Показники крові та їх зв'язок з ваговим і лінійним ростом гусей оброшинської сірої та оброшинської білої породних груп

Аналіз даних щодо динаміки морфологічних і біохімічних показників крові гусей оброшинської сірої та оброшинської білої породних груп у віці 60, 90, 120 та 150 діб. Аналіз зв'язків між біохімічними показниками крові та живою масою і промірами тіла гусей.

Рубрика Сельское, лесное хозяйство и землепользование
Вид статья
Язык украинский
Дата добавления 24.08.2020
Размер файла 50,2 K

Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже

Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.

Размещено на http://www.allbest.ru/

Інститут біології тварин НААН

Львівський національний університет ветеринарної медицини та біотехнологій імені С. З. Ґжицького

ПОКАЗНИКИ КРОВІ ТА ЇХ ЗВ'ЯЗОК З ВАГОВИМ І ЛІНІЙНИМ РОСТОМ ГУСЕЙ ОБРОШИНСЬКОЇ СІРОЇ ТА ОБРОШИНСЬКОЇ БІЛОЇ ПОРОДНИХ ГРУП

В.С. Заплатинський, аспірант

В.С. Федорович, канд. біол. наук, доцент

Анотація

Наведено дані щодо динаміки морфологічних і біохімічних показників крові гусей оброшинської сірої та оброшинської білої породних груп у віці 60, 90, 120 та 150 діб. Встановлено, що на зазначені показники значний вплив чинять стать і породна належність птиці. Самці гусей обох породних груп, порівняно із самками, у всі досліджуванні вікові періоди характеризувалися вищою концентрацією гемоглобіну і вмісту еритроцитів у крові та вмістом загального білка в сироватці крові, а за кольоровим показником та активністю амінотрансфераз у більшості випадків поступалися їм. За морфологічним складом крові (виняток 120-добовий вік) та за біохімічними показниками сироватки крові (виняток 90- добовий вік), спостерігалась перевага сірих гусей над білими.

Найвища кількість еритроцитів та концентрація гемоглобіну у птиці обох статей обох породних груп відмічена в 60-добовому віці. Найнижча активність ферментів переамінування у крові спостерігалася у 150-добовому віці, а найвища - у 90-добовому віці гусей. Вміст загального білка в сироватці крові птиці обох породних груп з віком зростав (виняток - 90-добовий вік самок і самців оброшинської білої породної групи).

Між біохімічними показниками крові та живою масою і промірами тіла гусей обох породних груп спостерігалися різної сили та напряму зв 'язки, однак здебільшого вони були від 'ємними, що є характерним для птиці і є її видовою особливістю. гуси кров оброшинський породний

Ключові слова: ГУСИ, ОБРОШИНСЬКА СІРА ПОРОДНА ГРУПА, ОБРОШИНСЬКА БІЛА ПОРОДНА ГРУПА, САМКИ, САМЦІ, МОРФОЛОГІЧНІ ТА БІОХІМІЧНІ ПОКАЗНИКИ КРОВІ, ЖИВА МАСА, ПРОМІРИ ТІЛА, КОЕФІЦІЄНТИ КОРЕЛЯЦІЇ.

Annotation

V. S. Zaplatynsky, V. S. Fedorovych

Institute of Animal Biology of NAAS

Lviv National University of Veterinary Medicine and Biotechnologies named after S. Z. Gzhytskyi,

Article shows the data on dynamics changes of morphological and biochemical indices of blood in obroshynsky grey and obroshynsky white natural groups geese at the age of 60, 90, 120 and 150 days. It has been established that geese sex and their genetic affinities has a significant influence on studied indexes. In particular male geese of both natural groups have higher concentration of hemoglobin and the content of erythrocytes in blood and the content of total protein in serum than female geese in all studied age periods. Female geese of both natural groups dominated my males in color index and activity of aminotransferases in most cases. Obroshynsky grey natural group geese prevailed over obroshynsky white natural group by the morphological characteristics of blood (except 120-day aged geese) and the biochemical parameters of blood serum (except 90-day aged geese).

