Генеалогічна структура гурту української чорно-рябоі породи великої рогатої худоби ДП ДГ "Асканійське"

Размещено на http://www.allbest.ru/

Генеалогічна структура гурту української чорно-рябоі породи великої рогатої худоби ДП ДГ «Асканійське»

Постановка проблеми

Виробництво продуктів харчування тваринного походження є завданням агропромислового комплексу країни. Згідно з оцінкою фахівців [1] у 1990 році на душу населення було вироблено 84 кг м'яса в забійній вазі й 472 кг молока. Підвищення молочної продуктивності корів у 1980-1990 роках на 648 кг зумовлене імпортом в Україну значної частини високомолочних голштинів зі США, Канади, Західної Європи, покращенням генетичного потенціалу корів наявних порід та деяким поліпшенням кормової бази.

В Україні вже є низка господарств, що одержують від фуражної корови 7 000-9 000 кг молока й мають середньодобові прирости молодняку 1 000-1 500 г. Останніми роками у господарствах України використовувалося 36 порід, зокрема 18 молочного, 7 молочно-м'ясного, 11 м'ясного напрямів продуктивності.

Для забезпечення сталої високої продуктивності галузі потрібно насамперед удосконалити племінні й продуктивні якості порід великої рогатої худоби, вивести нові високопродуктивні лінії та гібридів для промислової технології [2-7].

Серед селекційних центрів із розведення худоби Херсонської області розглянуто Державне підприємство дослідне господарство «Асканійське» Каховського району Херсонської області.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Дослідження НІ. Абрамової зі співавторами наводить дані щодо генеалогічної структури чорно-рябої породи за десятиліття. Основним висновком роботи є звуженість ліній у племінних господарствах до 3-4 у зв'язку з інтенсивним використанням бугаїв голштин- ської породи та формальністю ліній, родоначальник яких перебуває на відстані 9-12 поколінь [8; 9].

Н.С. Фураєва та Є.А. Звєрєва [10] також простежують тенденцію до поглинання спадковості ярославської породи голштинськими бугаями, завдяки чому знижується маточне поголів'я перспективних ліній місцевої аборигенної породи. Автори зауважують, що 1,4% маточного поголів'я у племінних і 2,5% товарних не мають генеалогічного походження.

Диференціація породи на структурні підрозділи висвітлені в працях провідних вчених, які займаються вдосконаленням селекційних ознак вітчизняних порід великої рогатої худоби молочного напряму продуктивності [8; 11-13].

Постановка завдання. Мета статті полягає в оцінюванні за даними обліку племінного підприємства ДП ДГ «Асканійське» лінійної структури дійного гурту підприємства української чорно-рябої породи, особливостей їх молочної продуктивності. Фактичний матеріал було отримано за даними первинного обліку продуктивності, оцінено традиційними біометричними методами.

Виклад основного матеріалу дослідження

Згідно з даними племінного обліку середня продуктивність за ДП ДГ «Асканійське» у дослідний період коливалась у межах 7 000-7 280 кг при вмісту жиру в молоці на рівні 3,02%. Господарство реалізує молоко, яке за якістю відповідає І сорту. Дійне стадо господарства має чітку лінійну структуру (табл. 1). За період спостереження (2016-2018 роки) відбулися зміни лінійного складу. До гурту були введені лінії Старбака 352790.79, Дж. Бесна 5694028588.94, Елегант 148551.66, продуктивні ознаки яких в умовах підприємства ще оцінюються. Так, корови лінії Старбака 352790.79 у 2017 році достовірно на 24% (**Р<0,01) поступалися середньому за гуртом, частка первісток у лінії становила 50%, що впливає на загальну характеристику лінії. У 2018 році продуктивність зросла на 25% (1 380 кг), що підтверджує перспективність вказаної лінії.

Чисельність продуктивних корів лінії Дж. Бесна 5694028588.94 за роки дослідження не перевищує 5 голів, продуктивність первісток недостовірно перевищує середню за стадом на 4,5% (300 кг).

Таблиця 1. Структура гурту української чорно-рябої молочної породи

Примітка: *Р<0,05; **Р<0,01

Введена до стаду лінія Елегант не може бути охарактеризована за кінцевою продуктивністю. Раніше до гурту були включені лінії Аннас Адеми 30587 та К. Франса 32366, продуктивність первісток за якими відповідає стандарту породи.

До структури гурта підприємства тривалий час входять лінії Белла 1667366.74, Чіф 1427381.62, Сітейшн Рф 267150.60, Елевейшин 1491007.65. Середній рівень їх продуктивності поступається середньому за підприємством, за винятком лінії Елевейшин 1491007.65.

Загалом за дослідний період мінімальний рівень продуктивних ознак мають лінії Старбак 352790.79 та Чіф 1427381.62. Достовірна різниця за середньої за гуртом становить 24% та 7,6% (**Р<0,01) відповідно.

