Центральна дослідна станція штучного осіменіння сільськогосподарських тварин: історія та здобутки

Размещено на http://www.allbest.ru/

Центральна дослідна станція штучного осіменіння сільськогосподарських тварин: історія та здобутки

Ірина Бородай

Київ

Анотація

У статті висвітлено передумови становлення Центральної дослідної станції штучного осіменіння сільськогосподарських тварин, її роль у запровадженні комплексних зоотехнічних досліджень в 50-70-х роках ХХ ст. Узагальнено основні наукові розробки її вчених з організації та планування штучного осіменіння і племінної справи, поліпшення форм племінного обліку, селекційного вдосконалення вітчизняних порід сільськогосподарських тварин, вивчення основ фізіології та біології відтворення тощо.

Дослідження ґрунтується на використанні комплексу загальнонаукових, структурно-функціональних та історичних методів, а також широкої джерельної бази, основу якої складають архівні документи.

Ключові слова: штучне осіменіння, тваринництво, племінна справа, порода сільськогосподарських тварин, фізіологія, біологія.

Аннотация

Бородай И. Центральная опытная станция искусственного осеменения сельскохозяйственных животных: история и достижения.

В статье освещены предпосылки становления Центральной опытной станции искусственного осеменения сельскохозяйственных животных, ее роль во внедрении комплексных зоотехнических исследований в 50-70-ые годы ХХ в. Обобщены основные научные разработки ее ученых по организации и планированию искусственного осеменения и племенного дела, усовершенствованию форм племенного учета, селекционного улучшения отечественных пород сельскохозяйственных животных, изучения основ физиологии и биологии воспроизводства и др.

Исследования основываются на использовании комплекса общенаучных, структурно-функциональных и исторических методов, а также обширной базы источников, основу которой составляют архивные документы.

Ключевые слова: искусственное осеменение, животноводство, племенное дело, порода сельскохозяйственных животных, физиология, биология.

Abstract

Boroday I. Central Experimental Station of Farm Animal Artificial Insemination: history and achievements.

The article highlights the prerequisites of becoming Central Experimental Station of Farm Animal Artificial Insemination, its role in the implementation of complex of zootechnical research in 50-70-s of the XX century. Basic research and development of its scientists in the organization and planning of artificial insemination and breeding, improvement of forms of breeding records, improve breeding of domestic breeds of farm animals, learning the basics of physiology and biology of reproduction and others were summarized.

The researching is based on the use of complex of general scientific, structural and functional, historical methods, as well as a large base of source, which becomes the basis of archival documents.

Keywords: artificial insemination, animal husbandry, livestock breeding, breed of farm animals, physiology, biology.

Зоотехнічна наука як інтеграційна, теоретична система відзначається кумулятивним характером наукового знання. На кожному історичному етапі вона синтезує в концентрованому вигляді свої минулі досягнення, при цьому кожен науковий результат входить невід'ємною частиною до її загального фонду. Спадкоємність зоотехнії, яка ґрунтується на фундаменті теоретичного знання, накопиченого попередніми поколіннями, забезпечує її поступальний, незворотний розвиток, є потужним теоретичним і методологічним базисом для розроблення подальшої стратегії розвитку тваринництва України. На сучасному етапі, що позначився розбудовою національної системи галузевої науки та освіти, пошуком шляхів їхньої інтеграції, особливого вивчення потребує історичний досвід діяльності галузевих науково-дослідних установ.

Як засвідчив історіографічний аналіз, окремі аспекти діяльності Центральної дослідної станції штучного осіменіння сільськогосподарських тварин знайшли часткове висвітлення у працях українських учених, однак до цього часу комплексного дослідження передумов її становлення та внеску у розробку концептуальних положень зоотехнічної науки проведено ще не було [4; 5]. З огляду на це дане дослідження передбачало вирішення саме цих питань. Для розв'язання дослідницьких завдань автором використано порівняльно-історичний, проблемно-хронологічний, логічно-аналітичний та синтетичний методи, а також метод інтерв'ювання.

За результатами дослідження, у повоєнні роки відбудови народного господарства розвиток галузей тваринництва дещо сповільнювався. Зусилля українських учених спрямовувалися на використання наявних резервів для подолання відставання і зростання продуктивності худоби. Це передбачало, передусім, удосконалення організаційної структури племінної справи, створення відповідної кормової бази, ліквідацію яловості маточного поголів'я, широке запровадження методу штучного осіменіння в тваринництві.

