Добір адаптивних сортів пшениці м’якої озимої (Triticum aestivum L.) для підзони переходу південної частини Правобережного Лісостепу в північний Степ

Размещено на http://www.allbest.ru/

ДП «Центр сертифікації та експертизи насіння і садивного матеріалу»

Уманський національний університет садівництва

Білоцерківський національний аграрний університет

Добір адаптивних сортів пшениці м'якої озимої (Triticum aestivum L.) для підзони переходу південної частини Правобережного Лісостепу в північний Степ

Уліч О.Л., канд. с.-г. наук

Терещенко Ю.Ф., д-р с.-г. наук

Хахула В.С., канд. с.-г. наук

Анотація

адаптивний врожайність сорт

Досліджено рівень продуктивності та адаптивні властивості 47-ми новозареєстрованих сортів. Більше адаптованими до агроекологічних умов підзони є сорти Орійка, Лимарівна, Смуглянка, Сотниця, Златоглава, Мелодія одеська, Щедрість одеська й Мудрість одеська. В 2016 році за продуктивністю виділилися сорти Шестопавлівка й Золото-колоса; в екстремально посушливих умовах 2017 року - Кірена, Турі, Металіст, а сорт Асканійська зайняв перше місце. Сорти Обряд, Віген, Магістраль, Відрада, Монтрей, Гурт, Мідас виявились неадаптованими до агроекологічних умов підзони, особливо за ознаками посухостійкості, витривалості до стресових чинників і зміни погодних умов. Кращу зимостійкість мали сорти Мудрість одеська, Наталка, Асканійська, Подолянка, Житниця одеська, Орійка і Шестопавлівка. Помітно зріджувались за зиму сорти Обряд, Відрада, Мідас і Шпалівка.

В підзоні проведення дослідів виділяються підвищеним адаптивним потенціалом і спроможні формувати високу урожайність сорти Смуглянка, Лимарівна, Орійка, Мудрість одеська, Сотниця, Асканійська та Златоглава.

Ключові слова: пшениця, сорт, урожайність, адаптивність, зимостійкість.

Аннотация

Отбор адаптивных сортов пшеницы мягкой озимой (Triticum aestivum L.) для подзоны перехода южной части Правобережной Лесостепи в северную Степь

А.Л. Улич, Ю.Ф. Терещенко, В.С. Хахула

Установлено, что устойчивыми к неблагоприятным биотическим и абиотическим факторам погодных условий и стрессовым нагрузкам были наиболее адаптированные к агроэкологическим условиям сортостанции сорта Орийка, Лымаривна, Смуглянка, Сотница, Златоглава, Мелодия одесская, Щедрость одесская и Мудрость одесская. Лидера¬ми среди исследуемых новых сортов были Лымаривна и Орийка. В 2016 году превысили стандарт и средний показатель по опыту сорта Шестопавливка и Золотоколоса, а в 2017 году - Асканийская, Кирена, Туре и Металлист. Более зимостойкими были сорта Мудрость одесская, Наталка, Асканийская, Подолянка, Житница одесская, Орийка и Шестопавливка. Только сорта Мидас, Шпаливка и Гилея имели среднюю морозо-зимостойкость.

В подзоне проведения опытов обладают повышенным адаптивным потенциалом и способны формировать высокую урожайность сорта Смуглянка, Лымаривна, Орийка, Мудрость одесская, Сотница, Асканийская и Златоглава.

Ключевые слова: сорт, урожайность, зимостойкость, засухоустойчивость, агроэкологические условия.

Annotation

Selection of adaptive varieties of soft winter wheat (Triticum aestivum L.) for the subzone of the transition of the southern part of the right bank Forest-steppe to the Northern Steppe

А.A. Ulich, Yu. Tereshchenko, V. Khakhula

The aim is to screen newly registered wheat varieties with a soft winter crop based on the level of productivity and adaptive properties for the purpose of selecting genotypes with increased adaptive potential for agroecological conditions of the sub-zone of the transition of the southern part of the Right Bank Forest-steppe to the Northern Steppe. Methods: field, statistical, analytical, comparative.

