Елементи технології силосування високовологих сумішок однорічних кормових культур за використання нової силосної закваски
Аналіз визначення оптимальних доз внесення бактеріального препарату 18/1 при заготівлі силосу із сумішки підвищеної вологості. Головна особливість оптимального рівня активної кислотності у силосах та співвідношення між молочною та оцтовою кислотами.
Рубрика | Сельское, лесное хозяйство и землепользование |
Вид | статья |
Язык | украинский |
Дата добавления | 13.03.2020 |
Размер файла | 19,9 K |
Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже
Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.
Размещено на http://www.allbest.ru/
Інститут сільського господарства Карпатського регіону НААН
Елементи технології силосування високовологих сумішок однорічних кормових культур за використання нової силосної закваски
Н.М. Федак
Важливим фактором, який впливає на якість силосу, є вологість маси, що силосується. За вологості 60-65 % більшість кормових культур добре силосуються, втрати поживних речовин при цьому не перевищують 10 % [1]. У Карпатському регіоні, з огляду на його агроекологічні особливості, склалися сприятливі умови для отримання високих врожаїв зеленої маси сумішок злаково-бобових однорічних кормових культур, які за вмістом поживних речовин, зокрема цукрів, є оптимальними для заготівлі високоякісних силосованих кормів [2]. Однак перезволоженість зони не дає можливості отримати зелену масу вологістю нижче 76-80 %. Подрібнена силосна маса таких культур легко віддає клітинний сік з цукрами під час ущільнення, що спричинює певні мікробіологічні процеси. Втрати сухих речовин від "угару" становлять 15-20 %, до 5 % сухої речовини втрачається з соком, який витікає на дно траншеї. Якість силосу із високовологої маси погіршується, він може бути перекисленим Тому пошук і випробування нових екологічних консервантів біологічної природи та заквасок, виготовлених на основі штамів пробіотичних мікроорганізмів, якісних і не шкідливих для тваринного організму є актуальним, особливо для практики годівлі ВРХ в Карпатському регіоні [3-7].
Матеріали і методи. Дослідження проводили у ДП “ДГ Оброшино” Пустомитівського району Львівської області (вирощування сумішки однорічних кормових культур) та в лабораторії годівлі тварин і технології кормів (закладка в ємностях сумішки з різними дозами закваски КТ-Ь 18/1, визначення хімічного складу, поживності та якісних показників різних варіантів силосів).
Контролем слугував варіант без консерванту, а дослідні зразки було оброблено різними дозами закваски КТ-Ь 18/1 (I дослідний - 25 млн. життєздатних клітин, II дослідний - 50 млн. життєздатних клітин на 1 кг зеленої маси). Всього 3 зразки. Перед закладкою визначено хімічний склад та поживність зеленої маси за загальноприйнятими методиками зоотехнічного аналізу [8]. Після завершення процесу силосування (90 діб) у всіх зразках визначено хімічний склад та поживність, активну кислотність, вміст та співвідношення основних кислот бродіння [9]. На основі цих показників, а також даних органолептичного дослідження встановлено клас кожного варіанту силосів [8]. За даними хімічного аналізу встановлено ступінь втрат поживних речовин у кожному із зразків.
Результати й обговорення. З метою визначення фактичного складу зеленої маси сумішки проведено ботанічний аналіз снопів (табл. 1).
Таблиця 1 Ботанічний аналіз снопів
Складники |
Сумішка, г |
Середнє, г |
% |
||||
1 |
2 |
3 |
4 |
||||
Овес |
285 |
290 |
280 |
290 |
286,3 |
77,6 |
|
Вика яра |
65 |
70 |
65 |
60 |
65,0 |
17,9 |
|
Різнотрав'я |
18 |
15 |
20 |
17 |
17,5 |
4,5 |
|
Середня маса зразка, г |
368 |
375 |
365 |
367 |
368,8 |
100 |
Частка злакового компоненту (вівса) у зразках склала 77,6 %, бобового (вики ярої) - %, різнотрав'я - 4,5 %.
Хімічний аналіз зразків силосів (табл. 2) показав, що із збільшенням дози закваски КТ-Ь 18/1 у них практично пропорційно збільшується вміст сирого протеїну та жиру за одночасного зниження концентрації клітковини та БЕР щодо контрольного варіанту, що очевидно обумовлено підвищенням активності та збільшенням пулу молочнокислих мікроорганізмів у дослідних варіантах. бактеріальний заготівля вологість кислотність
Таблиця 2 Хімічний склад та поживність зразків, %
Зразки |
Суха речовина |
Сирий протеїн |
Сирий жир |
Сира клітковина |
Зола |
БЕР |
Поживність, к. од. |
|
Зелена маса |
||||||||
Сумішка(17,9% бобових) |
21,50 |
3,0 |
0,92 |
6,80 |
1,82 |
8,96 |
0,20 |
|
Силос |
||||||||
Контроль |
20,84 |
2,80 |
0,83 |
6,15 |
1,78 |
9,28 |
0,19 |
|
I дослідний |
21,44 |
2,90 |
1,12 |
6,07 |
2,15 |
9,20 |
0,21 |
|
II дослідний |
21,80 |
3,31 |
1,30 |
5,95 |
2,31 |
8,93 |
0,22 |
Це підтверджується також вищою концентрацією молочної кислоти у дослідних зразках силосів (табл. 3) і узгоджується з даними літератури [10, 11].
