Сучасний стан деревних паркових насаджень міста Слов’янськ
Результати обстеження паркових насаджень Слов'янська. Планування проведення робіт з реконструкції паркових насаджень і заміни дуже пригнічених та всихаючих дерев досліджуваних видів. Природно-екологічні умови парку придатні для зростання в ньому рослин.
Рубрика | Сельское, лесное хозяйство и землепользование |
Вид | статья |
Язык | украинский |
Дата добавления | 27.05.2020 |
Размер файла | 143,2 K |
Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже
Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.
Размещено на http://www.allbest.ru/
Донецький ботанічний сад, НАН України, м. Кривий Ріг, Україна
Сучасний стан деревних паркових насаджень міста Слов'янськ
О.П. Суслова
Анотація
Наведено результати обстеження паркових насаджень Слов'янська. У парку при Словкурорті виявлено 89 видів і 10 культиварів деревних рослин 58 родів 29 родин. Провідне місце в насадженнях за кількістю родів займають родини Rosaceae Juss. - 13, Fabaceae Lindl. - 6, Oleaceae Hoffmgg. et Link - 4. За видовим складом найбагатшими є родини Rosaceae - 21 вид, 2 гібриди і 2 культивари; Pinaceae Lindl., Fabaceae та Salicaceae Mirb. - по 7 видів. Найчастіше в насадженнях трапляються Pinus sylvestris L. і Tilia cordata Mill. - по 8 % від загальної кількості дерев. Встановлено, що за темпами росту в насадженнях парку переважають види із швидким темпом росту (57 %). У віковій структурі насаджень переважають дерева у віці від 31 до 40 років (28 % від загальної кількості дерев). За життєвим станом 65 % рослин віднесено до здорових, 34 % - до пригнічених, 1 % - до дуже пригнічених та всихаючих. Виявлено 74 % здорових дерев серед видів із середнім темпом росту, тому природно-екологічні умови парку можна вважати найбільш придатними для зростання в ньому рослин із середнім темпом росту. У складі паркових насаджень серед видів із швидким та повільним темпами росту виявлено 55 % та 52 % здорових дерев відповідно. Отримані результати потрібно враховувати під час планування проведення робіт з реконструкції паркових насаджень і заміни дуже пригнічених та всихаючих дерев досліджуваних видів.
У сучасних екологічних умовах особливої актуальності набуває вирішення проблеми оптимізації навколишнього середовища. Одним із діючих засобів покращення екологічного стану урбосистем є створення різнопланових зелених насаджень, основною складовою частиною яких є дерева та кущі. За своїм призначенням декоративні насадження об'єднують у три групи: загального, обмеженого користування та спеціального призначення (Pototska, 2014). Найбільшими об'єктами насаджень загального користування є міські парки. Рослини в паркових зонах створюють сприятливі кліматичні та санітарно-гігієнічні умови для людей, покращують ландшафт та підвищують художню виразність міських зон. Їх розраховано на експлуатацію протягом тривалого часу, тому для них підбирають найбільш довговічні дерева і кущі. Основу парків складають масиви з довговічних деревних порід. Окремими куртинами або групами з одного-двох видів рослин висаджують декоративні дерева і кущі для утворення ефектних композицій (Panchenko, 2001).
Більшість міських парків на південному сході України було закладено у 50-60 роки минулого століття. Наразі деревні насадження досягли критичного віку, наслідком чого є втрата ними еколого-естетичних функцій. Питання раціонального утримання та реконструкції таких парків потребують науково обґрунтованих підходів, які повинні базуватися на розумінні проходження біологічних процесів, що відбуваються в межах урбанізованих територій (Levon, 2008). Невідкладним завданням для вирішення зазначеної проблеми є дослідження біоекологічних особливостей росту та розвитку деревних порід у паркових зонах із визначенням їх життєвого стану. На сьогодні зібрано значний науковий матеріал із цих питань. Фахівці визначили видовий склад деревних насаджень різних міських парків, їх екоморфну структуру, еколого-декоративні особливості рослин, життєвий та фітосанітарний стан (Bondarenko-Borisova, 2012; Dudyn, et al., 20І7; Yevtushenko, 2007; Saveleva, 1975; Suslova, Poliakov & Kharkhota, 2013). Однак наукових робіт щодо стану деревних насаджень у паркових насадженнях Слов'янська немає.
