Ерозійні процеси в межах Волинської області: передумови прояву та закономірності поширення на сучасному етапі

Размещено на http://www.allbest.ru/

4

Ерозійні процеси в межах Волинської області: передумови прояву та закономірності поширення на сучасному етапі

Проаналізовано теоретичні аспекти вивчення проблеми деградації земель. Обґрунтовано передумови прояву та закономірності поширення різних видів ерозії на сучасному етапі. Встановлено роль природних й антропогенних чинників у виникненні ерозії того чи іншого виду. З-поміж природних передумов досліджувався рельєф, гранулометричний склад ґрунтів, кліматичні показники, лісистість території. Серед антропогенних впливів увагу приділено масштабам розораності території, особливостям сівозмін. Проаналізовано вплив меліорації на інтенсивність ерозії різних ґрунтів області. Визначено ерозійну небезпеку та стійкість грунтів до прояву вітрової на основі врахування кліматичних умов, властивостей ґрунту та характеру рослинності. Встановлено зональність прояву ерозії у межах Волинської області. Для лісостепових ґрунтів важкого гранулометричного складу виявлено високу піддатливість до водної ерозії, низьку до вітрової й, навпаки, на Поліссі, де ґрунти мають переважно легкий гранулометричний склад, вплив водної ерозії послаблюється, а вітрової - зростає. Визначено інтенсивність водної ерозії в Лісостепу на основі показника еродованості ріллі (у %) від загальної площі. Прояв вітрової ерозії в межах Волинського Полісся оцінено з урахуванням інтенсивності видування ґрунту (т/га за рік). У межах досліджувальної території виділено ареали земель, що віднесені до трьох, із п'яти існуючих, класів за ступенем еродованості: нееродовані, слабкоеродовані, середньоеродовані.

Ключові слова: ерозія, вітрова ерозія (дефляція), водна ерозія, чинники ерозії, поліська зона, лісостепова зона, рельєф, ерозійна небезпека, протиерозійні заходи.

Чижевская Лариса, Качаровский Роман, Шкарупелова Ирина. Эрозионные процессы в пределах Волынской области: предпосылки проявления и закономерности распространения на современном этапе.

Проанализированы теоретические аспекты изучения проблемы деградации земель. Обоснованы предпосылки проявления и особенности распространения различных видов эрозии на современном этапе. Установлена роль природных и антропогенных факторов в возникновении эрозии определенного вида. Среди природных предпосылок исследовался рельеф, гранулометрический состав почв, климатические показатели, лесистость территории. Из антропогенных влияний внимание обращено на масштабы распашки территории, особенности севооборотов. Проанализировано влияние мелиорации на интенсивность эрозии различных почв области. Установлено эрозионную опасность и устойчивость почв к проявлению ветровой эрозии с учетом климатических условий, свойств почв, характера растительности. Выявлена зональность проявления эрозии в пределах Волынской области. Для лесостепных почв тяжелого гранулометрического состава подтверждена высокая податливость к водной эрозии, незначительная к ветровой, и, наоборот, на Полесье, где почвы имеют легкий гранулометрический состав, влияние водной эрозии ослабевает, а ветровой - возрастает. Установлена интенсивность водной эрозии в Лесостепи на основе показателя эродированности пашни (%) от общей площади. Проявление ветровой эрозии в пределах Волынского Полесья оценено с учетом интенсивности выдувания почв (т/га в год). На исследуемой территории виделены ареалы земель, которые отнесены к трем, из пяти существующих, классам за степенью эродированности: неэродированные, слабоэродированные, среднеэродированные.

Ключевые слова: эрозия, ветровая эрозия (дефляция), водная эрозия, факторы эрозии, полесская зона, лесостепная зона, рельеф, эрозионная опасность, противоэрозионные мероприятия.

