Поширення Potentilla erecta raeusch в умовах Закарпатського передгір'я

The sustainable forest management involves comprehensive and non-exhaustive use and reproduction of forest resources, including non-wood. Non-wood forest resources include mushrooms, fruits, medicinal plants, birch and maple sap, honey, etc. The Potentilla erecta is a valuable medicinal plant that has been used in medicine since the times of Hippocrates. The purpose of the work is to identify the places for harvesting, depending on the forest conditions and types of forest in the Transcarpathian foothills. In the course of research, the sample plots were carried out according to the methodology in the forest taxation. Types of forest vegetation conditions were determined according to the methodology of Z. Gerushinsky (1981), V. Sviridenko (2004), the degree of abundance on a five-point scale. The results of the Potentilla erecta distribution on the territory of forest enterprises in the Transcarpathian region are presented. It is established that the most massive growth of calgan is in Irshava, Vynohradiv, Khust, Tyachiv, Rakhiv and Mizhhirsky districts in the following types of forest conditions: B₃-C₂-C₃-D₂-D₃. In order to identify potential places for harvesting, 16 sample plots were planted in different forest-based conditions and forest types. It is found that the species grows on the edges, lawns, open places, rarely under an unbreakable wooden tent, and prefers edges and lawns formed with the participation of such species as beech, European fir, fir, oak, ash, and hornbeam. The herbaceous cover of sample plots areas has been characterized, and 60 species of plants are formed, and from 13 to 23 species of plants, mainly meso- and megatrophs, occur on one test area. It is also revealed that the greatest abundance is observed in beech, spruce, beech-spruce-fir and beech-fir-spruce forests. The greatest density was observed in beech, spruce, beech-spruce-fir and hornbeam-oak forests.

Keywords: kalgan; forest type; abundance and density of plants.

Вступ

Стале ведення лісового господарства передбачає комплексне і невиснажливе використання та обов'язкове відтворення лісових ресурсів, зокрема недеревних. Перстач прямостоячий або калган (Potentilla erecta L.) - цінна лікарська рослина, яку застосовують у медицині з часів Гіппократа (бл. 460 до н. е. - бл. 370 до н. е.). Ареал виду охоплює Кавказ, Західний Сибір, Скандинавію, Східну, Середню і Атлантичну Європу, Середземномор'я (гори), Малу Азію (Kamelin, 2001). Оскільки це світло- та вологолюбна багаторічна трав'яниста рослина, тому вона трапляється на суходільних луках, краях боліт, лісових галявинах та узліссях, а також у лісових угрупованнях із світлолюбними деревними видами. Запаси, лікарською сировиною якого є кореневища та надземна частина, в Україні різко зменшуються, тому дослідження еколого-ценотичних особливостей поширення цінних видів є актуальним.

Мета роботи - виявити поширення та сировинну продуктивність P. erecta залежно від лісорослинних умов на території Закарпатського передгір'я.

Аналіз останніх досліджень і публікацій

Еколого-ценотичні дослідження Р. erecta проводили лише в окремих регіонах України, зокрема у Карпатах (Malynov- skyi & Tsaryk, 1980-1993; Stoiko, Milkina & Yashchenko, 1997). Р. erecta відзначено у фітоценотичних описах рослинності Українського Полісся (Bachurina, 1964; Andriienko, 1983). Телишевский, 1987 та ін.). На Волині вид Р. erecta на популяційному рівні вивчала Г. А. Ли- сак (1998, 1999, 2000). В умовах Закарпатського передгір'я досліджено сезонний розвиток калгану (Trykur, 2017). Значну увагу приділяли дослідженню лікарських властивостей перстачу прямостоячого не лише в Україні, але й за кордоном.

Методики та методи дослідження

Польові рекогносцирувальні дослідження проводили маршрутним методом із вивчення особливостей основних типів рослинності та стану ресурсів досліджуваного виду в регіоні. Типи лісорослинних умов визначали за методиками З. Герушинського (1981), В. Свириденка (2004). Рясність видів встановлювали за шкалою Друде (Drude, 2008). Для того, щоб об'єктивно оцінити рясність, оскільки перстач прямостоячий - кореневищна рослина та розмежування окремих особин є складним, підрахунок рослин замінили підрахунком стебел. Щільність популяції визначали як відношення загальної кількості особин до площі досліджених ділянок (ос./м²).