Отже, мета дослідження - визначити сучасний стан деревних насаджень парку при Словкурорті (м. Слов'янськ) та перспективи їх поліпшення.
Об' єкти та методики. Об'єктом дослідження були деревні насадження парку при Словкурорті (м. Слов'янськ), розташованого у північно-східній частині міста неподалік від озера Ріпне. Парк входить до регіонального ландшафтного парку, заснованого в 2005 р., загальна площа якого становить понад 430 га. До його складу належать гідрологічні пам'ятки загальнодержавного рівня (озера Сліпне та Ріпне), орнітологічний заказник місцевого рівня "Приозерний". Площа обстежених нами деревних насаджень у парку становить понад 5 га. За період досліджень обстежено та проаналізовано 2306 екземплярів деревно-кущових рослин.
Інвентаризацію насаджень проводили маршрутним методом. Визначали вид, кількість особин, їх місцезростання, вік, життєздатність та життєвий стан. Життєздатність оцінювали за 8-бальною шкалою Л.С. Савельєвої (Suslova, Poliakov & Kharkhota, 2013), життєвий стан - за 5-бальною шкалою В.А. Алексєєва (Alekseev, 1989). Статистичне оброблення результатів досліджень проводили за допомогою програми MS Excel.
Таблиця 1. Вікова структура паркових насаджень при Словкурорті (м. Слов'янськ)
Вік, років |
Дерева, % |
Вік, років |
Кущі, % |
|
<10 |
1,8 |
<5 |
1 |
|
11-20 |
22 |
6-10 |
12 |
|
21-30 |
26 |
11-15 |
30 |
|
31-40 |
28 |
16-20 |
45 |
|
41-50 |
22 |
21-25 |
6 |
|
51-60 |
- |
26-30 |
4 |
|
>60 |
0,2 |
31-35 |
2 |
Таблиця 2. Представленість деревних рослин різного віку та життєздатності (від загальної кількості рослин, %) в парку при Словкурорті (м. Слов'янськ)
Життєздат-ність, бал |
Вікова група, роки |
|||||||
трапляння рослин, % |
||||||||
<10 |
11-20 |
21-30 |
31-40 |
41-50 |
51-60 |
>60 |
||
0 |
0 |
0 |
0 |
0 |
0 |
0 |
0 |
|
1 |
0 |
0 |
0 |
0,14 |
0,07 |
0 |
0 |
|
2 |
0 |
0 |
0 |
0,21 |
0,07 |
0 |
0 |
|
3 |
0 |
0,07 |
0 |
0,21 |
0,35 |
0 |
0 |
|
4 |
0 |
0,84 |
2,79 |
1,88 |
2,51 |
0 |
0 |
|
5 |
0,28 |
6,41 |
8,43 |
5,78 |
5,02 |
0 |
0 |
|
6 |
1,05 |
7,25 |
7,46 |
4,60 |
2,23 |
0 |
0,07 |
|
7 |
0,77 |
6,90 |
6,83 |
6,90 |
8,36 |
0 |
0,14 |
|
8 |
0,28 |
1,74 |
1,60 |
6,62 |
2,02 |
0 |
0 |
Результати та обговорення. За підсумками проведеної інвентаризації в парку при Словкурорті виявлено 89 видів і 10 культиварів деревних рослин, які належать до 58 родів 29 родин. Провідне місце в насадженнях парку за кількістю родів належить родинам Rosaceae Juss. - 13 родів, Fabaceae Lindl. - 6 родів та Oleaceae Hoffmgg. et Link - 4 роди. Інші родини представлено одним - трьома родами. За видовим складом найбільш представлені родини Rosaceae - 21 вид, 2 гібриди та 2 культивари; Pinaceae Lindl., Fabaceae та Salicaceae Mirb. - по 7 видів.
