (1.0 l/ha) in the phase of the first or the third leaf in soybeans. As reference products we used herbicides Bazagran (water solution, 48% of bentazone) and Pulsar (water-soluble concentrate, 4% of imazamox), in the recommended consumption rates (2.5 and 1.0 l/ha, respectively).

As a result of the conducted research, it was established that under the consecutive application of the lowered rates of herbicide Corum together with adjuvant, biological efficiency of the mix was at the level of the maximum norm of product. It is noted that the efficiency of twofold consecutive application of the separate rate (twice of 0.75 l/ha) was 8-9% higher than a single application of the total rate (1.5 l/ha). It was found that Corum's herbicidal activity was significantly higher in relation to juvenile dicotyledonous weeds under all application rates. Among the dominant species of segetal flora with two consecutive sprays, the herbicide was much more effective in controlling common amaranth (Amaranthus retroflexus L.) and fat-hen (Chenopodium album L.), almost eliminating them in crops (by more than 99%). Under similar conditions, dominant cereal weeds yellow foxtail (Setaria glauca L.) and Japanese millet (Echinochloa crusgalli L.) were eliminated by 89% and 74%, respectively.

The authors analyzed the economic efficiency of consistent application of reduced rates of herbicide Corum. It is indicated that on average for 3 years in this variant the highest yield of soybean seeds (3.36 t/ha) was obtained. Significant increase in yield to untreated control (saved crop) was 1.46 t/ha. Due to this, a significantly higher yield of protein and oil from one ha of crops was obtained. In particular, the increase in protein reached 49%, and oil - 56% to control.

Key words: soybeans, weeds, post-emergence herbicides, twofold application, biological efficiency, economic efficiency.

Постановка проблеми

Соя, в силу біологічних особливостей (неглибоке залягання кореневої системи, уповільнений початковий ріст, пізнє затінення міжрядь), дуже чутлива до негативного впливу бур'янів [1]. Конкуренція з ними є особливо проблемною на ранніх етапах органогенезу культури (фаза першого - третього трійчатого листка) - критичного періоду формування врожаю, коли навіть до 5 рослин на 1 м² лободи білої (Chenopodium album L.) здатні зменшити продуктивність сої на 15-40% [9]. Загальні ж втрати врожаю від неконтрольованого забур'янення можуть сягати 35-83 % [2].

Сучасні інтенсивні технології вирощування сої, невід'ємним елементом яких є застосування ґрунтових і післясходових гербіцидів, забезпечують достатньо дієвий захист її посівів. Проте, як показали результати численних досліджень, більшість післясходових гербіцидів з однією діючою речовиною мають відносно низьку ефективність через обмеженість спектру дії або недостатню селективність [3], а нераціональне застосування їх призводить до появи резистентних популяцій із збільшенням забур'янення полів [20]. Натомість, вибір сумішей двох чи більше активних інгредієнтів з різними механізмами дії значно підвищує ефективність гербіцидів, пов'язану з розширенням спектру цільових видів бур'янів і подоланням або уповільненням відбору стійких до гербіцидів біотипів [3; 22]. Гербіцидну активність суміші можна посилити шляхом додавання ад'ювантів, що покращують покриття, розподіл і абсорбцію діючої речовини з подальшим транспортуванням її до місця дії [10]. Підсилення проникності гербіцидів веде до зниження їх ефективного дозування і, відповідно, до зменшення забруднення навколишнього середовища [7]. Отже, застосування ад'ювантів, підсилюючи гербіцидну активність післясходових препаратів, сприяє зниженню рекомендованих норм внесення і є прийнятним способом зменшення небажаних впливів на довкілля.

У багатьох випадках ефективність одноразового післясходового застосування гербіцидів є недостатньою через можливість повторної інвазії первинної і добре контрольованої популяції бур'янів. Повторне забур'янення за умов жорсткої конкуренції може призвести до значних втрат потенційного врожаю. Оскільки більшість післясходових гербіцидів для хімічного прополювання сої мають відносно короткий термін дії, ефективним може бути дворазове послідовне застосування знижених норм гербіцидів у суміші з відповідними ад'ювантами у період найвищої чутливості бур'янів до активних інгредієнтів. При цьому прийнятний інтервал між обробками повинен враховувати баланс між забезпеченням максимально тривалої захисної дії гербіцидної суміші і термінів фізіологічної регенерації тканин, ушкоджених попередньою обробкою бур'янів.