In all studied groups of geese, the highest amount of erythrocytes and hemoglobin concentration were observed in 60-day aged geese. The lowest activity of enzymes in blood transamination was observed in 150 days aged geese, and the highest activity was observed in 90 days aged geese. The content of total protein in serum in both natural groups geese were increased with the age of geese (with the exception of 90-days aged females and males of obroshinsky white natural group geese).

There were observed different forces and directions correlations between the biochemical parameters of blood, live weight and body measurements of the geese of both natural groups. However mostly the correction were negative, that is common for the birds and is its specific feature.

Key words: GEESE, OBROSHINSKY GRAY NATURAL GROUP, OBROSHINSKY WHITE NATURAL GROUP, FEMALES, MALES, MORPHOLOGICAL AND BIOCHEMICAL BLOOD INDICES, LIVE WEIGHT, BODY MEASUREMENTS, CORRELATION COEFFICIENTS.

Аннотация

ПОКАЗАТЕЛИ КРОВИ И ИХ СВЯЗЬ С ВЕСОВЫМ И ЛИНЕЙНЫМ РОСТОМ ГУСЕЙ ОБРОШИНСКОЙ СЕРОЙ И ОБРОШИНСКОЙ БЕЛОЙ ПОРОДНЫХ ГРУПП

В. С. Заплатынский, В. С. Федорович

Институт биологии животных НААН

Львовский национальный университет ветеринарной медицины и биотехнологий имени С. З. Гжицького

Приведены данные по динамике морфологических и биохимических показателей крови гусей оброшинской серой и оброшинской белой породных групп в возрасте 60, 90, 120 и 150 суток. Установлено, что на указанные показатели значительное влияние оказывают пол и породная принадлежность птицы.

Самцы гусей обеих породных групп по сравнению с самками во все исследование возрастные периоды характеризовались более высокой концентрацией гемоглобина, содержанием эритроцитов в крови и содержанием общего белка в сыворотке крови, а по цветному показателю и активности аминотрансфераз в большинстве случаев уступали им. По морфологическим составу крови (исключение 120-суточный возраст) и по биохимическим показателям сыворотки крови (исключение 90-суточный возраст), наблюдалось преимущество серых гусей над белыми.

Самое высокое количество эритроцитов и концентрация гемоглобина у птиц обоих полов обеих породных групп отмечены в 60-суточном возрасте. Самая низкая активность ферментов переаминирования в крови наблюдалась в 150-суточном возрасте, а самая высокая - в 90-суточном возрасте гусей. Содержание общего белка в сыворотке крови птицы обеих породных групп с возрастом увеличивалось (исключение - 90-суточный возраст самок и самцов оброшинской белой породной группы).

Между биохимическими показателями крови и живой массой, а также промерами тела гусей обеих породных групп наблюдались различной силы и направления связи, однако в основном они были отрицательными, что характерно для птицы и является ее видовой особенностью.

Ключевые слова: ГУСИ, ОБРОШИНСКАЯ СЕРАЯ ПОРОДНАЯ ГРУППА, ОБРОШИНСКАЯ БЕЛАЯ ПОРОДНАЯ ГРУПА, САМКИ, САМЦЫ, МОРФОЛОГИЧЕСКИЕ И БИОХИМИЧЕСКИЕ ПОКАЗАТЕЛИ КРОВИ, ЖИВАЯ МАССА, ПРОМЕРЫ ТЕЛА, КОЭФФИЦИЕНТЫ КОРРЕЛЯЦИИ.

Виклад основного матеріалу

Успішний розвиток птахівництва може здійснюватися тільки за умови створення високопродуктивних нових порід і кросів птиці та вдосконалення їх продуктивних і племінних якостей. Однак реалізувати цей селекційний процес без врахування фізіологічних і біохімічних закономірностей, які відбуваються в організмі сільськогосподарської птиці в різні періоди її вирощування, не можливо [9, 10]. За даними досліджень Л. П. Вогнівенка [4], В. В. Дєброва [5] та Н. В. Пустової [11], саме використанням інтер'єрних тестів під час відбору птиці дозволяє прискорити оборот поколінь та конкретніше визначити генотипову цінність особин. У цьому плані значний інтерес становить вивчення морфологічних та біохімічних показників крові. Склад крові відзначається відносною постійністю, що забезпечує збереженість видових, породних та індивідуальних особливостей птиці. Водночас він є досить лабільний, що дозволяє використовувати його як важливий механізм адаптації до змін умов вирощування та використання [1, 6, 9]. З огляду на зазначене, вважаємо за доцільне дослідити морфологічний та біохімічний склад крові гусей оброшинської сірої та оброшинської білої породних груп.

