Відтворювальні якості свиноматок різних генотипів

Размещено на http://www.allbest.ru/

Відтворювальні якості свиноматок різних генотипів

Постановка проблеми

У сучасних умовах розвитку промислового свинарства виробництво м'яса тісно пов'язане і безпосередньо визначається попитом споживачів та переробних підприємств на пісну свинину. Забезпечення цих потреб здійснюється переважно за рахунок інтенсивної технології виробництва та використання нових комерційних генотипів свиней з високим рівнем відтворювальних, відгодівельних та м'ясних якостей, що дозволяє отримувати туші з низьким вмістом жиру [4; 5].

Інтенсивний розвиток свинарства неможливий без постійного процесу вдосконалення продуктивних якостей чистопорідних тварин. В Україні використовується понад 11 різних порід, спеціалізованих типів, ліній і родин [1; 3; 4; 7]. Особливого значення набуває процес розведення свиней з високими відгодівель- ними та м'ясними якостями за рахунок використання кращих тварин світового генофонду, вдосконалення методів відбору та оцінки генотипу [2].

На сучасному етапі в кожній породі виводяться нові лінії та родини, вдосконалюються існуючі в умовах певних кліматичних зон і господарств. У зв'язку з цим необхідні постійні дослідження з порівняльної оцінки існуючого генофонду за відтворювальними якостями.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Головний напрям роботи з породою є збереження генофонду, консолідація продуктивних якостей і підвищення конституційної міцності. Племінна робота щодо поліпшення порід базується на вченні про мінливість, успадкування, вибір і підбір тварин, тобто на категоріях популяційної генетики. Показники продуктивності свиней, що селекціонуються, діляться на три основні групи. До першої відносяться ті з них, які характеризують відтворювальні якості тварин, до другої - відгодівельні й до третьої - м'ясні. Найважливіший показник відтворювальної здатності свиноматок - середньорічна кількість одержаних поросят та їхня загальна маса під час народження і відлучення [4].

Резерви продуктивності у свинарстві ще далеко не вичерпані. З метою їх ефективного використання в практиці необхідно добре знати зоотехнологічні особливості генотипів свиней, яких розводять, основні ознаки, що визначають продуктивність, та методи і шляхи її підвищення. У практичній роботі селекціонери особливу увагу приділяють удосконаленню їх розвитку, конституційної міцності та відтворювальної здатності.

Постановка завдання. Мета статті - проаналізувати відтворювальні якості свиноматок універсального і м'ясного напрямків продуктивності в умовах Інституту тваринництва степових районів ім. М.Ф. Іванова «Асканія-Нова» Чаплин- ського району Херсонської області. Досліди проводились за загальноприйнятими зоотехнічними методиками.

Об'єктом дослідження і вирішення поставлених завдань були поросята і свиноматки української степової білої породи (далі - УСБ) і м'ясних порід ландрас (далі - Л) та українська м'ясна (далі - УМ).

Виклад основного матеріалу дослідження. Встановлено, що за тривалістю поросності найвищим показником виділялись свиноматки УМ породи, що на +1,39 доби довше середнього рівня продуктивності та на +3,10 доби свиноматок УСБ породи (табл. 1).

Найбільш багатоплідними виявились свиноматки УМ породи, що вірогідно перевищували середній рівень продуктивності на +1,41 голови (Р<0,05). Свиноматки породи Л характеризувались найнижчим рівнем багатоплідності, що на +0,29 голови перевищувало середній рівень продуктивності та на --1,12 голови поступалися високопродуктивним свиноматкам УМ породи.

Маса гнізда на час опоросу зумовлена кількістю поросят у гнізді та їх живою масою. Найважчі поросята на час опоросу були в гніздах свиноматок УСБ породи (+1,31 кг), а найменші - у гніздах свиноматок УМ породи (+1,17 кг). Необхідно відмітити, що поросята УМ породи поступалися своїм ровесникам УСБ породи на -0,14 кг із вірогідною різницею порівняно із середнім значенням -0,13 кг (Р<0,01). Найвищим показником маси гнізда на час опоросу виділялися свиноматки породи Л, які на +0,23 кг перевищували середній рівень по господарству і на +0,17 кг свиноматок УМ породи.

Ріст поросят у підсисний період значною мірою залежить від молочності свиноматок. Рівень умовної молочності свиноматок визначали через масу гнізда на 21 добу підсисного періоду.