Аналіз насаджень на родовому рівні дав змогу виявити провідні роди за видовим складом: Acer L. - 6 видів та 1 культивар: A. campestre L., A. negundo L., A. platanoides L., Acer platanoides f. globosum Schwerin, A. pseudoplatanus L., A. saccharinum L., A. tataricum L.; Populus L. - 6 видів: P. deltoides W. Bartram ex Marshall, Populus alba L., Populus balsamifera L., P. bolleana Lauche, P. piramidalis Spach., P. simonii Carriere. Чотирма видами представлено рід Prunus; трьома - роди Picea, Pinus, Malus та Tilia. Решта родових комплексів представлено одним - двома видами.
Найчастіше в насадженнях трапляються Pinus sylvestris та Tilia cordata Mill. - по 8 % від загальної кількості дерев. Представленість Aesculus hippocasta- num L. становить 4 %, Betula pendula Roth - 3,8 %, Acer platanoides f. globosum Schwerin. - 3,5 %. Участь інших видів не перевищує 1-3 %. Поодинокими екземплярами представлено Padus serotina (Ehrh.) Agardh., Picea glau- ca (Moench) Voss, Platanus acerifolia Willd.
Після розподілу досліджуваних рослин за темпами росту встановлено, що в насадженнях парку переважають види зі швидким темпом росту (57 % від загальної кількості виявлених видів). До них належать види родів Populus, Acer, Salix і Fraxinus, Betula pendula, Robinia pseudoacacia. Види із середнім темпом росту становлять 30 % - Aesculus hippocastanum, Padus avium Mill, Tilia cordata, а також види роду Sorbus L. Серед видів із повільним темпом росту, які становлять 13 % від загальної кількості видів, трапляються Acer platanoides f. globosum Schwerin, A. tataricum, Armeniaca vulgaris, Buxus semper- virens L. Sorbus aucuparia f. pendula (Kirchn.) C. Koch.
У насадженнях парку при Словкурорті виявлено дерева віком від 10 до 50 років (табл. 1). Відзначено поодинокі дерева Quercus robur, вік яких перевищує 60 років, частка їх участі в насадженнях менше 1 %. У віковій структурі насаджень переважають дерева віком від 31 до 40 років (28 % від загальної кількості дерев). До цієї групи входить значна кількість дерев Acer platanoides, Aesculus hippocastanum, Betula pendula, Populus pyramidalis. Досить значна кількість дерев (26 %) належить до вікової групи 21-30 років. Серед дерев цієї групи найчастіше зустрічаються Acer campestre, A. negundo, Acer saccharinum, Betula pendula. У насадженнях є дещо менше дерев віком 11-20 та 41-50 років (по 22 %). Молоді дерева віком до 10 років зустрічаємо в насадженнях дуже рідко. На їхню частку припадає 1,8 % дерев.
За результатами аналізу вікової структури кущів встановлено, що найбільша чисельність рослин знаходиться у віці 16-20 років (45 %) (див. табл. 1). Серед них трапляються Juniperus sabina, Platycladus orientalis, Amorpha fruticosa, Cornus alba, Spiraea vanhouttei. Значна кількість рослин входить до вікової групи 11-15 років - 30 % (Ligustrum vulgare, Mahonia aquifolia, Salix purpurea, Spiraea vanhouttei). Лише один відсоток від усіх кущів становлять молоді рослини Berberis vulgaris віком до 5 років. У насадженнях у незначній кількості зустрічаємо старі кущі Platycladus orientalis віком понад 31-35 років (2 %).
