Регулювальна дія елементів живлення у изначенні загально-хімічної структури урожаю бульб топінамбура
Дослідження регулювальної дії основних елементів живлення на створення загально-хімічної формули прибавки урожаю бульб топінамбура в умовах застосування різних добрив, як активного регулятора багатьох фізіологічних процесів рослинного організму.
Рубрика | Сельское, лесное хозяйство и землепользование |
Вид | статья |
Язык | украинский |
Дата добавления | 24.08.2020 |
Размер файла | 25,6 K |
Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже
Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.
Размещено на http://www.allbest.ru/
УДК 631.82:631.811:635.24.004.12:636.1.085.1
Регулювальна дія елементів живлення у изначенні загально-хімічної структури урожаю бульб топінамбура
В.Л. Пую, кандидат сільськогосподарських наук
Подільський державний аграрно-технічний університет
Досліджена регулювальна дія основних елементів живлення на створення загально-хімічної формули прибавки урожаю бульб топінамбура.
Ключові слова: мінеральні добрива, топінамбур, урожай бульб, суха речовина.
Загальноскладовими будь-якого біологічного тіла є тверда і рідка фази. Тверда - це органічна речовина, що є продуктом фотосинтезу, і зола - мінеральна частина. Рідка фаза - це кислотні і сольові розчини різних ступенів складності, колоїдна та вільна вода.
Потреба рослин у воді змінюється за періодами вегетації, а в, так звані, критичні періоди, набуває найбільшої чутливості до її нестачі: у озимих та ярих колосових - це «вихід в трубку - наливання зерна»; у кукурудзи - «цвітіння - молочна стиглість»; у зернобобових і гречки - «цвітіння - наливання зерна»; в картоплі, топінамбурі та ін. - «бутонізація - масове бульбоутворення» [1-2]. До і після критичного періоду можливе зниження вологості ґрунту на 10-20 % порівняно з оптимальним рівнем [3].
За даними І.П. Рихлівського добові витрати води топінамбуром у 1,6-1,7 разів перевищують витрати у картоплі, де вони становлять 193 г за добу; у топінамбура - 323 г. На створення 1 г маси бульб витрати води у топінамбура - 113,5 г, картоплі - 70,8 г. Такий і значно більший рівень водоспоживання, пов'язаний з формуванням урожаю бульб топінамбуром, спостерігався при загальних витратах води 365 мм/га. На формування 1 т бульб топінамбура в середньому витрачалося 15 мм води з крайніми коливаннями від 7 до 22 мм [4].
В кінці ХХ ст. сільськогосподарське виробництво цілеспрямовано стає на шлях насичення кінцевих продуктів водою, так як це найбільш простий шлях підвищення продуктивності. Бажаєш отримати більш вагомі привіси тварини, послаб роботу серця - як наслідок почне рости маса тіла не за рахунок м'язів, а за рахунок насичення тіла водою. Хочеш підвищувати урожайність бульбоплодів - підбери дози і співвідношення добрив або інших факторів, що послаблять фізіологічну активність рослини і цим самим корінним чином змінять її водний режим.
Саме ці питання і стали лейтмотивом чинних досліджень, завдання яких показати, які прибавки в кількісному і якісному ракурсах отримуються при застосуванні добрив, як активного регулятора багатьох фізіологічних процесів рослинного організму.
Дослідження проводили на дослідному полі ПДАТУ у 2007-2009 рр. на чорноземі типовому важкосуглинковому.
Фізична формула орного шару на період сівби у 2007-2009 рр.: 58 % Ч 20 % Ч 22 % (тверда фаза, % Ч рідка фаза, % Ч газова фаза, %).
Об'єкт дослідження: Мінеральні добрива, як фактор дії на загально-хімічну структуру урожаю бульб топінамбура.
Предмет дослідження: Вміст води і сухої речовини в урожаї бульб топінамбура сорту Подільський 94. добриво бульба топінамбур
Опис сорту: тривалість вегетаційного періоду - 200 днів (відноситься до середньостиглої групи, зацвітає щорічно); тип використання - силосно-бульбовий; урожай товарних бульб - 33,6 т/га (стандарт - 26,1 т/га) з середньою масою однієї бульби - 74 г (стандарт - 51 г); урожай зеленої маси 40,4 т/га (стандарт - 32,8 т/га); вміст в бульбах сухої речовини становить 24,5 %, цукрів - 16,4 %, інуліну - 13,2 %, вітаміну С - 4,1 мг% [4].