Chyzhevska Larysa, Kacharovskyо Roman, Shkarupelova Iryna. Erosion Processes Within the Volyn Region: Prerequisites for Manifestation and Regularities of the Spread at the Present Stage. Theoretical aspects of the study of the problem of land degradation are analyzed. The prerequisites for the manifestation and regularities of the spread of different types of erosion at the present stage are substantiated. The role of natural and anthropogenic factors in the emergence of erosion is established. Among the natural prerequisites the terrain, granulometric composition of soils, climatic indicators, and forested are as were in vestigated. Among the anthropogenic impacts, attention as paid to the scale of plowed territory, features of crop rotation. The effect of land reclamationon the erosion intensity of different soils of the region is analyzed. The erosion risk and soil resistance to the manifestation of wind erosion have been determined based on consideration of climatic conditions, soil properties and vegetation character. Zonal manifestation of erosion with in the Volyn region has been established. For forest-steppe soils with a heavy granulometric composition, high susceptibility to water erosion, low to wind, has been found. Conversely, in Polissya, where soils have mostly light granulometric composition, the influence of water erosion is weakened, and the wind - increases. The intensity of water erosion in the forest-steppe was determined based on the arable land erosion rate (%) of the total area. The manifestation of wind erosion with in the Volyn Polesie region was estimated taking into account the intensity of soil blowing (t/ha per year). With in the territory under study, areas of land are assigned to three of the five existing classes of erodedness: non-eroded, poorlyeroded, medium-eroded.

Key words: erosion, wind erosion (deflation), water erosion, erosion factors, Polissya zone, forest-steppe zone, relief, erosion risk, anti-erosion measures.

антропогенний фактор деградація ерозія земля

Постановка наукової проблеми та її значення

Одним із найбільш поширених видів деградаційних процесів є руйнування ґрунтового покриву як захисного екрану, іншими словами, ерозія, що проявляється віками й повсюдно, змінюючи поверхню нашої планети, сприяючи формуванню її сучасного вигляду, водночас, здійснюючи руйнівні процеси. Тривалий час ерозія розвивалася під впливом виключно природних чинників - вітру та води. З появою людини з'явилася можливість регулювати цей процес, що є цілком реальним і можливим. Однак історичний досвід вказує на посилення інтенсивності ерозійних процесів ще у період зародження землеробства й скотарства. Зростання темпів ерозії прослідковувалось і в епоху середніх віків. Останнім часом саме ерозійні процеси стали передумовою нищівної де гуміфікації ґрунтів, набуваючи глобальних масштабів. Ерозія проявляється настільки масштабно, що її результати добре помітні на космічних знімках поверхні планети. Важливо знати, що ерозія проявляється не всюди однаково. На її природу та інтенсивність мають вплив, насамперед, природні умови території, характер її використання. Задля розробки шляхів призупинення темпів ерозії необхідно детально вивчити її пере думови на тих чи інших місцевостях, зрозуміти механізм прояву, передбачити наслідки.

Аналіз останніх досліджень з цієї проблематики. Питанням дослідження ерозійних процесів завжди цікавилися науковці. Більшість із цих посилаються на фундаментальні праці з ерозіознавства Г. Гудзона [4], С. С. Неуструєва [11], В. В. Звонкова [6], Д. Л. Арманда [1], М. Н. Заславського [5], Ц. Є Мірцхулави [8]. В Україні визначні здобутки у цій галузі належать С. Ю. Булигіну [2,3], який дослідив чинники розвитку ерозії в різних природних зонах, особливу увагу приділив прогнозуванню цього процесу. С. Ю. Булигін запропоновав розраховувати коефіцієнт реалізації ерозійної небезпеки (КРЕН) за тих чи інших умов. Адже ймовірна ерозія, передумови для якої мають місце на певній території, може й не відбутися в силу природних або антропогенних причин. Детально й всебічно вивчав умови розвитку, поширення, показники інтенсивності ерозії в різних частинах, насамперед, Західної України І. П. Ковальчук [7]. Ученому належить розробка методів стаціонарного й експериментального дослідження ерозійних процесів, у тому числі, й у басейнах річок. У Волинській області прояви водної та вітрової ерозії досліджували Я. О. Мольчак [9],

І.М. Нетробчук [10], С. Ю. Булигін, Г. О. Можейко, В. О. Голуб [3]. Проте питання виявлення закономірностей зонального поширення різних видів ерозії залежно від природних особливостей, зокрема, ґрунтового покриву залишається відкритим. Під час написання статті використовувалися матеріали Інституту грунтознавства та агрохімії імені О. Н. Соколовського, управління статистики Волинської області, Управління екології та природних ресурсів Волинської обласної державної адміністрації.

