Застосування стандартизованих підходів при визначенні термінів виведення залишків ветеринарних препаратів з організму продуктивних тварин
Оцінка придатності методики визначення енрофлоксацину в зразках м’язових тканин. Характеристика етапів клінічних досліджень ветеринарних антимікробних лікарських засобів, що містять антибіотики групи хінолінів. Застосування імуноферментного методу.
| Рубрика | Сельское, лесное хозяйство и землепользование |
| Вид | статья |
| Язык | украинский |
| Дата добавления | 08.03.2020 |
| Размер файла | 2,5 M |
Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже
Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.
Размещено на http://www.allbest.ru/
Застосування стандартизованих підходів при визначенні термінів виведення залишків ветеринарних препаратів з організму продуктивних тварин
Д.В. Янович
У статті узагальнено досвід, одержаний Національною референсною лабораторією з контролю залишкових кількостей ветеринарних препаратів та кормових добавок ДНДКІ ветпрепаратів, при застосуванні імуноферментного методу (ІФА/ЕЬІРЛ) для дослідження рівнів залишків субстанцій у тканинах продуктивних сільськогосподарських тварин до безпечних рівнів, встановлених законодавством України та Європейського Союзу. Розглянуто етапи клінічних досліджень ветеринарних антимікробних лікарських засобів, що містять антибіотики групи хінолонів, які ілюструють застосування стандартизованих підходів з оцінки придатності вищезгаданих методик для цілей експерименту та розглядають критично важливі точки процесу валідації методик відповідно до критеріїв, встановлених Рішенням Єврокомісії 657/2002/ЕС та Рекомендаціями референс-лабораторій ЄС в галузі контролю залишкових кількостей 20/1/2010. Обговорюються особливості методу та аналізуються можливості їх впливу на одержані результати досліджень та статистичні підходи при проведенні обрахунків прогнозованих періодів витримки продуктивних тварин, відповідно до рекомендацій ЕМЕЛ/СУМР/036/95-ЕШЛЕ
Ключові слова: ПЕРІОД ВИВЕДЕННЯ (КАРЕНЦІЯ), ВАЛІДАЦІЯ МЕТОДИКИ, СТАТИСТИЧНА ОЦІНКА РЕЗУЛЬТАТІВ, ЕНРОФЛОКСАЦИН, МДР.
Хінолони - велика група синтетичних антибактерійних речовин, які застосовуються у медичній практиці уже впродовж 50 років. Успіх їх використання пояснюється унікальним механізмом дії, який принципово відрізняється від інших антибактерійних засобів, що забезпечує їх ефективність проти широкого спектру штамів мікроорганізмів. Механізм бактерицидної активності базується на здатності цих сполук проникати через мембрану в мікробну клітину, де вони інгібують бактеріальні ферменти: топоізомерази II (ДНК-гірази), яка каталізує процес суперспіралізації ДНК, та топоізомерази IV, яка регулює рівень суперспіралізації. Розлади вищезгаданих ферментних систем зупиняють процеси розмноження патогенних бактерій. Описаний механізм дії забезпечує активність хінолінів, як проти грам-негативних, так і проти грам-позитивних бактерій, в яких інгібуються, відповідно, або ДНК-гірази, або топоізомерази IV. Спричинене блокування транскрипції та рекомбінації бактеріальної ДНК зупиняє розмноження бактеріальних клітин. Найбільш відомий представник групи хінолінів - енрофлоксацин також викликає зміни у проникливості фосфоліпідного шару зовнішньої мембрани клітинної стінки бактерії, пригнічуючи біосинтез мікробної ДНК, суттєво не впливаючи при цьому на біохімічні процеси клітин вищих тварин.
