Вміст важких металів, аніонних і неестерифікованих жирних кислот у тканинах черевця медоносних бджіл у різних природних зонах Карпатського регіону

Менша кількість неестерифікованих жирних кислот у тканинах черевця медоносних бджіл, отриманих з вуликів, розміщених у передгірній та лісостеповій зонах Карпатського регіону, порівняно з тканинами черевця медоносних бджіл, відібраних з вуликів, розміщених у гірській зоні, зумовлена меншим вмістом в їх складі насичених жирних кислот з парною (відповідно 112,2 і 109,9 проти 122,2 г-10"3/кг сирої маси) і непарною (3,5 і 3,4 проти 4,1) кількістю вуглецевих атомів у ланцюгу, мононенасичених жирних кислот родин ю-7 (2,3 і 2,1 проти 2,6) і ю-9 (145,1 і 137,8 проти 164,4) та поліненасичених жирних кислот родин ю-3 (292,2 і 281,9 проти 332,2) і ю-6 (відповідно 278,6 і 267,8 проти 317,8 г-10-3/кг сирої маси). Відношення поліненасичених жирних кислот родини ю-3 до поліненасичених жирних кислот родини ю-6 у тканинах черевця медоносних бджіл при цьому становить відповідно 10,4 і 10,5 проти 10,4 (табл. 3).

Неестерифікованим жирним кислотам у тканинах медоносних бджіл притаманна найвища антибактеріальна та антигрибкова активність. Останньою володіють наступні жирні кислоти - каприлова, капринова, лауринова, пальмітоолеїнова, олеїнова, лінолева, ліноленова, ейкозадиєнова, ейкозатриєнова, ейкозатетраєнова (арахідонова), ейкозапентаєнова, докозадеєнова, докозатриєнова, докозатетраєнова, докозапентаєнова та докозагексаєнова (). Так, вміст наведених вище неестерифікованих жирних кислот у тканинах черевця медоносних бджіл, отриманих з вуликів, розміщених у передгірній та лісостеповій зонах Карпатського регіону, порівняно з тканинами черевця медоносних бджіл, відібраних з вуликів, розміщених у гірській зоні, зменшується (відповідно до 724,7 і 695,9 проти 824,6 г-10 3/кг сирої маси). Причому, найбільше зменшується їх вміст у тканинах черевця медоносних бджіл, отриманих із вуликів, розміщених у лісостеповій зоні Карпатського регіону. Це може вказувати на те, що на екологічно більш забруднених територіях антибактеріальна та антигрибкова активність тканин черевця медоносних бджіл зменшується.

Максимальну антибактеріальну та антигрибкову активність проявляють мононенасичені (пальмітоолеїнова та олеїнова) та, особливо, поліненасичені (лінолева, ліноленова, ейкозадиєнова, ейкозатриєнова, ейкозатетраєнова-арахідонова, ейкозапентаєнова, докозадеєнова, докозатриєнова, докозатетраєнова, докозапентаєнова та докозагексаєнова) неестерифіковані жирні кислоти. Виявлено, що екологічні умови довкілля мають значний вплив на загальний вміст мононенасичених і поліненасичених неестерифікованих жирних кислот у тканинах черевця медоносних бджіл. Так, вміст наведених вище неестерифікованих жирних кислот у тканинах черевця медоносних бджіл, отриманих з вуликів, розміщених у передгірній та лісостеповій зонах Карпатського регіону, порівняно з тканинами черевця медоносних бджіл, відібраних з вуликів, розміщених у гірській зоні, є менший (відповідно 718,2 і 689,6 проти 817,1 г10-3/кг сирої маси). Найбільше зменшується їх вміст у тканинах черевця медоносних бджіл, отриманих із вуликів, розміщених у лісостеповій зоні Карпатського регіону.

Довголанцюгові жирні кислоти (18 і більше атомів вуглецю в ланцюгу) у тканинах черевця медоносних бджіл здатні зв'язувати важкі мінеральні елементи, насамперед двовалентні. Зафіксовано, що екологічні умови довкілля мають вплив на вміст наведених вище неестерифікованих жирних кислот у тканинах черевця медоносних бджіл. Так, вміст довголанцюгових неестерифікованих жирних кислот у тканинах черевця медоносних бджіл, отриманих з вуликів, розміщених у передгірній та лісостеповій зонах Карпатського регіону, порівняно з тканинами черевця медоносних бджіл, відібраних з вуликів, розміщених у гірській зоні, є менший (відповідно 770,5 і 741,4 проти 873,5 г10-3/кг сирої маси). Найбільше зменшується їх вміст у тканинах черевця медоносних бджіл, отриманих з вуликів, розміщених у лісостеповій зоні Карпатського регіону.

З таблиці 3 видно, що в тканинах черевця медоносних бджіл, отриманих з вуликів, розміщених у передгірній та лісостеповій зонах Карпатського регіону, порівняно з тканинами черевця медоносних бджіл, відібраних з вуликів, розміщених у гірській зоні, вірогідно зменшується концентрація таких неестерифікованих насичених жирних кислот, як каприлова, капринова, лауринова, міристинова, пентадеканова, пальмітинова, стеаринова та арахінова, таких мононенасичених жирних кислот, як пальмітоолеїнова та олеїнова, і таких поліненасичених жирних кислот, як лінолева, ліноленова, ейкозадиєнова, ейкозатриєнова, ейкозатетраєнова (арахідонова), ейкозапентаєнова, докозадеєнова, докозатриєнова, докозатетраєнова, докозапентаєнова та докозагексаєнова.