The level of productivity and adaptive properties of 47 newly registered varieties of winter wheat was studied. It is established, that the studied grades differed from each other on degree of resistance to biotic and abiotic factors of environment, in the varying weather conditions and stress loads their genetic potential realize differently. During the years of study, the productivity of varieties ranged from 3.78 to 6.90 t/hectare. The most adapted to the agroecological conditions of the microzones of the variety plant are grades: Oriyka, Limarivna, Smuglyanka, Sotnitsya, Zlatoglava, Melodiya odesskaya, Shchedrist odesskaya and Mudrist odesskaya. Their productivity for years of researches made 5,82-6,08 t/hectare, significantly exceeding the standard and the average indicator on experience. Limarivna and Oriyka's grades are true leaders among the studied new genotypes. In some years of researches high productivity was formed by other grades. In 2016 on productivity exceeded the standard and an indicator of an average experience grades Shestopavlivka and Zolotokolosa; in 2017 Askaniyskaya, Cyrene, Tura, Metalist. In extreme conditions 2017 on grain productivity first place was won by a grade Askaniyskaya, creating a productivity of 6,90 t/hectare, exceeded the standard on 1,2 and an average experience on 1,01 t/hectare. Varieties: Obryad, Vigen, Magistral, Otrada, Montrej, Gurt, Midas were not adapted to the agroecological conditions of the sub-zone, especially on the signs of drought resistance, endurance to stressful factors and varying weather conditions. The rigid drought and inadequate change of weather didn't correspond to biological properties of these genotypes, that led to the formation of low productivity. Grades: Mudrist odesskaya, Natalka, Askaniyskaya, Podolyanka, Zhitnitsa odesskaya, Oriyka, Shestopavlivka and others owned the best winter hardiness. Noticeable liquefaction of plants for the winter period is noted at grades Obryad, Otrada, Midas, Shpalivka. According to the freezing of grade's samples in freezers, it is established, that high winter-frost resistance is possessed by grades: Obryad, Vigen, Mudrist odesskaya, Enthusiasm, Magistral, Lille, Montrej, Orleans, Tura, Caen, Askaniyskaya, Natalka, Zlatoglava. The majority of grades were in a class above average group of winter-frost hardiness.

In the sub-zone of experiments, grades: Smuglyanka, Limarivna, Aurik, Wisdom of Odessa, Sotnitsa, Askaniya, Zlatoglava have an increased adaptive potential and are capable of forming high yields.

Key words: productivity, adaptability, winter hardiness, drought resistance.

Постановка проблеми

Пшениця є основною зерновою культурою в Україні й світі. За харчовою цінністю та екологічною пластичністю це неперевершена продовольча культура [1, 2]. Обсяги виробництва її зерна постійно зростають, оскільки вона краще за інші зернові використовує біокліматичний потенціал за сприятливих і за аридних умов вирощування. Одним з фундаментальних резервів підвищення врожайності та валових зборів продовольчого зерна є впровадження у виробництво нових сортів, максимально адаптованих до місцевих ґрунтово-кліматичних умов, за яких вони можуть реалізувати генетичні властивості і окупити виробничі витрати [3].

За кілька минулих десятиріч зарубіжною і вітчизняною селекцією створено багато сортів пшениці м'якої озимої з підвищеним у 1,5-2 рази генетично-селекційним потенціалом урожайності до 10-12 т/га, які мають кращі морфоагробіологічні ознаки й властивості і більше відповідають потребам хліборобів [2-5]. Проте, використання потенційних можливостей нових сортів становить не більше 50 %, в середньому лише 30-40 %, в окремі роки 24-26, а в деяких областях навіть 20 %, тоді як у Нідерландах - 70, у Данії та Швеції - 50-60 % і характеризується високою стабільністю [6].

І хоч в Україні відмічається стале зростання врожайності з 2,34 т/га в 2007 р. до 4,21 т/га в 2016 р., але вона набагато нижча, ніж в державах Євросоюзу, що свідчить про резерви її подальшого збільшення [7].

Нині до Державного Реєстру в Україні допущено близько 400 сортів пшениці м'якої озимої агрокліматичних зон [8], але в зв'язку з глобальним потеплінням і зміною клімату в конкретних під- зонах, регіонах і господарствах багато з них не відповідають вимогам виробництва. Тому дослідження з добору сортів, здатних адаптуватися до мінливих погодно-кліматичних умов, посушливих і екстремальних явищ підзон, регіонів і окремих господарств з передбачуваною реакцією на несприятливі та стресові чинники довкілля є актуальними для науки й виробництва [27].

