Особливості розвитку садівництва і ягідництва в Хотинському районі

Размещено на http://www.allbest.ru/

4

Особливості розвитку садівництва і ягідництва в Хотинському районі



ЗМІСТ

ВСТУП

РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИКО-МЕТОДОЛОГІЧНІ ОСНОВИ ДОСЛІДЖЕННЯ САДІВНИЦТВА

Розділ 2. Чинники, які впливають на розвиток садівництва у Хотинському районі

2.1 Рельєф та ґрунтовий покрив

2.2 Кліматичні та водні ресурси Хотинського району

2.3 Демографічні чинники

2.4 Економічні чинники

РОЗДІЛ 3. СУЧАСНИЙ СТАН, ПРОБЛЕМИ ТА ПЕРСПЕКТИВИ РОЗВИТКУ САДІВНИЦТВА

3.1Сучасний стан садівництва і ягідництва в Чернівецькій області

3.2 Загальна характеристика садівництва в Хотинському районі

3.3 Проблемні та перспективні напрямки галузі садівництва

3.4Державна підтримка галузі садівництва в Хотинському районі

3.5 «Яблунева агломерація» - три найбільші територіальні громади північної Буковини

ВИСНОВКИ

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ



ВСТУП

Задоволення потреб населення в продуктах харчування в достатній кількості є основною метою продовольчого забезпечення. Кожний регіон, область, район, ОТГ в державі характеризується певним рівнем соціально-економічного розвитку, що поєднує як загальнодержавні особливості, так і регіональні, та формує географічний поділ праці.

Актуальність теми: суспільно-географічні дослідження є необхідними для оцінки, аналізу, вивчення тенденцій та удосконалення організації провідної галузі господарства (для Чернівецької області та її Хотинського району це сільське господарство садівничої спеціалізації).

Об'єктом дослідження є садівництво як галузь сільського господарства,а предметом дослідження є суспільно-географічні чинники та територіальні особливості розвитку садівництва і ягідництва у Хотинському районі.

Мета дослідження. Здійснити суспільно-географічний аналіз чинників розвитку та сучасного функціонування садівництва у Хотинському районі Чернівецької області.

Виходячи з мети дослідження, були поставлені такі завдання:

Ш проаналізувати методичні підходи до дослідження садівництва і ягідництва як галузей сільського господарства;

Ш розглянути чинники розвитку садівництва в Хотинському районі;

Ш проаналізувати стан садівництва та ягідництва в Хотинському районі;

Ш визначити проблеми та перспективи розвитку садівництва в Хотинському районі Чернівецької області.

В процесі дослідження застосовані такі методи дослідження як літературний (опрацювання літературних джерел), статистично-математичний (збір та опрацювання первинних матеріалів), порівняльно-географічний метод (порівняльний аналіз показників виробництва продукції садівництва в розрізі населених пунктів регіону), картографічний (створення та аналіз картографічних моделей аналітичного змісту) та інші. Робота складається з трьох розділів, вступу, висновків, списку літератури.

державна підтримка садівництво, ягідництво



РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИКО-МЕТОДОЛОГІЧНІ ОСНОВИ ДОСЛІДЖЕННЯ САДІВНИЦТВА

Садівництво - традиційна галузь в сільському господарстві України, серед продукції якого важливе місце займають плоди та ягоди. Як наука воно вивчає закономірності розвитку, розмноження, плодоношення плодових та ягідних культур. В історичному ракурсі садівництво на території України згадується ще з 12 ст. до нашої ери на території Криму. У 10 ст. нашої епохи садівництво набуло поширення по всій території Київської Русі.

Аспекти розвитку та функціонування галузі садівництва висвітлені в працях відомих вчених-економістів: В.В.Юрчишина, О.М.Шестопаля, О.Ю.Єрмакова, В.А.Рульєва та ін.Значний внесок в рoзвитoк нayкoвиx ocнoв caдiвництвa зрoбили такі вчені: В.В. Пaшкeвич, Л. П. Cимирeнкo, Л. В. Ритoв, А.М.Десятов, П.Ф.Вовк, М.І.Придорогін, С.Х.Дука. Прoвiдними yкрaїнcькими ycтaнoвaми, якi зaймaютьcя питaннями caдiвництвa є Млiївcький iнcтитyт caдiвництвa iм. Л. П. Cимирeнкa УAAН (Чeркacькa oбл..), Iнcтитyт caдiвництвa УAAН (м.Київ), Iнcтитyт зрoшyвaльнoгo caдiвництвa УAAН (Зaпoрiзькa oбл.).

Завдяки науковцям Приймачуку Л.С, Коханець О.М, та кандидатам географічних наук - Примайчуком М.М, Тарапатою А.І, Оратівським С.І було створено та виділено на основі сортовивчення сорти плодових та ягідних культур,також розроблено інтенсивні технології вирощування ягідників,і створено систему захисту суниці та яблуні від хвороб та шкідників.

Питанням економіки садівництва присвячені роботи багатьох вітчизняних вчених, провідне місце серед них займають: М.Артеменко, О.Єрмаков, І.Лукінова, В.Рульєва, О.Шестопаль та інші.

Нa дaний чac рoзвиткy caдiвництвa тa ягiдництвa в Укрaїнi придiляєтьcя дocтaтня yвaгa, ocкiльки вoни мaють нe тiльки вaжливe знaчeння як нeзмiннi прoдyкти xaрчyвaння, a й вiдзнaчaютьcя виcoкими лiкyвaльними влacтивocтями. Для рoзвиткy caдiвництвa нeoбxiднe пoєднaння oргaнiзaцiйнo-eкoнoмiчниx чинникiв з тexнiчними тa тexнoлoгiчними. Гoлoвним нaпрямoм дoкoрiнниx змiн eкoнoмiчнoї cитyaцiї в гaлyзi caдiвництвa є пoлiпшeння викoриcтaння нaявниx рecyрciв гocпoдaрcтв i бioклiмaтичнoгo пoтeнцiaлy рeгioнiв зaвдяки впрoвaджeнню iнтeнcивниx рecyрcoзбeрiгaючиx тexнoлoгiй вирoщyвaння плoдoягiдниx кyльтyр, рoзширeнню мeрeжi пiдприємcтв cпeцiaлiзoвaниx нa вирoбництвi плoдiв тa ягiд, yдocкoнaлeнню рoзмiщeння caдiв, пoлiпшeнню cтрyктyри видoвoгo i coртoвoгo cклaдy нacaджeнь, рoзширeнню пeрeрoбки i збeрiгaння прoдyкцiї в мicцяx її вирoщyвaння, oпрaцювaнню зaxoдiв щoдo пiдвищeння eфeктивнocтi пeрcпeктивниx фoрм господарювання.

