Взаємозв’язок інтенсивності формування живої маси кролів із продуктивністю та відтворювальними якостями

Размещено на http://www.allbest.ru/

ВЗАЄМОЗВ'ЯЗОК ІНТЕНСИВНОСТІ ФОРМУВАННЯ ЖИВОЇ МАСИ КРОЛІВ ІЗ ПРОДУКТИВНІСТЮ ТА ВІДТВОРЮВАЛЬНИМИ ЯКОСТЯМИ

Коцюбенко Г.А.

доктор сільськогосподарських наук, доцент, доцент кафедри птахівництва, якості та безпечності продукції

Миколаївський національний аграрний університет

Погорєлова А. О.

аспірант кафедри птахівництва, якості та безпечності продукції Миколаївський національний аграрний університет

Коцюбенко В.І.

магістрант кафедри птахівництва, якості та безпечності продукції Миколаївський національний аграрний університет

Анотація

Параметри моделі Т. Бріджеса, визначені для показників живої маси до 4-місячного віку, досить точно визначають майбутні відтворювальні якості кролиць. При цьому оптимальна стратегія полягає у врахуванні шляхом відбору співвідношення констант кінетичної і експоненційної швидкості росту.

Для породи паннон білий жива маса ремонтних кроличок у 5-місячному віці становила 4,2 кг і значно поступалась кращому поєднанню М++ - 4,6 кг. Для новозеландської білої відповідно 4,2 кг і 4,7 кг.

Маса новонародженого не мають істотного зв'язку з параметрами моделі Т. Бріджеса, індексами інтенсивності росту та відгодівельними якостями тварин. У той же час маса в 2-місячному віці мала суттєву від'ємну кореляцію з кінетичною (-0,91) і позитивну з експоненційною (0,87) швидкістю росту.

Кращі показники відтворювальних якостей характерні для кролиць з низькою кінетичною і високою експоненційною швидкістю росту (багатоплідність - 9,7 голови, маса гнізда на час відлучення - 13,5 кг, КПВЯ - 46,99 бали).

Як показали проведені нами дослідження, тварини з мінімальними значеннями співвідношення кінетичної та експоненційної констант мали достовірно вищі показники відтворювальних якостей.

Ключові слова: кролі, відгодівельні якості, відтворювальні якості, інтенсивність формування, класи розподілу, модель Бріджеса

Summary

Kotsiubenko A.A.

doctor of agricultural sciences, associate professor, associate professor of the department ofpoultry farming, quality and safety of products Mykolaiv National Agrarian University

Pogorelova A. O.

post-graduate student of the department ofpoultry farming, quality and safety ofproducts Mykolaiv National Agrarian University

Kotsiubenko V.I.

master of the department ofpoultry farming, quality and product safety Mykolaiv National Agrarian University

INTERCONNECTION OF INTENSITY OF FORMATION OF LIVE MASS OF RABBITS WITH PRODUCTIVITY AND REPRODUCTIVE QUALITY

Parameters of the T. Bridges model, determined for live weight measurements up to 4 months of age, accurately determine the future reproductive qualities of rabbits. At the same time, the optimal strategy is to take into account by selecting the ratio of the constants of kinetic and exponential growth rates.

For the breed of Pannon, the white live weight of repair rabbits at 5 months of age was 4.2 kg and significantly inferior to the better combination of M ++ - 4.6 kg. For New Zealand white, respectively, 4.2 kg and 4.7 kg.

The weight of the newborn has no significant relationship with the parameters of the T. Bridges model, the indices of the intensity of growth and the fattening qualities of the animals. At the same time, the mass at 2 months of age had a significant negative correlation with kinetic (-0.91) and positive with exponential (0.87) growth rate.

The best reproductive qualities are characteristic for rabbits with low kinetic and high exponential growth rate (multiplicity - 9.7 heads, weight of the nest for the time of weaning - 13.5 kg, KPVY - 46.99 points).

As our study showed, animals with minimal values of the ratio of kinetic and exponential constants had significantly higher reproductive performance.

Key words: rabbits, fattening qualities, reproductive qualities, intensity of formation, distribution classes, model of Bridges.

