Вдосконалення технологічного рішення для діагностичних досліджень у молочному скотарстві

Размещено на http://www.allbest.ru/

ВДОСКОНАЛЕННЯ ТЕХНОЛОГІЧНОГО РІШЕННЯ ДЛЯ ДІАГНОСТИЧНИХ ДОСЛІДЖЕНЬ У МОЛОЧНОМУ СКОТАРСТВІ

скотарство молочний діагностика

Палій А.П., д. с.-г. н.

Харківський національний технічний університет

сільського господарства імені Петра Василенка

Мастит - поліетіологічне захворювання, але в переважній більшості випадків (95-98 %) виникає і розвивається внаслідок потрапляння у тканини вим'я патогенної мікрофлори, зокрема стрептококів, стафілококів тощо. Вони проникають у молочну залозу по кровоносних судинах, через лімфу, дійковий канал, а також при травмах вимені, слизової оболонки дійкового каналу, молочної цистерни і молочних каналів. Розмноженню мікроорганізмів у молочній залозі сприяє утриманню корів на брудній підстилці або підлозі, при порушенні гігієни машинного доїння. Можливість розвитку маститу залежить від вірулентності та кількості збудників, тривалості їх дії, а також захисних сил організму і особливо бактерицидних властивостей молока.

Метою досліджень є розробка інноваційного технологічного рішення з діагностичних досліджень у молочному скотарстві, що ґрунтується на застосуванні ефективних засобів та раціональній організації виробничих процесів. Для візуального визначення реакції діагностикуму при встановленні діагнозу на мастит дослідження проводилися в однакових умовах, придатних для зіставлення й порівняння.

Для проведення діагностичних досліджень в молочному скотарстві розроблений пристрій, який складається з корпусу, в якому виконані лунки для проб і які мають внутрішню градацію окружностей з шорстким дном, ручку з отвором на краю та покажчиком, який вказує напрям пластини що до тварини, позначень, які вказують на зони часток вимені, з яких відбувається відбір проб молока для дослідження, у вигляді символів I, II, III, IV, де I - зона контрольної пластини, в яку відбирають молоко з передньої лівої частки вимені, II - зона, в яку відбирають молоко з передньої правої частки вимені, III - зона пластини, в яку відбирають молоко з задньої лівої частки вимені, IV - зона, в яку відбирають молоко з задньої правої частки вимені.

Для визначення дієвості розробленого пристрою проведені порівняльні дослідження різних технологічних рішень. Діагноз на мастит у всіх тварин, які від- реагували на діагностикум, підтвердився при бактеріологічному дослідженні зразків молока та проб відстоювання.

Ключові слова: корова, молоко, мастит, діагноз, прилад.

УСОВЕРШЕНСТВОВАНИЕ ТЕХНОЛОГИЧЕСКОГО РЕШЕНИЯ ДЛЯ ДИАГНОСТИЧЕСКИХ ИССЛЕДОВАНИЙ В МОЛОЧНОМ СКОТОВОДСТВЕ

Палий А. П., Харьковский национальный технический университет сельского хозяйства имени Петра Василенко

Мастит - полиэтиологическое заболевание, но в подавляющем большинстве случаев (95-98 %) возникает и развивается вследствии попадания в ткани вымени патогенной микрофлоры, в частности стрептококков, стафилококков и др. Они проникают в молочную железу по кровеносным сосудам, через лимфу, сосковый канал, а также при травмах вымени, слизистой оболочки соскового канала, молочной цистерны и молочных каналов. Размножению микроорганизмов в молочной железе способствует содержание коров на грязной подстилке или полу, при нарушении гигиены машинного доения. Возможность развития мастита зависит от вирулентности и количества возбудителей, продолжительности их действия, а также защитных сил организма и особенно бактерицидных свойств молока.

Целью исследований является разработка инновационного технологического решения для диагностических исследований в молочном скотоводстве, основанного на применении эффективных средств и рациональной организации производственных процессов. Для визуального определения реакции диагностику- ма при установлении диагноза на мастит исследования проводились в одинаковых условиях, пригодных для сопоставления и сравнения.

Для проведения диагностических исследований в молочном скотоводстве разработано устройство, состоящее из корпуса, в котором выполнены лунки для проб и которые имеют внутреннюю градацию окружностей с шероховатым дном, ручку с отверстием на краю и указателем, который указывает направление пластины относительно к животному, обозначений, указывающих на зоны долей вымени, из которых происходит отбор проб молока для исследования в виде символов I, II, III, IV, где I - зона контрольной пластины, в которую отбирают молоко с передней левой доли вымени, II - зона, в которую отбирают молоко с передней правой доли вымени, III - зона пластины, в которую отбирают молоко с задней левой доли вымени, IV - зона, в которую отбирают молоко с задней правой доли вымени.

