Сучасні тенденції розвитку та поширення рослинництва і тваринництва в Кіровоградській області

Размещено на http://www.allbest.ru/

Сучасні тенденції розвитку та поширення рослинництва і тваринництва в Кіровоградській області

Катерина Стратан

(студентка II курсу другого (магістерського) рівня вищої освіти

природничо-географічного факультету)

Актуальність теми дослідження. Важливими галузями сільського господарства є рослинництво та тваринництво, оскільки виробництво продуктів харчування та сировини для промисловості - це стратегічна умова соціально-економічного розвитку країни.

Розміщення галузей рослинництва значною мірою залежить від посівних площ, їх структури та раціонального використання. У ньому відбувається постійний розвиток і зростання ефективності сільськогосподарської праці, що дає змогу з меншою кількістю робочої сили виробляти більшу кількість сільськогосподарської продукції. Розвиток рослинництва значною мірою впливає на розвиток тваринництва, яке, в свою чергу, є особливою галуззю сільського господарства, стан розвитку якої вагомо впливає на економічний потенціал країни та на всі сфери суспільного виробництва. Тваринництво забезпечує населення високоякісними, калорійними, дієтичними і вітамінізованими продуктами харчування, а промисловість - сировиною.

На сучасному етапі розвитку сільського господарства України все більш помітною стає необхідність дослідження сучасного стану рослинництва та тваринництва як важливих складових розвитку економіки в регіональному аспекті. Аграрний сектор є стратегічно важливою галуззю економіки Кіровоградської області. Адже, за структурою економіки Кіровоградщина є аграрно - індустріальною. У структурі валового випуску продукції сільське господарство займає перше місце (32,1 %). Але існує ряд проблем, які стають на заваді подальшого розвитку даної галузі. Саме тому велике значення має необхідність обґрунтованого визначення стратегічних завдань розвитку та поширення рослинництва та тваринництва як провідних галузей національного господарства регіону [3].

Аналіз попередніх досліджень. Аналізом та виявленням основних тенденцій та проблем розвитку рослинництва та тваринництва займались вітчизняні вчені: Пістун М.Д., Паламарчук М.М., Балабанов Г.В., Нагірна В.П., Заставний Ф.Д., Заячук М.Д., Сухий П.О., Провотар-Мезенцева Н.І. та інші.

Мета та завдання даного дослідження. Метою даної роботи є дослідження сучасних тенденцій розвитку та поширення рослинництва і тваринництва в Кіровоградській області. Поставлена мета обумовила наступні завдання: проаналізувати статистичні дані щодо поширення, зміни посівних площ, урожайності та виробництва основних сільськогосподарських культур Кіровоградської області; дослідити просторові зміни кількості поголів'я тварин у сільськогосподарських підприємствах області.

Викладення основного матеріалу дослідження. Однією з основних ланок сільського господарства є рослинництво, яке в його структурі займає 81,5%. Його продукція має надзвичайно важливе значення для національного господарства. Низка продуктів споживається в натуральному вигляді, інші, й це значна частина, використовуються як сировина для легкої та харчової промисловості, а частина - як корми для тварин [4]. Структура посівних площ області станом на 2019 рік виглядає так: соняшник (33%), кукурудза на зерно (22%), пшениця (17%), соя (9%), ячмінь (8%) та інші сільськогосподарські культури (11%). рослинництво сільськогосподарський кіровоградський

Особливістю розвитку рослинництва в Кіровоградській області як галузі сільського господарства є порівняно висока питома вага селянських, фермерських і особистих підсобних господарств у виробництві зернових, цукрових буряків, овочів та інших видів продукції. З давніх часів на території Кіровоградської області найбільші посівні площі займали зернові культури, але протягом останніх 10 років спостерігається тенденція до скорочення площ зернових культур і збільшення технічних. Це зумовлено тим, що вирощування технічних культур, таких як соняшник, є більш рентабельним для сільськогосподарських підприємств. Тож як результат, площа земель під зерновими та зернобобовими культурами зменшилась на 62 % порівняно з 2011 роком і станом на 2019 рік сягає 320,8 тис.га. На розробленій нами картосхемі зображено розподіл площі посівів зернових культур по районах. Найбільші площі посівів зернових спостерігаються в Новоукраїнському, Олександрійському, Добровеличківському та Кропивницькому районах. (Рис.1). Найменші ж посівні площі зернових культур у південних та західних районах Кіровоградщини, а саме в Бобринецькому, Вільшанському та Гайворонському районах.