Мета та завдання дослідження. Метою роботи є дослідження й аналіз передумов прояву та особливостей просторового поширення ерозійних процесів у межах Волинської області.

Виклад основного матеріалу та обгрунтування отриманих результатів дослідження

Ерозія (лат. еrosio - роз'їдання) - це процес руйнування верхнього родючого шару грунту під впливом вітру та води. Виникнення та інтенсивність ерозії визначається сукупним впливом природних (клімат, рельєф, тип ґрунту, підстилаюча порода, рослинний покрив) і соціально -економічних (способи обробітку й використання земель, організація території, особливості сівозмін) чинників. Природним фоном, на якому проявляється ерозійна чи протиерозійна роль інших умов, є рельєф, що впливає на перерозподіл тепла та вологи на поверхні ґрунту, обсяги й швидкість схилового стоку, а тим самим і на інтенсивність його розмивання. Важливими є такі характеристики як крутизна, експозиція та форма схилу, розмір водозбірної площі. Людина в процесі своєї діяльності може посилити або послабити вплив рельєфу на інтенсивність ерозійних процесів.

Однією із основних антропогенних передумов прояву ерозії є господарське використання земель, а саме, знищення на значних площах лісової та трав'янистої рослинності, розорювання схилів, інтенсифікація землеробства. За даними К. Л. Холуп'яка [12], швидкість стоку по борознах у 2-3 більша, ніж на рівному схилі, а ерозивна енергія потоку в 6-7 разів вища, ніж на ділянках без борозен [13]. Під час дослідження особливостей розвитку ерозійних процесів слід враховувати стійкість ґрунту до змивання, розмивання чи видування. Найбільш стійкими до цих впливів є чорноземи. Слабкостійкими є дерново-підзолисті ґрунти, що утворилися на піщаних та глинистих відкладах. За науковими даними [14], легкий суглинок піддається ерозії при швидкості стоку 0,4-0,9 м/с, а щільна глина - при 0,7-0,12 м/с. Ґрунти легкого механічного складу змиваються при швидкості стоку 0,2 м/с [13]. Незначною мірою, або зовсім не піддаються ерозії схили, вкриті лісовою чи густою трав'янистою рослинністю. Культурні рослини розораних схилів мають значно меншу протиерозійну дію.

Поверхня досліджуваної Волинської області є рівнинною, слабконахиленою в напрямку з півдня на північ. Поліська її частина - слабкопогорбкована Волинська акумулятивна рівнина, лісостепова - Волинська лесова (ерозійна) височина. Лісостепова частина області, а саме розорювані схили крутизною понад 3°, найбільш вражені поверхневим зливовим стоком. Інтенсивність змивання грунту в цих умовах змінюється в межах від 0,10 до 30 куб. м/га [7]. Прояв водної ерозії залежить від кількості опадів сумою понад 25 мм, що становлять 10-12 % від загальної їх суми.

Щодо ґрунтового покриву Волинської області, то він характеризуються переважно легким гранулометричним складом, а, отже, позбавлені рослинності ділянки можуть легко піддаватися водній і вітровій ерозії. Значні площі в області займають органогенні торфово -болотяні ґрунти та торфовища, що зазнали осушення. Ці ґрунти збагачені напіврозкладеними рослинними рештками, вологоємкі й, водночас, при висиханні набувають парусності, тобто розпилюються під дією н авіть слабких поривів вітру. На прояв ерозійних процесів в області вплинула меліорація. Через осушення зросла розчленованість території меліоративною мережею, що зумовило зміни схилового стоку та спрямованості ерозійних процесів. Осушення торфових і мінеральних ґрунтів легкого механічного складу призвело до зростання темпів ерозії у понад 10 разів. До проведення меліорації, невикористовувані у сільському господарстві землі мали потужний дерновий горизонт, здатний протистояти ерозійним процесам. Після осушення вони зазнають щорічного розорювання, що значно послабило стійкість до ерозії. Водночас, меліорація мінеральних грунтів важкого механічного складу сприяє зменшенню ерозії в 2-3 рази, завдяки підвищенню водопроникності ґрунту й перетворення поверхневого стоку у підземний [9].

