Главная Коллекция "Otherreferats" Сельское, лесное хозяйство и землепользование Структура зелених насаджень парку ім. Богдана Хмельницького та перспективи їх розвитку (м. Кривий Ріг, Дніпропетровська обл.)

Структура зелених насаджень парку ім. Богдана Хмельницького та перспективи їх розвитку (м. Кривий Ріг, Дніпропетровська обл.)

Дослідження таксономічного складу культивованої дендрофлори міського парку ім. Богдана Хмельницького м. Кривий Ріг. Систематичний, біоморфологічний, географічний аналіз зелених насаджень. Заходи оптимізації листяних та хвойних порід в парках і скверах.

Рубрика Сельское, лесное хозяйство и землепользование
Вид статья
Язык украинский
Дата добавления 07.07.2020
Размер файла 53,3 K

Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже

Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.

Размещено на http://www.Allbest.Ru/

Размещено на http://www.Allbest.Ru/

Размещено на http://www.Allbest.Ru/

Криворізький ботанічний сад НАН України

Структура зелених насаджень парку ім. Богдана Хмельницького та перспективи їх розвитку (м. Кривий Ріг, Дніпропетровська обл.)

Н.С. Терлига, к.б.н., с.н.с.

Н.М. Данильчук, м.н.с.

Ю.С. Юхименко, м.н.с.

м. Кривий Ріг, Україна

Анотація

Досліджено таксономічний склад культивованої дендрофлори міського парку ім. Богдана Хмельницького м. Кривий Ріг (Дніпропетровська область). Здійснено систематичний, біоморфологічний, географічний аналіз культивованої дендрофлори парку. Визначено, що в зелених насадженнях парку зростають 63 види, 2 гібриди та 10 культиварів листяних та хвойних порід, які належать до 46 родів, 26 родин та 2 відділів. Найбільш чисельно за кількістю видів і культиварів представлені родини Rosaceae Juss. - 21,3%, Salicaceae Mirb. - 12% та Aceraceae Juss. - 10,6%. Запропоновані заходи оптимізації зелених насаджень об'єктів загального користування Кривого Рогу.

Ключові слова: парк, культивована дендрофлора; Кривий Ріг; різноманіття; систематична і вікова структура; життєвий стан.

Н.С. Терлыга, Н.М. Данильчук, Ю.С. Юхименко. Структура зеленых насаждений парка им. Богдана Хмельницкого и перспективы их развития (г. Кривой Рог, Днепропетровская обл.)

Проблема. Кривой Рог расположен в степной зоне Украины и охватывает территорию площадью 4,75 тыс. км2, из которой 94,9% отнесены к антропогенно трансформированной. В условиях засушливости климата и значительной техногенной нагрузки важным аспектом является изучение путей оптимизации городских насаждений.

Цель. Поэтому целью работы было изучение древесных насаждений в парке им. Богдана Хмельницкого, который основан в 1935 году и является одним из крупнейших по площади (42 га) в системе озеленения Кривого Рога.

Методика. Жизненное состояние лиственных деревьев определяли согласно методикам Л.С. Савельевой, З.И. Лучник, В.Т Ярмишко. Биоморфологический анализ проводили по И.Г. Серебрякову, распределение по классам высоты - по шкале А.И. Колесникова.

Основные результаты. Современная дендрофлора парка представлена 63 видами, 2 гибридами и 10 культиварами, относящихся к 46 родам, 26 семействам и 2 отделам. Основу насаждений парка (92%) составляют покрытосеменные (Magnoliophyta), голосеменные (Pinophyta) представлены ограниченно (8%). Наибольшее таксономическое разнообразие характерно для семейств Rosaceae Juss. (21,3%), Salicaceae Mirb. (12%) и Aceraceae Juss. (10,6%). Большинство видов происходит из Циркумбореальной (33,2%) и Атлантико-Североамериканской (20,0%) областей. По классам высоты преобладают деревья первой величины (56,7%). Среди кустарников многочисленной является группа высокорослых кустарников (81,8%). По возрастной структуре выделено пять групп. Численность старых деревьев старше 80 лет составляет 10%. Большинство деревьев и кустарников имеют удовлетворительное жизненное состояние.

Выводы. Перспективными по эколого-биологическим показателям для региональной культуры среди уже испытанных на Криворожье оказались представители семейств Aceraceae, Betulaceae Gray, Berberidaceae Purch, Fabaceae Lindl, Tiliaceae Juss., Oleaceae Hoffmanns et Link, Rosaceae. Среди хвойных растений можно рекомендовать увеличить использование растений из родов Thuja Tourn., Juniperus L., Taxus L.

Ключевые слова: парк, культивированная дендрофлора; Кривой Рог; разнообразие; систематическая и возрастная структура; жизненное состояние.

N.S. Terlyga, N.M. Danylchuk, Yu.S. Yukhimenko. The structure of the green plantations in Bogdan Khmelnitsky park and prospects of their development (Kryvyi Rih, Dnipropetrovsk region)

Introduction. Kryvyi Rih is located in the steppe zone of Ukraine and covers the area of 4.75 thousand km2; 94.9% of this area being classified as anthropogenically transformed territories. In conditions of arid climate and significant technological pressure, very important aspect is to study the ways for optimization of urban plantations.

Purpose. The aim of our work was to study tree plantations in the park named after В. Khmelnitsky (founded in 1935), which is one of the largest objects (42 hectares) in the landscaping system of Kryvyi Rih.

Methods. Vital state of tree plants was defined according to the methods of L.S. Savelyeva, Z.I. Luchnik, V.T. Yarmishko. Biomophological analysis was conducted according to I.G. Serebryakov, and the distribution among the height classes was performed according to the methods of A.I. Kolesnikov. During the research, such features of tree plants as taxonomic composition, vital state, botanical and geographical as well as biomorphological analysis, distribution according to height classes and age structure were determined.

Results. The modern dendroflora of the park is represented by 63 species, 2 hybrids and 10 cultivars, which belong to 46 genera, 26 families and 2 phylogenic groups (phyla). Among the the park plantations, the angiosperms (Magnoliophyta) prevail (92%), representation of gymnosperms (Pinophyta) is limited (8%). The largest taxonomic variety is typical of the families Rosaceae Juss. (21.3%), Salicaceae Mirb. (12%) and Aceraceae Juss. (10.6%). Most species came from Circumboreal (33.2%) and the Atlantic-North American (20.0%) floristic regions. Prevailing height class is formed by trees of the first magnitude (56.7%). Among the bushes, the most numerous group is the one of tall shrubs (81.8%). According to the age structure, five groups were determined. The number of the oldest trees (over 80 years old) is 10%. Most trees and shrubs have satisfactory vital state.

