Вплив ризогуміну на продуктивність сої в умовах Лісостепу західного

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Кафедра екології і захисту рослин Подільського державного аграрно-технічного університету

Вплив ризогуміну на продуктивність сої в умовах Лісостепу західного

О.С. Чинчик, кандидат сільськогосподарських наук

Показано шляхи підвищення урожайності насіння сої за рахунок оптимізації умов мінерального живлення та використання бактеріального препарату ризогуміну.

Ключові слова: соя, інокуляція, регулятори росту, ризогумін, мінеральні добрива, біопрепарати, біологічні агрозаходи.

Summary

The impact on productivity Rhyzohumyn soybeans in a forest-steppe of western.

Shown ways to improve the yield of soybean seeds by optimizing the conditions of mineral nutrition and the use of bacterial drug Rhyzohumyn.

Вступ

В останні роки в умовах західного Лісостепу спостерігається тенденція до збільшення площ посіву сої. Проте рівень урожайності її насіння залишається ще досить низьким. Тому актуальним питанням залишається розробка і удосконалення елементів технології її вирощування. Особливу увагу слід приділити такому ефективному і недорогому агрозаходу як інокуляція насіння [1,5,6,8]. За даними деяких авторів [3], кожна вкладена в інокулянт гривня приносить господарю від 6 до 20 грн. у вигляді підвищення врожайності та поліпшення якості зерна. За доброї інокуляції соя засвоює з повітря понад 70% потрібного їй азоту.

На сьогодні в Україні використовують інокулянти як вітчизняного, так і зарубіжного виробництва. Слід зазначити, що традиційні технології штучної бактеризації рослин азотфіксуючими бактеріями мають дещо односторонній характер. Як правило, мікробіологами беруться до уваги такі показники якості біопрепаратів, як чистота попередньо відселекціонованого штаму, стерильність субстрату перед внесенням інокулюму і бактеріальний титр. При цьому не враховується ефект фізіологічно активних речовин препаратів - фітогормонів, вітамінів і ін. (а якщо враховується, то як супутній, другорядний). Між тим, вплив бактеріальних регуляторів росту може бути вирішальним як у збільшенні урожайності сільськогосподарських культур, так і власне у формуванні активних азотфіксуючих бобово-ризобіальних симбіозів. Так, безпосередня участь в інокуляційному процесі представників таких класів фітогормонів, як ауксини та цитокініни на сьогодні є доведеною. Тому на особливу увагу заслуговує ризогумін виробництва Інституту сільськогосподарської мікробіології НААН [2]. Цей препарат складається з спеціально підготовленого торфу з розмноженими в ньому бактеріальними клітинами. Крім бактеріальної культури симбіотичних азотфіксуючих бактерій Bradyrhizobium japonicum М-8, препарат містить фізіологічно активні речовини біологічного походження (ауксини, цитокініни, амінокислоти, гумінові кислоти). Необхідна кількість їх добавляється в процесі виготовлення препарату згідно розробленої технології. Джерелом фізіологічно активних речовин є біогумус, приготований у спеціальному режимі, який передбачає підвищений синтез цих речовин. Сума вищезазначених ознак у поєднанні з дією активного штаму азотфіксуючих бактерій здатна забезпечити суттєве збільшення активності процесу азотфіксації та урожаю сої [2].

Висока ефективність ризогуміну відмічалась в умовах східного Лісостепу [7]. За сумісного використання ризогуміну та регуляторів росту урожайність сої зростала на 0,39-0,46 т/га або 28,5-33,6%. Використання ризогуміну підвищувало урожайність насіння сої сорту Аннушка з 2,26 до 2,34 т/га, сорту Устя - з 1,94 до 2,22 т/га [4].

Методика досліджень

Дослідження проводили впродовж 2007-2010 рр. у кормовій сівозміні дослідного поля Подільського державного аграрно-технічного університету. Ґрунт дослідного поля чорнозем вилугуваний глибокий малогумусний важкосуглинковий на лесовидних суглинках. Дослідна ділянка має такі агрохімічні показники (в шарі ґрунту 0-30 см): вміст гумусу - 4,34%; рН - 6,8; азоту, що легко гідролізується - 124 мг/кг ґрунту; рухомого фосфору - 86 мг/кг ґрунту; обмінного калію - 167 мг/кг ґрунту. Клімат зони помірний, сума активних температур, в середньому, складає 2765^оС. Кількість опадів в регіоні коливається в межах 495-645 мм.

