Інноваційні технології в аграрному бізнесі: економічне обґрунтування

Размещено на http://www.allbest.ru/

„Q„p„x„}„u„‹„u„~„Ђ „~„p http://www.allbest.ru/

Інноваційні технології в аграрному бізнесі: економічне обґрунтування

Задорожнюк Наталія,

к. е. н., доцент, доцент кафедри

економічних систем і управління інноваційним розвитком

Одеського національного політехнічного університету

Розглянуто можливість використання супутників та дронів у сільському господарстві регіону, виокремлено переваги та недоліки застосування таких технологій. Визначено сукупні витрати на науково-дослідницькі роботи суб'єкта сільськогосподарської діяльності регіону. Проведено опис усіх необхідних робіт для використання дрону та визначена їх тривалість. Побудований мережевий графік, який надає нові можливості для оптимізаціїроботи аграріїв завдяки використанню нових технологій.

Ключові слова: аграрний бізнес, моніторинг земельних ресурсів, регіон, ГІС-технології, супутник, дрон, мережевий графік.

Zadorozhniuk N. New technologies in agricultural business: economic justification.

Background. The article is devoted to the definition and economic justification of the possibility of using new technologie sinagriculture in the region.

The aim of the article is to provide an economic justification for the use of new technologies (satellite sand drones) in the agricultural activities.

Materialsandmethods. The theoretical and methodological basis of the study is the scientific work of domestic scientist son the effective nessofagricultural entities. The methods of comparison and analysis were use din the work, and a networks chedule was built.

Results

The article considers the possibility of using such new technologies as satellite sand unmannedaerialvehicles (drones) in the agricultural business (including in the region). The factors that should be taken into account when as sessing the feasibility of investing in land. The advantage sand disadvantage so fusing drones are high lighted).

The total costs formonitoring landresources with the use of unmanned aerial vehicles are determined.

The advantage sand disadvantage sofusing satellites are given. The total costs formonitoring landresources using satellite monitoring are determined.

Depreciation deductions are calculated for the purchase of a drone. The total costs for research work of the subject of agricultural activity of the regionare determined. A description of all the necessary work for the use of the drone and their duration. The networks chedule of sequencof works onanestimation of a condition of the earth by a method "top - work" is constructed.

Conclusion

Theeconomicfeasibilityofusingdronesinagriculturalbusinesshasbeenconfirmed. A descriptionofresearchworkfortheuseofdrones, basedon a networkschedule, whichprovidesnewopportunitiesforoptimizingtheworkoffarmersthroughtheuseofnewtechnologiesinagriculturalactivitiesintheregion.

Keywords:agriculturalbusiness, monitoringoflandresources, region, GlS-tech- nologies, satellite, drone, networkschedule.

Постановка проблеми

Сільське господарство України характеризується наявністю двох ключових секторів - корпоративного (агрохолдинги) та індивідуального (малі підприємства й індивідуальні господарства), між якими функціонують різнорозмірні фермерські господарства. Оскільки кожен суб'єкт сільськогосподарської діяльності має свої особливості, переваги та недоліки, актуальним є постійний моніторинг земель та розвитку бізнес-ситуації.

Гострою для аграрного бізнесу залишаються проблеми збільшення прибутковості та пошуку інвестицій для визначення і підвищення якості земель та покращання продукції. Використання нових технологій у сільськогосподарській діяльності, особливо регіону, сприятиме не тільки поліпшенню якості та швидкості моніторингу земель, а й надасть додаткові конкурентні переваги.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Серед вчених, праці яких присвячено дослідженню суб'єктів аграрного бізнесу, можна виділити таких українських та зарубіжних дослідників, як: О. Баран, М. Ільчук, Н. Канцедал, І. Коновал, О. Могильний, Л. Орджі, Б. Сидорук, Г. Черевко, К. Даріуш, Д Зільберман, Х. Куо та ін. [1-12]. Так, питання щодо економічної ефективності діяльності сільськогосподарських підприємств та факторів її підвищення розглянуто у працях [1-3]; облікове

відображення інформації про землекористування - у [4; 5]; конкурентоспроможності сільськогосподарського виробництва - у дослідженнях [6; 7]; питання збалансованого використання земель та державного регулювання діяльності агрохолдингів - у працях [8; 9]. Проте розглянуті сучасні наукові дослідження враховують необхідність, але не визначають економічну доцільність впровадження нових технологій у сільськогосподарській діяльності, що підтверджує актуальність та значущість цієї роботи.