В дослідженні використана класична повнофакторіальна схема Жоржа Віллема: 1) 0; 2) N; 3) Р; 4) К; 5) NР; 6) NК; 7) РК; 8) NРК з трьома видами добрив - аміачна селітра (N60), суперфосфат (Р60), 40%-на калійна сіль (К60); формула досліду 8 Ч 3 Ч 3, площа дослідної ділянки - 10 м Ч 5 м.
Обліку підлягали: урожайність та вологість бульб [5]. Статистична експертиза експериментальних даних проведена за матеріалами дисперсійного аналізу [6].
Послідовність аналітичної роботи передбачала аналіз варіантів досліду на урожайність натурального продукту (НП) - бульб (табл. І), збір сухої речовини - СР (табл. ІІ) і рідини - Н2О (табл. ІІІ); у порівнянні головних статистичних параметрів і визначенні рівнів подібності між ними (табл. ІV); виявленні регулювальної функції добрив на створення загально хімічної формули прибавки урожаю бульб топінамбура (табл. V).
За статистикою трирічна середня урожайність бульб топінамбура по досліду становила 30,2 т/га при коефіцієнті варіювання 20,3 % і силі впливу добрив 39 %.
Найменша урожайність виявлена на контролі - 25,7 т/га і найвища - 36,9 т/га - у варіанті з NРК; різниця між ними становила 11,2 т/га при НІР05 - 2,55 т. Високі відміни були характерні також і для варіантів із застосуванням азоту.
В порівнянні з контролем калій виявив нейтральну реакцію - урожай не змінився, а в порівнянні з сумісним азотом і фосфором дав від'ємні наслідки; відповідно 3,5 і 1,5 т/га (табл. І).
Таблиця І. Урожайність бульб топінамбура, культивованого за схемою Ж. Віллема (середнє за 2007-2009 рр.)
Схема досліду |
т/га |
Прості арифметичні різниці між варіантами та рівні статистичної значущості (* - 5 %, ** - 1 %, *** - 0,1 %) |
||||||||
0 |
N |
Р |
К |
NР |
NК |
РК |
NРК |
|||
0 |
25,7 |
0 |
** |
*** |
*** |
** |
*** |
|||
N |
29,9 |
4,2 |
0 |
* |
** |
* |
*** |
*** |
||
P |
27,2 |
1,5 |
-2,7 |
0 |
*** |
*** |
*** |
|||
K |
25,7 |
0,0 |
-3,5 |
-1,5 |
0 |
*** |
*** |
** |
*** |
|
NP |
32,8 |
7,1 |
2,9 |
5,6 |
7,1 |
0 |
** |
** |
||
NK |
34,3 |
8,6 |
4,4 |
7,1 |
8,6 |
1,5 |
0 |
*** |
* |
|
PK |
29,2 |
3,5 |
-0,7 |
2,0 |
3,5 |
-3,6 |
-5,1 |
0 |
*** |
|
NPK |
36,9 |
11,2 |
7,0 |
9,7 |
11,2 |
4,1 |
2,6 |
7,7 |
0 |
|
Статистика: |
||||||||||
x |
30,2 |
НІР05 = 2,01 Ч 1,27 = 2,55 НІР01 = 2,68 Ч 1,27 = 3,40 НІР001 = 3,50 Ч 1,27 = 4,44 |
||||||||
SІ |
7,29 |
|||||||||
V, % |
20,3 |
|||||||||
Dyx, % |
39 |
|||||||||
Sx, % |
3,0 |
|||||||||
n |
72 |
8 Ч 3 Ч 3 |
За табл. ІІ середній збір сухої речовини по досліду - 7,1 т/га, на контролі - 6,5 т/га, кращому варіанті (NPK) - 9,8 т/га; негативні результати - притаманні варіантам з внесенням азоту і калію. В першому випадку урожайність впала на 0,2 т/га, в другому - на 1,3 т/га при НІР05 - 0,96 т.
Мінливість урожайності сухої речовини, порівняно з бульбами, зросла на 7,3 % (27,6 % - 20,3 %) , а сила впливу добрив - на 2 % ( 41 % - 39 %) (табл. І і табл. ІІ).