Впливає на інтенсивність ерозійних процесів і доволі висока розораність території, насамперед, у лісостеповій зоні області, значна тривалість періоду використання земель, переважання просапних культур у сівозмінах (понад 30 % від посівних площ). Природним чинником, що служить перешкодою ерозійним процесам, є залісненість території. В області лісовкриті площі займають 683 тис. га, насамперед, у поліських районах. Загалом у Волинській області 173 тис. га земель віднесені до категорії еродованих. Ерозія, зокрема, водна, найбільш інтенсивно проявляється в лісостеповій зоні. Частка еродованих земель коливається від 1 до 50 % від загальної їх площі залежно від особливостей ґрунту. В зоні Полісся має місце вітрова ерозія (деф ляція) на знеліснених ділянках, проявляючись у вигляді місцевих видувань ґрунту, що не має глобального характеру як, наприклад, у Степу України. Зумовлюється дефляція найбільш повторюваними західними й північно-західними вітрами. Піддаються дії вітру ґрунти Полісся, які відносяться до підзолистого типу ґрунтоутворення. Це дерново-підзолисті піщані й супіщані ґрунти, здебільшого водопроникливі, завдяки чому не утворюють поверхневий стік. У долинах річок, заплавах та інших зниженнях рельєфу поширюються лучні, лучно-болотні, торфово-болотні ґрунти та торфовища, що характеризуються незначною стійкістю до руйнування. Особливості ґрунтового покриву поліської зони сприяють зниженню величин критичних швидкостей вітру до 5-7 м/с, порівняно із 9-10 м/с, що характерно для ґрунтів Лісостепу. Отже, на Поліссі існує відносно висока потенційна небезпека виникнення вітрової ерозії.

Ґрунти лісостепової зони області характеризуються значно вищою стійкістю до дефляційних процесів. Причиною є те, що при обробітку сірих та темно -сірих опідзолених ґрунтів, чорноземів опідзолених та чорноземів неглибоких малогумусних на поверхню виорюється частина елювіального горизонту, який характеризується стійкою горіхуватою й призматичною структурою. Такі ґрунти видуваються лише дуже сильним вітром. Однак, у Лісостепу досить інтенсивно проявляється водна ерозія. Причому, найбільш стійкими до останньої є чорноземи опідзолені, темно -сірі опідзолені ґрунти, за рахунок досить високого вмісту гумусу, карбонатів, переважання глинистих часток у механічному складі, зв'язності, структурності, наявності достатньої кількості крупних пор, порівняно з іншими ґрунтами цієї природної зони [7].

Результати досліджень, що проводилися на території Українського Полісся, зокрема, й Волинської області, з метою прогнозування ерозійної небезпеки, а саме, можливого змиву, із використанням гідромеханічної модифікованоі моделі Ц. Е. Мірцхулави [8], а також визначення стійкості ґрунтів до вітрової ерозії на основі врахування таких чинників, як кліматичні умови, властивості ґрунтового покриву та характеру рослинності підтвердили:

- низьку небезпеку водної та високу вітрової ерозії в Любомльсько -Маневицькому ерозійному районі, що характеризується порівняно рівнинним рельєфом та переважанням піщаних і торфових ґрунтів при відносно високій інтенсивності землеробства ;

- низьку водну та вітрову ерозійну небезпеку відносно рівнинної, західної частини Лісостепу з переважанням сірих лісових ґрунтів і чорноземів неглибоких та глибоких малогумусних у межах Локачинського та Володимир-Волинського районів;

- середню водну та середню вітрову ерозію в межах Ківерцівського району, що знаходиться на межі лісостепової зони та Полісся з добре вираженим рельєфом та ґрунтовим покривом, який характеризується переважанням дерново-підзолистих та дернових, частково оглеєних ґрунтів зв'язно-піщаного та супіщаного гранулометричного складу;

- високу водну та низьку вітрову ерозійну небезпеку на території Луцького району, в межах хвилястої денудаційної височини із загальним ухилом на північ та переважанням чорноземів опідзолених та чорноземів неглибоких та глибоких малогумусних, переважно, легкосуглинистого гранулометричного складу; добре розвинений рельєф та відносно висока піддатливість ґрунтів до водної ерозії зумовлює високий потенціал останньої, а більш важкий гранулометричний склад і напрямок нахилу місцевості відносно напрямку ерозійних вітрів значно знижує потенціал вітрової ерозії;

