Структурний аналіз розподілу запасу соснових деревостанів у характерних для розробки бурштину лісорослинних умовах на території ДП "Дубровицьке лісове господарство"

Размещено на http://www.allbest.ru/

Структурний аналіз розподілу запасу соснових деревостанів у характерних для розробки бурштину лісорослинних умовах на території ДП "Дубровицьке лісове господарство"

Територія лісового фонду ДП "Дубровицьке лісове господарство" характеризується комплексним використанням природних ресурсів. Лісові екосистеми є джерелом стиглої деревини. Підприємство відзначається значною різноманітністю лісорослинних умов, що зумовлює потребу в розробленні системи лісогосподарських заходів для вирощування високопродуктивних та екологічно стійких лісових насаджень. Одночасно на території таких об'єктів здійснюють самовільне видобування бурштину. Цей процес у майбутньому сприятиме істотній зміні перебігу нагромадження запасу деревними породами. Здійснено інвентаризацію соснових деревостанів та оцінено структуру деревного запасу у вологому суборі (найпоширеніший тип лісорослинних умов, у межах якого проводять несанкціоноване видобування бурштину) на території державного підприємства "Дубровицьке лісове господарство" для подальшої оцінки втрат деревини на ділянках, що порушені видобутком бурштину. Об'єктом дослідження є чисті та мішані соснові деревостани на непорушених землях. Предметом дослідження є структура запасу зазначеного об'єкту. Детальний аналіз структури деревостану проведено на дванадцяти дослідних ділянках. Запас для кожного елемента лісу розподілено на десять рівновеликих частин. Аналіз розподілу запасу за рівновеликими частинами виявив його істотну мінливість. Виділено сім груп об'єктів. У межах кожної рівновеликої частини підтверджено мінливість частки запасу. Вказано на мінливість розподілу запасу за рівновеликими частинами деревостану.

Відомо, що лісові екосистеми є істотним стабілізаційним чинником середовища. Ефективність функціонування лісового насадження і темпи нагромадження деревного запасу значною мірою визначають обсяги комплексного використання лісових ресурсів. Тому відтворення та формування стійких продуктивних лісових насаджень можна віднести до пріоритетних завдань ведення лісового господарства. Реалізація таких завдань може істотно корегуватися виробничою діяльністю, заснованою на використанні інших природних ресурсів, що виявлені на тій самій території. Нерідко доводиться констатувати саме негативні наслідки (винищення дере- востанів під час видобування бурштину) користувань такими природними ресурсами (Bogdasarov et al., 1994; Komiienko, 2014; Kurepa, 2007).

На території лісового фонду ДП "Дубровицьке лісове господарство" (Рівненське обласне управління лісового та мисливського господарства) зафіксовано розробку бурштину. Використання цього природного ресурсу відбувається тривалий час (до 20 років). Ґрунти таксаційних виділів з сосновими та іншими деревостанами зазнають відчутної деградації із різним ступенем. Ці зміни є логічним продовженням процесу, започаткованого вимиванням мінералу. Порушення базового компоненту лісової екосистеми, яким є ґрунтовий покрив, активізує структурні зміни під час вирощування деревостанів на порушених ділянках.

Об'єктом дослідження є чисті та мішані соснові деревостани у вологому суборі на території ДП "Дубровицьке лісове господарство", які найчастіше пошкоджуються (переважно знищуються) під час видобування бурштину.

Предметом дослідження є методи і засоюи, які дають змогу визначити структуру запасу зазначеного об'єкта.

Метою дослідження є інвентаризація соснових деревостанів на непорушених ділянках та аналіз структури деревного запасу для оцінки втрат в ідентичних умовах під час видобування бурштину

Методика проведення дослідження. За результатами обстеження лісового фонду підприємства підібрано 12 таксаційних виділів із сосновими деревостанами на ґрунтах, характерних для розробки бурштину. Первинну інформацію про об'єкт отримано за результатами реалізації методики перелікової таксації із візуальним визначенням окремих лісотаксаційних ознак (виду рослини, типу лісу, категорії технічної придатності дерева тощо). Таксаційні показники розраховано за загальноприйнятими формулами, з якими можна ознайомитися в таких літературних джерелах та наших попередніх наукових працях (ЛШі еґ аі., 2016;

Dzhonson & Lion, 1980; Kahaniak, 2005a, 2005b; Kopii et al., 2008; Komiienko, 2014).

Лісотаксаційну характеристику соснових деревоста- нів на пробних площах подано в табл. 1. Встановлено, що стиглі соснові деревостани характеризуються значним коливанням класу бонітету (від ІІІ до Іа) та відносної повноти (від 0,47 до 0,90). Здебільшого це чисті соснові деревостани, або з невеликою домішкою (1-2 одиниці) дуба, берези, граба. Одна ділянка в умовах вологого дубового субору (В3-д-С) характеризується деревостаном, де частка сосни становить 5 одиниць.

Таблиця 1

Структуру запасу деревостану представлено як розчастину встановлюють як 1/10 від загальподіл цього показника за 10 рівновеликими частинами кількості дерев. Алгоритм розподілу запасу за 10 рівновеликими частинами наведено в попередніх наукових працях (Ah.il й аі., 2016; УогоЬєу, 1953; КаИапі- ак, 2006; Коріі й аі., 2014). Критерієм розподілу запасу елемента лісу на рівновеликі частини є дециль. Вихідними даними для структуризації запасу за рівновеликими частинами є перелік кількості дерев за ступенями товщини та модель залежності висоти дерева від діаметра стовбура на висоті 1,3 м.