Найчастіше у ветеринарії застосовують хіноліни II покоління, і зокрема - енрофлоксацин, який і було розроблено для застосування у ветеринарній медицині при лікуванні великої рогатої худоби, свиней, собак, котів, курчат та індиків із захворюваннями респіраторної, сечовидільної та травної систем [1]. Ветеринарні лікарські засоби на основі енрофлоксацину застосовують з 80-х років минулого століття. Протягом тривалого часу застосування вищезгаданих препаратів все частіше відмічаються випадки зниження їх ефективності, що, в свою чергу, зумовлює збільшення терапевтичних доз створених препаратів і може спричинити перевищення встановлених регуляторних максимальних рівнів МДР, залишків енрофлоксацину та його метаболіту у сировині тваринного походження. Ці залишки можуть нести значні ризики для здоров'я людей, стимулюючи розвиток бактеріальної резистентності та порушуючи мікрофлору кишкового тракту [2].
З метою зменшення ризику для здоров'я людини, законодавство Європейського Союзу встановлює максимально допустимі рівні (МДР) залишків енрофлоксацину та його метаболіту ципрофлоксацину у харчових продуктах: для м'язових тканин всіх тварин - 100 мкг/кг, для печінки - 200 мкг/кг (кури, свині, кролики) та 300 мкг/кг (ВРХ, вівці, кози); для молока - 100 мкг/кг (Розпорядження Комісії ЄС 37/2009) [3]. З цією ж метою було введено поняття періоду виведення залишків АФІ препаратів з організму тварин після завершення їх лікування до зменшення концентрації препарату та/або його метаболітів у тканинах цільових тварин, до безпечного рівня, нижчого за встановлений МДР.
Метою цієї публікації є показати основні етапи процедури визначення періоду виведення ветеринарних препаратів на основі енрофлоксацину з тканин (м'язи, печінка) курчат-бройлерів та молока корів.
Матеріали і методи. З метою встановлення періоду виведення препаратів на основі енрофлоксацину з тканин курей-бройлерів та молока ВРХ, використовували тест-набори RIDASCREENChinolone/Quinolones (Art. No. R3113), виробництва фірми Р-Біофарм (Німеччина). Методика призначена для кількісного визначення енрофлоксацину у зразках м'яса, яєць, риби, креветок, меду та молока тест-системою Хінолон для конкурентного імуноферментного аналізу. Тест-система містить планшет на 96 чарунок, готові до використання реактиви та стандартні зразки. Зразки молока, які зберігались до початку випробувань за умови мінус 20 °С, вносять безпосередньо у чарунки планшету відразу після розморожування, гомогенізації інтенсивним струшуванням та знежирення методом центрифугування. Зразки тканин (м'язів та печінки) попередньо гомогенізують, екстрагують аналіт розчином метанолу, розділення фаз проводять центрифугуванням та розводять буферним розчином для проведення дослідження. Межа виявлення (LOD) енрофлоксацину у молоці і тканинах складає 3 мкг/кг, межа визначення (LOQ) - 10,0 мкг/кг, що відповідає вимогам придатності методик для цілей скринінгу і за даними валідації, наданої виробником, корелює з результатами, одержаними хроматографічними методами, для діапазону концентрацій у межах невизначеності встановленого МДР для залишків енрофлоксацину у молоці і тканинах (100 мкг/кг) та печінці (300 мкг/кг) [3]. Специфічність моноклональних антитіл цього набору до енрофлоксацину та його метаболіту ципрофлоксацину - 100 %. антимікробний антибіотик ветеринарний хінолін
Здатність витягу (R, %) тест-набору вивчали за аналізу зразків молока і тканин контрольної групи тварин, яким не вводили дослідний препарат. Для збагачення зразків на рівні цільової концентрації скринінгу використали референс-стандарт енрофлоксацину (Sigma-Aldrich, Art/Product33699, BatchSZBE199XY, 99,8 %). Для експериментального дослідження придатності тест-набору встановлено величину цільової концентрації скринінгу енрофлоксацину (концентрація, за якої скринінг-метод класифікує зразок, як скринінг- позитивний) на рівні або нижче МДР (якщо дозволяє метод - то на рівні МДР) так, як і для інших зареєстрованих препаратів. МДР енрофлоксацину для зразків молока і м'язів становить 100 мкг/кг, печінки - 300 мкг/кг, тому навантаження зразків проводили на рівні МДР - 50 та 150 мкг/кг, відповідно. Метрологічні характеристики тест-набору дозволяють визначати аналіт у вказаних досліджуваних зразках у концентрації від 10 мкг/кг. Проте, враховуючи необхідність розширення лінійного діапазону методики, що є обов'язковою умовою кінетичних досліджень, а також враховуючи вплив досліджуваних матриць на сигнал контрольних зразків, було прийняте рішення про вибір цільових концентрацій на рівні 25 та 100 мкг/кг для м'язів та печінки, відповідно. Для визначення відсотку витягу енрофлоксацину з навантажених зразків, відібрані чисті та збагачені контрольні зразки молока і тканин готували та аналізували за методикою тест-набору.