Основними методологічними підходами при дослідженні садівництва є такі підходи:

Системний підхід. При системному підході здійснюється поглиблений аналіз розвитку садівничої галузі, виявляються закономірності функціонування садівничих підприємств на сучасному етапі, удосконалюють форми залучення інвестицій та виявляють природні, соціальні і організаційно-економічні чинники підвищення ефективності виробництва плодово-ягідної продукції. Системний підхід застосовують для виявлення та аналізу вже існуючих закономірностей та ймовірних процесів, які мають кількісне та якісне вираження. Системний підхід передбачає комплексне вивчення і дослідження соціально-економічних явищ як одного цілого, що включає аналіз процесу інвестування, оцінку сучасного стану розвитку садівництва, визначення показників ефективності виробництва продукції, впливу економічних чинників на розвиток галузі. [14]

Історичний підхід. Застосовується під час проведення ретроспективного аналізу садівництва. За допомогою цього підходу розглядається процес розвитку садівництва на основі архівних та літературних джерел. Зокрема, історичні передумови розвитку галузі в контексті історичних подій аналізуються у працях Ф.Г.Брокгауза, М.І.Кічунова, А.К.Станкевича, В.В. Онінієнка та інших дослідників. Для оцінки розвитку садівництва необхідно враховувати дані переписів багаторічних насаджень.

Галузевий підхід. Перш за все, дає уяву про класифікацію галузей виробництва, зокрема місце садівництва з-поміж інших галузей, про розташування ареалів поширення садівництва, пунктів і центрів переробки його продукції та реалізації. Аналіз розвитку та розміщення сукупності галузей, що тісно взаємодіють і є основою міжгалузевого підходу. Цей підхід пов'язаний з необхідністю дослідження розміщення виробництва територіально, доведення існування та аналізу відносин і зв'язків, що об'єднують компоненти в єдине ціле, а також поєднують їх з іншими територіальними системами

Соціальний. Передбачає дослідження трудових ресурсів із позиції їхнього професійного рівня, залучення найманих працівників до зайнятості в садівництві. Водночас соціальний підхід передбачає аналіз демографічної ситуації з позиції потенційного споживання продукції. Також важливим є сприйняття населенням господарюючих суб'єктів цієї галузі;

Економічний. Вивчає економічний ступінь розвитку садівництва та ягідництва,передбачає врахування регіонального попиту на продукцію, потенційних можливостей зберігання та переробки. Ці підходи дають можливість виявити характерні риси геопросторової організації садівництва та ягідництва.



Розділ 2. Чинники, які впливають на розвиток садівництва у Хотинському районі.

2.1 Рельєф та ґрунтовий покрив

Здатність поверхневих четвертних відкладів до руйнування зумовила значну розчленованість території Хотинського району. Більшість території має глибину розчленування до 150 метрів, а на Хотинській височині і по долині р. Дністра-150-200 м.

Територія району характеризується строкатістю густоти розчленування поверхні, на рівнинних місцевостях це 1-2 км/км2 до 2,5 км/км2 на Хотинській височині. Розчленованість поверхні чітко проявляється в зональності величин кутів нахилу поверхні, пересічно на території це 2-6%, а на Хотинській височині до 10%.

Рівнинна частина території Хотинського району має поверхню зі слабо розчленованим, хвилястим, долинно-баловим рельєфом. В північній частині праві допливи р. Дністра характерні глибоко врізаними долинами з крутосхилами. Тут же розташована Хотинська височина, яка доволі розчленована значною кількістю ярів і балок. Гора Берда (515 м) є найвищою точною рівнинною України.

Місцевості Хотинського району (перш за все Хотинської височини) є слабопридатними, з позицій застосування сільськогосподарської техніки, у вирощуванні зернових культур. Це є наслідком того, що територія є закарстованою, з домішуванням схилових та зсувних місцевостей.

Більша частина території Хотинського адміністративного району відповідає Хотинському горбистому району. Внаслідок значних абсолютних висот дуже і глибоко розчленована верхів'ями річок допливів Пруту і Дністра, а схили долин цих допливів ускладнені зсувами. Тут переважають урочища з малопридатними для рільництва землями. Це й сприяло значному збереженню лісів і можливостей площ для садівництва. Складний рельєф і зсувні процеси потребують кардинальних підходів до проектування протиерозійних заходів. Південно-східні місцевості розорані . По південно-східних схилах височини розташована унікальна для України агломерація сільських поселень. Переважною спеціалізацією господарств є садівництво.

На території району є також Новоселицький терасовий район розташований на південь від Хотинської височини. Район має континентальний клімат, суми активних температур сягають 2890-2990°, річна сума опадів менше 600 мм з атмосферною посухою середньої інтенсивності 18-20 днів. Ґрунти в основному опідзолені чорноземи та сірі опідзолені, сильноерозовані. Спеціалізація- скотарство, овочівництво, садівництво.

Долиняно-Балковецький яружно-балковий район розташований у верхів'ях допливів Пруту. Тут характерне поширення еродових земель з густою мережею ярів і балок, де беруть початок допливи Пруту. Крім того зустрічаються карстові лійки. Складний яружно-балковий рельєф сприяє розвитку ерозії ґрунтів, створює строкатість угідь і дрібноконтурність полів. У районі є невеликі масиви лісів, в той же час еродованість територій, які дуже розорані. Основні галузі спеціалізації-зернове господарство і садівництво.

Територія Xoтинcького рaйoну належить дo Прyт-Днicтерcькoгo мeжирiччя, тoбтo, знaxoдитьcя в лicocтeпoвiй, рiвниннiй чacтинi. Тyт пeрeвaжaють yрoчищa з мaлoпридaтними для oбрoбiткy зeмлями, aлe цe нe зaвaдилo cтрiмкoмy рoзвиткy садівництва (значні площі схилів південної експозиції).

