Перспективи вирощування гірчиці білої в умовах Лісостепу правобережного

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Вінницький національний аграрний університет

Перспективи вирощування гірчиці білої в умовах Лісостепу правобережного

Г.П. Квітко, доктор сільськогосподарських наук, професор

І.С. Поліщук, кандидат сільськогосподарських наук, доцент

М.В. Саміляк, аспірант

Н.Я. Гетман, доктор сільськогосподарських наук

Викладені результати досліджень кормової та насіннєвої продуктивності гірчиці білої та перспективи її вирощування з позиції господарської оцінки. Визначено основні напрямки подальших досліджень з метою підвищення насіннєвої і кормової продуктивності в умовах Лісостепу правобережного.

Ключові слова: гірчиця біла, урожайність насіння, кормова продуктивність, агротехніка вирощування.

Вступ

Гірчиця біла (Sinapus alba) походить із Середземномор'я, як олійна та кормова культура та інтродукована в країни Європи і України у ХVIII ст. [1]. Вона є ефективним фітосанітаром, запобігає розповсюдженню в ґрунті інфекції кореневих гнилей, не сприяє розмноженню попелиці, пригнічує розвиток нематоди. За рахунок кореневих виділень зменшує забур'яненість не тільки однорічними бур'янами, але й багаторічними, особливо пирієм [1].

Гірчиця біла рослина довгого світлового дня з вегетаційним періодом 70 - 80 днів. Характеризується високою посухостійкістю. Найкраще росте на ґрунтах середнього механічного складу з нейтральною реакцією, засвоює фосфор та калій з важкорозчинних сполук. Фаза цвітіння настає на 40 - 45 день і продовжується до 20 днів, тому є добрим медоносом, і забезпечує збір меду до 100 кг/га. Насіннєва продуктивність - 1,2 - 1,5 т/га, а за сприятливих умов - більше 2,0 т/га. У 100 кг зеленої маси гірчиці білої міститься 12 - 14 кормових одиниць із забезпеченістю 170-180 г перетравного протеїну.[1].

Гірчиця біла вимоглива до наявності в ґрунті поживних речовин. На формування 1 т насіння споживає 55-60 кг азоту, 25-30 фосфору та 25-35 кг калію. Фосфорно - калійні добрива рекомендується вносити під час основного обробітку ґрунту. Культура позитивно реагує на внесення органічних добрив, але їх краще вносити під попередник, оскільки пряме їх застосування збільшує забур'яненість та дозрівання культури [1].

Із насіння гірчиці білої отримують олію, яка використовується головним чином у харчуванні, а також у різних сферах промисловості: металургійній, верстатоінструментальній, консервній, хлібопекарській, кондитерській, маргариновій, миловарній, фармацевтичній. Ефірні олії використовуються у косметиці та парфумерії. Вміст олії стабілізується за тиждень до повного дозрівання, тому скошувати можна на початку воскової стиглості - у фазі дозрівання основної маси стручків та при пожовтінні стебел.

Цікавим є нетрадиційне застосування гірчиці, як природного консерванту при заготівлі кормів. Консервуючий ефект досягається шляхом використання фітонцидів типу тіоглікозидів, які містяться в капустяних культурах. Найвища активність фітонцидів гірчиці спостерігається на час утворення стручків. Особливо багате ними листя середнього ярусу та проростаюче насіння. Ефективним при заготівлі силосу виявилося застосування тонкоподрібненого насіння гірчиці білої у кількості 1 - 5% від силосованої маси, що забезпечує скорочення тривалості бродіння в процесі дозрівання силосу на 6 днів [2].

Дефіцит та висока ціна кормів тваринного походження, які є джерелом протеїну, незамінних амінокислот, мінеральних речовин, вітамінів стимулюють пошук нетрадиційних білкових добавок. До однієї з них належить гірчична макуха (ГМ), яка характеризується високою протеїновою і енергетичною поживністю, де вміст сирого протеїну становить 22,5 - 23,2% 0,89 кормових одиниць, 12 - 14 МДж обмінної енергії [3].

