Коренева система відсадків і продуктивність маточника підщепи м9 залежно від субстрату та висоти підгортання

Размещено на http://www.allbest.ru/

Коренева система відсадків і продуктивність маточника підщепи м9 залежно від субстрату та висоти підгортання

Л.І. Чередниченко

Наведено результати досліджень впливу субстрату та висоти підгортання на параметри кореневої системи відсадків та продуктивність маточного насадження підщепи М9 в Лісостепу України

Ключові слова: маточник, підщепа М9, відсадки, висота підгортання, субстрат.

Генетично обумовлена здатність клонових підщеп після підгортання активно утворювати корені визначає якість відсадків [9]. Коренеутворенню сприяє забезпеченість повітрям і достатня кількість тепла та вологи у валку субстрату [6]. Практика країн з розвинутим садівництвом свідчить про високу ефективність органічних субстратів: тирси листяних і хвойних порід, у відсадкових маточниках клонових підщеп [7]. Зокрема, температура у валку за підгортання пагонів тирсою протягом вегетації знаходилася в межах 18-25 С, а за підгортання ґрунтом - 29-32 С [3]. Важливе значення для утворення, росту і розвитку коренів також має висота підгортання надземної частини маточних рослин. Порівняно з підгортанням на висоту 10-15 та 15-20 см, підгортання на висоту 25-30 см збільшує вихід стандартних відсадків на 30-90% [5]. Тому вивчення впливу субстрату та висоти підгортання на продуктивність маточника клонової підщепи яблуні М9 є актуальною проблемою в умовах Лісостепу України.

Методика досліджень. Дослідження виконано протягом 2009-2010 рр. в маточному насадженні підщепи М9. Маточні насадження підщепи яблуні М9 закладено способом вертикальних відсадків навесні 2008 р. за схемою 1,4 х 0,25 м (28571 шт./га). Пагони підгортали ґрунтом або тирсою, у контрольному варіанті - підгортали ґрунтом на висоту 25 см. Перше підгортання виконували з досягненням пагонами висоти 15-20 см, друге підгортання - 30-40 і третє - 50-60 см [4]. Висота валка за першого і другого підгортання становила, відповідно, 10 і 20 см, а за третього - 25, 30 або 35 см.

Площа облікових ділянок 1,75 м2; на кожній ділянці розміщено по п'ять облікових кущів [8]. Ділянки розміщено рендомізовано з трьохразовим повторенням. Догляд виконували згідно загальноприйнятих рекомендацій Інституту садівництва УААН [10]. Обліки та спостереження вели загальноприйнятими методами [8]. Товарну якість підщеп визначали за ОСТ 10 124-88. кореневий підщепа яблуня

Результати досліджень. Якість відсадків клонових підщеп у значній мірі визначається наявністю необхідної довжини зони окорінення і достатньої кількості добре розгалужених коренів, тому здатність утворювати корені на підгорнутій частині пагона є однією з важливих показників підщепи.

Встановлено вплив досліджуваних факторів на довжину зони окорінення відсадків (табл. І) Так, у 2009 р. мінімальне значення аналізованого показника зафіксовано у відсадків з ділянок контрольного варіанту. Істотне збільшення довжини зони окорінення стосовно контролю (відповідно, на 7,0 та 8,5 см) виявлено за підгортання маточних кущів ґрунтом на висоту 30 і 35 см. Підгортання тирсою сприяло значному збільшенню значення аналізованого показника, порівняно з підгортанням ґрунтом. Максимально ефективним у 2009 р. виявилося підгортання пагонів тирсою на висоту 35 см: довжина зони окорінення відсадків на 3,2-25,7 см переважала решту досліджуваних варіантів.

Схожу закономірність спостерігали у 2010 р. Слід відмітити, що найбільшою довжиною зони окорінення вирізнялися відсадки з ділянок, де маточні кущі підгортали на висоту 35 см.

Пересічно за роки досліджень максимальне значення аналізованого показника виявлено за підгортання пагонів тирсою на висоту 35 см. Згідно усереднених даних, за використання тирси зона окорінення відсадків зросла на 10,4 см, порівняно з підгортанням рослин ґрунтом.

Виявлено, що кількість вузлів коренів на відсадках залежала від субстрату та висоти підгортання (див. табл. 1). Так, у 2009 р. більшу кількість вузлів коренів зафіксовано на відсадках з ділянок, де маточні кущі підгортали на висоту 35 см: за підгортання ґрунтом - 4,2 шт., за підгортання тирсою - 6,3 шт. Використання для підгортання тирси сприяло суттєвому збільшенню величини аналізованого показника, порівняно з підгортанням ґрунтом.