В Xoтинcькoмy рaйoнi нaявнi тaкi грyнти: тeмнo - ciрi лicoвi, лyчнo тa лyчнo - чoрнoзeмнi, дeрнoвi. Яcнo-ciрі oпiдзoлeні грyнти зaймaють нaйбiльш виcoкi мicцeпoлoжeння, вкритi лecoвими cyглинкaми. Xaрaктeрними для Хотинського рaйoнy є чoрнoзeми глибoкi мaлoгyмycнi, якi зaлягaють нa пoнижeниx дiлянкax мiжрiчкoвиx плaтo. Зa дaними aгрoxiмiчниx aнaлiзiв цi грyнти мaйжe нe вiдрiзняютьcя вiд мaлoгyмycниx нeглибoкиx. Чoрнoзeми мaлoгyмycнi глибoкi нaлeжaть дo нaйбiльш рoдючиx грyнтiв Чeрнiвeцькoї oблacтi. Найбільш придатними грунтами для розвитку садівництва є чорноземи, дернові, дерново-слабопідзолисті, дерново-торф'янисто-глеюваті,торф'яно-глеюваті низинного болота і торф'яно-глеюваті перехідного болота . До непридатних грунтів відносяться: сильнопідзолисті, підзолисті, дерново-підзолисто-глеюваті, торф'яно-глеюваті. [4]

2.2 Кліматичні та водні ресурси Хотинського району

Тeритoрiя Xoтинcькoгo рaйoнy xaрaктeризyєтьcя пoмiрнo-кoнтинeнтaльним клiмaтoм. Ceрeдньoрiчнi тeмпeрaтyри кoливaютьcя в мeжax 7,0 - 8,9 ° C. Влiткy тeмпeрaтyрa мoжe пiдвищyвaтиcь дo 38 ° C. Внacлiдoк дocить чacтoї aдвeкцiї пoвiтря aтлaнтичнoгo пoxoджeння ceрeднi тeмпeрaтyри лiтнix мicяцiв пoрiвнянo нeвиcoкi - 17,5 - 19,5 ° C.

Рентабельність вирoщyвaння плoдoвиx нacaджeнь в кoнкрeтниx грyнтoвo - клiмaтичниx зонах зaлeжить вiд тeмпeрaтyрнoгo рeжимy (мінімальні,середні,максимальні температури під час вегетації,сума активних температур,вищих за + 5 і + 10°C). Вся територія має 260 і більше днів з температурою понад 0°C, 200 і більше днів з температурою понад 5°C , і 160 і більше з температурою вище 10°C. На території Хотинського району число днів з температурою вище 15°C становить 120 днів і більше, а понад 25°C - 45-50 днів. Найхолоднішим місяцем є січень, середньомісячна температура якого становить мінус 5,8°С, а самим теплим - липень, з середньомісячною температурою повітря 20°С. Перші осінні заморозки починаються з 20 жовтня. Зимовий період починається в другій декаді листопада і триває 100-163 дні. Постійний сніговий покрив висотою 8-10 см встановлюється в середині грудня - першій половині січня і сходить у другій декаді березня. Відлига протягом зимового періоду (грудень-лютий) триває в середньому 40 днів (повторюється від 8 до 10 разів з тривалістю 5 днів). Глибина промерзання ґрунту в зимовий період складає 75 - 90 см. Закінчення зимового періоду починається в ЙЙЙ декаді березня, коли настає підвищення температури до 0°С. Тривалість безморозного періоду в повітрі становить 175-180 днів. Перший осінній заморозок буває 10-15 жовтня, а останній весняний приморозок буває ще в кінці квітня.

Початок вегетаційного періоду у плодових культур за багаторічними даними починається в Й декаді квітня, коли температура повітря стає вищою за середньодобову 5°С. Активний ріст і розвиток плодових рослин відмічається при підвищенні температури до 10°С в третій декаді квітня. Вегетаційний період триває 173 дні. Річна кількість опадів складає 657 мм, з яких на період активного росту і розвитку припадає 340 мм. Натомість випаровування з водної поверхні становить 700 мм і більше. На території Хотинського району найбільша тривалість бездощових днів може сягати 60-80 днів. Сума активних температур 10°С і вище складає 2400 - 2660°С, кількість днів з температурою 10°С і вище - 160 - 165. Середня температура повітря влітку коливається в межах від 7,5 до 18,5°С.

Кліматичні умови зони широколистих лісів, в якій знаходиться Хотинський район є сприятливими для вирощування плодово-ягідних культур.

Одним із найбільш впливових на садівництво кліматотвірних чинників є сонячна радіація. Величина її залежить не тільки від широти місця, пори року і доби, але й від атмосферної циркуляції , що формує хмарність, від експозиції і схилів, кута нахилу, відбивної здатності поверхні. Сумарна сонячна радіація за рік в Хотинському районі рівна 107,2 ккал/км2. Максимальні показники у травні 11.5 ккал/км2, червні (15,2), липні (15,1), серпні (14,3) та вересні (10,7).

На території Хотинського району проходить вододіл Дністра і Дунаю. Головною річкою Хотинського району є Дністер і Дністровське водосховище. Менш потужними є річки центральної і південної частини регіону, це допливи Прута: Рокитна, Рингач, Черлена. Але на кожній з них створений каскад з ставків з сумарною площею водного дзеркала понад 300 га. [3]

Основне використання водних ресурсів - для рибогосподарських потреб, в рекреаційних цілях. Хоча з деяких річок, на основі дозволів про водокористування, садівники використовують воду для поливу.

2.3 Демографічні чинники

Станом на 01.01.2017 року загальна кількість населення становила 66 тис 560 осіб, з яких на жінок припадає 35 тис 792 особи (53,8%), а на чоловіків - 30 тис 768 осіб (46,2%). Отже, в Хотинському районі жінок приблизно на 5тис більше ніж чоловіків, що становить 7,6%, найбільше ця різниця спостерігається в старших вікових групах. Однією з проблем Буковини, в тому числі і Хотинського району є демографічна криза, яка полягає у старінні населення, зростанні кількості пенсіонерів. Частка працюючого населення по району також розподілена нерівномірно. Найбільша кількість працездатного населення (понад 70 %) спостерігається в таких селах: Грозинці,Колінківці, Бочківці, Малинці, Поляна, Перебиківці, Чепоноси, Анадоли, Каплівка, Данківці. Ці населені пункти розташовані відносно недалеко до обласного центру (місто Чернівці), або районного центру (м.Хотин), хороше сполучення, а отже можливість працювати в місті, при цьому не виїжаючи на постійне місце проживання з сіл. Також в цих населених пунктах гарно розвинена власна інфраструктура (магазини, ресторани, школи, лікарні, аптеки, приватні господарства та ін.), що дозволяє забезпечувати робочі місця місцевому населенню. Найменше працездатного населення в Санківцях, Пригородку, Пашківцях, Ярівкі, Крутеньках. Ці населені пункти мають погане сполучення, обмежені можливості працевлаштуватися, що спонукає працездатне населення виїжати на постійне проживання в міста, або взагалі за межі країни. В районі є села, в яких залишаються люди старшого віку і майже немає дітей, молоді та людей середнього віку. Відбувається процес «старіння населення», що негативно відображається на соціально-економічному розвитку району.

За даними Головного управління статистики у Хотинському районі обліковується 20,4 тис. осіб, які зайняті в особистих селянських господарствах, та становить 60,5% від загальної кількості економічно-активного населення, (у сільських районах області- 47,7%). Незайнятими в жодній сфері економічної діяльності являються 3,1 тис. осіб, або ж 9,1% працездатного населення.

