Німкович Р.С., аспірант (Національний університет водного господарства та природокористування, м. Рівне)

За допомогою хронологічної моделі було змодельовано різні господарські стани ріллі на різних ухилах. Фактор часу грає дуже важливу роль при дії негативних процесів (ерозія, осолонцювання і т.д.) на ґрунт. Тому шляхом покращення господарського стану ріллі можливо мінімізувати дію негативних природних процесів.

With the help of chronological model were simulated different economic field states on different slopes. The factor of time plays a very important role action of negative processes (erosion, salination etc.) on a ground. Therefore by way of improving the economic field state it is possible to minimize the influence of negative natural processes.

Сучасний землеустрій повинен відповідати тим вимогам, завданням і потребам, які виникають на сьогодні в державі. Цілком природним є припустити, що вирішення всіх проблем та задач, які ставляться перед суб'єктами землеустрою, можливе лише за умови застосування системного підходу при реалізації певної моделі чи моделей розвитку землеустрою.

Виклад основного матеріалу. Серед завдань землеустрою виділимо, на нашу думку, найактуальніші та найважливіші, від запровадження яких залежатиме в першу чергу природно-екологічний стан земель [1]:

1) встановлення і закріплення на місцевості меж адміністративно-територіальних утворень, територій природно-заповідного фонду та іншого природоохоронного призначення, оздоровчого, рекреаційного та історико-культурного призначення, меж землеволодінь та землекористувань;

2) організація територій сільськогосподарських підприємств, установ та організацій з метою створення просторових умов для еколого-економічної оптимізації використання та охорони земель сільськогосподарського призначення, впровадження прогресивних форм організації управління землекористуванням, вдосконалення структури і розміщення земельних угідь, посівних площ, системи сівозміни, сінокосо- і пасовищезміни;

3) розробка і здійснення системи заходів із землеустрою для збереження природних ландшафтів, відновлення та підвищення родючості ґрунтів, рекультивації порушених земель та землювання малопродуктивних угідь, захисту земель від ерозії, підтоплення, висушення, зсувів, вторинного засолення, закислення, заболочення, ущільнення, забруднення промисловими відходами та хімічними речовинами, консервації деградованих і малопродуктивних земель, запобігання іншим негативним явищам;

4) організація територій підприємств, установ і організацій з метою створення умов сталого землекористування та встановлення обмежень і обтяжень (сервітутів) у використанні та охороні земель несільськогосподарського призначення;

5) отримання необхідної інформації ... для ведення державного земельного кадастру, моніторингу земель, здійснення державного контролю за використанням та охороною земель.

Вирішення вищенаведених завдань дозволить уникнути та виправити переважну більшість проблем та недоліків, що з'явились внаслідок впровадження земельної реформи. Серед прорахунків та упущень слід виділити такі [2]: непослідовне формування землекористувачів на основі оренди земельних паїв, нераціональне і неефективне розміщення та використання земельних паїв, відсутність в достатній кількості земель резервного фонду для розвитку і розширення населених пунктів, припинення розробки і запровадження проектних заходів щодо використання, охорони та поліпшення земель, втрата послідовності поновлення і забезпечення якісними планово-картографічними матеріалами відповідних служб, недотримання режиму використання земель природоохоронних зон заповідників, на рекреаційних територіях, в зонах охорони земель оздоровчого та історико-культурного призначення.

В [2] згадувався досвід проведення землеустрою в Нідерландах, де і досьогодні продовжується суцільний переземлеустрій, метою якого є ліквідація дрібноземелля та черезсмужжя і створення оптимальних земельних масивів для ефективного ведення фермерського господарства. Оскільки цей процес відбувається на державному рівні, то це свідчить про те, що такі фактори, як величина та форма землекористування вносять надзвичайно вагомий вклад в модель оптимальності.

Виходячи з вищенаведеного, пропонується серед існуючих агроформувань нового типу виділити три категорії землекористувань за оптимальністю:

1) характеризуються оптимальною чи близькою до оптимальної структурою і розміщенням земельних угідь, посівних площ, різного роду сівозмін, а також вдалим встановленням меж при створенні;

2) визначення меж при формуванні проведено без особливого дисбалансу з точки зору міжгосподарського землеустрою, але наявні значні недоліки при здійсненні організації території;

3) встановлення меж було проведено нераціонально і, відповідно, має місце розбалансованість між угіддями, їх кількісним та якісним складом.

Відповідно до вищенаведених категорій землекористувань потрібно запропонувати такі напрямки усунення недоліків про які вже згадувалось:

1) коригування лише окремих елементів землеустрою, що стосуються організації території (вдосконалення системи сівозмін, агротехнічних заходів і т.д.);

2) аналіз та вивчення доцільності зміни меж та розмірів землекористування та повний і обов'язковий перегляд і переробка організації території;

3) повний, детальний і докорінний переземлеустрій з послідовним дотриманням всіх етапів та особливостей.