Зміни у чисельній структурі поголів'я племінного підприємства ДП ДГ «Аска- нійське» з розведення української чорно-рябої молочної худоби пояснюються проведеною селекційною роботою на підвищення молочної продуктивності. Частка лінії Белла 1667366.74, Чіф 1427381.62, Сітейшн Рф 267150.60, Елевейшин 1491007.65 змінилась, адже молодняк перших трьох ліній виключається з підприємства, а чисельність лінії Елевейшин 1491007.65 зазнає значних змін (частка дорослого поголів'я скоротилась до 30%, а частка телиць зросла втричі). Це визначається потенціалом продуктивності, адже на час ретроспективного аналізу молочна продуктивність недостовірно поступалася середньому показнику за господарством.

Поступове виключення з дійного гурту одних ліній узгоджується зі введенням інших. Це лінії Старбака 352790.79, Дж. Бесна 5694028588.94, Елегант 148551.66. Так у 2016 році отримано 450 голів телиць, після оцінювання яких до гурту включили 155 голів у 2017 році та ще понад 150 голів у 2018 році.

Лінія Дж.Бесна 5694028588.94 (найменша за чисельністю) з'явилась у підприємстві 2017 року, коли було отримано 8 голів, у 2018 році було отримано понад 177 голів молодняку.

Лінія Елегант 148551.66 ще не оцінена за продуктивністю. У 2018 році до гурту передано 10 голів, продуктивність яких ще не була оцінена за завершеною лактацією.

Висновки і пропозиції. До структури стада української чорно-рябої молочної породи ДП ДГ «Асканійське» входить понад 8 ліній. Лінії Белла 1667366.74, Чіф 1427381.62, Сітейшн Рф 267150.60, Елевейшин 1491007.65 утримуються в господарстві досить довго, а показники їх продуктивності або наближені до середнього значення за підприємством, або достовірно менші на 24% та 7,6% (**Р<0,01). Скорочення чисельності вказаних ліній відбувається узгоджено зі введенням нових, а саме Старбака 352790.79, Дж. Бесна 5694028588.94, Елегант 148551.66. Продуктивні ознаки корів підприємства будуть оцінені в наступному році.

Список використаної літератури

корова молочний продуктивність

1. Товарознавство.иИІ:https://pidruchniki.com/14170120/tovaroznavstvo/skotarstvo.

2. Вівчарство в Україні: яких овець вигідно розводити? Укрбізнес. 2012. иИІ: http://analitic.ub.ua/6854-vivcharstvo-v-ukrayini-yakih-ovec-vigidno-rozvoditi.html.

3. Вівчарство України / за ред. В.П. Коваленко, І.С. Хомута. Київ : Аграрна наука, 2006. 614 с.

4. Польська П.І., Калащук Г.П. Основні складові системи селекції асканій- ської м'ясо-вовнової породи з скросбредною вовною. Вівчарство. 2011. Вип. 36. С. 49-54.

5. Інструкція з проведення імуногенетичних досліджень племінних тварин від 1 червня 2004 року № 197 ^0738-04) / Міністерство Аграрної політики України.

6. Копилов К.В. Сучасні методи ДНК-аналізу в селекційно-племінній роботі. Розведення і генетика тварин. 2009. Вип. 43. С. 179-187.

7. Сухарльов В.О., Дерев'янко О.П. Вівчарство : навчальний посібник. Харків : Еспада, 2003. 256 с.

8. Винничук Д.Т. Основы зооинженерии. Москва : АСТ ; Донецк : Сталкер, 2004. 220 с.

9. Почукалін А.Є., Прийма С.В., Різун О.В. Фенотипова характеристика генофонду центрального внутрішньо породного типу української червоно-рябої молочної породи. Розведення і генетика тварин. 2017. Вип. 54. С. 98-105.

10. Совершенствование генеалогической структуры популяции крупного рогатого скота черно-пестрой породы племенных хозяйств Вологодской области / Н.И. Абрамова, Г.С. Власова, О.Л. Хромова, Л.Н. Богорадова, Е.А. Федорова. Зоотехния. 2016. № 6. С. 2-4.

11. Фураева Н.С., Зверева Е.А. Генеалогическая структура маточного поголовья ярославской породы крупного рогатого скота в хозяйствах Ярославской области. Молочное и мясное скотоводство. 2014. № 5. С. 10-11.

12. Ефименко М.Я. Формирование внутрипородной структуры создаваемых пород молочного скота. Розведення і генетика тварин. 2012. Вип. 46. С. 50-53.

13. Полупан Ю.П. Зональні заводські типи української червоної молочної породи. Тваринництво України. 2004. № 5. С. 11-16.

14. Кругляк А.П., Бірюкова О.Д., Коваленко Г.С., Кругляк Т.О. Українська червоно-ряба молочна порода - результат реалізації нової теорії у скотарстві. Розведення і генетика тварин. 2015. Вип. 50. С. 39-48.

Размещено на Allbest.ru