Результати й обговорення. Для дослідження періоду виведення препаратів проводять детальну оцінку доступних методів визначення залишкових кількостей аналіту у зразках цільових тканин, розглядаючи їх метрологічні характеристики, надані виробником наборів (у випадку використання методу ІФА): специфічність набору до досліджуваного аналіту, наявність та відсоток перехресного зв'язування з можливими метаболітами, можливість виконання необхідних досліджень для цільових матриць, встановлений виробником відсоток витягу аналіту для навантажених стандартами зразків. В подальшому необхідно провести валідацію аналітичної методики згідно Рішення ЄС 657/2002 та Рекомендацій 20/1/2010 [4, 5], встановлюючи її основні параметри: відсоток витягу (Я, %), межу прийняття рішення (технічний поріг) (ССа), здатності виявлення (ССР) для досліджуваних цільових зразків. Визначення відсотку витягу аналіту із зразків печінки, м'язів та молока, проводиться за критерієм “додано-одержано”, як описано вище. Результати оцінки придатності методики визначення залишків енрофлоксацину у зразках м'язів, печінки та молока наведено у таблицях 1, 2 і 3, відповідно. Одержані у цьому випадку результати підтверджують придатність вибраної методики для визначення вмісту залишків енрофлоксацину у зразках тканин курчат-бройлерів та молока корів на рівні МДР з вірогідністю одержаних даних на рівні 95 %.
Таблиця 1
Результати оцінки придатності методики визначення енрофлоксацину в зразках м'язових тканин курчат-бройлерів, (п = 20)
|
Контрольні зразки |
Збагачені зразки на |
рівні 25 мкг/кг |
|||||||
|
OD |
В/В0 (%) |
Концентрація, мкг/кг |
OD |
В/В0 (%) |
Концентрація, мкг/кг |
Я, % |
|||
|
M |
0,588 |
44,043 |
43,594 |
М |
0,456 |
34,189 |
66,287 |
90,772 |
|
|
SD |
0,009 |
0,698 |
1,070 |
SD |
0,019 |
1,397 |
4,988 |
20,752 |
|
|
M+SD*2,33 |
0,609 |
45,668 |
46,087 |
M+SD*1,64 |
0,487 |
37,444 |
77,910 |
||
|
M-SD*2,33 |
0,566 |
42,417 |
41,101 |
М^*1,64 |
0,426 |
31,898 |
58,106 |
||
|
СГ%о |
1,584 |
1,584 |
2,454 |
СГ% |
4,086 |
4,086 |
7,526 |
22,862 |
Таблиця 2
Результати оцінки придатності методики визначення енрофлоксацину в зразках печінки курчат-бройлерів, (п = 20)
|
Контрольні зразки |
Збагачені з |
разки на рівні 100 мкг/кг |
|||||||
|
OD |
В/В0 (%) |
Концентрація, мкг/кг |
OD |
В/В0 (%) |
Концентрація, мкг/кг |
Я, % |
|||
|
М |
0,529 |
38,420 |
54,761 |
М |
0,282 |
20,485 |
160,38 |
105,62 |
|
|
SD |
0,014 |
1,017 |
2,584 |
SD |
0,012 |
0,874 |
9,991 |
10,060 |
|
|
M+SD*2,33 |
0,562 |
40,791 |
60,783 |
M+SD*1,64 |
0,302 |
22,521 |
183,66 |
||
|
М^*2,33 |
0,496 |
36,050 |
48,739 |
М^*1,64 |
0,262 |
19,051 |
143,99 |
||
|
СГ% |
2,648 |
2,648 |
4,719 |
СГ% |
4,266 |
4,266 |
6,230 |
9,524 |