Аналіз останніх досліджень і публікацій

Проблема адаптації завжди займала ключове місце в теорії та практиці генетики й селекції. Академік НАН України В.В. Моргун вважає, що досягненням другої «зеленої революції» будуть сорти, стійкі до хвороб, шкідників, посухи, придатні для вирощування практично без агрохімікатів, їхні адаптивні властивості забезпечать стабільність зернового виробництва і в несприятливі роки [9]. О.О. Жученко підкреслював, що розкрити потенціал генотипу сорту можливо лише за умов, до яких він адаптований [10]. Є.В. Іонова відмічає, що наразі все більшого значення набуває проблема створення адаптивних сортів, які характеризуються стабільністю врожайності і якості зерна [11]. А.В. Алабушев та О.А. Дубініна також зазначають, що в одержанні високої і стабільної урожайності озимої пшениці важливіше значення мають адаптивні властивості і стійкість сортів до основних стресових факторів зовнішнього середовища [12, 13].

Нові сорти наукових центрів світу мають поєднувати показники максимальної продуктивності, якості зерна і стабільності з підвищеним рівнем гомеостатичності [1-6, 9-19].

Мета дослідження - оцінка урожайного потенціалу та адаптивних властивостей новозареєстрованих сортів пшениці озимої з проведенням скринінгу для добору сортів з підвищеним адаптивним потенціалом в агроекологічних умовах Кіровоградської сортодослідної станції (з червня 2017 року це Благовіщенська філія ДП «Центр сертифікації та експертизи насіння і садивного матеріалу») підзони переходу південної частини Правобережного Лісостепу в Північний Степ.

Матеріал та методика дослідження

Досліджували 47 новозареєстрованих сортів вітчизняних та зарубіжних селекційних закладів. Дослідження проводили в 2016-2017 рр. за методикою державного сортовипробування і науково-технічної експертизи [20]. Ґрунти дослідного поля - чорноземи реградовані, гумусу в орному шарі 4,05 %. Технологія вирощування загальноприйнята для зони. Погодні умови в роки досліджень дещо відрізнялися за гідротермічним режимом, про що описано нижче.

Основні результати дослідження

Агрокліматичні умови в підзоні сортостанції погіршуються в зв'язку з глобальним потеплінням і поширенням сюди степового клімату, чого не спостерігалося раніше [27]. В осінній та весняно-літній періоди почастішали ґрунтові та повітряні посухи, в період настання оптимальних строків сівби - дефіцит вологи, значне продовження осінньої вегетації, пом'якшення зим та часті відлиги. Ці та інші стресові чинники щорічно негативно впливають на вегетацію і стале виробництво зерна пшениці.

Так, у кінці літа та восени 2016 року висока температура повітря й відсутність опадів спричинили жорстку повітряно-ґрунтову посуху. В третій декаді серпня та у вересні опадів не було, сіяли в кінці оптимальних строків у сухий ґрунт і насіння лежало в ньому доки випали рясні опади в кінці першої декади жовтня за температури нижче 10 ^оС, тому сходи почали з'являтися лише в кінці третьої декади жовтня та в першій декаді листопада, вегетація гальмувалася через низьку температуру і припинилася 11 листопада, що на два тижні раніше багаторічних даних. Оскільки тривалість періоду від початку сходів до припинення осінньої вегетації була дуже короткою, то рослини ввійшли в зиму лише у фазу шильця та першого листка.

Весною 2017 року було раннє відновлення вегетації з тривалим помірним температурним режимом, але через значно меншу кількість опадів від кліматичної норми, кущіння, ріст, розвиток і формування високої продуктивності реалізувалось недостатньо. Подібні погодні умови були і в попередньому 2015-2016 році.

У 2016 році врожайність зерна всіх сортів у середньому становила 4,98 т/га, а в 2017 - 5,89 т/га й варіювала від 3,78 до 6,90 т/га. Звичайно, за середнього й особливо пізнього відновлення весняної вегетації (ЧВВВ) результати були б значно гіршими [21, 22]. Досліджувані сорти відрізнялися за ступенем стійкості до несприятливих погодних умов і стресових навантажень довкілля (табл. 1).

Таблиця 1. Сорти пшениці з вищою урожайністю в підзоні (2016-2017), середнє за 2015-2016 і 2016-2017 рр.