- високу водну та середню вітрову ерозійну небезпеку для Горохівського району, що розміщений на денудаційній хвилястій розчленованій рівнині із сірими лісовими та чорноземами глибокими й неглибокими малогумусними легкого та середньосуглинистого гранулометричного складу [2].Загалом, для Волинської області властивий зональний прояв ерозії. Для лісостепових ґрунтів важкого гранулометричного складу характерна більш висока піддатливість до водної ерозії, низька до вітрової, й навпаки, на Поліссі, де ґрунти мають переважно легкий гранулометричний склад, вплив водної ерозії послаблюється, а вітрової - зростає. Маючи на меті визначити фактичну еродованість земель у результаті дії вітру та води, можливо використовувати низку показників, як це пропонує С. Ю. Булигін [2; 3]. Наприклад, для визначення прояву водної ерозії в лісостеповій зоні Волинської області доцільно застосовувати показник еродованої ріллі (у %) від загальної площі в межах тієї чи іншої території. Для апробації фактичних даних, що стосується еродованості ріллі використовується градація, згідно якої можливо оцінити інтенсивність водної ерозії (табл. 1).

Таблиця 1 Оцінка прояву водної ерозії у лісостеповій зоні Волинської області (за показником еродованості ріллі, % )

Щодо оцінки прояву вітрової ерозії в межах Волинського Полісся, то її слід здійснювати з урахуванням інтенсивності видування грунту (т/га за рік), враховуючи, що норма ерозії - 1,5 т/га за рік. Цей показник пропонується визначати за переважаючими типами ґрунтів на досліджуваній території, та оцінювати, використовуючи відповідну класифікацію, що дасть змогу нормувати одиниці вимірювання інтенсивності видування ґрунту (табл. 2).

Використання запропонованих підходів дає підстави віднести досліджувані ділянки Волинської області до певних класів:

- 1 клас - охоплює території, де практично не проявляються ерозійні процеси, тому пропонується застосування звичайних ґрунтозахисних заходів щодо їх попередження;

- 2 клас - характеризується слабким проявом ерозії, що призводить до зниження родючості ґрунту в середньому на 10 %, пропонуються «мінімальні» ґрунтозахисні системи;

- 3 клас - прояв ерозії помітний, родючість знижується понад 10 %, необхідним є науково - розроблений підхід у підборі протиерозійних заходів;

- 4 клас - ерозія сильно проявляється, призводячи до зниження родючості на 25-30 %, необхідним є використання комплексу заходів щодо зниженню її впливу;

- 5 клас - ґрунти ризиковано надалі використовувати під ріллею, оскільки родючість знижується понад 30 %, доцільно внести зміни у співвідношенні основних земельних угідь.

Таблиця 2 Оцінка прояву вітрової ерозії у поліських районах Волині (за показником інтенсивності видування ґрунту, т/га)

Слід враховувати той факт, що ерозія проявляється в різних зонах Волині неоднаково, а саме, при незначній площі еродованості ріллі втрати ґрунту можуть бути досить високими. У роботі використано середньозважений коефіцієнт еродованості, що й дає змогу визначати фактичну інтенсивність прояву різних видів ерозії. Середньозважений коефіцієнт еродованості (коеф. ерод.) виводиться із врахуванням значень показника фактично втрачених за останні 30 років земель [2]. Якщо нееродовані землі, що на території Волинської області поширені в багатьох поліських районах, прийняти за 1, то зі зростанням еродованості земель збільшуватиметься й відповідний коефіцієнт (табл. 3).

Таблиця 3 Оцінка показника еродованості земель Волинської області (за середньозваженим коефіцієнтом еродованості)

Загалом, показник еродованості земель вивчався в межах адміністративних районів Волинської області. Застосовуючи наведену градацію для оцінювання інформації, що наведена в таблиці 4, отримали результати прояву показника еродованості земель Волині в балах. Причому низький бал свідчив про невисокий коефіцієнт еродованості та незначну фактичну еродованість земель і навпаки. Результати стали основою для виділення в межах досліджуваної території різною мірою еродованих ареалів земель, що були віднесені до трьох класів із п'яти існуючих.