Метою статті є економічне обґрунтування використання нових технологій (супутників та дронів) у сільськогосподарській діяльності.

Матеріали та методи. Теоретичною та методологічною базою дослідження є наукові напрацювання вітчизняних учених, присвячені ефективності роботи суб'єктів сільськогосподарської діяльності. У роботі використано такі методи, як: порівняння (під час моніторингу земельних ресурсів за допомогою супутників та дронів); аналіз (для визначення сукупних витрат на впровадження нових технологій). Також за методом "вершина - робота" побудовано мережевий графік.

Результати дослідження

Ефективність суб'єктів сільськогосподарської діяльності регіону безпосередньо залежить від якості землі. Проте фахівцям (аграріям чи стороннім особам) часто не вистачає достовірних даних, щоб визначити реальний рівень якості землі. За таких ситуацій доцільно використовувати нові технології, наприклад, супутники та безпілотні літальні апарати (в нашому випадку саме дрони), які допоможуть зібрати і проаналізувати інформацію щодо дійсних характеристик земель регіону.

Суб'єкти сільськогосподарської діяльності та інвестори не можуть собі дозволити обирати земельну ділянку наосліп, тому що подібні вкладення несуть надзвичайну кількість ризиків. У зв'язку з цим важливо розуміти, наскільки земельна ділянка є придатною для сільськогосподарської діяльності та перспективною для отримання економічних та соціальних результатів. Аналіз стану землі за допомогою нових технологій та засобів надає безліч рішень, як у масштабах країни, так і на регіональному рівні. Проте аграрії доволі часто зіштовхуються з низкою проблем при оренді або купівлі землі сільськогосподарського призначення. Наприклад, якість ґрунту може відрізнятися від заявленої у документах. З одного боку, застосовування інтенсивних технологій могли призвести до деградації ґрунту, а з іншого - якщо площу давно не обробляли і вона "відпочивала", то така ділянка, навпаки, буде відрізнятися більшою врожайністю.

Оцінюючи доцільність інвестицій у сільськогосподарську діяльність слід враховувати й інші фактори: місцерозташування земельної ділянки; продуктивність поля в попередні роки; рельєф і комунікації навколо тощо. Всі ці особливості впливають на ринкову вартість і рентабельність земельного угіддя. Однак отримати інформацію щодо

цих факторів не завжди можливо, тому що вона часто буває застарілою або взагалі відсутньою. Через це оцінити реальний потенціал ділянки доволі складно.

Така інформація необхідна не тільки інвесторам, а й власниками земель, яким потрібно розуміти, які площі обробляються, і чи відповідають дійсності дані щодо них; точні втрати земельного банку через неефективне управління; скільки землі не задіяно взагалі тощо.

Це підтверджує необхідність використання нових технологій (супутників та дронів) у сільськогосподарській діяльності регіону.

Насамперед доцільно розглянути переваги та недоліки використання дронів. Дрони мають високу точність. Проте слід враховувати, що є території, де польоти дронів заборонено (Державіаслужба опублікувала відповідну карту таких зон). Для проведення польоту потрібен спеціальний пілот, якому доведеться фізично виїжджати на місце. Одна зйомка з дрону обійдеться в 4-5 разів дорожче, ніж дані, отримані зі супутника. А якщо однієї зйомки на полі не вистачить, і дрон доведеться запускати кілька разів, то ціна зйомки зросте в 15-20 разів. До недоліків використання дронів можна віднести те, що хмарність, навіть несуттєва, може заважати проводити повноцінний аналіз земельної ділянки, це обумовлено тим, що розширення знімків буде нижчим та з меншою точністю.