Посівна площа загальної ділянки складала 45,0, облікової - 25,2 м², при чотириразовому повторенні.

Предметом досліджень були районовані сорти сої - Агат і Артеміда. Дослідженнями передбачалось вивчення різних способів удобрення сої: внесенням у ґрунт мінеральних добрив та обробки насіння ризогуміном.

Бактеризацію ризогуміном проводили в день посіву. На одну гектарну норму насіння витрачали 200 г препарату. При цьому зменшували негативну дію агрохімікатів на взаємодію рослин з бактеріями: насіння не протруювали, а для зниження токсичної дії гербіцидів їх вносили у ґрунт за 7-10 діб до посіву.

Технологія підготовки ґрунту, сівби та догляду за посівами була загальноприйнятою для зони Лісостепу. Дослідження проводили відповідно до загальноприйнятих сучасних методик в рослинництві.

Результати досліджень

Застосування мінеральних добрив може значно підвищити урожайність сільськогосподарських культур. В умовах проведення досліджень внесення мінеральних добрив суттєво впливало на величину урожаю сої. У варіанті з внесенням P₆₀K₆₀ урожайність зерна сої сорту Агат зросла на 0,32 т/га або 13%, сорту Артеміда - на 0,28 т/га або 11% (табл.).

соя ризогумін бактеріальний

Таблиця

Урожайність насіння сортів сої залежно від внесення мінеральних добрив та використання ризогуміну, т/га (в середньому за 2007-2010 рр.)

НІР₀₅, т/га: А - 0,08 В - 0,09 АВ - 0,14

Додаткове щорічне внесення N₃₀ підвищувало урожайність сорту Агат на 0,41 т/га або 16%, сорту Артеміда - на 0,48 т/га або 18%. Відносно невисоку прибавку урожайності зерна сої від внесених мінеральних добрив ми схильні пояснювати високим рівнем забезпеченості ґрунту дослідних ділянок поживними елементами.

Сьогодні стало зрозуміло, що вирішити проблему живлення сільськогосподарських культур за допомогою лише мінеральних добрив, особливо азотних, важко, адже необхідно враховувати велику собівартість їх виробництва. Альтернативою є біологічно зв'язаний азот атмосфери. На жаль, роль біологічного азоту при вирощуванні сої часто недооцінюється. Зростання обсягів біологічної фіксації азоту соєю та підвищення її урожайності можна досягнути використанням комплексного мікробіологічного препарату ризогумін.

В наших дослідженнях використання ризогуміну на фоні без внесення мінеральних забезпечило прибавку урожаю сорту Агат 0,24 т/га або 9%, сорту Артеміда - 0,2 т/га або 7%. Вищою була прибавка урожаю на фоні внесення фосфорно-калійних добрив. На нашу думку, це пов'язано з особливостями препарату ризогумін, який має багатофункціональний вплив на розвиток і формування рослин. Він забезпечує збільшення польової схожості і енергії проростання насіння, сприяє формуванню розвиненої кореневої системи і активного рослинно-бактеріального азотфіксувального симбіозу, інтенсифікує процес фотосинтезу у рослин. Завдяки цьому інокульовані рослини мають збільшену площу асиміляційної поверхні як коріння, так і наземної маси, що впливає на засвоєння поживних речовин.

Крім цього, внаслідок активної діяльності інтродукованих бактерій культура одержує додаткове азотне та фосфорне живлення. Препарат активно впливає на формування генеративних органів, що приводить до суттєвого зростання насіннєвої продуктивності сої.

Максимальну урожайність зерна сої в наших дослідженнях забезпечив варіант, де висівали оброблене ризогуміном насіння сорту Артеміда на фоні внесення N₃₀P₆₀K₆₀ - 3,25 т/га. Сорт Агат на цьому ж фоні забезпечив урожайність 2,99 т/га. Більша урожайність Артеміди, на нашу думку, пов'язана з дещо вищими потенційними можливостями цього сорту.