Таблиця ІІ. Збір сухої речовини бульб топінамбура, культивованого за схемою Ж. Віллема (середнє за 2007-2009 рр.)
Схема досліду |
т/га |
Прості арифметичні різниці між варіантами та рівні статистичної значущості (* - 5 %, ** - 1 %, *** - 0,1 %) |
||||||||
0 |
N |
Р |
К |
NР |
NК |
РК |
NРК |
|||
0 |
6,5 |
0 |
** |
** |
*** |
|||||
N |
6,3 |
-0,2 |
0 |
* |
*** |
* |
*** |
|||
P |
6,8 |
0,3 |
0,5 |
0 |
** |
* |
*** |
|||
K |
5,2 |
-1,3 |
-1,1 |
-1,6 |
0 |
*** |
*** |
*** |
*** |
|
NP |
7,2 |
0,7 |
0,9 |
0,4 |
2,0 |
0 |
*** |
|||
NK |
8,0 |
1,5 |
1,7 |
1,2 |
2,8 |
0,8 |
0 |
* |
||
PK |
7,3 |
0,8 |
1,0 |
0,5 |
2,1 |
0,1 |
-0,7 |
0 |
*** |
|
NPK |
9,8 |
3,3 |
3,5 |
3,0 |
4,6 |
2,6 |
1,8 |
2,5 |
0 |
|
Статистика: |
||||||||||
x |
7,1 |
НІР05 = 2,01 Ч 0,48 = 0,96 НІР01 = 2,68 Ч 0,48 = 1,29 НІР001 = 3,50 Ч 0,48 = 1,68 |
||||||||
SІ |
1,02 |
|||||||||
V, % |
27,6 |
|||||||||
Dyx, % |
41 |
|||||||||
Sx, % |
4,7 |
|||||||||
n |
72 |
8 Ч 3 Ч 3 |
За структурною формулою загальнохімічного складу бульб головним чинником їх урожаю є рідина, середній вміст якої становить 76,5 % (23,1 т/га). Контрольний збір рідини в середньому за три роки становив 19,2 т/га, найвищі - у варіантах NPK - 27,1 т/га, NK - 26,3 т/га і NP - 25,6 т/га (табл. ІІІ).
В табл. І-ІІІ показані кількісні різниці між варіантних відмін і їх статистична значущість за критерієм t-Стьюдента, що є головним фігурантом у статистичних визначеннях НІР05, НІР01 і НІР001. Всього за кожним параметром (урожай бульб - «НП», збори рідини - «Р» і сухої речовини - «СР») зроблено по 28 парних порівнянь, відносно яких сформовані відсоткові групові структури за тіснотою зв'язків. В групі «НІР<05»міжваріантні відміни знаходяться на рівні похибки досліду, тому тіснота між ними практично нульова. В групі «НІР001», навпаки, відміни витримують найвищу критику, а тому тіснота зв'язків найвища. Продуктова робота всіх трьох параметрів («НП», «Р» і «СР») одновекторна і працює на урожай. І якби зазначені процеси були злагоджені, тобто генетично підкорені, всі структурні угрупування в табл. ІV були б однакові, що є наслідком повної процесуальної синхронності.
Проте, цього не спостерігається: в групі «НІР<05» «НП» становить 21,4 %, «Р» - 32,1 %, «СР» - 39,3 %, а в групі «НІР001», відповідно - 46,4, 50,0 і 35,7 %%.
Таблиця ІІІ. Збір рідини бульб топінамбура, культивованого за схемою Ж. Віллема (середнє за 2007-2009 рр.)
