Оцінка колекційного матеріалу сої за рівнем накопичення білка в умовах південного степу

Аналіз впливу погодних умов і генотипу на кількість накопиченого білка в сої. Можливість залучення виділених сортів до селекційного процесу для створення нового вихідного матеріалу з покращеним хімічним складом в умовах південного степу України.

Рубрика Сельское, лесное хозяйство и землепользование
Вид статья
Язык украинский
Дата добавления 24.08.2020
Размер файла 29,2 K

Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже

Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.

Размещено на http://www.allbest.ru/

Миколаївський державний аграрний університет

ОЦІНКА КОЛЕКЦІЙНОГО МАТЕРІАЛУ СОЇ ЗА РІВНЕМ НАКОПИЧЕННЯ БІЛКА В УМОВАХ ПІВДЕННОГО СТЕПУ

І.А. ХОРСУН, аспірантка

Анотація

соя білок селекційний сорт

В статті наведені дані трирічних досліджень по вивченню рівня білковості 58 сортами сої, які походять із 13 країн світу. Аналізується вплив погодних умов і генотипу на кількість накопиченого білка. Показана можливість залучення виділених сортів до селекційного процесу для створення нового вихідного матеріалу з покращеним хімічним складом.

Ключові слова: соя, сорт, білок.

Summary

Khorsun

“Estimation of the soybean collection material on level of the protein accumulation in condition south Steppe”

The article dials with results of three-year study protein level of 58 soybeans varieties, which origin from 13 countries of the world. We analysed influence of the weather conditions and genotype on protein accumulation. It is shown possibility comprise of chosen varieties in plant-breeding process for making the new source material with perfected by chemical composition.

Key words: soybean, variety, protein.

Виклад основного матеріалу

Соя (Glycine max L.) за посівними площами і валовим збором насіння є головною зернобобовою культурою світу. Вирощують її більше 40 країн світу на загальній площі біля 100 млн. га. Таке велике поширення сої пояснюється універсальністю її використання як важливої продовольчої, олійної, технічної і кормової культури. Зумовлено це винятково сприятливим поєднанням у насінні органічних і мінеральних речовин [1,2].

За хімічним складом насіння сої є унікальним. Воно містить у середньому 39 % (33 - 52 %) білків, 20 % (14 - 25%) напіввисихаючої олії, 24 % вуглеводів, 5 % зольних, а також потрібні для організму людини і тварин різні ферменти, вітаміни А, В, С, Д, Е та інші важливі органічні й неорганічні сполуки [3].

В Україні вона має давню історію, хоча нарощування її виробництва чергувалось із спадами. Останніми роками сформувались ринкові умови, діють економічні фактори і виробництво сої зростає. У 2011 році її валовий збір перевищив 2 млн. т.

Відбуваються зміни у розміщенні посівів сої за ґрунтово - кліматичними зонами. У 2005 р. 47,6 % посівів цієї культури було в зоні Лісостепу, в Степу - 50,5, на Поліссі - 1,9 %, але поступово її ареал вирощування перемістився у більш північні райони [1,2].

Матеріали та методика досліджень. Матеріалом для досліджень служили 58 сортів із колекційного розсадника сої із 13 країн світу.

Польові дослідження проводили на експериментальній базі Селекційно-генетичного інституту НААНУ (с. Дачне Біляївського району Одеської області). Насіння сортів висівали однорядковими ділянками довжиною 1,5 м із міжряддями 45 см, кожен 20 - й рядок засівався сортом стандартом - Аркадія одеська. Кількість насінин у рядку 45 штук.

Дослідження із вивчення накопичення білка в насінні сої проводили протягом 2008 - 2010 років, які значно різнились за погодними умовами (таблиця І). Аналіз вмісту білка в насінні проводили в лабораторії біохімії СГІ за методом К'єльдаля.

