Залежність системи удобрення та продуктивності ячменю ярого

Размещено на http://www.allbest.ru/

Залежність системи удобрення та продуктивності ячменю ярого

В.Д. Паламарчук, кандидат сільськогосподарських наук

О.М. Колісник, асистент

Вінницький національний аграрний університет

Анотація

В статті представлені результати вивчення продуктивності сортів ячменю ярого залежно від норми азотних добрив, що є визначальним при покращенні урожайності сортів. Виділені показники господарсько-цінних ознак у сортів ячменю ярого при внесенні різних доз азотних добрив.

Ключові слова: ячмінь, азот, вилягання, зерно, елемент живлення, сорт, урожайність, висота рослин, коренева система.

Summary

The article presents results of a study of productivity of spring barley varieties depending on the rates of nitrogen fertilizer, which is crucial in improving the yield varieties. Selected indicators of agronomic traits in spring barley varieties in making different doses of nitrogen fertilizers.

Key words: barley, nitrogen, lodging, grain, battery, grade, yield, plant height, root system.

Ярий ячмінь друга зернова культура в Україні, після озимої пшениці. В зв'язку з цим, перед ученими і практиками постають завдання з розробки технологій вирощування зерна цієї культури, яке б відповідало сучасним вимогам різних напрямів використання.

Ячмінь у групі зернофуражних культур за площею посіву займає друге місце. Світова площа посіву ячменю становить понад 75 млн. га.

Найбільш поширений він у США (6 млн. га), Канаді (5 млн. га), Індії (понад 3 млн. га), Туреччині (3,5 млн. га), Франції (до 2 млн. га). В Україні посівна площа ярого ячменю складає 4,0-4,5 млн. га, а середня врожайність близько 24 ц/га. У Вінницькій області площі посіву ярого ячменю досягають 172,7 тис. га (станом на 2009 рік) [1, 2, 3].

Ярий ячмінь вирощується як фуражна, продовольча та технічна культура, з якої виготовляють пиво. Кілька років тому вчені виявили в білку ячменю такі речовини, як тригліцерид і токотриенол, здатні значно знижувати рівень холестерину в крові.

З усіх ярих колосових культур ячмінь найкраще використовує і окуповує пряму дію і післядію добрив.

На слабозабезпечених пожнивними речовинами полях під основний обробіток ґрунту необхідно вносити мінеральні добрива, згідно розрахунків за даними агрохімпаспорту поля [1].

Оскільки основну частину елементів живлення ярий ячмінь поглинає у перші фази росту (перші 40 днів), то бажано щоб у цей період поблизу кореневої системи знаходились легкозасвоювані поживні речовини [2, 3].

Особливу увагу при вирощуванні ячменю потрібно приділяти внесенню азотних добрив.

В зв'язку із цим метою наших досліджень передбачено вивчити господарсько-біологічні характеристики сортів ячменю ярого вітчизняної селекції, які випробовувалися в умовах дослідного поля кафедри рослинництва та технологій ВНАУ. Проаналізувати вплив елементів технології вирощування ярого ячменю на продуктивність різних сортів.

Ґрунт - сірий лісовий крупнопилуватосередньосуглинковий на лесі. Протягом 2007-2008 року було досліджено більше 11 сортів ячменю ярого. Попередником була картопля, обробіток ґрунту включав в себе зяблеву оранку та передпосівну культивацію з боронуванням. Удобрення Р₄₅К₄₅, під основний обробіток ґрунту. Азотні добрива вносились в підживлення у фазу кущення ячменю у три норми N₃₀; N₄₅ та N_60. Догляд за посівами загально прийнятий. Норма висіву насіння для всіх сортів була 4,5 млн. схожих насінин на гектар. Спосіб посіву звичайний рядковий. Повторність досліду 4-кратна, спосіб розміщення ділянок - метод рендомізованих блоків.

В розрізі років досліджень найбільш сприятливим за температурними показниками і кількістю опадів був 2008 рік, порівняно із 2007 роком який характеризувався підвищеною температурою та дефіцитом вологи, що в кінцевому результаті вплинуло на рівень продуктивності ячменю ярого.

