Розробка і обгрунтування технології вирощування озимої пшениці в умовах господарства ПСП ім.Пархоменка, Любарського району, Житомирської області

Размещено на http://www.allbest.ru//

МІНІСТЕРСТВО АГРАРНОЇ ПОЛІТИКИ ТА ПРОДОВОЛЬСТВА УКРАЇНИ

НОВОЧОРТОРИЙСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ АГРАРНИЙ ТЕХНІКУМ

КУРСОВИЙ ПРОЕКТ

З дисципліни: “Технологія виробництва продукції рослинництва”

на тему:

Розробка і обгрунтування технології вирощування озимої пшениці в умовах господарства ПСП ім.Пархоменка, Любарського району, Житомирської області

2019р



Вступ

врожай пшениця насінєвий

Потреба країни в зерні щорічно зростає. Займаючи друге місце в світі за площею ріллі та зернових культур в розрахунку на одну душу населення, країна відчуває гострий дефіцит в даному продукті, оскільки поряд з позитивними факторами при його виробництві мають місце і втрати при його збиранні, транспортуванні, переробці та зберіганні. Тому основним шляхом збільшення валового виробництва зерна є підвищення урожайності, яке можливо досягти тільки при впровадженні інтенсивних технологій.

Пшениця - в основному степова культура, невипадково понад половину валового збору зерна виробляють у зоні степу України. Основними хліборобними областями є Одеська, Херсонська, Дніпропетровська та Запорізька. При всіх природних і економічних складнощах протягом останніх років виробництво зерна на одного жителя України в середньому становило 761 кг, що належить до кращих світових показників, у тому числі й ряду країн Європи. Україна має можливість поступово нарощувати експорт зерна, якщо вирішимо проблеми вирощування зерна кращої якості, надійного зберігання і високоякісної його переробки, ощадливого і раціонального використання , то і при таких обсягах його виробництва Україна впевненіше входитиме на світовий ринок.

Розширення виробництва зерна високої якості гарантує повне забезпечення населення країни продуктами харчування, створення вагомого експортного потенціалу сільськогосподарської продукції, економічну стабільність і незалежність держави.

Переваги у розвитку виробництва зерна озимої пшениці перед іншими зерновими зумовлюється рядом факторів. Нині пшениця забезпечує продуктами харчування дві третини людства. У пшениці досягнуто найкращого поєднання вмісту білків і вуглеводів.

Рівень розвитку зернового господарства є одним з найважливіших показників, що визначає стан усіх галузей агропромислового комплексу та рівень народного добробуту. Від обсягу виробництва залежить, чи буде забезпечене населення основними продуктами харчування, промисловість - сировиною, чи матиме держава необхідні для неї матеріальні та сировинні ресурси.

Завдяки своїм унікальним біологічним властивостям зернові культури накопичують велику кількість висококалорійних органічних сполук - білків, вуглеводів, жирів, макро - та мікроелементів. Здатність зерна зберігати протягом тривалого часу свої поживні властивості, при різних технологічних обробках набувати добрих смакових якостей роблять його унікальною сировиною для виробництва високоякісних продуктів харчування та повноцінних кормів. Для харчових галузей потрібне зерно твердих і сильних пшениць з підвищеним вмістом клейковини, у зв'язку з цим зусилля агропромислового підкомплексу, що займається виробництвом продовольчого зерна, спрямовані на поліпшення його якісних показників. Цього можна досягти за рахунок збільшення виробництва зерна твердих і сильних пшениць з підвищеним вмістом білка.

Зерно, як цінний і незамінний продукт харчування, становить основу продовольчого фонду, воно необхідне для задоволення потреб тваринництва в концентрованих кормах, галузі переробної промисловості - в сировині.

Найпоширенішою із зернових культур в Україні є озима пшениця, посіви якої займають 6,3-7,5 млн. га, причому близько 90% площ її посіву зосереджено в степовій та лісостеповій зонах.

Розвиток зернового господарства повинен відбуватися не тільки за рахунок впровадження «Національної програми розвитку агропромислового виробництва», але і за рахунок підвищення його економічної ефективності, що є необхідною умовою не тільки забезпечення населення продуктами харчування, а й підвищення ефективності виробництва інших видів продукції сільського господарства, тому актуальність даної випускної роботи не викликає сумніву.



Розділ І. Загальні відомості про господарство та вирощування культури

Приватне сільськогосподарське підприємство ім.Пархоменка розташоване в с.Вигнанка ,Любарського району ,Житомирської області ,вул.Перемоги,1.

Вид діяльності згідно КВЕД : 01.11 Вирощування зернових культур (крім рису),бобових культур і насіння олійних культур.

Діяльність виробництва :

Рослинництво,вирощування зернових та технічних культур;тваринництво,виробництво м`яса;виробництво готових кормів для тварин ,що утримуються на фермах;виробництво цукру;лісопильне та стругальне виробництво,просочування деревини;роздрібна торгівля в неспеціалізованих магазинах.

Директор : Левчук Микола Миколайович.

Відстань до райого центру становить 19км,до обласного центру м.Житомир - 101км,до найближчої залізничної станції Печанівка - 40км.

Загальна площа землекористування господарства становить 1849га;Всього с/г угідь 1743га;з них:

Рілля - 1461га;

Сіножатті - 200га;

Пасовища - 61га;

Площа лісу - 21га;

Дане господарство інтенсивно займається вирощуванням озимої пшениці.Це одна із основних культур які вирощуються у підприємстві ім.Пархоменка.

1.1 Загальні відомості про господарство

1.Назва господарства та його адреса: ПСП ім.Пархоменка, с.Вигнанка,Любарський район,Житомирська обл.,вул.Перемоги,1.

2.Природо-екологічна зона: Зона Лісостеп

3.Виробничий напрямок господарства : Виробництво продукції рослинництва та тваринництва.

4.Кількість працюючих працівників 189 чоловік.

5.Відстань до: обласного центру 101 км, райцентру 19 км,

найближчої залізничної станції 40 км.

Динаміка основних гідротермічних показників(за диними_Житомирської метероостанції)

Місяць	Середньомісячна температура повітря,0С	Сума опадів,мм
	Середня багаторічна	2016Рік	2017рік	2018рік	Середня багаторічна	2016рік	2017рік	2018рік
Січень	-8.6	-8	-9	-9	47.6	48	49	46
Лютий	-4	-4	-3	-5	46.3	46	48	45
Березень	+4	+3	+5	+4	40.6	39	43	40
Квітень	+15.6	+17	+15	+15	46.3	49	42	48
Травень	+20.6	+21	+20	+21	55	53	58	54
Червень	+23.6	+25	+24	+22	72	73	69	74
Липень	+27	+27	+28	+26	83.3	88	89	73
Серпень	+26.6	+27	+26	+27	69	69	67	71
Вересень	+20	+20	+19	+21	46	47	43	48
Жовтень	+12.3	+12	+14	+11	35	35	38	32
Листопад	+5.3	+6	+5	+5	55.3	51	59	56
Грудень	-2.3	-1	-2	-4	52.3	52	51	54
За рік	144.3	157	142	134	648.7	650	607	595