Схема досліду |
т/га |
Прості арифметичні різниці між варіантами та рівні статистичної значущості (* - 5 %, ** - 1 %, *** - 0,1 %) |
||||||||
0 |
N |
Р |
К |
NР |
NК |
РК |
NРК |
|||
0 |
19,2 |
0 |
*** |
*** |
*** |
** |
*** |
|||
N |
23,6 |
4,4 |
0 |
** |
** |
** |
** |
*** |
||
P |
20,4 |
1,2 |
-3,2 |
0 |
*** |
*** |
*** |
|||
K |
20,5 |
1,3 |
-3,1 |
0,1 |
0 |
*** |
*** |
*** |
||
NP |
25,6 |
6,4 |
2,0 |
5,2 |
5,1 |
0 |
*** |
|||
NK |
26,3 |
7,1 |
2,7 |
5,9 |
5,8 |
0,7 |
0 |
*** |
||
PK |
21,9 |
2,7 |
-1,7 |
1,5 |
1,4 |
-3,7 |
-4,4 |
0 |
*** |
|
NPK |
27,1 |
7,9 |
3,5 |
6,7 |
6,6 |
1,5 |
0,8 |
5,2 |
0 |
|
Статистика: |
||||||||||
x |
23,1 |
НІР05 = 2,01 Ч 0,97 = 1,95 НІР01 = 2,68 Ч 0,97 = 2,60 НІР001 = 3,50 Ч 0,97 = 3,40 |
||||||||
SІ |
4,27 |
|||||||||
V, % |
19,7 |
|||||||||
Dyx, % |
39 |
|||||||||
Sx, % |
3,0 |
|||||||||
n |
72 |
8 Ч 3 Ч 3 |
Отже, подібна розбіжність в межах груп свідчать, що урожайність топінамбура створюється завдяки фотосинтезу та інших гідротермічних процесів, що впливають на насиченість натурального продукту водою і різноманітними її похідними. Регулювальним механізмом в нашому випадку виступають добрива (табл. V).
Безумовно, що створення урожаю бульб (або іншого сільськогосподар-ського продукту), пов'язане з фотосинтезом сухої речовини і структуруванням її в різноманітні колоїдні системи, що є основою клітинного і міжклітинного соку. За логікою речей, названі процеси біологічно синхронізовані і знаходяться під прямим контролем спадкової (генетичної) системи організму. Всякі математичні виміри цих процесів мають давати результати на жорстко функціональному рівні, а перехід на нижчі кореляційні рівні свідчить, що крім основних генетично детермінованих процесів відбуваються модифікаційні, індуковані факторами випадкової дії. Саме це спостерігається у викладеній структурі статистичних оцінок між варіантних різниць урожайності бульб і зборів сухої речовини та плодової рідини (табл. ІV).
Таблиця ІV. Структура статистичних оцінок міжваріантних різниць урожайності бульб та зборів сухої речовини і рідини в середньому за 2007-2009 рр. за даними табл. І, ІІ і ІІІ
Схема досліду |
т/га |
Прості арифметичні різниці між варіантами та рівні статистичної значущості (* - 5 %, ** - 1 %, *** - 0,1 %) |
||||||||
0 |
N |
Р |
К |
NР |
NК |
РК |
NРК |
|||
0 |
19,2 |
0 |
*** |
*** |
*** |
** |
*** |
|||
N |
23,6 |
4,4 |
0 |
** |
** |
** |
** |
*** |
||
P |
20,4 |
1,2 |
-3,2 |
0 |
*** |
*** |
*** |
|||
K |
20,5 |
1,3 |
-3,1 |
0,1 |
0 |
*** |
*** |
*** |
||
NP |
25,6 |
6,4 |
2,0 |
5,2 |
5,1 |
0 |
*** |
|||
NK |
26,3 |
7,1 |
2,7 |
5,9 |
5,8 |
0,7 |
0 |
*** |
||
PK |
21,9 |
2,7 |
-1,7 |
1,5 |
1,4 |
-3,7 |
-4,4 |
0 |
*** |
|
NPK |
27,1 |
7,9 |
3,5 |
6,7 |
6,6 |
1,5 |
0,8 |
5,2 |
0 |
|
Статистика: |
||||||||||
x |
23,1 |
НІР05 = 2,01 Ч 0,97 = 1,95 НІР01 = 2,68 Ч 0,97 = 2,60 НІР001 = 3,50 Ч 0,97 = 3,40 |
||||||||
SІ |
4,27 |
|||||||||
V, % |
19,7 |
|||||||||
Dyx, % |
39 |
|||||||||
Sx, % |
3,0 |
|||||||||
n |
72 |
8 Ч 3 Ч 3 |
Внесення азоту забезпечує зростання урожайності топінамбура на рівні 4,2 т/га (16,3 %), в тому числі за рахунок сухої речовини - на 0,1 т/га (0,4 %) і води - на 4,1 т/га (15,9 %). Зрозуміло, що за таким співвідношенням складових натурального продукту важко стверджувати, що азот стимулював фотосинтез рослин і за його рахунок зросла урожайність бульб (табл. V).
