Ефективність відгодівлі свиней різних генотипів

Размещено на http://www.allbest.ru/

Херсонський державний аграрно-економічний університет

Ефективність відгодівлі свиней різних генотипів

Пелих Н.Л. - к.с.-г.н., доцент, в. о. завідувача кафедри ветеринарії, гігієни та розведення тварин імені В.П. Коваленка

Анотація

У статті наведено результати досліджень із вивчення ефективності відгодівлі свиней різних генотипів за різних методів розведення для отримання конкурентоспроможного фінального гібрида. Виявлена перевага свиней чотирипородної гібридизації варіанту ^(ВБхЛН)*З(ЦхГ) за віком досягнення живої маси 30 кг, які перевершували гібридних ровесників варіанту ^(ЛНхВБ)*З(ЦхГ) на -8,26 доби.

За двопородного схрещування високими показниками середньодобового приросту вирізнялися помісні тварини варіанту схрещування ЗДхЗГ, які на +80,92 г перевершували своїх чистопородних ровесників великої білої породи та на +76,85 г - помісних тварин варіанту ^ВБхЗЛН. У разі гібридизації вищими середньодобовими приростами вирізнялися тварини варіанту ^(ЛН^ВБ^Ц)^ЗЦ, які на +94,29 г перевищували чистопородних ровесників великої білої породи і на +28,74 г - помісі варіанту ^Цк-ЗГ.

Серед чистопородних тварин кращі показники віку досягнення живої маси 100 кг виявлено у свиней породи ландрас, які, ймовірно, перевищували середній рівень на -5,41 доби (P<0,01) та ровесників великої білої породи на -5,75 доби. Гібридні тварини варіанту ^(ВБхЛН)*З(ЦхГ) швидше досягали живої маси 100 кг, що, ймовірно, перевищувало середній рівень продуктивності у господарстві на -15,73 доби (P<0,001) та чистопородних тварин великої білої породи з найдовшим періодом відгодівлі на -37,24 доби.

Встановлено високу від'ємну кореляцію між ознаками віку досягнення живої маси 100 кг та ознаками середньодобового приросту на відгодівлі -0,972 (чистопороднерозведення), -0,931 (двопородне схрещування), -0,991 (трипородна гібридизація) і -0,920 (чоти- рипородна гібридизація).

Доведено, що розроблена поетапна схема отримання фінального генотипу варіантів гібридизації $(т*ВБ)*3(Д*Г), Ч(ВБ*ЛН)*3(Д*Г) і §(т*ВБ*Д)*3(Ц*Г) з високими відгодівельними якостями є ефективною.

Ключові слова: чистопородне розведення, схрещування, гібридизація, вік досягнення живої маси, середньодобовий приріст.

Pelykh N.L. Efficiency offattening pigs of different genotypes

The article presents the results of research on the effectiveness of fattening pigs of different genotypes with different breeding methods to obtain a competitive final hybrid. It reveals the advantage of pigs of four-breed hybridization of variant f(WB^LN)^fi(D^G) by age of reaching a live weight of 30 kg, which exceeded hybrid peers of variant f(LN^WB)^fi(L^D) by -8.26 days.

In two-breed crossbreeding, local animals of the fD^fiG variant were distinguished by high rates of average daily growth, which were +80.92 g higher than their purebred peers of the large white breed and +76.85 g higher than cross breed animals of the fVB^fiLN variant. During hybridization with higher average daily increments, animals of variant f(LN^VB^D)^fiD were isolated, which were +94.29 g higher than purebred peers of large white breed and +28.74 g were crossbreeds of variant fD^fiG. Among purebred animals, the best indicators of age of reaching a live weight of 100 kg were found in Landrace pigs, which probably exceeded the average level by -5.41 days (P <0.01) and peers of the large white breed by -5.75 days. Hybrid animals of variant f(WB*LN)*fi(D*G) reached a live weight of 100 kg faster, which probably exceeded the average level ofproductivity on the farm by -15.73 days (P<0.001) and purebred animals of large white breed with the longest fattening period for -37.24 days.

There was a high negative correlation between the signs of reaching the age of 100 kg of live weight and the average daily gain at fattening -0.972 (purebred breeding), -0.931 (two-breed crossbreeding), -0.991 (three-breedhybridization) and-0.920 (four-breedhybridization).