Склад земельних угідь

№ п/п	Назва земельних угідь	Площа земельних угідь за станом на 2018рік	Відсоток до площі земельних угідь
1	Орні землі	1461	84,8
2	Сіножаті,всього	200	11,6
	в т.ч : заплавні
	суходільні
	заболочені
3	Пасовища,всього	61	3,5
	в.ч.:культурні
4	Багаторічні насадження,всього
	в т.ч.:сади
	ягідники
	хмільники
	Разом сільськогосподарських угідь	1722	98,7
5	Ліси,всього	21	1,2
6	Чагарники
7	Болота
8	Інші угіддя
	Разом земельних угідь	1743	100%

Структура посівних площ,2018 рік

№ п/п	Сівозмінні групи і сільськогосподарські культури в них	Площа,га	Відсоток до землі в обробітку
1.	Всього зернових і зернобобових	691	56,8
2.	Озимі,всього	255	20,9
	в т.ч. пшениця	255
	жито
	тритикале
3.	Ярі зернові непроспні,всього	393	32,3
	в т.ч. пшениця
	ячмінь	393
	овес
	гречка
	просо
4.	Зернобобові,всього	43	3,5
	в т.ч горох
	соя	43
	вика
5.	Просапні,всього	210	17,2
	в т.ч цукровий буряк	50	4,1
	картопля
	кукурудза на зерно
	кукурудза на силос	160	13,1
	кормовий буряк
	овочі
6.	Прядильні,всього
7.	Багаторічні трави
8.	Однорічні трави	314	25,8
	в т.ч вико-овес
	кукурудза на зелений корм
9.	Пари,всього
10.	Всього землі в обробітку	1215	100%

Урожайність сільськогосподарських культур,ц/га

№ п/п	Культура	2016рік	2017рік	2018рік	Середня за три роки
1.	Озима пшениця	27,1	25,2	21,7	24,6
2.	Озиме жито
3.	Тритикале
4.	Яра пшениця
5.	Ячмінь	19,7	12,8	12,0	14,8
6.	Овес
7.	Кукурудза на зерно
8.	Гречка
9.	Просо
10.	Соя
11.	Люпин
12.	Вика на зерно
13.	Зернові і зернобобові	13,9	15	16	14,9
14.	Лбон-довгунець:волокно -насіння
15.	Цукровий буряк	107,3	55,5	114,2	92,3
16.	Кукурудза на силос	212,5	129,6	142	161,3
17.	Картопля
18.	Кормові коренеплоди	129	110,9	-	79,9
19.	Овочі
20.	Багаторічні трави:-сіно -зелена маса
21.	Однорічні трави:-сіно -зелена маса	92,5	67,3	28,2	62,6
22.	Проміжні культури
23.	Озимі на зелений корм



Характеристика грунтів господарства.

Агровиробнича група грунту	Площа, посіву	Потужність орного шару,см	Грануло- метричний склад	рН сольової витяжки	Вміст,мг на 100 г грунту
					Гумусу %	N	P2O5	K2O
Дерново-підзолисті	910	15-18см	супіщані	5,5	1,7		0,8-12	2,3-5
Чорноземи звичайні	285	20-40см	Легко-суглинкові	5,5	0,67	1,1	3,8	7,5



Розділ ІІ. Коротка ботанічна характеристика та вимоги озимої пшениці до умов росту і розвитку

2.1 Ботанічна характеристика

Пшениця належить до родини тонконогових (Роасеае) роду Triticum.

Найбільш поширені два її види:

- пшениця м'яка (Triticum aestivum).

- пшениця тверда (Triticum durum) .

Коренева система

Пшениця озима утворює добре розвинену, розгалужену кореневу систему мичкуватого типу. Основна маса її розміщується в орному шарі ґрунту, окремі корені проникають на глибину 1,5-2 м і більше. Із зародка насінини спочатку виростає 3-6 однаково розвинутих зародкових коренів, утворюючи первинну кореневу систему. У процесі росту з підземних стеблових вузлів, і найбільше з вузла кущіння, утворюються стеблові або вузлові корені, які складають основну масу кореневої системи пшениці .

Розвиток кореневої системи залежить від низки чинників. За меншої вологості ґрунту корені проникають на більшу глибину. На перезволожених ґрунтах, внаслідок погіршення газообміну, корені розвиваються слабо й лише в поверхневих шарах. Найкраще ростуть корені при вологості ґрунту 60-70 % від повної вологоємкості.

Розвиток кореневої системи залежить від біологічних особливостей сорту. При зниженні температури відносно краще ростуть корені, при підвищенні - надземні органи. На родючих ґрунтах і після кращих попередників коренева система менш розвинута порівняно з надземними органами, ніж на бідних ґрунтах. Азотні добрива сприяють кращому росту надземної маси, а фосфорні - коренів рослин. Дещо поліпшують розвиток коренів і калійні добрива .

Стебло

Ріст зачаткового стебла починається з часу проростання зерна. У пшениці воно має назву соломина, яка складається з 4 - 7 міжвузлів, розділених стебловими вузлами. Росте стебло у висоту за рахунок поділу клітин біля вузлів. Його міжвузля видовжуються і потовщуються. Одночасно стебло росте і верхівкою всередині листкової трубки. Кожне наступне міжвузля довше за попереднє. Найвищий приріст стебла за добу може становити 5-7 см, і припадає він на період перед виколошуванням. Після закінчення цвітіння ріст стебла зовсім припиняється.

Висота стебла залежить від біологічних особливостей сорту, родючості ґрунту, удобрення, вологості, густоти стояння та ін. Вважається, що найбільшу потенціальну продуктивність мають короткостеблові сорти із співвідношенням маси зерна до соломи, як 1:1.

Листки

Листок має лінійну форму, складається з листкової пластинки та листкової піхви, яка щільно охоплює стебло. В місці переходу піхви у листкову пластинку є язичок, що запобігає затіканню у піхву води, потраплянню пилу тощо. По боках язичка є вушка. За вушками і язичком пшеницю відрізняють від інших злаків до викидання рослинами суцвіть. Найперше утворюються прикореневі листки, які формуються з підземних вузлів. Пізніше з надземних вузлів ростуть стеблові листки.

Листки виконують важливу фізіологічну функцію в житті рослини, забезпечуючи проходження процесу фотосинтезу, транспірації і газообміну. Чим більша асиміляційна поверхня, тим вища продуктивність рослин. Площа поверхні листків на 1га в пшениці озимої може становити 30-60 тис.м2. Крім того, листки пшениці є тимчасовим сховищем запасних поживних речовин, а також частково виконують і механічні функції, укріплюючи міцність стебла .

Суцвіття

В пшениці суцвіття - колос, який складається з членистого стрижня і колосків. На кожному виступі колосового стрижня міститься по одному багатоквітковому колоску. Загальна їх кількість коливається від 16 до 22 шт. Довжина колоса, кількість колосків у ньому залежить від сортових особливостей і технології вирощування.

Колосок складається з двох колоскових лусок, які захищають від пошкоджень квітки, а потім зерна, які з них розвиваються. Луски відрізняються кольором, опушенням і формою, що є основою визначення різновидностей і сортів пшениці. Між колосовими лусками розміщується одна або декілька квіток. Кожна квітка у пшениці з обох боків прикривається двома квітковими лусками - зовнішньою і внутрішньою. Зовнішня у остистих сортів закінчується остюком, у безостих - остюковим відростком. Між квітковими лусками містяться найважливіші частини квітки - зав'язь з дволопатевою приймочкою і три тичинки з пиляками. Першими починають цвісти квітки середньої частини колоса, а потім зона цвітіння поширюється по всьому колосу. В колоску першими зацвітають дві нижні квітки, а через 1-2 дні - решта (третя, четверта і т.д.). Квітки, що цвітуть першими, формують найкрупніше зерно. Залежно від місця розміщення колоска в колосі та умов вирощування, в ньому може утворитися від 1 до 6 зернівок.

