Комплексне дослідження динаміки накопичення мікроорганізмів у пташниках
Розгляд динаміки накопичення умовно-патогенної мікрофлори в пташниках при підлоговому та клітковому утримуванні курей. Поява захворювання бактеріозу в гострій формі та його тенденція до стаціонарності. Дослідження джерел зараження курчат ешерихіозом.
Рубрика | Сельское, лесное хозяйство и землепользование |
Вид | статья |
Язык | украинский |
Дата добавления | 04.05.2020 |
Размер файла | 57,0 K |
Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже
Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.
Размещено на http://www.allbest.ru/
Сумський національний аграрний університет
Комплексне дослідження динаміки накопичення мікроорганізмів у пташниках
О.Л. Нечипоренко
Перед промисловим птахівництвом стоїть дуже важливе завдання - забезпечити збільшення обсягів виробництва продукції птахівництва, а саме м'яса та яєць. На заваді цьому стоять хвороби птиці заразної та незаразної етіології. На сьогоднішній день у спеціалістів ветеринарної медицини викликають стурбованість хвороби птиці, що викликані умовно- патогенною мікрофлорою, яка при багаторазовому пасажуванні підвищує свою патогенність [3]. Завдяки високій концентрації поголів'я на обмеженій території розвиток епізоотичного процесу може відбуватися дуже швидко [6]. При зниженні резистентності організму птиці, що відбувається завдяки постійними стресам, особливу небезпеку несуть ешерихії [7].
Ешерихіоз (Сolibacteriosis)- інфекційне захворювання всіх видів птиці, локалізоване чи системне, що спричиняється патогенними сероваріантами ешерихій та перебігає з ознаками ураження кишечнику, серця, печінки та повітроносних мішків [1]. мікрофлора пташник клітковий бактеріоз
Проведенні дослідження були частиною комплексних наукових досліджень кафедри ветсанекспертизи, мікробіології, зоогігієни та безпеки та якості продуктів тваринництва Сумського національного аграрного університету за тематичним планом науково-дослідної роботи «Система моніторингу методів контролю та ветеринарно-санітарних заходів щодо якості та безпеки продукції тваринництва при хворобах заразної етіології» (№ державної реєстрації 0114Ш05551, 2014-2019 рр.).
Мета досліджень - визначити закономірності накопичення мікрофлори в повітрі та на об'єктах пташників в залежності від форми утримання птиці.
Матеріали і методи. Дослідження проводили на базі лабораторії «Інноваційні технології та безпеки і якості продуктів тваринництва» та «Ветеринарна фармація» кафедри ветсанекспертизи, мікробіології, зоогігієни та безпеки і якості продуктів тваринництва факультету ветеринарної медицини Сумського національного аграрного університету, Сумської державної регіональної лабораторії ветеринарної медицини, птахівничих господарствах північно-східного регіону України різного технологічного спрямування.
Ретроспективний аналіз ізоляції патогенних сероваріантів ешерихій в північно- східному регіоні України проводили за період 2016-2017 років. При цьому враховували географічне розташування птахогосподарств, технологічний напрямок, видову належність виділених культур, їх кількість, вік птиці, від якої була ізольована мікрофлора.
Матеріалом для бактеріологічного дослідження були свіжі трупи птиці і колонії мікрофлори, що виросли в чашках Петрі при відборі проб повітря приміщень, повітря інкубаторіїв, змиви зі шкаралупи інкубаційних яєць.
Узяття матеріалу з крові, вмісту кишечнику для посіву на поживні середовища проводили за допомогою стерильних пастерок, а взяття матеріалу із щільних тканин (м'язів, внутрішніх органів) проводили за допомогою бактеріальної петлі. Відібраний матеріал поміщали на предметне скло та проводили фарбування за Грамом, а потім переглядали під імерсійною системою за допомогою світлового мікроскопа [2, 5, 7]. Визначення бактерій групи ешерихій (коліформних бактерій) визначали за ГОСТ 30518-97.
Результати й обговорення. У господарствах, де проводили дослідження, діагностували ензоотичні спалахи ешерихіозу. Так у господарстві «Сумитехнокорм» Сумської області в 2017 році загибель бройлерів від даного захворювання складала 0,17-9,4 %, при цьому при підлоговому способі утримання відхід був вищий, ніж при клітковому (табл. 1).
