Економічна ефективність вирощування сортів пшениці озимої залежно від системи удобрення та методів захисту рослин в умовах південного степу України

Гречишкіна Т.А. - асистент кафедри ботаніки та захисту рослин,

Еconomic efficiency of growing winter wheat varieties depending on the fertilization system and plant protection methods in the Southern Steppe of Ukraine.

The article reflects the results of studying the economic efficiency of growing winter wheat varieties of domestic selection depending on the mineral and organo-mineralfertilization system, biological and chemical methods of plant protection, conducted in 2017-2019 on dark chestnut medium loamy slightly saline soils of State Enterprise Experimental Farm «Kopani» of the Institute of Irrigated Agriculture of NAAS (Bilozerskyi district, Kherson region). Sowing was carried out in the third ten-day period of September after autumn fallow. The total area of the sown area is 50 m2, the recordedarea is 25 m2. Repetition in the experiment was four times. Field experiments were conducted according to the methods of research. Technology of cultivation of the studied crop was generally recognized for the conditions of the south of Ukraine. Field, laboratory, mathematical and statistical methods according to the methods and methodological recommendations generally recognized in Ukraine were used.

The aim of the study is to establish the influence of the studied factors on the economic indicators of growing winter wheat grain. It is established that against the background of mineral fertilizers for pre-sowing cultivation in the dose of NjgP3ff with foliar fertilization of crops with organo-mineral fertilizer ROST (2.0 l / ha) at the beginning of spring vegetation and at the flag leaf stage and chemical plant protection using fungicide - Colossal, k.e. (1.0 l / ha) grain yield was obtained at the level of 4.96 t / ha with a cost of UAH 2,311 thousand and a net profit of UAH 16.1 thousand, and a profitability level of 144.5%.

Key words: winter wheat, foliar feeding, plant protection, cost, profit, profitability level.

Постановка проблеми

В умовах України вирощування зерна пшениці озимої було і залишається не тільки основою продовольчої безпеки держави, але і одним із головних сегментів у структурі аграрного експорту країни. Сталий розвиток зернового господарства, зокрема виробництво високоякісного продовольчого зерна пшениці озимої, має важливе значення як для національної економіки нашої держави, так і для зростання конкурентоспроможності зерновиробництва на внутрішньому і зовнішньому ринках [1, с. 85-93].

У галузі сільськогосподарського виробництва, як і у будь-якій іншій сфері економічної діяльності людства, одним із головних чинників, що визначають ефективність підприємства, є його прибутковість. За вирощування зернових культур, зокрема пшениці озимої, висока економічна ефективність виробництва залежить від здатності технологій вирощування повною мірою реалізовувати потенціал продуктивності сортів. Величина врожаю у більшості випадків залежить від відповідних агротехнічних заходів, які визначають оптимальний поживний режим культури і належний фіто-санітарний стан посівів [2, с. 16-23]. Ефективність виробництва є узагальнюючою економічною категорією, яка відображає результативність технології, що використовувалась [3, с. 85-102], та ілюструє сукупний синергічний ефект окремих агротехнологічних складників технології, які дозволяють отримувати заплановану продуктивність культури.

Удосконалення наявних технологій за рахунок використання сучасних видів добрив та засобів захисту рослин, які поряд із високою ефективністю є екологічно безпечними для навколишнього середовища та людини, є одним із головних завдань сучасної агрономічної науки, що потребують подальшого детального вивчення [4, с. 96-103, 5 с. 39, 6 с. 43].

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Під час визначення економічної ефективності потрібно враховувати всі вартісні та кількісні показники, які надалі дозволять зробити висновки про доцільність або, навпаки, недоречність застосування кожного елементу технології вирощування культури. Зі зростанням цін на мінеральні добрива, пестициди, засоби захисту рослин витрати на виробництво одиниці додаткової продукції можуть бути економічно невиправданими, а безсистемне їхнє застосування призводить до необґрунтованого збільшення витрат [7, с. 98-104].

У підвищенні продуктивності та економічної ефективності вирощування пшениці озимої провідна роль належить створенню сучасних адаптивних до кожного регіону сортів інтенсивного типу із високим генетичним потенціалом продуктивності. Сорт забезпечує більшу продуктивність та якість продукції без додаткових витрат матеріально-технічних ресурсів [8, с. 153, 9 с. 109]. Отримання максимальних показників продуктивності сортів можливе у разі поєднання всіх елементів агрономічної технології, а саме за розміщення культури за кращими попередниками, за використання науково обґрунтованої системи удобрення та оптимальної системи захисту рослин від шкідливих організмів.

В умовах розвитку ринкової економіки країни ефективність зерновиробництва визначається його конкурентоздатністю як на внутрішньому, так і на зовнішньому ринках із коригуванням обсягів виробництва залежно від попиту, собівартості виробленої продукції, отриманого прибутку, рівнів рентабельності та продуктивності праці [1о, с. 103, 11 с. 26, 12 с. 43, 13 с. 153, 14 с. 182]. Тому аграрна наука і виробництво зосереджені на поєднанні всіх агротехнічних операцій, які забезпечують отримання високої продуктивності агрофітоценозів і зменшення ресурсно-енергетичних витрат.