Таблиця І

Метеорологічні умови вегетаційного періоду 2008 - 2010 років

Температура, оС

Місяць

2008

2009

2010

Квітень

10,2

11,1

10,3

Травень

15,0

16,3

16,7

Червень

21,3

21,4

21,9

Липень

22,5

24,5

24,5

Серпень

24,0

22,3

26,2

Вересень

16,5

18,7

17,9

Середнє, оС

18,3

19,1

19,6

Опади, мм

Місяць

2008

2009

2010

Квітень

52,4

0,0

48,2

Травень

15,3

26,9

76,3

Червень

41,0

22,5

68,6

Липень

102,8

41,0

57,5

Серпень

2,3

29,5

32,0

Вересень

118,4

49,0

67,3

Сума, мм

332,2

168,9

349,9

Результати досліджень. Для наших досліджень ми виділили 58 високобілкових сортів сої (таблиця ІІ).

Сорт - стандарт Аркадія одеська у середньому за три роки показав білковість 39,7 % (розмах за роками 38,4 - 40,42 %) при коефіцієнті варіації 2,93 %.

Мінімальні значення рівня білка спостерігали у 2008 році у сорту Гібрид 833/92 - 36,9 %, форми Із Благовіщенська - 37,4 %, по 37,5 % у сортів 76-10 та Dornburger Weissbluhende і 37,9 % у сорту 433(1), хоча у наступні роки вони мали білковість вище 39,0 - 40,0 %, що свідчить про їх селекційний потенціал. Ці сорти мають різкий стрибкоподібний характер накопичення білка, в залежності від умов, які складаються, різниця між крайніми значення досягала 7 - 8 %.

У цей рік також проявились сорти із вмістом білка вище 40 %: Соя для виготовлення поліпшеної суміші білка (44,8 %), ВІР 5048 (42,6 %), RAH - 182 x Dong nong (42,3 %), June de Desme (42,2 %). В цілому, коефіцієнт варіації даної ознаки за всіма вивченими генотипами склав 4,12%.

Таблиця ІІ

Вміст білка у насінні колекційних сортів сої

Назва сортозразка

Походження

Вміст білка, %

S

Sxсер

V, %

2008

2009

2010

Сер.