Порівняльні дані через відхід бройлерів у залежності від числа оберту та способу утримання стада в господарстві «Сумитехнокорм», 2017 рік
Вивчення динаміки накопичення мікроорганізмів, в тому числі коліформ бактерій в повітрі пташника показало, що існує залежність цього показника від віку і терміну перебування птиці в пташниках, незалежно від системи утримання (табл. 2, 3).
Найбільший процент загального числа мікроорганізмів повітря коліформ бактерій складали на 10-30 день вирощування птиці від 1,2 до 6,8 %, в наступному спостерігалось їх зменшення в процентному відношенні.
Кількість коліформ бактерій залежало від системи утримання птиці. Так, при напільному утриманні, процент коліформ бактерій складав від 0,6 % до 6,8 %, а при клітковому від 0,5 % до 3,3 %. Відмічено вплив на цей показник та кількість обертів стада (при першому оберті процент коліформ бактерій був нижче - 0,5-4,55 %, при другому - вищій - 0,6-5,34 %). Винятком є пташник № 11, де процентне відношення коліформ бактерій до показника загального бактеріального забруднення при першому оберті був вищий, ніж при другому (табл. 3).
Накопичення ешерихій вище 1,5 % від загальної кількості мікрофлори повітряного середовища пташників з різною системою утримання птиці приводило до загибелі бройлерів по причині ешерихіозу. Так, в пташнику № 9 при вмісті коліформ бактерій в повітряному середовищі пташника 0,9-1,2 % (1 оберт) та 0,5-1,2 % (2 оберт), загибель від цього захворювання не спостерігали, в той час як в пташнику №11 9,43 % (1 оберт), 6,3 % (2 оберт) бройлерів загинуло в наслідок ешерихіозу, при утриманні коліформ бактерій в повітрі пташника 2,51-6,80 % (оберт) та 2,44-0,5 % (2 оберт).
Динаміка накопичення мікрофлори в повітряному середовищі пташників брудерної зони (2017)
Найбільш тяжкий бактеріоз проявлявся у птиці 30-45-добового віку. Захворювання проходило в гострій формі та мало тенденцію до стаціонарності. Джерелом зараження курчат ешерихіозом були кури-носії патогенних сероваріантів кишкової палички, хворі ешерихіозом курчата та курячі ембріони.
Ембріони заражались в наслідок інфікування шкаралупи та вмісту яйця, яке було зібране від курей-несучок-бактеріоносіїв.
Таблиця 3 Динаміка накопичення мікрофлори в повітряному середовищі пташників промислової зони (2017 р.)
В господарстві «Березнянська птиця» в 2016-2017 р. загибель курчат яйценосних ліній від ешерихіозу склала при клітковому утриманні 0,30-2,97 %, при підлоговому 4,07-46,34 % (табл. 4).
Захворювання курчат у більшості випадків при утримуванні птиці на підлозі спостерігалось в літньо-осінній період, рідше - в зимово-весняний. При клітковому утримуванні такої тенденції у курчат не спостерігалось.
Порівняльні дані по причині відходу молодняку курей в акліматизаторі в залежності від числа оберту та способу утримання в господарстві «Березнянська птиця» 2016-2017 рр.
З метою виявлення курей-бактеріоносіїв проводили дослідження птиці, використовуючи кровокрапельну реакцію з антигеном, виготовленим з місцевих штамів ешерихій, при комплектуванні стада і за місяць до початку збору яєць для інкубації.
Внаслідок виділення бактеріоносіїв позитивно та сумнівно реагуючу птицю вибраковували, забивали на санітарній бойні господарства з збереженням правил, що виключали розповсюдження інфекції, та відбирали патматеріал для бактеріологічного дослідження.
У 89,8 % випадках від числа досліджуваних проб (яєчники, жовчний міхур, кістковий мозок) були ізольовані ентеробактерії. При порівняльному аналізі показники інкубації із яйця курей, що досліджувалися в кровокрапельній реакції на ешерихіоз, виводимість була на 5,7 % вище, ніж із яйця, отриманого від птиці недослідженого стада.
Висновки
1. Найбільший процент загального числа мікроорганізмів повітря коліформ бактерій складали на 10-30 день вирощування птиці від 1,2 до 6,8 %, в наступному спостерігалось їх зменшення в процентному відношенні.
2. Кількість коліформ бактерій залежало від системи утримання птиці. При напільному утриманні, процент коліформ бактерій складав від 0,6 % до 6,8 %, а при клітковому від 0,5 % до 3,3 %.
3. Накопичення ешерихій вище 1,5 % від загальної кількості мікрофлори повітряного середовища пташників з різною системою утримання птиці приводило до загибелі птиці від ешерихіозу.