Постановка проблеми

Одним із елементів поглибленої селекції кролів є оцінка племінних тварин на різних етапах їх індивідуального розвитку. Це обумовлено тим, що розвиненість, сформованість організму визначається характером його росту, який, певною мірою, є відображенням особливостей реалізації генетичної інформації в онтогенезі. Тому оцінка динаміки показників росту тварин, промірів екстер'єру та інтегральних показників росту може виступати критерієм специфіки генотипу [2]. Останнім часом вивченню закономірностей росту в ранньому онтогенезі в зв'язку з майбутніми продуктивними і відтворними якостями тварин надається значна увага. При наявності високої залежності між ознаками стає реальним прогнозування племінної цінності тварин у ранньому віці, сприяючи зменшенню генераційного інтервалу і відповідно прискоренню темпів селекційного прогресу.

Аналіз останніх досліджень і публікацій

Вітчизняним вченим належить пріоритет у розробці питань вивчення закономірностей формоутворюючих процесів у ранньому онтогенезі [1-3]. При цьому дослідники виходили з загальної біологічної закономірності зниження з віком відносної швидкості росту. На підставі вказаної закономірності, запропонована методика оцінки спаду інтенсивності формування молодняку в онтогенезі за зниженням відносної швидкості росту від народження до періоду статевого дозрівання або в суміжні вікові періоди (2, 4, 6 місяців). При цьому тварин можна розподілити на групи повільно-, помірно- і швидкоформовані. Як показали дослідження [4, 5], інтенсивність формування визначає наступні відтворювальні якості кролиць відповідно до їх породної належності та спеціалізації. У подальшому була розроблена більш досконала методика визначення індексів інтенсивності росту - рівномірності (Ір) і напруги (Ін) та встановлено високий кореляційний зв'язок цих індексів з відгодівельними і відтворювальними ознаками кролів. Запропоновані індекси визначаються в ранньому віці - 2 або 4 місяці, тому дозволяють прогнозувати основні господарські ознаки кролів.

Виділення невирішених раніше частин загальної проблеми. Поряд з названими індексами, виявилось досить ефективним використання математичних моделей для опису і прогнозування ознак живої маси, лінійних промірів в онтогенезі. Найбільш адекватною виявилась модель, яка дозволяє виявити параметри кінетичної (а) і експоненційної (ц) швидкості росту і тим самим визначити типи 55 тварин за співвідношенням запропонованих констант. Модифікація цієї моделі дає змогу також додатково визначити параметр т, що характеризує ембріональну швидкість росту. Але слід зазначити, що до останнього часу у кролівництві не було виконано досліджень, які б мали на меті використання зв'язку індексів інтенсивності росту та промірів моделі Т. Бріджеса для прогнозування відтворюваль- них якостей кролиць спеціалізованих м'ясних порід.

Мета статті. Метою наших досліджень було встановлення зв'язку інтенсивності формоутворюючих процесів у ранньому післяембріональному періоді онтогенезу з відгодівельними та відтворювальними якостями кролиць.

Відповідно до мети вирішувалися такі задачи:

дослідити динаміку живої маси молодняку кролів з різних класів розподілу за живою масою у2 та 4 місяці;

визначити кореляцію між інтенсивність формування живої маси до 4-х місячного віку з відгоді- вельними якостями;

дослідити параметри кінетичної і експоненційної швидкостей росту за моделлю Т. Бріджеса та визначити взаємозв'язок із відтворювальними якостями кролиць.

Викладення основного матеріалу

Виходячи з цих передумов, нами з чистопородних кролиць породи паннон білий, новозеландська біла, та їх реципрокних поєднань були сформовані групи за типом планування експерименту згідно з показниками їх власної живої маси в ранньому віці (2....4 місяці) та параметрами кінетичної і експоненційної швидкості росту а і ц. До групи (-) відносили тварин, що мали нижче середніх значення вказаних констант, а до групи (+) - з вище середніми значеннями. Інтенсивність формування визначалася за методикою Ю. К. Свєчіна [7], параметри кінетичної і експоненційної швидкостей росту за моделлю Т. Бріджеса [6].

З метою подальшого вивчення показників живої маси в віці 4....5 місяців встановлено (табл. 1), що для всіх генотипів, які вивчалися, мінімальні значення живої маси в усі наступні вікові періоди отримано в групі М^--.

Таблиця 1. Динаміка живої маси за класами розподілу у 2 та 4 місяці (n=200)