Плід

У пшениці плід - суха однонасінна зернівка, голозерна або плівчаста, якщо квіткові луски не від'єднуються від зернівки. Зовні зернівка вкрита плодовою і насінною оболонками. Вони захищають зерно від впливу чинників зовнішнього середовища і пошкодження хворобами та шкідниками. Вміст білка коливається від 10 до 16 %, жиру - близько 2 %.

Біологічні особливості озимої пшениці

Пшениця - холодостійка культура. Насіння починає проростати при температурі 1-2 С у посівному шарі грунту. Оптимальна температура проростання пшениці 12-20 С. За умови достатнього зволоження грунту сходи при такій температурі з'являються на 5-6 день. Якщо температура вища 25 С, висіяне насіння і проростки масово уражаються хворобами. Взимку добре загартовані рослини зимостійких сортів, витримують зниження температури на глибинні вузла кущіння до мінус 19-20 С. Впродовж всіх фаз вегетації пшениця росте найбільш інтенсивно при температурі повітря 20-25 С. Короткочасна спека з підвищенням температури до 35-40 С, при достатніх запасах вологи, не завдає великої шкоди. Припиняється приріст сухих речовин у разі збільшення температури понад 40 С.

Пшениця озима -- вимоглива до вологи культура. Насіння для набубнявіння потребує 55-60 % води від його маси. За недостатньої вологості грунту рослини кущаться і різко знижують продуктивність. Найбільш негативно впливає на врожай пшениці озимої нестача вологи в період виходу в трубку -- колосіння. На пшеницю озиму негативно впливає перезволоження. Велика кількість опадів у весняний-літній період сприяє сильному росту вегетативної маси, що призводить до вилягання рослини, погіршення фіто санітарного стану посіву, зниження врожайності .

Сонячне світло -- основне джерело енергії для всіх фотосинтезуючих рослин. Пшениця озима це рослина довгого дня вона вимагає для переходу у генеративну фазу розвитку більше 12 годин освітлення на добу. Сонячна погода під час сходів сприяє глибшому заляганню вузла кущіння. Добре освітлення пшениці озимої на початку виходу в трубку сприяє формуванню коротких міцних міжвузлів і запобігає виляганню посівів. Тривала сонячна погода під час розвитку і, особливо, наливу зерна є основою продуктивності. Сонячна суха погода сприяє формуванню зерна високої якості .

Пшениця озима найвимогливіша до грунтових умов серед озимих культур. Найкраще вона росте на родючих грунтах таких типів: чорноземи, темно-каштанові, перегнійно-карбонатні, темно-сірі та сірі опідзоленні. Мало придатні для неї кислі підзолисті та солонуваті грунти, торфовища а також, грунти, які заболочуються. Реакція грунту повинна бути ближча до нейтральної (рН 6-7.5).



Розділ ІІІ. Розрахунок можливого рівня урожайності озимої пшениці

Розраховуємо ПУ за приходом ФАР за вегетаційним періодом за формулою П.О.Нечипоровича :

ПУ=104*Кфар*Кm*?Qфар/g.,де:

ПУ-потенційний урожай ц/га основної і побічної продукції в абсолютно сухій речовині ц/га;

Кm- коефіцієнт господарської ефективності врожаю,що показує частку основної продукціїту загальній біомасі;

Qфар- сума ФАР за вегетаційний період ккал/см2;кДж/см2;

g- калорійність біомаси;Ккал/г.

Для визначення суми ?Qфар встановлюється період вегетації.Для озимої пшениці період 15 вересня по 20 липня.

Із додатку 14 g=4450 та стандартна волога 14%,співвідношення основної продукції і побічної 1:1,5.

Кфар = 2%

Кm = 1:1,5=0,6

?Q =4,8+2,8+1,1+09+1,3+2,2+4,1+5,3

7,2+7,7+7,8=45,2

?Qфар=45,2*0,5=22,6

ПУ= 104*2*0,6*22,6/4450=60,9ц/га.

Для перерахунку ПУ на урожай при стандартній вологості основної продукції:

ПУопп= = = = 70,8 ц/га



а - частина основної продукції - 1;

с - стандартна вологість

ДМУ=,де:

w - запаси вологи

КВ - коефіцієнт волоспоживання м3 води на 1м

W= Wпр+(Wo*Ko)=181,2+(312*1,5)= 649,2

ДМУw= = 162,3

ДМУ = ,де:

а - частина основної або побічної продукції

с - стандартна вологість - 14%

А- сума основної і побічної продукції

ДМУ= = = 75,4ц/га

Визначаємо ДМУ за сумарноюдією факторів :

ДМУгтп = де:

W- запаси достатньої вологи

ТВ - період вегетації в декадах

Qфар - сумарна радіація

ДМУгтп= = = 2,7 бали

ДМУ = 20*2,7= 54

Перераховуємо урожай на стандартну вологу:

ДМУ= ==25,1ц/га;

ДМУгткп= ==37,6ц/га.

Результати по можливих рівнях урожайності (ц/га)

Культура	ПУ	ДМУ	ДМУ гтп	РГУ	Середня за три роки
Озима пшениця	60,9	75,4	25,1	32	24,6

РГУ = 27,1+25,2+21,7+60,9+25,1:5=32

Висновок: По даній нам таблиці ми бачимо результати нашого розрахунку можливого рівня урожайності ,а саме ПУ,ДМУ,ДМУгтп.



Розділ ІV. Розробка системи агротехнічних заходів вирощування запрограмованого врожаю озимої пшениці

4.1 Господарсько-біологічна характеристика підібраних сортів

ПОЛІСЬКА 90

До Державного реєстру сортів рослин України внесений з 1994 року. Сорт створено методом індивідуального добору з популяції сорту Поліська 87.

Оригинатор - ННЦ “Институт земледелия НААН”

Різновидність - еритроспермум. Антоціанове забарвлення коліоптеле відсутнє або дуже слабке. Форма куща прямостояча. Стебло середньої товщини, міцне. Прапорцевий листок без антоціанового забарвлення і без воскового нальоту. Колос білий, середньої довжини і щільності, пірамідальної форми. Зернівка червона, яйцеподібна, середньої величини.

Рослини висотою 105-110 см. Сорт середньостиглий, колоситься і достигає нарівні зі стандартним сортом Миронівська 61.

Стійкий до комплексу хвороб та до вилягання, добре пристосований до умов лісостепової та родючіших ґрунтів поліської зони. Відзначається вдалим поєднанням багатьох господарсько-цінних ознак: урожайності, якості зерна, стійкості до хвороб, вилягання, посухи, проростання зерна в колосі, високої морозо-зимостійкості. Рекордна для сорту врожайність зафіксована в 1995 році в радгоспі «Великодимерський» Броварського району Київської області, де на площі 15 га зібрали по 115 ц/га зерна. Борошномельні і хлібопекарські властивості зерна добрі. За якісними показниками відноситься до цінних пшениць. Вміст сирої клейковини 30%, ІДК 70-80 о.п., загальна хлібопекарська оцінка 4,2-4,5 бали.

