Порівняння швидкості проростання насіння та якості розсади томатів, вирощеної ґрунтовим та безґрунтовим способом

Размещено на http://www.allbest.ru/

«Екологічний дизайн»

Порівняння швидкості проростання насіння та якості розсади томатів, вирощеної ґрунтовим та безґрунтовим способом

Тетяна Кухарська

Актуальність. Аналіз практичного досвіду свідчить про зростання зацікавленості населення не лише до вирощування овочевих культур на присадибних ділянках, а й вирощування розсади сільськогосподарських рослин власними руками. Сучасні житлові умови, як правило, не дозволяють повноцінно проводити такий процес, тому виникло питання неґрунтовного, альтернативного вирощування розсади овочевих культур загалом томатів, як однієї з найпопулярніших рослин, зокрема.

Новизна.

Для безґрунтового вирощування розсади томатів в умовах житлових квартир використано поліетилен та папір.

Мета дослідницької роботи.

Ознайомитись з особливостями безґрунтового вирощування розсади томатів; порівняти якість розсади томатів, вирощеної традиційним (ґрунтовим) та нетрадиційним (безґрунтовим) способами; вдосконалити окремі прийоми вирощування розсади томатів.

Завдання дослідження:

вивчити особливості росту і розвитку розсади томатів;

порівняти якість вирощеної розсади, її ріст та розвиток, врожайність, строки дозрівання плодів та підібрати оптимальний спосіб вирощування розсади;

оцінити економічну ефективність вирощування розсади безґрунтовим методом.

Об'єкт дослідження - процеси росту, розвитку та плодоношення рослин томатів у відкритому ґрунті залежно від способу вирощування розсади.

Предмет дослідження -томати сорту «Білий налив 241»

Методи дослідження -опис об'єкту, спостереження, вимірювання, польові досліди, статистичні методи аналізу результатів досліджень.

Характеристика об'єкта дослідження

Помідори належать до родини пасльонових. Корінь у помідорів стрижневий, сильно розгалужений, проникає в ґрунт на глибину до 2 м і більше. Бокові корені розростаються вбік до 2,5 м.

Стебло помідорів - симподіальне, тобто складається з частини стебел бічних пагонів; трав'янисте, соковите, у вологому ґрунті легко утворює додаткові корені. розсада томат врожайність безґрунтовий

Справжні листки у помідорів прості, непарноперисторозсічені, зеленувато- жовтого або сизувато-зеленого кольору. За виглядом і будовою пластинки бувають звичайні і картопляного типу.

Суцвіття -- простий або складний завиток. Розміщується воно посередині міжвузлів. У практиці його називають китицею, яка за будовою буває трьох типів: проста, проміжна і складна.

Помідори -- самозапильні рослини, проте у південних районах України, особливо у спеку, можливе перезапилення пилком інших квіток як своєї, так і чужої рослини. Самозапиленню помідорів сприяє будова квітки.

Квітки правильні, із зрослими чашолистиками і пелюстками. У більшості сортів помідорів вони складаються з 5-7 пелюсток і 5-7 чашолистиків. Деякі сорти і види помідорів мають 20 і більше чашолистиків.

Плід - соковита дво- або багатокамерна ягода. Форма плодів може бути різною - від округлої до овально-видовженої. За розміром вони бувають великі (понад 100г), середні (від 60 до 100) і дрібні (до 60 г). Розмір і форма плодів здебільшого залежать від умов вирощування. Поверхня їх гладенька, мало-,середньо- і сильно-ребриста. Забарвлення плодів більшості районованих сортів помідорів червоне або оранжево-червоне. Буває біле, жовте та інших кольорів.

Насіння дрібне, плескате, яйце- або ниркоподібної форми, загострене до основи, світло-сірого або жовто-сірого кольору, вкрите короткими міцними волосками. Залежно від сорту і розміру плодів у них буває від 20 до 300 насінин. Маса 1000 насінин становить 2,5-3,5 г.

Залежно від умов насіння зберігає схожість 8-10 років. У деяких сортів і форм воно проростає і через 15-20 років.

Помідори належать до групи вимогливих до тепла рослин. Вимогливість ця змінюється в різні фази росту й розвитку та від сорту.

За вимогливістю до вологи помідори належать до рослин відносно посухостійких. Кращий розвиток їх на менш зволожених ґрунтах пояснюється тим, що вони мають сильну кореневу систему, яка проникає глибоко в ґрунт і здатна забезпечувати рослини водою.