Результати досліджень та їх обговорення. У Закарпатті калган росте на території природного ареалу, але найбільш масово - в Іршавському, Виноградівсько- му, Хустському, Тячівському, Рахівському та Міжгірсь- кому районах в лісовому фонді державних підприємств: ДП СЛАП "Іршаваагроліс" (ур. Мириглі), ДП "Міжгірське ЛДГ" (лісництва: Міжгірське, Вучківське, Із- ківське), ДП "Довжанське ЛМГ" (лісництва: Річанське, Довжанське), ДП "Ясінянське ЛГ" (лісництва: Лазі- щинське, Чорнотисянське), ДП "Хустське ЛДГ" (Бере- зівське лісництво), ДП "Мокрянське ЛМГ" (Брадульсь- ке лісництво), ДП "Рахівське ЛДГ" (Білотисянське лісництво), ДП "Великобичківське ЛМГ" (Лужанське лісництво) та НІ IIІ "Синевир" (Остріцьке ПЛНД).

Результати наших досліджень свідчать, що перстач прямостоячий в умовах Закарпатського передгір'я трапляється у таких типах лісорослинних умов: В₃-С₂-С₃-Э₂- D₃ (табл. 1). В інших джерелах знаходимо ширшу екологічну амплітуду, наприклад на Волині В₃-С₅-С₃-Э₅ (Лисак).

Табл. 1. Приуроченість перстачу прямостоячого до типів лісорослинних умов

При цьому можна виділити декілька ценозів, де вид почувається дуже добре. Зокрема, запас кореневищ понад 50 кг/га спостерігали в типах лісорослинних умов В₃, С₃ та D₃, де переважають букові, ялинові, буково- ялиново-ялицеві та буково-ялицево-ялинові угруповання. У грабово-дубових та буково-дубових угрупованнях, де P. єгє^ трапляється лише поодиноко або невеликими групами, він немає сировинного значення. Видове різноманіття надґрунтового покриву за участю перстачу прямостоячого в різних типах лісу свідчить про неоднорідність його флористичного складу (див. табл. 2).

Таблиця 2

Табл. 3. Перстач прямостоячий на узліссях в умовах Закарпатського передгір'я

лісогосподарський калган лікарський

SOC (socialis) - дуже рясно, рослини змикаються своїми надземними частинами, утворюють суцільні зарості; COP₃ (copiosus) - дуже велика чисельність, рослини вкривають не менше половини площі; COP₂ - велика чисельність, рослини цього виду вкривають від 1/5 до У всієї площі; COP_X - достатньо велика чисельність, площа покриття сягає до 1/5 усієї площі; SP (spar- sus) - чисельність рослин низька, вони трапляються зрідка, розпорошено; SOL (solitarius) - рослини трапляються окремими екземплярами; UN (unicum) - виявлено одну особину цього виду.Результати рекогносцирувального обстеження лісових угруповань свідчать, що безпосередньо в лісі під деревним наметом досліджуваний вид не росте. Виявлено особини перстачу прямостоячого на узліссях та галявинах із прив'язуванням до конкретного типу лісорослинних умов та складу деревостану (табл. 3). Ми на 16 пробних площах, закладених у різних лісорослинних умовах, визначали ступінь рясності та середньостатистичну щільність особин на 1 м².

Внаслідок проведення дослідження виявлено, що найчастіше перстач прямостоячий трапляється на узліссях та лісових галявинах у таких лісорослинних умовах, як B₃, С₃ та D₃. Вони сформовані з участю таких порід, як: бук лісовий, ялина європейська, ялиця біла, дуб скельний, дуб звичайний, ясен звичайний, граб звичайний.