Перспективи досліджень. У подальшому планується розробка та випробування біоцидного препарату, направленого на зменшення кількості мікроорганізмів в пташниках.
Анотація
У статті розглянуто динаміку накопичення умовно-патогенної мікрофлори в пташниках при підлоговому та клітковому утримуванні курей. Вивчення динаміки накопичення мікроорганізмів, в тому числі коліформ бактерій в повітрі пташника показало, що існує залежність цього показника від віку і терміну перебування птиці в пташниках, незалежно від системи утримання. Накопичення ешерихій вище 1,5 % від загальної кількості мікрофлори повітряного середовища пташників з різною системою утримання птиці приводило до загибелі птиці по причині ешерихіозу. Найбільш тяжкий бактеріоз проявлявся у птиці 30-45 добового віку. Захворювання проходило в гострій формі та мало тенденцію до стаціонарності. Джерелом зараження курчат ешерихіозом були кури-носії патогенних сероваріантів кишкової палички, хворі ешерихіозом курчата та курячі ембріони.
Ключові слова: ПТИЦЯ, БРОЙЛЕРИ, КУРЯЧІ ЕМБРІОНИ, БАКТЕРІОНОСІЇ, МІКРОФЛОРА, ЕШЕРИХІОЗ, ІНФЕКЦІЯ, КОЛІ-ФОРМИ БАКТЕРІЙ, ПОВІТРЯ, ПІДЛОГОВЕ УТРИМАННЯ, КЛІТКОВЕ УТРИМАННЯ.
The article discusses the dynamics of accumulation of opportunistic microflora in poultry houses for floor and cell maintenance of hens. A study of the dynamics of accumulation of microorganisms, including coliforms of bacteria in the house air, showed that there is a dependence of this indicator on the age and duration of the bird's stay in poultry houses, regardless of the content system. Accumulation of Escherichia above 1.5% of the total microflora of the air environment of poultry houses with different poultry keeping systems led to the death of the bird due to esherichiosis. The most severe bacteriosis was manifested in birds 30-45 days old. The disease was acute and tended to be stationary. The source of infection of chickens with escherichiosis was the chickens-carriers of pathogenic serovarivatives of Escherichia coli, patients with chicken and chicken embryos.
Keywords: BIRD, BROLLER, CHICKEN EMBRYO, BACTERIA, MICROFLORA, ESCHERICHIA, INFECTION, COLIFORM FORMS OF BACTERIA, AIR, OUTDOOR CONTENT, CELL CONTENT.
В статье рассмотрена динамика накопления условно-патогенной микрофлоры в птичниках при напольном и клеточном содержании кур. Изучение динамики накопления микроорганизмов, в том числе коли-форм бактерий в воздухе птичника показало, что существует зависимость этого показателя от возраста и срока пребывания птицы в птичниках, независимо от системы содержания. Накопление эшерихий выше 1,5% от общего количества микрофлоры воздушной среды птичников с разной системой содержания птицы приводило к гибели птицы по причине эшерихиоза. Наиболее тяжелый бактериоз проявлялся у птицы 3045 суточного возраста. Заболевания проходило в острой форме и имело тенденцию к стационарности. Источником заражения цыплят эшерихиозом были куры-носители патогенных серовариантив кишечной палочки, больные эшерихиозом цыплята и куриные эмбрионы.
Ключевые слова: ПТИЦА, БРОЙЛЕРЫ, КУРИНЫЕ ЭМБРИОНЫ, БАКТЕРИОНОСИТЕЛИ, МИКРОФЛОРА, ЭШЕРИХИОЗ, ИНФЕКЦИЯ, КОЛИ-ФОРМЫ БАКТЕРИЙ, ВОЗДУХ, НАПОЛЬНОЕ СОДЕРЖАНИЕ, КЛЕТОЧНОЕ СОДЕРЖАНИЕ.
Лiтература
1. Довгополов Н. В. Латентное носительство колибактериоза среди цыплять- бройлеров [Текст] / Н. В. Довгополов, Д. Е. Александров, С. В. Мигаеш // Инновационные разработки и их освоение в промышленном птицеводстве: материалы XVII Междунар. конф. - Сергиев Пасад, 2012. - С. 531-533
2. Микробиологические и вирусологические методы исследования в ветеринарной медицине: Справочное пособие [Текст] / [Головко А. Н., Ушкалов В. А., Скрыпник В. Г. и др.]; под ред. А. Н. Головко. - Х.: НТМТ, 2007. - 512 с.
