Обґрунтування біологічних і хімічних заходів щодо контролю комплексу фітофагів на пшениці озимій у лісостепу України

Размещено на http://www.allbest.ru/

Обґрунтування біологічних і хімічних заходів щодо контролю комплексу фітофагів на пшениці озимій у лісостепу України

У статті представлені результати щодо застосування біологічних та хімічних прийомів проти шкідливого ентомкомплексу на пшениці озимій за нових систем землекористування. Водночас одним із важливих показників ефективних технологій є застосування якісних засобів захисту рослин із двома-трьома діючими речовинами, що високоефективно контролюють комплекс шкідників пшениці озимої від проростання насіння до формування генеративних органів культурних рослин. Крім того, у роботі висвітлена багаторічна ефективність дії основних груп інсектицидів проти комах-фітофагів, та уточнено їх вплив на особливості формувань популяцій у посівах пшениці озимої в Лісостепу України. Зокрема, сумішей діючих речовин диметоат із альфа-циперметрином, що сприяло попередженню виникнення резистентності комах-фітофагів на основних етапах органогенезу пшениці у популяціях комах.

Так, у біологічно-хімічному землекористуванні обов'язковими є своєчасна оцінка якості нових діючих речовин інсектицидів і їх наявність, а також фіксація їх обсягу та необхідний страховий запас із підрахунками запасів після кожної технологічної операції щодо захисту посівів польових культур і пшениці від комплексу фітофагів.

Розроблені технології забезпечують ефективний захист пшениці у новому ланцюгу польових сівозмін, не пошкоджуючи довкілля й не завдаючи шкоди механізмам саморегуляції ентомокомплексів. Так, біопрепарати, на відміну від хімічних інсектицидів, не виявляють шкідливих механізмів дії, зокрема, прояву резистентності, нових форм звикання і застосовуються багатократно впродовж тривалого періоду формування нових агроценозів.

Інтегроване використання інформаційних технологій оцінки фітосанітарного стану посівів пшениці озимої дозволяє оптимізувати рекомендації з планування та контролю основних груп сучасних інсектицидів [2; 9; 11].

Метою дослідження є оцінка проблем і перспектив ефективності сучасних біологічно-хімічних засобів захисту рослин проти комплексу шкідливих фітофагів на пшениці озимій в Лісостепу України. У міру збагачення знань і уявлень щодо біології та екології комплексу фітофагів, циклів їх розвитку, шкідливих стадій та характеру пошкоджень нагальним є удосконалення методів виявлення та обліку шкідників, а також високоякісне застосовування новітніх методів моніторингу.

Постановка проблеми. Для отримання високих і сталих урожаїв пшениці озимої важливим є забезпечення культури впродовж усього періоду вегетації необхідною кількістю елементів живлення, зокрема біологічними засобами захисту рослин від шкідливих видів комах.

У Лісостепу України сучасні системи захисту зернових культур передбачають застосування комплексного захисту починаючи з оптимізації сівозміни, підготовки насіння до сівби та контролі структури ентомокомплексу на початкових фазах розвитку рослин, зокрема, підвищення стійкості рослин проти комплексу фітофагів та інших шкідливих чинників шляхом протруєння насіння інсектицидами з одночасною обробкою його мікро- та макроелементами.

Метою проведення досліджень є контроль рівня забезпеченості рослин необхідними елементами живлення, своєчасному прогнозуванні виявлених шкідників у сівозмінах на пшениці озимій та використанні необхідних біологічних чи хімічних засобів захисту рослин.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Вивченню та розробці технологій біологічних та хімічних засобів захисту рослин від шкідників багато уваги приділялось ученими та дослідниками, які зробили значний внесок у розвиток цього напряму. Великий внесок у дослідження різних аспектів цього питання здійснили М.М. Доля, Є.Н. Білецький, Н.М. Тюріна, В.Г. Коваленков, Л.М. Лютко, М.М. Маренич [1--5]. Останніми роками питаннями застосування засобів захисту, які здатні впливати на шкідливу ентомофауну пшениці озимої та контролювати її чисельність в залежності від погодно-кліматичних умов та інших чинників, вчені приділяють значну увагу [6-11], але даний напрям потребує подальшого вивчення.