Найбільшу абсолютну чисельність і щільність особин перстачу прямостоячого зафіксовані для типів лісу в букових, ялинових, буково-ялиново-ялицевих та буко- во-ялицево-ялинових лісових угрупованнях, а найменшу - для буково-дубових та грабово-дубових лісових угрупованнях. Цей факт, очевидно, пояснюємо тим, що останні розташовані в більш зволожених місцях та на більш освітлених ділянках.

Результати досліджень свідчать, що такі морфологічні ознаки, як: висота надземної частини рослини, довжина і ширина прикореневих листків, кількість суцвіть, змінюються в межах кожної з популяцій незначною мірою. Однак для особин із різних популяцій можуть значно відрізнятися як за віковими станами, так і за рівнем життєвості та морфометричними показниками, зокрема чим більший вік рослини, тим вона може мати більше пагонів і займати значну площу.

Висновки

Перстач прямостоячий в умовах Закарпатського передгір'я трапляється у таких типах лісорослинних умов: B₃-C₂-C₃-D₂-D₃. Флористичний склад надґрунтового покриву за участю калгану свідчить про його неоднорідність у різних типах лісу. У букових, ялинових, буково-ялиново-ялицевих та буково-ялице- во-ялинових лісових угрупованнях зафіксовано найбільші абсолютні чисельність і щільність особин перстачу прямостоячого, а в буково-дубових та грабово-дубових - найменші. Найвищий ступінь рясності особин характерний для типів лісорослинних умов В₃ та D₃ в букових, ялинових, буково-ялицево-ялинових та буково-ялиново-ялицевих лісових угрупованнях.

Перелік використаних джерел

1. Dude, O. S. (2003). Ekolohiya roslyn. Kyiv, 208 p. [In Ukrainian]. Gerushyns'kyj, Z. Yu. (1996). Typologiya lisiv Ukrayinskyh Karpat: Navchalnyj posibnyk. Lviv: Vydavnycztvo "Piramida", 208 p. [In Ukrainian].

2. Glubochenko, O. V. (2001). Kliniko-patogenetychne obgruntuvannya zastosuvannya preparativ perstachu pryamostoyachogo u hvoryh na hronichnyj gastroduodenit u poyednanni z hronichnym nekame- nevym holecystytom. Doctoral Dissertation for Technical Sciences (14.01.02 - Internal Illnesses). Ivano-Frankivsk, 21 p. [In Ukrainian]. Herenchuka, K. I. (Ed.). (1981). Nature of the Transcarpathian region.

3. Lviv: Vyshcha shkola. Vyd-vo pry Lviv. un-ti, 156 p. [In Ukrainian]. Kamelin, R. V. (2001). Potentilla L. In: Flora Europaeae Orientalis. (Vol. 10). Ed. N. N. Tzvelev. Mir i semya & Publishers of St. Petersburg Chemical-Pharmaceutical Aademy, (pp. 394-452). St. Petersburg, 360 p. [In Russian].

4. Lysak, H. A., & Filipenko, A. B. (1999). On the question of reserves and yield of medicinal plants of Lviv region. Scientific herald of Volyn National University, 4, 133-136. [In Ukrainian].

5. Lysak, G. A. (2000). Ekologichni osoblyvosti cenopopulyacij perstac- hiv (Potentilla L.) Voly'ni. Ukrayinskyj fitocenoty'chnyj zbirnyk, 1(15). Seriya S. Kyiv, 66-90. [In Ukrainian].

6. Lysak, G. A., & Filipenko, A. B. (1998). Perstachi. Lviv, 54 p. [In Ukrainian].

7. Svyrydenko, V. Ye. (2004). Forestry. Aristei. Kyiv, 544 p. [In Ukrainian].

8. Tkach, V. P. (2012). Suchasni problemy lisivnycho-ekologichnogo napryamu v lisovij typologiyi, 260 p. Retrieved from: http://forestrv-forestmelioration.org.ua/sites/default/files/zbirnik/ 128/lesagr128.pdf. [In Ukrainian].

9. Trykur, V. V. (2017). Seasonal Development of Species of the Genus Potentilla L. in the Forests of the Transcarpathian Region. Scientific Bulletin of UNFU, 27(10), 51-54. https://doi.org/10.15421/40271007

Размещено на Allbest.ru