Conclusion. Among the cultures already tested in Kryvyi Rih area, the representatives of families Aceraceae, Betulaceae Gray, Berberidaceae Purch, Fabaceae Lindl, Tiliaceae Juss., Oleaceae Hoffmanns et Link, Rosaceae are considered to be promising due to their ecological and biological characteristics. As to the coniferous plants, it can be recommended to update the range of green plantations of Kryvyi Rih at the expense of plants from genera Thuja Tourn., Juniperus L., Taxus L.

Keywords: park, cultivated dendroflora, diversity, Kryvyi Rih, systematic and age structure, vital state.

Постановка проблеми

Кривий Ріг розташований в степовій зоні України, на злитті річок Інгулець та Саксагань і відноситься до помірно-континентальної семіаридної кліматичної підзони [14, 19]. Сума опадів за вегетаційний період складає близько 240 мм, а за рік - 400-459 мм; сумарний річний дефіцит зволоження - 481 мм. За адміністративним розподілом Кривий Ріг охоплює територію площею 4,75 тис. км2, з якої 4,51 тис. км2 (94,9%) віднесено до антропогенно трансформованої [6]. У місті діє 104 промислових підприємства і п'ять гірничо-збагачувальних комбінатів з видобутку та переробки залізорудної сировини, діяльність яких призводить до забруднення атмосферного повітря та ґрунту, порушення гідродинамічного режиму підземних вод та ін. [25].

Найактивніша робота зі створення насаджень різного функціонального призначення на Криворіжжі проводилась у два періоди - 30-40 і 50-60 рр. XX ст. [1]. Втім, вже на сьогодні, в умовах постійних кліматичних змін та значного техногенного навантаження, відбувається прискорене «старіння» деревних та чагарникових рослин, які є найуразливішими об'єктами озеленення.

Парк ім. Б. Хмельницького є одним з найбільших за площею (42 га) та типовим в архітектурно-планувальному аспекті у системі озеленення серед об'єктів загального користування Кривого Рогу. Південна частина парку заснована у 1935 р., а подальше його будівництво було продовжено лише у 1956 р. (північна частина). Він розташований біля найпотужнішого у місті металургійного комбінату «АрселорМіттал Кривий Ріг», на перехресті автомобільних доріг з інтенсивним рухом автотранспорту. Відомості про таксономічне різноманіття дендрофлори парку вперше наводить І.І. Добровольський у 1966 році, який зафіксував у ньому 53 види деревних рослин [5]. На теперішній час значна частка деревно-чагарникових насаджень досягла вікової межі і поступово втрачає свої функції у структурі зелених насаджень парку.

Соціально-економічні зміни у суспільстві, характерні для останніх десятиліть, поставили низку нових проблем, пов'язаних з відсутністю комплексного підходу до вирішення загальних питань щодо збереження існуючих насаджень у великих промислових містах. У зв'язку з цим метою роботи було дослідження структури і динаміки таксономічного складу дендрофлори парку ім. Б. Хмельницького, визначення стану деревно-чагарникових насаджень і розробка пропозицій щодо оптимізації насаджень в умовах техногенного та рекреаційного навантаження.

Матеріали та методи досліджень

Таксономічний склад культивованої дендрофлори визначали в польових умовах і за зібраним гербарним матеріалом, використовуючи довідники [3, 4]. Назви рослин наведені згідно з Міжнародним кодексом ботанічної номенклатури і представлені у таблиці 1 [16]. Термін «культивар» застосований як для рослин, що введені з дикої природи до культури, так і для рослин, що сформовані у культурі [16]. Життєвий стан листяних дерев оцінювали за шкалою, розробленою Л.С. Савельєвою (УІІІ балів - період найбільшого росту, VII балів

- послаблення росту, VI балів - відсутність верхівкового приросту, V балів - приріст на бічних гілках, IV балів - приріст на нижніх гілках, III бали - приріст за рахунок «вовчків», II бали - приріст лише за рахунок вертикальних пагонів стовбуру зі сплячих бруньок, I бал - приріст порослі) [22], листяних чагарників

- за шкалою З.І. Лучник (1 бал - високий, 2 бали - помірний, 3 бали - слабкий, 4 бали - низький, 5 балів - дуже низький) [15], хвойних рослин - за шкалою В.Т. Ярмішко (1 - здорове дерево, 2 - пошкоджене, 3 - сильно пошкоджене, 4 - відмираюче, 5а - свіжий сухостій, 5б - старий сухостій) [26]. Географічний аналіз проведено на основі флористичного районування Земної кулі А.Л. Тахтаджяна [24]. Біоморфологічний аналіз культивованої дендрофлори проводили за І.Г. Серебряковим [23], розподіл дерев та чагарників за класами висоти - за шкалою О.І. Колєснікова (для дерев: I - 20 м, II - 10-20 м, III - 5-10 м; для чагарників: I 2-5 м, II - 1-2 м, III - 0,5-1 м) [8]. За віком дерева були розподілені за наступними групами: I - 0-20 років; II - 21-40, III - 41-60, IV - 61-80, V - 81-100; чагарники: I - 0-10 років; II -11-20, III - 21-30, IV - 31-40 [17]. Вік дерев та чагарників визначали непрямим методом, враховуючи видову приналежність, діаметр стовбуру дерев, їх загальний стан, умови місцезростання та ін. [17].

Результати дослідження та їх обговорення

Сучасна дендрофлора парку представлена 63 видами, 2 гібридами та 10 культиварами, які належать до 46 родів, 26 родин та 2 відділів. Основу насаджень парку складають покритонасінні (Magnoliophyta) - 59 видів, 2 гібриди і 8 культиварів (92%). Голонасінні (Pinophyta) представлені обмежено - лише 4 види та 2 культивари (8%). Найбільше таксономічне різноманіття характерно для родин Rosaceae Juss. - 15 видів та 1 гібрид (21,3%), Salicaceae Mirb. - 6 видів, 2 гібриди та 1 культивар (12%) і Aceraceae Juss. - 6 видів та 2 культивари (10,6%) (табл. 1). За таксономічним складом найбагатшими родами є Acer L. - 6 видів та 2 культивари (10,6%), Populus L. - 4 види та 1 гібрид (6,6%), Salix Mirb. - 2 види та 2 культивари (5,3%), Ulmus L. - 3 види (4%), Fraxinus L. - 2 види та 1 культивар (4%), Picea A. Dietr. - 2 види та 2 культивари (5,3%) (табл. 1). Більшість родин (19) представлено 1-2 видами. Слід відмітити, що за структурою і таксономічним складом дендрофлора парку ім. Б. Хмельницького подібна до інших 22 досліджених нами парків Кривого Рогу [13, 18], а родини Rosaceae і Salicaceae є найпоширенішими в міських парках інших регіонів України [10, 11, 12].

