Проектування і обґрунтування нової сівозміни в господарському центрі Чернігівської області

Размещено на http://allbest.ru

Зміст

Вступ

1. Природо-економічні умови господарства

1.1 Загальні відомості про господарство на період складання проекту

1.2 Агрохімічна та агрофізична характеристика ґрунтів та рекомендації по їх раціональному використанню

1.3 Агрокліматичні умови розташування господарства

1.4 Земельні угіддя та їх трансформація

2. Проектування і обґрунтування нової сівозміни

2.1 Структура посівних площ у господарстві на рік виконання курсової роботи, врожайність с/г культур за останні три роки та планова врожайність

2.2 Структура посівних площ та існуюча в господарстві система сівозмін

2.3 Проектування нової сівозміни та її агротехнічне обґрунтування

2.4 Економічна оцінка існуючої в господарстві сівозміни запроектованої до освоєння

3. Запровадження та освоєння запроектованої сівозміни

4. Система обробітку ґрунту в полях сівозміни

5. Система агротехнічних, хімічних і біологічних заходів боротьби з бур'янами в полях сівозміни

5.1 Система агротехнічних заходів боротьби з бур'янами в сівозміні

5.2 Система хімічних заходів з бур'янами

5.3 Система біологічних заходів боротьби з бур'янами

Список використаної літератури

Додатки

Вступ

Землеробство - це наука про раціональне використання землі та захист її від ерозії, про закономірності відтворення родючості ґрунту і заходи його ефективного використання для отримання високих і сталих урожаїв.

Землеробство вивчає заходи використання водного, повітряного і поживного режимів ґрунту за допомогою механічного обробітку, сівби і садіння культур, раціонального підбору, розміщення і чергування культур в сівозмінах, заходи підвищення родючості грунту, заходи щодо усунення чи ослаблення негативної дії факторів, які призводять до зниження урожаю.

Аграрна реформа в Україні успішно триває. В основному завершено паювання землі та майна колишніх колективних сільськогосподарських підприємств - їхні члени отримали земельні сертифікати та визначилися із своїми майновими частками. Нещодавно Верховною Радою було прийнято Земельний кодекс, що стало визначною подією у становленні ринкових відносин в аграрному секторі.

Але аграрний сектор України ще характеризується дефіцитом якісного продовольства, нічим не виправданими величезними витратами на виробництво сільськогосподарської продукції та демографічним дисбалансом. Розв'язати ці проблеми традиційними методами неможливо. Потрібні принципово нові підходи, що ґрунтуються на всебічному аналізі економічної ефективності сільськогосподарських підприємств.

З переходом до ринкових відносин необхідно вміло орієнтуватись на ринку сільськогосподарської продукції, ефективно управляти та розпоряджатися виробничими, кадровими та фінансовими ресурсами підприємства, кваліфіковано оцінити та вміти запобігти можливим негативним чинникам навколишнього середовища. Саме розуміння ринкового середовища, правильно спланована маркетингова стратегія, ефективне використання всього ресурсного та технологічного потенціалу підприємства можуть принести господарству очікувані прибутки.

Завдяки економічно обґрунтованому розширенню асортименту виробленої сільськогосподарської продукції, впровадженням сучасних технологій, систем сівозмін та нових сортів сільськогосподарських культур, налагодженню нових каналів збуту продукції приватні сільгосптоваровиробники отримають можливість підвищити прибутковість власного виробництва.

Нині виробництво конкурентоспроможної сільськогосподарської продукції можливе лише на основі всезростаючої культури землеробства. Підвищення родючості ґрунтів є необхідною умовою для запровадження передових агротехнологій при раціональному використанні місцевих грунтово-кліматичних ресурсів, засобів інтенсифікації та системи сівозмін.

У сучасному землеробстві з поглибленням процесів спеціалізації та концентрації виробництва роль сівозмін зростає. Ні добрива та зрошення, ні пестициди, що застосовуються при вирощуванні сільськогосподарських культур, не дають можливості повністю уникнути бур'янів, шкідників та хвороб. Крім того, на дуже удобрених, зрошуваних ділянках створюються сприятливіші умови для розвитку бур'янів і хвороб.

Зниження врожаю низки культур за беззмінного вирощування є наслідком однобічного використання поживних речовин ґрунту, нагромадження в ньому шкідників і збудників хвороб, а також продуктів життєдіяльності рослин і ґрунтових мікроорганізмів.

Недостатня кількість інформації та наукового обґрунтованого тлумачення причин негативних наслідків порушення правил чергування культур, значне збільшення кількості бур'янів, шкідників та хвороб, що призводить не лише до зниження врожаю, а й до погіршення його якості.

1. Природо-економічні умови господарства

1.1 Загальні відомості про господарство на період складання проекту

Територія ТОВ "Світанок" знаходиться в південній частині Бобровицького району Чернігівської області в межах Щаснівської сільської ради, куди входять село Мирне, село Озеряни та відділок "Селекційний".

Адміністративно-господарський центр знаходиться на відділку "Селекційний".

Спеціалізація установи: науково-дослідна та селекційна діяльність, ведення первинного насінництва та вирощування насіння еліти сільськогосподарських культур, зерно-бурякова з розвинутим тваринництвом у виробництві. Відповідно в посівах господарства значні площі відведені під зернові культури, цукровий буряк, кукурудзу на силос і зелений корм, а також під однорічні трави.

Віддаль від господарського центру складає до:

1 ) обласного центру м. Чернігів - 105 км

2) районного центру м. Бобровиця - 4 км

3) найближчої залізничної станції "Бобровиця" - 6 км

1.2 Агрохімічна та агрофізична характеристика ґрунтів та рекомендації по їх раціональному використанню

Ґрунтоутворюючий процес в зоні господарства проходить в тісній взаємодії з умовами зовнішнього середовища, залежить від кліматичних умов (волога, температура, світло), характеру материнської породи, рельєфу місцевості, глибини залягання ґрунтових вод, тощо.

Для зони нестійкого зволоження в якій знаходиться господарства характерне значне коливання в середньорічній сумі опадів. Так, за останні 5 років сума опадів збільшилася до 562 м, тоді як за 1946-1975 рр. вона становила 498 мм із коливаннями від 360 мм в 1951 р. до 754 мм в 1970, підвищилась середня температура вегетаційного періоду з 14,3 до 15,1°С. Ці явища впливають на мінералізацію органічної речовини ґрунту, на агрегатний склад.

Рівень ґрунтових вод коливається в межах 5-10 м, а на понижених улоговинах - 1,5-3 м, відсутність тут стоку води сприяє розвитку лучних ґрунтів. Так, на відділку їм.. Гагаріна такі лучно-чорноземні ґрунти займають площу 64,5 га. Під час танення снігу, інтенсивних значних опадів тут накопичується багато води, погіршується повітряний режим ґрунту, змінюється напрямок мікробіологічних процесів.

Грунтотвірні породи на переважаючій території - леси і лесовидні суглинки, які містять вуглекислий кальцій. Останній є важливим джерелом закріплення органічної речовини грунту, створення сприятливої структури - чинників, які зумовлюють родючість ґрунту. Підвищення вмісту піску в грунтотвірній породі зверху вниз обумовлює високу водопроникність лесу і вимивання нітратів в нижні шари ґрунту, чим забезпечується задовільний дренаж цих ґрунтів в перезволожені роки і в умовах посухи тут обмежене капілярне підняття води.

Якщо на лівому березі р. Рось грунтотвірна порода має переважно тонко-пилуватий механічний склад, то на правому березі крупнопилуватий.

Виходячи з опису ґрунтового покриття території станції (переважають чорноземи типові глибокі), слід вважати, що в розвитку ґрунтів переважала лучно-степова рослинність і лише на незначній площі лісова рослинність, яка сприяла утворенню опідзолених ґрунтів (відділок ім. Гагаріна, поля 9, 10).

В ґрунтовому розрізі чорнозему можна відзначити три чітких горизонти (відділок Селекційний, Н-4-2).