За життєздатністю більшість дерев відповідає найвищим балам: 6 балів мають 23 % дерев від загальної кількості, 30 % - 7 балів та 12 % відповідають 8 балам (табл. 2). Дерева, що відповідають 6-8 балам життєздатності за життєвим станом віднесено до здорових (65 % від загальної кількості дерев у насадженнях). Дерева, що можна віднести до групи пригнічених рослин, становлять 34 % (4-5 балів). Група дерев у дуже пригніченому стані та всихаючі дерева становлять 0, 9 (2-3 бали життєздатності) та 0,1 % (1 бал) відповідно. Сухі дерева в деревних насадженнях парку при Словкурорті відсутні.
Рис. 1. Життєздатність деревних рослин у парку при Словкурорті (м. Слов'янськ) залежно від віку групах, %) в парку при Словкурорті (м. Слов'янськ)
На рисунку видно, що найбільша кількість здорових дерев знаходиться у віці 11-20 років (7 % дерев від загальної кількості мають бал життєздатності 6). Значна кількість здорових дерев у вікових категоріях 21-30, 31-40 років. Найбільший відсоток здорових дерев із життєздатністю у 7 балів мають дерева у віковій категорії 41-50 років (8 %), а 8 балів відповідають більшості рослин віком 31-40 років.
Таблиця 3. Представленість деревних рослин різного віку та життєздатності (від загальної кількості рослин у вікових
Життєздатність, бал |
Вікова група, роки |
|||||||
трапляння рослин, % |
||||||||
<10 |
11-20 |
21-30 |
31-40 |
41-50 |
51-60 |
>60 |
||
0 |
0 |
0 |
0 |
0 |
0 |
0 |
0 |
|
1 |
0 |
0 |
0 |
0,6 |
0,3 |
0 |
0 |
|
2 |
0 |
0 |
0 |
0,9 |
0,3 |
0 |
0 |
|
3 |
0 |
0,3 |
0 |
0,9 |
1,7 |
0 |
0 |
|
4 |
0 |
3,6 |
10,2 |
8 |
12 |
0 |
0 |
|
5 |
12 |
28 |
31 |
25 |
24 |
0 |
0 |
|
6 |
44 |
31 |
27,5 |
20 |
11 |
0 |
33 |
|
7 |
32 |
29,6 |
25 |
17 |
41 |
0 |
67 |
|
8 |
12 |
7,5 |
6,3 |
28 |
9,8 |
0 |
0 |
Проведено аналіз життєздатності деревних рослин різного віку від загальної кількості особин у різних вікових групах (табл. 3). З таблиці видно, що в усіх вікових групах найбільша кількість дерев є в доброму стані та ми оцінили у 6-8 балів життєздатності: серед дерев віком до 10 років 44 % дерев мають 6 балів, 32-7 балів, 12-8 балів від загальної кількості дерев цього віку (див. табл. 3). Майже 65 % рослин цієї групи становлять Sorbus aucuparia. Дванадцять відсотків дерев є в дещо пригніченому стані (5 балів). До цієї групи входять лише особини Persica vulgaris.
Частка участі здорових дерев у паркових насадженнях міста серед рослин віком 11-20 років становить 68 %. До цієї групи рослин входить більшість Morus alba, Aesculus hippocastanum, Catalpa bignonioides, Betula pendula, Sorbus intermedia. Серед дерев віком 21-30 років - 58 % (Acer pseudoplatanus, A. campestre, Picea pungens); 31-40-65 % (Fraxinus excelsior, Tilia cordata, Gleditshia triacantbos); 41-50-62 % (Pinus pallasiona, P. sylvestris, Gleditshia triacantbos); віком більше 60 років - 100 % (Quercus robur).
У парку при Словкурорті переважно трапляються дерева зі швидким темпом росту (57 % від усіх обстежених рослин). Серед рослин цієї групи найчастіше зустрічаємо дерева віком 21-30 та 41-50 років (24 та 38 % відповідно). Дерева здебільшого знаходяться у доброму стані. Це підтверджують тим, що життєздатність майже 55 % дерев відповідає 6-8 балам (табл. 4). До них віднесено значну кількість дерев видів роду Acer, Betula pendula, Fraxinus excelsior, Morus alba, Pinus sylvestris. У пригніченому стані виявлено 43 % рослин, серед яких Betula pendula, Eleagnus angustifolia, Laburnum anagiroides, Populus bolleana. Майже 2 % особин від усіх швидкозростаючих дерев є в дуже пригніченому стані. Серед них найбільша кількість дерев Populus deltoides та Betula pendula. Сухих дерев серед видів зі швидким темпом росту в насадженнях парку не виявлено.