Порівняння сучасного таксономічного складу дендрофлори парку зі списком, який наводить І. І. Добровольський [5], дозволили виявити деякі зміни. Із 17 домінантних видів, що зростали у 1966 р., на сьогодні залишилося лише 8 видів деревно-чагарникових рослин - Acer negundo, A. platanoides, А. pseudoplatanus, Swida alba, Robinia pseudoacacia, Aesculus hippocastanum, Populus bolleana, Populus italicа.

За життєвими формами домінантними групами в дендрофлорі парку є дерева - 53 види та культивари, меншою кількістю представлені кущі - 22 видами. Втім, станом на 1966 р. у дендрофлорі парку зростало 29 видів дерев та 24 - чагарників [5]. Зі складу культивованої дендрофлори парку зникло 6 видів дерев і чагарників - Amorpha fruticosa L., Ulmus foliacea Gilib., Populus balsamifera L., Populus alba L., Fraxinus viridis Michx., які І. І. Добровольським [5] були визначені домінантними.

За флористичним розподілом культивована дендрофлора парку ім. Б. Хмельницького, як і інших досліджених нами об'єктів озеленення Кривого Рогу [1], представляє шість флористичних областей помірної зони [24]. Географічний аналіз свідчить про значне переважання видів із Циркумбореальної області (57%), далі йдуть Атлантико-Північноамериканська (16%), Східноазійська (13%), Ірано-Туранська (11%), Середземноморська (1,5%) та область Скелястих гір (1,5%).

В насадженнях парку за класами висоти переважають дерева першої величини - 56,7% від загальної їх чисельності (30 видів та культиварів), в меншій кількості представлені дерева другої - 24,5% (13 видів і культиварів) та третьої величини - 18,8% (10 видів і культиварів) (табл. 1).

Таблиця 1

Біометрична характеристика видів і культиварів деревних рослин, що зростають у парку ім. Богдана Хмельницького

Назва родини, виду, культивару

Висота, м

Діаметр*

Життєва форма

Життєвий стан, бали

Вікова група

M±m

Cv,%

M±m

Cv,%

1

2

3

4

5

6

7

8

Aceraceae Juss.

Acer campestre L.

15,0**

-

40,0

-

Д

V-VII

III

Acer negundo L.

15,1±0,5

6,5

41,6±3,4

26,2

Д

III-VII

III

17,0

-

72,0

-

Д

III-IV

IV

Acer platanoides L.

9,4±1,7

56,4

19,0±4,4

73,0

Д

VII

I

Acer pseudoplatanus L.

15,3±0,8

18,4

36,5±3,6

37,3

Д

V-VII

III

Acer platanoides L. `Globosum'

4,0±0,2

18,6

18,5±1,0

20,0

Д

VII

II

Acer pseudoplatanus L. `Purpureum'

14,3±0,24

4,2

38,8±0,6

3,8

Д

VII

III

Acer saccharinum L.

13,9±0,42

6,1

50,1±1,2

4,1

Д

V

III

17,0

-

83,0

-

Д

V

IV

Acer tataricum L.

3,0±0,7

49,0

16,5±4,4

53,6

Д

VII

II

Anacardiaceae R. Br.

Cotinus coggygria Scop.

3,4±0,2

7,5

3,0±0,16

10,7

К

II

III

Berberidaceae Juss

Berberis vulgaris L.

1,9±0,4

8,3

1,5±0,1

6,2

К

II

III

Betulaceae Gray

Betula pendula Roth

9,4±0,4

15,8

20,3±1,0

17,0

Д

VII

II

Betula pubescens Ehrh.

11,6±0,8

31,0

27,2±2,2

36,0

Д

VII

II

Buxaceae Dumort

Buxus sempervirens L.

0,5±0,06

2,2

0,4±0,02

11,2

К

II-III

II

Bignoniaceae Juss.

Catalpa bignonioides Walter

5,6±0,4

13,3

15,0±0,6

5,9

Д

VII

II

Caesalpiniaceae R. Br.

Gleditsia triacanthos L.

15,2±0,7

8,5

27,5±1,8

26,0

Д

III-VII

III

Caprifoliaceae Juss.

Lonicera tatarica L.

1,5±0,2

23,2

1,3±0,1

12,3

К

II

II

Weigela florida (Bunge) A. DC.

1,6±0,2

-

1,4±0,3

-

К

II

II

Cornaceae Bercht. Et J. Presl

Swida alba Opiz

1,9±0,2

19,5

1,8±0,3

15,2

К

II

II

Fabaceae Lindl.

Caragana arborescens Lam. `Pendula'

1,8

-

1,6

-

К

II

II

Laburnum anagyroides Medic.

4,0

-

3,2

-

К

VII

II

Robiniapseudoacacia L.

15,2±1,1

30,6

37,2±4,4

39,7

Д

VI-VII

III

20,0±1,3

10,2

70,0±2,5

11,3

Д

III-V

IV

Robiniapseudoacacia L. `Umbraculifera'

4,2±0,4

19,9

28,6±1,0

8,1

Д

VI-VII

III

Styphnolobium japonica (L.) Schott.

11,1±1,6

17,9

39,7±3,6

33,8

Д

V-VII

III

17,0±3,3

20,3

68,0±3,1

18,5

Д

III-V

IV

Fagaceae Dumort.

Quercus iberica M. Bieb.

8,0

-

18,0

-

Д

VII

II

Quercus robur L.

15,6±0,6

17,8

37,2±2,8

33,6

Д

VI-VII

III

Hippocastanaceae torr. Et gray

Aesculus hippocastanum L.

8,6±0,6

26,0

23,4±2,1

34,9

Д

VII

II

Hydrangeaceae Dumort

Philadelphus latifolius Schrad. et DC.