Горизонт А - 0-50 см, забарвлення чорне, рівномірне, ледь світле донизу, структура комкувато-зерниста, дуже міцна, в поверхневому шарі розсипається на невеликі грудочки і зерна, пронизана коренями тощо.

Горизонт В - 50-100 см, забарвлення чорно-буре, світліше верхнього, немає чіткого розмежування, буре забарвлення вниз по профілю посилюється, а внизу переходить у пісочно-сірий колір, пронизаний корінням, багато включень карбонату кальцію.

Слід відзначити, що у верхньому горизонті спостерігалось відкладення вапна у вигляді грибниці, скипання (від соляної кислоти) досить сильне було з глибини 35 см.

Перехід горизонту В у горизонт С - поступовий. Горизонт С - нижче 100 см, лес пісочного забарвлення, суглинковий шар, досить пористий, м'який, пронизаний вертикальними тріщинами, видно відкладення частини солей, вимитих із верхніх шарів, у вигляді розмитих темніших вертикальних промоїн та відкладення вапна.

Чорноземи типові глибокі малогумусні крупно-пилувато-середньосуглинкові, 2234 га.

Ґрунти аморфного типу. За потужністю гумусового горизонту класифікуються як глибокі. Загумусованість профілю чорноземів господарства простежується до глибини 70-120 см. Цьому сприяло глибоке промочування пористих лесових порід та глибоке проникнення кореневої системи багаторічних трав, які в минулому вкривали територію, значна переритість кротовинами тощо.

За вмістом гумусу у верхньому горизонті ґрунти віднесені до малогумусних - вміст гумусу від 3,0 до 4,5 %.

Найбільш характерними особливостями чорноземів типових є значна гумусованість їх профілю, значне насичення ввібраними кальцієм і магнієм, близькою до нейтральної та нейтральною реакцією ґрунтового розчину, відсутність шкідливих для рослин солей, високою карбонатністю породи, сприятливі водно-фізичні властивості.

Лінія скипання від 10 % розчину соляної кислоти простежується з глибини 30-60 см.

Внаслідок слабкого промивання в них не спостерігається помітного перерозподілу мулуватих часток, тому механічний склад по їх профілю майже однаковий.

В механічному складі верхнього горизонту цих ґрунтів переважає фракція крупного пилу - 56,4-63,7 %, мулу - 18,8-24,5 %, фізичної глини - 31,3-32,8 %, тобто ґрунти віднесені до крупно-пилувато-середньосуглинкових відмін. Такий механічний склад зумовлює високу водостійкість структурних агрегатів, задовільні водно-фізичні властивості, сприятливий тепловий режим ґрунту, тощо. Позитивними ознаками чорнозему типового є збагаченність їх на гумус, біогенна акумуляція в гумусовому горизонті елементів живлення, відносна однорідність мінеральної частини тощо.

В розподілі гумусу по профілю спостерігається поступове зменшення його з глибиною: від 3,97-3,80% в орному шарі (0-30 см) до 1,5 % у другому перехідному горизонті (на глибині 100-1 10 см). Реакція ґрунтового розчину в орному шарі слабокисла та близька до нейтральної,

Позитивною ознакою цих ґрунтів є середній та високий ступінь насичення їх основами, що за співвідношенням гідролітичної кислотності (1,7-3,3 мекв/100 г ґрунту) до суми ввібраних основ (24,8-25,7 мекв/100 г ґрунту) становить 82-97 %. З глибиною гідролітична кислотність зменшується (до 38,3-49,5 мекв/100 г грунту.

Чорноземи типові мають валовий вміст загального азоту 0,256-0,268 %, фосфору -0,142 %, калію - 1,19 %. Вміст рухомих форм (доступних с.-г. культурам): легкогідролізованого азоту 12-16 мг/100 г ґрунту, фосфору (за Чиріковим) 12-16, калію - 5,4-9,6 мг/100 г (у орному 0-30 см шарі ґрунту).

З глибиною вміст рухомого фосфору швидко зменшується через наявність значного вмісту кальцію, який з фосфором утворює малорухомі і важкодоступні рослинам сполуки фосфору.

Переважаючими в господарстві ґрунти: чорноземи типові, також присутні темно-сірі опідзолені ґрунти та чорноземи опідзолені.

Для того, щоб ефективно використовувати земельні ресурси, необхідно чітко дотримуватися:

- схеми чергування культур

- технологій вирощування культур

- використовувати прогресивні технології

- надавати перевагу біологічним методам боротьби з бур'янами, шкідниками і хворобами

- використовувати нову с/г техніку, яка менше ущільнює ґрунт тощо

Таблиця 1. Характеристика ґрунтів господарства

№ п/п	Ґрунтові відміни	Площа, га	Перегнійний горизонт, см	Вміст гумусу, %	рН сольової витяжки	Об'ємна маса грунту, г/см3	Загальна пористість, %	Оцінка в балах за родючістю
1	Темно-сірі опідзолені піщано-легкосуглинкові ґрунти	222	30-35	2,37	5,2	1,09	50-60	44
2	Чорноземи опідзолені піщано-легкосуглинкові	70	54-58	3,20	5,4	1,14		59
3	Чорноземи опідзолені слабо-змиті пісщано-легкосуглинисті	184,5	30-40	3,68	6,3	1,11		56
4	Чорноземи типові глибокі мало гумусні крупнопилувато-середньо суглинкові	92,4	90	3,64-3,96	6,4	1,19-1,22	53-63	64
5	Чорноземи типові вилугувані глибокі слабогумусовані піщанисто-легкосуглинові	225	50-70	2,8	5,8	1,15		61
6	Чорноземи типові малогумусні в поєднанні з лучними-чорноземами	2298,5	65-70	3,50	5,2	1,25		63

Взагалі ґрунтовий покрив господарства дає можливість отримувати високі врожаї, так як ці ґрунти є достатньо родючими, мають глибокий перегнійний горизонт і значний вміст гумусу.

1.3 Агро кліматичні умови розташування господарства

1. Сума атмосферних опадів за рік - 413 мм (середня багаторічна кількість, мм - 562);

Місяць	Січень	Лютий	Березень	Квітень	Травень	Червень	Липень	Серпень	Вересень	Жовтень	Листопад	Грудень
Кількість опадів, мм	48	17	22	21	15	14	32	51	30	100	33	30

2. Середня багаторічна температура повітря, °С - 6,9 °С;

3. Дата останніх весняних заморозків - середина травня;

4. Дата перших осінніх заморозків - кінець вересня;

5. Тривалість без морозного періоду, днів - 160 (третя декада квітня по перша декада жовтня);

6. Сума ефективних температур - 2938°С;

7. Абсолютний мінімум температури - 32°С місяць січень-лютий;

8. Абсолютний максимум температури - + 39°С місяць липень - серпень;

Загальний вигляд рельєфу ТОВ"Світанок" визначається особливостями геологічної будови.

У геологічному плані територія ТОВ"Світаноку" знаходиться в межах Українського кристалічного масиву, для якого характерне неглибоке залягання кристалічних порід та наявність малопотужних утворень рихлих порід (від 0 до 70-80м).

У відношенні до рельєфу територія господарства і зони її діяльності представляє підвищене плато з деяким нахилом із заходу на схід.

Значна частина плато має горби, всіяна блюдцями різної величини, пониженнями, все це створює дрібно хвилясту поверхню, характерну для всієї території як самого господарства, так зони діяльності.

В деяких місцях південно-східної частини території господарства зустрічаються розгалужені балки, гребенясті водорозділи.

1.4 Земельні угіддя та їх трансформація

Господарство займає велику площу в 3393 га, площа ріллі також дуже значна 3092,4.

Загалом угіддя господарства компактно розміщені в залежності від їх призначення, тому проведення особливих заходів поліпшення земельних угідь господарства непотрібно, можна лише осушити невелику територію заболочених земель і використати їх на сінокоси чи пасовища.