Рекомендовані строки сівби на Поліссі 10-15 вересня, в Лісостепу 15-20 вересня. Норма висіву 4-5 млн.схожих зерен на гектар.

Рекомендовано для вирощування в лісостеповій і поліській зонах України.

Озима пшениця Трипільська

Оригінатори: Інститут фізіології рослин і генетики НАН України, ФГ „Теософ”.

Занесений до Реєстру сортів України з 2008 року для вирощування в зонахПолісся, Лісостепу та Степу.

Сорт середньостебловий, інтенсивного типу, середньостиглий. Вегетаційний період - 274-289 днів.

Стійкий до вилягання.

Має добру зимо- та високу посухостійкість. Середньостійкий до ураження борошнистою росою та бурою листковою іржею.

Стійкий до проростання та обсипання зерна. Різновидність лютесценс.

Борошномельні та хлібопекарські властивості високі. Зерно сорту Трипільська містить 14,0-15,4% білка, 29,2-34,7% сирої клейковини,

сила борошна - 328-433 а.о., об'єм хліба зі 100 г борошна - 1100-1260 мл, загальна оцінка хлібопекарських властивостей - 4,0-4,7 бала. Віднесений до сильних пшениць.

Високоврожайний сорт, інтенсивного типу. У роки конкурсного випробування середній урожай становив 96,1 ц/га. Максимальний урожай сорту - 106,8 ц/га.

Норма висіву насіння - 5,0-5,5 млн схожих зерен на 1 га залежно від агрофону, вологозабезпечення і строків сівби.

Строки сівби - середина оптимальних для відповідних зон, в центральній частині правобережного Лісостепу 20-25 вересня.

Подолянка

Оригінатор: Інститут фізіології рослин і генетики НАН України, Міронівський інститут пшениці ім. В.Я. Ремесла УААН

Занесений до реєстру сортів рослин України на 2003 рік для вирощування у поліській, лісостеповій та степовій зонах України.

Біологічні ознаки: середньоранній, виколошується і дозріває разом із сортом Перлина Лісостепу. Має високу зимостійкість, посухостійкість, стійкість до осипання зерна, середньостійкий до вилягання та ураження борошнистою росою, бурою листковою іржею, кореневими гнилями.

Якість зерна: борошномельні та хлібопекарські властивості відмінні. Зерно Подолянки містить 13,5-14,7% білка, 28,7-31,5% сирої клейковини, сила борошна 320-410 а.о., об'єм хліба із 100 г. Борошна 1100-1210 мл, загальна оцінка хлібопекарських властивостей 4,0-4,2 бала. Віднесений до сильних пшениць.

Господарські ознаки: сорт високоврожайний інтенсивного типу. За даними оригінатора (ІФРГ НАН України),за роки конкурсного випробування (1998,1999) середній урожай Подолянки становив 53,0 ц/га, що на 7,3 ц/га перевищувало урожайність сорту стандарту Міронівська 61.

Урожай зерна в державному сортовивченні (2001,2002рр.) у 52 сортодослідах становив 60,0-87,0 ц/га.

Суттєві прибавки урожаю сорту подолянка до національного стандарту - 5,0-19,3 ц/га отримано у 57 сортодослідах, у т.ч. прибавки 10,0-19,3 ц/га - у 27 сортодослідах 23 областей України, що охоплюють зони Степу, Лісостепу та Полісся.

Агротехнічні вимоги: сорт необхідно вирощувати за інтенсивною технологією з внесенням оптимальних доз мінеральних добрив. Норма висіву насіння - 5,5-6,0 млн. схожих зерен на 1 га. Кращими строками посіву є 15-20 вересня. Сорт невибагливий до умов вирощування, має високу кущистість, що забезпечує хороший стеблостій.

4.2 Розміщення озимої пшениці в сівозміні

Пшениця озима, порівняно з іншими зерновими, найбільш вимоглива до попередників. Попередники для пшениці озимої підбирають з урахуванням району вирощування, структури посівних площ, реакції сортів на попередник. Особливо зменшується продуктивність пшениці при вирощуванні її після пшениці чи інших зернових без змінне вирощування призводить до збільшення забур'яненості посівів, особливо пристосованими до спільного росту бур'янами. Повертати на попереднє місце пшеницю озиму можна щонайменше через 2-3 роки, коли під дією корисної мікрофлори грунт очиститься від більшості хвороб та шкідників [5].

В зоні лісостепу найкращим попередником для пшениці озимої будуть багаторічні плодові трави (конюшина, люцерна). Вони збагачують грунт азотом і високо якісною органічною масою з поживних решток. Відмінним попередником є зернові бобові культури: горох, вика, кормові боби, соя, люпин. Вони поліпшують структуру грунту не забирають з нього азот. Добрим попередником є також озимий ріпак. Він добрий санітар в зернових сівозмінах. Кореневі рештки ріпаку запобігають переущільненню грунту, покращують його структуру та збагачують органічною речовиною. Однорічні трави - горохо-вико-вівсяні сумішки, що використовуються на зелений корм, сіно, силос, теж вважають добрими попередниками. Це зумовлюється ранішим від інших культур звільненням поля. Просапні культури - картопля, кукурудза на зелений корм та силос, цукрові буряки перших строків збирання, під які вносили органічні добрива, також є добрими попередниками. Після цукрових буряків і картоплі доцільно застосовувати поверхневий обробіток. Із зернових культур добрим попередником є гречка. Вона має розвинену кореневу систему, яка розчиняє в грунті важкодоступні форми фосфору та калію і збагачує грунт поживними речовинами [5].

В зоні полісся високі врожаї пшениці озимої отримують після люпину на зелений корм та зерно, картоплі, а на окультурених грунтах - після кукурудзи на силос та багаторічних і однорічних трав. На бідних грунтах значно підвищує врожайність пшениці озимої її на полях, де приорюють зелену масу люпину. Дія такого сидерату рівноцінна внесенню 35 т/га гною [5].

В господарстві ТОВ «Інвестагропром» впроваджена сівозміна:

В польовій сівозміні вирощуються всі технічні, основна частина зернових культури.

Чергування культур в польовій сівозміні таке:

1. Озима пшениця

2. Кукурудза на зерно

3. Соя

4. Озима пшениця

5. Соняшник

6. Кукурудза на зерно

7. Кукурудза на зерно

8. Ярий ячмінь

9. Соя

4.3 Проведення обробітку грунту

Обробіток грунту під пшеницю озиму повинен бути диференційованим для кожної грунтової зони, господарства і полів сівозміни залежно від попередників, ступеню та характеру забур'яненості. Основним завданням обробітку є достатнє осідання грунту та збереження вологи до сівби пшениці, поліпшення режиму живлення. Для цього необхідно дотримуватися низки загальних вимог. Зокрема, не запізнюватися із збиранням попередньої культури. Після збирання внести фосфорні і калійні добрива і приорати їх чи провести неглибокий поверхневий обробіток грунту. Один з якісних показників якості оранки - добре подріблення скиби що сприяє осіданню грунту і створює передумови для швидкого і якісного обробітку верхнього шару. Після основного обробітку грунту якомога швидше готують грунт до сівби [8].