Кратне застосування гербіцидних сумішей разом з ад'ювантами в строки, коли бур'яни найбільш чутливі до хімічних обробок, може бути правильним технологічним рішенням і мати помітні переваги перед традиційними методами хімічного захисту.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Серед різних стратегій боротьби з бур'янами хімічний метод вважається найефективнішим. Проте його використання створює певні екологічні ризики, пов'язані з можливістю спричинення шкоди навколишньому середовищу [6]. А тому вкрай важливим є виважене і всебічно обґрунтоване застосування гербіцидів з огляду на необхідний баланс між прийнятною біологічною і господарською ефективністю та впливом на культуру і середовище, між економічним і екологічним критеріями раціонального захисту рослин [15].

Результати численних наукових досліджень останніх років вказують на можливості мінімізації екологічних ризиків через оптимізацію норм витрати гербіцидів, відповідне комбінування діючих і допоміжних речовин, удосконалення принципів їх застосування. Зокрема, увага більшості авторів зосереджується на зниженні ефективного дозування гербіцидів за рахунок посилення їх гербіцидної активності при застосуванні ад'ювантів. Підкреслюється важливість правильного вибору активуючої добавки до робочої рідини для покращення її фізичних властивостей (оптимізації величини крапель, розтікання та прилипання їх на поверхні бур'янів), що подовжує термін контакту та збільшує проникність всередину їх тканин [5; 11; 12; 15; 19]. Деякі допоміжні речовини у вигляді олій здатні до розчинення та руйнування потужних кутикулярних восків епідермісу окремих видів бур'янів, чим полегшують транспорт діючих речовин до місця дії [14]. Кращий захисний ефект забезпечують бакові суміші селективних гербіцидів з різними механізмами дії, що розширює спектр вразливих бур'янів без загрози зростання їх резистентності [22]. Використання таких гербіцидних композицій у сумішах з відповідними ад'ювантами не лише покращує ефективність та надійність контролю шкідливої сегетальної флори, але й за зниження вдвічі і більше норм витрати препаратів послаблює рівень гербіцидного стресу на культурні рослини [4] та суттєво зменшують токсикологічне навантаження на агрофітоценоз [11; 16].

Суттєвим недоліком більшості сучасних післясходових гербіцидів є короткий період їх захисної дії, що призводить до неефективного контролювання наступних хвиль бур'янів. До того ж, необхідність їх застосування в оптимальні агротехнічні строки в період максимальної чутливості бур'янів до гербіцидів не завжди співпадає з оптимальними погодними умовами для проведення обприскувань. Подовжити терміни захисту культури та мінімізувати вплив метеорологічних факторів пропонується через запровадження повторних послідовних обробок з часовим інтервалом між ними.

Значна кількість наукових публікацій доводить високу ефективність дворазового послідовного внесення знижених норм гербіцидів у бакових сумішах з ад'ювантами на різних сільськогосподарських культурах - кукурудзі [11; 16], горосі [13], цукровому буряку [21], пшениці [18] і сої [8]. При цьому покращується захист культур від бур'янів, підвищується врожайність отриманої продукції, знижується вміст залишків гербіцидних сполук в урожаї. Водночас системи захисту з дворазовим внесенням післясходових гербіцидів збільшують виробничі витрати на їх внесення і можуть ускладнювати організаційний цикл на підприємствах, що може зменшити бажання аграріїв застосовувати цей метод хімічного прополювання.

Постановка завдання. Маючи на увазі вищенаведене, було висловлено припущення, що суміші селективних гербіцидів з різними механізмами дії, за суттєвого зниження норм витрати можуть мати високу ефективність захисту посівів сої від бур'янів при їх дворазовому послідовному внесенні разом з ад'ювантами.

Метою дослідження було проаналізувати ефективність захисту посівів сої від бур'янів з використанням двох послідовних обробок зниженими нормами післясходового гербіциду Корум у баковій суміші з ПАР Метолат.