Крім цього, гірчична макуха містить жирні кислоти такі, як пальмітинова - 4,90%, пальмітолеїнова - 1,37, стеаринова - 1,65, гондоїнова - 8,30, ерукова - 8,0, олеїнова - 35,28, б-лінолева - 29,50, лінолева - 9,77%, а також незначну кількість бегенової, гентадеканової, миристинової кислот. В гірчичній макусі міститься більше, ніж в зерні, міді, марганцю, цинку, кобальту та йоду [3].

Використання гірчичної макухи у годівлі молодняку свиней забезпечує зменшення затрат корму на 1 кг приросту за кормовими одиницями на 9,7 - 15,4%, обмінній енергії на 10,1 - 20,4% та перетравному протеїні на 10,1%. При цьому рентабельність виробництва свинини підвищується на 48,7 - 63% [3].

Результати досліджень

гірчиця біла кормовий насіннєвий

В польовому кормовиробництві гірчицю білу, як високобілкову культуру, використовують в сумісних посівах із злаковими для збалансування корму за вмістом перетравного протеїну при вирощуванні на зелений корм. Про ефективність застосування її переконливо свідчать проведенні дослідження в різних грунтово - кліматичних зонах України.

Багаторічними дослідженнями Інституту кормів НААН доведено, про безперечну доцільність застосування гірчиці білої сорту Кароліна в сумішці з житом ярим сорту Веснянка в проміжних ранньовесняних та післяжнивних посівах. У фазі початку виколошування жита ярого та початку цвітіння гірчиці білої в середньому за 17 років сумішка забезпечувала урожайність листостеблової маси 22,4 т/га кормових одиниць з вмістом в кожній 132 г перетравного протеїну. При ранньовесняній сівбі надходження зеленого корму за конвеєрного виробництва на 10 днів раніше традиційної вико-вівсяної сумішки. Чиста продуктивність фотосинтезу при цьому складає 7,46 г/м² на добу, а середньодобовий приріст кормових одиниць і перетравного протеїну за період вегетації становив відповідно 94 і 12,4 кг/га при коефіцієнті використання ФАР 2,27%.

Після збирання житньо-гірчичної суміші вирощування ранньостиглих гібридів кукурудзи на силос забезпечує урожайність 42,7 т/га листостеблової маси з вмістом 9,89 т/га кормових одиниць, при використанні ФАР 2,5%. За два урожаї в рік сівби акумулювалось 221,1 ГДж/га валової енергії. А при використанні жита з гірчицею білою в післяукісних посівах після збирання кукурудзяно-бобових сумішей одержали урожайність листостеблової маси 29,7 т/га при виході кормових одиниць 4,88 т/га з вмістом в кожній 141 г перетравного протеїну. В сумі за два урожаї одержали 12,08 т/га кормових одиниць і 1,53 т/га перетравного протеїну при акумуляції в урожаї 235,1 ГДж/га валової енергії. [4].

В дослідах Інституту землеробства південного регіону НААН на поливних землях за пізньолітньої сівби сумішка вівса з гірчицею білою в першій декаді жовтня забезпечує урожайність листостеблової маси у фазі початку цвітіння гірчиці білої 45,6 т/га з виходом 3,49 т/га кормових одиниць з вмістом в кожній 149 г перетравного протеїну. Частка гірчиці білої в сумішці становила 69% [5].

За дослідженнями О. М. Козленка в умовах правобережного Лісостепу України гірчиця біла сорту Кароліна на чорноземах типових мало гумусних за період вегетації (74 діб) забезпечила урожайність насіння 2,33 т/га з виходом біоенергії ГДж/га, а разом із листостебловою масою 141,8 ГДж/га [6].

В Інституті кормів НААН дослідженнями проведеними в 2004 - 2006 рр. доведено ефективність вирощування тритикале ярого сорту Арсенал з гірчицею білою Кароліна. Ця суміш при внесенні N₆₀P₆₀K₆₀ забезпечила вихід з урожаю 3,14 т/га кормових одиниць з вмістом в кожній 150,9 г перетравного протеїну та переважала за протеїновою продуктивністю суміш тритикале ярого з редькою олійною та ріпаком ярим [7].

Насіннєва продуктивність гірчиці білої та вміст олії в насінні залежить від строків сівби, удобрення, сортової належності та способів збирання.