Матеріали і методи. Дослідження проведені на гусях оброшинської сірої та оброшинської білої породних груп в умовах ДІЇ «ДГ Миклашівське» Інституту сільського господарства Карпатського регіону НААН. Для дослідження морфологічних і біохімічних показників з вени крила брали кров у самок і самців у 60-, 90-, 120- та 150-добовому віці по 6 голів кожного віку і статі. Забір крові проводили вранці до годівлі птиці [3]. У крові визначали визначали концентрацію білка за O. H. Lowry [14], кількість еритроцитів - підрахунком в камері Горяєва [2, 13], вміст гемоглобіну - гемоглобін-ціанідним методом, кольоровий показник - розрахунковим методом [8], активність ферментів переамінування (АлАт і АсАт) - уніфікованим динітрофенілгідразиновим методом Райтмана-Френкеля [8, 12].

Результати досліджень обробляли статистично за методикою Г. Ф. Лакина [7] з використанням комп'ютерної техніки та пакетів прикладних програм «EXCEL» і «STATISTICA 6.1». Результати середніх значень вважали статистично вірогідними при Р<0,05 (*), Р<0,01 (**), Р<0,001 (***).

Результати й обговорення. Встановлено, що морфологічні та біохімічні показники крові у процесі вирощування гусей обох породних груп зазнавали певних змін. Зазначені показники крові залежали також від статевої та породної належності гусей (табл. 1, 2).

Так, самці гусей обох породних груп порівняно із самками у всі досліджуванні вікові періоди характеризувалися вищою концентрацією гемоглобіну і вмісту еритроцитів у крові та вмістом загального білка в сироватці крові, а за кольоровим показником та активністю амінотрансфераз у більшості випадків поступалися їм. Однак, варто відмітити, що різниця за вищенаведеними показниками між самками і між самцями була не значною і не достовірною.

Таблиця 1

Динаміка морфологічних та біохімічних показників крові молодняку самок гусей оброшинської селекції (M±m), п=6

Показники

Віковий період, діб

60

90

120

150

самки гусей оброшинської сірої породної групи

Еритроцити, Т/л

4,25±0,358

3,02±0,493

2,54±0,244

3,78±0,227

Гемоглобін, г/л

198,54±5,933

160,90±7,524

165,38±3,085*

157,52±7,608

Кольоровий показник, од

1,47±0,185

1,84±0,359

2,05±0,259

1,28±0,140

АсАт, од./л

341,85±9,199

350,18±5,088*

335,31±7,861

330,47±8,746

АлАт, од./л

259,22±4,490*

279,49±11,387

243,83±10,560

229,41±8,716

Загальний білок, г/л

52,20±0,967*

50,82±0,729

56,92±2,767

60,39±1,250

самки гусей оброшинської білої породної групи

Еритроцити, Т/л

4,01±0,224

2,90±0,119

2,82±0,265

3,41±0,483

Гемоглобін, г/л

190,39±4,962

155,42±7,358

177,11±3,242

129,87±8,492

Кольоровий показник, од

1,44±0,083

1,62±0,115

1,97±0,215

1,22±0,154

АсАт, од./л

337,53±10,736

367,87±4,538

328,59±10,433

321,48±12,475

АлАт, од./л

243,14±4,244

282,56±16,070

234,44±11,224

219,74±8,098

Загальний білок, г/л

49,07±0,538

51,72±1,034

55,48±1,581

59,17±0,931

Примітка: у цій та наступних таблицях вірогідність різниці вказана при порівнянні показників гусей різних породних груп.

За морфологічними та біохімічними показниками крові гусей нами встановлена і міжпородна різниця. У 60-, 90- та 150-добовому віці гуси обох статей оброшинської сірої породної групи за морфологічними показниками переважали ровесників оброшинської білої породної групи, однак ця перевага була невірогідною. Водночас у 120-добовому віці за концентрацією гемоглобіну та вмістом еритроцитів у крові білі самки переважали сірих на 11,73 (Р<0,05) та 0,28, а білі самці сірих ровесників - на 2,39 г/л та 0,38 Т/л відповідно. Кольоровий показник впродовж всього досліджуваного періоду незначно більшим був у птиці оброшинської сірої породної групи.