2,6±0,2

19,2

2,1±0,8

21,3

К

II

II

Juglandaceae A.Rich. Ex kunth

Juglans regia L.

5,9±0,8

30,8

19,8±2,6

29,8

Д

VIII

I

Moraceae Gaudich.

Morus alba L.

9,6±1,6

66,0

22,2±3,3

57,7

Д

VI-VII

II

20,0±2.3

24,2

50,0±3,5

35,6

Д

V-VI

III

Morus alba L. `Pendula'

1,8±0,1

20,3

11,1±0,9

22,2

Д

VII

I

Oleaceae Hoffmanns. Et link

Fraxinus excelsior Boiss.

13,7±1,7

27,3

30,4±2,8

20,9

Д

V-VII

III

Fraxinus excelsior Boiss. `Diversifolia'

14,8±1,1

16,3

37,2±2,7

16,3

Д

VI

III

Fraxinus lanseolata Borkh.

15,1±0,8

18,7

36,7±3,4

33,4

Д

VI-VII

III

18,0±0,9

8,2

56,0±1,2

9,1

Д

III-V

IV

Forsythia europaea Degen et Bald.

1,9±0,3

39,8

1,7±0,5

27,8

Д

II

III

Ligustrum vulgare L.

1,8±0,1

11,8

1,6±0,8

19,5

К

II

III

Syringa vulgaris L.

2,6±0,3

24,0

2,3±0,5

34,3

К

II

III

Rosaceae Juss.

Armeniaca vulgaris Lam.

8,9±0,5

17,0

27,2±4,1

33,4

Д

VII

II

13,5±0,7

18,2

50,0±0,5

15,2

Д

VII

IV

Cerasus avium (L.) Moench.

10,0

-

64,0

-

Д

VII

IV

Cerasus tomentosa (Thunb.) Yas. Endo

1,9±0,5

10,5

1,6±1,2

12,3

К

VII

III

Chaenomeles maulei (Mast.) C. K. Schneid.

0,5±0,03

13,5

0,4±0,03

11,4

К

II

III

Crataegus fallacina Klokov

1,7±0,2

9,6

1,5±0,3

7,8

К

VII

III

Cуdonia oblonga Mill.

3,2±0,4

9,6

2,8±0,3

11,9

К

II

III

Mаlus domestica Borkh.

4,2±0,4

19,9

12,6±1,0

18,3

Д

VII

II

Padellus mahaleb (L.) Vassilcz.

2,9±0,2

12,9

10,2±0,5

10,4

Д

VII

I

Physocarpus intermedius (Rydb.) C.K. Schneid.

1,7±0,3

12,3

1,5±0,8

11,3

К

II

III

Physocarpus opulifolia Raf.

1,7 ±0,4

8,5

1,5 ±0,2

10,2

К

II

III

Рrunus domestica Thunb.

3,6±0,6

30,6

10,5±0,6

19,9

Д

VII

I

Prunus pissardi Carriиre

5,0±0,3

14,1

13,2±1,1

18,1

Д

VII

II

Pyrus communis L.

5,0

-

15,0

-

Д

VII

II

Rosa canina L.

1,7±0,2

30,0

1,8 ±0,3

25,3

К

II

II

Rubus caesius L.

1,5 ±0,7

18,5

1,9±0,4

18,5

К

VII

III

Sorbus aucuparia L.

4,5±0,6

39,8

11,7±1,0

27,0

Д

VII

I

Spiraea x vanhouttei (Briot.) Zabel

1,6±0,2

28,1

1,4 ±0,6

24,3

К

II

III

Rutaceae Juss.

Ptelea trifoliata L.

4,0

-

2,5

-

K

VII

I

Salicaceae Mirb.

Populus bolleana Mast.

17,9±0,8

20,0

86,6±9,4

48,7

Д

VI-VII

IV

24,0

-

120,0

-

Д

V

V

Populus x berolinensis K. Koch.

17,1±07

7,2

38,6±2,6

14,8

Д

VII

III

Populus italica Du Roi

21,5±0,6

7,7

58,7±1,5

8,2

Д

V-VII

IV

25,0

-

72,0

-

Д

V

V

Populus nigra L.

25,0

-

112,0

-

Д

VII

V

Populus simonii Carriиre

18,0

-

90,0

-

Д

VI

V

Salix alba L.

10,0

-

45,0

-

Д

VII

II

24,0

-

120,0

-

Д

V

V

Salix alba L.`Vitellina pendula'

14,7±1,6

27,2

80,0±7,8

24,0

Д

VI-VII

IV

Salix fragilis Host

10,5±0,5

10,6

40,6±2,8

15,3

К

VII

II

Salix matsudana Koidz. `Tortuosa'

7,0

-

21,0

-

Д

VII

II

Simaroubaceae DC.

Ailanthus altissima (Mill.) Swingle

4,3±0,3

14,4

6,2±0,9

37,2

Д

V-VII

I

Tiliaceae Juss.

Tilia cordata Mill.

11,36±0,6

22,4

28,8±1,9

29,0

Д

VII

II

20,0

-

115,0

-

Д

VII

V

Tilia tomentosa Moench.

7,0

-

20,0

-

Д

VII

I

Ulmaceae Mirb.

Ulmus campestris L.

16,5±0,4

7,0

46,9±3,1

20,7

Д

III-VII

III

Ulmus glabra Huds.

17,0±0,4

6,3

49,9±6,5

36,8

Д

VII

III

18,0

-

67,0

-

Д

V-VI

IV

Ulmus laevis Pall.

16,8±0,3

4,7

47,2±5,3

35,3

Д

VII

III

18,0

-

72,0

-

Д

V-VI

IV

Vitaceae Juss.

Parthenocissus quinquefolia (L.) Planch.

7,8±1,05

35,5

1,1±0,06

17,2

К

II

II

Cupressaceae Gray

Juniperus sabina L.

0,5

-

0,8

-

К

II

III

Platycladus orientalis (L.) Franco

2,8±0,4

55,3

1,7±0,3

35,2

К

III

III

Pinaceae spreng. Ex Rudolphi

Picea abies (L.) H. Karst.

13,7±0,4

10,8

20,5±1,3

20,6

Д

II-III

III

Picea pungens Engelm.