Щодо ринку праці, то кількість зареєстрованих безробітних, які перебували на обліку в державній службі зайнятості, на кінець 2017 року становила 565 осіб, що на 2,8% менше, ніж на кінець липня 2016 року.

Сальдо міграції на території Хотинського району, в розрізі сільських рад, має як додатне, так і від'ємне значення. В цілому за період 2017 року на територію Хотинського району прибуло 2059 осіб, а вибуло - 1570. Різниця між кількістю прибулих та вибулих становить 489 осіб, або 7,35‰. За рахунок цього дещо компенсується від'ємний природний приріст.

Зазвичай населення Хотинського району мігрує закордон (Італія, Греція, Румунія, Польща, Іспанія та інші країни), а також у обласні та районні центри. За останній рік дещо помінялася ситуація в регіоні. Раніше закордон виїхали переважно жінки на тривалий період часу з метою працевлаштування, або взагалі цілі сім'ї. На сьогоднішній день (особливо після оголошення безвізового режиму) люди практикують нетривалі виїзди на сезонні роботи, на будівництво, фабрики, заводи з подальшим поверненням додому. Також появляється тенденція до повернення мігрантів на Батьківщину, які виїхали на заробітки за межі України 10-15 років тому. За роки перебування закордоном вони накопичили певний капітал і зараз повертаються,розпочинають власну справу, що позитивно впливає на створення нових робочих місць для місцевого населення,та економічного розвитку регіону.

Садівництво -галузь господарства, яка потребує великої кількості робочих рук, починаючи від посадки саду, догляду за ним та збору урожаю і його реалізації. Працювати біля саду можуть як чоловіки (посадка, оприскування, спушування грунту навколо прикореневої системи, формування крони, збір та транспортування урожаю до фруктосховищ) так і жінки, підлітка та люди пенсійного віку (збір урожаю та упаковка фруктів в спеціальну тару,для реалізації). Особливо гостро відчувається дефіцит робочої сили в осінній період, підчас масового збору урожаю. Місцеві садівники, змушені шукати людей з сусідніх районів та навіть областей, забезпечувати їх житлом, та необхідними умовами для проживання. Оплата здійснюється за трудодень, що в середньому становить300 -400 гривень. Отже, подальший розвиток садівництва в районі, сприяє створеню робочих місць, працевлаштуванні безробітних,зникненю потреби виїжати закордон на сезонні чи тимчасові роботи.

2.4 Економічні чинники

У районі зареєстровано 7 промислових підприємств. Найбільші з них : ДП «Хотинське лісове господарство», ВАТ «Калібр», ТОВ «СООК», КП «Цегельник», 4 з яких працюють посезонно. Питома вага району в обласному валовому виробництві продукції сільського господарства - 6,6%, промисловості -3%, послуг - 2%. Виробнича спеціалізація району: харчова, обробка металу, швейне виробництво, деревообробна промисловість.

Площа земель Хотинського району складає - 71592га, з яких на сільськогосподарські угіддя припадає - 47425,4 га. Останнім часом у Хотинському районі спостерігається зростання площ під багаторічні насадження. (Рис. 2.1)



Рис.2.1. Розподіл сільськогосподарських угідь в межах Хотинського району

Торгівельна мережа роздрібної торгівлі налічує 286 одиниць які належать як юридичним так і фізичним особам, супермаркети та маркети - 4, окремо розташовані магазини та крамниці -220, орендовані секції, кутки прилавки - 25, кіоски, палатки - 37. Торгова мережа «Добре» в районі представлена в с.Недобоївці та с.Клішківці.

У районі налічується 38 загальноосвітніх шкіл, в тому числі 2 гімназії,

4 школи І ступеня, 21 НВК, 5 шкіл І-ІІ ступенів, 6 шкіл І-ІІІ ступеня та 13 дошкільних закладів.

Культурно-освітня робота в районі проводиться через галузеву сітку клубних і бібліотечних закладів, дитячих музичних і художніх шкіл, музеї, пам'ятники історії та культури. До послуг населення 34 клубні установи, 37 бібліотек, державний історико-архітектурний заповідник „Хотинська фортеця”, 14 громадських музеїв, 3 дитячі музичні та 1 художня школа.

Охорона здоров'я представлена центральною районноюлікарнею на 219 ліжок та поліклінікою, 22 амбулаторією загальної практики-сімейної медицини, 18 ФАПами та 19 аптечними пунктами.

Як бачимо, в Хотинському районі наявні всі необхідні умови та ресурси для проживання та праці населення. Місцеві та районні органи управління повинні докласти всіх зусиль, щоб покращити добробут місцевого населення. Основними напрямками регіональної політики Хотинського району у Чернівецькій області в подальшому повинне стати пріоритетне забезпечення підтримкою галузей, розвиток яких сприятиме економічному зростанню регіону,до яких в першу чергу належить садівництво. Разом з тим, реструктуризація господарства регіону повинна бути досягнута не простим перерозподілом ресурсів між економічно сильними та слабкими регіонами, а за рахунок власних ресурсів та впровадження нових технологій, форм виробництва та управління.

Покращення економічного розвитку району сприятиме покращенню добробуту населення, а отже відпаде необхідність мігрувати за межі місця проживання.



РОЗДІЛ 3. СУЧАСНИЙ СТАН, ПРОБЛЕМИ ТА ПЕРСПЕКТИВИ РОЗВИТКУ САДІВНИЦТВА І ЯГІДНИЦТВА

3.1 Сучасний стан садівництва і ягідництва в Чернівецькій області

Одним з пріоритетних напрямків сільського господарства Чернівецької області є розвиток конкурентоспроможного садівництва. 
Природні умови Буковини надзвичайно сприятливі для розвитку інтенсивного садівництва. Достатня кількість тепла та світла, помірна забезпеченість вологою в літній період, відносно м'які зими, належна придатність ґрунтів та багатий досвід місцевих садівників дозволяють вирощувати тут плоди високопродуктивних сортів яблуні, гpyшi, черешні, вишні, сливи, абрикоса, гopixa грецького та ягідних культур. (див. додаток А1)

У Чернівецькій області нараховується понад 28 тис.га багаторічних насаджень.В ciльcькoгocпoдaрcькиx пiдприємcтвax oблacтi: зaгaльнa плoщa плoдoвиx нacaджeнь cклaдaє 4,96 тиc. гa (з ниx 3,9 тиc. гa нacaджeнь y плoдoнocнoмy вiцi), в тoмy чиcлi: 4,3 тиc. гa caди зeрняткoвi (3,3 тиc. гa y плoдoнocнoмy вiцi),300 гa кicтoчкoвi (200 гa в плoдoнocнoмy вiцi), 52 гa гoрixoплiднi (37 гa в плoдoнocнoмy вiцi), 320 гa ягiдники (317 гa в плoдoнocнoмy вiцi),0,53 гa винoгрaдники (0,03 гa в плoдoнocнoмy вiцi).