Таблиця 2

Динаміка морфологічних та біохімічних показників крові молодняку самців гусей оброшинської селекції (M±m), п=6

Показники

Віковий період, діб

60

90

120

150

самці гусей оброшинської сірої породної групи

Еритроцити, Т/л

4,30±0,358

3,80±0,430

2,95±0,338

3,38±0,340

Гемоглобін, г/л

200,68±4,733

183,27±11,800

186,90±5,284

143,02±6,487

Кольоровий показник, од

1,45±0,145

1,60±0,336

2,03±0,282

1,34±0,180

АсАт, од./л

347,16±4,641*

362,56±7,262*

329,48±5,106

319,70±8,602

АлАт, од./л

250,59±4,155*

290,26±19,177

241,11±11,833

220,92±5,110

Загальний білок, г/л

53,38±1,062*

48,18±1,373*

55,82±0,403

58,19±1,273

самці гусей оброшинської білої породної групи

Еритроцити, Т/л

4,12±0,238

3,71±0,560

3,33±0,273

3,36±0,417

Гемоглобін, г/л

193,43±4,187

170,05±8,492

189,30±4,670

132,70±4,776

Кольоровий показник, од

1,42±0,057

1,56±0,331

1,75±0,148

1,25±0,138

АсАт, од./л

330,12±4,162

387,84±6,588

318,02±7,408

310,91±8,618

АлАт, од./л

234,64±4,862

292,65±10,357

230,00±7,892

210,20±7,649

Загальний білок, г/л

50,13±0,703

52,68±0,722

57,54±1,156

61,76± 1,904

Дещо подібна картина спостерігалася і за біохімічними показниками сироватки крові піддослідної птиці. Так, у 60-добовому віці гуси оброшинської сірої породної групи порівняно з ровесниками оброшинської білої породної групи характеризувалися вищими показниками ферментів переамінування та вмістом загального білка у сироватці крові. У самців ця перевага була достовірною (Р<0,05) і становила за активністю АсАт 17,04, АлАт - 15,95 од./л та за вмістом загального білка - 3,26 г/л. У самок вірогідна перевага спостерігалася лише за АлАт - на 16,08 од./л та вмістом загального білка - на 3,13 г/л при Р<0,05 в обох випадках. У 90- добовому віці самки і самці оброшинської сірої породної групи вірогідно поступалися білим ровесникам лише за активністю АсАт - відповідно на 17,69 та 25,27 од./л, а самці - ще й за загальним білком - на 4,49 г/л при Р<0,05 в усіх випадках. У 120- та 150-добовому віці різниця за активністю ферментів переамінування та вмістом загального білка в сироватці крові між птицею обох статей оброшинської сірої та оброшинської білої породних груп була недостовірною, проте варто відзначити, що за цими показниками, за винятком вмісту загального білка в сироватці крові, перевага була на боці сірих гусей.

Результати наших досліджень свідчать, що досліджувані морфологічні та біохімічні показники крові у гусей обох породних груп змінювалися з віком, однак ці зміни мали хвилеподібний характер.

Так, у гусей обох статей обох породних груп кількість еритроцитів у крові з 60-ої до 120-ої доби зменшилася, а з 120-ої до 150-ої - знову зріс, вміст гемоглобіну з 60-ої до 90-ої доби знизився, з 90-ої до 120-ої зріс, а в подальшому знову знизився. Кольоровий показник, який вказує на насиченість еритроцитів киснем, збільшувався у піддослідних гусей аж до 120- ої доби, а на 150 добу знизився. Активність аланін- та аспартатамінотрансферази зростала лише до 90-добового віку, а починаючи зі 120-добового - знижувалася. Щодо вмісту білка в сироватці крові, то з віком птиці він збільшувався (виняток 90 доба у самок і самців оброшинської сірої породної групи).

Вищенаведені зміни морфологічних та біохімічних показників крові, на наш погляд, обумовлені високою інтенсивністю обмінних процесів в організмі гусей на ранніх стадіях розвитку і періодом їх ювенальної линьки у 90- та 120-добовому віці.