Помідори - світлолюбна культура. В умовах часткового затінення вони знижують урожайність на 30--40 %. Потреба рослин в освітленні в різні фази розвитку неоднакова. Особливо чутливі до світла сходи і молоді рослини. Тому при вирощуванні розсади взимку в теплиці потрібне електродосвічування. Рослини при цьому стають міцнішими, у них краще розвивається коренева си-стема, вони не витягуються і не відстають у розвитку.

БІОЛОГІЧНІ ОСОБЛИВОСТІ СОРТУ Рослина детермінантна, по типу кущі не штамбові. Стебло міцне, до 50 см. Кореневище потужне. Листя середнього розміру, світло- зеленого кольору, тип листка - властивий «помідорний», за структурою - зморшкуваті без опушення.

Суцвіття рослина просте, проміжного типу по розташуванню. Перше суцвіття формується над 6 листом, подальші - з проміжком через 1-2 листки. Квіток міститься від 3 штук. Плоди тримаються добре, не опадають. За ступенем дозрівання сорт помідорів «Білий налив» скоростиглий (ранній), деякі називають його

ультраскоростиглий. Збирати врожай можна через 80-100 днів після сходів розсади (у відкритому ґрунті пізніше).

Переваги, недоліки і особливості.

Недоліки виявлені в результаті появи нових поліпшених сортів: середня врожайність; середня стійкість до захворювань. Переваги, які не втрачені з часом: дружна скоростиглість; хороші смакові якості; невибагливість до погодних умов; не вимогливі до постійного догляду. До особливостей можна віднести стійкість до розтріскування на рослині.

Урожайність

Спочатку, коли не було виведено стільки плодоносних сортів, томати «Білий налив», як говорить опис, вважалися врожайним сортом. З рослини без проблем збирають від 3 кг, від 8 кг з 1 кв. м. Дозрівають плоди практично одночасно.

Властивості плодів.

Форма - округла, плеската зверху і знизу. Розміри - близько 7-8 см в діаметрі, маса - від 100 г. Шкірочка гладенька, матова, тонка. Колір незрілих плодів - блідо-зелений, поступово починає ще більше світлішати, забарвлення виходить як у яблука «Білий налив», зрілі плоди мають червоний колір. М'якоть м'ясиста, соковита, вміст сухої речовини трохи більше 5%. Насіння в середній кількості можуть розташовуватися в різному числі камер, від 4 до 12. Зберігається урожай «Білого наливу» довго, транспортування також проходить задовільно.

Умови проведення

Дослід проводився в умовах теплиці Тернопільського обласного центру еколого-натуралістичної творчості учнівської молоді.

Розклали смуги з поліетиленової плівки довжиною 50 сантиметрів шириною 10 см. Поверх смуг розклали по одному шару туалетного паперу і збризнули з пульверизатора. Далі виклали на вологий папір насіння: кожне зернятко на відстань 3 сантиметри від попереднього, і півтора сантиметра від верхнього краю плівки.

23 березня насіння (45 насінин) було висіяно по 15 у відповідні умови:

варіант досліду - 15 насінин в поліетилен блакитного кольору;

варіант досліду - 15 насінин в поліетилен чорного кольору;

Контроль - 15 насінин в грунт.

Насіння дослідних варіантів накрили новим шаром паперу, скрутили в акуратний рулон і закріпили легко стрічкою. Помістили рулони в пластикові стакани. Накрили зверху пакетом з отворами, щоб зберегти вологість та забезпечити циркуляцію повітря.

Постійно контролювали вологість, обприскували в разі потреби.

10 квітня було проведено пікірування розсади в стелаж теплиці.

Дослід проводили протягом березня-червня.

Спостереження проводилися щодня, полив - по мірі потреби відстояною водою кімнатної температури.

Двічі за період досліду було проведено обприскування рослин настоянкою часнику з метою профілактики захворювання фітоспорозом. Результати досліду

Рослини 1 варіанту (блакитний поліетилен)

Рослини другими, після рослин 1 дослідного варіанту (з різницею 1 день) утворили добре розвинуті корені. Насіння проклюнулось одночасно з контрольним варіантом. Розсада була трішки витягнута, з розвинутими листками правильної форми, без пошкоджень, з добре розвинутою кореневою системою. В кінцевому результаті рослини 1 варіанту зацвіли другими і другими почали плодоносити (після рослин контрольного варіанту) з різницею 4 дні.