A step-by-step scheme for obtaining the final genotype of hybridization variants f(LmVB)*fi(D*G), f(WB*LN)*fi(D*G) and f(LN*VB*D)*fi(D*G) with high fattening traits is effective.

Key words: purebred breeding, crossbreeding, hybridization, age of reaching live weight, average daily gain.

Постановка проблеми

Вирішення проблеми забезпечення людства продуктами харчування, зокрема м'ясом, без інтенсивного розвитку галузі свинарства неможливе. Збільшується попит на м'ясну свинину, що зумовлює залучення у регіональні програми схрещування і гібридизації кращого світового та вітчизняного генофонду з підвищеними відгодівельними і м'ясними якостями [1-2]. В Україні свинарство - одна з провідних галузей тваринництва, яка, незважаючи на наявні проблеми, розвивається у м'ясному напрямі.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. На сучасному етапі нарощування обсягів виробництва у галузі свинарства досягається завдяки впровадженню у виробництво науково обґрунтованих та ресурсоощадних технологій. Перспективами розвитку галузі в Україні передбачено ведення підприємницької діяльності на засадах погодження нормативно-правових актів із міжнародними стандартами якості та безпечності харчових продуктів, які передбачають гуманне ставлення і забезпечення комфорту тварин з метою повного розкриття їхнього біологічного та генетичного потенціалу [3-5].

Зростання витрат на виробництво свинини є основною причиною впливу на нарощування обсягів виробництва. Підвищення рентабельності виробництва можливе лише за комплексного підходу в разі взаємодії факторів годівлі, утримання та реалізації, ефективного використання генетичного потенціалу високопродуктивних м'ясних генотипів [6-8].

Постановка завдання. Метою статті є виявлення найбільш ефективного варіанту схрещування і гібридизації свиней в умовах промислового свинокомплексу. Досліди проводилися за загальноприйнятими зоотехнічними методиками.

Об'єктом дослідження і вирішення окреслених завдань були чистопородні, помісні та гібридні свині порід велика біла (ВБ), ландрас (ЛН), дюрок (Д), гемпшир (Г) і п'єтрен (П) з метою отримання багатопородного фінального гібрида з високими відгодівельними якостями.

Виклад основного матеріалу дослідження

Проведено порівняльну оцінку відгодівельних якостей свиней різних генотипів, порівняно з середнім рівнем продуктивності у господарстві та контрольною групою чистопородних тварин великої білої породи.

Згідно з методикою оцінку відгодівельних якостей свиней починають з досягнення живої маси 30 кг. Враховуючи біологічну особливість м'ясних генотипів до нарощування інтенсивності росту ще на перших етапах вирощування, встановлено, що найкоротший вік досягнення живої маси 30 кг виявлено у чотирипород- них гібридів варіанту $(ВБ*ЛН) х б'(ДхГ), що на -7,47 доби раніше за середній рівень продуктивності у господарстві та на -6,93 доби раніше за чистопородних свиней породи ландрас.

Серед двопородних помісних свиней найнижчий вік досягнення живої маси 30 кг спостерігався у тварин варіанту схрещування 9ВБх^ЛН, які були ско- роспіліші на -1,38 доби за чистопородних ровесників великої білої породи і на -1,93 доби - за середній рівень продуктивності у господарстві. Найдовший період досягнення живої маси 30 кг відзначався у помісних свиней варіанту $Дх^Г, що на +5,63 доби вище за помісних тварин варіанту §ВБх^ЛН, на +4,25 доби вище за чистопородних свиней великої білої породи. Майже на одному рівні були свині варіантів схрещування $ЛНх^ВБ і 9Дх^П.

Із трьох породних варіантів гібридизації коротший вік досягнення встановлено у гібридів варіанту $(ЛНхВБхД)х^Д, які, ймовірно, перевищували середній рівень на -1,71 доби (P<0,01), своїх трипородних ровесників варіанту 9(ЛНхВБ)х^Д - на -3,60 доби, чистопородних свиней великої білої породи - на -1,16 доби.