Здійснення вищенаведених напрямків, особливо останнього, неможливе без застосування хронологічної моделі реалізації землеустрою. Тому, послідовність введення в дію елементів землеустрою повинен включати такі етапи:

1) створення чіткої і якісної законодавчої бази в сфері землеустрою (Земельний Кодекс України, Закони України „Про землеустрій”, „Про охорону земель”, „Про державний контроль за використанням та охороною земель” і т.д.);

2) виконання підготовчих робіт (топографо-геодезичні та картографічні роботи, інвентаризація земель, ґрунтові, геоботанічні та інші обстеження, бонітування ґрунтів і т.д.);

3) здійснення землеустрою на національному та регіональному рівнях (програми використання та охорони земель, схеми землеустрою, деякі проекти землеустрою);

4) здійснення елементів землеустрою на місцевому рівні (проекти організації територій, контурно-меліоративна організація землекористувань);

5) робочі проекти (освоєння нових, меліорація та рекультивація порушених земель, охорона земель від природних та антропогенних негативних явищ, поліпшення угідь, здійснення культуртехнічних заходів, землювання малопродуктивних угідь, бізнес-план реалізації проектних рішень);

6) державний і самоврядний контроль за здійсненням землеустрою (ліцензування діяльності, державна експертиза документації, самоврядний контроль, авторський нагляд за виконанням проектів землеустрою).

Вищенаведені етапи відповідають відомому принципу „від загального до часткового”, тому в разі пропущення або зміни послідовності цих етапів ефект буде значно нижчим чи навіть нульовим.

Викладемо основні засади хронологічної моделі при системному аналізі сучасних землекористувань [3].

В даній моделі виділяються множини альтернатив (варіантів вибору) та часових критеріїв , , які описують декомпозицію (розчленування) мети функціонування системи в часі. Цільова функція в даному випадку реалізується через мультиплікативне згортання критеріїв, де значущість часткових критеріїв описується коефіцієнтом :

(1)

Розглянемо частковий випадок, де для моделювання будемо використовувати ріллю, виділяючи її як окрему систему, оскільки це найважливіший і найпродуктивніший вид угіддя в сільському господарстві.

Сформулюємо мету функціонування нашої системи: мінімізація втрати (водна, вітрова ерозія, механічне винесення з коренеплодами), максимальне збереження та примноження родючого шару ґрунту (внесення достатньої кількості мінеральних та органічних добрив, оптимальна агротехніка і т.д.) - запорука високих та стабільних врожаїв (прибутків).

Виділимо ряд факторів fk (складові частини часових критеріїв ), які негативно впливають на потужність родючого шару ґрунту, який в свою чергу прямо впливає на урожайність, а звідси і на валовий вихід продукції рослинництва: f1 - водна ерозія; f2 - вітрова ерозія; f3 - виснаження ґрунту (втрата органічної складової - гумусу).

Вплив кожного з критеріїв на мету (потужність родючого шару ґрунту) визначається загальною формулою:

(2)

де vj - сумарна втрата родючого шару ґрунту за рік від усіх факторів. Припускаючи, що фактори fk є незалежними, запишемо:

(3)

де vjk - втрата родючого шару ґрунту за рік від впливу одно фактора fk для альтернативи xj.

Слід зазначити, що величина vj може змінюватись з часом (роками), залежно від інтенсивності боротьби з тим чи іншим шкідливим фактором.

Роль часового фактора буде виконувати коефіцієнт , тому можна записати:

(4)

і -дискретні моменти часу (роки).

Вид формули для вищеназваного коефіцієнта потрібно визначати з результатів моделювання натурних спостережень.

Виділимо три альтернативи (варіанти вибору) xi, які будуть відповідати трьом групам ріллі за ухилами: х1 - рілля з ухилами 0-30,х2 - рілля з ухилами 3-50,х3 - рілля з ухилами 5-70.

Припустимо, що на території певного землекористування сільськогосподарського призначення наявні всі три групи ріллі.

Розглянемо з усіх можливих три варіанти стану системи si:

1) боротьба з шкідливим впливом вищеназваних факторів не ведеться і вони діють на повну силу;

2) боротьба з водною ерозією ведеться тільки частково (агротехнічні заходи), відбувається внесення всіх видів добрив в повній мірі (виснаження ґрунту виключається);

3) боротьба з впливом всіх негативних факторів ведеться в повному обсязі і всіма можливими засобами.

Розглянемо перший стан системи s1. Визначимо вплив критерію f1 на всі групи ріллі за ухилами хj.