11,3±0,5

8,5

29,0±1,5

10,4

Д

II-IV

III

Picea pungens `Coerulea'

8,5±0,3

21,4

28,3±3,1

30,2

Д

II-IV

III

Picea pungens `Glauca'

8,3±0,6

25,6

27,1±2,8

29,8

Д

II-IV

III

Примітка: *для дерев вказаний діаметр стовбура (см), для чагарників - діаметр крони (м), **рослина відмічена в одному екземплярі.

Серед чагарників найчисельнішою є група високорослих чагарників - 81,8% від загальної їх кількості (18 видів та культиварів), низькорослі - представлені 3 видами (13,5%), середньорослі - одним видом (0,7%) (табл. 1). Середньо- і низькорослі чагарники надають особливої декоративності парковим композиціям, втім нечисельне їх представництво (2-20%) відмічене у більшості досліджених нами об'єктів озеленення Кривого Рогу [13, 18]. Тому в закритих просторах можна рекомендувати створювати другий і частково третій яруси за рахунок довговічних тіньовитривалих чагарників.

Вікова структура насаджень парку ім. Б. Хмельницького формувалась за рахунок висаджування нових рослин у різні періоди. В них виявлені дерева віком від 5 до 90 років. За результатами аналізу вікової структури деревних насаджень парку виділено п'ять груп (табл. 1). У південній його частині дерева віком 71-90 р. становлять 30% від загальної їх кількості, 51-70 р. - 40%, 31-50 р. - 20%, 10-30 р. - 10%. Чисельність найстаріших дерев віком понад 80 р. становить 10%, більшість з яких мають задовільні показники життєвого стану (табл. 1). У північній частині парку значну частку насаджень складають дерева віком 51-70 р. (55%); чисельною є і вікова група 31-50 р. (30%); частка особин віком 10-30 р. найменша і становить 15%.

Деревні насадження парку за типом посадок репрезентована алейними, рядовими і груповими насадженнями. Понад 60% дендрофлори парку представлено груповими насадженнями (моновидові або змішані). За класифікацією типів садово-паркових ландшафтів Л.І. Рубцова [21] 65% його території від-повідає парковому типу ландшафтів, 30% - лісовому, 10% - регулярному, 5% - лучному. На багатьох ділянках відмічені процеси ландшафтної деградації з перетворенням регулярного типу на парковий, паркового - на лісовий.

Зімкненість крон у групових насадженнях на різних ділянках парку варіює від 0,7 до 0,9. В насадженнях на ділянках, де зімкнутість крон становить 0,9 (30% від загальної площі таких насаджень), під пологом дерев трав'янистий покрив відсутній; на ділянках із зімкнутістю крон 0,8 (20%) вже з'являється розріджений травостій, а при - 0,7 (50%) - відмічений як трав'янистий покрив, так і щільний самосів інших деревних видів.

Різна щільність посадок призводить до значних коливань показників життєвого стану рослин - від задовільного до незадовільного. У групових насадженнях, де зімкнутість крон найвища (0,8-0,9), такі види, як Robinia pseudoacacia, Salix alba `Vitellina pendula', Acer platanoides `Globosa', Acer negundo, Acer saccharinum, Gleditsia triacanthos, Ulmus campestris, Fraxinus lanceolata Borkh, Quercus robur, Morus alba, Populus italica, Populus x berolinensis, Populus simonii, Prunus pissardii, Styphnolobium japonica, характеризуються незадовільними показниками життєвого стану (II-VI), їх крони мають до 80% сухих гілок або розпадаються. Лише 60% листяних дерев та чагарників на усіх ділянках парку мають задовільні або добрі показники життєвого стану (табл. 1). Разом з цим, серед хвойних рослин 10% становлять категорію «здорові», 50% віднесені до категорії пошкоджених, 30% - сильно пошкоджених, 10% - відмираючих. Відзначена тенденція до зниження життєвого стану деревних та чагарникових рослин у насадженнях Кривого Рогу пов'язана не тільки з впливом техногенного та рекреаційного навантаження [2, 9], але й є наслідком порушення технології посадок, обмеження площі живлення рослин, ушкоджень механічного та біологічного характеру тощо.

В зелених насадженнях Кривого Рогу в основних паркоутворювальних дерев вже у віці 30-40 р. спостерігаємо уповільнення ростових процесів, збільшення ступеня усихання гілок, дефоліації і дехромації [13]. Втім, в південній частині парку ім. Б. Хмельницького окремі дерева (Acer saccharinum, Robinia pseudoacacia, Styphnolobium japonica, Populus bolleana, Populus nigra, Salix alba `Vitellina pendula', Tilia cordata, Ulmus laevis) віком 71-90 р. мають найвищі ростові показники у поєднанні із задовільним життєвим станом (табл. 1). Наразі, в степових умовах Кривого Рогу лише 10 деревних видів - Acer saccharinum, Acer pseudoplatanus, Gleditsia triacanthos, Robinia pseudoacacia, Quercus robur, Morus alba, Fraxinus excelsior, Padellus mahaleb, Tilia cordata, Ulmus laevis зберігають декоративні якості у віці 50 і більше років. Відмічені вище особини представляють цінність для визначення декоративної довговічності насаджень в урбанотехногенному середовищі великого промислового міста степової зони України і тому потребують особливого підходу щодо їх збереження. Слід відзначити, що тривала декоративність таких чагарників, як Lonicera tatarica, Swida alba, Philadelphus latifolius, Ligustrum vulgare, Forsythiaeuropaea, Spiraea x vanhouttei, Physocarpus opulifolia, Physocarpus intermedius можлива за умов періодичної їх обрізки з видаленням сухостою.

На теперішній час в дендрофлорі парку 62% видів та культиварів зустрічаються на його території зрідка, серед яких перспективними для масового впровадження є Acerpseudoplatanus `Purpureum', A. platanoides `Globosa', Catalpa bignonioides, Robinia pseudoacacia `Umbraculifera', Quercus iberica, Morus alba `Pendula', Prunus pissardii, Ptelea trifoliata, Populus simonii, Salix matsudana Koidz. `Tortuosa', Tilia tomentosa.

Зогляду на наведені в таблиці дані, можна сказати, що серед чагарників найадаптованішими до умов Кривого Рогу є Cydonia oblonga, Swida alba, Philadelphus latifolius, Physocarpus intermedius, Physocarpus opulifolia, Weigela florida, Berberis vulgaris, Cotinus coggygria, Caragana arborescens `Pendula', Laburnum anagyroides, Forsythia europaea.