Для определения действенности разработанного устройства проведены сравнительные исследования различных технологических решений. Диагноз на мастит у всех животных, которые отреагировали на диагностикум, подтвердился при бактериологическом исследовании образцов молока и проб отстаивания.

Ключевые слова: корова, молоко, мастит, диагноз, прибор.

TECHNOLOGICAL SOLUTION IMPROVEMENT FOR DIAGNOSTIC RESEARCH IN DAIRY CATTLE

Paliy A., Kharkiv National Technical University of Agriculture Named after Petro Vasylenko.

Мастит - це запалення молочної залози, яке є складною реакцією організму, що виникає у відповідь на дію хвороботворних чинників й характеризується патологічними змінами як в тканинах, так і в секреті молочної залози.

Виникає мастит як результат впливу на організм тварини, і безпосередньо на молочну залозу, несприятливих чинників довкілля, а саме: охолодження, поранень, порушення стереотипу доїння, гіподинамії, мікробів, інтоксикації, порушення правил доїння та експлуатації доїльних апаратів [1].

Ознаками маститу є опухлі, теплі або заподіюючі біль при дотику частки вимені. Зміну розміру або присутність рубцевої тканини можна легше помітити після доїння, коли вим'я порожнє.

На думку [2] захворюваність корів маститами досить часто обумовлюється застосуванням методів і заходів, що знижують природну резистентність організму.

Крім безпосередніх чинників, в етіології маститу ключове значення мають сприятливі умови: мікроклімат приміщення, конструкція стійл (бокси), вік тварин, стадія лактації, спадкова схильність, гормональний вплив, загальні захворювання тварин, порушення зоотехнічних норм годівлі, антисанітарні умови утримання корів, гігієна доїння, непридатність окремих тварин до машинного доїння та ін. [3-5].

Особливе значення при виникненні маститу є мікробний чинник. При цьому мікроорганізми можуть бути безпосередньою причиною виникнення маститу або ускладнювати розвиваючі процеси у вимені, що виникають як результат впливу на молочну залозу несприятливих факторів довкілля [6].

Запальний процес в молочній залозі призводить до пошкодження і руйнування клітин, що виробляють молоко, в наслідок чого порушується його секреція. Після того, як тварина перехворіє на мастит молочна продуктивність в наступній лактації не відновлюється майже у половини корів.

Мастит виникає у корів різної продуктивності і завдає значних економічних збитків виробникам молока за рахунок його недоотримання і зниження якості, передчасного вибракування корів, захворюваності новонароджених телят, значних витрат на лікування та ставить цю проблему в ряд найважливіших завдань сучасної науки [7, 8].

Лабораторні дослідження свідчать про те, що молоко при маститі стає малоцінним харчовим продуктом, а часто й дуже небезпечним як для здоров'я молодняка тварин, так і людей. Крім того, воно не придатне для промислової переробки [9, 10]. У молоці, отриманому від хворих тварин, містяться речовини, які пригнічують розвиток молочнокислих бактерій. Тому кисломолочні продукти, виготовлені з цього молока, характеризуються поганою якістю.

Для вирішення проблем, пов'язаних з маститом в стаді, попередження нових інфекцій дає набагато більший ефект, ніж спроби лікування клінічних випадків. Навіть якщо період виникнення нових інфекцій зменшений, існуючі випадки інфекції, що проходять лікування, можуть бути вилікувані тільки з обмеженим успіхом. Боротьба з маститом вимагає довгострокових та наполегливих зусиль, оскільки неможливо повністю запобігти передачі бактерій і інших мікроорганізмів, що викликають захворювання.

Удосконалення практики дотримання гігієни і утримання корів є ефективним методом зменшення частоти виникнення нових випадків інфекції.

Метою досліджень є розробка інноваційного технологічного рішення з діагностичних досліджень у молочному скотарстві, що ґрунтується на застосуванні ефективних засобів та раціональній організації виробничих процесів.

Матеріали та методи досліджень. Для візуального визначення реакції діагностикуму при встановленні діагнозу на мастит дослідження проводилися в однакових умовах, придатних для зіставлення й порівняння.

В якості порівняльних техніко-технологічних рішень були: МКП-2; пристрій для дослідження проб молока у тварин; молочно-контрольна пластина Іва- щури А. І. та чашки Петрі розміром 50 - 100 мм та висотою 15 мм.

Науково-господарські дослідження та апробацію наукової розробки проводили в умовах ФГ «Преміум Агрогруп» Житомирської області.