Зa дaними y 2017 рoцi в oблacтi в ycix кaтeгoрiяx гocпoдaрcтв пocaджeнo 519,7 гa мoлoдиx caдiв iнтeнcивнoгo типy, в тoмy чиcлi 50,0 гa y ciльгocппiдприємcтвax.

В Чернівецькій області щорічно отримується біля 200 тис. тон плодів. Більшу частину плодових насаджень займає найбільш поширена культура-яблуня - понад 80 %. (див. додаток А2)

У 2017 рoцi, в ycix кaтeгoрiяx гocпoдaрcтв oблacтi, вaлoвe вирoбництвo плoдoягiдниx кyльтyр cклaлo 192,5 тиc. тoнн з плoщi 15,9 тиc. гa при ceрeднiй yрoжaйнocтi 112,6 ц/гa (+5,3 ц/гa дo 2014 р.), в тoмy чиcлi яблyк - 127,9 тиc. тoнн з плoщi 9,5 тиc. гa при ceрeднiй yрoжaйнocтi 134,5 ц/гa. (див. додаток Б)

В розрізі районів за виробництвом фруктів вирізняються Хотинський, Сокирянський та Новоселицький, в 2017 році в цих районах було зібрано 122 тис. тон плодових та ягідних, що становить 63,4% від загального збору по області.(Рис.3.1)

Рис.3.1. Динаміка зростання виробництва плодових та ягідних культур в Новоселицькому, Сокирянському та Хотинському районах Чернівецької області з 2000 по 2017 роки (тис.т)

Фонд споживання плодоягідної продукції населенням області складає 50,1 тис.т в рік,при нормі споживання плодів та ягід на одну особу в рік в середньому по 55,1 кг. Потреба в яблуках на продовольчому регіональному ринку області становить 30,586 тис.т на рік. [5]

Рівень рентабельності вирощування в районі плодів за 2017 рік склав 21,8 % та ягід - 16,9%. Заготівлею та переробкою плодоягідної продукції в області займаються такі переробні підприємства як ПРАТ «Буковина продукт», ТОВ «Галс ЛДТ», ТОВ «Дьолер Буковина» виробляють яблучний концентрат та яблучний аромат,а ТОВ «Галс ЛДТ» та ПРАТ «Буковина продукт» займаються консервацією фруктів ,зокрема виготовляють сік, джем,варення та ін. З метою розширення асортименту продукції та ринків збуту ПРАТ «Буковина продукт» має потребу в придбані сучасного обладнання для заморозки продукції. ТОВ «БМБ» та ТОВ «Буковинський сад» наразі не працюють,але мають достатні потужності для переробки плодової продукції на сік і на концентрат.

У деяких господарствах області встановлено сортувальні лінії. Зокрема,на базі ТОВ «Буковинський сад» діє оптична лінія для сортування плодів фірми «PERFEKT» потужністю 4,5 тонн на годину та лінія по виробництву соків фірми «Воран» продуктивністю 500 л. яблучного соку прямого віджиму за 1 годину. Також сортувальні лінії встановлено у ФГ «Голд Сад» Хотинського району та у ФГ «Гаука» Новоселицького району,тощо.

3.2 Загальна характеристика садівництва в Хотинському районі

Над Дністром унікальні ґрунтово-кліматичні умови для фруктових садів і ягідних плантацій. Тож розвиток садівничої галузі здавна серед пріоритетів агропромислового комплексу Хотинського району. У краї сади розкинулися більш ніж на дев'яти тисячах гектарів, значна частина з яких -- у приватному секторі. А в сільськогосподарському виробництві питома вага плодово-ягідної продукції сягає 23%. Хотинський район відзначається найбільшими площами плодово-ягідних насаджень-7964 га, і посідає за цим показником перше місце у Чернівецькій області. [15] З кожним роком кількість виробленої продукції збільшується. (Рис.3.2)

Успішною та неодмінною умовою розвитку садівничої галузі є оптимальна вікова структура насаджень,дотримання нормативної питомої ваги молодих садів у загальній їх площі. Завдяки своїм високим якостям плоди слугують важливою статтею експорту і прибутку районних господарств.

Більшість садів району -- поважного віку, вони відпрацювали свій ресурс, тому хотинські садівники (а вони вирізняються високим професіоналізмом) щороку закладають сотні гектарів молодих сучасних скороспілих садів, що дають хороший врожай вже на другий-третій рік. Збільшується частка інтенсивних насаджень за сучасними технологіями посадки із сертифікованих саджанців кращих сортів, на вегетативних кронових підщепах.

Найбільше в Хотинському районі, як і в Чернівецькій області та в Україні зокрема, вирощують звичайно яблук, але через збільшення площ садів та велику пропозицію, вирощування яблук вже не дає такого прибутку, як раніше. Тому, все більшого поширення набуває вирощування груш, слив, персиків, смородини,черешень,вишні сортової та ін.

Рис3.2.Динаміка виробництва плодових та ягідних в Хотинському районі з 2000 по 20017 роки (тис.т)



Територіально садівництво більше поширене в селах,що розташовані вздовж центральної траси Чернівці - Хотин, що пояснюється хорошим сполученням та наближеністю до районного та обласного центрів. Це такі села, як: Колінківці, Грозинці, Бочківці, Шилівці, Клішківці, Владична, Недобоївці, Рукшин та околиці Хотина. Проте,в останні роки, географія садівництва, дещо поширилася вглиб,до садівничих сіл долучилися: Крутеньки, Долиняни, Данківці та інші, що видно з картосхеми. (див. додаток В)

Кращими господарствами в Хотинському районі за урожайністю плодових в останні роки є ФГ «Тодосійчук»,ФГ «Агро 2000», «ПП Білоокий». У окремих господарствах урожайність плодів складала від 300 до 500 ц/га.

Для сприяння розвиткові галузі постійно проводяться семінари, навчання керівників та спеціалістів агроформувань щодо інтенсивного розвитку садівництва за участі кращих науковців і спеціалістів України, а також Польщі, Голландії, інших європейських країн. Значну площу в Хотинському районі займають суперінтенсивні сади, які садівники оснащують шпалерами,з захищають сучасними системами від шкідників, та несприятливих природних процесів і явищ (встановлення протиградної сітки) (див. додаток Г)

Створення нових типів насадження пов'язане здебільшого із зростанням обсягів капітальних вкладень. Переважна частина капіталовкладень це власні кошти приватних підприємців, фермерів, населення,які займаються садівництвом.