Таблиця 4. Розподіл деревних рослин за віковими групами та життєздатністю залежно від темпів росту (%) в парку при Словкурорті (м. Слов'янськ)
Життєздатність, |
Вікова група, роки, трапляння рослин, % |
||||||||
бал |
< 10 |
11-20 |
21-30 |
31-40 |
41-50 |
51-60 |
>60 |
Всього, % |
|
Дерева із швидким темпом росту |
|||||||||
1 |
0 |
0 |
0 |
0,26 |
0,13 |
0 |
0 |
0,39 |
|
2 |
0 |
0 |
0 |
0,39 |
0,13 |
0 |
0 |
0,52 |
|
3 |
0 |
0 |
0 |
0,39 |
0,65 |
0 |
0 |
1,04 |
|
4 |
0 |
1,30 |
2,47 |
2,47 |
4,68 |
0 |
0 |
10,92 |
|
5 |
0,13 |
4,03 |
9,49 |
7,67 |
9,36 |
0 |
0 |
30,68 |
|
6 |
1,56 |
5,07 |
7,67 |
4,03 |
4,16 |
0 |
0 |
22,49 |
|
7 |
0 |
4,81 |
3,64 |
1,95 |
15,60 |
0 |
0 |
26,00 |
|
8 |
0 |
0,65 |
0,78 |
0 |
3,77 |
0 |
0 |
5,2 |
|
Всього, % |
1,69 |
15,86 |
24,05 |
17,16 |
38,48 |
0 |
0 |
100 |
|
Дерева із середнім темпом росту |
|||||||||
3 |
0 |
0,20 |
0 |
0,20 |
0 |
0 |
0 |
0,40 |
|
4 |
0 |
0,40 |
2,39 |
4,57 |
0 |
0 |
0 |
7,36 |
|
5 |
0,60 |
5,57 |
6,36 |
5,37 |
0 |
0 |
0 |
17,90 |
|
6 |
0,60 |
8,15 |
8,35 |
6,96 |
0 |
0 |
0,20 |
24,26 |
|
7 |
1,99 |
7,36 |
13,72 |
18,69 |
0 |
0 |
0,40 |
42,16 |
|
8 |
0,80 |
3,58 |
3,38 |
0 |
0 |
0 |
0 |
7,76 |
|
Всього, % |
3,99 |
25,26 |
34,20 |
35,79 |
0 |
0 |
0,60 |
100 |
|
Дерева із повільним темпом росту |
|||||||||
4 |
0 |
0 |
5,52 |
3,68 |
0 |
0 |
0 |
9,20 |
|
5 |
0 |
30,06 |
8,59 |
0,61 |
0 |
0 |
0 |
39,26 |
|
6 |
0 |
22,09 |
3,68 |
4,29 |
0 |
0 |
0 |
30,06 |
|
7 |
0,61 |
15,34 |
0,61 |
3,68 |
0 |
0 |
0 |
20,24 |
|
8 |
0 |
1,23 |
0 |
0 |
0 |
0 |
0 |
1,23 |
|
Всього, % |
0,61 |
68,72 |
18,40 |
14,96 |
0 |
0 |
0 |
100 |
Види середнього темпу росту (30 %) також здебільшого представлені здоровими рослинами. Вони становлять по 74 % від усіх рослин у групі (див. табл. 4). Серед здорових дерев відзначено значну кількість Aesculus hippocastanum, Catalpa bignonioides, Sorbus aucuparia, Tilia cordata, T. platyphyllos. В умовах парку 25 % дерев перебувають у пригніченому стані: Aesculus hippocastanum, Crataegus sanguinca, Tilia cordata, Malus domestica. Менше одного відсотка дерев перебувають у дуже пригніченому стані (Malus domestica). У парку значна кількість рослин перебуває у віці 11-21, 2130 та 31-40 років (25, 34 та 36 % відповідно). Старі середньорослі дерева віком 41-50 років та 51-60 років у насадженнях відсутні, а дерева віком понад 60 років становлять менше 1 %.