При розміщенні пшениці озимої після багаторічних трав, які збирають на 2 укоси, поле орять плугами з передплужниками не пізніше, як за місяць до сівби. Грунт добре осідає що гарантує одержанням дружних сходів і добре виживання рослин взимку. Передплужники встановлюють на глибину 10-12 см., а плуг - на 25-27 см. З плугом агретують кільчасто-шпорові котки або при достатній вологості грунту - важкі борони. Особливо ефективним є застосування в агрегаті з плугом комбінованих знарядь, що ущільнюють, подрібнюють та вирівнюють свіжо виораний та ще не пересохлий грунт. Коли попередником пшениці озимої є зернові бобові культури, після їх збирання попереднього лущення проводять оранку на глибину 20-25 см. На полях після гороху, кормових бобів, сої, вики можна обмежитися поверхневим обробітком грунту. В такому випадку застосовують дискові лущильники, при достатній вологості грунту у два сліди, у двох взаємно перпендикулярних напрямках на глибину 6-8 см. Якщо грунт ущільнений, відносно сухий, погано зачищене поле від рослинних решток, кращі результати дає застосування дискових борін. Поверхнево оброблений грунт менше осідає, має вищу вологість, рослини восени краще розвиваються і зимують [8].

Вибір способу обробітку грунту визначається також гранулометричним складом грунту. Збирання просапних культур проводять безпосередньо перед сівбою пшениці озимої тому часу для багаторазового обробітку грунту не залишається. Тут можливий більш простий варіант - мілка оранка або поверхневий обробіток грунту. Після ранньостиглих сортів картоплі орють на глибину 20-22 см. На легких грунтах та чистих від бур'янів площах замість оранки проводять лущіння з боронуванням або культивацією з боронуванням на 8-10 см. У разі необхідності поле перед сівбою коткують кільчасто-шпоровими котками. Найважче підготувати грунт до сівби після кукурудзи на зелений корм чи силос, щоб подрібнити рослині рештки, площу дискують добре загостреними дисковими боронами або дисковими лущильниками. Для кращого заорювання решток передплужник встановлюють на глибину 10-12см, а основний корпус плуга на 23-25см. [3].

Передпосівний обробіток грунту - одна з найважливіших ланок сучасної технології. Від своєчасної і якісної передпосівної підготовки грунту залежить глибина загортання насіння, дружність і рівномірність появи сходів, ріст, розвиток та продуктивність рослин. Поверхня грунту має бути добре вирівняною. Брилістість грунту має бути мінімальною, грудочки величиною більше 2 см не повинні перевищувати 10%. Передпосівний обробіток грунту та сівба це єдиний технологічний процес. Розрив між ними повинен бути мінімальним - не більше 1год. Високу якість перед посівного обробітку грунту забезпечують комбіновані агрегати іноземного виробництва: Компактор, Європак, Європак6000. Ці знаряддя створюють ущільнену підошву, на яку потрібно висіяти насіння. Через верхній шар добре надходить повітря, тепло, тобто складаються найкраще умови для дії трьох чинників проростання насіння - вологи, тепла і повітря [7].

Система обробітку грунту в господарстві складається з поверхневого обробітку та оранки. Поверхневий обробіток проводиться під озимі культури на глибину 15-18 см.

Обробіток грунту розпочинається з дискування стерні після збирання попередника. Воно проводиться трактором Cese 310 та дисковою бороною Rubin на глибину 15-16 см. Це дає змогу одержати провокаційні сходи насіння бур'янів, які в подальшому знищуються перед посівною культивацією.

Перед посівна культивація проводиться трактором Cese 310 з культиватором Хорш з одночасним внесенням рідких азотних добрив (аміачна вода або КАС з розрахунку 20-30кг д. р. /га). В цьому році господарство планує переходити на мінімальний обробіток грунту, в зв'язку з чим закуплена відповідна с/г техніка. В деякі поля в господарстві планується введення нульової технології, з метою економії матеріально-технічних ресурсів.



Таблиця 1.Система обробітку грунту під: озиму пшеницю

Попередник: Чистий пар Перед попередник:суданська трава

Тип забур'яненості: Хвощ польовий

Види обробітку	Прийоми обробітку	Машини для обробітку	Строки виконання	Агротехнічні вимоги до якості
Основний	Лущення стерні Оранка Раньовесняне боронування Перша культивація на пару Друга культивація з боронуванням	Т-150К,ЛДГ-15 Т-150,ПЛН-5-35 Т-150,СГ-11,БЗТС-1,0 Т-150,С-11У,КГ-4,0 Т-150,С-11У,КГ-4,0,БЗСС-1,0.		На глибину 6-8см На глибину 25-27см На глибину 6-8см На глибину 10-12см
Передпосівний	Коткування посівів	МТЗ-80,С-11У,ЗККШ-6А
Догляд за посівами	Внесення гербіцидів Внесення фунгіцидів Внесення інсектицидів	МТЗ-80,ОП-2000-2-01

Висновок:Виходячи з даної таблиці ми бачимо які роботи проводились по обробітку грунту під озиму пшеницю,а саме основний ,передпосівний обробіток,і догляд за посівами.

4.4 Система удобрення

Урожайність пшениці озимої і якість зерна значною мірою залежать від забезпечення рослин елементами мінерального живлення впродовж всієї вегетації. Пшениця озима виносить з урожаєм значну кількість елементів живлення з грунту. Для формування врожаю зерна 10ц/га

необхідна: азоту - 28-37 кг, фосфору - 11-13 кг, калію - 20-27 кг. Слід зазначити, що чим більший врожай і вища доза мінеральних добрив, тим більший винос поживних речовин. Так, з урожаєм 50-60 ц/га вже виноситься: азоту - 160-190 кг, фосфору - 55-70 кг, калію - 80-100 кг. Мінеральні добрива можна вносити під основний обробіток грунту восени, давати в рядки при сівбі і підживлювати ними посіви в процесі вегетації. Повну норму фосфорних і калійних добрив необхідно вносити під основний обробіток грунту. Перенесення цих добрив для осіннього чи весняного підживлення набагато знижує їх ефективність. Краще вносити добрива під оранку, тоді вони перемішуються з грунтом на глибині 22-25 см. При внесенні під культивацію - міститься у верхньому шарі грунту. Глибоке перемішування добрив сприяє кращому розвитку кореневої системи, проникненню її на більшу глибину в початкових фазах росту і підвищенню зимостійкості. Для зони лісостепу для повної реалізації можливостей високопродуктивних сортів озимої пшениці рекомендується вносити 90-120кг/га діючої речовини кожного елемента.

Восени на бідних грунтах і після гірших попередників вносять не більше N30. Внесення азоту в таких умовах сприяє кращому росту рослин восени, внаслідок формування більшої кількості пластичних речовин підвищується зимостійкість. Підставою для прийняття рішення про внесення азоту є данні грунтової діагностики. Якщо загальна доза азоту не перевищує N60, допускається її одноразове внесення восени.

Ранньовесняне (регенеративне) підживлення в період кущіння рослин підвищує густоту стеблостою, збільшує кількість члеників колосового стрижня. Доза азоту для першого підживлення залежить від 2-ох факторів - стану посівів і часу відновлення весняної вегетації. На добре розвинених посівах рекомендується вносити 30% (N30-60) від повної норми азоту.