Використання чотирипородної гібридизації виявило перевагу варіанту 9(ВБхЛН)х^(ДхГ), гібриди якого були скороспілішими за гібридних ровесників варіанту $(лНхВБхД)х^(ДхГ) на -4,82 доби, варіанту §(ЛНхВБ)х^(ДхГ) - на -8,26 доби, кращими за чотирипородний варіант 9(ЛНхВБхД)х^Д на -5,76 доби, кращими за двопородний варіант $ВБх^ЛН на -5,54 доби. свиня гібридизація відгодівля розведення

Отже, проведені дослідження встановили значну відмінність в інтенсивності росту свиней різних генотипів уже на початковому етапі вирощування.

За результатами оцінки відгодівельних якостей свиней встановлено, що найвищими середньодобовими приростами на відгодівлі вирізнялися чотирипородні гібриди свиней варіанту 9(ВБхЛН)х^(ДхГ), які, ймовірно, перевищували середній рівень продуктивності на +231,20 г та чистопородних ровесників великої білої породи на +313,74 г (табл. 1).

Порівнюючи продуктивність у межах кожного методу розведення, схрещування чи гібридизації, встановлено, що за чистопородного розведення свині породи ландрас мали вищі середньодобові прирости, порівняно зі своїми ровесниками великої білої породи, що становило +72,69 г.

Серед двох варіантів схрещування високими показниками середньодобового приросту вирізнялися помісні тварини варіанту схрещування 9Дх^Г, які на +80,92 г перевищували своїх чистопородних ровесників великої білої породи, на +76,85 г - помісних тварин варіанту $ВБх^ЛН. Помісні тварини варіантів 9ЛНх^ВБ і $ДХ^П займали проміжне становище та поступалися тваринам кращого варіанту на -1,69 г та -18,24 г, відповідно.

Таблиця 1 Відгодівельні якості свиней

Серед трьох варіантів гібридизації вищі середньодобові прирости зафіксовані у гібридів варіанту 9(ЛНхВБхД)х^Д, які на +94,29 г перевищували чистопородних ровесників великої білої породи, на +27,17 г - середній рівень продуктивності, на +28,74 г - двопородний варіант 9Дх^Г, але поступалися своїм чотирипород- ним ровесникам: на -53,69 г - варіанту 9(ЛНхВБхД)х^(ДхГ), на -24,08 г -кращому варіанту §(ВБхЛН)х^(ДхГ). Обидва варіанти чотирипородної гібридизації мали значні переваги над чистопородними, помісними і гібридними ровесниками.

Рис. 1. Діаграма віку досягнення живої маси 100 кг

Середньодобовий приріст зумовив вік досягнення живої маси 100 кг - зі збільшенням середньодобового приросту скорочується період відгодівлі. Зберіглася закономірність високої швидкості вирощування та відгодівлі у гібридних тварин варіанту 9(ВБхЛН)х^(ДхГ), які швидше досягали живої маси 100 кг, що, ймовірно, перевищувало середній рівень продуктивності у стаді на -15,73 доби (P<0,001) та чистопородних тварин великої білої породи з найдовшим періодом відгодівлі на -37,24 доби (див. рис. 1).

Серед чистопородних тварин кращими показниками відзначалися свині породи ландрас, які перевищували середній рівень на -5,41 доби (P<0,01) та тварин великої білої породи на -5,75 доби.

Серед двопородних помісей найвищі витрати кормів спостерігаються у поміс- них тварин варіанту схрещування 9ВБх^ЛН, а найнижчі були у тварин варіанту §Дх^Г. Необхідно відзначити невеликий діапазон коливання у помісних свиней дослідних поєднань.

Не встановлено відмінності у витратах кормів у трипородних гібридів. Однак використання чотирипородної гібридизації вплинуло на значне зниження витрат кормів у свиней варіанту 9(ВБхЛН)х^(ДхГ), які, ймовірно, перевищували середній рівень продуктивності на -0,65 к. од. (Р<0,01), чистопородні аналоги великої білої породи - на -0,98 к. од.

Проведені дослідження переконливо свідчать про ефективність відгодівлі у господарстві три- і чотирипородних гібридів, які значно перевищують своїх чистопородних та помісних ровесників.

Якщо узагальнювати методи розведення (див. табл. 2.), то необхідно відзначити, що початок відгодівлі свиней суттєвої відмінності не виявив.

Таблиця 2 Відгодівельні якості свиней за різних методів розведення

Вік досягнення живої маси 30 кг коливався від 91,06 доби у чотирипородних тварин і до 97,75 діб - у чистопородних свиней, що становить різницю в 6,69 доби. З'ясована ймовірна перевага цих генотипів над середнім рівнем продуктивності у господарстві, відповідно, на +6,37 доби (P<0,001) і -3,32 доби (P<0,001).