Організаційна структура племінної справи сформувалася ще в довоєнні роки. Її основу складали племінні радгоспи, державні племінні розплідники, що обслуговували племферми, кооперативні сільськогосподарські організації та парувальні пункти. Їх роль у якісному вдосконаленні худоби була безперечною, проте за умов укрупнення господарств, широкого запровадження штучного осіменіння виникла потреба в реформуванні організаційних основ тваринництва. На вирішення зазначеної проблеми спрямовувалися постанова Ради Міністрів СРСР «О мерах по дальнейшему улучшению племенного дела и искусственного осеменения в животноводстве» (1958). За рішенням уряду на базі колишніх державних племінних розплідників та заводських конюшень сформували державні станції з племінної справи та штучного осіменіння.

Так, Центральну дослідну станцію штучного осіменіння сільськогосподарських тварин було організовано в 1960 р. у м. Броварах Київської області. Її прототипом була Київська державна племінна станція, створена в 1956 р. на базі державної племінної конюшні. Це був один із перших науково-дослідних закладів з проблем тваринництва системи Міністерства сільського господарства України [6, арк. 3-5]. Діяльність станції спрямовувалася на вирішення актуальних теоретичних і практичних завдань: вивчення й узагальнення досвіду роботи держплемстанцій і станцій штучного осіменіння; розвиток теоретичних основ племінної справи; вдосконалення існуючих і виведення нових порід сільськогосподарських тварин; обґрунтування ефективних методів оцінки плідників та раціональне використання їх державними племінними станціями і станціями штучного осіменіння; розроблення ефективних методів боротьби з безпліддям маточного поголів'я; оптимізація технології та техніки штучного осіменіння.

Відповідно до окреслених завдань сформовано структуру станції, яка поєднала шість відділів: біології та фізіології розмноження тварин, організації племінної справи і штучного осіменіння, селекції та схрещування, боротьби з яловістю маточного поголів'я, годівлі плідників, техніки штучного осіменіння з конструкторським бюро. У зв'язку з розширенням тематики робіт у середині 60-х років було відкрито лабораторію груп крові, а також на основі об'єднання відділів організації племінної справи та штучного осіменіння, селекції і схрещування - відділ племінної роботи. На початку 70-х років організовано відділ економіки штучного осіменіння та лабораторію із застосування обчислювальної техніки і математичних методів у селекції великої рогатої худоби. Зона виробничої діяльності станції охоплювала 69 колгоспів і 54 радгоспи Київської та Чернігівської областей, де функціонувало 133 пункти штучного осіменіння. Під час літнього табірного утримання худоби додатково створювали ще 87 пунктів. Для їх кращого обслуговування сформовано два філіали станції - Демидівський у Києво-Святошинському районі Київської області та Остерський у Козелецькому районі Чернігівської області [1].

Одним із першочергових завдань дослідної станції було вдосконалення організації й планування племінної справи в тваринництві. Цьому сприяли розроблені її вченими «Методики планування підбору в товарних стадах великої рогатої худоби для господарств зони діяльності станцій штучного осіменіння сільськогосподарських тварин» та «Методичні рекомендації зі складання п'ятирічного плану селекційно-племінної роботи з великою рогатою худобою для колгоспів і радгоспів зони діяльності станцій штучного осіменіння сільськогосподарських тварин». На базі станції також розроблено принципи групування господарств для зони діяльності дослідної станції, рекомендації з організації спецгоспів із вирощування телиць; удосконалено форми для систематизації та обліку племінної роботи в господарствах, схвалені Міністерством сільського господарства УРСР [2].

На основі аналізу архівних джерел встановлено, що дослідною станцією розвинуто теоретичні аспекти племінної справи в тваринництві, зокрема оптимізовано систему лінійного розведення, запропоновано метод попередньої оцінки плідників за родоводом та якістю потомства, обґрунтовано зв'язок між ступенем інбридингу та молочною продуктивністю, інтенсивністю росту, тривалістю господарського використання тварин. До цих розробок доклали зусиль М.А. Кравченко, А.І. Самусенко, Б.М. Бенехіс, В.М. Сірокуров, І.Т. Харчук [7, арк. 122-124].