Важливим стимулюючим чинником є всебічна підтримка держави-сприяння структурній перебудові виробництва, пільги з оподаткування, компенсація частини витрат на закладання і нагляд за молодими садами, на розвиток інфраструктури із зберігання та переробки плодів,цінова політика.



3.3 Проблемні та перспективні напрямки галузі садівництва

За останній 2018 рік всіма категоріями господарства Хотинського району посаджено 186 га плодових насаджень. Для посадки яких використовувались кращі сорти саджанців районованих в нашій природній зоні, зокрема: (див. додаток Д)

Ш Яблуні-Голден,Айдаред,Джонаголд,Ранет Семеринко,Чемпіон;

Ш Груш-Яблунівка,Роксолана,Золотиста,Чернівчанка;

Ш Сливи-Анашпет,Волошка,Лагідна,Красуня осені.

Якщо, раніше, посадковий матеріал завозили з інших областей чи сусідніх країн, що було економічно невигідно, та створювало певні незручності, то на сьогоднішній день, багато садівників району самі вирощують прищепи різних сортів. Такий садивний матеріал є кращим для посадки,тому що він зразу пристосований до природніх умов,та не потребує акліматизації. У світі існує стійка тенденція заміни генеративних підщеп на вегетативні, звичайного садивного матеріалу - на оздоровлений, оскільки їх використання в поєднанні з заходами контролю вірусної інфекції підвищує урожайність дерев на 30-35%. При цьому значно скорочуються затрати на захист та підвищується якість плодів. Вільні від внутрішніх інфекцій, рослини краще ростуть та розвиваються, приживання рослин з культури in vitro в розсаднику сягає 80-90%. Дуже важливо врахувати це українським садоводам.

Про якість посадкового матеріалу, який вирощують на території Чернівецької області, та Хотинського району зокрема, свідчить те, що деякі підприємства-виробники включені в списки «Державного переліку підприємств-виробників садивного матеріалу багаторічних культур в Чернівецькій області». [19] Зокрема, із 37 зареєстрованих підприємств-виробників в Чернівецькій області, 13 з них саме з Хотинського району. У районі наявні плодорозсадницькі бази,які дають змогу розширити площу багаторічних насаджень до 10 тис.га. Буковинське розсадництво може повністю забезпечити потреби садівництва Придністровського регіону і вийти на всеукраїнський та закордонні ринки. (див. додаток Е )

Як видно з картосхеми, найбільші підприємства виробники садивного матеріалу розміщені в таких селах, як Колінківці, Шилівці, Бочківці, Недобоївці. (див. додаток Є )

Виробництво плодової продукції в Хотинському районі відбувається випереджаючими темпами,у порівнянні з створенням бази для сортування,зберігання та переробки плодів.

Запорукою для успішної реалізації повного циклу, від виробництва, до постачання кінцевому споживачеві яблук з мінімальними втратами, є важливий технологічний процес - зберігання. Якщо поглянути з точки зору біології, то зберігання яблук означає збільшення тривалості життя плоду після його зрізу і збереження товарних і поживних цінностей. Це може бути при штучному уповільненні процесів життєдіяльності продукту. Результат успішного зберігання яблук - реалізація з мінімальними втратами, через заздалегідь задуманий термін. Результат виходу стандартного яблука обумовлений кількістю втрат при зберіганні і терміном зберігання свіжих яблук.

Дуже часто необхідність доведення продукту до кінцевого споживача пов'язана з віддаленістю регіону земної кулі. Є продукти, які легко переносять тривалі переїзди завдяки їх здатності до збереження. Наприклад банани і ананаси, що перевозяться з віддалених тропічних країн.

Умови зберігання яблук не прості і щоб отримати хороший вихід перед реалізацією необхідно зберігати яблука в холодильних камерах, що говорить про недоцільність зберігання малої кількості продукту із-за витрат на устаткування. Переміщення потоку охолоджуваного яблука економічно і технологічно неможливо без розміщення в місцях запасів спеціально обладнаного для цього фруктосховища (складу зберігання яблук).

Холодильна камера для зберігання яблук повинна комплектуватися обладнанням, що підтримує температурний режим від 5 до 0 ^оС. Не нижче 0^оС. Температура зберігання яблук не повинна коливатися +\-0,5 ^oC. При цьому підбір холодильного обладнання повинен здійснюватися таким чином, що б вологість в холодильній камері не була нижча 90-95%, та не вище 95%. Тобто повітроохолоджувач підбирається на дельту 2-6 ^оС, щоб менше сушилося повітря в камері. Регулювання вологості середовища в камері схову яблук здійснюється за допомогою парозволожувача (систем промислового зволоження). Вживання регулятора вологості значно покращує контроль і регулювання середовища в камері, що позначається на виході якісної продукції в кінці сезону. Виробники з невеликими фінансовими вкладеннями регулюють вологість уручну. Частенько просто розливаючи воду на підлогу. Це пов'язано з великими ризиками не зберегти яблуко на початок розпродажу. В даному випадку велику роль грає досвід накопичений роками і горами гнилих яблук.

Але для того що б зберегти яблуко з мінімальними втратами, окрім температури і вологості, важливим чинником є склад газового середовища в камері. Тобто встановлюється устаткування, яке контролює кількість кисню, що б не перевищував 5% від загального об'єму. РГС (регульоване газове середовище) обладнання не дешеве і по зубах лише дуже великим агрокомплексам. Його економічна доцільність вважається від 500 тонн. До того ж РГС пов'язаний з певними складнощами в процесі експлуатації. Камера має бути з сендвіч-панелей зібраних герметично з використанням спеціальних матеріалів в їх будівництві. Дорогі герметичні двері виготовлені саме для приміщень з регулюванням газового середовища, що б забезпечити високу газонепроникність. Під час зберігання яблук порушувати герметичність не можна. Тобто в разі якихсь поломок усередині камери є ризик порушити процес зберігання. (див. додаток Ж)

Так, великими, сучасно обладнаними фруктосховищами забезпечені с.Недобоївці та с.Клішківці, в них можна зберігати понад 2000 тисячі тонн фруктів. В с.Колінківці та с.Шилівці фруктосховища вміщують від 1000 до 2000 тонн, в с.Бочківці, с.Круглик, с.Данківці та ін. розраховані максимально до 1000 тонн. (див. додаток З)

У ФГ «Голд Сад» Хотинського району встановлено сортувальні лінії. Крім того, в Хотинському районі сформована логістична мережа перевезень свіжої плодової продукції,що налічувала в 2017 році - 240 спеціалізованих автофургонів, які можуть одночасно завантажувати близько 10 тис. тонн продукції.

Зазначимо, що на території Хотинського району тільки одне підприємство переробки - ТзоВ «СООК».