1

2

3

4

5

6

7

8

9

К-1BF97014№11

Китай

39,4

40,99

42,70

41,03

1,65

0,95

4,02

IR 01185

«

40,0

43,88

41,16

41,68

1,99

1,15

4,78

Гу-цзя-цзи

«

38,8

42,57

40,00

40,46

1,93

1,11

4,76

Mandarin 2

«

40,1

39,70

40,82

40,21

0,57

0,33

1,41

IR 01587

«

38,4

41,20

42,77

40,79

2,21

1,28

5,43

Ti yu 66

«

38,3

41,33

41,16

40,26

1,70

0,98

4,23

Уссурійська 647

Росія

39,0

42,18

42,65

41,28

1,99

1,15

4,81

Уссурійська 28

«

39,0

43,70

40,66

41,12

2,38

1,38

5,80

Приморська 1099

«

36,8

43,86

42,32

40,99

3,71

2,14

9,06

ВУ - 4443

«

38,3

43,25

39,50

40,35

2,58

1,49

6,40

Із Благовіщенська

«

37,4

43,34

39,33

40,02

3,03

1,75

7,57

Соєр 18-97

«

38,0

43,21

38,99

40,07

2,77

1,60

6,91

Соєр 2991

«

41,8

41,12

39,65

40,86

1,10

0,63

2,69

ВІР 5048

«

42,6

43,72

40,42

42,25

1,68

0,97

3,97

Куйбишевська 77

«

40,0

42,99

39,49

40,83

1,89

1,09

4,63

Polland Yellow

США

38,1

42,41

39,83

40,11

2,17

1,25

5,41

Amsoy 71

«

38,3

44,46

41,65

41,47

3,08

1,78

7,44

TRG

«

38,7

43,86

43,81

42,12

2,96

1,71

7,04

IA 3006

«

38,8

44,25

43,15

42,07

2,88

1,66

6,85

ST - 26086

«

39,4

43,21

43,15

41,92

2,18

1,26

5,21

NON - GMO Lot code TD

«

39,6

43,02

43,48

42,03

2,12

1,22

5,04

NON - GMO Soybeans Lot TD

«

38,3

43,20

42,56

41,35

2,66

1,54

6,44

NON - GMO Lot code PTB-D

«

40,2

42,49

44,26

42,32

2,04

1,18

4,81

MON - 07

«

38,7

42,40

39,83

40,31

1,90

1,09

4,70

PI 297532

«

38,6

41,70

40,32

40,21

1,55

0,90

3,86

76-41

«

39,5

41,30

40,49

40,43

0,90

0,52

2,23

76-10

«

37,5

44,22

42,13

41,28

3,44

1,99

8,33

Pagoda

Канада

41,2

44,15

41,16

42,17

1,71

0,99

4,07

Weibull

Швеція

39,6

40,65

39,98

40,08

0,53

0,31

1,33

Rana

Чехія

41,6

44,12

40,99

42,24

1,66

0,96

3,93

Holesavska

«

39,6

42,53

45,78

42,64

3,09

1,78

7,25

Varbrunnea

Німеччина

41,0

42,50

41,64

41,71

0,75

0,43

1,80

Dornburger Weissbluhende

«

37,5

43,08

39,44

40,01

2,83

1,64

7,08

Bitterhols gebbe fruhe

«

42,5

37,08

42,62

40,73

3,16

1,83

7,77

Semu 8001

«

41,5

43,50

41,77

42,26

1,09

0,63

2,57

Із Baltimore

Франція

40,9

43,44

40,82

41,72

1,49

0,86

3,57

June de Desme

«

42,2

44,37

44,42

43,66

1,27

0,73

2,90

Polan x Weibul

Білорусь

40,1

42,08

38,95

40,38

1,58

0,91

3,92

RAH - 185 x 351-3(88)

«

39,9

42,47

38,17

40,18

2,16

1,25

5,38

RAH - 182 x Dong nong

«

42,3

46,20

41,29

43,26

2,59

1,50

5,99

RAH - 182 x Progress

«

39,9

42,20

40,33

40,81

1,22

0,71

3,00

RAH - 182 x Kolekcyina

«

40,2

41,67

40,99

40,95

0,74

0,42

1,80

Піна

«

39,3

44,74

38,03

40,69

3,56

2,06

8,76

Прип'ять

«

41,5

41,01

38,03

40,18

1,88

1,08

4,67

Ствіга 1

«

40,2

41,72

38,50

40,14

1,61

0,93

4,01

Войва

Латвія

40,2

40,94

40,38

40,51

0,39

0,22

0,95

РІ 132.207

Голландія

42,3

44,38

41,91

42,86

1,33

0,77

3,10

Otunato

Японія

42,0

43,64

44,28

43,31

1,18

0,68

2,72

Kitamishiro

«

39,0

42,78

41,74

41,17

1,95

1,13

4,74

Соя для вигот. поліпш. сум. білка

«

44,8

47,12

46,33

46,08

1,18

0,68

2,56

Соя для вигот. соєв. молока

«

41,7

40,87

40,66

41,08

0,55

0,32

1,34

Крепиш

Україна

38,9

43,60

39,52

40,67

2,55

1,47

6,28

433(1)

«

37,9

42,91

39,22

40,01

2,60

1,50

6,49

Гібрид 906

«

41,2

39,47

39,35

40,01

1,04

0,60

2,59

Гібрид 833/92

«

36,9

42,47

41,00

40,12

2,89

1,67

7,19

Терезинська 24

«

39,6

41,67

40,26

40,51

1,06

0,61

2,61

Альтаїр

«

40,0

42,10

38,05

40,05

2,03

1,17

5,06

Аркадія одеська

стандарт

38,4

40,34

40,42

39,70

1,14

0,66

2,93

Середнє за рік

39,78

42,64

41,07

4,69

S

1,64

1,63

1,89

сер

0,22

0,21

0,25

V, %

4,12

3,82

4,60

4,18

Найстабільнішим за значенням коефіцієнта варіації виявився сорт Войва (V = 0,95 %), який щорічно показував білковість в межах 40,0 - 40,99 %. Також за цим показником можна виділити сорти Weibull (V = 1,33 %, білковість 40,08 %), Mandarin 2 (V = 1,41 %, білковість 40,21 %), Соя для виготовлення соєвого молока (V = 1,34 %, білковість 41,08 %), RAH - 182 x Kolekcyina (V = 1,80 %, білковість 40,95 %).