Відсоток витягу залишків енрофлоксацину із навантажених зразків м`язів та печінки становив: 90,8 % та 105,6 %, відповідно, що було використано для розрахунку даних, одержаних у кінетичному експерименті. Технічний поріг методики (M+SD*2,33) у м'язах та печінці становив: 46,1 мкг/кг та 60,8 мкг/кг, відповідно. Поріг кількісного визначення енрофлоксацину (LOQ) для завдань експерименту становить: 50 мкг/кг - для зразків м'яса та
100 мкг/кг - для зразків печінки. Середні значення вмісту енрофлоксацину у зразках м'язів та печінки, збагачених аналітом на рівні 25 та 100 мкг/кг, становили: 66,28 та 160,38 мкг/кг, відповідно.
Таблиця 3
Результати оцінки придатності методики визначення енрофлоксацину в зразках молока, (n = 20)
|
Контрольні зразки |
Збагачені зразки на рівні 50 мкг/л |
||||||||
|
OD |
B/B0 (%) |
Концентрація, мкг/л |
OD |
B/B0 (%) |
Концентрація, мкг/л |
R, % |
|||
|
M |
1,27 |
73,69 |
0,18 |
M |
0,79 |
39,93 |
51,29 |
102,58 |
|
|
SD |
0,02 |
1,41 |
0,04 |
SD |
0,02 |
1,04 |
1,78 |
3,57 |
|
|
M+SD*2,33 |
1,32 |
76,97 |
0,27 |
M+SD*1,64 |
0,83 |
41,64 |
54,21 |
||
|
M-SD*2,33 |
1,21 |
70,41 |
0,09 |
M-SD*1,64 |
0,76 |
38,23 |
48,36 |
||
|
CV% |
1,91 |
1,91 |
22,61 |
CV% |
2,6 |
2,6 |
3,48 |
45,93 |
Для зразків молока відсоток витягу методики становив 102,6 %, технічний поріг - 76,97 мкг/л, а поріг кількісного визначення енрофлоксацину для завдань експерименту - 50 мкг/л.
Оцінку, отриманих за валідації даних, проводять з урахуванням 5 % похибки Р та визначенні рівня відсікання за графічним поданням здатності виявлення ССР [6]. Для кожного результату серії досліджень контрольних зразків визначають значення сигналу відповіді В1 аналітичних реакцій, обчислюють середнє значення відповіді для серії контрольних зразків М та стандартне відхилення SD їх відповіді. В подальшому обчислюють граничне значення або «технічний поріг» Т:
Т = М+2,33 х SD, де:
М - середнє значення відповіді;
SD - стандартне відхилення значень контрольних зразків.
Для кожного результату серії досліджень збагачених зразків, визначають значення сигналу відповіді Y1 аналітичних реакцій. Для серії збагачених зразків обраховують середнє значення відповіді М та стандартне відхилення SD. Для методу ІФА відповідь В/В0% (відношення оптичного поглинання одержаного значення до оптичного поглинання стандартного зразка з нульовою концентрацією аналіту у відсотках) обернено-пропорційно до одержаної концентрації. Тому:
Fm = M - 1,64 х SD, де:
M - середнє значення відповіді;
SD - стандартне відхилення значень збагачених зразків.
На рисунках 1, 2 та 3 графічно зображено технічний поріг і лінії відсікання методики ІФА для визначення залишкових кількостей енрофлоксацину у зразках м'язових тканин, печінки та молока, відповідно.