Таблиця 2. План трансформації земельних угідь

Угіддя	Площа, га
	на рік введення сівозмін	на рік освоєння
Загальна земельна площа	3393	3393
Всього сільськогосподарських угідь	3194	3194
В т.ч. - ріллі - пасовища - сінокоси - чагарники - заболочені землі - під водою - під шляхами та дорогами - ліси - лісосмуги - виробничі будівлі	3092,4 38,2 63,3 2,7 4,4 6,0 35,2 6,5 35,2 114,1	3092,4 38,2 63,3 2,7 4,4 6,0 35,2 6,5 35,2 114,1

Так як господарство займається не тільки виробництвом с/г продукції, а й науково-дослідною діяльність, яка є основною, трансформація земельних угідь не проводиться, а чітко спланована структура посівних площ повинна повність відповідати спеціалізації підприємства.

Для того, щоб визначити потребу в трансформації необхідно знати або розрахувати потребу господарства в продукції рослинництва

Таблиця 3 - Потреба господарства в продукції рослинництва

Продукція	Продаж державі, ц	Корм для худоби, ц	Насіння, ц	Інші потреби, ц	Всього, ц
Зерно	10000	13214	4719	26282,6	54215,6
Цукрові буряки	133590	-	-	-	133590
Висадки цукрових буряків	-	-	75,6	-	75,6
Кукурудза на силос	-	91200	-	-	91200
Однорічні трави на сіно	-	-	-	-	-
Однорічні трави на зелений корм	-	50386,5	-	-	50386,5
Кукурудза на зелений корм	-	42682	-	-	42682
Багаторічні трави на сіно	-	4400	-	-	4400
Багаторічні трави на зелений корм	-	27416	-	-	27416
Багаторічні трави на сінаж	-	48990	-	-	48990
Соняшник	500	-	-	490	990
Кормові буряки	-	26000	-	-	26000
Картопля	-	-	-	170	170
Овочі	-	-	-	300	300

Як бачимо з таблиці у господарства є значна потреба в продукції рослинництва. Оскільки господарство має поголів'я худоби: 1300 голів ВРХ і 650 голів свиней, то значна кількість продукції рослинництва використовується на корм худобі: це однорічні і багаторічні трави на сіно і зелений корм, зерно, кукурудза на силос, зерно. Також є частковий продаж продукції державі це насіння зернових і соняшника. Оскільки господарство є науково-дослідним, то частина продукції іде на насіння, але потреби в трансформації земельних угідь не має.

2. Проектування та обґрунтування нової сівозміни

2.1 Структура посівних площ у господарстві на рік виконання курсової роботи, врожайність с/г культур за останні три роки та планова врожайність

Структура посівних площ - це співвідношення площ посівів різних сільськогосподарських культур. Спеціалізація і концентрація сільськогосподарського виробництва зумовлюють необхідність зміни структури посівних площ, постійного удосконалення і корегування введених і освоєних сівозмін, насичення їх тими чи іншими культурами (таблиця 4).

Таблиця 4 - Посівні площі, урожайність та валове виробництво продукції рослинництва на 2003 рік

Групи та сільськогосподарські культури, які до них входять	Площа посіву	Урожай, ц/га основної продукції	Валовий збір, ц	Середня фактична врожайність (ц/га) за минулі три роки
	га	%
І. Чисті пари	10	0,3	-	-	-
П. Зернові культури (всього)	1485	48,0	36,5	54215,6	-
1) озимі (всього)	665,1	21,5	43	28599,3	42,8
із них - пшениця	665,1	21,5	43	28599,3	42,8
- жито	-	-	-	-	-
2) ярі зернові (всього)	432,1	14,0	-	16503,5	-
вт. ч.: - кукурудза	100	3,2	50	5000	52
- ячмінь	249	8,1	35	8715	45
- овес	40	1,3	32	1280	30
- пшениця яра	43,1	1,4	35	1508,5	32
3) зернобобові (всього)	262,8	8,5	-	6712,8	-
вт. ч.:- горох	209	6,8	28	5852	31
- вика	53,8	1,7	16	860,8	24,8
4) круп'яні (всього)	125	4,0	-	2400	-
вт. ч.: - гречка	90	3,0	15	1350	14
- просо	35	1,0	30	1050	32
III. Технічні культури (всього),	528,1	17,0	-	-	-
в т. ч.:- цукрові буряки	445,3	14,4	300	133590	300
- цукрові буряки маточні	6	0,2	300	1800	250
- висадки ц/б	10,8	0,3	7	75,6	7
- соняшник	66	2,1	15	990	17
IV. Картопля і овочі (всього), в	3	0,1	-	-	-
т. ч.: - картопля	1	-	170	170	150
- овочі	2	0,1	150	300	120
V. Кормові культури (всього), в	1066,4	34,5		-	-
т. ч. : - кукурудза на силос	228	7,4	400	91200	370
- кукурудза на зелений корм	37,9	1,2	280	10612	250
- кормові буряки	65	2,1	400	26000	350
VI. Однорічні трави (всього) в	293,3	9,5	-	-	-
т.ч.: - на сіно	-	-	-	-	-
- на зелений корм	132,8	4,3	180	23904	200
- озимі на зелений корми	160,5	5,2	165	26482,5	170
VІІ. Багаторічні трави минулих років (всього), в	422,1	14,3	-	-	-
т.ч. - конюшина	252,8	8,2	-	-	-
- люцерна	189,3	6,1	-	-	-
VІІІ. Із загальної площі багаторічних трав використовується:
- на сіно і сінне борошно	110	3,6	40	4400	37
- на зелений корм	119,1	3,9	230	27393	200
- сінаж	213	6,9	230	48990	200
- на насіння з першого укосу	-	-	-	-	-
- на насіння з другого укосу	40	1,3	4	160	3
ІХ. Підпокривні післяукісні та післяжнивні посіви:
а). підпокривний посів багаторічних трав (всього), в	287,6	9,3	-	-	-
т.ч.: - конюшина	249,7	8,1	-	-	-
- люцерна	37,9	1,2	-	-	-
б). післяукісні посіви (всього), в	213,8	6,9	150	32070	145
т.ч.: - кукурудза на з/к	213,8	6,9	150	32070	145
в). післяжнивні посіви (всього)	116	3,8	80	9280	70
в т.ч.: - хрестоцвіті (на сидерат)	116	3,8	80	9280	70
Всього землі в обробітку	3092,4	100	-	-	-

2.2 Структура посівних площ та існуюча в господарстві система сівозмін

В ТОВ"Світанок" на площі 3050 га введено 7 сівозмін, решта території ріллі знаходиться поза сівозміною. Є дві польові сівозміни, основною польової сівозміною є сівозміна №2, також на території господарства розміщена кормова сівозміна на площі 301. Оскільки господарство по суті є науково-дослідним, то введено також чотири наукових сівозміни на невеликих територіях загально площею 352,4 га.

Таблиця 5 - Організація використання орних земель

Назва	Всього	Кількість та площа полів у сівозміні, га
	га	сівозмін	1	2	3	4	5	6	7	8	9	10	11
Площа ріллі на 01.01.2004р.	3092,4	7
У тому числі: - у сівозмінах	3050,4	7
- поза сівозмінами	42
Введено польових сівозмін:	2397	2
- польова сівозміна №1	587		59	58	60	61	56	61	59	57	58	58
- польова сівозміна №2	1810		158	160	158	165	165	166	173	160	171	164	170
Введено кормових сівозмін:	301	1
- кормова сівозміна	301		37,9	37	38,7	38,2	36	38	37,4	37,8
Введено наукових сівозмін:	352,4	4
- наукова сівозміна №1	100		10	10	10	10	10	10	10	10	10	10
- наукова сівозміна №2	86		21,5	21,5	21,5	21,5
- наукова сівозміна №3	86,4		10,8	10,8	10,8	10,8	10,8	10,8	10,8	10,8
- наукова сівозміна №4	80		20	20	20	20

Оскільки рельєф місцевості переважно рівнинний, то введення ґрунтозахисних сівозмін не планується. Позитивною стороною є те, що в кожній сівозміні поля більш-менш рівновеликі, площі землі компактно розміщені в сівозмінах.