Підвищення вмісту протеїну щодо контролю становило відповідно по зразках 0,1 та 0,51 абс.%. Втрати поживних речовин (сухої речовини) у процесі силосування сумішки в контрольному зразку склали 0,66 абс.%, у I дослідному - 0,06 абс.%, а в II дослідному зразку вміст сухої речовини навіть збільшився на 0,3 абс.%. Таку ж тенденцію відзначено і щодо сирого протеїну. Очевидно внесення закваски КТ-Ь 18/1 сприяло зниженню втрат поживних речовин зеленої маси. Особливо це стосується зразків, де препарат було застосовано у дозі 50 млн. життєздатних клітин на 1 кг зеленої маси.
Таблиця 3 Рівень рН та вміст органічних кислот у силосах, %
Зразок |
рН |
Всього кислот |
Вільні кислоти |
Співідношення кислот |
|||||
Сумішка |
|||||||||
Контроль |
4,45 |
2,17 |
1,39 |
0,59 |
0,06 |
64,05 |
27,18 |
2,76 |
|
I дослідний |
4,23 |
2,35 |
1,62 |
0,65 |
0 |
68,93 |
27,65 |
- |
|
II дослідний |
4,18 |
2,45 |
1,67 |
0,69 |
0 |
68,16 |
28,57 |
- |
Аналіз вмісту в зразках силосів органічних кислот (табл. 3) показав, що контрольний варіант (без обробки) мав порівняно вищий показник рН (4,45) та містив певну кількість масляної кислоти (2,76%), що є небажаним.
Оптимальне співвідношення між вмістом молочної та оцтової кислот відзначено у зразках з внесенням закваски у дозі 25 і 50 млн. життєздатних клітин на 1 кг зеленої маси (68-69 : 28-29 %).
За результатами наших досліджень проведено бальну оцінку силосів (табл. 4).
Таблиця 4 Бальна оцінка силосів
молочна |
оцтова |
масляна |
|||||
Бали |
|||||||
Контроль |
1 |
7 |
3 |
0 |
і |
12 |
|
I дослідний |
3 |
7 |
3 |
2 |
3 |
17 |
|
II дослідний |
3 |
7 |
3 |
2 |
3 |
18 |
|
Зразки |
рН |
Кислота |
Органо лептика |
Сума балів |
За сукупністю показників найбільше балів (17-18) отримали зразки з використанням закваски відповідно у дозах 25 і 50 млн. життєздатних клітин на 1 кг зеленої маси - їх віднесено до І класу. Контрольний варіант (без обробки) віднесено до ІІ класу якості (12 балів).
ВИСНОВКИ
1. Внесення закваски KT-L 18/1 в дозах 25 та 50 млн. життєздатних клітин на 1 кг зеленої маси сумішки однорічних кормових культур підвищеної вологості (78-79 %) сприяло накопиченню необхідного пулу молочнокислих мікроорганізмів, що забезпечило оптимальний рівень активної кислотності у силосах та співвідношення між молочною та оцтовою кислотами у зразках відповідно на рівні 68-69 : 28-29 %.
2. Оптимізація бродильних процесів у дослідних варіантах силосів забезпечила збереженість сухої речовини корму на рівні 97,7 % за внесення закваски у дозі 25 млн. життєздатних клітин на 1 кг зеленої маси, а за використання подвійної дози (50 млн.), вміст сухої речовини збільшився на 0,3 абс.% до зеленої маси.
3. Пробіотичний препарат (закваска) KT-L 18/1 може бути використана як біологічний консервант високовологої зеленої маси.
Перспективи досліджень. Є зміст продовжити дослідження в плані широкого використання закваски KT-L 18/1 у виробничих умовах при заготівлі силосів із сировини підвищеної вологості в умовах Карпатського регіону.
АНОТАЦІЯ
Визначено оптимальні дози внесення бактеріального препарату 18/1 при заготівлі силосу із сумішки підвищеної вологості. Встановлено, що внесення закваски 18/1 у дозах 25 та 50 млн. життєздатних клітин на 1 кг зеленої маси сумішки підвищеної вологості (78,5 %) сприяє оптимальному рівню активної кислотності у силосах та співвідношенню між молочною та оцтовою кислотами на рівні 68 : 28 %. Оптимізація бродильних процесів у дослідних варіантах силосів забезпечує збереженість сухої речовини на межі 97,7 % за внесення закваски 18/1 у дозі 25 млн. життєздатних клітин на 1 кг зеленої маси, а за використання подвійної дози (50 млн. життєздатних клітин на 1 кг зеленої маси), вміст сухої речовини збільшився на 0,3 абс.% до зеленої маси.