Контрастні кліматичні умови років досліджень дозволяють детально вивчити адаптивні властивості різних сортів ячменю та відповідно вносити корективи у технологічні процеси їх вирощування.

Визначення лінійних промірів рослин, структури врожаю та біологічної врожайності проводили за методикою В.В. Вовкодава [4].

Результатами наших досліджень встановлено, що сорти ячменю ярого вітчизняної селекції істотно відрізнялися за рівнем продуктивності та елементами структури врожаю, залежно від системи удобрення.

Співвідношення елементів структури урожайності у різних сортів неоднакове. В одного сорту врожайність може більш залежати від одного з елементів структури, а в іншого від кількох, або навіть за рахунок більшості їх. Характеристика сортів ячменю ярого за елементами продуктивності приведено в таблиці 1.

Характеризуючи дані таблиці 1 необхідно відмітити, що за висотою рослин всі сорти знаходилися майже на одному рівні. Найбільшу висоту рослин показав сорт ячменю ярого Соборний - 61,3 см за два роки досліджень, найменшу сорт Геліос -59,2 см. Висота рослин, в середньому за роки досліджень, у таких сортів як Незабудка та Вакула була 60,4 см та 60,1 см, відповідно.

Таблиця 1Характеристика сортів ячменю ярого за елементами продуктивності, (за 2007-2008 рр.)

Найбільшу кількість продуктивних пагонів на метрі квадратному встановлено у сорту Вакула - 378,1, а найменшу у сорту Соборний - 338,5 шт/м².

Що стосується довжини колоса, то найбільше значення цього показника мав сорт Соборний - 10,0 см, тоді як інші сорти: Незабудка - 9 см, Вакула - 6,9 см, Геліос 6,7 см.

За кількістю зерен з колоса найкращим виявився сорт Геліос, який за роки досліджень мав в середньому із одного колоса 36 насінин. Низьку кількість зерен із одного колоса відмічено у сортів Незабудка - 26,2 та Соборний - 27,0 шт.

Маса 1000 насінин у даних сортів коливалася в межах від 40 до 42,3 грам. Найбільша маса 1000 насінин була у сорту Соборний - 42,3 грами.

За продуктивністю найкращим був сорт Геліос, який показав урожайність - 45,2 ц/га. Висока урожайність у даного сорту закладена за рахунок значної кількості зерен в колосі 36 штук.

Інші сорти мали урожайність відповідно Соборний - 39,5 ц/га, Незабудка 36,6 ц/га, Вакула 33,1 ц/га.

Ячмінь ярий за рахунок низької засвою вальної здатності поживних речовин кореневою системою добре реагує на внесення добрив.

При удобренні його необхідно враховувати його потреби в поживних речовинах на різних ґрунтах. Так, на підзолистих і сірих лісових ґрунтах деградованих та опідзолених чорноземах, сіроземах і каштанових ґрунтах він добре реагує на азотні і фосфорні добрива. Калій найбільш ефективний на піщаних і осушених торфових ґрунтах, фосфор - на глибоких чорноземах.

Ячмінь позитивно реагує не тільки на безпосереднє внесення добрив, а й на їх післядію. Тому при інтенсивному вирощуванні ячменю посіви його удобрюють мінеральними добривами, а органічні добрива вносять під попередник.

Виходячи із цього ми в своїх дослідженнях використовували різні дози азотних добрив у підживлення так, як ґрунтовий покрив зони досліджень був представлений сірими лісовими ґрунтами середньо суглинкового механічного складу.

Внесення азотних добрив, згідно отриманих результатів досліджень, впливало на величину габітусу рослин, тобто на збільшення висоти рослин ячменю ярого у всіх без виключення сортів (табл. 2).

Як видно із даних таблиці 2 висота рослин при внесенні азоту у нормі 35-60 кг/га діючої речовини у підживлення зростає у всіх сортів.

Але необхідно відмітити, що не всі вивчені сорти однаково реагують на підвищені дози азоту. Так, зокрема при внесенні 60 кг д. р. азоту під сорт ячменю ярого Незабудка відбувається підвищення висоти рослин (65,6 см, за два роки досліджень) цього сорту відносно контролю (60,4 см), але зменшення її порівняно із варіантом (69,0 см) де було внесено 45 кг д. р. азоту на гектар.