У 2010 р. найменшу кількість вузлів коренів виявлено на відсадках з ділянок контрольного варіанту - 1,1 шт., що на 1,4-8,5 шт. менше, порівняно з рештою досліджуваних варіантів. Істотному збільшенню кількості вузлів коренів сприяло підгортання ґрунтом на висоту 30 і 35 см та підгортання тирсою на висоту 25, 30 і 35 см. Максимального ефекту досягнуто за підгортання пагонів тирсою на висоту 35 см: кількість вузлів коренів зросла на 2,5-8,5 шт.

Таблиця І

Окорінення відсадків підщепи М9 залежно від субстрату та висоти підгортання маточного куща

к* - контроль;

Пересічно за роки досліджень відсадки з ділянок, де маточні кущі підгортали ґрунтом, за кількістю вузлів коренів суттєво поступалися відсадкам з ділянок, де застосовували тирсу. Серед досліджуваних варіантів найбільшу кількість коренів забезпечило підгортання пагонів тирсою на висоту 35 см.

Схожу закономірність виявлено для довжини кореневої системи та кількості коренів (табл. ІІ). Зокрема, найменшою довжиною кореневої системи вирізнялися відсадки з ділянок контрольного варіанту. Підгортання маточних кущів ґрунтом на висоту 30 або 35 см сприяло значному збільшенню величини аналізованого показника.

За підгортання тирсою довжина кореневої системи суттєво збільшилася. Максимальним значенням аналізованого показника вирізнялися відсадки з ділянок, де пагони підгортали тирсою на висоту 35 см: у 2009 р. довжина кореневої системи відсадків зросла на 5,4-28,2 см, у 2010 р. - 2,6-23,3 см. Пересічно за роки досліджень найбільшу довжину кореневої системи виявлено за підгортання маточних рослин тирсою на висоту 35 см..

Найменшу кількість коренів виявлено на відсадках з ділянок контрольного варіанту: у 2009 р. - 4,8 шт., у 2010 р. - 3,7 шт./відсадок. Підгортання маточних рослин ґрунтом на висоту 30 або 35 см сприяло значному збільшенню величини аналізованого показника. Проте, більш ефективним виявилося використання для підгортання тирси. Найбільшу кількість коренів виявлено за підгортання рослин тирсою на висоту 35 см.

Таблиця ІІ

Параметри кореневої системи відсадків підщепи М-9 залежно від субстрату та висоти підгортання маточного куща

к* - контроль;

Згідно усереднених даних, на 1,5-12,3 шт. більше коренів на відсадках забезпечило підгортання пагонів тирсою на висоту 35 см.

Одним з факторів, що визначає продуктивність маточного насадження, є субстрат для підгортання [1]. При підгортанні ґрунтом переважна більшість приростів не окорінюється, а окорінені утворюють малу кількість коренів. Негативними наслідками підгортання ґрунтом є заглиблення стовбура маточної рослини, що в майбутньому призводить до зрідження насадження і зниження продуктивності маточника [2].

Дослідженнями встановлено вплив субстрату та висоти підгортання маточного куща на загальний вихід відсадків (табл. ІІІ).

У 2009 р. найменший загальний вихід відсадків виявлено за підгортання маточних рослин тирсою на висоту 30 см. За підгортання пагонів ґрунтом на висоту 25 або 30 см значення аналізованого показника зросло, відповідно, на 3,8 та 7,7 тис. шт. Максимальний загальний вихід відсадків одержано за підгортання маточних рослин ґрунтом на висоту 35 см і тирсою на висоту 25 см.

Таблиця ІІІ

Вихід відсадків підщепи М9 залежно від субстрату та висоти підгортання маточного куща

к* - контроль;

У 2010 р. загальний вихід відсадків суттєво збільшився, порівняно з попереднім роком. Мінімальне значення аналізованого показника виявлено за підгортання маточних рослин тирсою на висоту 30 см. Збільшення загального виходу відсадків зафіксовано за підгортання тирсою або ґрунтом на висоту 25 см Максимального ефекту досягнуто підгортанням тирсою чи ґрунтом на висоту 35 см: загальний вихід відсадків становив 123,8 та 133,3 тис. шт./га відповідно. Слід зазначити, що суттєвої різниці між досліджуваними варіантами не виявлено.