It was established that used doses of starter KT-L 18/1 - 25 and 50 million viable cells per 1 kg of green mass with high humidity (78,5 %) promoted optimal level of active acidity in SILAGE and kept the ratio between milk and acetic acid at 68: 28%. It was shown that starter KT-L 18/1 dose of 25 million viable cells per 1 kg of green mass leads to optimization of fermentation processes and stored dry matter content in silage up to 97.7%. By the use of a double dose of starter KT-L 18/1 (50 million viable cells per 1 kg of green mass), the dry matter content increased by 0.3 abs% to the green mass.
Keywords: GREEN MASS, NUTRIENTS SILAGE FERMENTS, ANNUAL FORAGE CROPS, DRY MATTER, SILAGE QUALITY.
Определены оптимальные дозы внесения бактериального препарата жизенноспособных клеток на 1 кг зеленой массы смеси повышенной влажности (78,5 %) способствует оптимальному уровню активной кислотности в силосах и соотношению между молочной и уксусной кислотами на уровне 68 : 28 %.
Оптимизация бродильных процессов в опытных вариантах силосов обеспечивает сохранность сухого вещества на уровне 97,7% при внесении закваски KT-L 18/1 в дозе 25 млн. жизнеспособных клеток на 1 кг зеленой массы, а при использовании двойной дозы (50 млн.), содержание сухого вещества увеличилось на 0,3 абс.% относительно зеленой массы.
Ключевые слова: ЗЕЛЕНАЯ МАССА, ПИТАТЕЛЬНЫЕ ВЕЩЕСТВА, СИЛОСНАЯ ЗАКВАСКА, ОДНОЛЕТНИЕ КОРМОВЫЕ КУЛЬТУРЫ, СУХОЕ ВЕЩЕСТВО, КАЧЕСТВО СИЛОСОВ.
Размещено на Allbest.ru
Подобные документы
Підготовка силосних споруд. Регулювання вологості силосу. Технологічні процеси його заготівлі та їх механізація. Бактеріальні препарати у консервуванні кормів. Технології силосування у полімерні мішки. Розрахунок річної потреби в кормах для тварин.
курсовая работа [44,2 K], добавлен 25.03.2011Основні вимоги технології заготівлі і зберігання корму. Характерні особливості та випробування бактеріального консерванта "Літосил". Спостереження за процесом зберігання силосів заготовлених в різні фази вегетації з додаванням бактеріального консерванту.
реферат [22,7 K], добавлен 11.11.2011Структура тваринництва в господарстві. Продуктивність кормових культур. Складання травосумішей, визначення співвідношень трав при сівбі. Використання площ кормових культур. Баланс кормів і шляхи їх одержання. Технологія заготівлі та зберігання кормів.
курсовая работа [172,5 K], добавлен 17.05.2011Силосування. Фази дозрівання силосу. Буферні властивості. Недостатнє ущільнення і погане приховування силосних буртів. Інгібітори, стимулятори ферментації. Роль молочнокислих бактерій в силосних добавках. Додаткові вимоги до мікробіологічних добавок.
курсовая работа [32,7 K], добавлен 28.01.2008Огляд літературних джерел. Характеристика об’єкта досліджень. Природні та економічні умови виробництва. Статистичний аналіз урожайності кормових культур. Аналіз рівня та факторів урожайності методом аналітичного групування.
курсовая работа [247,9 K], добавлен 16.08.2007Призначення технологічної лінії, характеристика умов, в яких вона працює. Вплив вологості кукурудзи та довжини різки на якість силосу. Розрахунок процесу різання силосу розроблювальним пристроєм, вибір гідроциліндрів. Робота складових частин навантажувача
дипломная работа [324,4 K], добавлен 08.07.2011Сіно як грубий корм, висушений до вологості 17%, характеристики та критерії визначення якості, заготівля. Щільність пресування сіна в тюки при різній вологості. Технологічна схема обладнання ОПК-2. Брикетовані кормосуміші, переваги їх використання.
реферат [448,0 K], добавлен 15.11.2011Кормовиробництво як галузь аграрного виробництва. Біологічні особливості росту та розвитку кормових культур. Розрахунок потреби в кормах на господарський рік (від урожаю планового до урожаю наступного року). Аналіз ефективності зеленого конвеєру.
курсовая работа [193,5 K], добавлен 11.03.2015Розгляд технології заготівлі сіна з використанням акумуляторів тепла і геліопідігрівачів повітря. Побудова технологічної карти на вирощування конюшини, графіків завантаження тракторів і сільськогосподарських машин, розробка операційно-технологічної карти.
дипломная работа [757,1 K], добавлен 10.12.2009Види добрив, способи і технології внесення їх у грунт. Класифікація машин для механізації всіх операцій технологічного процесу внесення добрив та агротехнічні вимоги до них. Глибина внесення добрив. Комплекс машин для підготовки добрив до внесення.
реферат [1,8 M], добавлен 02.08.2010