Вплив позакореневого підживлення на інтенсивність цвітіння та навантаження дерев яблуні плодами

Размещено на http://www.allbest.ru/

Подільський державний аграрно-технічний університет

Вплив позакореневого підживлення на інтенсивність цвітіння та навантаження дерев яблуні плодами

С.Д. Чебан

Цвітіння плодових дерев є одним з основних показників їхньої продуктивності.

Збільшення кількості бруньок і особливо підвищення частки корисної зав'язі за внесення в ґрунт елементів живлення відмічають у своїх дослідженнях ряд авторів [5, 8]. У дерев, що активно цвітуть під впливом добрив, відсоток корисної зав'язі підвищується лише на 0,5…1,0%, проте на період збирання врожаю зберігається більше плодів.

Копитко П.Г. [1] у своїх дослідженнях спостерігав зростання врожайності удобрених дерев за рахунок збільшення зав'язування плодів на 1,8…2,7, зменшення опадання зав'язі на 3,5…7,8 і збільшення розмірів плодів на 6,2…16,3%. Таке покращання процесу формування врожаю забезпечується, перш за все, кращим постачанням рослин елементами живлення, підвищеним вмістом їх рухомих форм у ґрунті на удобрених ділянках.

Перевагою позакореневого способу підживлення є й те, що воно дозволяє здійснити диференційоване живлення рослин на різних фазах і стадіях їх розвитку і таким чином керувати процесом утворення врожаю [9].

Мета досліджень - вивчення оптимальної норми і способу внесення азотних добрив для підвищення інтенсивності цвітіння та зав'язування плодів яблуні.

Методика проведення досліджень. Дослідження проводились в промислових насадженнях, закладених навесні 1985 року однорічними саджанцями зимових сортів яблуні Айдаред, Мантуанське і Мутсу. Підщепа - ММ 106, схема розміщення дерев 5Ч4 м (500 дерев на 1 га), посаджені дерева сортовими смугами по 8 рядів у кожній.

Нами в цьому саду дослід закладено навесні 2000 року. Дослідження проводились на кафедрі плодівництва і виноградарства Уманського ДАУ.

Фенологічні спостереження проводили згідно з методичними рекомендаціями Уманського ДАУ за редакцією Г.К. Карпенчука і О.В. Мельника [7]. Закладання досліду, фенологічні спостереження, виконання агрохімічних аналізів ґрунту і листя дерев яблуні проводили за загальноприйнятими методиками, а саме - використовували „Методичні вказівки для проведення польових дослідів з добривами” [3], „Методичні вказівки для проведення досліджень в тривалих дослідах з добривами” [4], „Програмно-методичні вказівки з проведення досліджень з добривами в садах, ягідниках і плодових розсадниках” [6].

Результати досліджень. Внесення одинарної норми азоту в грунт (N30) у складі повного мінерального добрива сприяло достовірному збільшенню кількості квіток, в 2000 і 2002 році. Під час застосування подвійної і потрійної норми азоту відмічалась подібна закономірність. Позакореневе підживлення в нормі N30 у 2001 році найбільшою мірою підвищувало рівень цвітіння - на 25,0; 66,7 і 20,0%. Дещо меншим він був за внесення одинарної та потрійної норми азоту.

У 2000 році достовірне підвищення інтенсивності цвітіння в сорту Айдаред спостерігалось у варіанті N10, у Мутсу - N20 і N30 та в сорту Мантуанське - N10 і N20. На фоні Р60К60 внесення відповідних норм азоту позакоренево збільшувало кількість квіток у 2001 році та 2000 році в сорту Мантуанське, а у 2002 році доза N20 також у сорту Мантуанське.

Дерева яблуні по-різному реагували на сумісне внесення мінеральних добрив. Найбільша кількість квіток у сорту Айдаред за період досліджень відмічена під час застосування на фоні подвійної норми азоту в ґрунт у поєднанні з такою ж його нормою внесеного позакоренево. У сортів Мутсу і Мантуанське найкраще дерева цвіли у варіантах фон+N90+N10 і фон+N90+N20.

Таблиця 1 Кількість квіток дерев різних сортів яблуні залежно від норм та способів внесення добрив, тис. шт./дерево

Більш інтенсивно квітували дерева у 2000 році. У наступному (2001 р.) під час цвітіння відмічалось зниження температури повітря (пізньовесняні заморозки) до мінусових температур, в результаті чого була пошкоджена значна частина квіток. Тому інтенсивність цвітіння порівняно з 2000 роком зменшилася.

Норми азоту, що вносяться позакоренево у поєднанні з одинарною нормою в ґрунт, підвищували ступінь цвітіння на 4,3-55,2%, а поєднано з подвійною і потрійною нормами - на 4,3-89,7 і 8,7-113,8%. Краще на сумісне внесення добрив реагував сорт Мантуанське, де збільшення кількості квіток становило 27,6-113,8%, дещо менше Мутсу - 4,8-47,6%. Найменшою реакція була в сорту Айдаред (4,3-39,1%).

Дослідження [2, 11] свідчать про те, що дерева яблуні зав'язують лише 5-10% квіток від загальної кількості, тобто свій потенціал вони використовують неповно.