В умовах південного Степу при зрошенні та внесенні N₁₂₀P₆₀ одержано урожайність насіння 1,99 - 2,11 т/га при вмісті олії 31,8% за сівби при температурі ґрунту 2 - 4?С, а при сівбі при температурі ґрунту 8 - 10 ?С урожайність зменшується до 1,31 т/га, а вміст олії в насінині до 27,0% [8].

В дослідженнях кафедри рослинництва та технології ВНАУ, проведених на сірих лісових середньосуглинкових ґрунтах встановлено ефективність підживлення гірчиці білої сорту Кароліна N₆₀ у фазі першого справжнього листка, де урожайність насіння підвищувалась з 1,46 до 2,7 т/га, а вихід олії з урожаю з 470 до 826 кг/га [9].

До реєстру сортів рослин України внесено сорти Кароліна, Ослава Інституту кормів НААН; Підпечерицька, Івано - Франківського Інституту агропромислового виробництва; Запоріжанка, Талісман, Інституту олійних культур НААН; Подолянка, Хмельницького інституту агропромислового виробництва, які рекомендовано для вирощування в степовій, лісостеповій та поліській зонах.

Висновок

Наукові дослідження останніх років дають підставу стверджувати, що гірчиця біла в сучасних умовах є господарською цінною кормовою, олійною та фітосанітарною культурою, яка в умовах Лісостепу правобережного потребує дальнішої розробки ефективних прийомів вирощування, направлених на підвищення кормової та насіннєвої продуктивності з максимальним використанням генетико-біологічного потенціалу нових сортів та агроекологічних умов конкретного агро ландшафту.

Література

1. Утеуш Ю. А., Лобас М. Г. Рід гірчиця // Кормові ресурси флори України. К:. Наукова думка.-1996.-с.166 - 167.

2. Архипенко Ф. М. Гірчиця біла - культура широкого діапазону використання / Ф. М. Архипенко, С. М. Слюсар, О. П. Оксимець // Агроном.-2006-№3.

3. Свеженцев А. И. Продуктивность и обмен веществ у молодняка свиней при вскармливании горчичного жмыха/ А. И. Свеженцев // Хранение и переработка зерна. - 2005. №6 - с.40 - 43.

4. Квітко Г. П., Гетман Н. Я. Агробіологічна ефективність житньо-гірчичної сумішки в проміжних посівах сировинного конвеєра центального Лісостепу України // Г. П. Квітко, Н. Я. Гетман // Корми і кормовиробництво - Вінниця: Тезис. 2004. - Вип. 52 - с. 38 -44.

5. Гусєв М. Г., Сніговий В. С., Коковіхін С. В., Севідов О. Ф. Продуктивність кормових культур у післяжнивних посівах / М. Г. Гусєв, В. С. Сніговий,С. В. Коковіхін, О. Ф. Севідов // Інтенсифікація польового кормовиробництва на зрошуваних землях півдня України. - К: Аграрна наука 2007 - с.166.

6. Козленко С. М. Продуктивність ярих олійних культур залежно від елементів технології вирощування в правобережному Лісостепу України.: Автореф. Дис. Канд.. с.-г. наук К: 2011. - 20 с.

7. Пелих І. Я. Продуктивність тритикале ярого залежно від видового складу і удобрення в ранньовесняних посівах з капустяними культурами / І. Я. Пелих // Корми і кормовиробництво. - Вінниця: Діло, 2006. - Вип. 57 с. 129 - 134.

8. Жернова Н. Т. Удосконалення прийомів технології вирощування гірчиці білої в умовах південного Степу України: Автореф. Дис. Канд.. с.-г. наук. - Херсон. - 2011 - 16 с.

9. Поліщук І. С., Климчук О. В.,Поліщук М. І. Гірчиця біла - джерело отримання біодизеля на Вінниччині / І. С. Поліщук, О. В. Климчук, М. І. Поліщук // Зб. наук. пр. Вінницького національного аграрного університету Серія: Сільськогосподарські науки. - Вип. 8(48). - 2011. - с. 20-23.

Размещено на Allbest.ru