Вплив віку першого осіменіння на рівень молочної продуктивності первісток червоної степової породи

Размещено на http://www.allbest.ru/

Миколаївський національний аграрний університе

Вплив віку першого осіменіння на рівень молочної продуктивності первісток червоної степової породи

Л.О. Афанасьєва, студент СВО «Магістр»,

Науковий керівник - к. с.-г. н., старший викладач Крамаренко О.С.

Анотація

Було проаналізовано вплив фізіологічних факторів (вік першого ефективного осіменіння первісток) на особливості формування їх молочної продуктивності корів. Було встановлено, що у тварин, що були запліднені у молодому віці (до 18 міс.) рівень молочної продуктивності низький. У тварин, які були запліднені у більш старшому віці надій зростає й надалі майже не змінюється при збільшенні віку.

Ключові слова: відтворні якості, молочної продуктивність, корови, червона степова порода.

The influence of physiological factors (the age of the first effective insemination of the heifers) on the peculiarities of the formation of their milk productivity of cows was analyzed. It was found that the animals that were insemination at a young age (up to 18 months) had a low level of milk productivity. In animals that have been insemination at an older age, milk productivity increases and remains virtually unchanged.

Key words: reproductive traits, milk productivity, cows, red steppe breed, heifers.

Постановка проблеми. За умов ринкової економіки, розроблення методів формування високопродуктивних конкурентоспроможних стад молочної худоби є актуальним завданням науковців і практиків.

Однак питання про те, як саме впливають конкретні генетичні та негенетичні фактори на молочну продуктивність, та який ступінь впливу кожного з них окремо і певних факторів у сукупності, на сьогоднішній день лишається не вивченим.

Аналіз останніх досліджень та публікацій. Важливою селекційною ознакою, від якої залежить розведення худоби є спілість. Це ознака характеризується живою масою та віком ремонтного молодняку при плідному осіменінні.

У недорозвинутих за живою масою дійних тварин різко зменшується господарська цінність, оскільки у них спостерігається низький вияв майже всіх господарське корисних ознак, а корови з надмірною масою не оплачують сповна продукцією (переважно молоком) кормів, витрачених на їх одержання [1]. У зв'язку з цим дослідження багатьох вчених спрямовані на пошуки біологічно оптимальної живої маси і віку телиць при першому паруванні, за яких забезпечується висока продуктивність і низька собівартість продукції при збереженні здоров'я і належній тривалості експлуатації корів [ 2].

При дуже ранньому осіменінні телиць затримується їхній розвиток і знижується наступна молочна продуктивність. Пізніше осіменіння телиць небажано по економічних розуміннях. Крім того, воно веде до зниження запліднюваності і плідності телиць і корів. Звичайно телиць м'ясних і м'ясомолочних порід криють у віці 16-18 міс. за умови, що вони мають живу масу не менш 60.. .70% від маси дорослих корів даної породи [3].

Різні строки першого парування рекомендовано різними авторами для різних порід. Так, [4] рекомендує телиць симентальської породи парувати у віці 17-19 місяців, [5] вважає за доцільне осіменяти худобу червоно-рябої породи у віці 17-22 місяця. Телиць чорно-рябої породи [6] пропонує парувати до 18 місяців.

Оптимальним віком першого осіменіння для нащадків бугаїв канадського (молочного) напрямку селекції є 18-22 місяці, а для нащадків бугаїв німецького (молочно-м'ясного) напрямку селекції - 16-18 місяців [2].

Мета роботи - аналіз особливостей формування молочної продуктивності корів червоної степової породи в умовах ТОВ “Агрофірма “Лиманське” Очаківського району.

Постановка завдання. Завданням дослідження було проаналізувати вплив фізіологічних факторів (вік першого ефективного осіменіння первісток) на особливості формування їх молочної продуктивності корів.

Об'єктом досліджень були процеси формування молочної продуктивності корів червоної степової породи.

Предметом дослідження була молочна продуктивність корів червоної степової породи, що була виражена як у кількісних (надій за 305 днів лактації), так і у якісних (вміст жиру в молоці та кількість молочного жиру) показниках.

Матеріали і методика. При виконанні роботи були використані первинні матеріали зоотехнічного (форма 2-МОЛ) та бухгалтерського обліку ТОВ “Агрофірма “Лиманське” Очаківського району. Всього було досліджено 196 корів, що мали повні закінчені лактації у 2005-2018 рр.

При розв'язанні вище вказаних завдань були використані методи варіаційної статистики (середнє арифметичне, його похибка, середнє квадратичне відхилення та коефіцієнт варіації) та програмне забезпечення MS Excel. Оцінку ступеня впливу окремих градацій для досліджених ознак відтворювальних якостей корів було визначено на підставі результатів однофакторного дисперсійного аналізу [7].