Як видно з рисунків 1, 2, 3, між середнім значенням відповіді холостих зразків М та технічним порогом рівень помилково-позитивних результатів скринінгу більший, ніж 5 %. Відповідно до Рішення ЄС 2002/657 [4, 7], здатність виявлення вищенаведених методик відповідає критеріям, коли ССР > М.
Після підтвердження придатності вибраної методики для визначення залишкових кількостей енрофлоксацину у тканинах та молоці проводили визначення вмісту аналіту в досліджуваних зразках. Отримані у кінетичному експерименті результати перераховували відповідно до обчисленого відсотку витягу: 90,8, 105,6, 102,6 % для зразків м'язів, печінки та молока. Статистичну обробку одержаних даних проводили відповідно до рекомендацій ЕМЕА/СУМР/036/95 та ЕМЕА/CVMP/473/98 [8, 9], прогнозовані терміни періодів витримки цільових тварин обраховували за програмним забезпеченням WT 1.4 (для зразків тканин) і WTM 1.4 (для зразків молока), які передбачають використання різноманітних статистичних тестів об'єктивної оцінки однорідності дисперсії даних. Ці програми базуються на принципах, викладених у керівництві ЕМЕА [8, 9], розроблені у Німеччині та затверджені СУМР [10].
Рис. 1. Графічне зображення технічного порогу та лінії відсікання методики ІФА для визначення залишкових кількостей енрофлоксацину у зразках м'язових тканин
Рис. 2. Графічне зображення технічного порогу та лінії відсікання методики ІФА для визначення залишкових кількостей енрофлоксацину у зразках печінки
Рис. 3. Графічне зображення технічного порогу та фактору відсікання для визначення залишкових кількостей енрофлоксацину у зразках молока
За результатами визначення вмісту енрофлоксацину у зразках тканин, отриманими після їх оцінки тестом Кокрана за програмою WT 1.4, зроблено висновок щодо однорідності дисперсії даних, одержаних в експерименті. Відмінність між даними недостовірна (рис. 4), графічне зображення розподілу даних вибірки залишків енрофлоксацину наведено на рис. 5.
Рис. 4. Оцінка достовірності різниць у групах за аналізу дисперсії даних по залишках енрофлоксацину у зразках м'язових тканин, за тестами
Рис. 5. Графічне подання розподілу даних вибірки за виявленим в них вмістом залишків енрофлоксацину в м`язах.
На підставі експериментальних даних та результатів їх статистичної обробки, розраховано період витримки курчат-бройлерів для забезпечення МДР для залишків енрофлоксацину у м'язових тканинах на рівні 6,74 доби. Дотримання встановленого періоду забезпечує 95 % вірогідність того, що у м'язах курчат вміст залишків енрофлоксацину не буде перевищувати значень МДР з урахуванням меж невизначеності методів його контролю.
За статистичного обрахунку даних, дослідження залишків енрофлоксацину у печінці тестами Кокрана та Барлета, одержано найбільш об'єктивні результати щодо однорідності їх дисперсії. Відмінність між даними недостовірна (рис. 6), графічне зображення розподілу даних вибірки залишків енрофлоксацину наведено на рис. 7.
На підставі експериментальних даних та результатів їх статистичної обробки, розраховано період витримки курчат-бройлерів для забезпечення МДР для залишків енрофлоксацину у печінці на рівні 6,92 доби, а згідно з рекомендаціями Настанов [10, 11], заокруглене значення становить 7,0 діб. Дотримання встановленого періоду забезпечує 95 % вірогідність того, що у печінці курчат вміст залишків енрофлоксацину не буде перевищувати значень МДР з урахуванням меж невизначеності методів його контролю.