Показники крові та вміст у ній формених елементів відображають реальний стан здоров'я птиці, що відображається на її господарськи корисних ознаках. Концентрація загального білка та активність ферментів переамінування у сироватці крові є індикаторами протікання складних метаболічних процесів в організмі гусей. Ферменти переамінування, серед яких найбільш значимі аспартат- та амінотрансфераза, каталізують реакції перенесення амінних груп між амінокислотами та кетокислотами, у результаті чого утворюються нові амінокислоти, тобто відбувається синтез білків. Вони мають досить тісний зв'язок з продуктивністю, живою масою і екстер'єром.

Проведений нами кореляційний аналіз свідчить, що між активністю амінотрансфераз та живою масою і промірами тіла піддослідних гусей у досліджуванні вікові періоди спостерігалися різнонаправлені зв'язки різної сили (табл. 3). У самок оброшинської сірої породної групи коефіцієнти кореляції між живою масою та активністю АлАт знаходилися в межах -0,49 --0,83, у самців - в межах -0,55 --0,61, а у птиці оброшинської білої породної групи, відповідно - в межах -0,45 - -0,70, у самців - в межах -0,41 - -0,51.

Таблиця 3

Зв'язок біохімічних показників крові з ваговим та лінійним ростом гусей, M±m (п = 6 кожного віку)

Поєднання

селекційних

ознак

Вік гусей, міс.