Постановка завдання. Мета дослідження - визначення економічної ефективності вирощування сортів пшениці озимої залежно від системи удобрення і методів захисту рослин в умовах Південного Степу України.

Експериментальне дослідження проведено впродовж 2017-2019 рр. в умовах ДП ДГ «Копані» Інституту зрошуваного землеробства НААН Білозерського району Херсонської області. Технологія вирощування культури, за винятком досліджуваних факторів, була загальновизнаною для умов Південного Степу України. Попередник пшениці озимої - пар чорний. Сівбу проводили у третій декаді вересня. Ґрунт дослідних ділянок темно-каштановий, середньо-суглинковий, слабко-солонцюватий, на карбонатному лесі. Вміст гумусу в шарі ґрунту 0-30 см становить 2,15%; уміст загального азоту - 0,18%, фосфору - 0,15%, калію - 2,6%.

Загальна площа посівної ділянки - 50 м², облікової - 25 м². Повторність у досліді чотириразова. Використовували польовий, лабораторний, математично-статистичний методи згідно із загальновизнаними в Україні методиками і методичними рекомендаціями.

Схема досліду містила такі фактори і варіанти:

Фактор А - сорт: 1) Антонівка; 2) Марія; 3) Благо. Фактор В - система удобрення:1) контроль (^₃₀Р₃₀+К_3СІ); 2) ^₀Р₃₀+ Майстер Агро, п. (1,5 кг/га); 3) N₃₀P₃₀+ROST, р. (2,0 л/га). Фактор С - методи захисту: 1) контроль (без обробок); 2) біологічний - Триходерма бленд bю-greenmюrozymetr, кс(50 мл/т) + Гуапсин, р. (5,0 л/га); 3) хімічний - Колосаль, к.е. (1,0 л/га).

Виклад основного матеріалу дослідження

Собівартість вирощеної продукції є важливим показником економічної ефективності, від рівня якого залежить рентабельність виробництва та умовно чистий прибуток. За результатами економічного аналізу встановлено вплив факторів, які вивчалися, на собівартість 1 т продукції (табл. 1).

Таблиця 1. Собівартість вирощування 1 т зерна пшениці озимої залежно від системи удобрення та методів захисту рослин, тис. грн. (середнє за 2017-2019 рр.)

Примітка: *біологічний метод захисту - Триходерма бленд bio-greenmicrozymetr, кс (50 мл/т) + Гуапсин, р (5,0 л/га); **хімічний метод захисту - Колосаль, к.е. (1,0 л/га).

Найвища собівартість (4,05 тис. грн./т) була у варіанті без застосування засобів захисту рослин від хвороб на фоні внесення сульфоамофосу у дозі N₃₀P₃₀ під передпосівну культивацію і позакореневого підживлення посівів пшениці озимої сорту Антонівка аміачною селітрою у дозі N₃₀, яке проводили на початку відновлення весняної вегетації рослин. Найнижча собівартість (2,29 тис. грн./т) була у варіанті із застосуванням добрива ROST, р. (2,0 л/га) і біологічного методу захисту із використанням препаратів Триходерма бленд bio-green microzymetr, кс (50 мл/т) + Гуапсин, р (5,0 л/га) на сорті Марія.

Аналіз середніх факторіальних значень за сортовим складом показав, що найвищу собівартість (3,46 тис. грн./т) отримано у варіанті із сортом Антонівка, за вирощування сортів Благо та Марія цей показник зменшився до 2,82 та 2,62 тис. грн./т або на 22 та 32 % відповідно, що свідчить про кращу окупність витрат за вирощування цих сортів.

За вирощування пшениці озимої без застосування засобів захисту внаслідок низької врожайності собівартість вирощеної продукції становила 3,11 тис. грн./т зерна (фактор С), тоді як у разі застосування біологічного чи хімічного методів захисту вона становила 2,89 тис. грн./т, будучи на 7,6% менше порівняно із контролем.

Позитивний вплив на зниження собівартості вирощування зерна пшениці озимої порівняно із контролем (без органо-мінерального підживлення) у дослідженні відмічено у разі застосування органо-мінеральної системи удобрення для позакореневого підживлення рослин, що сприяло зниженню собівартості на 1,36 тис. грн./т (або на 58%). У контрольному варіанті цей показник становив 3,71 тис. грн./т на сорті Антонівка, а мінімальне значення було за вирощування сорту пшениці озимої Марія із застосуванням позакореневого підживлення органо-мінеральним добривом ROST, р. (2,0 л/га) на фоні внесення N₃₀P₃₀ під передпосівну культивацію, а також із застосуванням фунгіциду Колосаль, к.е. (1,0 л/га).