Методика досліджень. Дослідження проводили в Агрономічній дослідній станції НУБіП (Васильківський район Київської області) та у навчальному науково-виробничому центрі «Великообухівське» (Миргородський район Полтавської області), маршрутні обстеження проведені на тимчасових виробничих дослідах, закладених у Вінницькій, Тернопільській, Хмельницькій, Чернігівській, Черкаській та інших областях. Моніторинг шкідників проводили за загальноприйнятими методиками, статистичну обробку результатів досліджень - за Б. О. Доспєховим.

Виклад основного матеріалу дослідження. У сучасних умовах розвитку сільського господарства важливим резервом збільшення виробництва зерна пшениці озимої є наукове обгрунтування ефективної біологічно-хімічної системи захисту насіння, сходів і вегетуючих рослин від комплексу комах- фітофагів.

Вивчення особливостей розвитку і розмноження шкідників за нових систем біологічного захисту пшениці озимої та вивчення механізмів саморегуляції ентомокомплексів є актуальним у теоретичному та практичному значеннях.

У сучасній системі управління запасами інсектицидів доцільним є використання елементів логістичного методу експертизи показників ресурсоощадних технологій вирощування пшениці озимої в Лісостепу. Проте для логістичних систем управління запасами препаратів, пов'язаних із певним порядком контролю їх фактичного рівня потребуються додаткові витрати фінансових, трудових та інформаційних ресурсів, особливо для застосування препаратів у оптимальних фенологічних і календарних строках. Принцип диференціації асортименту інсектицидів у процесі логістичного аналізу нами поділено на чотири групи залежно від технологій застосування, попиту й показників прогнозу, розвитку, поширення фітофагів та механізму дії кожного препарату за ознаками понад десяти сучасних діючих речовин [4].

Характерно, що ефективному використанні запасів інсектицидів із асортименту вказаних позицій уточнена сучасна система показників їх впливу на структури ентомокомплексів посівів пшениці з урахуванням показників прогнозу потреби й проведення підрахунку запасів. Регулярне відновлення інформації в базі даних із системним розглядом вимог нових технологій використання інсектицидів є осоновою для контролю як ґрунтових, так і внутрішньостеблових шкідників [4; 6].

За результатами моніторингу захист пшениці озимої здійснювали комплексними заходами захисту рослин. Хімічний метод полягав в застосуванні інсектицидів новітнього синтезу, які високоефективно контролювали основні види фітофагів або порушувати їхній розвиток [7]. Цей метод виявився пріоритетним для використання на відносно великій площі посівів порівняно з біологічним, оскільки алгоритм його реалізації доволі простий: до й на початку появи шкідників застосовували інсектициди з ефективністю контролю фітофагів на рівні 96%. Сучасні препарати знищували дорослих шкідників, але місцями не завдавали шкоди й впливу відкладеним яйцям фітофагів, і, як наслідок, через деякий час знову з'являлись нові популяції шкідників. Також встановлено й частковий (до 7%) негативний вплив препаратів на саму рослину пшеницю озиму.

Характерно, що в регіонах спостережень, на відміну від інших систем землеробства, ця особливість досліджена недостатньо і є актуальною, оскільки безпосередньо стосується оптимізації фітосанітарного стану польових культур і зокрема пшениці озимої в господарствах нових форм власності. Як сезонна, так і багаторічна динаміка застосування інсектицидів кількість яких щорічно зростала зокрема, із діючими речовинами (д.р. імідоклопрід, тіа- метоксам, лямбда-цигалотрин, хлорпірифос, альфа-циперметрин, диметоат та ін.), які використовуються для контролю популяцій шкідників пшениці озимої у регіоні досліджень достовірно впливали на формування ентомокомплексів і динаміку популяцій досліджуваних рядів комах (рис. 1).

генеративний біологічний культурний

Нами оцінена багаторічна ефективність дії основних груп інсектицидів проти комах-фітофагів, та уточнено їх вплив на особливості формувань популяцій у посівах пшениці озимої в Лісостепу України. Зокрема, - сумішей у 2000-2010 рр. д.р. диметоат із альфа-циперметрином, що сприяло попередженню виникнення резистентності комах-фітофагів на основних етапах органогенезу пшениці у популяціях комах.