Така ж ситуація характерна і для висоти рослин в сорту Вакула. Висота рослин в цього сорту була в межах від 60,1 см до 65,7 см. Найвищою вона була на варіанті де внесено 45 кг азоту у підживлення - 65,7 см. Тоді як при внесенні 35 кг азоту у даного сорту висота рослин становила - 65,0 см, а 60 кг азоту - 64,6 см.

Як видно із даних таблиці 2 висота рослин при внесенні азоту у нормі 35-60 кг/га діючої речовини у підживлення зростає у всіх сортів.

Таблиця 2Характеристика сортів ячменю ярого за висотою рослин в залежності від системи удобрення, (за 2007-2008 рр.)

Але необхідно відмітити, що не всі вивчені сорти однаково реагують на підвищені дози азоту. Так, зокрема при внесенні 60 кг д. р. азоту під сорт ячменю ярого Незабудка відбувається підвищення висоти рослин (65,6 см, за два роки досліджень) цього сорту відносно контролю (60,4 см), але зменшення її порівняно із варіантом (69,0 см) де було внесено 45 кг д. р. азоту на гектар.

Така ж ситуація характерна і для висоти рослин в сорту Вакула. Висота рослин в цього сорту була в межах від 60,1 см до 65,7 см. Найвищою вона була на варіанті де внесено 45 кг азоту у підживлення - 65,7 см. Тоді як при внесенні 35 кг азоту у даного сорту висота рослин становила - 65,0 см, а 60 кг азоту - 64,6 см.

Необхідно також сказати, що вносити азотні добрива у великих дозах під ячмінь не бажано, тому що він може легко вилягати при збільшенні вегетативної маси.

В результаті внесення під ячмінь ярий в підживлення різних доз азоту встановлено, що відбувається зростання маси 1000 насінин та урожайності (табл. 3 та 4).

Таблиця 3Характеристика різних сортів ячменю за масою 1000 насінин в залежності від системи удобрення (за 2007-2008 рр.)

Із даних таблиці 3 видно, що у всіх вивчених сортах при внесенні в підживлення азотних добрив маса 1000 насінин зростає.

Так, для сорту Незабудка маса 1000 насінин на контролі (без добрив) становила 40,5 грам, при внесенні 35 кг/га д.р. азоту (аміачна селітра) - 43,7 грам, 45 кг/га азоту - 45,4 грами та 45,2 грами при внесенні 60 кг/га д. р. азоту. Виходячи із цього можна сказати, що оптимальною дозою азоту внесеного в підживлення для сорту ячменю ярого Незабудка є 45 кг/га д. р.

Для сорту Вакула найбільша маса 1000 насінин була встановлена на варіанті де внесли 60 кг д.р. азоту на гектар - 45,2 г, за роки досліджень. Найнижче значення цього показника було отримано на варіанті де не застосовувалися азотні добрива, тобто на контролі - 40,15 г.

У сорту Геліос також відмічене зростання маси 1000 насінин при внесенні в підживлення азотних добрив. Величина цього показника у даного сорту коливалася в межах 40 - 44,2 г. Відповідно по варіантах маса 1000 насінин в сорту ячменю ярого Геліос була такою: на контролі (без добрив) - 40,0 г, при внесенні 35 кг азоту на гектар - 41,3 г, 45 кг/га азоту - 44,2 г та 60 кг/га азоту - 44,1 г.

Характеризуючи сорт Соборний необхідно відмітити те що найбільшу масу 1000 насінин (45,7 г) було отримано при внесенні 45 кг/га азотних добрив у діючій речовині. Низьке значення цього показника (42,3 г) було на варіанті де не застосовувались у підживлення азотні добрива.

Якщо проаналізувати показник маси 1000 насінин в розрізі років досліджень, то можна помітити, що так як і висота рослин, він виявився низьким для всіх сортів у 2007 році порівняно із 2008 роком, через дефіцит вологи який спостерігався протягом 2007 року.

Дійсно проведення підживлення на посівах різних сортів ячменю ярого призводить до підвищення висоти рослин та маси 1000 насінин, але все ж таки кінцевим моментом технології вирощування є отримання максимального рівня врожайності, тому ми вивчили зв'язок урожайності із дозою азотних добрив внесених у підживлення під час вегетації ячменю (табл.4).