Максимальний чистий прибуток на рівні 16,1 тис. грн./га одержано у варіанті із сортом Марія під час застосування позакореневого підживлення органо-мінеральним добривом ROST, р. (2,0 л/га) на фоні внесення N₃₀P₃₀ під передпосівну культивацію і проведення хімічного захисту рослин із використанням фунгіциду Колосаль, к.е. (1,0 л/га). У контрольному варіанті у сорту пшениці озимої Антонівка цей показник становив 3,2 тис. грн./га. Проведення позакореневого підживлення рослин пшениці озимої сприяло зростанню чистого прибутку із гектара за вирощування всіх досліджуваних сортів. Зокрема, застосування органо-мінераль-ного добрива Майстер Агро на посівах сорту Антонівка забезпечувало зростання умовно чистого прибутку на 23 %, органо-мінерального добрива ROST, р.- на 54%. У сортів Благо і Марія цей показник був вищим відповідно на 41,3 і 50,6% та 62,8 і 71,8% (табл. 2).

Таблиця 2. Умовний чистий прибуток за вирощування зерна пшениці озимої залежно від системи удобрення та методів захисту рослин, тис. грн./га (середнє за 2017-2019 рр.)

Примітка: *біологічний метод захисту - Триходерма бленд bio-greenmicrozymetr, кс (50 мл/т) + Гуапсин, р (5,0 л/га); **хімічний метод захисту - Колосаль, к.е. (1,0 л/га).

Застосування біологічного і хімічного методів захисту рослин також сприяло підвищенню дохідності вирощування пшениці озимої. Зокрема, у варіанті з використанням біологічного методу захисту (Триходерма бленд bio-greenmicrozymetr, кс (50 мл/т) + Гуапсин, р, 5,0 л/га) умовно чистий прибуток перевищував контрольний варіант на 25%. У варіанті із застосуванням хімічного методу (Колосаль, к.е.,1,0 л/га) цей показник був вищим на 53%. Різниця між показником чистого прибутку за біологічного і хімічного методів захисту рослин становила 22,2% із перевагою останнього.

Одним із головних вартісних показників ефективності вирощування будь-яких сільськогосподарських культур є рівень рентабельності, що базується на співвідношенні попередніх двох показників, що характеризувалися (чистого прибутку, отриманого з одного гектара, та собівартості вирощеної продукції).

Найвищий рівень рентабельності (144,5 і 140,6% відповідно) був у варіантах із використанням сорту пшениці озимої Марія із застосуванням позакореневого підживлення органо-мінеральним добривом ROST, р. (2,0 л/га) та за використання фунгіциду Колосаль, к.е. (1,0 л/га), а також у варіанті із використанням біологічного методу (Триходерма бленд bio-greenmicrozymetr, кс (50 мл/т) + Гуапсин, р. 5,0 л/га) (табл. 3).

Таблиця 3. Рівень рентабельності технології вирощування зерна пшениці озимої залежно від системи удобрення та методів захисту рослин, % (середнє за 2017-2019 рр.)

Примітка: *біологічний метод захисту - Триходерма бленд bio-greenmicrozymetr, кс (50 мл/т) + Гуапсин, р (5,0 л/га); **хімічний метод захисту - Колосаль, к.е. (1,0 л/га).

Серед сортів, які досліджувалися, найбільш рентабельним було вирощування сорту Марія, де цей показник становив 115,4%, перевищуючи середні факторіальні показники сортів Благо та Антонівка на 13,5-52,0% відповідно.

Проведення позакореневого підживлення рослин пшениці озимої органо-мінеральними добривами також сприяло підвищенню рівня рентабельності на всіх варіантах за фактором А (сорт) порівняно із контролем (N₃₀). Зокрема, застосування органо-мінерального добрива Майстер Агро (1,5 кг/га) на посівах сорту Антонівка сприяло зростанню рівня рентабельності на 10,0%, органо-мінерального добрива ROST, р. (2,0 л/га) - на 25,0 %. За вирощування сортів Благо і Марія таке зростання становило 26,5 і 34,9% та 46,6 і 54,5% відповідно.

Застосування біологічного і хімічного методів захисту рослин також сприяло підвищенню рівня рентабельності вирощування пшениці озимої. Зокрема, у варіанті із застосуванням біологічного методу захисту (Триходерма бленд bio- greenmicrozymetr, кс (50 мл/т) + Гуапсин, р. 5,0 л/га) рівень рентабельності перевищив контрольний варіант (без обробки) на 10,5%. У варіанті хімічного методу (Колосаль, к.е.,1,0 л/га) рентабельність була вищою на 15,2%. Різниця між біологічним і хімічним методами захисту рослин становила 4,7% із перевагою останнього.

Висновки

В умовах Південного Степу України на темно-каштанових середньо-суглинкових слабко-солонцюватих ґрунтах доцільно вирощувати сорт пшениці озимої інтенсивного типу Марія із застосуванням органо-мінеральної системи удобрення і хімічного методу захисту рослин від хвороб. Зокрема, на фоні внесення мінеральних добрив під передпосівну культивацію у дозі N₃₀P₃₀ із проведенням позакореневих підживлень посівів органо-мінеральним добривом ROST (2,0 л/га) на початку відновлення весняної вегетації та у фазу прапорцевого листка та хімічного захисту рослин із використанням фунгіциду Колосаль, к.е. (1,0 л/га) отримано продукцію із собівартістю 2,311 тис. грн./т зерна; чистий прибуток становив 16,1 тис. грн./га, рівень рентабельності - 144,5 %.

Список використаної літератури