Високою толерантністю і адаптивністю до агроекологічних умов підзони відзначалися сорти Лимарівна, Орійка, Сотниця, Смуглянка, Фаворитка і Златоглава. Більшість дослідників стверджує [23-25], що адаптованими до умов певного середовища є сорти толерантні до впливу несприятливих чинників, здатні виживати, розмножуватись та формувати високу продуктивність. За нашими даними, більше адаптованими до агроекологічних умов підзони розміщення Кіровоградської сортостанції є сорти Мудрість одеська, Мелодія одеська, Щедрість одеська (Селекційно-генетичний інститут), Смуглянка, Сотниця, Лимарівна й Орійка (Інститут фізіології рослин та генетики НАН України) та Златоглава (Луганський інститут селекції і технологій). Їх урожайність за роки досліджень становила 5,82-6,08 т/га, значно перевищивши стандарт і середній показник по досліду. Лідерами досліджуваних нових сортів є Лимарівна та Орійка, особливо перший. Його особливостями є адаптивність до різних агроекологічних умов, більша стабільність за продуктивністю, толерантність до попередників, поєднання високої врожайності з відмінною якістю зерна (екстра сильна за сприятливих умов і оптимального мінерального живлення).

В окремі роки досліджень високу врожайність формували інші сорти. Так, в 2016 році за продуктивністю перевищили стандарт і середній показник по досліду сорти Шестопавлівка (ФГ «Бор») й Золотоколоса (ІФРГ); в 2017 році Асканійська (Асканійська державна сільськогосподарська дослідна станція Інституту зрошуваного землеробства НААН), Кірена (Науково-виробнича фірма "Дріада"), Турі (Товариство з обмеженою відповідальністю агрофірма "Сади України") та Металіст (Луганський інститут селекції і технологій). В 2017 році перше місце зайняв сорт Асканійська, з урожайністю 6,90 т/га, що перевищує стандарт на 1,20 і середнє по досліду на 1,01 т/га. За даними оригінатора сорту він є одним з найкращих сортів для вирощування в південних областях, має добре розвинуті елементи структури продуктивності колоса, щільний стеблестій із синхронним колосінням та високими адаптивними властивостями [24].

Неадаптованими до агроекологічних умов підзони, особливо за посухостійкістю, витривалістю до стресових чинників і погодних умов виявились наступні сорти (табл. 2).

Таблиця 2. Сорти не адаптовані до агроекологічних умов підзони розміщення сортостанції в середньому за 2015-2016 і 2016-2017 рр.

Найнижчу продуктивність забезпечили сорти Гурт і Віген, в середньому за два роки досліджень відповідно лише 4,89 і 4,94 т/га, що значно нижче від високоадаптованих сортів і суттєво нижче стандарту й середнього показника по досліду, тому їх у підзоні вирощувати не бажано.

Значну роль у формуванні продуктивності сортів пшениці відіграє висота рослин, яка визначає важливі генетично-біологічні та господарсько-агрономічні функції в онтогенезі, в першу чергу стійкість до вилягання та засвоювання елементів живлення й об'єктивно характеризує адаптивний потенціал сорту [23, 24]. Раніше у виробництві були більше поширені середньо- і високорослі сорти висотою до 100-120 см і вище, основними вадами яких, поряд з іншими, була схильність до вилягання, особливо в сприятливих агроекологічних умовах, що стримувало реалізацію їх генетичного потенціалу на високих агрофонах за інтенсивних технологій. Досліджувані ж сорти в основному є короткостеблові і середньорослі, мають міцне стебло, високу стійкість до вилягання та несприятливих умов середовища. Лише сорти Ветеран, Патрас, Наснага, Віген і Обряд є напівкарликами. Спочатку напівкарликові сорти відігравали важливу роль у підвищенні продуктивності пшениці в усьому світі. Але з трасформацією клімату, глобальним потеплінням, почастішанням стресових явищ стеблестій короткостеблих сортів буває настільки низьким, що утруднює збирання врожаю. Тому наразі у виробництві більше поширені добре адаптовані короткостеблі та середньорослі сорти висотою 80-90 см, оскільки схвалені урядовою комісією України зчісувальні жатки не були впроваджені у виробництво.