У 2009 році була найменша кількість опадів за період досліджень (168,9 мм) при високому рівні температури. Але саме за таких умов всі сорти накопичили максимальні значення рівня білка. На цьому фоні виділились - Соя для виготовлення поліпшеної суміші білка (47,12 %), RAH - 182 x Dong nong (46,20 %), Піна (44,74 %) тощо. І лише сорт Bitterhols gebbe fruhe знизив білковість на 5 %.

Середньорічний показник вмісту білка досяг 42,64 % із низькою генотиповою варіацією 3,82 %.

Літо 2010 року склалось так, що у період «цвітіння - формування бобів» була понижена температура і значна кількість опадів, а у фазі «достигання» аномально висока температура спричинила запал насіння.

В цей рік накопичили підвищену кількість білка такі сорти, як Соя для виготовлення поліпшеної суміші білка (46,33 %), Holesavska (45,78 %), June de Desme (44,42 %), Otunato (44,28 %).

Таким чином, 3-річне випробування показало, що значний потенціал підвищеної білковості мають сорти: ВІР 5048 (42,25 %), TRG (42,12 %), IA 3006 (42,07 %), NON - GMO Lot code TD (42,03 %), Pagoda (42,17 %), Rana (42,24 %), Holesavska (42,64 %), June de Desme (43,63 %), Semu 8001 (42,26 %), RAH - 182 x Dong nong (43,26 %), Соя для виготовлення поліпшеної суміші білка (46,08 %), РІ 132.207 (42,86 %), Otunato (43,31 %).

Крім того, аналізуючи дані досліджень можливо зробити висновок, що на накопичення білка в умовах Одеської області рівнозначно впливають як умови вирощування так і генетичні особливості сортів. Середній коефіцієнт варіації за роками склав 4,69 %, а в залежності від генотипу 4,18 %. Ці дані підтверджують результати дисперсійного аналізу (таблиця ІІІ).

Таблиця ІІІ

Дисперсійний аналіз накопичення білка у сої

Дисперсія

Сума квадратів

Ступені свободи

Середній квадрат

F факт.

F 0,05

Сила впливу фактору

Загальна

746,09

173

Повторень

237,91

2

31,89

Варіантів

235,29

57

4,13

1,72

1,48

31,54

Залишку

272,89

114

2,39

36,58

Похибка досліду

0,10

Похибка різниці середніх

0,14

НІР 0,01, %

0,37

t 0,01

2,62

НІР 0,05, %

0,28

t 0,05

1,98

Відносна похибка

0,24

Він свідчить, що накопичення білка за три роки, визначається рівномірно впливом як генотипу так і зовнішніх факторів, хоча рівень впливу неврахованих в досліді факторів (36,58 %) перевищує і ступінь впливу умов року і генотипу.

Висновки

Виділені і вивчені нами за три роки сорти сої доцільно використовувати у селекційних програмах з метою створення нового вихідного матеріалу з підвищеним вмістом білка.

Література

1. Бабич А.О. Сучасне виробництво і використання сої. (Modern soybean production and utilization.). К.: Урожай, 1993. 432с.: іл

2. Січкар В.І., Лаврова Г.Д., Коруняк О.П. Народно - господарське значення сої та використання її у харчовій промисловості. // «Вісник аграрної науки Причорномор'я» МДАУ Спец. випуск 3(23) у двох томах, 2003.

3. Зінченко О.І. та ін. Рослинництво: Підручник / О.І. Зінченко, В.Н. Салатенко, М.А. Білоножко; За ред. О.І. Зінченка. К.: Аграрна освіта, 2001. 591 с.: іл..

Размещено на Allbest.ru


Подобные документы

Работы в архивах красиво оформлены согласно требованиям ВУЗов и содержат рисунки, диаграммы, формулы и т.д.
PPT, PPTX и PDF-файлы представлены только в архивах.
Рекомендуем скачать работу.