Другим варіантом є використання супутників. Супутникові дані дають змогу проводити розрахунок вегетаційних індексів і автоматичну обробку даних, надають більш масштабний спектр даних, тобто завжди є доступною інформація щодо всього району, і охоплення додаткових територій (певний регіон) не підвищуватиме вартість огляду. В мобільності вони виграють, оскільки не потрібно виводити супутник на орбіту (він уже там).

Важливим є порівняння ринкових цін на послуги дронів(табл. 1).

Таблиця 1Кошторис моніторингу земель із застосуванням дронів, грн

Джерело: розраховано автором на основі даних [5; 7; 8].

Як видно з табл. 1, середньорічна ціна на послуги використання агродронів є досить високою для індивідуального підприємця, проте це довгострокова інвестиція, яка окупить себе з часом. Також слід враховувати втрати врожаю від шкідників, хвороб і бур'янів (на частку бур'янів припадає приблизно 30 %). Для оцінки засміченості поля доцільно застосування саме дронів. Завдяки низькій висоті польоту і потужним камерам, дрони здатні зібрати інформацію для створення карт, на яких можна відрізняти бур'яни від посівів. У результаті агроном, отримуючи більш точну інформацію, може вчасно внести відповідну норму гербіциду.

Сукупні витрати на моніторинг земель із застосуванням супутнику наведено у табл. 2.

Таблиця 2 Кошторис моніторингу земель із застосуванням супутнику, грн

Джерело: розраховано автором на основі даних [5; 7; 8].

З табл. 2 видно, що відповідно до середньорічної ціни на послуги використання супутнику для індивідуального підприємця ця технологія є більш доступною, отже, цей варіант буде пріоритетним. Окрім сукупних витрат, важливо враховувати амортизацію, тобто слід розрахувати амортизаційні відрахування обладнання (дрона) за умови його купівлі.

Якщо суб'єкт аграрного бізнесу купив агродрон за 300 000 грн 20.02.2017 та ввів його в експлуатацію 10.04.2017, то на 01.01.2020 необхідно визначити суму амортизації за період його використання. Згідно з класифікатором агродрон належить до третьої амортизаційної групи зі строком корисного використання не менше 5 років. Якщо обрати 5 років експлуатації, то річна норма амортизації у відсотках становить 20 %, отже, щорічна сума амортизації дорівнюватиме 60 000 грн, а щомісячні амортизаційні відрахування складатимуть 5 000 грн.

Якщо обладнання (агродрон) введено в експлуатацію 10.04.2017, то до 01.01.2021 воно експлуатувалось 32 місяці, отже, на 01.01.2020 сума амортизаційного фонду становитиме 160 000 грн. Враховуючи ефективність роботи агродрона, його вартість декілька разів окупиться за час своєї ефективної роботи. Крім того, дрон буде затребуваним увесь рік, тому можна розраховувати на дохід від оренди його іншими суб'єктами сільськогосподарської діяльності.

Проте перед початком робіт на землі сільськогосподарського призначення слід переконатися в якості ґрунту. Застосування добрив і отрутохімікатів, близькість розташування ділянки біля автотраси, промислових об'єктів тощо призводить до токсичного забруднення ґрунту та його виснаження. Тому необхідно провести аналіз ґрунту для визначення, які елементи в ньому присутні. Це надасть можливість у підсумку заощаджувати значні кошти. Після проведення цього аналізу суб'єкт сільськогосподарської діяльності може прийняти рішення, які добрива і в якій кількості йому доцільно використовувати, а від яких взагалі варто відмовитися. До того ж сучасні комерційні лабораторії обов'язково надають рекомендації, які культури краще вирощувати на обстеженій ділянці, що відбивається на обсягах врожаю.

Збір даних передбачає отримання максимально вивіреної вихідної інформації і є одним з найбільш відповідальних етапів у роботі з інформацією, оскільки від мети збору і методів подальшої обробки повністю залежить кінцевий результат роботи всієї інформаційної системи. Технологія збору передбачає використання певних методів збору інформації та технічних засобів, які обирає фахівець. На завершальному етапі збору, коли інформація перетворюється на дані, придатні для комп'ютерної обробки, її вводять у систему для створення, зберігання та підтримання в актуальному стані.