Таблиця 1. Відтворювальні якості свиноматок

Встановлено, що найбільш молочними були свиноматки УМ породи, що вірогідно перевищувало середній рівень продуктивності на +11,44 кг (Р<0,001), +4,87 кг свиноматок УСБ і на +7,05 кг свиноматок породи Л. Встановлена вірогідна перевага свиноматок УСБ породи на +6,57 кг (Р<0,05) і породи Л на +4,39 кг (Р<0,05) над середнім рівнем продуктивності по господарству. Це свідчить про ефективність селекції з даними породами на підвищення їхньої молочності.

Найбільше поросят на час відлучення у 28 діб збереглося в гніздах свиноматок УМ породи, що вірогідно перевищувало середній рівень продуктивності на +1,90 голови (Р<0,01), на +1,10 голови УСБ породи та на +1,22 голови породи Л. Необхідно відмітити, що свиноматки всіх дослідних порід перевищували середній рівень продуктивності, а це підтверджує, що дослідні поросята характеризувалися вищою життєздатністю, інтенсивністю росту і збереженістю в підсис- ний період.

Незважаючи на те, що в гніздах свиноматок УМ породи поросята були найменшими за вагою (+8,08 кг), але їх було найбільше (+10,60 голів). Це зумовило найвищий показник маси гнізда, що високо вірогідно перевищувало середній рівень продуктивності на +18,58 кг (Р<0,001). Встановлена вірогідна перевага свиноматок УСБ породи на +11,59 кг (Р<0,05) і породи Л - на +10,89 кг (Р<0,05). Свиноматки УМ породи перевищували свиноматок УСБ породи на +6,99 кг і породи Л - на +7,69 кг.

Найвищим рівнем збереженості виділялись поросята в гніздах свиноматки УМ породи, що на +6,15% перевищувало середній рівень та на +1,65% - ровесників УСБ породи і на +1,81% - поросят породи Л. Вищий відсоток збереженості показали поросята УСБ породи - на +4,50% та породи Л - на +5,34%.

Проведена порівняльна оцінка продуктивності свиноматок трьох порід за відтворювальними якостями буде не повною без індексної оцінки материнських якостей. Одним із найефективніших є оціночний індекс материнських якостей, розроблений під керівництвом професора М.Д. Березовського, де враховується багатоплідність свиноматок, кількість поросят на час відлучення, середньодобовий приріст поросят у підсисний період. Встановлено, що найвищим оціночним індексом материнських якостей виділялись свиноматки УМ породи, що високо вірогідно перевищувало середній рівень продуктивності на +8,82 бали (Р<0,001).

Свиноматки УСБ породи поступалися високопродуктивним свиноматкам на -3,07 бали, але вірогідно перевищували середній рівень продуктивності на +5,78 бали (Р<0,001). Свиноматки породи Л виділялись найнижчим показником материнських якостей, які на -3,48 бали поступалися свиноматкам УМ породи, на -0,41 бали - свиноматкам УСБ породи та вірогідно перевищували середній рівень продуктивності на +5,37 бали (Р<0,001). Коефіцієнти варіації в дослідних групах свиноматок показують на однорідність груп за рівнями продуктивності.

Розвиток поросят ділиться на два етапи - ембріональний і постембріональний. Ріст поросят в ембріональний період зумовлений генотипом, породними особливостями, годівлею, утриманням та індивідуальними особливостями свиноматок. У кожному конкретному господарстві необхідно створити всі технологічні умови для поросної свиноматки, щоб отримати життєздатне потомство.

Постембріональний період росту починається з першого дня, з адаптації до навколишнього середовища. Однак змінюється генетика поросят, що потребує детальної оцінки їх росту з перших днів з періоду молочного живлення. Нами була проведена порівняльна оцінка росту кнурців і свинок дослідних порід у підсисний період до 28 діб (табл. 2).

Аналізуючи гнізда свиноматок за співвідношенням статей, необхідно позначити, що в дослідах не встановлено гнізд зі 100% вмістом свинок чи кнурців. Гнізда ділились на §50%х^50%. Найбільш таких гнізд було у свиноматок породи Л (25%), у свиноматок УМ і УСБ порід - на рівні 10%. Гнізд із перевагою свинок найбільше виявилось у свиноматок УМ породи (70%), а незначна перевага кнур- ців - у гніздах свиноматок УСБ породи (50%).

Встановлено загальнобіологічну особливість більшої інтенсивності росту кнурців над свинками в УМ породі та в породі Л, а от у гніздах свиноматок УСБ породи свинки були важчими на час відлучення, ніж кнурці, на +0,06 кг.

Перевага за живою масою кнурців над свинками у породи Л становила +0,27 кг, УМ породи - +0,14 кг. Найважчі були кнурці породи Л, які на +0,25 кг перевищували своїх ровесників УМ породи та на +0,12 кг - кнурців УСБ породи. Свинки були найважчі у гніздах свиноматок УСБ, які на +0,21 кг перевищували ровесниць породи Л та на +0,33 кг - свинок УМ породи.