Пересічно за роки досліджень найбільший загальний вихід відсадків виявлено за підгортання маточних рослин ґрунтом на висоту 35 см - 99,1 тис. шт., що на 5,7-17,2 тис. шт. переважає решту досліджуваних варіантів.

Найменшу кількість стандартних відсадків у 2009 р. одержано з ділянок контрольного варіанту - 11,4 тис. шт./га або 20,0% від загального виходу. Суттєве збільшення аналізованого показника (на 15,2-41,9 тис. шт.) виявлено для решти досліджуваних варіантів. Максимально ефективним виявилося підгортання маточних кущів тирсою на висоту 35 см - вихід стандартних відсадків становив 53,3 тис. шт./га або 84,9% від загального виходу.

У 2010 р. вихід стандартних відсадків суттєво зріс, порівняно із попереднім роком, за винятком контрольного варіанту. Так, за підгортання пагонів ґрунтом на висоту 30 см вихід стандартних підщеп у 2010 р. на 15,3 тис. шт. більший, порівняно з 2009 р. Проте, частка їх у структурі виходу відсадків склала 43,8% у 2009 р., а в 2010 р. зменшилася на 9,4% і становила 34,4%. Схожу закономірність спостерігали для решти досліджуваних варіантів. Найбільше стандартних відсадків одержано за підгортання пагонів тирсою на висоту 35 см: 95,3 тис. шт. або 76,9% від загального.

Пересічно за роки досліджень за підгортання ґрунтом на висоту 35 см вихід стандартних відсадків збільшився на 8,6 і 31,5 тис. шт., порівняно з підгортанням ґрунтом на висоту 30 см та контрольним варіантом. Проте використання тирси сприяло значному збільшенню аналізованого показника стосовно зазначених варіантів. Найбільший вихід стандартних відсадків забезпечило підгортання маточних рослин тирсою на висоту 35 см.

Висновки

Отже, підгортання надземної частини маточних рослин підщепи М9 тирсою на висоту 35 см покращує умови росту кореневої системи відсадків: довжина зони окорінення відсадків збільшується на 3,2-25,8 см, кількість вузлів коренів - на 1,6-6,2 шт./відсадок, довжина кореневої системи - на 4,0-25,8 см, а кількість коренів - на 1,5-12,3 шт./відсадок. При цьому суттєво зростає вихід стандартних відсадків і становить 74,3 тис. шт./га або 79,6% від загального виходу.

Література

Бокован И.П. Побегообразовательная способность и качество отводков вегетативных подвоев яблони / И.П. Бокован // Садоводство, виноградарство и виноделие Молдавии. -1972.- № 5.- С. 31-35.

Верзилин А.В. Влияние органического субстрата и сроков закладки маточников на приживаемость и активность ростовых процессов растений / А.В. Верзилин, Н.В. Верзилина // Садоводство и виноградарство. - 2003. - № 4. - С. 12-14.

Верзилина Н.В. Повышение продуктивности маточников слаборослых клоновых подвоев яблони / Н.В. Верзилина, А.В. Верзилин // Садоводство и виноградарство. - 2002. - № 4. - С. 9-11.

Выращивание плодовых и ягодных саженцев / [Майдебура В.И., Васюта В.М., Мережко И.М., Бурковский В.В.]; под ред. В.И. Майдебуры. - К.: Урожай, 1984. - 232 с.

Каплин Е.А. Влияние высоты окучивания на укоренение отводков в интенсивном маточнике яблони / Е.А. Каплин // Научные основы эффективного садоводства. - Мичуринск, 2006. - С. 149-160.

Мак-Миллан Броуз Ф. Размножение растений / Мак-Миллан Броуз Ф. ; пер. с англ. - М. : Мир, 1992. - С. 108.

Мельник О.В. Способи відкривання маточників / О.В. Мельник // Новини садівництва. - 2003. - № 2. - С. 18.

Методика изучения подвоев плодовых культур в Украинской ССР / Под ред. М.В. Андриенко и И.П. Гулько. - К.: УААН-УНИИС, 1990. - 104 с.

Розсоха Є.В. Вивчення нових клонових підщеп для яблуні у маточнику і розсаднику / Є.В. Розсоха, Н.Ф. Чигирин // Сад, виноград і вино України. - 2002. - № 1-2. - С. 26-27.

Типові технологічні карти вирощування садивного матеріалу плодових та ягідних культур / За редакцією О.Ю. Єрмакова. - К. : Інститут аграрної економіки УААН, 2002. - 70 с.Размещено на Allbest.ru