Вплив біодеструктору стерні на поживний режим ґрунту

Размещено на http://www.allbest.ru/

Вплив біодеструктору стерні на поживний режим ґрунту

Наведені результати досліджень з вивчення впливу біодеструктора стерні ячменю ярого на поживний режим ґрунту.

Впродовж останніх років у всьому світі зросла зацікавленість до екологічних проблем землеробства. Виникло альтернативне землеробство, головним завданням якого є створення сприятливих умов для розвитку ґрунтової біоти, внаслідок чого відбувається відновлення родючості ґрунту [8].

При оранці пожнивні залишки глибоко перерозподіляються по профілі ґрунту, що змінює його поверхню, призводить до підвищення температури і швидкості окислення, прискорює, в свою чергу, розклад органічної речовини у всьому обробленому шарі. За плоскорізного обробітку ґрунту післяжнивні залишки залишаються у верхніх шарах ґрунту і потребується більше часу на їх розкладання. Тривалість розкладання післяжнивних решток і соломи, визначається переважно кліматичними умовами (вологістю і температурою), кількістю біомаси культури, виробленої і залишеної на поверхні ґрунту [3, 6].

Солома була і залишається альтернативною у системі удобрення, проте її ефективність завжди залежатиме від дотримання відповідної технології, пов'язаної у першу чергу, з азотним режимом ґрунту внаслідок широкого співвідношення C:N, способом внесення та заробки. Тому покращення азотного режиму при застосуванні соломи на добриво є важливим фактором впливу як на урожайність культур, так і покращення поживного режиму ґрунту [2].

Удобрювальна ефективність тони соломи є еквівалентною 3,5-4,0 т напівперепрілого гною. Для оцінки соломи, як органічного добрива, особливе значення має співвідношення вуглецю і азоту, яке визначає не лише швидкість розкладання, а й напрям змін в азотному режимі ґрунту. Найбільш інтенсивно гуміфікація органічної речовини відбувається за внесення азотних добрив з розрахунку 1 кг діючої речовини азоту на кожну тону пожнивних решток. Крім того, солома є джерелом мінеральних елементів і містить в 1 тоні 4-5 кг азоту, 1-1,2 кг фосфору, 12-18 кг калію, 2-3 кг кальцію, 0,8-1,2 кг магнію, 1-1,6 кг сірки, а також мікроелементів: бору - 5 г, міді - 3 г, марганцю - 15 г, цинку - 15 г [4, 7].

До складу органічної речовини соломи входять всі необхідні рослинам поживні речовини, які мікрофлорою ґрунту мінералізуються в легкодоступні форми. Крім того, целюлоза, пентозани, геміцелюлоза та лігнін (до 80%) є вуглецевими енергетичними матеріалами для ґрунтової мікрофлори [1].

Комплексний за складом і ефективний за дією біопрепарат «Біодеструктор стерні» призначений для обробки стерні і ґрунту після збирання злакових культур, кукурудзи, сорго, бобових та інших культур, а також сидератів безпосередньо перед дискуванням або оранкою [5].

На відміну від традиційної технології (спалювання або заорювання рослинних залишків) біодеструктор прискорює розкладання рослинних залишків, не знищуючи цінну органіку, чим збільшує вміст елементів живлення у ґрунті.

Методика досліджень. Дослідження проводили на дослідному полі Миколаївського ДАУ (нині НАУ) на чорноземі південному упродовж 2009-2011 рр. Після збирання ячменю ярого стерню обробляли біодеструктором у дозі 2 літри біопрепарату з додаванням 30 кг аміачної селітри та витратою робочого розчину 300 літрів на 1 га, після чого проводили дискування стерні важкою дисковою бороною БДТ-7 на глибину 10-12 см.

Схема досліду включала наступні варіанти:

Фактор А - спосіб основного обробітку ґрунту: 1. Полицевий (контроль) - оранка плугом ПЛН-5-35 на 20-22 см; 2. Безполицевий - дискування важкою дисковою бороною БДТ-7 на глибину 10-12 см.

Фактор В - дози мінерального добрива: 1. Без добрив (контроль);

2. N₃₀Р₃₀; 3. Розрахункова доза.

Фактор С - обробка стерні біодеструктором: 1. Без обробки (контроль); 2. З обробкою біодеструктором стерні.

Зразки ґрунту для визначення вмісту рухомих форм азоту, фосфору і калію в шарі ґрунту 0-30 см відбирали перед обробкою стерні ячменю ярого біодструкторомта через три місяці після обробки. Дослідження і обліки проводили за загальноприйнятими методиками та ДСТУ.