У попередніх роботах проаналізовано залежності між різними лісівничо-таксаційними і структурними показниками в різних лісорослинних умовах та в насадженнях різного складу. Зокрема, відзначено, що розподіл запасу березово-соснових деревостанів за класами бонітету та елементами лісу підтвердив наявність помірного та сильного кореляційного зв'язку між часткою запасу елементарної частини деревостану та потенційною продуктивністю. Для сосни та берези виявлено закономірне зменшення частки запасу за зменшення потенційної продуктивності деревостану в 1-7 елементарних частинах та обернену залежність для 9-10 елементарних частин (НопсИаг й аі., 2012). Встановлено певні особливості розподілу запасу мішаних деревостанів залежно від типу лісорослинних умов та за елементами лісу. Відзначено тенденцію до зміни запасу у виділених децилях залежно від трофності та вологості. Зокрема, зростання запасу у 1-6 децилях зафіксовано у суборових умовах, а в борових ця особливість простежується лише для 2-4 децилей.

Відповідно, використання зазначеної методики дасть змогу проаналізувати вплив різних чинників на особливості формування часток запасу елементарних частин деревостану в характерних для видобування бурштину лісорослинних умовах.

Результати дослідження та їх аналіз. Унаслідок опрацювання первинних даних переліку дерев на пробних площах отримано розподіл запасу за елементами лісу та рівновеликими частинами деревостану. Видобуток бурштину в межах аналізованого підприємства приурочується до характерних лісорослинних умов (В3-д- С). Підсумок структури запасу для соснових деревостанів на пробних площах подано в табл. 2.

За результатами аналізу даних табл. 2 виділено 7 груп об'єктів. Відповідно до проведених досліджень відзначено, що характеристики деревостанів відрізняються за середнім діаметром та іншими показниками, що дало змогу сформувати відповідні групи. Розподіл запасу сосни за рівновеликими частинами деревостану специфічний для кожного об'єкта.

Таблиця 2

деревостан лісовий стабілізаційний

Таблиця 3

Відмінності підтверджуються додатковою біометричною характеристикою, поданою в табл. 3. У групі 4 зосереджені декілька ділянок, деревостани яких є подібними за окремими характеристиками і були об'єднані в одну групу (БігосЬупзкуі & КазИрог, 2007; Піі- роуусИ, 2016).

Додатковий аналіз біометричних показників, поданих в табл. 3, показує істотну зміну величини середнього арифметичного діаметра, показників мінливості (коефіцієнт варіації, ліміти) та форми розподілу діаметрів (асиметрія, ексцес) між групами об'єктів.

Відмінності частки запасу за величиною між групами підтверджено для всіх рівновеликих частин деревостану, за винятком 8 та 9. Графічну інтерпретацію тренду частки запасу сосни в межах рівновеликої частини залежно від групи об'єкта проілюстровано на рисунку.

Отже, детермінованість частки запасу у межах рівновеликої частини деревостану залежно від групи об'єктів істотна. Вона змінюється в межах 64-93 % (коефіцієнт кореляції перевищує 0,8). Враховуючи, що соснові деревостани сформовані в одному типі лісу та належать до однієї групи віку, можна констатувати помітні відмінності в розподілі запасу за рівновеликими частинами (БігосЬушкуі, КазИрог & Беге7Іузкуі, 2007; БігосЬушкуі & КазИрог, 2007).

Рис.

Висновки

деревостан лісовий стабілізаційний

Коливання індексу класу бонітету (в межах 4 класів), відносної повноти (від низькоповнотних до високоповнотних), а також висока мінливість інших таксаційно-біометричних показників підтверджує структурну різноманітність розподілу запасу в соснових деревостанах вологого субору. Різноманітність структури виражається мінливістю величини частки запасу в межах рівновеликої частини деревостану.

Враховуючи специфіку комплексного використання природних ресурсів на території таких об'єктів, доцільно оцінити можливі втрати деревини та негативний вплив на екологічний стан лісових екосистем, заподіяний видобутком бурштину.

Отримані результати визначення структури запасу та таксаційно-біомеричної характеристики соснових деревостанів, які відзначаються наявністю 7 груп об'єктів, що характеризуються різною специфікою формування деревостанів, свідчать про потреба опрацювання особливої системи лісогосподарських заходів щодо відтворення лісових насаджень в аналізованих умовах, після детального вивчення структури ґрунтових сумішей на ділянках, порушених розробкою бурштину.

Відтворення деревостанів на порушених видобуванням бурштину ділянках потребує додаткових досліджень щодо способів відтворення, складу деревостанів, технології проведення доглядових рубань та врахування особливостей структури соснових деревостанів в умовах вологого дубового субору.

Література

1.Ahii, V. O., et al. (2016). Typy rozpodilu zapasu styhlykh hrabovo- dubovykh derevostaniv Zakarpattia. Scientific Bulletin of UNFU, 26(8), 16-24. https://doi.org/10.15421/40260802 Bogdasarov, A. A., et al. (1994).

2.Perspektivy prakticheskogo ispolzo- vaniia iskopaemykh smol Belorusskogo Polesia. Mineralogicheskii sbornik Lvovskogo gosudarstvennogo universiteta, 7(1), 71-76. [In Russian].

Размещено на Allbest.ru