При цьому відмічена висока ефективність дії сумішей і у 2011-2019 рр., зокрема діючих речовин: лямбда-цигалотрин із тіаметоксамом, а також хлорпі- ріфос із циперметрином, і дельтаметрин із тіаклопридом, альфа-циперметрин із імідаклопридом, лямбда-цигалотрин із імідаклопридом, що заслуговує особливої уваги у нових системах захисних заходів регіону досліджень.

Зокрема, в роки досліджень встановлена закономірність щодо збільшення кількості застосувань інсктицидів із д.р. імідаклоприд, альфа-циперметрин, лямбда-цигалотрин та бета-цефлутрин, що пояснюється особливостями сівозмін і біології та поширення шкідників у регіоні досліджень зокрема восени (рис. 2).

генеративний біологічний культурний

Відмічено, що застосування препаратів на основі д. р. лямбда-цигалотрин + тіаметоксам, хлорпірифос + циперметрин, дельтаметрин + тіаклоприд сприяють високоефективному контролі виявлених видів шкідників на основних етапах органогенезу пшениці озимої.

У роки досліджень особливого значення набувало застосування інсектицидів проти (клопів, хлібних жуків, попелиць, п'явиць, злакових мух, цикадок, та ін.) із превалюванням в останні роки клопа шкідливої черепашки, попелиць цикадок та інших видів на основних етапах органогенезу пшениці озимої. Зокрема, в роки досліджень, достовірні зміни в популяційних циклах основних видів шкідників пшениці озимої встановлені із інтервалами від 3 до 6 років. Зокрема шведської, пшеничної, гессенської мух і клопа шкідливої черепашки, хлібних жуків та інших шкідників. Це пов'язано із достовірним коливанням погодно-кліматичних, біологічних, трофічних та антропічних факторів. Це є основною щодо прийнятяя рішення у застосування чи хімічних чи біолоічних засобів, які доцільно ураховувати за піками масових спалахів чисельності (табл. 1).

Так, на сучасному етапі вирощування пшениці озимої в науковому плані представляє складне комплексне завдання, у рішенні якого беруть участь різні галузі науки з оптимізацією і інших систем землеробства. Для розробки систем захисту пшениці озимої оцінено сучасний видовий склад шкідливої та корисної фауни, особливості біології та екології комплексу шкідників, а також резултати ефективності різних технологічних прийомів, які обмежують чисельність шкідливих видів комах-фітофагів. У фундаментальному розумінні та практичному значенні першочергового значення набули питання, пов'язані із закономірностями та механізмами формувань структур ентомокомплексів агроценозів, що дозволило ефективно захистити культурні рослини без порушень екологічної рівноваги ценозів.

Відзначено, що на фоні багаторічного застосування різних форм і норм добрив із зростанням числа рухомих показників мінерального азоту, рухомого фосфору, рухомого калію в середньому на 24-38% порівняно з контролем достовірно збільшуються кількість внутрішньостеблових видів шкідників. Так, сучасний комплексний захист пшениці озимої передбачає здійснення заходів починаючи з підготовки насіння до сівби й перших фаз розвитку рослин, зокрема підвищеної стійкості рослин до комплексу фітофагів шляхом протруєння насіння інсектицидами системної дії.

Висновки

Розвиток, розмноження та поширення комплексу основних шкідливих видів комах у ланцюгу «бобові, технічні культури - пшениця озима» залежить як від комплексу погодно-кліматичних чинників, так і від профілактичних і спеціальних хімічних та біологічних захисних заходів регулювання чисельності на основних етапах органогенезу культурних рослин.

За нових технологій моделювання динаміки формувань популяцій контролю інтенсивності розвитку, розмноження та поширення фітофагів і шкідливості їх залежить від комплексу погодно-кліматичних чинників із зменшенням на 37-49% чисельності у порівняно сухі роки та профілактичних і спеціальних захисних заходів регулювання чисельності фітофагів шляхом токсикації сходів пшениці озимої інсектицидами системної дії із застосуванням моделей оцінки багаторічної динаміки формувань їх популяцій.

В альтернативних системах, які спрямовані на ресурсозбереження, мінімальне використання хімічних засобів живлення та захисту рослин і застосування нових біологічних заходів захисту щодо контролю розселення, чисельності та шкідливості комплексу фітофагів основними є застосування геоінформаційних схем і моделі системного аналізу особливостей біології та екології шкідників пшениці озимої на популяційному рівні.

Список використаної літератури

Размещено на Allbest.ru