3.4 Державна підтримка галузі садівництва в Хотинському районі

Ситуація на садівничому ринку кардинально змінилась: якщо раніше основні питання та проблеми фокусувались навкруги технологій посадки та вирощування, то тепер - каменем спотикання є збут. Проблемним питанням в Україні, в т.ч. в Чернівецькій області, за останні роки є збут своєї продукції, оскільки нульова ставка ввезення плодів з-за кордону ставить в нерівні умови зарубіжного та вітчизняного товаровиробника.

Сьогодні конкурентоспроможність української продукції садівництва за ціною обумовлюється порівняно низькою собівартістю її виробництва за рахунок низького рівня оплати праці, вартості землі та енергоносіїв, державної фінансової підтримки, пільгового оподаткування тощо. У майбутньому собівартість вітчизняної продукції збільшуватиметься, оскільки оплата праці, вартість енергоносіїв зростатиме, а вартість засобів захисту рослин, добрив, а також витрати на транспортування вже зараз відповідають світовому рівню. 

Багато ринків збуту закрили для України, зокрема Росія, після початку АТО на сході України. Щодо європейських країн - перспективи великої немає, бо там своїх яблук перевиробництво. Потрібно налагоджувати збут в азійські країни. Адже за смаковими властивостями українським яблукам немає конкурентів - вони найкращі в світі.

Реалізація фруктів проводиться на ринках України 85 %, Білорусії - 10%, в супермаркетах - 5%. В даний час створюється біржа для формування партій яблук на експорт. Через п'ять років в області планується довести валовий збір фруктів в межах 400-450 тис. тонн. У 2009 році в області відкрився оптовий ринок сільськогосподарської продукції «Дари Буковини» ТОВ «Букотрейдінг», на якому виробники мають можливість реалізовувати вирощену плодово-ягідну продукцію. На ринку буде створений маркетинговий центр, який допомагатиме у пакуванні, формуванні оптових партій плодів для експортування за межі області та країни.

Важкі часи настали для українського садівництва. Ціна на яблука не змінюється, хоча витрати на його виробництво збільшились за останні декілька років в рази. Водночас, люди не мають змоги купляти ці фрукти дорожче, через низький рівень заробітних плат.

Створення нових типів насаджень пов'язано, здебільшого, із значним зростанням обсягів капітальних вкладень. Переважна частина капіталовкладень це власні кошти приватних підприємців, фермерів, населення, які ризикнули зайнятись садівництвом після проходження практики в садівничих господарствах європейських країн, перебуваючи там в якості трудових мігрантів. Важливим стимулюючим чинником є всебічна підтримка держави - сприяння структурній перебудові виробництва, пільги з оподаткування, компенсація частини витрат на закладання і нагляд за молодими садами, на розвиток інфраструктури із зберігання та переробки плодів, цінова підтримка, пільгове кредитування товаровиробників, тощо.

В 2017 році відновлено фінансування програми 2801350 «Державна підтримка розвитку хмелярства, закладення молоди садів, виноградників та ягідників і нагляд за ними» і відповідно до «Порядку використання коштів, передбачених у державному бюджеті для розвитку виноградарства, садівництва, хмелярства», затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 15 липня 2005 року № 587 (зі змінами) для погашення кредиторської заборгованості минулих періодів в 2017 році надійшли кошти в повному обсязі, а саме в сумі 48363,5 тис.грн. Проте, далеко не всі господарства мають змогу отримувати таку допомогу. Торік за державною програмою підтримки садівництва підприємства Хотинщини отримали з держбюджету 1,365 мільйона гривень. У попередні роки держава відшкодовувала витрати суто на плодові насадження й догляд за ними. Нині ухвалені програми працюють на створення довкола садів виробничої інфраструктури: зведення плодосховищ, накопичувальних басейнів для зрошувальних систем, придбання техніки.

З метою створення передумов стабільного динамічного розвитку виробництва конкурентоспроможної продукції сільського господарства (в тому числі і садівництва) та переробної сфери малими суб'єктами господарювання й особистими селянськими господарствами Департаментом агропромислового розвитку обласної державної адміністрації розроблено Комплексну програму підтримки розвитку сільського господарства Чернівецької області на 2017 - 2022 роки, яка затверджена рішенням XVII сесії Чернівецької обласної ради VII скликання від 14 листопада 2017 року №195-17/17.

Один із напрямків, які охоплює дана програма є:

1. Підтримка особистих господарств населення, сільськогосподарських обслуговуючих кооперативів, фермерських господарств та сільськогосподарських підприємств області; (на цей напрямок на 5 років передбачено 33,5 млн.грн.). Виконання цього напрямку передбачається здійснювати:

Ш Шляхом відшкодування відсоткової ставки за залученими кредитами наданих на: будівництво та реконструкцію картопле, овочесховищ, об'єктів переробки овочів та фруктів, придбання обладнання для первинної переробки. (Ця підтримка здійснюватиметься за рахунок коштів обласного бюджету).

Ш Та шляхом надання фінансової підтримки особистим селянським і фермерським господарствам, які мають в обробітку до 50 га землі, на посадку ягідників і овочів із розрахунку до 5 тис.грн. на 1 га. (Дане фінансування здійснюватиметься як з обласного так і з місцевих бюджетів (50% на 50%).

При Департаменті агропромислового розвитку працює «Регіональна комісія з розгляду заяв та документів суб'єктів господарювання, які займаються виноградарством, садівництвом і хмелярством, та вирішенням інших питань щодо надання їм фінансової підтримки».

3.5 «Яблунева агломерація» - три найбільші територіальні громади північної Буковини

Частина сіл Хотинського району розташовані на Колінковецько-Недобоївському макросхилі, який має власний унікальний рельєф, що сформувало виняткову локальну екосистему з особливим мікрокліматом, гідрорежимом, рослинністю та ґрунтовим покривом. Поселення утворюють суцільну смугу довжиною понад 20 км і шириною від 2 до 4 км, займаючи практично всю довжину макросхилу. Вони сформували унікальну для України сільську агломерацію Хотинського району. Враховуючи розподіл вирощування плодів (70% яблука, 15% сливи, 10% груші та 5% інші кісточкові), цю агломерацію сміло можна назвати яблуневою. Річний врожай яблук яблуневої агломерації 200, 000 тонн.