Друге підживлення - продуктивне, яке найбільше впливає на врожай зерна, проводять на початку виходу в трубку. Сприяє кращому росту бічних стебел, які за продуктивністю доганяють головне стебло. Друге підживлення - вирішальний чинник роздрібного внесення добрив, бо найбільше впливає на продуктивність колосу, а значить - і на підвищення врожайності пшениці озимої.

Третє підживлення - якісне, під час якого вносять решту азоту в період від початку фази колосіння до наливу зерна. Збільшує тривалість активної діяльності верхніх листків, підвищує інтенсивність фотосинтезу. Впливає на врожайність і якість. Як правило, для третього підживлення використовують добрива в сухому вигляді або водний розчин.

В господарстві під озиму пшеницю з осені вноситься 100 кг аміачної води і 150кг складних мінеральних добрив (нітроамофоска). На весні при початку відростання вторинної кореневої системи, а при необхідності коли пшениця недорозвинута з осені по мерзло-талому грунту вносять КАС в кількості 180 кг/га. При цвітінні та наливі зерна для забезпечення якості зерна вносять мікродобрива (Стармакс азот). Для зменшення виливу води на 1 га в господарстві застосовуються (Торнедо, Гондор, Дизайнер). Їх використання дає змогу регулювати розмір крапель при обприскуванні та конфігурацію краплі при розміщенні на листку. Дана система удобрення забезпечує отримання стабільно високих врожаїв пшениці.

Пшениці, які добре розкущились з осені і мають відповідну густоту, по мерзло-талому грунту не підживлюються. На зріджених посівах та посівах, що слабо розкущені проводиться підживлення по мерзло-талому грунту КАСом 100-150 кг/га.

Пшениці, які знаходяться в доброму стані підживлюються при відростанні вторинної кореневої системи КАСом з розрахунку 100-200 кг/га в строки, коли температура повітря не досягла 100С. Обприскування проводиться за допомогою трактора МТЗ-80 і обприскувача ОП-2000 з обладнанням Харді 5-струйними форсунками.

У фазі кущення та початку виходу в трубку посіви пшениці озимої обробляються пестицидами (гербіциди, фунгіциди, інсектициди) при необхідності. В 2015р. на посівах пшениці озимої вносились: Пріма 0, 5 л/га, Імпакт К 1 л/га, Денадим 1 л/га. Разом з пестицидами вносились мікродобрива Стармакс Голд 3 л/га. У фазі колосіння на поле повторно вносились Імпакт К 1 л/га, Денадим 1 л/га, Вантекс 0, 07 л/га, Стармакс азот 3 л/га. Обприскування проводиться за допомогою трактора МТЗ-80 і обприскувача ОП-2000 з обладнанням Харді.

Таблиця 2.1 Розрахунок норм добрив для одержання запрограмованого врожаю 52цнт/га.

Культура:озима пшениця.Попередник:чистий пар.Перед попередник:суданська трава.

№ п\п	Показники	Дія	Азот N	Фосфор P2O5	Калій К2О
1	Програмована врожайність, 52цнт/га
2	Винос елементів живлення для формування 1ц зерна,кг	З таблиці	3,0	0,9	1,8
3	Загальний винос елементів живлення програмованого урожаєм,кг/га	1*2	156	46,8	93,6
4	Вміст елементів живлення в орному шарі гранту,мг/100г	з таблиці	2,3	3,6	4,2
5	Вміст елементів живлення в розрахунковому шарі грунту,кг/га	4*30	69	108	126
6	Коефіцієнт використання поживних речовин з грунту.	З таблиці	0,20	0,05	0,08
7	Буде засвоєно урожаєм елементів з грунту ,кг/га	5*6	13,8	5,4	10,08
8	Внесено на 1 гектар під попередник з органічними добривами, тон/га	Перевод з тон/га в кг/га д.р	-	-	-
9	Коефіцієнт використання поживних речовин з органічних добрив на другий рік	З таблиці	0,12	0,12	0,12
10	Буде використано з післядії внесених органічних добрив.	8*9	-	-	-
11	Вплив післядії азоту від поживних решток,які залишають бобові культури,в кг/га діючої речовини 0,25*	Від 50 до 100 кг*0,25		-	-
12	Внесення на 1 гектар з органічними добривами, тон/га	Перевод з тон/га в кг/га д.р	-	-	-
13	Коефіцієнт використання поживних речовин з органічних добрив.	З таблиці	0,25	0,40	0,60
14	Буде внесено поживних речовин з органічними добривами,кг/га	12*13	-	-	-
15	Буде використано рослиною всього,кг/га	7+10+11+14	13,8	5,4	10,08
16	Не вистачає елементів живлення для формування програмованого врожаю,кг/га	3-15	142,2	41,4	83,5
17	Коефіцієнт використання поживних речовин з мінеральних добрив.	З таблиці	0,50	0,20	0,55
18	Необхідно внести поживних речовин з мінеральними добривами,кг/га.	16:17	284,4	207	151,8
19	Вид добрива,його назва.		Аміачна селітра	Суперфос фат	Нітроа морфоска
20	Вміст діючої речовини в добриві,%		34	19,5	16
21	Необхідно внести добрива у фізичних туках,цнт/га	18:20	8,3	10,6	9,4

Висновок:Виходячи з даної нам таблиці ,ми бачимо які види добрив необхідно внести під озиму пшеницю із урожайністю 52 ц/га.

Таблиця 2.2 Система застосування мінеральних добрив

Показник	Розрахункова Норма внесення	Строки та дози внесення добрив
		Основне	Передпосівне	Рядкове	Підживлення
					1	2	3
Внести запрограмований урожай діючої речовини,кг/га: N	83	10			73
P2O5	106	106
K2O	94	94
Форма добрив: N	Аміачна селітра
P2O5	Суперфосфат
K2O	Нітроаморфоска
Внести в фізичній, фазі ц/га: N	8,3
P2O5	10,6
K2O	9,4
Спосіб внесення
Агрегат (трактор+с/г машини)		МВУ 6,МТЗ-80			ХТЗ-170, СЗ-10,8

4.5 Підготовка насіннєвого матеріалу до посіву та посів

Важливою умовою одержання високих врожаїв озимої пшениці є використання для сівби високоякісного насіння. Відомо, що сівба добре підготовленого високоякісного насіння забезпечує приріст урожаю на 15-20%. Для сівби використовують насіння, що має лабораторну схожість 87-100%.

Для підвищення якості насіннєвого матеріалу застосовують протруювання хімічними препаратами. Їх поєднують з одночасною обробкою туром. На 1 т насіння його дають 2, 5-5 л і 20 л води. Обробку проводять на типових машинах для напівсухого протруювання. Найкращий ефект досягається при використанні ПС-10. Для протруювання використовують такі препарати: Вінцит, Преміс 25, Вітавакс 200, Максим 025, Сульфокарбатіон.

Найбільш ефективним способом протруювання насіння є інкрустація - обробка насіння пестицидами з клейкими плівкоутворювальними компонентами. Інкрустація дає змогу значно підвищити ефективність препарату, зменшити на 20-30% його витрати і забруднення навколишнього середовища. Як плівкоутворювачі використовують 5% -й водний розчин полівінілового спирту, 2-2, 5% -й водний розчин натрієвої солі та рідкі комплексні добрива з розрахунку 3л РКД розведених у 7 л води на 1 т насіння.