На території парку виявлено насіннєве самовідновлення 23 видів листяних порід, що належать до 15 родів та 13 родин. Висока конкурентоспроможність таких видів, як Acer negundo, Acer platanoides, Ailanthus altissima, Fraxinus lanceolata, Robinia pseudoacacia, Gleditsia triacanthos, Swida alba, Ulmus campestris, Ulmus laevis, Ulmus glabra, дозволила їм значно розширити площу місцезростань за рахунок притаманних їм біоекологічних властивостей. Вегетативне самовідновлення кореневими паростками відмічено у Cotinus coggygria, Lonicera tatarica, Ligustrum vulgare, Crataegus fallacina, Rosa canina, що утворюють щільні зарості навколо материнських рослин. Неконтрольоване насіннєве та вегетативне самовідновлення зазначених видів може стати передумовою зміни існуючого таксономічного складу дендрофлори парку природним шляхом. культивований біоморфологічний дендрофлора міський парк

В останні п'ять років на території парку були насаджені групи молодих рослин Catalpa bignonioides, Aesculus hippocastanum, Forsythia europaea, Sorbus aucuparia, Acer platanoides, Malus domestica, Padellus mahaleb, Betula pubescens, Armeniaca vulgaris. Втім, істотними недоліками композицій парку залишаються низька різноманітність типів насаджень і їх структурна спрощеність, зокрема, відсутність акцентних рослин в групах, низька чисельність красивоквітучих чагарників і хвойних рослин. До того ж, систематичні заходи по догляду за середньовіковими рослинами і молодими посадками проводяться лише на окремих центральних ділянках парку.

Суттєву роль у підвищені життєвого стану насаджень відіграє проведення комплексних агротехнічних заходів з утримання зелених насаджень, виконання яких передбачене чинними в Україні нормативними документами [7, 20]. Проте така робота у міських парках проводиться фрагментарно і нерегулярно, що призводить до збіднення видового складу насаджень, зниження показників життєздатності і декоративної довговічності деревно-чагарникових рослин.

В системі заходів з оптимізації зелених насаджень найважливішими складовими, на нашу думку, є їх реконструкція з відновленням ландшафтної індивідуальності; оновлення наявного таксономічного складу з більш широким використанням культиварів та вічнозелених хвойних рослин; охорона особин з унікальними таксаційними параметрами; систематичне проведення регламентованих агротехнічних робіт. Оптимізацію структури насаджень бажано робити в напрямку вертикальної і горизонтальної зімкненості та урізноманітнення типів посадок; ярусність насаджень збільшувати за рахунок довговічних декоративних чагарників. Оновлення асортименту зелених насаджень доцільно здійснювати поетапно, за рахунок вже адаптованих до умов регіону видів, використовуючи ботаніко-географічний підхід.

Висновки

1. На сучасному етапі культивована дендрофлора парку ім. Богдана Хмельницького представлена 63 видами, 2 гібридами та 10 культиварами, які належать до 46 родів і 26 родин.

2. Провідними родинами за кількістю видів, культиварів і гібридів є Rosaceae (21,3%), Salicaceae (12%) і Aceraceae (10,6%). Серед родів найбільш чисельно представлені Acer (10,6%), Populus (6,6%), Salix (5,3%), Picea (5,3%), Ulmus (4%), Fraxinus (4%).

3. За класами висоти в насадженнях парку переважають дерева першої величини - 58% від загальної кількості дерев (30 видів та культиварів).

4. Найбільша кількість видів деревних і чагарникових рослин парку походить із Циркумбореальної (57%) і Атлантико-Північноамериканської (16%) областей.

5. Наявний асортимент культивованої дендрофлори парку характеризується низьким внутрішньовидовим, біоморфологічним і типологічним різноманіттям.

6. Перспективними за еколого-біологічними показниками для регіональної культури серед вже випробуваних на Криворіжжі є родини Aceraceae, Betulaceae Gray, Berberidaceae Purch, Fabaceae Lindl, Tiliaceae Juss., Oleaceae Hoffmanns et Link, Rosaceae. Серед хвойних рослин можна рекомендувати збільшити використання видів Thuja Tourn., Juniperus L., Taxus L.

Список використаної літератури

1. Ботаніко-географічний аналіз і частота трапляння видів деревно-чагарникової рослинності зелених насаджень Кривого Рогу / Н.С. Терлига, В.Д. Федоровський, Ю.С. Юхименко [та ін.] // Вісник Запорізького національного університету: збірник наукових праць. Біологічні науки. - 2014. - №1. - С. 200-210.

2. Важкі метали: надходження в ґрунти, транслокація у рослинах та екологічна небезпека / [В.М. Гришко, Д.В. Сищиков, О.М. Піскова, О.В. Данильчук, Н.В. Машталер]. - Донецьк: Донбас, 2012. - 304 с.

3. Дендрофлора України. Дикорослі й культивовані дерева і кущі. Покритонасінні. Частина I: довідник. / М.А. Кохно, Л.І. Пархоменко, А.У Зарубенко та ін.; за ред. М.А. Кохна. - К: Фітосоціоцентр, 2002. - 448 с.

4. Дендрофлора України. Дикорослі й культивовані дерева і кущі. Покритонасінні. Частина II: довідник / М.А. Кохно, Н.М. Трофименко, Л. І. Пархоменко та ін.; за ред. М.А. Кохна та Н.М. Трофименко. - Київ: Фітосоціоцентр, 2005. - 716 с.

5. Добровольский И. А. Озеленение Криворожского железорудного басейна / И.А. Добровольский // Бюл. ГБС. - 1967. - № 6. - С. 42-46.

6. Досвід комплексної оцінки та картографування факторів техногенного впливу на природне середовище міст Кривого Рогу та Дніпродзержинська / [І.Д. Багрій, А.М. Білоус, Ю.Г Вілкул та ін.]; відпов. ред. В.М. Палій. Інститут геологічних наук НАН України. - К.: Фенікс, 2000. - 110 с.

7. Закон України «Про благоустрій населених пунктів» №2807 - від 06.09.2005 // Відомості Верховної Ради України. - 2005. - №49. - С. 517.

8. Колесников А.И. Декоративная дендрология / А.И. Колесников. - М.: Лесная промышленность, 1974. - 704 с.