У гніздах свиноматок породи Л і УМ свинки поступалися середньому рівню продуктивності відповідно на -0,15 г і -0,07 г, а в УМ породі, навпаки, кнурці поступалися середньому рівню на -0,04 г.

Таблиця 2Ріст поросят у підсисний період

Аналогічна закономірність зберіглася і за рівнем середньодобового приросту. Найвищим показником виділялись кнурці породи Л, які на +4,42 г перевищували своїх ровесників УМ породи та на +4,69 г - кнурців УСБ породи. Серед свинок найвищим показником виділялись ровесниці УСБ породи, які на +6,77 г перевищували свинок УМ породи і на +7,17 г - породи Л.

Коефіцієнти кореляції відтворювальних якостей свиноматок

Примітка: X - тривалість поросності, діб; Х₀ - багатоплідність, голів; X - маса гнізда на час опоросу, кг; Х₄ - великоплідність, кг; Х₅ - молочність, кг; Х₆ - кількість голів на час відлучення, голів; Х₇ - маса гнізда на час відлучення, кг; Х₈ - маса однієї голови на час відлучення, кг; Х₉ - збереженість поросят у підсисний період, %; X - індекс материнських якостей, бали

Удосконалення селекційно-племінної роботи з чистопорідними тваринами неможливо без оцінки кореляційних взаємозв'язків між основними відтворюваль- ними ознаками свиноматок.

За результатами проведених досліджень нами були розраховані кореляційні зв'язки між 10 відтворювальними ознаками маток (табл. 3).

Багатоплідність свиноматок мала високі позитивні кореляційні зв'язки з індексом материнських якостей (+0,899), кількістю поросят на час відлучення (+0,747), масою гнізда на час відлучення (+0,681) та молочністю маток (+0,564). Водночас установлено високий від'ємний кореляційний зв'язок багатоплідності та велико- плідності поросят (-0,866).

Маса гнізда на час опоросу мала лише один від'ємний кореляційний зв'язок із молочністю свиноматок (-0,165), з рештою ознак відтворювальних якостей зв'язки позитивні, найвищі - між великоплідністю поросят (+0,375).

Індекс материнських якостей мав лише один від'ємний кореляційний зв'язок з масою однієї голови на час відлучення (-0,128), з рештою ознак відтворюваль- них якостей зв'язки позитивні і найвищими виявилися між великоплідністю поросят (+0,936) та кількістю голів на час відлучення (+0,936).

Висновки

Проведені дослідження переконливо свідчать, що селекційно-племінна робота зі свиноматками універсальної УСБ породи і м'ясної УМ породи ведеться на підвищення відтворювальних якостей, що дає можливість значно підвищити виробництво високоякісного племінного молодняку і гідно конкурувати із зарубіжними генотипами.

Встановлено загальнобіологічну особливість більшої інтенсивності росту кнурців над свинками у м'ясних генотипів, а от у гніздах свиноматок універсального напрямку продуктивності свинки були важчими на час відлучення порівняно з кнурцями.

Список використаної літератури

свиноматка племінний молодняк

1. Асканійський тип української м'ясної породи свиней. URL: Мїр:/^сашашс. m.ua/selektsrjm-dosjagnennnja/askamjskri-tip-ukraymskoyi-mjasnoyi-porodi-svmej

2. Біологічна повноцінність м'яса та сала молодняку свиней різного екогенезу. URL: http://base.dnsgb .com.ua/files/joumal/Agramyj-visnyk-Prychomomorja/ AVP-B_n/AVP-B_n-2010_v52/AVP-B_n-2010_v52_17Halak.pdf

3. Велика біла порода свиней. иКЬ: http://porosjata.ru/ua/porody-svinej/ krupnaya-belaya-poroda-svinej.html

4. Генофонд свиней та їх продуктивність залежно від генетичних факторів. иКЬ:https://westudents.com.ua/glavy/90498-1-genofond-svmey-ta-h-produktivnstzalejno-vd-genetichnih-faktorv.html

5. Гетя А.А. Організація селекційного процесу в сучасному свинарстві : монографія. Полтава, 2009. 192 с.

6. Дудка О.І. Породні особливості успадкування відтворювальних ознак свиней. Науково-теоретичний фаховий журнал «Науковий Вісник «Асканія-Нова». 2018. № 11. С. 170-177.

7. Українська степова біла порода свиней. иКЬ: http://leksika.com.ua/19290104/ ure/ukrayinska_stepova_bila_poroda_sviney

Размещено на Allbest.ru