Рослини з повільним темпом росту представлені найменшою кількістю рослин (13 %) та переважно знаходяться у молодому віці 11-20 років (69 %). Середньо- вікові дерева віком 21-30 та 31-40 років становлять 18 % та 15 % відповідно. Старі дерева віком більше 40 років у насадженнях відсутні. Відсоток здорових рослин серед дерев із повільним темпом росту становить 52 %. До них віднесено Acer platanoides f globo- sum, Robinia pseudoacacia f. umbraculifera, Cydonia oblonga. Пригнічені дерева становлять майже 48 % від усіх дерев групи Armeniaca vulgaris, Sorbus aucuparia f. pendula. Серед дерев із повільним темпом росту не виявлено дуже пригнічених та сухих особин.
У парку при Словкурорті (м. Слов'янськ) виявлено 89 видів і 10 культиварів деревних рослин 58 родів 29 родин. Деревні насадження представлені різновіковими рослинами: 26 % особин віднесено до середньовікових, 50 - до старих. Молоді дерева (віком <10, 11-20 років) становлять 24 %. За життєвим станом 65 % деревних рослин належать до категорії "здорове дерево". Дерева у пригніченому стані становлять 34 %, у дуже пригніченому стані та всихаючі дерева - 0,9 та 0,1 % відповідно. Сухі дерева в деревних насадженнях парку відсутні. Встановлено, що природно-екологічні умови парку найбільш придатні для зростання у ньому рослин із середнім темпом росту, оскільки серед них виявлено 74 % здорових дерев, водночас, коли серед рослин із швидким та повільним темпами росту - 55 та 52 % відповідно. Отримані результати варто враховувати під час планування необхідності проведення робіт із реконструкції паркових насаджень та заміни дуже пригнічених та всихаючих дерев досліджуваних видів.
Перелік використаних джерел
парковий насадження природний рослина
1. Alekseev, V.A. (1989). Diagnostika zhiznennogo sostoianiia derevev i drevostoev. Lesovedenie, 4, 51-57. [In Russian].
2. Bondarenko-Borisova, I.V. (2012). Diseases of coniferous plants in the ornamental plantations of the South-East of Ukraine. Prom. Botanika, 12, 313-324. [In Russian].
3. Dudyn, R.B., Bahatska, O.M., Levus, T.M., & Vakulyk, I.I. (2017). Parkovi nasadzhennia m. Khmelnytskoho: suchasnyi stan ta shliakhy optymizatsii. Bioresursy i pryrodokorystuvannia, 9(5-6), 125-130. [In Ukrainian].
4. Honcharenko, Ya.V. (2001). Holonasinni v ozelenenni parkiv mista Kharkova. Biolohiia ta valeolohiia, 4, 120-125. [In Ukrainian].
5. Levon, F.M. (2008). Zeleni nasadzhennia v antropohenno transformovanomu seredovyshchi. Kyiv: NNTsIAE. 364 p. [In Ukrainian].
6. Panchenko, T.F. (Ed.). (2001). Mistobuduvannia: dovidnykproektu- valnyka. Kyiv: Ukrarkhbudinform. 192 p. [In Ukrainian].
7. Pototska, S.O. (2014). Analiz suchasnoho stanu dendroflory ta perspektyvy optymizatsii nasadzhen mista Chernihova. Biolohiia, 11, 225-231. [In Ukrainian].