По продуктивності найкращим, в середньому за роки досліджень, виявився сорт ячменю ярого Геліос. Рівень урожайності зерна у даного сорту коливався від 45,2 ц/га на варіанті де не вносилися добрива в підживлення, і відповідно 54,1; 65,2 та 53,7 ц/га на варіантах де вносився азот у підживлення у дозах 35; 45 та 60 кг/га.

В 2007 році у сорту Геліос спостерігалося значне зниження продуктивності через несприятливі умови цього року по вологозабезпеченню. Рівень урожайності його в цей рік, по варіантах, коливався від 35,1 до 58,3 ц/га.

Сорт Незабудка показав найвищу продуктивність, в середньому за роки досліджень, на варіанті де вносили 45 кг д. р. на гектар азоту - 46,3 ц/га. Найнижча урожайність була на варіанті де не вносили в підживлення азотні добрива - 36,6 ц/га. На варіантах де внесли 35 та 60 кг азотних добрив у підживлення рівень урожайності зерна даного сорту становив - 46,2 та 45,6 ц/га, відповідно.

Таблиця 4Характеристика різних сортів ячменю за продуктивністю в залежності від системи удобрення (за 2007-2008 рр.)

Для сорту Вакула найкращим варіантом було підживлення 60 кг на гектар азотних добрив. Ця доза азоту забезпечила найвищу урожайність даного сорту - 59,8 ц/га. На контролі (без добрив) урожайність сорту Вакула склала, в середньому за роки досліджень, 33,1 ц/га зерна. При внесенні 35 та 45 кг д. р. азотних добрив рівень урожайності даного сорту становив - 43,7 та 44,4 ц/га.

Характеризуючи урожайність для сорту Соборний можна сказати, що найнижчий рівень урожайності встановлено на варіанті де не проводилось підживлення - 39,5 ц/га, а найвищий при внесенні 45 кг на гектар азотних добрив у підживлення - 56,7 ц/га.

Висновки

Формування структури врожайності у всіх поданих сортів ячменю ярого проходить по-різному і залежить від поєднання цих елементів між собою.

При внесенні азотних добрив дійсно зростає висота рослин у всіх сортів ячменю, дане зростання висоти рослин незначне і тому не викликає втрати стійкості до вилягання. Внесення азоту в нормі 60 кг д. р. на гектар недоцільне через пригнічення висоти рослин для всіх сортів.

Внесення азотних добрив сприяє підвищенню маси 1000 насінин у всіх варіантах відносно контролю (варіанта без добрив). Але найбільше значення цього показника відмічене у всіх вивчених сортах при внесенні у підживлення у фазу кущення 45 кг/га діючої речовини азотних добрив.

Оптимальна доза внесення азотних добрив у підживлення для таких сортів, як Незабудка, Геліос та Соборний 45 кг на гектар д. р. азоту, для сорту Вакула 60 кг/га азотних добрив у діючій речовині.

Література

ячмень ярий азотний добриво

1. Паламарчук В.Д. Еколого-біологічні та технологічні принципи вирощування польових культур: Навч. посібник / В. Д. Паламарчук, О. В. Климчук, І. С. Поліщук, О. М. Колісник, А. Ф. Борівський. - Вінниця, 2010. - 636 с.

2. Паламарчук В.Д. Системи сучасних інтенсивних технологій в рослинництві: Навчальний посібник / В.Д. Паламарчук, І.С. Поліщук, О.М. Венедіктов. - Вінниця: ФОП Данилюк, 2011. - 432 с.

3. Паламарчук В.Д. Системи сучасних інтенсивних технологій (2-ге видання виправлене та доповнене): Навчальний посібник / В.Д. Паламарчук, І.С. Поліщук, Л.М. Єрмакова, С.М. Каленська. - Вінниця: ФОП Рогальська І.О., 2012. - 370 с.

4. Методика державного сортовипробування сільськогосподарських культур (зернові, круп'яні та зернобобові) Під загальною редакцією голови Держкомісії України по випробуванню та охороні сортів рослин, кандидата сільськогосподарських наук В. В. Вовкодава. - К.: 2001. - 64 с.

Размещено на Allbest.ru