Висновки та перспективи подальших досліджень

Встановлено, що найбільші площі в області зайняті практично нееродованими ґрунтами, які займають 14 418 кв. км і становлять 71,3 % від усіх земель. До першого класу відсесено, як і передбачалося, переважно поліські райони - Шацький, Любомльський, Ратнівський, Старовижівський, Любешівський, Камінь -Каширський, Маневицький, а також Ковельський, Рожищенський та Ківерцівський, що відносяться до перехідної зони. Однак, як вже зазначалося вище, для більшості з перерахованих районів характерна висока вітрова, й навіть середня водна ерозійна небезпека. Той факт, що ці райони опинились у першому класі на картограмі еродованості земель Волині, пояснюється низьким коефіцієнтом реалізації ерозійної небезпеки в їх межах, який дорівнює нулю.

Таблиця 4 Показники прояву ерозії земель у Волинській області

Слабкоеродовані землі другого класу займають 1199 кв. км, що становить 5,9 % загальної території у межах Турійського району. Третій клас включає землі Лісостепу області - Володимир- Волинського, Локачинського, Іваничівського, Горохівського та Луцького районів, що займають 4585 кв. км (22,7 % загальної території). Володимир-Волинський, Іваничівський та Локачинський райони характеризуються порівняно низькою водною та вітровою ерозійною небезпекою, однак мають досить високий коефіцієнт реалізації останньої, що досягає 0,71 і навіть 1,07 (для Локачинського району). Для Луцького та Горохівського районів слід відзначити високу водну та, відповідно, низьку й середню вітрову ерозійну небезпеку, середні коефіцієнти її реалізації 0,31 та 0,47. Таким чином, необхідно застосовувати науково розроблену систему заходів із метою попередження зростання інтенсивності ерозійних процесів на ґрунтах різних природних зон області та появи ареалів сильноеродованих та дуже сильноеродованих земель, а також зниження коефіцієнта реалізації ерозійної небезпеки, що цілком можливо.

Джерела та література

1.Арманд Д. Л. Антропогенные эрозионные процессы / Д. Л. Арманд // Сельскохозяйственная эрозия и борьба с ней. - М. : Изд-во АН СССР, 1956. - С. 7-37.

2.Булыгин С. Ю. Агрофизическая характеристика почв и проектирование их противоэрозионной защиты / С. Ю. Булыгин // Почвоведение. - 1990. - № 5. - С. 107-117.

3.Булыгин С. Ю. Опасность проявления эрозии почв в Украинском Полесье / С. Ю. Булыгин, Г. А. Можейко, В. А. Голуб // Агрохімія і ґрунтознавство. - 1994. - № 57. - С. 63-73.

4.Гудзон Г. Охрана почв и борьба с эрозией ; перевод с англ. / Г. Гудзон. - М. : Колос, 1974. - 304 с.

5.Заславский М. Н. Эрозиоведение / М. Н. Заславский. - М. : Высшая шк., 1983. - 318 с.

6.Звонков В. В. Водная и ветровая эрозия земли / В. В. Звонков. - М. : Изд-во АН СССР, 1963. - 174 с.

7.Ковальчук І. П. Ерозійні процеси Західного Поділля: польові, стаціонарні експериментальні та морфометричні дослідження : монографія. - Київ-Львів : Ліга-Прес, 2013. - 296 с.

8.Мирцхулава Ц. Е. Водная эрозия почв / Ц. Е. Мирцхулава. - Тбилиси : Мецниереба, 2000. - 421 с.

9.Мольчак Я. А. Вопросы влияние дождевого стока на эрозию земель Западного Полесья УССР // Повышение эффективности функционирования хозяйственного комплекса Волынской области : сб. статей. - Луцк : Волын. отделение ГО УССР, 1988. - С. 82-89.

10.Нетробчук І. М. Поширення, тенденції розвитку та наслідки прояву процесів площинної ерозії в межах Волинського Лісостепу / І. М. Нетробчук // Використання нетрадиційних сировинних ресурсів у сільському господарстві. - Луцьк : Надстир'я, 1997. - С. 178-183.