8. Saveleva, L.S. (1975). Ustoichivost derevev i kustarnikov v zashhitnykh lesnykh nasazhdeniiakh. Moscow: Lesn. prom-st. 168 p. [In Russian].
9. Suslova, O.P., Poliakov, O.K., & Kharkhota, L.V. (2013). Stan derevnykh roslyn u parkovykh nasadzhenniakh promyslovykh mist pivdennoho skhodu Ukrainy. Promyslova Botanika, 13, 109-115. [In Ukrainian].
10. Yevtushenko, E.O. (2007). Ekoloho-biolohichni osnovy ta ekoloho-typolohichni skhemy v zelenomu budivnytstvi. Materialy I naukovo-praktychnoi konferentsii "Roslyny ta urbanizatsiia" (21-23 lystopada 2007 r.). Dnepropetrovsk. (p. 32). [In Ukrainian].
Размещено на Allbest.ru
Подобные документы
Розташування об’єкту та характеристика району. Програма та методика робіт. Агротехніка створення садово-паркових насаджень: посадка дерев і чагарників, влаштування газонів, створення альпінарію. ДОгляд й захист зелених насаджень від шкідників і хвороб.
дипломная работа [1,7 M], добавлен 24.01.2008Видовий склад, біологічні та екологічні особливості, лісівнича і господарська цінність голонасінних деревних видів у насадженнях Полицівського лісництва ДП "Камінь-Каширське лісове господарсво". Асортимент нових деревних видів для лісових насаджень.
курсовая работа [39,1 K], добавлен 22.11.2013Мистецтво з озеленення та благоустрою території. Проектування та створення садово-паркових насаджень. Стилі ландшафтного дизайну. Регулярний стиль, англійський сад, китайський сад, стиль кантрі та японський стиль. Розташування елементів і конструкцій.
презентация [2,6 M], добавлен 01.10.2016Екологічна роль лісових насаджень у створенні збалансованої просторової структури в степових районах. Лісомеліоративне та лісотипологічне районування Криму. Оптимізація категорій захисних лісових насаджень в агроландшафтах. Полезахисні лісові смуги.
методичка [1,3 M], добавлен 28.12.2012Найпоширеніші ентомофаги шкідників сільськогосподарських рослин. Морфологія, анатомія, біологія розвитку окремих видів шкідників. Календарний план проведення робіт із захисту рослин. Екологічне обгрунтування інтегрованого захисту насаджень від шкідників.
курсовая работа [249,3 K], добавлен 01.09.2014Місце знаходження і підпорядкованість Закревського лісництва. Короткий опис кліматичних і ґрунтових умов та оцінка їхньої придатності для вирощування хвойних. Видовий склад та обґрунтування перспективності для лісових насаджень нових хвойних рослин.
курсовая работа [60,1 K], добавлен 20.05.2015Аналіз виноградарського господарства Плавнівської сільської ради, а також його картограм. Організація і впорядкування багаторічних насаджень. Технологія вирощування багаторічних насаджень першого – четвертого років вегетації, його кошторисна документація.
курсовая работа [65,2 K], добавлен 20.05.2010Принципи озеленення дитячих навчальних закладів. Благоустрій та формування зелених насаджень на території дитячих садочків. Основні фактори, що впливають на озеленення та благоустрій територій об’єкта озеленення. Асортимент рослин, формування насаджень.
дипломная работа [875,3 K], добавлен 13.07.2014Місцезнаходження і природно-кліматичні умови території розміщення лісництва. Етапи природного поновлення лісу. Ріст і розвиток самосіву та підросту. Насіннєношення дерев у лісових насадженнях. Природне поновлення під наметом материнських деревостанів.
дипломная работа [1,4 M], добавлен 07.10.2013Значення рослинних організмів, їх основні властивості. Екологічне значення декоративних насаджень. Культурно-побутове й естетичне призначення озеленення територій населених пунктів та їх інтер’єрів. Призначення, будова теплиці. Охорона зелених насаджень.
реферат [28,4 K], добавлен 21.10.2010