Нині на ринку представлено безліч компаній, які надають послуги аналізу стану ґрунту. Проте не всі аграрії мають змогу замовити цю послугу через відсутність подібних компаній в їх регіоні.

Важливо розрахувати сукупні витрати на проведення науково-дослідної роботи суб'єкта сільськогосподарської діяльності регіону (табл. 3).

Таблиця 3. Сукупні витрати на науково-дослідницькі роботи суб'єкта сільськогосподарської діяльності регіону, грн

Джерело: розраховано автором за даними [5; 7; 8].

Загальна сума витрат (див. табл. 3) є певною інвестицією, що дасть змогу аграрію збільшити прибуток у майбутньому. Результати аналізу ґрунту та реальна мета стосовно врожайності мають важливе значення для прийняття оптимальних рішень щодо розрахунку потреб у добривах. Це обумовлено тим, що без аналізу неможливо визначити, які поживні речовини в дефіциті, а які з них оптимально забезпечують культури. Сукупні витрати на закупку та використання добрив можуть суттєво зменшуватись з урахуванням даних аналізу ґрунту, але більш важливим є те, що аграрії вкладають свої гроші у ті добрива, які найбільш ефективні для конкретної культури на конкретному полі.

Для більш ефективної роботи та оптимізації процесу оцінки стану землі доцільно побудувати мережевий графік, що надасть можливість уявити всі етапи робіт (певний проєкт), визначити терміни їх завершення та виявити можливі варіанти їх скорочення. Оскільки роботи в мережевому графіку взаємопов'язані за часом, це дасть змогу здійснювати контроль під час виконання робіт. На основі мережевого графіка розробляється обґрунтований план заходів з урахуванням більш ефективного використання ресурсів за заданими критеріями. Фахівець, займаючись його плануванням, повинен враховувати проєктний трикутник обмежень: "тривалість" - "вартість" - "зміст", тому що ресурсні та вартісні обмеження обумовлюють якість розкладу проєкту. Планування мереж дає змогу якнайкраще виконувати оптимізацію плану щодо ресурсів і термінів. Мережевий графік, побудований за методом "вершина - робота", надає всі можливості застосування прикладних методів оптимізації (рисунок).

Для забезпечення оптимальної роботи з побудови, аналізу та управління розкладом проекту необхідно розрахувати такі параметри мережевого графіка: вартість, задіяні ресурси і тривалість робіт. Необхідні ресурси потрібно розрахувати до визначення тривалості операцій, тому що їх тривалість у часі, зазвичай, залежить від складу задія-ного ресурсного забезпечення. Крім того, важливо розуміти, наскільки ресурси доступні за часом, що безпосередньо впливае на терміни робіт і їх тривалість. При цьому ключовим параметром є саме тривалість операцій і для аграрного виробництва це дуже важливо, враховуючи його сезонну специфіку.

Мережевий графік послідовності робіт з оцінки стану землі

Джерело: побудовано автором.

Опис науково-дослідних робіт суб'єкта сільськогосподарської діяльності регіону наведено у табл. 4.

Таблиця 4. Опис науково-дослідних робіт та їх тривалість

Джерело: побудовано автором.

Відповідно до даних табл. 4 загальний час на виконання всіх необхідних робіт становить 32 дні, проте деякі процеси виконуються паралельно, що значно заощаджує час.

Наприклад, після відбору проб ґрунту можна зайнятися дослідженням одразу у двох напрямках - аналіз ґрунту та консультація з питань землеустрою. А після вивчення карти інфраструктури одразу можна оцінити суму оренди землі. З урахуванням цього затрачений час складатиме 23 дні до початку робіт.

Таким чином, використання нових технологій у сільському господарстві приносить користь та економічну вигоду аграрію. Мульти- спектральна зйомка з дронів надасть інформацію про вміст азоту в ґрунті та у тканинах рослин, що дасть змогу обчислити індекс вологості, а супутникова зйомка - у повному обсягу оцінити стан врожаю.