60

90

150

Оброшинська сі

ра породна група

самки

самці

самки

самці

самки

самці

жива

маса

АлАт

-0,49±0,311

-0,56±0,278

-0,83±0,123**

-0,61±0,254*

-0,71±0,203*

-0,55±0,287

АсАт

-0,10±0,404

0,19±0,394

0,02±0,408

0,28±0,376

-0,04±0,407

0,25±0,383

заг. білок

0,23±0,386

0,03±0,408

0,15±0,399

0,32±0,366

0,59±0,264

0,22±0,388

довжина

тулуба

АлАт

-0,80±0,144**

-0,32±0,366

-0,38±0,348

-0,41±0,341

-0,40±0,345

-0,66±0,229*

АсАт

-0,35±0,359

0,35±0,360

-0,46±0,323

-0,67±0,223*

-0,14±0,401

-0,30±0,371

заг. білок

-0,34±0,362

-0,12±0,310

-0,67±0,226*

-0,52±0,299

-0,51±0,304

-0,46±0,323

обхват

грудей

АлАт

-0,47±0,316

-0,45±0,327

-0,54±0,287

-0,35±0,359

-0,33±0,363

-0,58±0,271

АсАт

0,03±0,408

0,42±0,338

-0,33±0,364

-0,01±0,408

0,25±0,382

-0,27±0,379

заг. білок

-0,65±0,234*

-0,14±0,360

-0,49±0,310

-0,40±0,341

-0,61±0,256*

-0,23±0,386

довжина

плесни

АлАт

-0,45±0,324

-0,43±0,331

-0,70±0,206*

-0,13±0,401

-0,39±0,345

-0,68±0,222*

АсАт

-0,31±0,369

0,34±0,362

-0,15±0,399

0,43±0,334

-0,55±0,286

0,61±0,255*

заг. білок

0,39±0,345

0,06±0,142

0,31±0,369

0,35±0,359

0,24±0,385

0,37±0,353

довжина

шиї

АлАт

-0,69±0,212*

-0,38±0,350

-0,50±0,308

-0,28±0,376

-0,45±0,325

-0,70±0,207*

АсАт

-0,45±0,325

0,01±0,408

-0,53±0,293

0,37±0,352

0,04±0,408

-0,02±0,408

заг. білок

-0,01±0,408

0,29±0,773

-0,58±0,273

0,27±0,378

-0,48±0,313

-0,13±0,402

Оброшинська біла породна група

жива

маса

АлАт

-0,45±0,324

-0,51±0,302

-0,69±0,214*

-0,48±0,313

-0,70±0,210*

-0,41±0,339

АсАт

-0,07±0,407

0,26±0,381

-0,65±0,234

0,33±0,363

-0,15±0,399

0,08±0,406

заг. білок

0,17±0,397

0,43±0,334

0,19±0,394

0,40±0,404

0,57±0,275

0,12±0,403

довжина

тулуба

АлАт

-0,69±0,211*

-0,54±0,288

-0,71±0,204*

-0,81±0,139**

-0,54±0,290

-0,85±0,115***

АсАт

0,06±0,407

0,19±0,394

-0,49±0,309

-0,25±0,382

-0,24±0,384

0,13±0,401

заг. білок

-0,41±0,340

-0,02±-,058

-0,66±0,232

-0,43±0,434

-0,71±0,202*

-0,53±0,294

обхват

грудей

АлАт

-0,47±0,317

-0,50±0,305

-0,86±0,105***

-0,77±0,165**

-0,82±0,137**

-0,44±0,328

АсАт

-0,06±0,407

-0,36±0,54

-0,57±0,275

-0,40±0,343

0,20±0,391

-0,17±0,397

заг. білок

-0,62±0,250*

-0,50±1,633

-0,33±0,364

-0,25±0,250

-0,41±0,340

-0,57±0,274

довжина

плесни

АлАт

-0,38±0,350

-0,37±0,351

-0,14±0,400

-0,60±0,262

-0,45±0,327

-0,21±0,391

АсАт

-0,41±0,340

-0,42±0,336

-0,46±0,324

0,13±0,401

-0,63±0,245*

0,21±0,390

заг. білок

0,27±0,378

0,53±1,813

0,31±0,369

0,32±0,325

0,11±0,404

0,46±0,323

довжина

шиї

АлАт

-0,81±0,141**

-0,34±0,361

-0,57±0,274

-0,79±0,156**

-0,72±0,199*

-0,63±0,244*

АсАт

-0,44±0,328

0,36±0,354

-0,56±0,278

-0,12±0,402

-0,63±0,246*

0,46±0,324

заг. білок

-0,59±0,268

0,38±1,070

-0,34±0,361

-0,23±0,232

-0,10±0,405

0,23±0,388

Співвідносна мінливість живої маси та активності АсАт у гусей обох породних груп була значно нижчою, ніж між живою масою та активністю АлАт. Так у сірих самок вона коливалася від -0,10 до +0,02, у білих - від -0,07 до -0,65, а у самців - відповідно від -0,19 до +0,28 та від +0,08 до +0,33.

Для селекційного процесу при розведені гусей важливим є дослідження зв'язку між вмістом загального білка у сироватці крові та господарськи корисними ознаками, позаяк ці зв'язки свідчать про енергію росту та продуктивні якості птиці. Встановлено, що коефіцієнти кореляції між живою масою і вмістом загального білка в сироватці крові самок оброшинської сірої породної групи знаходилися в межах +0,15 - +0,59, у самців - в межах +0,03 - +0,32, а у їх ровесників оброшинської білої породної групи - відповідно в межах +0,17 та +0,57 та +0,12 - +0,43.

Між біохімічними показниками крові та промірами тіла також були виявлені різної сили та напряму зв'язки. Коефіцієнти кореляції між досліджуваними промірами та активністю АлАт у сірих самок коливалися від -0,33 до -0,80, у білих - -0,14 до -0,86, у самців - від -0,13 до -0,70 та від -0,21 до -0,85. Співвідносна мінливість екстер'єрних показників та активності АсАт у самок та самців оброшинської сірої породної групи, залежно від проміру та вікового періоду, знаходилися відповідно в межах -0,55 - +0,25 та -0,30 - +0,61, а у їх ровесників оброшинської білої породної групи - в межах -0,63 - +0,20 та -0,42 - +0,46.

У самок обох породних груп між досліджуваними промірами та вмістом загального білка в сироватці крові спостерігалися в основному обернені зв'язки і лише між довжиною плесни та зазначеним вище показником крові вони були прямими, а між довжиною шиї та вмістом загального білка в сироватці крові коливалися від від'ємних до додатних значень.

Таким чином між біохімічними показниками крові та живою масою і промірами тіла гусей обох породних груп зв'язки здебільшого були від'ємними, що є характерним для птиці і є її видовою особливістю.