Результати наших досліджень показали, що найвищим рівнем корисної зав'язі у варіанті без добрив характеризувалися насадження сорту Мантуанське (0,7-5,3%). У сортів Айдаред і Мутсу він становив 1,0-4,5 і 0,7-4,2%. азотний добриво цвітіння яблуня

Рівень продуктивності плодових дерев залежить від багатьох чинників: сортового складу насаджень, умов мінерального живлення, метеорологічних умов року. Складовою, яка в сумі визначає величину врожаю, є навантаження дерев плодами [10]. Протягом періоду досліджень навантаження дерев плодами було різним.

Мал. 1. Навантаження плодами дерев різних сортів яблуні залежно від норм і способів удобрення (2000 р.)

Внесення в ґрунт N30, N60 і N90 сприяло істотному збільшенню кількості плодів у сорту Мантуанське протягом періоду досліджень.

За період досліджень підвищення рівня кількості плодів від застосування одинарної норми азоту позакоренево складало 5,3-17,6%, подвійної і потрійної відповідно - 10,8-22,7 і 8,0%.

Поєднане внесення одинарної норми азоту в ґрунт у складі повного мінерального добрива з позакореневим підживленням підвищувало навантаження дерев плодами на 2,4-16,5; 9,3-48,0 і 40,8-73,3%. Подвійна і потрійна норми азоту з відповідними нормами, що вносилися позакоренево, збільшували рівень даного показника на 9,4-58,8; 13,3-32,0; 53,3-144,2 і 17,6-35,3; 12,0-44,0; 62,5-92,5%.

Мал. 2. Навантаження плодами дерев різних сортів яблуні залежно від норм і способів удобрення (2001 р.)

Мал. 3. Навантаження плодами дерев різних сортів яблуні залежно від норм і способів удобрення (2002 р.)

Залежно від біологічних особливостей сортів навантаження дерев плодами було неоднаковим. Сорт Мантуанське протягом періоду досліджень характеризувався найбільшою кількістю плодів на дереві (10-535 шт./дер.). У сортів Айдаред і Мутсу цей показник був дещо меншим - 11-226 і 7-193 шт./дер.

У середньому за період досліджень найбільшу кількість плодів (135 і 293 шт./дер.) мали дерева сортів Айдаред і Мантуанське у варіанті фон + N60 + N20 та сорту Мутсу у варіанті фон + N30 + N30 (111 шт./дер.).

Висновки

Отже, залежно від сорту, дерева яблуні найбільшою мірою реагують на поєднане внесення позакореневого підживлення з основним удобренням, особливо з потрійною (N90) нормою азоту. Сорти яблуні по-різному реагували на внесення добрив. Значною мірою рівень навантаження дерев плодами залежав від біологічних особливостей сортів, норм та способу внесення добрив, метеорологічних умов року.

Література

1. Копытко П.Г. Плодородие почвы и дозы минеральных удобрений в яблоневых садах //Науч. тр. УСХА, 1974. - Вып. 138. - С. 100-108.

2. Колесников В.А., Агафонов Н.В. Рост завязи и причины опадания //Плодоводство /Под ред. В.А. Колесникова. - М.: Колос, 1979. - С.119-121.

3. Методические указания по полевым опытам с удобрениями в садах и ягодниках. - М.: Колос, 1967. - 45 с.

4. Методические указания по проведению исследований в длительных опытах с удобрениями /Под ред. профессора В.Г. Минеева. - М.: Колос, 1985. - 131с.

5. Мовчан Н.Ф., Кузьменко Л.И., Тарасенко С.Г. Продуктивность яблони в интенсивных насаждениях //Тезисы докладов к третьей областной научной конференции молодых ученых. - Мичуринск, 1989. - С. 90-92.

6. Программно-методические указания по проведению исследований с удобрениями в садах, ягодниках и плодовых питомниках /Под ред. П.Д. Поповича. - Киев-Умань, 1985. - 108 с.

7. Учеты, наблюдения, анализы, обработка данных в опытах с плодовыми и ягодными растениями: Методические рекомендации /Под ред. Г.К. Карпенчука и А.В. Мельника.- Умань: Уманский с.-х. ин-т, 1987. - 115 с.

8. Шепельська О.Г., Розумна О.Д. Вплив добрив на формування врожаю, товарну якість і хімічний склад плодів //Садівництво. - Київ, 1968. Вип. 8 - С. 58-65.

9. Шуруба Г.А. Внекорневое питание плодовых и ягодных культур микроэлементами. - Львов: Выща школа, 1985. - 176 с.

10. Яблоня. /Под ред. Зайца В.К. - К.: Урожай. - 1975. -264 с.

Анотація

Показано вплив позакореневого підживлення та його поєднаного застосування з основним удобренням на інтенсивність цвітіння та навантаження дерев яблуні плодами сортів зимового терміну достигання.

Ключові слова: яблуня, основне удобрення, позакореневе підживлення.

Influence of the out-roots additional fertilizing and her joint application is shown with a basic fertilizer on intensity of flowering and loading of trees of apple-tree the garden-stuffs of sorts of winter term of ripening.

Key words: apple, main fetilizer, out-of-root feeding-up.

Размещено на Allbest.ru