Дрони мають більшу точність, але їх вартість може бути для аграрія зависокою. Також потрібно владнати низку юридичних питань, пов'язаних з їх використанням. Також площа покриття дрона значно поступається супутникам, які, в свою чергу, надають можливість розрахувати вегетаційні індекси й автоматичну обробку даних без залучення аграрія. Супутники надають більш масштабний спектр даних.

Серед інших переваг, те, що завжди можна порівняти стан землі з даними минулих років. Також вони виграють у мобільності. Проте у них є один суттєвий недолік - недостатня точність зйомки. А для деяких сільськогосподарських культур точність дуже важлива.

Висновки

Проведений аналіз витрат на впровадження запропонованих заходів довів, що використання дронів є економічно доцільним та перспективним рішенням для дрібних суб'єктів аграрного бізнесу. Це обумовлено не тільки доступністю за ціною використання, а й за можливістю оптимізації необхідних науково-дослідних робіт, а саме - скорочення їх тривалості до 23 днів. При цьому використання дронів для моніторингу земель регіону сприятиме збільшенню прибутків господарства у майбутньому.

Перспективами подальших розвідок у цьому напрямі є дослідження сучасних інформаційних технологій та програмного забезпечення для оптимізації діяльності суб'єктів сільськогосподарської діяльності регіону.

Список використаних джерел

супутник дрон сільське господарство

1. Баран О. Аналіз впливу агроландшафтної організації території на економічну ефективність діяльності сільськогосподарських підприємств. Економічний дискурс. 2018. № 3. С. 98-106.

2. Задорожнюк Н. А. Перспективыформированиябиотехнологического кластера в Украине. Экономика. Инновации. Управлениекачеством. 2015. № 3 (12). С. 105-108.

3. Ільчук М. М., Коновал І. А., Ус С. І. Методичні підходи до оцінки ефективності підприємницької діяльності аграрної сфери. Економіка АПК. 2017. № 5. С. 51-58.

4. Канцедал Н. А. Інституціональний підхід до формування в обліку інформації про біологічні активи та сільськогосподарську діяльність. Економіка. Фінанси. Менеджмент: актуальні питання науки і практики. 2018. № 1. С. 44-55.

5. Кернасюк Ю. Земельні питання: аграрний сектор у динаміці землекористування і розмір господарської діяльності. Агробізнес сьогодні. 2018. № 24 (291). С. 12-16.

6. Могильний О., Ходаківська О. Вплив агрохолдингів на розвиток аграрного сектора країни. Економіка та держава. 2017. № 6. С. 4-9.

7. Орджі Л. Ч. Інноваційно-інвестиційні складові забезпечення привабливості та конкурентоспроможності сільськогосподарського виробництва. Вчені записки Університету "КРОК". 2019. № 4 (56). С. 204-212.

8. Сидорук Б. Формування управлінського інструментарію збалансованого використання земель сільськогосподарського призначення. Економічний дискурс. 2019. Т. 1. № 2. С. 54-64.

9. Черевко Г. В. Державне регулювання діяльності агрохолдингів в умовах конкуренції в сільському господарстві. Аграрна економіка. 2019. Т. 12. № 1-2. С. 67-78.

10. Zilberman D., Gordon B., Hochman G., Wesseler J. Economicsofsustainabledevelopmentandthebioeconomy. AppliedEconomicPerspectivesandPolicy.

2018. 40 (1), Р. 22-37.

11. Dariusz K. Modernizationofagriculturevssustainableagriculture. ScientificPapers. SeriesManagement, EconomicEngineeringinAgricultureandRuralDevelopment. 2014. Vol. 14. № 1. Р. 171-178.

12. Kuo H. J., Peters D. J. ThesocioeconomicgeographyoforganicagricultureintheUnitedStates. AgroecologyandSustainableFoodSystems. 2017. Vol. 41. № 9-10. Р. 1162-1184.