Висновки

1. Самці гусей обох породних груп порівняно із самками у всі досліджуванні вікові періоди характеризувалися вищою концентрацією гемоглобіну і вмісту еритроцитів у крові та вмістом загального білка в сироватці крові, а за кольоровим показником та активністю амінотрансфераз у більшості випадків поступалися їм.

2. У всі досліджувані вікові періоди, за морфологічним складом крові (виняток 120- добовий вік) та за біохімічними показниками сироватки крові (виняток 90-добовий вік), спостерігалась перевага сірих гусей над білими.

3. Найвища кількість еритроцитів та концентрація гемоглобіну у птиці обох статей обох породних груп відмічена в 60-добовому віці. Найнижча активність ферментів переамінування у крові спостерігалася у 150-добовому віці, а найвища - у 90-добовому віці гусей. Вміст загального білка в сироватці крові птиці обох породних груп з віком зростав (виняток - 90- добовий вік самок і самців оброшинської білої породної групи).

4. Між біохімічними показниками крові та живою масою і промірами тіла гусей обох породних груп спостерігалися різної сили та напряму зв'язки, однак здебільшого вони були від'ємними, що є характерним для птиці і є її видовою особливістю.

Перспективи досліджень. У подальшому буде вивчено показники природної резистентності гусей оброшинської сірої та оброшинської білої породних груп у різні вікові періоди.

Література

1. Балим Ю. П. Роль біохімічних досліджень крові / Ю. П. Балим, С. К. Ковальов // Ветеринарна медицина України. 2009. № 7. С. 17 - 18.

2. Дослідження морфології клітин крові у курей / Н. І. Бойко, Ю. В. Бойко, Р. В. Коханій, Р. П. Миколайчук // Сучасне птахівництво. 2013. № 12. С. 18 - 22.

3. Особливості відбору крові у птиці та фарбування мазків / Н. І. Бойко, Ю. В. Бойко, Р. В. Коханій, Р. П. Миколайчук // Сучасне птахівництво. 2013. № 11. С. 18 - 21.

4. Вогнівенко Л. П. Використання інтер'єрних тестів для оцінки і прогнозування продуктивних якостей гусей різного генофонду: автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. с.-г. наук: спец. 06.02.01 «Розведення та селекція тварин» / Л. П. Вогнівенко. Київ. 1998. 17 с.

5. Дєбров В. В. Удосконалення методів оцінки, формування та реалізації генетичного потенціалу продуктивних якостей гусей: автореф. дис. на здобуття наук. ступення канд. с.г. наук: спец. 06.02.01 «Розведення та генетика тварин» / В. В. Дєбров. Херсон. 2003. 19 с.

6. Краснощок В. Г. Удосконалення прийомів відбору гусей на підвищення відтворних якостей та перо-пухової продуктивності: автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. с.г. наук: спец. 06.02.01 «Розведення та селекція тварин» / В. Г. Краснощок. Херсон, 2003. 19 с.

7. Лакин Г. Ф. Биометрия: учебное пособие [для биол. спец. вузов] / Г. Ф. Лакин - (4-е изд., перераб. и доп.). М.: Высшая школа, 1990. 352 с.

8. Біохімічні методи дослідження крові тварин / В. І. Левченко, Ю. М. Новожицька, В. В. Сахнюк та ін. Київ, 2004. 104 с.

9. Машкін Ю. В. Гематологічні та біохімічні показники крові курчат-бройлерів під впливом пробіотика «Протекто-Актив» / Ю. В. Машкін // Сучасне птахівництво. 2010. № 1-2 (86-87). С. 26 - 27.

10. Оріщук О. С. Біохімічні показники крові курей-несучок за дії кормових добавок на основі пальмового жиру / О. С. Оріщук, С. В. Цап // Збірник наукових праць Вінницького національного аграрного університету. Вінниця, 2013. Вип. 2 (72). С. 40 - 44.

11. Пустова Н. В. Інтер'єрні особливості курей різної селекції / Н. В. Пустова // Птахівництво: Міжвід. тем. наук. зб. / ІП УААН. Харків. 2006. Вип. 58. С. 236 -237.