Відділом племінної роботи запропоновано методику виведення лінійних бугаїв, основи лінійно-групового підбору плідників із застосуванням математичних методів і електронно-обчислювальних машин. Організовано республіканську картотеку бугаїв- плідників племінних господарств, яка стала одним із головних важелів в загальній системі племінної роботи в молочному скотарстві УРСР. Удосконалено методи оцінки бугаїв за якістю потомства і зоотехнічні методи отримання та племінного використання корів- рекордисток. Обґрунтовано ефективність схрещування білоголової української худоби з бугаями м'ясних порід для промислового виробництва яловичини.

Лабораторією по застосуванню обчислювальної техніки і математичних методів розроблено проект і рекомендації з використання перфораційних обчислювальних машин із обробки даних бонітування тварин та оцінки за якістю потомства на різних регіональних рівнях; проект і рекомендації з обробки матеріалів зі штучного осіменіння та відтворної здатності маточного поголів'я у господарствах [8, арк. 63-65].

Як найбільш важливі здобутки лабораторії груп крові ми розглядаємо виробництво реагентів і дослідження груп крові великої рогатої худоби, вивчення генетичного поліморфізму білків за типами трансферинів сироватки крові та молока, обґрунтування їх взаємозв'язку із продуктивністю і відтворною здатністю. Лабораторією розроблено ефективний спосіб виявлення імунобіологічної поєднуваності тварин при спаровуванні на основі використання в реакціях полівалентної гетероімунної сироватки. Дані розробки представили В.Я. Мещеряков, Ф.Я. Комаровський, І.Р. Гіллер та ін.

Ученими дослідної станції зроблено істотний внесок у розробку проблем біології та фізіології відтворення тварин, а саме вивчено вікові закономірності становлення і розвитку репродуктивної функції бугаїв, причини її порушення та передчасного вибракування тварин; доведено ефективність додавання біостимуляторів до сім'я плідників; розроблено способи стимуляції відтворної функції корів, а також комплекс заходів для попередження захворювань статевих органів у плідників. Дані розробки запропонували Г.Д. Святовець, О.В. Квасницький, Н.А. Мартиненко, Г.Г. Погрібний та ін. [2].

Лабораторією біології розмноження тварин оптимізовано температурний, вологісний і світловий режими зберігання живчиків. Удосконалено окремі процеси швидкого замороження сім'я і запропоновано раціональну систему заготівлі його запасів та використання на пунктах штучного осіменіння. Зусиллями співробітників відділу техніки штучного осіменіння розроблено та запроваджено у виробництво понад 20 нових зразків апаратури й пристроїв для штучного осіменіння тварин, більшість із яких схвалено на всесоюзних і республіканських конкурсах та рекомендовано для широкого запровадження на станціях і пунктах штучного осіменіння. Даний напрям розроблявся М.Т. Плішком, Б.М. Вельможним, Г.С. Гайворонським, В.М. Зоріним, Г.С. Лісовенко, В.В. Дорошковим, О.С. Співаковим [2]. штучний осіменіння зоотехнічний племінний

Ученими відділу боротьби з яловістю маточного поголів'я з'ясовано причини порушення його відтворної функції, розроблено методи ранньої діагностики тільності і стимуляції статевої функції. Рекомендовано експрес-способи діагностики дисфункції матки у корів, які дають змогу точно й швидко визначити порушення її скорочувальної функції. Розроблено діагностичні режими тільності та рекомендовано гормонально-вітамінну терапію для відновлення скорочувальної функції матки та лікування запалення. Авторами цих розробок є В.С. Дюденко, І.В. Бородиня, В.А. Чирков, І.Г Панасенко, І.І. Кузьменко.

Відділом годівлі плідників з'ясовано причини порушення обміну їх речовин і взаємопов'язаного з ним погіршення відтворної здатності. Досліджено вплив висококонцентрованого режиму їх годівлі та розроблено норми вітамінної терапії. Обґрунтовано вплив режимів їх статевого навантаження та типу нервової діяльності на запліднювальну здатність. Вивчено вплив різних доз сонячної радіації на деякі клінічні та гематологічні показники здоров'я бугаїв. Розроблено технологію експериментального кормоцеху, основи нормованої годівлі бугаїв на крупних державних племінних станціях, зооветеринарні вимоги та фрагмент стійла тощо. Особливий внесок у розроблення цих напрямів зробили Д.І. Савчук, М.Ф. Волкобой, М.С. Гавриленко, Є.Г Данилевський, С.Т. Єфіменко, Г.С. Лісовенко [3].