Так, 25 жовтня 2018 року, в Чернівецькому Центрі розвитку місцевого самоврядування відбулось підписання договору міжмуніципального співробітництва між трьома громадами Хотинського району Чернівецької області - Недобоївською, Клішковецькою та Хотинською. Основна мета співпраці - це стимулювання та підтримка підприємців, що займаються садівництвом в сільській місцевості. (див. додаток І)

Сьогодні, “В порівнянні з минулим роком ціни на яблука цього року знизились до 10 разів. Тому, щоб не загубити галузь за 1-2 роки, яка розвивалась у нашому краї десятиліттями, ми хочемо надавати жителям додаткові послуги. У сам процес виробництва чи вирощування ми не втручатимемось. Наша мета - це створенню виробничих потужностей по переробці плодоовочевої продукції, - наголосив Юрій Юзва, голова Недобоївської ОТГ. - Окрім допомоги підприємцям це також створить й робочі місця.”[20]

Керівництво громад одностайне в тому, що масштаби вирощування в громадах значні, але не завжди є змога реалізувати свій продукт.

«Тільки в партнерстві, в об'єднанні сила. Ми навчились вирощувати, але ще не до кінця добре вміємо переробляти. Тому такий проект дозволить нам удосконалитись в цьому напрямі», - підкреслив Василь Ченківський, голова Клішковецької ОТГ.

Дані громади й справді налаштовані розвивати між собою партнерські відносини та співпрацю. Наприклад, Микола Головльов, міський голова Хотина, нагадав, що наприкінці минулого року Недобоївська та Рукшинська ОТГ і місто Хотин підписали перший договір співробітництва між собою і вже чекають на фінансування для його реалізації з коштів ДФРР.

«Апетит приходить під час їжі. Зараз це вже другий проект співпраці, але ми поставили перед собою ціль до 2020 року запустити спільну сміттєсортувальну лінію. Тож маємо над чим і далі працювати разом», - акцентував очільник Хотина.

Ідею «яблуневої агломерації» планують також розвивати шляхом участі в конкурсі ДФРР, а вартість її реалізації складе 12 млн грн. Під час заходу також було озвучена загальна інформація про можливості, котрі надає міжмуніципальне співробітництво і наявний стан використання цього інструменту.

Серед регіонів лідерство тут має Полтавська область із 85 договорами, а у Чернівецькій області донині було 2 договори. «Полтавський досвід став корисним і для нас, бо минулого року Чернівецький Центр розвитку місцевого самоврядування організував нам туди навчальну поїздку», - зазначив Юрій Юзва.

Загалом наші громади переходять від проектів споживання до проектів розвитку, як зазначила Тетяна Татарчук, директорка Чернівецького ЦРМС, що створений за підтримки Програми U-LEAD та Мінрегіону: «Такі ідеї, яку презентують громади сьогодні, мають додану вартість в економічному плані. Тому в рамках того ж конкурсу ДФРР вони будуть швидше підтримані. «Яблунева агломерація» трьох громад може стати точкою зростання для всього району та області».



ВИСНОВКИ

Садівництво - галузь рослинництва, що займається вирощуванням плодових і міцних культур. Це одна з найбільш перспективних галузей сільського господарства Хотинського району Чернівецької області.

Суспільно-географічним та економічним дослідженням садівництва,як галузі сільського господарства присвячені праці Я. Жупанського, М. Пістуна, Г. Балабінова, Н. Коновалової, П. Сухого, О. Єрмакова, М. Артеменка, О. Шестопаля.

Особливості функціонування садівничої галузі багато в чому зумовленні впливом природних чинників, це перш за все тому що плодові дерева потребують певного поєднання природних умов, необхідних для їх природного розвитку. Тривалість вегетаційного періоду, потреба в теплі, світлі, якості ґрунту для різних плодових культур неоднакова, як і наслідок, маємо відмінності в поширенні багаторічних насаджень та видовому складі.

Територія району характеризується строкатістю густоти розчленування поверхні, значною розчленованістю, домінуванням схилових і зсувних місцевостей. Все це обмежує застосування сільськогосподарської техніки в рільництві натомість розширює можливості відведення більших площ під багаторічні насадження.

Потужний вплив на розвиток садівництва Хотинського району мають соціально- економічні чинники, серед яких агрогеографічне положення, історико-географічні особливості розвитку сільського господарства, демографічні, економічні та інфраструктурні чинники.

Хотинський район Чернівецької області має досить вигідне агрогеографічне положення. Поєднання сприятливих природних, соціальних та економічних умов сприяють формуванню на території району ефективного сільськогосподарського виробництва. Це густозаселений регіон, його близьке розташування до обласного центру м. Чернівці та межове розташування з Хмельницькою областю додають вагомих переваг у використанні місце розташування для ефективного господарювання.

При формуванні експортного потенціалу плодової галузі одним з основних чинників постають інфраструктурні, що формують належну матеріально-технічну базу зберігання продукції та можливостей її переробки. У Хотинському районі збудовано 25 сучасних фруктосховищ сукупною ємністю 25.200 тонн (що перевищує офіційні показники вирощування продукції), водночас тільки одне підприємство переробки продукції.

Садівництво в Хотинському районі набуло значного розвитку. З-поміж усіх районів Чернівецької області під багаторічні насадження тут відведена найбільша частка земель (12% території району).

У районі спостерігається тенденція зростання площ під багаторічними насадженнями (у 2017 році перевищує 8 тис.га), щороку збільшується приблизно на 200 га. Для посадки використовують кращі сорти саджанців районованих на цій території.

Найвища врожайність плодових культур спостерігається у ФГ «Тодосійчук», ФГ «Агро2000», «ПП Білоокий» Хотинського району. Загалом в районі виробляють понад 73 тис.т. плодових культур, що становить 38,5% виробництва цієї продукції в Чернівецькій області.

В Хотинському районі сформувалась логістична мережа перевезень свіжої плодової продукції, що налічує 240 спеціалізованих автофургони, які можуть одночасно завантажувати близько 10 тис.тонн продукції.

Заготівлею та переробкою плодово-ягідної продукції в Чернівецькій області займаються 11 переробних підприємств, 6 з них переробкою та консервуванням, 5 виробництв напоїв. Тільки одне з них, ТЗОВ «СООК», розташоване на території району м. Хотин. Якщо потреба у фруктосховищах в районі практично задоволена, то переробка продукції залишається проблематичною.

З огляду на майбутній вступ до Євросоюзу, садоводам України слід готуватися заздалегідь щоб виграти конкуренцію і зайняти свою «нішу» на ринку серед європейських виробників.

Буковина в цьому плані має ряд особливих переваг:

Ш родючі землі та сприятливі погодно-кліматичні умови;

Ш значна кількість земель сільськогосподарського призначення, в тому числі і таких, що тимчасово не обробляються; 

Ш інтенсивний розвиток промислового садівництва в регіоні;

Ш можливість формування великотоварних оптових партій;

Ш високі смакові та технологічні якості плодів, вирощених в умовах Буковини;

Ш екологічність продукції, її придатність для дитячого та дієтичного харчування;

Ш відносно низька собівартість продукції;

Ш наявність відносно недорогих і кваліфікованих трудових ресурсів;