9. Коршиков И.И. Популяционно-генетические проблемы дендро-техногенной интродукции (на примере сосны крымской) / И.И. Коршиков, Н. С. Терлыга, С.А. Бычков. - Донецьк: ООО “Лебедь”. - 2002. - 328 с.

10. Кохно М.А. Дерева і кущі міських декоративних насаджень Прикарпаття та Закарпаття / М.А. Кохно, А.О. Пасічний, П.Я. Чуприна, Г.П. Цикалюк // Укр. ботан. журнал. - 1980. - №37 (2). - С. 27-31.

11. Кохно М.А. Дендрофлора міст півдня України / М.А. Кохно, С.І. Кузнєцов, О.К. Дорошенко, П.Я. Чуприна, А.О. Пасічний // Укр. ботан. журнал. - 1983. - №40 (5). - С. 12-14.

12. Крамарець В.О. Паркова та лісопаркова рослинність міст Заходу України / В.О. Крамарець, В.О. Кучерявий, В.А. Соломаха // Укр. ботан. журнал. - 1992. - №49 (3). - С. 12-20.

13. Культивована дендрофлора парків і скверів Кривого Рогу: історичні аспекти формування та сучасний стан / Н.С. Терлига, О.В. Данильчук, Ю.С. Юхименко [та ін.] // Вісник Харківського національного університету. Серія біологія. - 2015. - №2. - С. 93-101.

14. Ліпінський В.М. Клімат України / [В.А. Дячук, В.М. Бабіченко, З.С. Бондаренко, С.Ф. Рудішина]; під. ред. В.М. Ліпінського. - К.: Видавництво Раєвського, 2003. - 342 с.

15. Лучник З.И. Декоративная долговечность кустарников в культуре / З.И. Лучник - Новосибирск: Наука, 1988. - 104 с.

16. Международный кодекс ботанической номенклатуры (Венский кодекс). [Перевод с английского]. - М.; СПб.: Товарищество научных изданий КМК, 2009. - 282 с.

17. Методические рекомендации для оценки восстановительной (балансовой) стоимости зелёных насаждений населённых пунктов Украины. - К.: НИИ УПЖКХ, 1996. - 24 с.

18. Парк ім. газети «Правда» м. Кривий Ріг: історія створення, сучасний стан насаджень, перспективи розвитку / Ю.С. Юхименко, Н.С. Терлига, В.Д. Федоровський // Інтродукція рослин. - 2016. - №2 (70). - С. 66-76.

19. Природнича географія Кривбасу / [В.Л. Козаков, І.С. Паранько, М.Г. Сметана та ін.]. - Кривий Ріг: КДПУ, 2005. - 156 с.

20. Про затвердження Правил утримання зелених насаджень у населених пунктах України. - Наказ Міністерства будівництва, архітектури та житлово-комунального господарства України від 10.04.2006 р., №105.

21. Рубцов Л.И. Проектирование садов и парков / Л.И. Рубцов. - М.: Стройиздат, 1979. - 183 с.

22. Савельева Л.С. Устойчивость деревьев и кустарников в защитных лесных насаждениях / Л.С. Савельева. - М.: Лесная промышленность, 1975. - 271 с.

23. Серебряков И.Г. Экологическая морфология растений. Жизненные формы покрытосеменных и хвойных / И.Г. Серебряков. - М.: Высшая школа, 1962. - 379 с.

24. Тахтаджян А.Л. Флористические области Земли / А.Л. Тахтаджян. - Л.: Наука, 1978. - 248 с.

25. Экологические и социально-гигиенические проблемы и пути оздоровления крупного промышленного региона / [А.Е. Лысый, С.А. Рыженко, И.П. Козярин и др.]. - Кривой Рог, 2007. - С. 46-91.

26. Ярмишко В.Т Диагностика повреждений и оценка жизненного состояния деревьев и древостоев в условиях промышленного атмосферного загрязнения // Методы изучения лесных сообществ / В.Т. Ярмишко. - СПб.: НИИХимии СПбГУ, 2002. - С. 154-165.

References

1. Terlyga N.S., Fedorovskiy V.D., Yukhimenko Yu.S., Danylchuk O.V, Danylchuk N.M., Laptyeva O.V. (2014) Botanical and geographical analysis and occurrence frequency of species of arboreal and shrubbery green plantations of Kryvyi Rig [Botaniko-geografichniy analiz i chastota traplyannya vydiv derevno-chagarnykovoyi roslinnosti zelenih nasadzhen Kruvogo Rogu], Bulletin of the Zaporozhye National University. Biology, 1., pp. 200-210.

2. Hryshko V.M., Syshchykov D.V., Piskova O.M., Danylchuk O.V., Mashtaler N.V. (2012) Heavy metals: input into soils, translocation in plants and environmental hazards [Vazhki metaly: nadkhodzhennia v grunty, translokatsiia u roslynakh ta ekolohichna nebezpeka], Donetsk: «Donbas», 304 p.

3. Kohno M.A., Parhomenko L.I., Zarubenko A.U., Vakhnovs'ka N.H., Horelov O.M. et al. (2002) Dendroflora of Ukraine. Wild and cultivated trees and shrubs. Angiosperms [Dendroflora Ukrainy. Dykorosli i kultyvovani dereva i kuschi], K.: Fitosociocentr, 1,448 p.

4. Kohno M.A., Trofimenko N.M., Parhomenko L.I., Sobko V.H., Horb V.K., Klymenko S.V. etc. (2005) Dendroflora of Ukraine. Wild and cultivated trees and shrubs. Angiosperms [Dendroflora Ukrainy. Dykorosli i kultyvovani dereva i kuschi. Pokrytonasinni Dendroflora of Ukraine. Wild and cultivated trees and shrubs. Angiosperms], K.: Fitosociocentr, 2, 716 p.

5. Dobrovolskii I.A. (1967) Greening of Kryvyi Rig iron ore basin [Ozelenenie Krivorozhskogo zhelezorudnogo baseina], Bulletin of the Main botanical garden, 66, pp. 42-46.

6. Bahrii I.D., Bilous A.M., Vilkul Iu.H. etc. (2000) Experience in integrated assessment and mapping of the factors of technogenic influence on the natural environment of the cities of Kryvyi Rih and Dneprodzerzhinsk [Dosvid kompleksnoi otsinky ta kartohrafuvannia faktoriv tekhnohennoho vplyvu na pryrodne seredovyshche mist Kryvoho Rohu ta Dniprodzerzhynska], K.: Feniks, 110 p.