11.Неуструев С. С. Почвы и циклы эрозии / С. С. Неуструев // Материалы по географии и картографии почв СССР. Труды почв. ин-та им. В. В. Докучаева. - М.-Л. : Изд-во АН СССР, 1949. - С. 7-17.

12.Холупяк К. Л. Эродированные почвы в Украинской ССР и пути повышения плодородия почв /

К.Л. Холупяк. - Киев : Урожай, 1969. - 297 с.

13.Швебс Г. И. Теоретические основы эрозиоведения / Г. И. Швебс. - К.-Одесса : Вища шк., 1981. - 222 с.

14.Шикула Н. К. Почвозащитная система земледелия. Справочная книга / Н. К. Шикула. - Харьков : Прапор, 1987. - 198 с.

References

1.Armand D. L. Antropohennye erozyonnye protsessy / D. L. Armand // Selskokhoziaistvennaia erozyia y borba s nei. - M. : Yzd-vo AN SSSR, 1956. - S. 7-37.

2.BulyhynS. Yu. Ahrofyzycheskaiakharakterystykapochvy proektyrovanyeykhprotyvoerozyonnoizashchyty/ S. Yu. Bulyhyn // Pochvovedenye. - 1990. - № 5. - S. 107-117.

3.Bulyhyn S. Yu. Opasnost proiavlenyia erozyy pochv v Ukraynskom Polese / S. Yu. Bulyhyn, H. A. Mozheiko, V. A. Holub // Ahrokhimiia i gruntoznavstvo. - 1994. - № 57. - S. 63-73.

4.Hudzon H. Okhrana pochv y borba s erozyei ; perevod s anhl. / H. Hudzon. - M. : Kolos, 1974. - 304 s.

5.Zaslavskyi M. N. Erozyovedenye / M. N. Zaslavskyi. - M. : Vysshaia shk., 1983. - 318 s.

6.Zvonkov V. V. Vodnaia y vetrovaia erozyia zemly / V. V. Zvonkov. - M. : Yzd-vo AN SSSR, 1963. - 174 s.

7.KovalchukI. P. EroziiniprotsesyZakhidnohoPodillia: polovi, statsionarnieksperymentalnita morfometrychnidoslidzhennia : monohrafiia. - Kyiv-Lviv : Liha-Pres, 2013. - 296 s.

8.Myrtskhulava Ts. E. Vodnaia erozyia pochv / Ts. E. Myrtskhulava. - Tbylysy : Metsnyereba, 2000. - 421 s.

9.MolchakYa. A. VoprosyvlyianyedozhdevohostokanaerozyiuzemelZapadnohoPolesiaUSSR// PovyshenyeeffektyvnostyfunktsyonyrovanyiakhoziaistvennohokompleksaVolynskoioblasty : sb. statei. - Lutsk : Volyn. otdelenyeHOUSSR, 1988. - S. 82-89.

10.NetrobchukI. M. Poshyrennia, tendentsiirozvytkutanaslidkyproiavuprotsesivploshchynnoieroziivmezhakhVolynskohoLisostepu / I. M. Netrobchuk // Vykorystannianetradytsiinykhsyrovynnykhresursivusilskomuhospodarstvi. - Lutsk : Nadstyria, 1997. - S. 178-183.11.NeustruevS. S. Pochvy y tsyklyerozyy/ S. S. Neustruev// Materyalypoheohrafyyy kartohrafyypochvSSSR. Trudy pochv. yn-ta ym. V. V. Dokuchaeva. - M.-L. : Yzd-vo AN SSSR, 1949. - S. 7-17.

12.KholupiakK. L. ErodyrovannyepochvyvUkraynskoiSSRy putypovyshenyiaplodorodyiapochv/ K. L. Kholupiak. - Kyev : Urozhai, 1969. - 297 s.

13.ShvebsH. Y. Teoretycheskyeosnovyerozyovedenyia/ H. Y. Shvebs. - K.-Odessa : Vyshchashk., 1981. - 222s.

14.Shykula N. K. Pochvozashchytnaia systema zemledelyia. Spravochnaia knyha / N. K. Shykula. - Kharkov : Prapor, 1987. - 198 s.

Размещено на Allbest.ru