Польові сівозміни господарства займають найбільшу площу - 77,5 % ріллі, наукові сівозміни займають 11,4 % ріллі, кормова - 9,8 %. Невелика частина ріллі знаходиться поза сівозмінами - 1,3 % ріллі.

Таблиця 6 - Сівозміни (чергування культур)

Назва господарських груп і культур у них	Площа, га	Процентний вміст до площі сівозміни	Кількість полів, зайнятих групою культур і культурою	Сівозміна
				№ поля	Культури та їх площа
Польова сівозміна №1 - 587 га
Озимі зернові в тому числі:	172	29,3	3	1	Багаторічні трави (конюшина) - 58 га
- озима пшениця	172	29,3	3	2	Озима пшениця, післяжнивні -- 57 га
Просапні в тому числі:	179	30,5	3	3	Цукрові буряки - 61 га
- цукрові буряки	119	20,3	2	4	Горох - 59 га
- кукурудза на силос	60	10,2	1	5	Озима пшениця - 59 га + післяжнивні - 59 га
Зернобобові в тому числі:	59	10,0	1	6	Цукрові буряки - 58 га
- горох	59	10,0	1	7	Однорічні трави - 58 га
Ярі зернові	61	10,4	1	0	Озима пшениця - 56 га
в тому числі: - ячмінь	61	10,4	1	9	Кукурудза на силос - 60 га
Багаторічні трави	58	9,9	1	10	Ячмінь, підсів багаторічних трав (конюшина) - 61 га
в тому числі: - конюшина	58	9,9	1
Однорічні трави	58	9,9	1
Післяжнивні	116	19,8	1
Польова сівозміна №2 - 1810 га
Озимі зернові В тому числі:	400	22,1	2,5	1	Багаторічні трави (конюшина) - 164 га
- озима пшениця	400	22,1	2,5	2	Озима пшениця - 170 га
Просапні В тому числі:	649	35,9	4	3	Цукрові буряки - 160 га
- цукрові буряки	260	14,4	1,5	4	Кукурудза на зерно -100 га, соняшник - 66 га
- кормові буряки	65	3,6	0,5	5	Кукурудза на силос -158га
- кукурудза на зерно	100	5,5	0,5	6	Озима пшениця -- 70 га, озимі на зелений корм -101 га + післяукісні 101 га
- кукурудза на силос	158	8,7	1	7	Гречка - 90 га, просо 35 га, овес - 40 га
- соняшник	66	3,6	0,5	8	Горох - 140 га, вика -33га
Зернобобові	173	9,5	0,5	9	Озима пшениця - 160 га
В тому числі:					Цукрові буряки - 100 га, кормові буряки - 65 га
- горох	140	7,7	0,5	10
-вика	33	1,8
Ярі зернові	198	10,9	1,5	11	Ячмінь, підсів багаторічних трав (конюшина)- 158 га
В тому числі; - ячмінь	158	8,7	1
- овес	40	2,2	0,3
Круп'яні культури	125	6,9
В тому числі:
- гречка	90	5,0	0,3
- просо	35	1,9	0,3
Багаторічні трави	164	9,1	1
В тому числі:
- конюшина	164	9,1	1
Однорічні трави	101	5,6	1
В тому числі:
- озимі на зелений корм	101	5,6	0,5
Післяукісні посіви	101	5,6	0,5
В тому числі: -
кукурудза на зел корм	101	5,6	0,5
Кормова сівозміна - 301га
Багаторічні трави	150,4	50,0	4	1	Люцерна - 37,4 га
В тому числі: - люцерна	150,4	50,0	4	2	Люцерна - 38,2 га
Однорічні трави	112,	37,5	3	3	Люцерна - 36 га
В тому числі: - озимі на зелений корм	37	12,3	1	4	Люцерна - 38,7 га
Кукурудза на зелений корм	37,9	12,6	1	5	Озимі на зелений корм - 37 га, + післяукісні 37га
Післяукісні	112,8	37,5	3	6	Однорічні трави на зелений корм - 38 га, + післяукісні - 38 га
				7	Однорічні трави - 37,8 га + післяукісні - 37,8
				8	Кукурудза на зелений корм, підсів багаторічних трав (люцерна) - 37,9 га
Наукова сівозміна №1 - 100 га
Чорний пар	10	1	1	1	Чорний пар -10 га
Озимі зернові	30	30	3	2	Озима пшениця - 10 га
В тому числі: - озима пшениця	30	30	3	3	Цукрові буряки - 7 га, цукрові буряки маточні - З га
Просапні	30	30	3	4	Ячмінь - 10 га
В тому числі:					Горох - 10 га
- цукрові буряки	17	17	2	5
- цукрові буряки маточні	3	3
- кукурудза на силос	10	10	1	6	Озима пшениця - 10 га
Зернобобові	20	20	2	7	Цукрові буряки - 10 га
В тому числі: - горох	10	10	1	8	Кукурудза на силос - 10 га
- яра вика	10	10	1	9	Озима пшениця - 10 га
Ярі зернові	10	10	1	10	Яра вика - 10га
В тому числі: - ячмінь	10	10	1
Наукова сівозміна №2 - 86 га
Озимі зернові	21,5	25	1	1	Озимі на зелений корм (озимий ріпак) - 21,5 га
В тому числі: - озима пшениця	21,5	25		2	Озима пшениця - 2 1 ,5 га
Ярі зернові	21,5	25	1	3	Цукрові буряки - 1 8,5 га, цукрові буряки маточні - 3 га
В тому числі:	21,5	25	1	4	Яра пшениця -21,5
- яра пшениця
Просапні	21,5	25	1
В тому числі:			1
- цукрові буряки	18,5	21,5
- цукрові буряки маточні	3	3,5
Однорічні трави	21,5	25	1
В тому числі: - озимі зернові на зелений корм	21,5	25	1
Наукова сівозміна №3 - 86,4
Озимі зернові	21,6	25	2	1	Багаторічні трави (конюшина) - 10,8 га
В тому числі: - озима пшениця	21,6	25	2	2	Озима пшениця - 10,8 га
Ярі зернові	21,6	25	2	3	Висадки цукрових буряків - 10,8 га
В тому числі: - яра пшениця	21,6	25	2	4	Яра пшениця - 10,8 га
Зернобобові	10,8	12,5	1	5	Яра вика - 10,8га
В тому числі: - яра вика	10,8	12,5	1	6	Озима пшениця - 10,8 га
Просапні	21,6	25	2	7	Цукрові буряки - 10,8 га
В тому числі: - цукрові буряки	10,8	12,5	1	8	Яра пшениця, підсів багаторічних трав (конюшина) - 10,8 га
- висадки цукрових буряків	10,8	12,5	1
Багаторічні трави	10,8	12,5	1
В тому числі: - конюшина	10,8	12,5	1
Наукова сівозміна №4 - 80 га
Озимі зернові	20	0,25	1	1	Багаторічні трави (конюшина) - 20 га
В тому числі: - озима пшениця	20	0,25	1	2	Озима пшениця - 20 га
Ярі зернові	20	0,25	1	3	Цукрові буряки - 20 га
В тому числі: - ячмінь	20	0,25	1	4	Ячмінь з підсівом багаторічних трав (конюшини) - 20 га
Просапні	20	0,25	1
В тому числі: - цукрові буряки	20	0,25	1
Багаторічні трави (конюшина)	20	0,25	1

2.3 Проектування сівозмін

Підвищення культури землеробства передбачає впровадження у виробництво заходів, що становлять науково обґрунтовану його систему. Серед них важливе значення мають правильні сівозміни, які є головною і незамінною її ланкою та займають особливе місце за різноманітним сприятливим впливом на родючість фунту і врожайність сільськогосподарських культур. Па основі сівозмін створюють системи удобрення, механічного обробітку ґрунту і захисту посівів від бур'янів, шкідників та збудників хвороб. Безсистемне проведення цих заходів, без врахування того, що вирощували на полі в попередні і що буде висіяно в наступні роки, призводить до низької ефективності й запущеності полів. У правильних сівозмінах краще виявляються об'єктивні закони землеробства, а їх дотримання дає змогу регулювати кругообіг елементів живлення рослин у сільському господарстві.