Результати досліджень. Нами було проаналізовано вплив віку першого ефективного осіменіння на рівень молочної продуктивності первісток. Для цього, всі первістки були розподілені у п'ять груп, відповідно до віку їх першого ефективного осіменіння. В групу І увійшли тварини, які були запліднені у віці до 18 місяців, у групу ІІ - у віці 18-24 місяці, у групу ІІІ - у віці 24-30 міс, у групу IV - у віці 30-36 міс, у групу V - у віці більше 36 міс.

В табл. 1 наведено показники молочної продуктивності первісток дослідного стада, залежно від віку першого ефективного осіменіння.

Таблиця 1 Вплив віку першого осіменіння на надій первісток дослідного стада, кг

Як бачимо, у тварин, що були запліднені у молодому віці (до 18 міс.) рівень молочної продуктивності низький. У тварин, які були запліднені у більш старшому віці надій зростає й надалі майже не змінюється при збільшенні віку (рис. 1). Але у тварин, що були запліднені у віці старше 3 років, навпаки, рівень надою знову знижується.

В табл. 2 наведено показники вмісту жиру в молоці первісток дослідного стада, залежно від віку першого ефективного осіменіння. Але, як бачимо, на цей показник молочної продуктивності вік першого ефективного осіменіння майже не впливає - рівень жирномолочності первісток коливається в дуже вузьких межах (3,79...3,82%) й мало залежить від віку.

В табл. 3 наведено показники кількості молочного жиру в молоці первісток, залежно вік віку їх осіменіння.

І знову, як бачимо, у тварин, що були запліднені у молодому віці (до 18 міс.) кількість молочного жиру низький. У первісток, які були запліднені у більш старшому віці цей показник зростає й надалі майже не змінюється при збільшенні віку.

Таблиця 2 Вплив віку першого осіменіння на вміст жиру в молоці первісток дослідного стада, %

Але, коли ми проаналізували живу масу теличок у віці запліднення, то з'ясувалося, що не стільки вік тварин визначав момент їх запліднення, скільки жива маса. Теличок запліднювали, як тільки їх жива маса досягала 430.. .440 кг.

Таблиця 3 Вплив віку першого осіменіння на кількість молочного жиру в молоці первісток дослідного стада, кг

Таким чином, можна зробити висновок, що теличок в ТОВ “Агрофірма “Лиманське” Очаківського району можна запліднювати вже у віці 18 -24 міс., при досягненні ними живої маси 430.. .440 кг.

фізіологічний осіменіння молочний продуктивність

Висновки і перспективи подальших досліджень

У тварин, що були запліднені у молодому віці (до 18 міс.) рівень молочної продуктивності низький. У тварин, які були запліднені у більш старшому віці надій зростає й надалі майже не змінюється при збільшенні віку. Але у тварин, що були запліднені у віці старше 3 років, навпаки, рівень надою знову знижується. Таким чином теличок в ТОВ “Агрофірма “Лиманське” Очаківського району можна запліднювати вже у віці 18-24 міс., при досягненні ними живої маси 430.440 кг.

Список використаних джерел

1. Сірацький Й.З., Данилков Я.Н., Пахолок А.А. Господарська оцінка молочних корів. К.: Урожай, 1992. 192 с.

2. Бабарика І.Г. Вплив живої маси і віку першого плідного осіменіння на молочну продуктивність первісток. Проблеми зооінженерії та ветеринарної медицини. Ч. І. Харків, 2000. С.76-80.

3. Яров И.И., Васютенко Н.С. Основы животноводства. М.: Урожай, 1986. 336 с.

4. Клочко І.М. Жива вага корів симентальської породи та її зв'язок з молочною продуктивністю. Молочно-м'ясне скотарство .К.: Урожай, 1970. С. 16-21.

5. Мельник Ю.Ф., Петренко І.П. Молочна продуктивність помісних чорно - рябих первісток залежно від рівня їх вирощування. Матеріали науково- виробничої конференції. Черкаси, 1992. С.48-51.

6. Вєліканова В.С., Зандарян В.А., Карпенко К.В. Вплив віку першого отелення на деякі показники продуктивності і відтворення у корів червоно-рябої молочної породи. Проблеми зооінженерії та ветеринарної медицини. Ч. І. Харків, 2000. С.80-83.

7. Плохинский Н.А. Руководство по биометрии для зоотехников. М.: Колос, 1969. 256 с.

Размещено на Allbest.ru