Рис. 6. Оцінка достовірності різниць у групах за аналізу дисперсії даних по залишках енрофлоксацину у зразках печінки, за тестами Фішера, Кокрана, Барлета та Шапіро
Рис. 7. Графічне подання розподілу даних вибірки за виявленим у них вмістом залишків енрофлоксацину у зразках печінки
Отже, в результаті статистичних розрахунків отримано значення періоду виведення діючої речовини ветеринарного препарату з м'язів та печінки дослідних курчат-бройлерів на рівні 7 діб. У цьому випадку період виведення з цих видів тканин практично збігається: 6,74 і 6,92 доби. Однак, опираючись на власний досвід роботи по визначенню каренції, у більшості випадків спостерігається істотна різниця у періодах виведення аналітів з різних тканин. Так, під час дослідження періоду виведення препарату на основі тилозину з тканин, концентрація аналіту в печінці досягала більш високих значень, і виводився він впродовж експерименту значно повільніше, ніж з м'язових тканин. Це говорить про те, що печінка може бути цільовою тканиною для оцінки періоду витримки у курчат-бройлерів [12].
Для статистичної оцінки експериментальних даних по вмісту аналіту у зразках молока корів використано програмне забезпечення WTM1.4, де результати графічно представлено рівнянням лінійної регресії для математичного обрахунку прогнозованого терміну виведення залишків енрофлоксацину.
На рисунку 8 подано графічне представлення алгоритму обрахунку TTSC, одного з основних методів визначення безпечного рівня залишків діючих речовин у молоці. З урахуванням меж невизначеності методу, який застосовувався для одержання експериментальних даних, виявлені концентрації залишків аналіту на третю добу були меншими за встановлений МДР, а на четверту добу експерименту - середнє значення рівня
Размещено на http://www.allbest.ru/
Таким чином, за результатами кінетичного експерименту ми можемо встановити період виведення енрофлоксацину з м'язових тканин курчат-бройлерів на рівні 6,74 доби, що згідно з рекомендаціями Настанов [10, 11] заокруглене до вищого значення і становить 7,0 діб. У випадку дослідження залишкових кількостей аналіту у зразках печінки курчат-бройлерів період виведення становив - 6,92 доби або 7,0 діб аналогічно до вищевказаного значення. За результатами дослідження періоду виведення енрофлоксацину зі зразків молока корів розраховано період 4,47 доби, що становить 5,0 діб.
Однак, приведені в цій статті результати досліджень періодів виведення аналітів з цільових тканин курчат-бройлерів та молока корів для окремих препаратів, не можуть бути догмою для всіх ветеринарних препаратів такого типу на основі енрофлоксацину. Оскільки сьогодні виробляють різні фармацевтичні препарати на основі цього аналіту для лікування та профілактики захворювань у різних тварин і птиці, які відрізняються фармацевтичною композицією, дозою, тривалістю лікування, способом та місцем введення. Відмінності у рецептурі та способах введення призводять до зміни фармакокінетики діючих речовин в організмі тварин, і, відповідно, змінюючи остаточну фазу - елімінацію препарату з організму, що може спричинити подовження/скорочення терміну виведення залишків діючих речовин з органів-мішеней [13]. Крім того, значний вплив на період виведення діючих речовин ветеринарних препаратів має також значення МДР, згідно з Кодексом Аліментаріус [14], встановлене для певної країни, де проводяться дослідження. Так, в роботі B. San Martin (2009) [15] досліджено період виведення чотирьох ветеринарних препаратів на основі енрофлоксацину на цільових тваринах курчатах-бройлерах з урахуванням МДР країн ЄС, Чилі та Японії. За статистичної оцінки отриманих даних, враховуючи, що МДР для країн ЄС і Чилі становив 100 і 200 мкг/кг для м'язів і печінки, відповідно, при цьому розглядаючи печінку як цільову тканину, період витримки не перевищував 5 днів для всіх досліджуваних препаратів. Однак, за обчисленням результатів, враховуючи МДР Японії - 10 мкг/кг, період виведення зростав до 8 днів [15].