REFERENCES

1. Baran, O. (2018). Analizvplyvuahrolandshaftnoiorhanizatsiiterytoriina ekono- michnuefektyvnistdiialnostisilskohospodarskykhpidpryiemstv [Analysisoftheimpactof agro-landscapeorganizationoftheterritoryontheeconomicefficiencyofagriculturalenterprises]. Economicdiscourse, 3, 98-106 [inUkrainian].

2. Zadorozhnjuk, N. A. (2015). Perspektivyformirovanijabiotehnologicheskogoklastera v Ukraine [Prospectsfortheformationof a biotechnologicalclusterinUkraine]. Jekonomika. Innovacii - Economy. Innovation. Qualitycontrol, 3 (12), 105-108 [inRussian].

3. Ilchuk, M. M., Konoval, I. A., &Us, S. I. (2017). Metodychnipidkhodydootsinkyefektyvnostipidpryiemnytskoidiialnostiahrarnoisfery [Methodicalapproachestoassessingtheeffectivenessofentrepreneurialactivityintheagriculturalsector]. Economicsof agro-industrialcomplex, 5, 51-58 [inUkrainian].

4. Kantsedal, N. A. (2018). Instytutsionalnyipidkhiddoformuvannia v oblikuinformatsiiprobiolohichniaktyvytasilskohospodarskudiialnist [Institutionalapproachtotheformationofaccountinginformationonbiologicalassetsandagriculturalactivities]. Economy. Finances. Management: currentissuesofscienceandpractice,1, 44-55 [inUkrainian].

5. Kernasiuk, Yu. (2018). Zemelnipytannia: ahrarnyisektor u dynamitsi zemlekory- stuvannia i rozmirakhhospodarskoidiialnosti [Landissues: theagriculturalsectorinthedynamicsoflanduseandthesizeofeconomicactivity]. Agribusinesstoday, 24 (291), 12-16 [inUkrainian].

6. Mohylnyi, O., &Khodakivska, O. (2017). Vplyvahrokholdynhivnarozvytok ahrar- nohosektorakrainy [Theimpactofagriculturalholdingsonthedevelopmentoftheagriculturalsectorofthecountry]. Economyandstate, 6, 4-9 [inUkrainian].

7. Ordzhi, L. Ch. (2019). Innovatsiino-investytsiini skladovizabezpechennia pryvably- vostitakonkurentospromozhnostisilskohospodarskohovyrobnytstva [Innovationandinvestmentcomponentstoensuretheattractivenessandcompetitivenessofagriculturalproduction]. Scientificnotesof KROK University, 4 (56), 204-212 [inUkrainian].

8. Sydoruk, B. (2019). Formuvanniaupravlinskohoinstrumentariiuzbalansovanoho vyko- rystanniazemelsilskohospodarskohopryznachennia [Formationofmanagementtoolsforbalanceduseofagriculturallands]. Economicdiscourse, 2, 54-64 [inUkrainian].

9. Cherevko, H. V. (2019). Derzhavnerehuliuvanniadiialnostiahrokholdynhiv v umo- vakhkonkurentsii v silskomuhospodarstvi [Stateregulationofagriculturalholdingsinconditionsofcompetitioninagriculture]. Agrarianeconomy, 12, 1-2, 67-78 [inUkrainian].

10. Zilberman, D., Gordon, B., Hochman, G., &Wesseler, J. (2018). Economicsof sus- tainnabledevelopmentandthebioeconomy. AppliedEconomicPerspectivesandPolicy, 40 (1), 22-37 [inEnglish].

11. Dariusz, K. (2014). Modernizationofagriculturevssustainableagriculture. ScientificPapers. SeriesManagement, EconomicEngineeringinAgricultureandRuralDevelopment, 14 (1), 171-178 [inEnglish].

12. Kuo, H. J., &Peters, D. J. (2017). ThesocioeconomicgeographyoforganicagricultureintheUnitedStates. AgroecologyandSustainableFoodSystems, 41 (9-10), 1162-1184 [inEnglish].

„Q„p„x„}„u„‹„u„~„Ђ „~„p Allbest.ru