Для ріллі з ухилами 0-30 вважатимемо, що змив ґрунту є мінімальний, тому зменшення товщини родючого шару v11=1 %/рік; для ріллі з ухилами 3-50, де можуть знаходитись слабо - та середньо змиті ґрунти, приймемо в середньому v12=4 %/рік; для ріллі з ухилами 5-70, є як правило сильнозмиті ґрунти, маємо v13=8 %/рік. Оцінки негативного впливу інших факторів виводяться з аналогічних міркувань.

Нижче наведено матрицю (табл. 1) оцінок втрат потужності родючого шару ґрунту vjk (%) для кожного з факторів fk, а також значення vj.

Таблиця 1

Обчислимо значення цільової функції для кожної з альтернатив xj за формулою (1). Спочатку обчислимо значення коефіцієнта для часового відрізку, наприклад 4 роки.

Отже, при найгіршому варіанті використання земель, маємо такі результати: потужність родючого шару ґрунту через чотири роки на ухилах 0-30 становить 79% від початкової; на ухилах 3-50 - 71%; на ухилах 5-70 - 59%.

Тепер розглянемо другий стан системи s2. З врахуванням вищенаведених зауважень для цього стану будемо мати таку матрицю впливу факторів fk на альтернативи xj (табл. 2).

Таблиця 2

Обчислимо значення цільової функції для кожної з альтернатив xj за формулою (1). Значення коефіцієнта залишаються такими ж.

Отже, при частковій боротьбі з водною ерозією та при недопущенні виснаження ґрунту, отримали такі результати: потужність родючого шару ґрунту через чотири роки на ухилах 0-30 становить 97% від початкової; на ухилах 3-50 - 88%; на ухилах 5-70 - 79%.

Насамкінець розглянемо третій стан системи s3. При максимальній і усесторонній боротьбі зі всіма негативними чинниками, будемо мати таку матрицю впливу факторів fk на альтернативи xj (табл. 3).

Таблиця 3

Зауважимо, що навіть при дотриманні всіх технологічних вимог неможливо повністю уникнути проявів водної ерозії, особливо в дуже дощові роки.

Обчислимо значення цільової функції для кожної з альтернатив xj за формулою (1). Значення коефіцієнта залишаються такими ж.

При частковій боротьбі з водною ерозією та при недопущенні виснаження ґрунту, отримали такі результати: потужність родючого шару ґрунту через чотири роки на ухилах 0-30 становить 100% від початкової; на ухилах 3-50 та 5-70 - по 97%.

Узагальнену оцінку для всіх трьох станів системи (ріллі) дано в табл. 4

Таблиця 4

Отже, навіть на прикладі такої нескладної моделі видно, що найбільші втрати родючого шару ґрунту відбуваються на ріллі на максимальних ухилах. Але є такі ситуації, коли інтенсивність втрати родючого шару є максимальною на ухилах, які не є найбільші. Тому проектні заходи слід впроваджувати у хронології, яка відповідає інтенсивності втрати родючого шару, проранжованої від максимальної до мінімальної. Іншими словами, потрібно терміново впроваджувати проектні заходи там, де є найбільша негативна дія, оскільки можна залишитись без високопродуктивних земель.

На прикладі такої вузькопрофільної задачі ми переконались в тому, що часовий фактор дуже суттєво впливає на стан ріллі. Якщо поширити результати даної задачі на інші с/г угіддя, то можна зробити припущення, що подібні явища відбуваються на них, хоча напевно в меншій мірі.

Висновки

ґрунт рекультивація родючість

Землеустрій є складною, багатофункціональною і дуже неоднорідною системою. Було обґрунтовано те, що негативні процеси дуже швидко можуть перетворити родючий ґрунт на деградований, особливо на ухилах більше 3о. Тому тільки чітка хронологічна послідовність в часі всіх заходів землеустрою призведе до створення оптимального землекористування. Застосування хронологічної моделі дозволить здійснити вибір найоптимальнішого варіанту моделювання стану угідь, отримуючи кращу ефективність за той же час через мінімізацію впливу шкідливих факторів.

Отже час грає визначальну роль в негативних процесах (ерозії, закислення, осолонцювання і т.д.), оскільки відбуваються незворотні зміни, які в подальшому неможливо усунути або усунути з надто великими матеріальними затратами.

Література

1. Закон України „Про землеустрій” // Земельне законодавство України: Зб. нормат.-прав. актів. - К.: Істина, 2004. - 320 с.

2. Корнілов Л.В., Черняга П.Г. Проблеми і напрямки розвитку сучасного землеустрою // Землевпоряд. вісн. - 2004. - №1. - С. 14 - 19.

3. Применение системного анализа в металлургическом производстве. Гринев А.Ф., Кузнецов М.С., Ковальчук К.Ф. - М.: Металлургия, 1992. 128 с.

Размещено на Allbest.ru