В И С Н О В К И
Для збереження здоров'я людей процес реєстрації нового чи перереєстрації не повністю дослідженого препарату обов'язково повинен включати визначення фармацевтичної еквівалентності до референсного препарату або періоду виведення залишків діючих речовин. У цій статті продемонстровано основні стандартизовані етапи процедури визначення термінів виведення діючих речовин ветеринарних препаратів з різних типів продуктів тваринного походження на прикладі дослідження виведення діючої речовини двох ветеринарних препаратів на основі енрофлоксацину з цільових тканин (м'язів та печінки) курчат-бройлерів та молока корів.
Перспективи досліджень. На основі отриманих результатів будуть оформлені Методичні рекомендації з встановлення періоду витримки продуктивних сільськогосподарських тварин після лікування ветеринарними препаратами.
Размещено на Allbest.ru
Подобные документы
Загальна характеристика досліджуваного підприємства. Планування та фінансування ветеринарної діяльності. Організація ветеринарного постачання. Визначення економічних збитків та ефективності ветеринарних заходів по профілактиці та ліквідації хвороб тварин.
курсовая работа [42,4 K], добавлен 20.12.2011Наночастки та їхня характеристика, застосування колоїду наночасток Ag, Cu, Mg для лікування тварин, уражених гнійним артритом, лікування хвороб копитець заразної етіології, дезінвазії каналізаційних стоків, використання наночасток металів в ортопедії.
курсовая работа [248,3 K], добавлен 13.05.2010Копроовоскопічний стандартизований метод Котельникова-Хренова. Лікування свиней за аскарозу, трихурозу, езофагостомозу та змішаної iнвазiї. Застосування антигельмінтиків для лікування тварин. Визначення лікувальної ефективності антигельмінтних препаратів.
дипломная работа [121,3 K], добавлен 20.01.2013Використання методів генної інженерії і біотехнології в діагностуванні захворювань тварин. Комплексна оцінка діагностики інфекційних захворювань за полімеразно-ланцюговою реакцією та переваги способу. Види патологій тварин та виділення збудника хвороби.
реферат [31,8 K], добавлен 23.11.2010Значення, перелік і застосування нітратів у сільськогосподарському виробництві. Хімічні властивості отруйних речовин. Шляхи їх надходження в організмі. Клінічні симптоми отруєння тварин різних видів. Ветеринарно-санітарна оцінка продуктів тваринництва.
курсовая работа [36,9 K], добавлен 23.12.2013Використання мікробіологічних препаратів на основі корисних бактерій при клональному розмноженні оздоровленого біотехнологічним способом матеріалу картоплі. Оцінка позитивної дії біопрепаратів Клепс, Штам №7, Штам №9, Байкал при культивуванні живців.
статья [20,1 K], добавлен 28.04.2014Застосування нітратів та нітритів, їх фізичні й хімічні властивості. Умови, що сприяють отруєнню. Шляхи надходження в організм. Патогенез, патолого-анатомічна картина, клінічні симптоми отруєння тварин. Ветеринарно-санітарна оцінка продуктів тваринництва.
контрольная работа [227,0 K], добавлен 23.03.2017Епізоотологічний стан СТОВ "Урожай". Стронгілятози жуйних, морфологія і біологія збудника. Порівняльна оцінка ефективності антигельмінтиків альбендазолу, бровадазолу, купріхолу. Економічні збитки від хвороби, окупність ветеринарних профілактичних заходів.
контрольная работа [457,6 K], добавлен 17.02.2012Алгоритм клінічного обстеження сільськогосподарчих тварин на фермі. Основні методики лабораторних досліджень. Опис методів фіксації тварин, проведення їх ветеринарного обстеження та лікування, а також особливості ведення відповідної документації.
отчет по практике [40,8 K], добавлен 27.05.2015Розміщення та зоогігієнічна оцінка господарства. Санітарно-гігієнічна оцінка кормів і умов годівлі тварин у господарстві. Оцінка санітарних умов літнього утримання тварин. Зоогігієнічна оцінка та пропозиції по умовам догляду та експлуатації тварин.
курсовая работа [39,8 K], добавлен 23.06.2011