В останні 15 років спостерігається збільшення площ, відведених під технічні культури. При цьому, в області фіксується значне зменшення площ (на 78%) та зменшення валового збору цукрових буряків. У той же час, значно збільшується на території області зібрана площа соняшника, сої, а також ріпаку. Так, станом на 2019 рік площа, відведена під технічні культури становить понад 735 тисяч гектарів, що дорівнює 43% від загальної площі посіву сільськогосподарських культур. Збільшення обсягів вирощування соняшника пов'язане з високою рентабельністю та збільшенням кількості підприємств переробної та харчової промисловості, які використовують цю сировину. Частка земель під картоплею та овоче - баштанними культурами залишилась майже без змін. В період з 2011 по 2018 роки спостерігаємо зменшення площ кормових культур на 14% за рахунок багаторічних трав, що пов'язується як зі

Рис.1. Площа посівів зернових культур у Кіровоградській області у 2018 році

Рис. 2. Динаміка посівних площ основних сільськогосподарських культур Кіровоградської області

Аналізуючи дану діаграму можна зробити висновок що, в період з 2000 по 2018 рік найбільшу кількість посівних площ займали зернові та зернобобові культури. За цей період їх кількість зросла на 10 % і станом на 2018 рік становить 832,1 га. Друге місце за площею займає соняшник, площі посівів якого зросли на 58% і займають 590,6 га. Третє місце посіли кормові культури (476 га), проте, в порівнянні з 2000 роком, площа їх посівів зменшились на 80%. Найменші площі займають картопля (435 га) та овочі відкритого ґрунту (355,1 га).

Урожай та урожайність є найважливішими результативними показниками розвитку продуктивних сил сільського господарства, виробничої діяльності. Від рівня урожайності значною мірою залежить обсяг валового збору і такі показники ефективності рослинництва і сільського господарства в цілому, як собівартість продукції, продуктивність праці, фондовіддача, валовий і чистий доход, рентабельність та ін. [6]. Аналізуючи статистичні дані по урожайності за 2011 - 2019 роки можна зробити висновок, що урожайність зернових культур значно зросла і становить 41,1 ц з 1 га зібраної площі. Лідерами з урожайності зернових культур є Олександрійський та Компаніївський райони (51,8 ц). Досить значне

збільшення урожайності спостерігається і серед технічних культур. Так, значною мірою змінилась середня урожайність соняшника в порівнянні з 2011 роком, яка становить зараз 19,7 ц з 1 га. Лідерами по урожайності соняшнику є такі райони як Петрівський (27 ц), Новоукраїнський (27,5 ц), Голованівський (27 ц) та Благовіщенський (27,2 ц). З 2010 року урожайність цукрових буряків зросла на 26 % і становить 386,7 ц з 1 га. Найбільша урожайність цукрових буряків зафіксована в Новомиргородському районі, вона тут сягає 510,6 ц з 1 га, що значно перевищує показники інших районів. Також, у порівнянні з 2011 роком зросла урожайність картоплі (майже на 6 ц) і станом на 2019 рік становить 128 ц з 1 га. Найбільша урожайність картоплі спостерігається в Олександрівському районі (278,4 ц з 1 га). Зменшення урожайності зазнали і овочеві культури, їх урожайність зменшилась майже на 7 ц з 1 га. Лідирує по урожайності овочевих культур Олександрівський район (223,4 ц), на другому ж місці Новоукраїнський (186,3 ц).

Не менш важливою складовою сільського господарства області є тваринництво. Це особлива галузь сільського господарства, стан розвитку якої вагомо впливає на економічний потенціал країни та на всі сфери суспільного виробництва [5]. У галузевій структурі сільського господарства Кіровоградської області тваринництво складає лише 18,5%.

Рис. 3. Динаміка поголів'я худоби та птиці у Кіровоградській області

Скотарство як найбільш складна і надзвичайно важлива галузь сільського господарства є найважливішим індикатором стану тваринницької галузі [2, с. 19]. Вона ґрунтується на розведенні великої рогатої худоби. Головна її продукція - м'ясо і молоко. Аналізуючи статистичні дані, можна зробити висновок, що станом на 2018 рік, кількість великої рогатої худоби в Кіровоградській області в порівнянні з 2012 роком скоротилася на 18% і становить 98 тис. голів. (Рис.3). Лідерами по вирощуванню великої рогатої худоби є Олександрійський, Благовіщенський та Петрівський райони, а у Долинському та Знам'янському районах скотарство майже зникло. Що стосується виробництва м'яса, то з даних статистичної служби ми можемо побачити, що воно поступово зменшується. Виробництво ж молока зменшилось фактично у 5 разів за 6 років. Якщо у 2012 році виробництво молока складало 309,1 тис. тон, то станом на 2018 рік воно становить 61,5 тис. тон [1].

Однією з ефективних галузей тваринництва є свинарство. Воно забезпечує населення цінними продуктами харчування, такими, як м'ясо, сало. Після забою свиней залишаються побічні продукти, які використовують як сировину для подальшої переробки. Якщо аналізувати дані за 2012 - 2018 роки, можна зробити висновок, що поголів'я свиней скоротилося майже вдвічі, з 226 тис. голів до 133 тис. голів (Рис.3). Найбільша кількість поголів'я свиней по області зафіксована в Компаніївському (44507 голів), Новоукраїнському (14369 голів) та Світловодському (14567 голів) районах. Що стосується вирощування овець та кіз, ситуація залишається майже не змінною, їх поголів'я скоротилося на 8 тис. голів і становить 42 тис. голів. Вирощуванням овець та кіз продовжують займатися лише в семи районах Кіровоградської області. Лідирують з поміж них Новоархангельський, Новоукраїнський та Олександрійський райони.