Сівозміни забезпечують найраціональніше використання орних земель, матеріальних і трудових ресурсів. Вони є організаційно-територіальною основою сталого землеробства. Порушення їх, нехтування елементарними вимогами до чергування культур, біології грунту і рослин завдає непоправної шкоди культурі та сталості землеробства, продуктивності землі.

Сівозміна дає можливість розробляти технологію вирощування сільськогосподарських культур з урахуванням їх взаємного впливу, а також післядії кожного заходу, що застосовується під найближчі попередники. Ось чому зростання культури землеробства може бути забезпечене тільки при освоєнні правильних сівозмін, які відповідають конкретним природно-кліматичним умовам і спеціалізації сільськогосподарського виробництва.

Багаторічними дослідами наукових установ вирішено ряд питань теорії й практики застосування сівозмін в окремих грунтово-кліматичних зонах України, а саме: місце, тривалість вирощування, сумісність і період повернення культур у сівозмінах з врахуванням вимог інтенсивних технологій, збільшення виробництва рослинницької продукції; роль чорного і зайнятого парів при інтенсифікації землеробства; ступінь насичення сівозмін провідними культурами в господарствах різного виробничого напрямку тощо.

Агрономічна роль сівозміни на різних етапах розвитку землеробства і особливо за умов його інтенсифікації випливає із загального завдання наукового землеробства. За визначенням К.А. Тімірязєва і Д.М. Прянішнікова, це завдання - в узгодженні вимог культурних рослин з умовами вирощування. При відповідних кліматичних умовах і природних властивостях фунту оцінка сівозміни залежить від того, як впливають попередні культури і заходи їх вирощування (обробіток ґрунту, удобрення та ін.). Відомо, що цей вплив неоднаковий. Отже, створюються деякі відмінності у властивостях грунту і його родючості залежно від попередніх культур, їх необхідно враховувати при розміщенні сільськогосподарських культур на полях. Інакше кажучи, встановлювати науково обґрунтоване чергування культур.

Властивості ґрунтів, навіть найродючіших, таких як чорноземи, не завжди відповідають потребам культурних рослин, особливо їх високоврожайних сортів. Тому створення необхідних умов для росту сільськогосподарських культур, раціональне використання і захист ґрунтів, збереження та підвищення їх родючості є основним завданням на всіх етапах розвитку землеробства.

У системі агротехнічних заходів найбільш цілеспрямовано на ґрунт впливає сівозміна.

Враховуючи біологічні особливості й здатність польових культур не тільки використовувати, а й активно відновлювати родючість грунту, сівозміна істотно впливає на такі фактори родючості, як забезпеченість поживними речовинами і вологою, вміст гумусу, біологічний режим, фізичні властивості та швидкість детоксикації шкідливих речовин, що надходять у фунт при його сільськогосподарському використанні.

Крім того, сівозміна зумовлює агрономічну стратегію підвищення продуктивності грунту і врожайності сільськогосподарських культур, визначає та взаємо пов'язує в єдиний комплекс всі ланки системи землеробства. Від спеціалізації сівозмін, складу і чергування культур залежать системи удобрення, механічного обробітку грунту та інших агротехнічних і меліоративних заходів.

З поглибленням спеціалізації сівозмін - насиченням їх провідними культурами, впровадженням нових високоврожайних сортів , і гібридів, зростанням масштабів застосування добрив і хімічних засобів захисту рослин та енергомістких технологій вирощування - ускладнюється система управління родючістю, підвищуються вимоги до ґрунтів. Вони повинні забезпечувати посіви не тільки сприятливим водно-повітряним і поживним режимом, але й мати помітну фітосанітарну функцію, здатність запобігати утворенню високої концентрації внесених хімічних сполук тощо.

Для досягнення такого якісно нового рівня родючості необхідно, щоб у зональних науково обґрунтованих системах землеробства провідними положеннями агротехнічного комплексу щодо родючості грунту були оптимізація гумусового та фізико-хімічного стану ґрунтового покриву, регулювання балансу поживних речовин і вологи та запобігання явищам ґрунтовтоми. Регулювання балансу поживних речовин, а при зрошенні й водного режиму, багато в чому уже тепер може здійснюватися технічними засобами. Щодо біологічних факторів (таких як діяльність ґрунтової біоти, гумусовий і фітотоксичний режими грунту), то з поглибленням спеціалізації вони важче піддаються управлінню, тому багато в чому лімітують продуктивність землі. В оптимізації цих факторів провідна роль належить сівозмінам.

Сівозміна - це науково обґрунтоване чергування сільськогосподарських культур і парів у часі й на території або тільки у часі. Чергування у часі - це щорічна або періодична зміна культур і чистого пару на конкретно взятому полі. Чергування на території означає, що земельний масив сівозміни поділений на поля, де щороку (почергово) вирощуються культури. На кожному полі вони чергуються в часі.

В основі сівозміни лежить науково обґрунтована структура посівних площ, під якою розуміють співвідношення площ посівів різних сільськогосподарських культур і чистих парів, виражене у відсотках до загальної площі сівозміни. Вона розробляється відповідно до спеціалізації господарства.

Сільськогосподарські культури і заходи їх вирощування неоднаково впливають на фізичні, хімічні й біологічні властивості грунту не тільки в період їх вирощування, а й у наступні роки. Саме тому при розміщенні культур у сівозміні слід дотримуватися певного порядку їх чергування, який ґрунтується на неоднаковому відношенні різних сільськогосподарських рослин до родючості грунту, тобто необхідно кожну культуру забезпечити добрим попередником.

Попередником називається культура або пар, які займали дане поле в попередньому році.

Паром називається поле, на якому протягом певного періоду не вирощують сільськогосподарські культури і утримують у чистому від бур'янів стані.

Чистий пар - це поле, вільне від сільськогосподарських культур протягом вегетаційного періоду і утримується в чистому від бур'янів стані. За строками основного обробітку грунту чисті пари поділяють на чорні та ранні.

Чорний пар - це чистий пар, обробіток якого починають влітку або восени слідом за збиранням попередника.

Ранній пар - це чистий пар, основний обробіток якого починають весною наступного року після зібраного влітку чи восени попередника.

Чорний пар ефективніший ніж ранній. Як правило, поле під ранній пар залишають тоді, коли з певних організаційних причин його не вдається виорати восени.

Якщо на поверхні грунту необхідно залишити рослинні рештки для захисту його від ерозії й затримання снігу, поле відводять під ранній пар. Оранку на такому полі проводять навесні, коли мине загроза пилових бурь.

До чистого пару належить і кулісний пар, тобто поле, на якому висівають високостебельні рослини (кукурудзу, сорго, соняшник, гірчицю тощо) для затримання снігу і запобігання ерозії грунту. Кулісні рослини висівають стрічками або окремими рядками на відстані 10-20 м один від одного.

Чисті й кулісні пари використовують лише в посушливих південних і південно-східних районах, де основною їх функцією є нагромадження вологи. Крім того, вони сприяють нагромадженню елементів живлення в грунті та ефективній боротьбі з бур'янами, особливо з таким досить поширеним, як гірчак рожевий. Тому ці пари в посушливому Степу є агротехнічною основою польових сівозмін.

Численні дані переконують, що чистий пар у роки з посушливим літньо-осіннім періодом є єдиним попередником, який практично гарантує своєчасні сходи озимих культур, добрий розвиток рослин до входу їх у зиму, завдяки чому вони надійно захищають ґрунт від водної та вітрової ерозії.