До цього часу найбільш розповсюдженим способом сівби є рядковий з міжряддям 15 см. Проте в умовах достатнього зволоження на добре розроблених грунтах перевагу мають вузькорядний і перехресний способи сівби. Перспективним є розкидний спосіб [8].

Оптимальними строками сівби пшениці озимої можна вважати 25. 09-05. 10. Дослідження показують, що тільки при сівбі в оптимальні строки рослини можуть повністю використати всі необхідні чинники для свого росту і розвитку та забезпечити найвищий урожай пшениці озимої.

Глибина загортання насіння - один з основних показників якості сівби пшениці озимої. Глибина загортання насіння за інтенсивної технології складає 3-4 см - це глибина закладання вузла кущіння пшениці озимої.

Оптимальна норма висіву для більшості сортів становить 4-5 млн схожих насінин на 1га, або 160-250 кг/га.

В господарстві проводиться протравлення насіння протруйником Вінцит Мініма 1, 5 кг/га з додаванням інсектициду Варант 1 л/т. Витрата води 10 л/т. Протруєння проводиться машиною ПС-10.

Посів пшениці проводиться з 25. 09 по 03. 10. Норма висіву складає 4, 5-5, 5 млн зерен на 1 га в залежності від строків сівби посіву та сортового складу. Енергія проростання посівних пшениць складає 87-92%. Схожість насіння 92-94%. Озима пшениця висівається в господарстві не нижче 2 репродукції.

Посів проводиться за допомогою трактора CLAAS ATLES та високоточних сівалок AMAZONE D9-60 або Хорш ATD9-35. Це дає змогу посіяти озиму пшеницю в оптимальні строки з доброю якістю, в зв'язку з чим отримуються рівномірні сходи оптимальної густоти. При посіві вносять складні мінеральні добрива (нітроамофоска) в кількості 150 кг/га.

Таблиця 3. Сортові і посівні якості насіння

Показники	Сорти (гібриди)
	Поліська 90
1.Сортові якості
1.1. Категорія насіння	перша
1.2. Сортова чистота,%	100
2.Посівні якості
2.1.Чистота насіння,%	99
2.2. Схожість,%	95
2.3.Посівна придатність,%	94
2.4.Вологість,%	14,9
2.5.Маса 1000 насінин,г	45,3
2.6.Ураженість хворобами,%	-
2.7.Заселеність шкідниками,шт/кг	Не виявлено
2.8.Документ про якість	Посвідчення про кондинційність насіння

Посівна придатність визначається за формулою:

ПП=Ч*С/100

ПП=99*95/100=94,05%.

Таблиця 4.Підготовка насіння до сівби

Заходи	Марки машин	Строки проведення
Очистка	ОВ-15	Після досушування
Сортування	Петкус	Після досушування
Протруювання	ПС-10	Перед сівбою
Інкрустація
Обігрів
Інші заходи

Висновок:За даною таблицею ми бачимо що у підготовку насіння озимої пшениці по сорту Поліська 90 входить:очистка насіння,сортування та протруювання насіння.

Таблиця 5.Основні відомості про сівбу.

Показники	Сорти(гібриди)
	Поліська 90
Площа посіву,га	255
Строки сівби: - початок посіву	15 вересня
-кінець посіву	18 вересня
Спосіб сівби:	рядковий
Склад посівного агрегату:	МТЗ-80+СЗ-3,6
Ширина міжрядь,см	15
Задана густота стояння рослин на 1га
Відстані між рослинами в рядку,см або кількість рослин на 1 погонному метрі .шт
Площа живлення см2
Норма висіву насіння на 1 га:
-поштучна,тис.або млн.шт.	5
-вагова,кг	216,8
Глибина загортання насіння,см	3-4
Потреба в насінні,ц	2,168

Норма висіву насіння в кг/га:

Нв=К*М1000*100/ПП,кг/га

НВ=4,5 млн.шт*45,3*100/94=216,8кг/га.

4.6 Проведення догляду за посівами

Для зменшення ураження бур'янами, шкідниками і хворобами потрібно перед сівбою провести протруєння насіння. Протруєння проводять препаратами: Максим Стар 025, Сертікор 050, Селест Топ, Круїзер.

Серед головних шкідників пшениці озимої розрізняють: хлібну жужелицю, хлібних клопів, трипсів, злакових попелиць, хлібних жуків, совок, хлібних пильщиків. Цих шкідників знищують, коли вони з'являються на посіва, такими інсектицидами: Карате Зеон 050, Енжіо 247, Нурел Д .

Зернові культури вражаються багатьма хворобами, переважно паразитальної природи. Серед найпоширеніших - кореневі гнилі, сажкові хвороби. Після сходові хвороби - борошниста роса, іржасті хвороби, плямистості, фузаріози. Для знищення цих хвороб використовують такі фунгіциди: Селест Топ, Максим Стар, Максим Форте, Сертікор, Альто Супер, Амістар Тріо, Тілт [5]. Гербіциди застосовують до сівби та після сходів, по необхідності. З гербіцидів використовують: Логран 75, Банвел, Пік 75, Пріма, Лінтур, Діален Супер [5]. В господарстві проводиться протравлення насіння протруйником Вінцит Мініма 1, 5 кг/га з додаванням інсектициду Варант 1 л/т. Витрата води 10 л/т. По необхідності проводиться обприскування посівів від шкідників впродовж вегетації та обробка від бур'янів по мірі їх відростання.

Таблиця 6.Основні заходи догляду за рослинами

Заходи	Фаза розвитку рослин	Термін проведення	Назва та доза пестициду кг/га	Склад агрегату	Вимоги до якості робіт
				Марка трактора	Марка с/г машини
Коткування посіву	Після посіву			МТЗ-80	ЗККШ-6А
Досходове боронування
Формування густоти насаджень
Міжрядний обробіток: 1
2
3
Підживлення: 1
2
3
Агротехнічні заходи боротьби з бур`янами: 1
2
3
Хімічні заходи боротьби з бур`янами : 1			доза 1,4 кг/га 2,4-Д 60% в.р.	МТЗ-80	ОП-2000-2-01
2
3
Боротьба з шкідниками: 1			доза 0,25 л/га сумі-альфа	МТЗ-80	ОП-2000-2-01
2
3
Боротьба з хворобами : 1			доза 0,5 л/га імпакт	МТЗ-80	ОП-2000-2-01
2
3
Бородьба з виляганням

4.7 Строки та вимоги до збирання врожаю

Найвигідніше провести збирання пшениці озимої впродовж 10-12 днів після настання повної стиглості зерна. Більш раннє збирання вимагатиме додаткових енергетичних затрат на скошування у валки чи досушування зерна, а пізні строки збирання супроводжують втрати зерна. Для збирання пшениці озимої використовують різні способи: роздільне збирання, пряме комбайнування.

Роздільне збирання варто застосовувати на сильно забур'янених посівах, нерівномірно достигаючих хлібах і на площах з підсівом багаторічних трав. Скошування пшениці у валки необхідно проводити за 4-6 днів до настання повної стиглості зерна, при його вологості 30-35%. Через 3-5 днів після підсихання валків до вологості зерна 17-18% їх підбирають комбайнами. Щоб рослини добре провітрювались і колосся не торкалось землі, рослини скошують на висоті 15-20 см від поверхні грунту. Переваги роздільного способу збирання у тому, що збирання розпочинаємо на 5-6 днів швидше, порівняно з прямим комбайнуванням. Недоліками цього способу є додаткові затрати при скошуванні у валки. Якщо валки попадуть під дощ, можуть бути великі втрати зерна і проблеми з обмолотом валків. Тому кількість скошеної маси не повинна перевищувати одноденну норму на комбайн з підбирачем.