Рослини 2 варіанту (чорний поліетилен)

У 2 варіанті рослини розвивались найшвидше, утворили корені та проклюнулося насіння. Корені були найдовшими (до 10 см, тому під час пікірування проводили прищипування), рослини найвищими, дещо витягнутими. Після висаджування рослини пізніше інших варіантів почали цвісти і утворювати плоди. В кінцевому результаті рослини 2 варіанту зацвіли останніми і останніми почали плодоносити - через 6 днів після контрольного варіанту.

Рослини 3 варіанту (контроль)

Утворення коренів не було видно в ґрунті, сходи появились одночасно з рослинами 2 варіанту. 2 рослини захворіли чорною ніжкою, тому під час пікірування їх знищили. Таким чином, рослин контрольного варіанту залишилося 13.

Рослини контрольного варіанту найшвидше зацвіли, почали плодоносити. Рослини були міцні, невисокі, з добре розвинутою кореневою системою.

Висновки і рекомендації.

У результаті проведених експериментальних досліджень були зроблені наступні висновки:

Тривале проростання насіння спостерігали через низьку температуру в теплиці.

Завдяки тому, що в насінні рослин вже міститься певний відсоток поживних речовин, цього буде достатньо для того, щоб вони змогли вирости без ґрунту.

Швидке проростання насіння дослідного В2 в порівнянні з В1 очевидно пов'язане із кольором плівки - чорним (що забезпечує додаткове нагрівання насіння і розсади) та блакитним відповідно. Цим же можна пояснити і велику довжину кореня рослин 2 варіанту, їх більшу висоту та те, що стебло було тонке.

До висаджування в грунт рослини дослідного варіанту виросли більшими, мали товстіші стебла і більш розвинену кореневу систему.

Рослини, отримані безґрунтовим способом, дещо пізніше, ніж отримані традиційним, розвиваються, утворюють листки, цвітуть та плодоносять (4-7 днів), проте, якість та кількість плодів не відрізняється.

Через тиждень після початку утворення плодів у рослин плодоношення стало однаковим.

Вирощування розсади безґрунтовим способом - зручний та легкий спосіб отримати розсаду помідор та інших рослин.

Безґрунтова технологіявирощування розсади вигідна тим, що:

вона дозволяє економити місце на підвіконні. Наприклад, для вирощування 50 сіянців знадобиться лише 1 пакет для сміття та шматок туалетного паперу довжиною 2 м;

рослини не пошкоджуються чорної ніжкою. Збудник цього захворювання знаходиться тільки в ґрунті і якщо розсаду до пікіровки вирощувати в безпідставною середовищі, то можна обійтися без втрат;

вона спрощує догляд за рослинами. Він зводиться лише до забезпечення достатнього тепла і вологи;

вона дозволяє проводити поетапне висаджування рослин. Сіянці можна пікірувати не всі відразу, а поступово, в міру досягнення потрібного розміру;

Однак такий метод вирощування буде доречний рівно до тих пір, поки у паростків чи не з'являться повноцінні маленькі листочки. Після цього рослини необхідно обов'язково пересаджувати у відкритий ґрунт.

Отже, безґрунтовий спосіб вирощування розсади дає можливість отримувати відмінний посадковий матеріал. який добре проходить адаптацію після пікірування. Сіянці виростають міцними, не пошкодженими хворобами, проте починають цвісти і плодоносити на 4-7 днів пізніше, що не впливає на якість і кількість врожаю. Згодом плодоношення стає однаковим.

Опис наукової літератури

1. Артемчук Г. та ін. Методика організаціїнауково-дослідницькоїроботи: Навчальнийпосібник для студентів та викладачіввищихнавчальнихзакладів. - К.: Форум, 2000. - 271 с.Кравченко, В. А.

2. Методичні рекомендації з визначення жаростійкості зразків овочевих культур ( огірок, помідор, перець, баклажан ) [Текст] / В. А. Кравченко, О. Г. Холодняк, Ю. І. Воєводін ; Нац. акад. аграр. наук України, Ін-т півд. овочівництва і баштанництва. - Гола Пристань : [б. в.], 2010.

3. Методика дослідноїсправи в овочівництві і баштанництві [Текст] : методический материал / Укр. акад. аграр. наук. Ін-т овочівництва і баштанництва ; За ред.: Г.Л.Бондаренка, К.І.Яковенка. - 3-тє вид., переробл. і допов. - Х. : Основа, 2001. - 369 с.

4. Сімченко Н. І. Розвиток життєтворчості та життєвої компетенції шляхом формування в учнів навичок науково-дослідної діяльності на уроках біології та в позаурочний час / Н. І. Сімченко //Біологія. - 2002 - №5. - С.2-5.

Размещено на Allbest.ru