Цінною адаптивною особливістю, яка обумовлює здатність рослин виконувати життєві функції і забезпечує стабільну високу продуктивність, є комплексна витривалість до несприятливих і стресових чинників перезимівлі. За роки, коли масштабних несприятливих чинників за перезимівлі не спостерігалося, за візуальною оцінкою осіннього і весняного обліків кращу зимостійкість мали сорти Мудрість одеська, Наталка, Асканійська, Подолянка, Житниця одеська, Орійка і Шестопавлівка, а помітно зріджувались сорти Обряд, Віген, Монтрей, Відрада, Мідас і Шпалівка, що підтверджується перевіркою відібраних зразків в Інституті рослинництва ім. В.Я. Юр'єва (табл. 3).

Таблиця 3. Морозо-зимостійкість сортів пшениці м'якої озимої за даними проморожування в морозильних камерах Інституту рослинництва ім. В.Я. Юр'єва

Ці дані свідчать, що в підзоні розташування сортостанції до вищої групи морозо-зимостійкості належать сорти Асканійська, Віген, Мудрість одеська, Наснага, Магістраль, Ліль, Монтрей, Орлеан, Турі, Кан, Шато, Наталка і Златоглава, більшість сортів - до вище середньої й середньої груп, за нормального загартування витримали критичну температуру на глибині вузла кущіння не нижче - 17,0-18 °С і лише Мідас, Шпалівка та Гілея - до середньої групи, тобто в несприятливі зими вони можуть зріджуватись.

Також важливим є високий адаптивний потенціал стійкості до посухи, який визначає здатність забезпечувати життєдіяльність і менше знижувати урожайність. За нашими даними, вищою посухостійкістю характеризуються сорти Лимарівна, Смуглянка, Мудрість одеська, Фаворитка, Сотниця, Златоглава, Кан, Кірена і Марія.

Висновки

Проведеними дослідженнями виявлено новозареєстровані сорти пшениці м'якої озимої з підвищеним адаптивним потенціалом Лимарівна, Орійка, Мудрість одеська, Асканійська й Смуглянка, які спроможні формувати високу продуктивність в агроекологічних умовах підзони розміщення Кіровоградської сортостанції.

Список літератури

1. Моргун В.В. Хлібний достаток і продовольча безпека / В.В. Моргун // Світ. - 2014. - № 35-36.- С. 2-3.

2. Моргун В.В. Перспективи та сучасні стратегії поліпшення фізіологічних ознак пшениці для підвищення продуктивності / В.В. Моргун, Д.А. Кірізій // Физиология и биохимия культ. растений. - 2012. - Т. 44, № 6. - С. 463-483.

3. Моргун В.В. Клуб 100 центнерів. Сучасні сорти та системи живлення й захисту озимої пшениці / В.В. Моргун, Є.В. Санін, В.В. Швартау. - К.: Логос, 2015. - Вип. 1Х. - 148 с.

4. Литвиненко М.А. Роль сорту, як фактора виробництва зерна пшениці м'якої озимої / М.А. Литвиненко // Насінництво. - 2015. - № 5-6. - С. 10-13.

5. Литвиненко М.А. Відділ селекції та насінництва пшениці в 100-річній історії інституту / М.А. Литвиненко // Зб. наук. праць СГІ-НЦНС. - Одеса, 2012. - Вип. 20 (60). - С. 3-9.

6. Тищенко В.Н. Селекция и генетика пшеницы: Методы селекции озимой пшеницы на адаптивность, урожай и качество [Электронный ресурс] / В.Н. Тищенко, Н.М. Чекалин, М.Е. Баташова // Селекция и генетика отдельных культур. - Agromage.com 1999-2017.

7. Україна у цифрах 2016. Статистичний збірник / За ред. І.Є. Вернера // Державна служба статистики України. К., 2017. - С. 134-139.

8. Державний реєстр сортів рослин придатних для поширення в Україні у 2017 р. - Витяг станом на 7.08.2017 р. К.: Алефа, 2017. - С. 3-18.

9. Моргун В.В. Мутационная селекция пшеницы / В.В. Моргун, В.Ф. Логвиненко. - К.: Наукова думка, 1995. - 627 с.

10. Жученко А.А. Адаптивный потенциал культурных растений (эколого-генетические основы) / А.А. Жученко. Кишинев: Штиинца, 1988. - 767 с.

11. Ионова Е.В. Перспективы использования адаптивного районирования и адаптивной селекции сельскохозяйственных культур (обзор) / Е.В. Ионова, В.Л. Газе, Е.И. Некрасов// Зерновое хозяйство России. - 2013 (27). - С. 19-22.