Висновки

Завдяки комплексному впливу на рослини сої (сприянні розвитку активного бобово-ризобіального симбіозу за рахунок інтродукції в кореневу зону активного бактеріального штаму та дії фізіологічно активних речовин на розвиток, формування генеративних органів і активізацію ферментних систем) використання ризогуміну забезпечило зростання урожайності зерна цієї культури. Зокрема, без внесення мінеральних прибавку урожаю сорту Агат становила 0,24 т/га або 9%, сорту Артеміда - 0,2 т/га або 7%. Вищою була прибавка урожаю на фоні внесення фосфорно-калійних добрив - P₆₀K₆₀ щорічно.

Більш урожайним з досліджуваних сортів виявилася Артеміда, яка забезпечила максимальну урожайність 3,25 т/га зерна на варіанті з обробкою насіння ризогуміном та при щорічному внесенні N₃₀P₆₀K₆₀.

Література

1. Венедіктов О. М. Вплив різних штамів бактеріальних препаратів на активність симбіозу та урожайність насіння сої в умовах правобережного Лісостепу України / О. М. Венедіктов // Корми і кормовиробництво. Міжвідомчий тематичний науковий збірник / Ред. кол.:

2. В. Ф. Петриченко (відп. ред.). - Вінниця: ФОП Горбачук І. П. - 2011. - Вип. 70. - С. 93-100.

3. Волкогон В. В. Ефективність нового біологічного препарату ризогуміну для сої / В. В. Волкогон, Н. П. Штанько, В. П. Сальник, Н. В. Луценко,

4. С. Б. Дімова, К. І. Волкогон // Селекція і насінництво. Міжвідомчий тематичний науковий збірник / Ред. кол.: В. В. Кириченко (відп. ред.). - Харків: Магда LTD - 2005. - Вип. 90. - С. 254-260.

5. Волинець П. Інокулянти - собівартість сої / П. Волинець // Агроном. - 2011.- №4. - С. 84-86.

6. Каленська С. М. Ефективність застосування біогенних металів та біоактивних препаратів при вирощуванні сої / С. М. Каленська,

7. К. Г. Лопатько, Н. В. Новицька, Д. В. Андрієць, С. Ю. Ішлер // Наукові доповіді НУБіП. - 2011. - №5 (27). - С.1-11. [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://www. nbuw. gov. ua.

8. Камінський В. Ф. Вплив елементів технології вирощування на урожайність сої в умовах північного Лісостепу України /

9. В. Ф. Камінський, Н. П. Мосьондз // Корми і кормовиробництво. Міжвідомчий тематичний науковий збірник / Ред. кол.:

10. В. Ф. Петриченко (відп. ред.). - Вінниця: ФОП Марущак А. І. - 2010. - Вип. 66. - С. 91 - 95.

11. Камінський В. Ф. Формування продуктивності сої залежно від агротехнічних заходів в умовах північного Лісостепу України /

12. В. Ф. Камінський, Н. П. Мосьондз // Корми і кормовиробництво. Міжвідомчий тематичний науковий збірник / Ред. кол.:

13. В. Ф. Петриченко (відп. ред.). - Вінниця: ФОП Марущак А. І. - 2010. - Вип. 67. - С. 45-50.

14. Міхєєв В. Г. Вплив ризогуміну та біопрепаратів на урожайність сої в умовах східного Лісостепу України / В. Г. Міхєєв // Вісник Львівського державного аграрного університету: Агрономія. - Львів: 2007. - №11. -

15. С. 509-514.

16. Надкернична О. В. Азотфіксуючі мікробно-рослинні симбіози /

17. О. В. Надкернична // Сільськогосподарська мікробіологія. Міжвідомчий тематичний науковий збірник / Ред. кол.: В. В. Волкогон (відп. ред.). - Чернігів: ЦНТІ - 2005. - Вип. 1-2. - С. 105-127.

Размещено на Allbest.ru