Результати досліджень. Наші дослідження показали, що до обробки стерні ячменю ярого біодеструктором, у середньому за роки досліджень та по фонах удобрення у ґрунті залежно від способу основного обробітку ґрунту вміст нітратів коливався в межах 1,1 - 1,14 мг/100 г ґрунту, рухомого фосфору - 5,11 - 5,26, а обмінного калію - 20,9 - 21,7 мг/100 г ґрунту (табл.1).

Таблиця 1. Вміст рухомих NРК у 0 - 30 см шарі ґрунту до обробки стерні ячменю ярого біодеструктором, мг/100 г ґрунту (середнє за 2009-2011 рр.)

Обробка стерні біодеструктором в середньому по фонах удобрення забезпечила збільшення вмісту нітратів у грунті за полицевого обробітку ґрунту на 26,9 %, а безполицевого - на 26,2 % (табл. 2).

Таблиця 2. Вплив біодеструктора стерні на вміст нітратів у 0 - 30 см шарі ґрунту, мг/100 г ґрунту (середнє за 2009-2011 рр.)

Обробка стерні біодеструктором по фону удобрення ячменю ярого по-різному впливала на вміст нітратів у ґрунті. Так, в середньому за роки досліджень і способах основного обробітку ґрунту, найбільше нітратів у ґрунті містилося за обробки біодеструктором стерні по фону розрахункової дози мінеральних добрив під ячмінь ярий, що перевищило варіант без обробки на 12,1 %.

Вміст рухомого фосфору в орному шарі ґрунту під дією біодеструктора стерні також мав тенденцію до незначного збільшення - у середньому за роки досліджень та по фонах удобрення на 2,0 % за полицевого і 3,8 % - за безполицевого обробітку ґрунту (табл. 3).

Таблиця 3. Вміст рухомого фосфору в орному (0 - 30 см) шарі ґрунту залежно від обробки стерні біодеструктором, мг/100 г ґрунту (середнє за 2009-2011 рр.)

За обробки стерні ячменю ярого біодеструктором вміст рухомого фосфору у ґрунті неістотно залежав від фону удобрення культури: за внесення N30Р30 під культуру та обробки стерні біодеструктором вміст цього елементу порівняно із варіантом без обробки збільшився в середньому по способах обробітку ґрунту на 1,8 %. Вміст обмінного калію в орному шарі ґрунту під дією біодеструктора стерні змінювався аналогічно Р2О5(табл. 4).

Таблиця 4. Вплив біодеструктора стерні на вміст обмінного калію в 0 - 30 см шарі ґрунту, мг/100 г ґрунту (середнє за 2009-2011 рр.)

Висновки

За обробки післяжнивних залишків ячменю ярого біодеструктором стерні сумісно з N₃₀, у ґрунті дещо збільшується вміст рухомих макроелементів. Так, у середньому за роки досліджень і фонах удобрення, на яких вирощували ячмінь ярий, за полицевого обробітку ґрунту вміст нітратів збільшився на 27,4 %, рухомого фосфору - на 2,05 %, обмінного калію - на 13,9 %, а за безполицевого - на 28,2, 3,8 та 14,7 % відповідно.

Література

ґрунтовий землеробство поживний

1.Авров О.А. Использование соломы в сельском хозяйстве. / О.А.Авров, З.М.Мороз.-Л.: Колос, 1979.-200 с.

2.Захарченко І.Г. Баланс азоту, фосфору і калію в землеробстві Української РСР. / І.Г.Захарченко, Г.С.Пироженко, Л.І.Шиліна // Землеробство.-1980.-Вип. 5. - С. 11-20.

3.Мариноха П. Микробиологическое оздоровление почв. / П.Мариноха // Агроном.-№3.-2010.-С. 28-29.

4.Мельник Ю.Ф. Ефективні техніко-технологічні рішення використання соломи (рекомендації). / Ю.Ф.Мельник, С.І.Мельник, О.О.Шевченко та ін. - К., 2008. - 64 с.

5.Нагорна О.В. Біодеструктор стерні - запорука родючості ґрунтів. // Аграрник -№ 5. - 2009.

6.Ривз Уэйн. Качество почвы - Агрономия. / Уэйн Ривз // Агроном.-№2.-2007.- С. 81-83.

7.Сайко В.Ф. Використання на удобрення побічної продукції рослинництва в Україні. / В.Ф.Сайко // Землеробство.-№81.-2009.-С.3-10.

8.Сенчук С.М. Ефективність біопрепаратів за вирощування сільськогосподарських культур. / С.М.Сенчук, О.В.Крикунова // Землеробство .- № 80.-2008.-С. 18-23.

Размещено на Allbest.ru