За результатами оцінки віку досягнення живої маси 100 кг встановлено, що найкоротший період відгодівлі - у чотирипородних гібридів, які, ймовірно, перевищують середній рівень продуктивності на -13,67 доби (P<0,001). Найдовший вік досягнення живої маси мають чистопородні свині, які на +8,28 доби (P<0,01) перевищують середній рівень продуктивності у господарстві.

За рівнем середньодобового приросту переважали чотирипородні гібриди, які, ймовірно, на +110,51 г (P<0,01) були більшими за середній рівень продуктивності у господарстві, перевага над трипородними становила +103,81 г, над двопородними - +135,51 г, над чистопородними - +156,70 г. За рівнем середньодобового приросту чистопородні та двопородні поступалися на -46,19 г і -24,8 г, відповідно. Аналогічна закономірність встановлена і за витратами кормів на 1 кг приросту. Ймовірна перевага над середнім рівнем зафіксована у чотирипородних гібридів -0,34 к. од. (P<0,01).

Проведена оцінка коефіцієнтів кореляції відгодівельних якостей свиней між собою та живою масою на час народження у віці 21 доби і на час відлучення (табл. 3). З'ясовано позитивну кореляцію віку досягнення живої маси 30 кг із віком досягнення живої маси 100 кг.

Таблиця 3 Коефіцієнти кореляції продуктивних якостей свиней за різних методів розведення

За чистопородного розведення встановлено позитивні кореляційні зв'язки віку досягнення живої маси 30 кг і середньодобового приросту (+0,126), за інших методів розведення вони були від'ємними. Необхідно відзначити високу від'ємну кореляцію віку досягнення живої маси 100 кг і середньодобового приросту на відгодівлі - -0,972 (чистопородне розведення), -0,931 (двопородне схрещування), -0,991 (трипородна гібридизація) і -0,920 (чотирипородна гібридизація).

Висновки і пропозиції

Проведені дослідження з порівняльної оцінки від- годівельних якостей свиней за різних методів розведення переконливо свідчать про ефективність гібридизації. Розроблена поетапна схема отримання фінального генотипу варіантів гібридизації $(ЛН*ВБ)х^(ДхГ), $(ВБхЛН)х^(ДхГ) і §(ЛНхВБхД)х^(ДхГ) з високими відгодівельними якостями є ефективною. Для підвищення рентабельності і зниження собівартості свинини у господарстві пропонуємо нарощувати поголів'я помісних та гібридних свиней

Список використаної літератури

1. Khalak VI. Development and reproductive qualities of sows of different breeds: innovative and traditional methods of assessment. Ukrainian Journal of Ecology. 2020. 10.2.

2. Khalak VI. Effect of blood serum enzymes on meat qualities of piglet productivity. Ukrainian Journal of Ecology. 2020. 10.1.

3. Pelikh VG., Ushakova S.V, Pelikh N.L. Index evaluation of pigs and determination of selection limits. Agricultural Science and Practice. 2019. 6.1. P. 67-74.

4. Пелих В.Г., Ушакова С.В. Динаміка росту молодняка свиней різних генотипів. Науково-технічний бюлетень. 2016. № 115. С. 169-175.

5. Пелих В.Г., Ушакова С.В. Ефект поєднаності помісних батьківських пар на підвищення продуктивності свиней. Вісник аграрної науки. 2016. № 94.1. С. 49-51.

6. Пелих В.Г., Чернишов І.В., Левченко М.В. Використання селекційних індексів для оцінки відтворювальних якостей. Рекомендовано до друку вченою радою факультету ТВППТСБМиколаївського національного аграрного університету. Протокол № 3 від 27.11.2017 р. Конференцію зареєстровано в УкрШТЕІ (свідоцтво № 53 від 26.01.2017р.).

7. Ушакова С.В., Шевердєєва І.С. Споживчий ринок органічного зерна в Україні : матеріали конференцій МЦНД. 2020. С. 75-76.

8. Ушакова С.В. Вплив кнурів різних порід на відтворювальні якості свиноматок у багатопородному схрещуванні. Вісник аграрної науки. 2016. № 2. С. 68-69.

Размещено на Allbest.ru