3. Мониторинг возбудителей бактериальной инфекции [Текст] / В. Гусев [и др.] // Птицеводство. - 2003. - № 2. - С. 8-12. 4
4. Фотіна Т. І. Умовно-патогенні мікроорганізми та інфекції птиці, які вони викликають [Текст] / Т. І. Фотіна. - Суми : Ред. від. СНАУ, 2001. - 104 с. 8
5. Определитель бактерий Берджи [Текст] : в 2-х т. - 9-е изд. - М. : Мир, 1997. - Т. 1. - 432 с.
6. Спектр микрофлоры, выделяемой от птиц, в хозяйствах различного технологического направления [Текст] / А.Н. Борисенкова, Р. Н. Коровин, Т. Н. Рождественская [и др.] // РацВетИнформ. - 2003. - №10. - С. 3-6.
7. Prevalence of bacterial resistance to quinolones and other antimicrobials among avian Escherichia coli-strains isolated from septicemic and healthy chickens in Spain ^xt] / J.E. Blanco [at al.] // J. Clin. Microbiol. - 1997. - № 35. - Р. 2184- 2185.
Размещено на Allbest.ru
Подобные документы
Роль води важлива у формуванні структури і біологічних систем. Дослідження в Уманському районі динаміки вологості ґрунту під посівами люцерни залежно від вологозабезпеченості вегетаційного періоду і порівняння його з середніми багаторічними даними.
статья [16,2 K], добавлен 16.01.2008Вплив внесення добрив на динаміку накопичення сухої речовини в листках пшениці озимої. Фази колосіння в листках першого та другого ярусів. Накопичення загального азоту в листках. Рівень накопичення азоту в листках та інтенсивність його відтоку в зерно.
статья [28,8 K], добавлен 20.11.2011Особливості визначення епізоотичної ситуації та аналіз динаміки рівня антитіл у курей АТЗТ "Лисичанська птахофабрика" після щеплення інактивованою вакциною проти МПВІ на фоні циркуляції епізоотичного штаму вірусу. Обґрунтування необхідності вакцинації.
доклад [220,7 K], добавлен 01.02.2010Промислове птахівництво та значення інкубації в племінній справі одержання життєздатних курчат. Системи для автоматизації, управління та контролю процесів інкубації. Розвиток зародків яєчних курей; фактори, що впливають на інкубацію та вивід молодняку.
курсовая работа [2,9 M], добавлен 14.10.2014Загальна характеристика та видовий склад комах родини короїдів. Характеристика хвойних дерев Плужнянського лісництва. Дослідження видового складу стовбурових та польових комах-шкідників родини Ipidae у лісництві. Заходи боротьби зі шкідниками.
дипломная работа [4,8 M], добавлен 12.06.2011Характеристики розплідника, контроль зараженості популяції домашніх тварин дирофіляріозом. Характеристика захворювання - дирофіляріоз у собак. Види філярій, що паразитують у собак. Розвиток та форми патогенної дії гельмінтів. Клінічні ознаки захворювання.
курсовая работа [2,6 M], добавлен 30.04.2011Методи визначення якості м'яса свинини, забитої у господарстві. Аналіз динаміки надходження свинини у господарство за поточний рік. Дослідження продуктів забою свиней за органолептичними та фізико-хімічними показниками. Бактеріоскопічна оцінка проб м'яса.
дипломная работа [522,0 K], добавлен 13.10.2010Перші ознаки захворювання: швидка стомлюваність і кашель тварини, втрата ваги і задишка. Дослідження окремих систем і органів собаки. Об'єктивні дані зони патологічного процесу. Етіотропна, симптоматична та патогенетична терапія при дирофіляріозі.
история болезни [21,2 K], добавлен 24.11.2015Анамнез про життя тварини. Дослідження загального стану тварини. Визначення габітусу, дослідження волосяного покриву, шкіри, її похідних та підшкірної клітковини, видимих слизових оболонок, поверхневих лімфатичних вузлів, окремих органів і систем.
курсовая работа [459,7 K], добавлен 24.01.2012Основні чинники, що впливають на стан ґрунтової родючості. Добрива, їх вплив на родючість ґрунту. Зміни показників родючості ґрунтів за останні роки в Миколаївській області. Система обробітку ґрунту. Методи аналізу вмісту гумусу за методом Тюріна.
курсовая работа [595,5 K], добавлен 12.02.2016