У полі чистого пару поліпшуються фізичні та хімічні властивості грунту, посилюються мікробіологічні й біологічні процеси, інтенсивно розкладаються токсичні речовини. Чистий пар - ефективний засіб очищення грунту від бур'янів, поліпшення його фітосанітарного стану.

Чистий пар, як попередник, забезпечує найбільший вихід ваговитого насіння, яке дає дружні сходи, що здатні протистояти не тільки несприятливим погодним факторам весни, а й ураженню хворобами та пошкодженню шкідниками.

Чорний та ранній пари у степовій зоні не можна вважати рівноцінними. Перший забезпечує вищий урожай озимої пшениці, ефективніший у сівозмінах. Різниця в урожайності озимої пшениці на користь чорного пару в дослідах становить 3-5, а у виробничих посівах - 5-8 ц/га і більше.

Наявність чорного пару в сівозмінах надає сталості структурі посівних площ та запланованих зборів продукції. Тільки завдяки впровадженню їх зменшується загибель та пересів пшениці, підвищується вихід зерна з одиниці сівозмінної площі.

Всебічний позитивний вплив парування поля полягає у тому, що ґрунт на час сівби озимої пшениці перебуває у стані вищої готовності для проростання насіння культурних рослин. Витрати на обробіток та догляд за ним скуповуються врожаями польових культур. Тому чорний пар і впроваджують у посушливих районах, де інші відомі агрономічній науці заходи не забезпечують високих урожаїв, головним чином пшениці. У всіх зонах країни дуже поширені зайняті пари.

Зайнятим паром називають рано звільнені від культурних рослин поля, де не тільки можна провести обробіток грунту, але й створити сприятливі умови для вирощування наступних культур. Цей пар має таку різновидність, як сидеральний пар, який засівають бобовими та іншими рослинами (люпин, серадела, буркун білий, гірчиця тощо) для заорювання на зелене добриво.

Перелік сільськогосподарських культур і парів у порядку їх чергування в сівозміні називається схемою сівозміни. Вона відображає загальні риси ряду подібних сівозмін з різним складом культур, але з однаковим співвідношенням і чергуванням груп культур.

Отже, сівозміна - це науково обґрунтоване чергування с.-г. культур і парів в часі і на території господарства. Таке чергування культур, що супроводжується прийомами агротехніки (раціональним обробітком ґрунту, заходами боротьби з ерозією ґрунту, бур'янами, хворобами та шкідниками рослин), забезпечує максимальним отриманням врожаю, та забезпечує бездефіцитний баланс органічних речовин, покращення водно-повітряного, теплового і поживного режимів ґрунту.

Правильне розміщення с.-г. культур на територій господарства і їх чергування дозволяє зменшити розрив між потребою рослин в життєво необхідних факторах та їх наявністю в ґрунті, і цим самим знизити витрати на додаткові заходи і на виробництво продукції в цілому. З іншого боку, науково обґрунтоване планування агротехніки можливе лише тоді коли відомо, в якому порядку йде зміна вирощуваних на кожному полі культур. Тільки при цій умові можна визначати наявність ґрунтових факторів життя для того виду і сорту рослин, які на даному полі заплановано вирощувати.

При проектуванні сівозмін і розміщення культур на полях враховують біологічні особливості кожної с.-г. культури та їх виробничу цінність. Із біологічних особливостей, перш за все, велику увагу приділяють використанню вологи і поживних речовин з різних шарів ґрунту на протязі вегетації, кількості післяжнивних кореневих решток, які залишаються в ґрунті після збирання врожаю, ступінь пошкодження культур шкідниками.

На даний час при проектуванні сівозмін велику увагу приділяють використанню багаторічних трав, так як вони сприяють накопиченню органічних речовин грунті /гумусу/

Інтенсивні сівозміни в кожному господарстві розробляються з врахуванням грунтово-кліматичних і економічних умов. Вони повинні забезпечувати: підвищення урожайності всіх с.-г. культур; добрі умови для організації праці і високопродуктивного використання техніки; погодженість із перспективою розвитку господарства.

Оптимальні умови вирощування сільськогосподарських культур у сівозміні забезпечуються розміщенням після кращого попередника і оптимальним періодом повернення на попереднє місце вирощування.

2.4 Економічна оцінка існуючої в господарстві сівозміни, і запроектованої до освоєння

Було прийнято таку сівозміну:

1. Багаторічні трави (конюшина)

2. Озима пшениця

3. Цукрові буряки

4. Гречка, просо, овес

5. Горох, вика

6. Озима пшениця

7. Цукрові буряки, кормові буряки

8. Кукурудза на зерно, соняшник

9. Озима пшениця, озимі на зелений корм

10. Кукурудза на силос

11. Ячмінь з підсівом багаторічних трав (конюшина)

Це основна польова сівозміна господарства. В даній сівозміни чергування культур є найкращим в умовах зони, в якій розташоване господарство - зона нестійкого зволоження Лісостепу.

В сівозміні раціональна структура посівних площ, вона відповідає вимогам виконання планів господарства на виробництво і продаж сільськогосподарської продукції і задовольняє внутрішньогосподарські потреби.

В сівозміні відбувається чергування просапних культур з не просапними. Просапні культури позитивно впливають на агрофізичний стан ґрунту. Також в сівозміні присутні бобові багаторічні трави - конюшина, яка сприяє азотфіксації в ґрунті і нагромаджує за вегетацію до 150-160 кг азоту. Внесення ґрунтових гербіцидів під просапні сприяє зниженню забур'яненості полів.

Але більш ефективними, на мою думку, є наступні варіанти чергування культур в порівнянні з основною польовою сівозміною.

Основна польова сівозміна:

1 . Багаторічні трави (конюшина)

2. Озима пшениця

3. Цукрові буряки

4. Кукурудза на зерно, соняшник

5. Кукурудза на силос

6. Озима пшениця, озимі на зелений

корм (післяукісні)

7. Гречка, просо, овес

8. Горох, вика

9. Озима пшениця

10. Цукрові буряки, кормові буряки

11. Ячмінь з підсівом багаторічних трав (конюшина)

Для порівняння основної полової сівозміни з запроектованою, складаємо таблицю 7.

Таблиця 7 - Варіанти можливого чергування культур

Перший варіант	Другий варіант	Третій варіант
1. Багаторічні трави	1. Багаторічні трави	1. Багаторічні трави
2. Озима пшениця	2. Озима пшениця	2. Озима пшениця
3. Цукрові буряки	3. Цукрові буряки	3. Цукрові буряки
4. Гречка, просо, овес	4. Кукурудза на силос	4. Кукурудза на зерно, соняшник
5. Горох, вика	5. Озима пшениця, озимі на зелений корм	5. Горох, вика
6. Озима пшениця	6. Гречка, просо, овес	6. Озима пшениця, озимі на зелений корм
7. Цукрові буряки, кормові буряки	7. Горох, вика	7. Гречка, просо, овес
8. Кукурудза на силос	8. Озима пшениця	8. Кукурудза на силос
9. Озима пшениця, озимі на зелений корм	9. Цукрові буряки, кормові буряки	9. Озима пшениця
10. Кукурудза на зерно, соняшник	10. Кукурудза на зерно, соняшник	10. Цукрові буряки, кормові буряки
11. Ячмінь з підсівом багаторічних трав	11. Ячмінь з підсівом багаторічних трав	11. Ячмінь з підсівом багаторічних трав

Тепер розглянемо всі позитивні і всі негативні сторони даних 3-х варіантів основної польової сівозміни. Як відомо ТОВ "Світанок" розміщене в зоні Лісостепу України, в підзоні нестійкого зволоження. Розглянемо місце кожної культури в даній сівозміні окремо.