Високий рівень важких металів і аніонних жирних кислот та низький - неестерифікованих жирних кислот у тканинах черевця медоносних бджіл, отриманих із вуликів, розміщених у передгірній та, особливо, лісостеповій зонах Карпатського регіону, є наслідком урбанізації та індустріалізації.

аніонний медоносний бджола антибактеріальний

Висновки

1. У тканинах черевця медоносних бджіл, отриманих із вуликів, розміщених у передгірній та, особливо, лісостеповій зонах Карпатського регіону, є більший вміст Феруму, Цинку, Купруму, Хрому, Нікелю, Плюмбуму та Кадмію.

2. Тканини черевця медоносних бджіл, отримані із вуликів, розміщених у передгірній та, особливо, лісостеповій зонах Карпатського регіону, є менший вміст неестерифікованих насичених, мононенасичених і поліненасичених жирних кислот, але більший - аніонних.

3. Високий рівень важких металів і аніонних жирних кислот та низький - неестерифікованих жирних кислот у тканинах черевця медоносних бджіл, отриманих із вуликів, розміщених у передгірній та, особливо, лісостеповій зонах Карпатського регіону, є наслідком урбанізації та індустріалізації.

Перспективи досліджень. Дослідження важких металів і неестерифікованих жирних кислот в тканинах бджіл триватимуть.

Анотація

Мета роботи полягала у дослідженні інтенсивності нагромадження окремих важких металів, аніонних і неестерифікованих жирних кислот у тканинах черевця медоносних бджіл, отриманих із вуликів, розміщених у гірській, передгірній та лісостеповій зонах Карпатського регіону. Встановлено, що в тканинах черевця медоносних бджіл, отриманих із вуликів, розміщених у передгірній та, особливо, лісостеповій зонах Карпатського регіону, є більший вміст Феруму, Цинку, Купруму, Хрому, Нікелю, Плюмбуму і Кадмію та аніонних насичених, мононенасичених і поліненасичених жирних кислот. При цьому в них є меншим вміст неестерифікованих насичених, мононенасичених і поліненасичених жирних кислот. Високий рівень важких металів і аніонних жирних кислот та низький - неестерифікованих жирних кислот у тканинах черевця медоносних бджіл, отриманих із вуликів, розміщених у передгірній та, особливо, лісостеповій зонах Карпатського регіону, є наслідком урбанізації та індустріалізації.

Ключові слова: ВАЖКІ МЕТАЛИ, ЖИРНІ КИСЛОТИ, ТКАНИНИ, БДЖОЛИ.

The aim of this study was to research the intensity of accumulation of individual heavy metals, anionic and non-esterified fatty acids in the chest tissues of honeybees, taken from the beehives located in the mountain, foothill and forest steppe areas of the Carpathian region. It is stated that chest tissues of honeybees, taken from the beehives located in the foothills, and especially in the forest steppe area of the Carpathian region, contain more iron, zinc, copper, chromium, nickel, lead and cadmium and anionic saturated, monounsaturated and polyunsaturated fatty acids. Besides, they have a lower content of non-esterified saturated, monounsaturated and polyunsaturated fatty acids. A high level of heavy metals and anionic fatty acids and a low level of non-esterified fatty acids in the chest tissues of honeybees, taken from the beehives located in the foothill and especially in the forest steppe areas of the Carpathian region is the result of industrialization and urbanization.

Keywords: HONEYBEES, TISSUES, HEAVY METALS, FATTY ACIDS. СОДЕРЖАНИЕ ТЯЖЕЛЫХ МЕТАЛЛОВ, АНИОННЫХ И НЕЭСТЕРИФИЦИРОВАННЫХ ЖИРНЫХ КИСЛОТ В ТКАНЯХ БРЮШКА МЕДОНОСНЫХ ПЧЕЛ В РАЗНЫХ ПРИРОДНЫХ ЗОНАХ КАРПАТСКОГО

Целью работы являлось исследование накопления отдельных тяжелых металлов, анионных и неэстерифицированных жирных кислот в тканях брюшка медоносных пчел, полученных из ульев, размещенных в горной, предгорной и лесостепной зонах Карпатского региона. Установлено, что в тканях брюшка медоносных пчел, полученных из ульев, размещенных в предгорной и, особенно, лесостепной зонах Карпатского региона, имеется большее содержание Железа, Цинка, Меди, Хрома, Никеля, Свинца и Кадмия и анионных насыщенных, мононенасыщенных и полиненасыщенных жирных кислот. При этом в них имеется меньшее содержание неэстерифицированных насыщенных, мононенасыщенных и полиненасыщенных жирных кислот. Высокий уровень тяжелых металлов и анионных жирных кислот и низкий - неэстерифицированных жирных кислот в тканях брюшка медоносных пчел, полученных из ульев, размещенных в предгорной и, особенно, лесостепной зонах Карпатского региона, является следствием урбанизации и индустриализации.

Ключевые слова: ТЯЖЕЛЫЕ МЕТАЛЛЫ, ЖИРНЫЕ КИСЛОТЫ, ТКАНИ, ПЧЕЛЫ.

Размещено на Allbest.ru