7. The Law of Ukraine about improvement of human settlements from 06.09.2005 № 2807-IV [Zakon Ukrainy pro blagoustriy naselenih punktiv vid 06.09.2005 №2807-IV].

8. Kolesnikov A.I. (1974). Dekorativnaja dendrologija [Decorative dendrology], M.: Lesnaja promyshlennost', 704 p.

9. Korshikov I.I., Terlyiga N.S., Byichkov S.A. (2002) Population and genetic problems of dendro- technogenic introduction (on the example of the Crimean pine) [Populyatsionno-geneticheskie problemy dendro-tehnogennoy introduktsii (na primere sosny krymskoy)], Donetsk: «Lebed», 328 p.

10. Kohno M.A,. Pasichniy A.O., Chuprina P.Ya., Tsykalyuk G.P. (1980) Trees and shrubs of urban decorative plantings of Prykarpattia and Transcarpathia [Dereva i kushchi miskyh dekoratyvnyh nasadzhen Prykarpattya ta Zakarpattya], Ukrainian Botanical Journal, 37 (2), pp. 27-31.

11. Kohno M.A., Kuznetsov S.I., Doroshenko O.K., Chuprina P., Pasichniy A.O. (1983) Dendroflora cities in the south of Ukraine [Dendroflora mist pivdnya Ukrainy], Ukrainian Botanical Journal, 40 (5), pp.12-14.

12. Kramarets V.O., Kucheryaviy V.O., Solomaha V.A. (1992) Park forest and park vegetation of cities of Western Ukraine [Parkova ta lisoparkova roslynnist mist Zahodu Ukrainy], Ukrainian Botanical Journal, 49 (3), pp. 12-20.

13. Terlyga N.S., Danylchuk O.V., Yukhimenko Yu.S., Fedorovskyy V.D., Danylchuk N.M. (2015) Kryvyi Rig parks and squares cultivated dendroflora: historical aspects of formation and current state [Kultivovana dendroflora parkiv i skveriv Kryvogo Rogu: istorychni aspekty formuvannya ta suchasniy stan], Bulletin of Kharkiv National University. Biology, 2, pp. 93-101.

14. Lipinskyi V.M., Diachuk V.A., Babichenko V.M., Bondarenko Z.S., Rudishyna S.F. in editop V.M. Lipinskyi (2003) The climate of Ukraine [Klimat Ukrainy], K.: Raevsky Publishing House, 342 p.

15. Luchnik Z.I. Ornamental shrubs longevity in culture (1988) [Dekorativnaya dolgovechnost kustarnikov v kulture], Novosibirsk: Nauka, 104 p.

16. .Mezhdunarodnyy kodeks botanicheskoy nomenklatury (Venskiy kodeks) (2009) [International code of botanical nomenclature (Vienna Code)], Perevod s angliyskogo. M.; SPb.: vaieso nauchnykh izdaniy KMK, 282 p.

17. Methodical Instructions evaluation of regenerative (balance) cost green planting settlements in Ukraine [Metodicheskie rekomendacii dj ocenki vostanovitelnoi (balansovoi) stoimosti zelyonyh nasazhdenij naselyonnyh punktov Ukrainy] (1996), Scientific research Institute of Housing and Communal Services Management, Kiev, 24 p.

18. Yukhymenko Y.S., Terlyha N.S., Fedorovskyi V.D. (2016) Park named after Newspaper «Pravda» (Kryvyi Rih): history, modern state of plantations, prospects of development [Park im. hazety «Pravda» m. Kryvyi Rih: istoriia stvorennia, suchasnyi stan nasadzhen, perspektyvy rozvytku], Introduction of plants, 2 (70), pp. 66-76.

19. Kozakov V.L., Paranko I.S., Smetana M. H. etc. (2005) Natural geography of Kryvbas [Pryrodnycha heohrafiia Kryvbasu], Kryvyi Rih, 156 p.

20. On Approval of the Rules for the Maintenance of Green Plants in the Settlements of Ukraine. Order of the Ministry of Construction, Architecture and Housing and Communal Services of Ukraine (2006) [Pro zatverdzhennia Pravyl utrymannia zelenykh nasadzhen u naselenykh punktakh Ukrainy. Nakaz Ministerstva budivnytstva, arkhitektury ta zhytlovo-komunalnoho hospodarstva Ukrainy vid 10.04.2006 r., № 105].

21. Rubtsov L.I. (1979) Designing gardens and parks [Proektirovanie sadov i parkov], M.: Stroyizdat, 183 p.

22. Savel'eva L.S. (1975) Stability of trees and shrubs in protective forest plantings [Ustojchivost' derev'ev i kustarnikov v zaschitnyh lesnyh nasazhdenijаh], M.: Lesnajа promyshlennost', 271 p.

23. Serebrjаkov I. G. (1962) Ecological plant morphology. Life forms of angiosperms and conifers [Ekologicheskajа morfologijа rastenii. Zhiznennye formy pokrytosemennyh i hvoinyh], M.: Vysshajа shkola, 379 p.

24. Tahtadzhjun А.L. (1978) Floristic areas of Earth [Floristicheskie oblasti Zemli], Leningrad, Nauka, 248 p.

25. Lyisyiy A.E., Ryizhenko S.A., Kozyarin I.P. etc. (2007) Ecological and social-hygienic problems and ways of improving a large industrial region [Ekologicheskie i sotsialno-gigienicheskie problemy i puti ozdorovleniya krupnogo promyishlennogo regiona], Krivoy Rog, pp. 46-91.

26. Jarmishko V.T. (2002) Damage diagnosis and vital state assessment of trees and tree stands in industrial air pollution conditions. Methods of study of forest communities [Diagnostika povrezhdeniy i ocenka zhiznennogo sosnn^ derev'ev i drevostoev v usvh promyshlennogo atmosfernogo zagrjаznenijа. Metody izuchenijа lesnyh soobschestv], St. Peterburg, Scientific Research Institute of Chemistry of St. Petersburg State University, pp.154-165.

Размещено на allbest.ru


Подобные документы

Работы в архивах красиво оформлены согласно требованиям ВУЗов и содержат рисунки, диаграммы, формулы и т.д.
PPT, PPTX и PDF-файлы представлены только в архивах.
Рекомендуем скачать работу.

© 2000 — 2023, ООО «Олбест» Все права защищены