Ще цікавіше справи з калієм, внесення якого залишило врожайність бульб без змін - 25,7 т/га. Проте, вміст сухої речовини в плодах зменшився на 1,0 т/га (3,9 %) і на стільки же збільшився за рахунок води. Отже, в даному випадку встановлюється факт гальмування фотосинтезу, як наслідок - істотне зниження вмісту сухої речовини, замість якої відбувається накопичення води, а з нею погіршення смакових якостей бульб. Подібне явище характерне картоплі і пов'язується з негативною дією хлору. Цей факт нами не оспорюється, оскільки головним результатом нашого дослідження є встановлення причин погіршення якості бульб - через надмірне її водонасичення.
Таблиця V. Виявлення регуляторного впливу мінеральних добрив на основні компоненти урожаю бульб топінамбура
Схема досліду |
Урожай та вологість бульб |
Загальнохімічні складові урожаю бульб, т/га |
Виявлення регуляторного впливу добрив на |
Кінцева формула приросту врожаю, % |
||||||
урожай бульб |
Н2О |
СР |
Н2О |
СР |
||||||
т/га |
% |
Н2О |
СР |
т/га |
т/га |
т/га |
||||
0 |
25,7 |
75,9 |
19,5 |
6,2 |
St |
St |
St |
St |
||
N |
29,9 |
79,0 |
23,6 |
6,3 |
4,2 |
4,1 |
0,1 |
98 |
2 |
|
P |
27,2 |
76,4 |
20,8 |
6,4 |
1,5 |
1,3 |
0,2 |
87 |
13 |
|
K |
25,7 |
79,8 |
20,5 |
5,2 |
0,0 |
1,0 |
-1,0 |
0 |
||
NP |
32,8 |
78,1 |
25,6 |
7,2 |
7,1 |
6,1 |
1,0 |
86 |
14 |
|
NK |
34,3 |
77,6 |
26,6 |
7,7 |
8,6 |
7,1 |
1,5 |
83 |
17 |
|
PK |
29,2 |
77,1 |
22,5 |
6,7 |
3,5 |
3,0 |
0,5 |
86 |
14 |
|
NPK |
36,9 |
78,0 |
28,8 |
8,1 |
11,2 |
9,3 |
1,9 |
83 |
17 |
|
х |
30,2 |
77,7 |
23,5 |
6,7 |
Х |
Х |
Х |
Х |
Порівняно з контролем високі врожаї бульб отримано при внесенні NР - 32,8 т/га (приріст 7,1 т/га - 27,6 %) і NК - 34,3 т/га (приріст 8,6 т/га - 33,5 %).
Саму високу врожайність в досліді отримано у варіанті з NРК - 36,9 т/га (приріст 11,2 т/га - 43,6 %).
На відміну більшості досліджень проведена нами робота не зупинилася на констатації варіантних порівнянь з контролем на предмет переваг в урожайностях бульб, а була продовжена у визначенні можливих співвідношень сухої речовини і води у їх приростах. Як наслідок, встановлені структурні формули для кожного експериментального випадку. Наприклад, при порівняні контролю з азотним варіантом формула приросту склала 98 % води і 2 % - сухої речовини. У варіантах «NР» і «РК» - відповідно 86 % і 14 %; в «Р» - 87 і 13 %, «NК» і «NРК» - 83 і 17 %.
Висновки і пропозиції. Урожайність рослинної продукції формується за рахунок фотосинтезу і водонасичення тканин. Залежно від рівня синхронності (збалансованості) цих процесів, утворення продукції проходить у нормально фізіологічному режимі або в режимі патологічних змін. Відповідно і отримана продукція поділяється на фізіологічно нормальну (повноцінну) і патологічну.
Оптимальною формулою урожаю приймаємо варіант співвідношення 83-86 % Н2О і 14-17 % СР. Такі співвідношення досягаються при застосуванні «Р», «NР», «NК», «РК» і «NРК».
Урожай бульб топінамбура повинен отоварюватися перерахунком на вміст в бульбах 85 % води і 15 % сухої речовини. Ці показники мають бути представлені в ДСТУ, як державні параметри якості продукції.
У виробничих умовах необхідно проводити перерахунок урожаю бульб, за методою подібною для зернових культур, тобто на 100 %-ву чистоту і вологість - 14 %.