Результати досліджень. Втрата молока і прибутку через клінічний мастит очевидна - продуктивність різко спадає, і молоко від корів, що піддаються лікуванню антибіотиками, повинне вилучатися у відходи впродовж трьох-чотирьох днів. Проте, значно більше молока втрачається через субклінічний мастит, оскільки:

- переважна більшість випадків маститу є субклінічною (в середньому, на кожен клінічний випадок доводиться від 20 до 40 субклінічних);

- спад продуктивності через субклінічний мастит має тенденцію тривати впродовж тривалого часу і тим самим знижує надій від хворих корів та є причиною втрат матеріальних (рис. 1).

11 % - невикористане молоко від хворих корів.

70 % - втрати через зниження молочної продуктивності.

Рис. 1. Структура втрат від захворювання корів субклінічним маститом

Контроль за субклінічним маститом важливіший, ніж просто лікування клінічних випадків, оскільки:

- корови, що хворіють на субклінічний мастит, є носіями мікроорганізмів, що призводять до зараження інших корів;

- більшість клінічних випадків розпочинаються з субклінічного захворювання; тому боротьба з субклінічним маститом є кращим способом зменшити кількість клінічних випадків.

Зміни у складі молока (зменшення вмісту кальцію, фосфору, білку і жиру, і зростання змісту натрію і хлорину) погіршують його якість. До того ж, антибіотики, які використовуються при лікуванні маститу, є шкідливими для процесу переробки молока і для здоров'я споживачів. Присутність залишків антибіотиків в молоці порушує процес виробництва багатьох молочних продуктів (сиру і інших ферментованих продуктів).

Боротьба з маститом корів є однією з найактуальніших проблем при сучасному веденні молочного скотарства. Це один з найбільш перспективних шляхів скорочення втрат продукції і витрат на лікування корів. Таким чином, для проведення діагностичних досліджень в молочному скотарстві виникає нагальна необхідність у розробці техніко-технологічного рішення.

На рис. 2 представлено розроблений пристрій (Патент України на корисну модель № 116703 від 25.05.2017).

Пристрій складається з корпусу 1, в якому виконані лунки 2 для проб і які мають внутрішню градацію окружностей 3 з шорстким дном, ручку 4 з отвором на краю 6 та покажчиком 5, який вказує напрям пластини що до тварини, позначень 7, які вказують на зони часток вимені, з яких відбувається відбір проб молока для дослідження, у вигляді символів I, II, III, IV, де I - зона контрольної пластини, в яку відбирають молоко з передньої лівої частки вимені, II - зона, в яку відбирають молоко з передньої правої частки вимені, III - зона пластини, в яку відбирають молоко з задньої лівої частки вимені, IV - зона, в яку відбирають молоко з задньої правої частки вимені.

Пристрій для діагностичних досліджень в молочному скотарстві працює наступним чином: пристрій береться за ручку 4 і підноситься знизу під частки вимені, орієнтуючись покажчиком 5 до голови тварини. Потім здійснюється видоювання молока (орієнтуючись на позначення 7) з передньої лівої частки вимені в лунку 2, яка розташована в зоні І, потім здійснюється таке ж видоювання молока з передньої правої частки вимені в лунку 2, яка розташована в зоні ІІ. На наступному етапі відбувається видоювання молока з задньої лівої частки вимені в лунку 2 в зоні ІІІ, потім видоюють молоко з задньої правої частки вимені в лунку 2, розташовану в зоні IV.

Після відбору проб пристрій забирають з під вимені, доводять рівень молока у всіх лунках 2 за допомогою градації на циліндричних поверхнях окружностей 3 до необхідного рівня.

На наступному етапі в усі лунки 2 вносять діагностикум, контролюючи рівень за допомогою градації на циліндричних поверхнях окружностей 3.

Потім перемішують вміст лунок 2 будь яким відомим способом, доводячи його до однорідного стану, і через 15-20 с після закінчення перемішування враховують результати реакції за консистенцією суміші.

Для визначення дієвості розробленого пристрою проведені порівняльні дослідження різних технологічних рішень. Діагноз на мастит у всіх тварин, які від- реагували на діагностикум, підтвердився при бактеріологічному дослідженні зразків молока та проб відстоювання (табл. 1).

Таким чином розроблений пристрій підтвердив свою дієвість у виробничих умовах, він простий і зручний у застосуванні, забезпечує оперативне отримання достовірних даних та надає можливість якісно дослідити за короткий проміжок часу велику кількість тварин.

Результати порівняльних досліджень різних технологічних рішень

Таблиця 1

Висновок. Впровадження вдосконаленого технологічного рішення у виробництво дасть можливість оперативно та достовірно встановлювати діагноз на мастит у високопродуктивних корів, що є передумовою до попередження втрат, які спричиняє захворювання.

Бібліографічний список

1. Болезни сосков молочной железы коров : монография / А. С. Барков, А. Ф. Колчина, А. В. Елесина. - Германия : LAP LAMBERT, 2012. - С. 56-84.