Дослідження проводили впродовж 2018-2020 рр. на полях стаціонарної сівозміни Агрономічної дослідної станції НУБіП України. Ґрунт дослідних полів - чорнозем типовий малогумусний (4,43%) з pH сольової витяжки від 6,1 до 7,0, ємністю поглинання - 319 мг-екв./1 кг ґрунту та ступенем насичення основами - понад 93%. Попередником для сої була кукурудза на зерно. Технологія вирощування культури загальноприйнята для Лісостепу України. Сівбу інокульованим насінням сорту Медісон проводили за настання сприятливих умов у першій декаді травня. Площа облікової ділянки 25 м², повторність чотириразова з рендомізованим розміщенням дослідних ділянок.

Післясходові гербіциди вносили за допомогою ручного ранцевого обприскувача Foresta BS125 у фазі першого-третього трійчатого листка у сої згідно схеми досліду:

1 - контроль без гербіцидів

2 - Базагран (в.р., 58% бентазону, 2,5 л/га)

3 - Пульсар (р.к., 4% імазамоксу, 1,0 л/га)

4 - Корум (в.р.к,. 48% бентазону+2,24% імазамоксу, 1,5 л/га)

5 - Корум (2,0 л/га)

6 - Корум (2,5 л/га)

7 - Корум (двічі по 0,75 л/га)

Комбінований гербіцид Корум за всіх норм витрати вносили у бакових сумішах з ПАР Метолат (1,0 л/га). За дворазового застосування інтервал між послідовними обробками становив 10-15 днів. Препарати Базагран та Пульсар застосовували в якості еталонних. Забур'яненість посівів визначали кількісним і кількісно-ваговим методами через 30 днів після останньої обробки та у фазі наливу бобів. Облік урожайності сої здійснювали шляхом поділянкового обмолоту методом пробних снопів (з 1 м²) у фазі повної стиглості насіння з наступним перерахунком на 1 га. Якісні показники зерна (вміст білка та олії) визначали на інфрачервоному аналізаторі (Inframatic 8600). Статистичну обробку отриманих експериментальних даних виконували методом дисперсійного аналізу за допомогою прикладних комп'ютерних програм.

Виклад основного матеріалу дослідження

Одним із найбільш значимих факторів, що визначають ефективність гербіцидів, є ступінь забур'яненості посівів. Біологічну ефективність післясходових гербіцидів у польових дослідах оцінювали за зниженням рівня актуальної забур'яненості експериментальних ділянок при порівнянні з необробленим контролем із врахуванням природної зміни бур'янової популяції впродовж вегетаційного періоду.

Щільність та видова структура забур'янення соєвого агрофітоценозу несуттєво змінювались за роками і залежали в основному від погодних умов сезону. Найпоширенішими у посівах були однорічні дводольні бур'яни - лобода (Chenopodium album L.) і щириця звичайна (Amaranthus retroflexus L.), на які припадало понад 50% усієї сегетальної флори, та однорічні однодольні (тонконогові) - мишій сизий (Setaria glauca L.) і куряче просо звичайне (Echinochloa cruss-galli L.) - майже 20%.

Після застосування гербіцидів максимум їх фітотоксичної дії на бур'яни спостерігали через 3-4 тижні після обробки. Результати визначення ефективності знищення домінуючих видів бур'янів через 30 днів після внесення наведені в таблиці 1.

Отримані дані вказують на достатньо ефективне контролювання гербіцидами однорічних дводольних бур'янів. Високу їх загибель фіксували у варіантах з гербіцидом Корум за всіх норм витрати. Біологічна ефективність препарату досягала 90-99%, причому відносно стійка до хімічних обробок лобода біла знищувалась в залежності від норми на 96-99%. Особливо ефективними (до 100%) виявились дворазові обприскування гербіцидом Корум: два послідовні внесення за зниженої норми витрати (0,75 л/га) були рівноцінними разовому внесенню максимальної в досліді норми препарату (2,5 л/га). Значно нижчою виявилась гербіцидна активність Коруму проти однорічних злаків, особливо за більш низьких норм внесення препарату (1,5 і 2,0 л/га), де показник біологічної ефективності дорівнював 77-80%, а щодо курячого проса звичайного - не перевищував 69%. За максимальної норми витрати біологічна ефективність Коруму проти сегетальних злаків зросла до 86%, а курячого проса - 74%.

Таблиця 1. Біологічна ефективність післясходових гербіцидів у посівах сої через 30 днів після внесення (середнє за 2018-2020 рр.)