Література
1. Зінченко О.І. Рослинництво: для студентів агрономічних спеціальностей ВУЗів / О.І. Зінченко, В.Н. Салатенко, М.А. Білоножко. - К.: Аграрна освіта, 2003. - 591 с.
2. Рослинництво: Підручник / В.Г. Влох, С.В. Дубковецький, Г.С. Кияк, Д.М. Онищук; За ред. В.Г. Влоха. - К.: Вища школа, 2005. - 382 с.
3. Технологія виробництва продукції рослинництва: навч. посіб. Ч. 1 / С.І. Мельник, О.Д. Муляр, М.Й. Кочубей, П.Д. Іванцов. - К.: Аграрна освіта, 2010. - 282 с.
4. Біологічні і агротехнічні основи сучасної технології вирощування топінамбура (аналітичний огляд та результати досліджень) / Рихлівський І.П. - К.: Фітосоціоцентр, 2000. - 224 с.
5. Методи біологічних та агрохімічних досліджень рослин і ґрунтів: Навчальний посібник для аграрних ВНЗ ІІІ-ІV рівнів акредитації. За ред. проф. З.М. Грицаєнко. - К.: НІЧЛАВА, 2003. - 316 с.
6. Доспехов Б.А. Методика полевого опыта. - М.: Колос, 1985. - 423 с.
Размещено на Allbest.ru
Подобные документы
Виборче поглинання елементів живлення рослинами: з повітря та через кореневу систему. Гідропонний спосіб вирощування. Найважливіші періоди в живленні рослин. Пошарове внесення добрив. Використання сирих калієвих добрив, нитрофоськи та бобів сидератів.
реферат [25,8 K], добавлен 15.06.2009Суть та процеси мінерального живлення рослин та характеристика їх основних класів. Залежність врожайності сільськогосподарських культур та агротехнічних показників родючості ґрунту від використаних добрив. Методика дослідження екологічного стану ґрунту.
курсовая работа [390,9 K], добавлен 21.09.2010Надходження поживних речовин в рослини і їх винос з врожаєм сільськогосподарських культур. Ставлення рослин до умов живлення в різні періоди росту. Фізіологічні основи визначення потреби в добривах. Складання системи добрив під культури в сівозміні.
дипломная работа [73,6 K], добавлен 20.11.2013Продуктивність агрофітоценозів тритикале озимого залежно від агротехнології вирощування. Характеристика сортів тритикале озимого, добрив, мікробних препаратів. Вплив мікробних препаратів на елементи структури і якісні параметри урожаю зерна тритикале.
дипломная работа [596,9 K], добавлен 26.12.2012Походження та господарське значення нуту, його класифікація, ботанічна та морфологічна характеристика. Вплив елементів технології вирощування нуту на економічні показники. Особливості формування урожаю нуту. Біоенергетична оцінка вирощування нуту.
дипломная работа [8,5 M], добавлен 10.12.2013Агрохімічні дослідження, необхідні для оцінки родючості ґрунту, встановлення науково обґрунтованих доз добрив, контролю за потребою сільськогосподарських культур в елементах живлення в процесі їх росту і розвитку, визначення якості продукції і добрив.
методичка [89,9 K], добавлен 21.05.2008Кормовиробництво як галузь аграрного виробництва. Біологічні особливості росту та розвитку кормових культур. Розрахунок потреби в кормах на господарський рік (від урожаю планового до урожаю наступного року). Аналіз ефективності зеленого конвеєру.
курсовая работа [193,5 K], добавлен 11.03.2015Розрахунок вартості кормів та потреби в них в кормоодиницях, за видами та натуральному виразі на календарний і господарський рік (від урожаю планового року до урожаю майбутнього) виходячи з нормативів витрат на 1 голову або 1 ц продукції тваринництва.
практическая работа [9,8 K], добавлен 03.08.2011Хвороби культур, закономірності розвитку патологічних процесів - об'єкт дослідження сільськогосподарської фітопатології. Готика - важке захворювання картоплі. Узагальнення інформації про збудника хвороби. Морфологічні та біологічні особливості патогену.
контрольная работа [818,0 K], добавлен 20.11.2015Народногосподарське значення і біологічні особливості м'якої озимої пшениці. Умови і технологія вирощування культури. Характеристика рекомендованих до посіву сортів пшениці; підготовка насіння, догляд за посівами, система добрив. Збирання і облік урожаю.
дипломная работа [1,5 M], добавлен 08.10.2011