12. Алабушев А.В. Адаптивный потенциал зерновых культур/ А.В. Алабушев // Зернобобовые и крупяные культуры. - 2013. - № 2 (6). - С. 47-51.

13. Дубинина О.А. Устойчивость озимой пшеницы к основным стрессовым факторам окружающей среды и погодных условий / О.А. Дубинина // Зерновое хозяйство России. - 2017. - № 1 (49). - С. 23-26.

14. Бурденюк-Тарасевич Л.А. Адаптивна система селекції сортів пшениці м'якої озимої / Л.А. Бурденюк-Тарасевич, О.А. Дубова, В.М. Лисікова // Вісник аграрної науки. - 2012. - № 3. - С. 38-41.

15. Бузинний М.В. Продуктивність пшениці м'якої озимої за реалізації генетичного потенціалу сортів та елементів технології вирощування у Лісостепу України [Текст]: автореф. канд. с.-г. наук, спец.: 06.01.09 - рослинництво / Бузинний М. В. - К.: Ін-т біоенергет. культур і цукр. буряків, 2016. - 21 с.

16. Сандухадзе Б.И. Стабильность и адаптивность сортов озимой пшеницы НИИСХ ЦРНЗ / Б.И. Сандухадзе, Е.В. Журавлёва // Вестник РАСХН. - 2008. - № 1. - С. 41-43.

17. Іващенко О.О. Напрями адаптації аграрного виробництва до змін клімату / О.О. Іващенко, О.І. Рудник-Іващенко // Вісник аграрної науки. - 2011. - № 8. - С. 10-12.

18. Скринінг сортів пшениці озимої для пошуку генотипів із підвищеним адаптаційним потенціалом / М.М. Мусієнко, В.О. Стороженко, Л.М. Бацманова та ін. // Вісник аграрної науки. - 2016. - № 11. - С. 38-42.

19. Попов С.І. Адаптивність сортів пшениці м'якої озимої залежно від умов вирощування / С.І. Попов, Е.Р. Ермантраут // Вісник Центру наукового забезпечення АПВ Харківської області. - 2013. - Вип. 15. - С. 93-103.

20. Методика проведення експертизи та державного випробування сортів рослин зернових, круп'яних та зернобобових культур // Охорона прав на сорти рослин: офіц. бюл. - К.: Алефа, 2003. - Вип. 2. - Ч. 3. - С. 6-19, 191-204.

21. Мединець В.Д. Ощадна технологія диференційованого догляду озимої пшениці / В.Д. Мединець, В.А. Слєпцов, М.М. Опара // Полтавська державна аграрна академія. - ТОВ „Видавництво Днтер Графіка”, 2004. - 36 с.

22. Писаренко П. Полтавському науковому відкриттю - 45 років, двічі по 45 - його автору / П. Писаренко, В. Тищенко. - Село Полтавське. - № 15. - 18.04.2013.

23. Корчинский А.А. Теоретические аспекты моделирования сортов адаптивной ориентации / А.А. Корчинский, Н.С. Шевчук // Факторы экспериментальной эволюции организмов: зб. наук. праць. - К.: Логос, 2009. - Т. 6. - С. 13-16.

24. Особливості адаптивної селекції пшениці м'якої озимої / Власенко В.А., Кочмарський В.С. та ін. // Селекційна еволюція миронівських пшениць. - Миронівка. - 2012. - 330 с.

25. Вавилов Н.И. Теоретические основы селекции / Н.И. Вавилов. - М.: Наука, 1987. - 512 с.

26. Базалій В.В. Принципи адаптивної селекції сортів пшениці озимої м'якої / В.В. Базалій, І.В. Бойчук, О.В. Ларченко // Таврійський науковий вісник. - 2012. - № 80. - С. 26-32.

References

1. Morgun, V.V. (2014). Hlibnyj dostatok i prodovol'cha bezpeka [Bread Existence and Food Safety]. World, no. 35-36, pp. 2-3.

2. Morgun, V.V., Kirishij, D.A. (2012). Perspektyvy ta suchasni strategii' polipshennja fiziologichnyh oznak pshenyci dlja pidvyshhennja produktyvnosti [Prospects and modern strategies for improving physiological signs of wheat for increasing productivity]. Fiziologija i biohimija kul't. rastenij [Physiology and Biochemistry cult. Plants], Vol. 44, no. 6, pp. 463-483.