- озима пшениця. Найкращими попередниками в даній зоні для цієї культури є багаторічні трави на один укіс, горох, однорічні трави. При оптимальному використанню агротехнічного потенціалу добрим попередником для озимої пшениці є кукурудза на силос. В даному випадку в сівозміні три поля озимої пшениці, які у всіх трьох варіантах розміщені після кращих попередників: горох, вика; багаторічні трави (конюшина); кукурудза на силос. Повернення культури на поле у 1 і 3 варіантах відбувається через 3, в одному випадку через 2 роки, у 2 варіанті один раз через 4 роки, 2 рази через 2 роки. Тому перевага надається 1 і З варіантам.

- цукрові буряки (кормові буряки). Найкращими попередниками є: озима пшениця, вирощувана після багаторічних трав на один укіс, вико-вівсяної сумішки, гороху і горохо-вівсяної сумішки на зелений корм, озимих і кукурудзи на зелений корм, гороху на зерно і ранньої картоплі. В усіх трьох варіантах 2 поля цукрових буряків розміщені тільки після озимої пшениці. Повернення цієї культури на поле відбувається у 1 і 3 варіантах через З роки, у 2 через чотири. Тому найвдалішим тут є 2 варіант, хоча повернення культури через З роки допустиме, тим більше в 1 варіанті передпопередником є горох і вика, а це найкращий передпопередник для цукрових буряків, тому урожайність буде майже не відрізнятися.

- горох, вика. Горох і вика - культури, які дають високу урожайність при будь-яких попередниках. Але найкращими є просапні культури, особливо цукрові буряки, які залишають поле найбільш чистим від бур'яну, також добрими попередниками є: кукурудза на зерно і силос, озима пшениця, картопля, гречка, ячмінь. У 1 і 2 варіантах горох розміщений після гречки, проса і вівса, в 3 після кукурудзи на зерно і соняшника. З однієї сторони попередники хороші, але на мою думку гречка є кращим попередником (після соняшника залишається падалиця), тому надаю перевагу варіантам 1 і 2.

- ячмінь. Найкращими попередниками є: кукурудза, картопля і озима пшениця. Розміщують його також і після цукрових буряків, проте після цього попередника одержують менші врожаї. У 1 і 2 варіантах ячмінь розміщено після кукурудзи на зерно і частини соняшника, у 3 після цукрових буряків. Кращими тут є 1 і 2 варіанти, але передпопередник - озима пшениця - кращий у 1 варіанту.

- гречка, просо, овес. У підзоні нестійкого зволоження гречку краще сіяти після удобрених просапних культур, озимої пшениці, по можливості після зернобобових культур і багаторічних трав, вирощуваних на насіння. Кращими попередниками проса і вівса в зоні є багаторічні трави, удобрені просапні (картопля, цукрові буряки, кукурудза), озимина і зернобобові культури. В 1 варіанті культури розміщені після цукрових буряків, в 2 і 3 після озимої пшениці. Тут вдалими є всі варіанти.

- кукурудза на силос. Рівноцінними попередниками є озима пшениця, кукурудза на зерно, багаторічні трави одного та двох років використання, допустимим попередником також є цукрові буряки. У 1 і 2 варіантах розміщення після цукрових буряків, у 3 після гречки і проса. Тому віддаю перевагу 1 і 2 варіантам.

- кукурудза на зерно, соняшник. В умовах нестійкого зволоження кукурудзу на зерно найкраще вирощувати на полях після гороху і озимої пшениці. Дещо гіршими попередниками для неї є кукурудза і цукрові буряки. Для соняшника добрим попередником є озима пшениця (взагалі майже не вибаглива до попередників культура, але не бажано вирощувати після соняшника, люцерни, суданської трави і цукрових буряків). У 1 варіанті культури розміщені після озимої пшениці, у 2 і 3 після цукрових буряків. Беззаперечно перевага надається 1 варіантові.

- багаторічні трави (конюшина). Використовують переважно на один укіс. Найкращими покривними культурами для неї є ячмінь та інші ярі колосові культури. У підзоні нестійкого зволоження багаторічні трави слід підсівати насамперед під ячмінь після кукурудзи на зерно. При цьому врожай їх дещо більший, ніж при підсіві під ячмінь після цукрових буряків. У 1 і 2 варіантах саме так було зроблено, у 3 попередником ячменю виступають цукрові буряки. Отже, кращими є 1 і 2 варіанти.

Отже, найвдаліший варіант 1, оскільки культури в цьому варіанті розміщені так що кожна культура займає своє місце в сівозміні і є добрим попередником для наступної культури, не створюється агротехнічних проблем, затриманням виконання посівних строків, а також найбільш економічно вигідне та ефективне використання наявного технічного потенціалу господарства.

3. Запровадження та освоєння запроектованої сівозміни

Всього в господарстві вводяться сівозміни на площі - 3050 га. Із них:

* польова сівозміна №1 на площі - 587 га

* польова сівозміна №2 на площі - 1810 га

* кормова сівозміна на площі - 301 га

* наукова сівозміна №1 на площі - 100 га

* наукова сівозміна №2 на площі - 86 га

* наукова сівозміна №3 на площі - 86,4 га

* наукова сівозміна №4 на площі - 80 га

* поза сівозміною - 42 га

в тому числі: багаторічні трави (люцерна) - 39 га картопля - 1 га овочі - 2 га

Згідно таблиці 8 видно, що господарство на рік освоєння сівозміни було в достатній мірі забезпечене кормами: якщо порівнювати продукцію в кормових одиницях, то найбільше таких кормів, як: солома ярих, сінаж, зелений корм, силос, концкорми. В достатній мірі забезпечене гичкою, в меншій мірі коренеплодами, соломою озимих. На мою думку єдине, що є в недостатній кількості це сіно, хоча потребу в сіні можна замінити іншими кормами, які є у великій кількості.

Якщо розглянути таблицю 9, то можна переконатися, що доля основної польової сівозміни в забезпеченості господарства продукцією рослинництва (в тому числі і кормами) найбільша.

Також, згідно плану освоєння польової сівозміни (Таблиця 10), ми освоюємо нову польову сівозміну, як і потрібно, за 3 роки, ми не змінюємо площі полів, культури розміщенні після найкращих попередників тощо.

Таблиця 8 - Загальне виробництво кормів в господарстві на рік освоєння сівозміни

Джерела надходження кормів	Валовий збір, ц
	Сіно	Солома ярих	Силос	Зелений корм	Коренеплоди
	Нат одиниці	Корм одиниці	Нат одиниці	Корм одиниці	Нат одиниці	Корм одиниці	Нат одиниці	Корм одиниці	Нат одиниці	Корм одиниці
Польова сівозміна №1	-	-	4214	1432,8	24000	4800	10440	1879,2	-	-
Польова сівозміна №2	4400	2288	19187	8157,5	63200	12640	31815	5605,5	26000	6240
Кормова сівозміна	-	-	-	-	-	-	74674	13833,2	-	-
Наукова сівозміна №1	-	-	860	262	4000	800	-	-	-	-
Наукова сівозміна №2	-	-	903	180,6	-	-	3870	696,6	-	-
Наукова сівозміна №3	-	-	1080	216	-	-	-	-	-	-
Наукова сівозміна №4	-	-	840	285,6	-	-	-	-	-	-
Рілля поза сівозміною	-	-	-	-	-	-	-	-	-	-
Всього:	4400	2288	27084	12876,1	91200	18240	120799	22014,5	26000	6240

Продовження табл. 8

Джерела надходження кормів	Валовий збір, ц
	Концкорми	Солома озимих	Гичка коренеплодів	Сінаж
	Нат одиниці	Корм одиниці	Нат одиниці	Корм одиниці	Нат одиниці	Корм одиниці	Нат одиниці	Корм одиниці
Польова сівозміна №1	-	-	9614,8	1923,0	14280	2284,8	13340	4535,6
Польова сівозміна №2	13214	16436	22360	4172	41600	6032	12420	4222,8
Кормова сівозміна	-	-	-	-	31200	-	7199	2519,7
Наукова сівозміна №1	-	-	1677	335,4	2040	326,4	-	-
Наукова сівозміна №2	-	-	1201,9	240,37	2220	355,2	-	-
Наукова сівозміна №3	-	-	1207,4	241,5	1296	207,4	2484	844,6
Наукова сівозміна №4	-	-	1118	223,6	2400	384	4600	1564
Рілля поза сівозміною	-	-	-	-	-	-	8970	3139,5
Всього:	13214	16436	37179,1	7435,8	63836	9589,8	49013	16826,2