Колективом дослідної станції проводилася систематична робота з підвищення кваліфікації зоотехніків, ветеринарних працівників, а також підготовки й перепідготовки техніків штучного осіменіння. Поряд із виконанням наукової тематики дослідною станцією надавалася регулярна методична та практична допомога спеціалістам державних племінних станцій із перспективного планування племінної роботи, запровадження сучасних методів діагностики та лікування безпліддя сільськогосподарських тварин.

У зв'язку з реорганізацією системи галузевих науково-дослідних установ відповідно до постанови Державного Комітету Ради Міністрів СРСР з науки і техніки № 429 від 8 квітня 1975 р. та Ради Міністрів УРСР № 21 від 10 вересня 1975 р. на базі Центральної дослідної станції штучного осіменіння сільськогосподарських тварин було утворено Український науково-дослідний інститут розведення і штучного осіменіння великої рогатої худоби [3].

Таким чином, передумовою становлення Центральної дослідної станції штучного осіменіння сільськогосподарських тварин була реорганізація системи племінної справи УРСР на основі широкого впровадження штучного осіменіння. Дослідна станція виконувала роль основного науково-методичного та координуючого центра з питань організації і планування штучного осіменіння та племінного обліку в УРСР. Здобуттю її особливого статусу сприяло вдале розташування, належні науковий потенціал і матеріальна база. Встановлено, що вченими дослідної станції впродовж 20-річного періоду її функціонування розроблено ефективні методи селекційно-генетичного вдосконалення сільськогосподарських тварин на основі знання закономірностей фізіології та біології відтворення, раціональної годівлі та утримання, широкого запровадження імуногенетичних методів.

Джерела та література

1. Отчет по выполнению тематического плана научно-исследовательских работ за 1965 год / Центральная опытная станция искусственного осеменения сельскохозяйственных животных. - Бровары, 1966.

2. Отчет о выполнении тематического плана научно-исследовательской работы за 1970 г. / Центральная опытная станция искусственного осеменения сельскохозяйственных животных. - Бровары, 1971.

3. Отчет о выполнении плана научно-исследовательской работы за 1975 год / Центральная опытная станция искусственного осеменения сельскохозяйственных животных. - Бровары, 1975.

4. Сірацький Й.З. 95 телят від 100 корів / Й.З. Сірацький // Тваринництво України. - 1971. - № 4. - С. 40.

5. Центральна дослідна станція штучного осіменіння сільськогосподарських тварин // Тваринництво України. - 1966. - № 1. - С. 60-63.

6. Центральний державний архів вищих органів влади і управління України (ЦДАВО України), ф. 27, оп. 20, спр. 381, арк. 134.

7. ЦДАВО України, ф. 27, оп. 20, спр. 629, арк. 146.

8. ЦДАВО України, ф. 27, оп. 20, спр. 897, арк. 162.

References

1. Otchet po vypolneniju tematicheskogo plana nauchno-issledovatelskih rabot za 1965 god / Centralnaja opytnaja stancija iskusstvennogo osemenenija selskohozjajstvennyh zhivotnyh. - Brovary, 1966.

2. Otchet o vypolnenii tematicheskogo plana nauchno-issledovatelskoj raboty za 1970 g. / Centralnaja opytnaja stancija iskusstvennogo osemenenija selskohozjajstvennyh zhivotnyh. - Brovary, 1971.

3. Otchet o vypolnenii plana nauchno-issledovatelskoj raboty za 1975 god / Centralnaja opytnaja stancija iskusstvennogo osemenenija selskohozjajstvennyh zhivotnyh. - Brovary, 1975.

4. Siratskyy Y.Z. 95 telyat vid 100 koriv / Y. Z. Siratskyy // Tvarynnytstvo Ukrayiny. - 1971. - N 4. - S. 40.

5. Tsentralna doslidna stantsiya shtuchnoho osimeninnya silskohospodarskykh tvaryn // Tvarynnytstvo Ukrayiny. - 1966. - N 1. - S. 60-63.

6. Tsentralnyi derzhavnyi arkhiv vyshchykh orhaniv vlady i upravlinnia Ukrainy (TsDAVO Ukrainy), f. 27, op. 20, spr. 381, ark. 134.

7. TsDAVO Ukrainy, f. 27, op. 20, spr. 629, ark. 146.

8. TsDAVO Ukrainy, f 27, op. 20, spr. 897, ark. 162.

Размещено на Allbest.ru