2. Підпала Т. Технологічне середовище і пристосованість корів / Т. Підпала, О. Марикіна // Тваринництво України. - 2014. - № 5. - С. 9-13.

3. Палій А. П. Встановлення впливу доїльних систем на корів під час доїння / А. П. Палій // Вісник Полтав. держ. аграр. академії. - Полтава, 2016. - № 4. - С.76-78.

4. Homori D. The importance of genetic prйvention in mastitis control /

D. Homori // Resistant factors and genetic aspects of Mastitis control. - Proceeding, 2001. - P. 229-247.

5. Ярохно Я. Етологія корів та поширення маститів на фермах / Я. Ярохно, А. Краєвський // Пропозиція. - 2011. - № 10. - С. 124-126.

6. Палій А. П. Інноваційні основи одержання високоякісного молока : монографія / А. П. Палій. - Харків : Міськдрук, 2016. - 270 с.

7. Походила М. Економічні наслідки маститу / М. Походила // The Ukrainian Farmer. - 2017. - № 4 (88). - С. 176-178.

8. Палій А. П. Визначення критичних контрольних точок при виробництві високоякісного молока / А. П. Палій // Науковий вісник Львів. нац. університету вет. мед. та біотехнологій ім. С. З. Гжицького. - Львів, 2015. - Т. 17, № 3 (63). - С. 277-281.

9. Ивашура А. И. Гигиена производства молока : 2-е изд., перераб. и доп. /А. И. Ивашура. - М.: Росагропромиздат, 1989. - 237 с.

10. Палій А. П. Вдосконалені технологічні рішення з обслуговування високопродуктивних корів під час доїння / А. П. Палій // Науково-технічний бюлетень / НААН, Ін-т тваринництва. - Харків, 2017. - № 117. - С. 106-111.

References

1. Barkov, A. S., & Kolchina, A. F., Elesina, A. V. (2012). Bolezni soskov mo- lochnoj zhelezy korov [Diseases of the nipples of the mammary gland of cows]. Germany : LAP LAMBERT [in Russian].

2. Pidpala, T., & Marikina, O. (2014). Tekhnolohichne seredovyshche i prysto- sovanist koriv [Technological environment and adaptability of cows]. Tvarynnytstvo Ukrainy - Livestock of Ukraine, 5, 9-13 [in Ukrainian].

3. Paliy, A. P. (2016). Vstanovlennia vplyvu doilnykh system na koriv pid chas doinnia [Establishing the influence of milking systems on cows during milking]. Visnyk Poltav. derzh. ahrarnoi akademii - Bulletin Poltav. state agrarian academy. Poltava, 4, 76-78 [in Ukrainian].

4. Homori, D. (2001). The importance of genetic prevention in mastitis control. Resistant factors and genetic aspects of Mastitis control. Proceeding, 229-247.

5. Yarohno, Y., & Kraievsky, A. (2011). Etolohiia koriv ta poshyrennia mastytiv na fermakh [Ethology of cows and distribution of mastitis on farms]. Propozytsiia - Propositionl, 10, 124-126 [in Ukrainian].

6. Paliy, A.P. (2016). Innovatsiini osnovy oderzhannia vysokoiakisnoho moloka [Innovative bases for the production of high-quality milk]. Kharkiv : Urban printing [in Ukrainian].

7. Pohodila, M. (2017). Ekonomichni naslidky mastytu [The economic consequences of mastitis]. The Ukrainian Farmer, 4 (88), 176-178 [in Ukrainian].

8. Paliy, A. P. (2015). Determination of critical control points in the production of high-quality milk [Vyznachennia krytychnykh kontrolnykh tochok pry vyrobnytstvi vysokoiakisnoho moloka]. Naukovyi visnyk Lvivskoho natsionalnoho universytetu vet- erynarnoi medytsyny ta biotekhnolohii im. S. Z. Hzhytskoho - Scientific herald of the Lviv National University of Veterinary Medicine and Biotechnology. S. Z. Gzhytsky, (17), 3(63), (рр. 277-281), Lviv [in Ukrainian].

9. Ivashura, A. I. (1989). Gigiena proizvodstva moloka [Milk production hygiene]. Moscow : Rosagropromizdat [in Russian].

10. Paliy, A. P. Vdoskonaleni tekhnolohichni rishennia z obsluhovuvannia vyso- koproduktyvnykh koriv pid chas doinnia [Improved technological solutions for the maintenance of high-yield cows during milking]. Naukovo-tekhnichnyi biuleten - Scientific and Technical Bulletin, (117), (рр. 106-111). Kharkiv : Institute of animal science NAAS [in Ukrainian].

Размещено на Allbest.ru