3. Morgun, V.V., Sanin, E.V., Shvartay, V.V. (2015). Klub 100 centneriv. Suchasni sorty ta systemy zhyvlennja j zahystu ozymoi' pshenyci [Club of 100 centners. Modern varieties and systems of nutrition and protection of winter wheat]. Kyiv, Logos, Issue 1X, 148 p.

4. Litvinenko, M.A. Rol' sortu, jak faktora vyrobnyctva zerna pshenyci m'jakoi' ozymoi' [The role of the variety as a factor in the production of soft winter wheat]. Nasinnyctvo [Seed production], 2015, no. 5-6, pp. 10-13.

5. Litvinenko, M.A. (2012). Viddil selekcii' ta nasinnyctva pshenyci v 100-richnij istorii' instytutu [Department of Selection and Seedling of Wheat in the 100-year History of the Institute]. Zb. nauk. prac' SGI-NCNS [Sb. sciences works SGI- NTSNS]. Odessa, Issue 20 (60), pp. 3-9.

6. Tishchenko, V.N. Chekalin, N.M, Batashova, M.E. Selekcija i genetika pshenicy: Metody selekcii ozimoj pshenicy na adaptivnost', urozhaj i kachestvo [Selection and genetics of wheat: Methods of selection of winter wheat for adaptability, harvest and quality]. Selekcija i genetika otdel'nyh kul'tur [Selection and genetics of individual crops]. Agromage.com 1999-2017.

7. Werner, I.E. (2017). Ukrai'na u cyfrah 2016 [Ukraine in Figures 2016]. Statystychnyj zbirnyk [Statistical Collection]. Derzhavna sluzhba statystyky Ukrai'ny [State Statistics Service of Ukraine]. Kyiv, pp. 134-139.

8. Derzhavnyj rejestr sortiv roslyn prydatnyh dlja poshyrennja v Ukrai'ni u 2017 r. [State register of plant varieties suitable for distribution in Ukraine in 2017]. Vytjag stanom na 7.08.2017 r. [Extract as of07.08.2017]. Kyiv, Alefa, 2017, pp. 3-18.

9. Morgun, V.V., Logvinenko, V.F. (1995). Mutacionnaja selekcija pshenicy [Mutational Wheat Selection]. Kyiv, Scientific Opinion, 627 p.

10. Zhuchenko, A.A. (1988). Adaptivnyj potencial kul'turnyh rastenij (jekologo-geneticheskie osnovy) [Adaptive potential of cultivated plants (ecological and genetic basis)]. Kisinauv, Shtiintsa, 767 p.

11. Ionova, E.V., Gaze, V.L., Nekrasov, E.I. Perspektivy ispol'zovanija adaptivnogo rajonirovanija i adaptivnoj selekcii sel'skohozjajstvennyh kul'tur (obzor) [Prospects for the use of adaptive zoning and adaptive selection of crops (review)]. Zernovoe hozjajstvo Rossii [Grain Farming of Russia], 2013 (27), pp. 19-22.

12. Alabushev, A.V. Adaptivnyj potencial zernovyh kul'tur [Adaptive potential of grain crops]. Zernobobovye i krupjanye kul'tury [Peas and croissants], 2013, no. 2 (6), pp. 47-51.

13. Dubinina O.A. Ustojchivost' ozimoj pshenicy k osnovnym stressovym faktoram okruzhajushhej sredy i pogodnyh uslovij [Resistance of winter wheat to the main stressful factors of the environment and weather conditions]. Zernovoe hozjajstvo Rossii [Grain economy of Russia], 2017, no. 1 (49), pp. 23-26.

14. Burdenyuk-Tarasevich, І.L., Dubova, O.A., Lisikova, V.M. (2012). Adaptyvna systema selekcii' sortiv pshenyci m'jakoi' ozymoi' [Adaptive system of selection of winter wheat varieties]. Visnyk agrarnoi' nauky [Bulletin of Agrarian Science], no. 3, pp. 38-41.

15. Buzynnij, M.V. (2016). Produktyvnist' pshenyci m'jakoi' ozymoi' za realizacii' genetychnogo potencialu sortiv ta elementiv tehnologii' vyroshhuvannja u Lisostepu Ukrai'ny: avtoref. kand. s.-g. nauk, spec.: 06.01.09 - roslynnyctvo [Productivity of soft winter wheat for the implementation of genetic potential of varieties and elements of cultivation technology in the Forest-steppe of Ukraine: abstract of thesis for the degree of candidate of agricultural sciences in specialty 06.01.09 - plant growing]. Kyiv, In-t bioenergetics crops and sugar beets, 21 p.