Всього по господарству 111946,4 ц кормових одиниць, у т. ч. на 1 га площі ріллі 36,2 ц кормових одиниць, на 1 га площі сільськогосподарських угідь 35 ц кормових одиниць

Таблиця 9 - Продуктивність польової сівозміни №2, площа 1810 га

Культура	Площа	Урожайність, ц/га	Валовий збір, ц	Валовий збір основної і побічної продукції, ц
		основної продукції	побічної продукції	основної продукції	побічної продукції	кормових одиниць	перетравний протеїн
Озима пшениця	400	43	55,9	17200	22360	26488	2356,06
Цукрові буряки	260	300	120	67600	31200	21216	305,76
Горох	140	28	28	3920	3920	5801,6	929,28
Кукурудза на силос	158	400	-	63200	-	12640	176,96
Ячмінь	158	35	42	5530	6636	8615,7	569,89
Конюшина (сінаж)	54	230	-	12420	-	4222,8	139,35
Конюшина (сіно)	110	40	-	4400	-	2288	178,46
Кукурудза на зерно	100	50	75	5000	7500	9575	477,73
Гречка	90	15	19,5	1350	1755	918	97,79
Соняшник	66	15	30	990	1980	1427,0	116,54
Овес	40	32	38,4	1280	1536	1756,2	109,21
Просо	35	ЗО	36	1050	1260	1533	89,80
Кормові буряки	65	400	160	26000	10400	7280	81,12
Озимі зернові на зелений корм	101	165	-	16665	-	3333	83,33
Вика	33	16	16	528	528	116,2	1164,64
Кукурудза на зелений корм (післяукісна)	101	15	-	15150	-	2272,5	31,82

Таблиця 10 - План освоєння польової сівозміни

№ поля	Площа, га	Фактичне розміщення культур до введення сівозміни	Розміщення культур в роки освоєння	Розміщення культур при повному освоєнню сівозміни 2009 р.
		В минулому році	В поточному році	2007 р.	2008 р.
		культура	га	культура	га	культура	га	культура	га
1	158	Кукурудза на зерно Соняшник	158	Озима пшениця Озимі на з/к	70 88	Кукурудза на силос	100 58	Ячмінь з підсівом конюшини	158	Конюшина
2	160	Цукрові буряки	160	Кукурудза на зерно Соняшник	100 60	Ячмінь з підсівом конюшини	160	Конюшина	160	Озима пшениця
3	158	Ячмінь з підсівом конюшини	158	Конюшина	158	Озима пшениця	158	Цукрові буряки	158	Гречка Просо Овес
4	165	Цукрові буряки Кормові буряки	100 65	Ячмінь з підсівом конюшини	165	Конюшина	165	Озима пшениця	165	Цукрові буряки
5	165	Гречка Просо Овес	90 35 40	Горох Вика	140 25	Озима пшениця	165	Цукрові буряки Кормові буряки	100 65	Кукурудза на зерно Соняшник
6	166	Кукурудза на зерно Соняшник	100 66	Кукурудза на силос	166	Озима пшениця Озимі на з/к	70 96	Кукурудза на силос	100 66	Ячмінь з підсівом конюшини
7	173	Горох Вика	140 33	Озима пшениця	173	Цукрові буряки Кормові буряки

Подобные документы

• Проектування сівозміни, системи обробітку ґрунту та боротьби з бур’янами в умовах господарства АФ "Вільне-2002"

  Характеристика грунтів господарства. Структура посівних площ та урожайність. Система обробітку ґрунту. Розробка удосконалених сівозмін, їх характеристика та агротехнічне обґрунтування. План переходу до нової сівозміни. Заходи боротьби з бур’янами.
  
  курсовая работа [107,1 K], добавлен 03.03.2015
  

• Підбір чергування культур в сівозмінах

  Агрономічна та агрофізична характеристика ґрунтів і рекомендації щодо їх раціонального використання. Проектування та обґрунтування нової сівозміни, система обробок ґрунту в полях. Види агротехнічних, хімічних і біологічних заходів боротьби з бур`янами.
  
  курсовая работа [2,5 M], добавлен 28.09.2010
  

• Проектування системи сівозмін господарства

  Характеристика природних умов та виробничої діяльності. Розрахунок структури посівних площ та розробка варіантів сівозмін. Розробка системи обробітку ґрунту та комплексу заходів боротьби із бур’янами. Агрономічна оцінка сівозмін та чергування культур.
  
  курсовая работа [102,3 K], добавлен 30.10.2014
  

• Проектування сівозміни на прикладі СТОВ "Агрокомплекс-98" Романівського району Житомирської області

  Організація території господарства. Посівні площі культур і кормових угідь, їх структура та розміщення. Розробка заходів освоєння сівозміни, системи обробітку ґрунту та заходів боротьби з бур’янами. Агроекологічна і економічна оцінка системи землеробства.
  
  курсовая работа [155,5 K], добавлен 24.10.2014
  

• Система обробітку ґрунту в полях нової сівозміни

  Природо-економічні та агрокліматичні умови господарства СТОВ ім. Шевченка Вінницької області. Характеристика ґрунтів та рекомендації по їх раціональному використанню. Структура посівних площ, організація нових сівозмін та їх агротехнічне обґрунтування.
  
  курсовая работа [94,9 K], добавлен 24.11.2014
  

• Проектування сівозміни, обробітку ґрунту та боротьби з бур'янами в умовах ТОВ "Надія"

  Розробка і освоєння удосконалених сівозмін в господарстві ТОВ "Надія" Дніпропетровської області. Характеристика ґрунту ріллі, засміченість полів; обґрунтування запроектованої сівозміни для зернових культур, ротаційна таблиця. Заходи боротьби з бур’янами.
  
  курсовая работа [74,0 K], добавлен 21.04.2012
  

• Проектування сівозміни, обробітку ґрунту та боротьби з бур’янами в умовах ТОВ "Агро-Альянс"

  Загальні відомості про господарство ТОВ "Агро-Альянс", його кліматичні умови. Структура посівних площ та урожайність сільськогосподарських культур. Ротаційна таблиця освоєної сівозміни. Система обробітку ґрунту та заходи боротьби з бур'янами в сівозміні.
  
  курсовая работа [371,0 K], добавлен 10.04.2014
  

• Проектування сивозміни на каштанових грунтах в степових районах України

  Наукове обґрунтування сівозміни. Основні принципи і порядок побудови сівозмін. Агрокліматичні умови зони. Раціональна структура посівних площ. Агробіологічне і агротехнічне обґрунтування сівозміни. Система запобіжних заходів захисту культур від бур'янів.
  
  курсовая работа [63,8 K], добавлен 19.06.2019
  

• Аналіз оцінки придатності орних земель

  Класифікації орних земель за придатністю ґрунтів для вирощування сільськогосподарських культур. Характеристика критеріїв, за якими здійснюються агровиробничі групування ґрунтів: генетична зближеність ґрунтів, ступінь виявлення негативних процесів.
  
  контрольная работа [48,9 K], добавлен 28.02.2012
  

• Проектування сівозмін і обробітку ґрунту в господарстві АТ "Прогрес"

  Структури земельних угідь, характеристика ґрунтів та кліматичних умов. Перспективний план площ посіву та урожайність сільськогосподарських культур. Розміщення посіяних площ культур по сівозмінам. План обробітку ґрунту та хімічної боротьби з бур’янами.
  
  курсовая работа [80,4 K], добавлен 21.11.2014
  

• главная
• рубрики
• по алфавиту
• вернуться в начало страницы
• вернуться к началу текста
• вернуться к подобным работам