Провідні позиції в галузі тваринництва на сьогодні займає птахівництво. Важливість значення птахівництва визначається його можливістю постачати цінні продукти харчування - яйця і м'ясо, які характеризуються високою поживністю, відмінними дієтичними і смаковими якостями. Кількість вирощеної птиці, в порівнянні з 2012 роком, зросла незначно, на 2,6 % і в 2019 році складає 574 тис. голів (Рис.3). Основними районами птахівництва є Кіровоградський, Устинівський, Олександрійський, Маловисківський та Новоукраїнський райони [1].

Сучасне бджільництво в області має статус добре розвиненої галузі. Ця галузь відіграє важливу роль в економіці та забезпечує виробництво меду, воску, квіткового пилку, прополісу, маточного молочка, бджолиної отрути, запилення ентомофільних культур. За 2018 рік було зібрано 1136 ц. меду і 307 кг воску. Найбільша кількість бджолосімей спостерігається в Новоукраїнському та Олександрійському районах. Однак, у результаті організаційно - структурних змін в аграрному секторі в останні роки в бджільництві, як і в багатьох інших галузях сільськогосподарського виробництва, спостерігається негативна тенденція д о скорочення чисельності бджолиних сімей та зниження їхньої продуктивності. Проте великі площі медоносних угідь та сприятливі кліматичні умови свідчать про можливість подальшого розвитку та ефективного функціонування галузі [1].

Висновки

При здійсненні аналізу просторової зміни посівних площ, урожайності та кількості поголів'я тварин у сільськогосподарських підприємствах області, виникла проблема отриманням достовірної інформації, адже частина даних не оприлюднюються з метою забезпечення виконання вимог Закону України «Про державну статистику» щодо конфіденційності статистичної інформації. Проаналізувавши зібрану нами інформацію, можна зробити висновки, що в період з 2011 по 2019 роки відбулися як позитивні, так і негативні зміни в структурі рослинництва та тваринництва Кіровоградської області. Спостерігається тенденція до зменшення посівних площ під зерновими та зернобобовими культурами, але при цьому відбулося зростання їх урожайності. Площа під технічними культурами значно зросла за рахунок збільшення площі посівів соняшника. Але при цьому, в області ми можемо спостерігати значне зменшення площі посівів та збору цукрових буряків. Частка земель під картоплею та овоче - баштанними культурами залишилась майже без змін. Також спостерігається зменшення площ відведених під кормові культури, що пов'язується як зі зменшенням поголів'я, так і зі змінами кормової бази.

Структура тваринництва Кіровоградської області також зазнала деяких змін. Відбулося значне скорочення поголів'я великої рогатої худоби, а це, в свою чергу, вплинуло на виробництво м'яса та молока. Свинарство також зазнало негативних змін, поголів'я свиней скоротилося майже вдвічі. В птахівництві, навпаки, спостерігається тенденція до зростання. Позитивні зміни в птахівництві, в першу чергу зумовлені тим, що птахівництво є найбільш скороспілою галуззю тваринництва. Такі зміни кількості вирощеної худоби та птиці зумовлені низкою проблем. Це і недостатня кормова база, і здебільшого низька якість продукції, і відсутність стабільності у державній підтримці сільгоспвиробників, непрогнозована цінова політика, нерозвинений експортний потенціал, і, як наслідок, відсутність ринків збуту тощо. Усе це негативно позначається на галузі і, зокрема, на можливості залучення інвестицій.

Тож, підбиваючи підсумки можна сказати, що незважаючи на деякі негативні тенденції Кіровоградська область має значний потенціал для розвитку рослинництва та тваринництва. Запровадження раціональної державної підтримки здатне створити сприятливі умови для розвитку цих галузей.

Бібліографія

Державна служба статистики [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://www.ukrstat.gov.ua

Пуцентейло П. Р. Особливості функціонування галузі м'ясного скотарства в умовах кризи. Зб. наук. праць Таврійського державного агротехнологічного університету (ек. науки). Мелітополь: Вид-во Мелітопольська типографія «Люкс», 2010. № 2 (10). 446 с.

Лихочвор В.В., Петриченко В.Ф. Рослинництво. Сучасні інтенсивні технології вирощування основних польових культур. - Львів: НВФ "Українські технології", 2006. - 730с.

Рослинництво: підручник для студ. агр. спец. вищ. закл. освіти III-IV рівнів акредитації / О. І. Зінченко [и др.] ; ред. О. І. Зінченко. - К. : Аграрна освіта, 2003.. - 592 с.

Титаренко В. П. Сучасне сільськогосподарське виробництво: навчальний посібник. - Полтава, 2006. - 457 с.

Географія аграрно-промислового комплексу / Н. І. Мезенцева, О. М. Трусій : навч.-метод. посіб. - К. : Видавничо-поліграфічний центр "Київський університет", 2016. - 92 с.

Размещено на Allbest.ru