Пряме комбайнування застосовують з настанням повної стиглості зерна (вологість 14-17%). Перевагами такого способу збирання є менша залежність від погодних умов. Стеблостій після дощу швидко сохне і через 1-4 год можна продовжувати збирання, тоді як для просихання змочених дощем валків потрібно 1-2 дні сонячної погоди. При прямому комбайнуванні менші затрати енергії, нижча собівартість збиральних робіт. Зерно, що збирається при оптимальній вологості, добре виповнене і має високу схожість. При запізненні із строками збирання відбувається природнє осипання зерна, що може досягти 30% .

Збирання врожаю пшениці озимої в господарстві проводиться за допомогою комбайна ДОН-1500 прямим комбайнуванням при вологості зерна 14-15% в липні.

Зерно після збирання відвозиться автомобілями КАМАЗ-5510 на тік, де очищається та підсушується на зерноочисному комплексі ЗАВ-20.

Таблиця 7.Збирання та доробка врожаю

Назва робіт	Фаза розвитку рослин чи термін виконання роботи	Марка машини	Боротьба з втратами	Вимоги до якості
1.Скошування у валки 2.Підбір та обмолот валків 3.Транспортування зерна на тік 4.Очищення та сортування зерна 5.Сушіння зерна 6.Траспортування зерна на склад 7.Транспортування подрібненої соломи 8.Скиртування подрібненої соломи	З настанням повної стиглості зерна	МТЗ-80+ ЖВП-6 ДОН-1500 КАМАЗ-5510 ЗАВ-20 Вручну КАМАЗ-5510 ЮМЗ-6Л ПТС-40 ЮМЗ-6Л ПФ-0,5		Вологість 14-17%

Висновок:По даній таблиці ми бачимо коли і як збирають врожай озимої пшениці,в яку входять 8 операцій.



Розділ V. Нові досягнення науки та передовий досвід вирощування озимої пшениці

За останніх кілька десятиріч зарубіжні й вітчизняні селекціонери створили значну кількість нових сортів пшениці озимої м'якої з високим генетично-селекційним потенціалом урожайності, покращеними морфоагробіологічними ознаками та властивостями, які більше, ніж звичні сорти, відповідають потребам хліборобів.

Сучасні сорти пшениці м'якої озимої мають досить високий генетичний потенціал продуктивності, який сягає 10-12 т/га, і перевищують старі сорти за врожайністю в 1,5-2 рази. Проте, як показує практика, потенційні можливості нових сортів використовуються лише на 30-50%, знижуючись в окремі роки до 24-26%, а в деяких областях - навіть до 20%. Для порівняння: в Нідерландах потенціал сортів використовується на 70%, у Данії та Швеції - на 50-60%.

Хоча в Україні останніми роками і спостерігається стале зростання врожайності - з 2,34 в 2007 р. до 4,21 т/га в 2016 р., сьогодні вона набагато нижча, ніж у розвинених країнах Євросоюзу. Крім того, в європейських господарствах урожайність цієї культури характеризується досить високою стабільністю, що свідчить про наявність резерву для її подальшого зростання.

Щороку до Державного реєстру заносять значну кількість нових сортів. Станом на поточний рік до обігу в Україні допущено близько 400 сортів пшениці м'якої озимої, які рекомендуються для укрупнених агрокліматичних зон. Не всі вони й не в усіх підзонах, мікрозонах, регіонах, господарствах можуть реалізовувати свій природний потенціал і формувати високу продуктивність. Серед них лише певна частина найповніше відповідає вимогам виробництва, має високу генетичну здатність і адаптивні властивості. Деякі старі й нові сорти в умовах зміни клімату виявилися не адаптованими до посилення посушливих явищ і екстремальних умов. Тому виникає необхідність добору нових сортів, пристосованих до мінливих погодно-кліматичних умов для мікрозон, регіонів, окремих господарств із передбачуваною реакцією на несприятливі та стресові чинники довкілля.

Проблема адаптації завжди займала ключове місце в еволюційній теорії, селекції, а також практиці сільськогосподарського виробництва. Академік НАН України В. В. Моргун стверджує, що результатом досліджень другої «зеленої революції» будуть новостворені сорти рослин, стійкі до хвороб, шкідників, посухи, які можна буде вирощувати практично без добрив і пестицидів, а адаптивні властивості сорту обумовлять стабільність зернового виробництва, особливо у несприятливі роки. А. А. Жученко підкреслював, що розкрити потенціал генотипу сорту рослин можна лише в умовах, до яких він адаптований. Е. В. Іонова наголошує, що наразі дедалі більшої ваги набувають питання виявлення та створення адаптивних сортів, що характеризуються стабільністю основних ознак врожайності, а також якості зерна. А. В. Алабушев і О. А. Дубініна дійшли висновку, що в отриманні високої та стабільної урожайності озимої пшениці чи не найважливіше значення мають адаптивні властивості, стійкість сортів до основних стресових чинників зовнішнього середовища.

Визначальним напрямом селекції озимої пшениці впродовж останніх десятиліть було нарощування врожайного потенціалу сортів, створення високоінтенсивних генотипів. Здобутки селекціонерів досить вагомі. Нині в Державному реєстрі переважна частина сортів має генетичний потенціал продуктивності 8-10 тонн зерна з гектара. Водночас почала спостерігатися часткова втрата адаптивного потенціалу, що призвело до неспроможності рівня стабільності сортів. Тобто високий врожайний потенціал сорту може втрачати цю властивість у нестійких або екстремальних екологічних умовах, а відтак адаптивність й екологічна стійкість стають найважливішими чинниками реалізації ознак, закладених у високопродуктивних генотипах.

На думку сучасних вчених, адаптивність сорту є однією з найважливіших його властивостей. Тому селекція на адаптивність вважається одним із головних напрямів сільськогосподарської науки, їй приділяється значна увага в селекційних програмах наукових центрів світу. Досягти підвищення і стабільності врожайності та якості зерна можна шляхом створення й упровадження у виробництво нових сортів, що поєднують максимальну продуктивність з підвищеним рівнем гомеостатичності.

Нашою метою було дослідити урожайний потенціал і адаптивні властивості новозареєстрованих сортів озимої пшениці для добору генотипів з підвищеним адаптивним потенціалом для агроекологічних умов підзони переходу південної частини Лісостепу в Північний Степ.

Дослідження проводили в 2016-2017 роках на Кіровоградській сортодослідній станції (з червня 2017 року - Благовіщенська філія ДП «Центр сертифікації та експертизи насіння і садивного матеріалу»). Підприємство розташоване в підзоні переходу південної частини Правобережного Лісостепу в Північний Степ. Польові досліди закладали за методикою державного сортовипробування і науково-технічної експертизи. Ґрунти дослідного поля представлені чорноземами реградованими із вмістом гумусу в орному шарі 4,05%. Досліджували сорок сім новозареєстрованих сортів вітчизняних і зарубіжних селекційних закладів. Технологія вирощування пшениці озимої загальноприйнята для зони. Погодні умови в роки проведення досліджень певною мірою різнилися за вологозабезпеченістю та гідротермічним режимом.