12. Ройтер Я. С. Инструкции по комплексной оценке племенных качеств сельскохозяйственной птицы (яичные и мясные куры, гуси, утки, индейки, цесарки) / Я. С. Ройтер, А. Д. Давтян, А. В. Егорова ; ВНИТИП. Сергиев Посад, 2007. 28 с.

13. Ярошович І. Г. Вміст еритроцитів у крові гусей, що утримувались в зоні, забруднені радіонуклідами, за різного вмісту Mn і Со та їх халатів у раціонах / І. Г. Ярошович // Сільський господар. 2011. № 3/4. С. 20 - 23.

14. Lowry O. H. Protein meashurement with the Folin phenol refgent / O. H. Lowry, N. I. Rosenbrough, A. L. Farr // J. Biol. Chem. 1951. Vol. 193. P. 265-315.

Размещено на Allbest.ru


Подобные документы

  • Выращивание на мясо гусей в личных подсобных хозяйствах и на крестьянских фермах. Особенности пород гусей. Выращивание гусят с гусыней или без гусыни, выбор яиц. Витаминно-минеральные добавки для кормления гусей: премиксы "Солнышко" и "Иван Иваныч".

    реферат [23,6 K], добавлен 07.11.2009

  • Аналіз епізоотичної ситуації щодо ботріоцефальозу. Умови утримання риби. Екстенсивність і інтенсивність інвазії. Гематологічні і біохімічні зміни крові риб з гельмінтозним ураженням. Економічна ефективність профілактичних заходів щодо захворювання.

    дипломная работа [100,5 K], добавлен 31.01.2014

  • Особенности выбора породы гусей для разведения в хозяйстве. Технологические расчеты для гусеводческой фермы, основы организации племенной работы, выращивания и содержания птицы; оценка эффективности производства. Пищевые и вкусовые качества мяса.

    реферат [1000,6 K], добавлен 30.01.2014

  • Вирусный энтерит гусей как сверхостро и остро протекающая болезнь гусят, ее характерные признаки, эпизоотология и патогенез. Описание возбудителя и патологоанатомические признаки заболевания, возможность его лечения и меры профилактики хозяйств.

    реферат [14,1 K], добавлен 26.09.2009

  • Происхождение и эволюция кур, гусей, уток и индеек. Виды, классификация, характер оперения и разнообразны формы гребней кур. Распространенные породы гусей в нашей стране и опыт их приручения. Результаты одомашнения уток. Индейки, семейство фазановых.

    контрольная работа [110,7 K], добавлен 19.10.2010

  • Технология производства травяной муки; нормы скармливания сельскохозяйственным животным. Нормирование величины и состава рациона гусей и дойных коров. Энергетическая оценка питательности жмыха. Зоотехническая оценка кормов по данным химического состава.

    курсовая работа [46,5 K], добавлен 25.09.2014

  • Почасовое распределение видов деятельности гуменника в течение дня. Распределение времени по видам деятельности. Спектр и рацион питания гуся. Температурный, световой режим, размеры гнезда. Подготовка и проведение сбора пера и пуха, ощипывание гусей.

    реферат [37,7 K], добавлен 23.09.2010

  • Ознакомление с классификацией гусей. Рассмотрение основных операций переработки: навешивания, оглушения, убоя, обескровливания, тепловой обработки, снятия оперения, операции потрошения, охлаждения, упаковки тушек, замораживания мяса, реализации мяса.

    контрольная работа [58,6 K], добавлен 08.08.2017

  • Опис хронічної ниркової недостатності як патології серед домашніх котів. Встановлення біохімічних показників сироватки крові і сечі, морфологічних змін нирок і паренхіматозних органів. Розробка схеми терапії із застосуванням пентоксифіліну та мікардісу.

    дипломная работа [340,1 K], добавлен 07.06.2015

  • Попереднє знайомство з твариною. Фізіологічні властивості шкіри. Дослідження серцево-судинної системи, дихання, органів травлення, сечової та нервової систем. Отримання сироватки крові. Визначення каротину в сироватці крові і його клінічне значення.

    курсовая работа [42,9 K], добавлен 11.02.2013

Работы в архивах красиво оформлены согласно требованиям ВУЗов и содержат рисунки, диаграммы, формулы и т.д.
PPT, PPTX и PDF-файлы представлены только в архивах.
Рекомендуем скачать работу.