16. Sanduhadze, B.I., Zhuravlyova, E.V. (2008). Stabil'nost' i adaptivnost' sortov ozimoj pshenicy NIISH CRNZ [Stability and adaptability of winter wheat varieties NIISK TSRNZ]. Vestnik RASHN [Bulletin RAASHN], no. 1, pp. 41-43.

17. Ivashchenko, O.O., Rudnik-Ivashchenko, O.I. (2011). Naprjamy adaptacii' agrarnogo vyrobnyctva do zmin klimatu [Directions of adaptation of agrarian production to climate change]. Visnyk agrarnoi' nauky [Bulletin of Agrarian Society science], no. 8, pp. 10-12.

18. Musienko, M.M., Storozhenko, V.O., Batsmanova, L.M., Serga, O.I., Grudina, N.S., Makarenko, V.I., Kovalenko, M.S., Artyushenko, A.P. (2016). Skryning sortiv pshenyci ozymoi' dlja poshuku genotypiv iz pidvyshhenym adaptacijnym potencialom [Screening winter wheat varieties for the search of genotypes with increased adaptive potential]. Visnyk agrarnoi' nauky [Bulletin of Agrarian Science], no.11, pp. 38-42.

19. Popov, S.I., Ermantraut, E.R. (2013). Adaptyvnist' sortiv pshenyci m'jakoi' ozymoi' zalezhno vid umov vyroshhuvannja [Adaptability of soft winter wheat varieties depending on conditions of cultivation]. Visnyk Centru naukovogo zabezpechennja APV Harkivs'koi' oblasti [Bulletin of the Center of scientific support of the APV of the Kharkiv region], Issue 15, pp. 93-103.

20. Metodyka provedennja ekspertyzy ta derzhavnogo vyprobuvannja sortiv roslyn zernovyh, krup'janyh ta zernobobovyh kul'tur [Methodology of examination and state testing of varieties of plants of grain, cereals and leguminous plants]. Ohorona prav na sorty roslyn: ofic. bjul. [Protection of rights to plant varieties: offic. Bullet]. Kyiv, Alefa, 2003, Issue 2, Part 3, pp. 6-19, 191-204.

21. Medinets, V.D., Sliptov, V.A., Opara, M.M. (2004). Oshhadna tehnologija dyferencijovanogo dogljadu ozymoi' pshenyci [Saving technology of differentiated care of winter wheat]. Poltavs'ka derzhavna agrarna akademija [Poltava State Agrarian Academy]. "Inter Graphics" publishing house, 36 p.

22. Pisarenko, P., Tishchenko, V. Poltavs'komu naukovomu vidkryttju - 45 rokiv, dvichi po 45 - jogo avtoru [Poltava scientific discovery - 45 years, twice for 45 to his author]. Poltava Village, no. 15, 18.04.2013.

23. Korchinsky, A.A. Shevchuk, N.S. (2009). Teoreticheskie aspekty modelirovanija sortov adaptivnoj orientacii [Theoretical Aspects of Modeling Varieties of Adaptive Orientation]. Faktory jeksperimental'noj jevoljucii organizmov: zb. nauk. prac'. [Factors of experimental evolution of organisms: collection of sciences works]. Kyiv, Logos, Vol. 6, pp. 13-16.

24. Vlasenko, V.A., Kochmarskij, V.S. (2012). Osoblyvosti adaptyvnoi' selekcii' pshenyci m'jakoi' ozymoi' [Features of adaptive selection of soft winter wheat]. Selekcijna evoljucija myronivs'kyh pshenyc' [Selective evolution of myronivskiy wheat]. Mironovka, 330 p.

25. Vavilov, N.I. (1987). Teoreticheskie osnovy selekcii [Theoretical Foundations of Selection]. Science, 512 p.

26. Bazalij, V.V., Bojchuk, B.V., Larchenko, A.V. (2012). Pryncypy adaptyvnoi' selekcii' sortiv pshenyci ozymoi' m'jakoi' [Principles of adaptive breeding of winter wheat varieties]. Tavrijs'kyj naukovyj visnyk [Tavriysky Scientific Bulletin], no. 80, pp. 26-32.

Размещено на Allbest.ru