Організація роздачі кормів у ТзОВ "Галичина-Захід"

- виявити небезпечні зони та ситуації, що можуть складатися під час виконання роботи, засвоїти запобіжні заходи для уникнення небезпечних наслідків;

- визначити прилади та інструменти, які будуть потрібні для роботи, вивчити правила їх застосування;

- засвоїти безпечні прийоми виконання виробничої програми і вивчити інструкції з техніки безпеки;

- ознайомитися з наявними проходами та проїздами, прийнятими звуковою та світловою сигналізація ми, правилами протипожежної безпеки і поведінки у виробничих приміщеннях.

До початку роботи потрібно перевірити і впевнитись у правильному складанні, монтажі машин та обладнання, справності їхніх вузлів та механізмів, надійності захисних пристроїв та ізоляції контактів і з'єднань, наявності заземлення (занулення). Перед пуском машини слід впевнитись, що ні для кого з присутніх це не створює небезпеки. Потім вручну (наприклад, за шків) провернути робочий орган, переконатися у відсутності сторонніх предметів у робочій камері і подати сигнал про пуск машини.

У процесі пробного пуску впевнюються, що напрямок руху чи обертання робочих органів відповідають даним, наведеним у технічній характеристиці машини. Огляди, заміну робочих органів, їх регулювання (крім тих, які передбачено здійснювати під час технологічного процесу), змазування, налагодження та ремонт слід проводити лише після зупинки машини і вимикання з електромережі або після заглушення двигуна. При цьому на силовій шафі та пульті керування потрібно вивісити таблички «Не вмикати».

Варто також передбачити заходи, що запобігають самочинному провертанню механізму:той чи інший механізм або робочий орган блокують або фіксують. Обов'язково потрібно фіксувати підняті кришки.

Освітлення робочих місць має бути достатнім для безпечної роботи. Для місцевого освітлення робочих місць під час розбирання-збирання і регулювання машини слід користуватися переносними лампами з напругою струму не більше 36 В.

Сама ж лампа має бути оснащена захисною дротяною сіткою.

Проходи біля машин та агрегатів завжди мають бути вільними, а підлога рівна, суха і чиста.

За потреби застосування на робочому місці пальних рідин (гас, солярка, бензин тощо), наприклад для промивання деталей чи виконання інших робіт, слід пам'ятати про їх вибухо- та пожежонебезпечність і подбати про вентиляцію робочого місця, а також наявність засобів пожежогасіння на об'єкті. Зберігати паливо та мастильні матеріали потрібно у спеціальних приміщення і тарі.

Вакуумну установку і пускове обладнання монтують у спеціальному приміщенні або в ізольованій зоні. Привід насоса огороджують, а пускову апаратуру встановлюють у закритому корпусі (шафі). Для запобігання ураженню електричним струмом (працівників, тварин) на вакуумній магістралі після вакуумного насоса передбачено вставку з пластмаси або гуми, в яку вмонтовано запобіжник зворотного обертання ротора насоса. Таку саму вставку завдовжки не менше 0,5 м з діелектричного матеріалу повинні мати і водопровідні труби, що йдуть до електронагрівника, чи для підмивання вимені, а сам водо нагрівник - має бути надійно заземлений.

Під час доїння корів із тваринами потрібно поводитися спокійно й уважно.

Якщо для промивання і дезінфекції молочної апаратури й трубопроводів використовують гарячу воду та хімічні розчини, слід бути особливо обережним, під час приготування кислотних розчинів одягати гумові рукавиці та фартух.

7. ОХОРОНА НАВКОЛИШНЬОГО СЕРЕДОВИЩА

7.1 Заходи з охорони навколишнього середовища

Екологічний стан в Україні характеризується як кризовий. Низький рівень екологічної культури населення внаслідок незадовільної екологічної освіти та виховання, нераціональна структура народного господарства, пов'язана із застосуванням матеріало та енергоємних технологій, низький технічний рівень технологій очищення газоповітряних викидів в атмосферу і скидів стічних вод у водойми та перероблення відходів промисловості й комунально-побутового господарства, а також загальна криза економіки країни призводять до зниження продуктивності господарства, погіршення стану здоров'я людей і навіть до зменшення чисельності населення внаслідок переважання чисельності смертності над народжуваністю дітей.

Це відбувається на фоні руйнування фізичного капіталу (заводів, фабрик, аграрних господарств тощо) і нераціонального використання природних ресурсів. При цьому значно погіршується стан довкілля і створюється загроза завдання непоправної шкоди біологічному і ландшафтному різноманіттю - лісовим, гірським і морським екосистемам, водоймам, лукам, землям тощо.

З метою подолання зазначених недоліків у 1998 р. Верховна Рада України прийняла постанову «Про основні напрями державної політики в галузі охорони навколишнього середовища, використання природних ресурсів та забезпечення екологічної безпеки», яка розглядається як Державна програма охорони довкілля України. В цій програмі сформульовані основні пріоритети та завдання охорони навколишнього природного середовища і раціонального використання природних ресурсів.

Головними цілями на найближчу перспективу є запобігання збільшенню рівня забруднення природних та природно-антропогенних екосистем. Подолання проблем техногенно-екологічної безпеки здійснюватиметься шляхом перебудови техногенного середовища, технічного переозброєння виробничого комплексу на основі впровадження новітніх наукових досягнень, енерго- і ресурсозберігаючих технологій, екологічно безпечних технологічних процесів, застосування відновних і нетрадиційних джерел енергії та використання й знешкодження всіх видів відходів, крім розсіюваних у навколишній простір.

Створено систему моніторингового контролю за об'єктами спостережень у промисловості, сільському господарстві, енергетиці, будівництві й транспорті. Передбачається класифікувати регіони України за рівнем техногенно-екологічних навантажень та створити відповідні карти.

У сільському господарстві система природокористування має передбачити формування високопродуктивних і екологічно стійких агроландшафтів, забезпечення розширеного відтворення родючих грунтів шляхом формування та реалізації системи ґрунтозахисних природоохоронних заходів. Створено систему економічних стимулів виробництва екологічно безпечної сільськогосподарської продукції на основі технологій біологічного землеробства. Здійснено комплексну еколого-економічну оцінку (районування) території України з виділенням у її складі природоохоронних комплексів, у тому числі територій та об'єктів природно-заповідного фонду, земель для високо інтенсивного ведення сільськогосподарського виробництва та промислового будівництва, а також забруднених районів для здійснення цільових природоохоронних заходів.

Розроблено генеральну схему охорони природи і раціонального використання її ресурсів у сільському господарстві та державну програму захисту земель від водної та вітрової ерозії, інших видів деградації земель.

Також підготовлені та впроваджені галузеві схеми збереження й відтворення земельних, водних, біологічних, зокрема рибних та лісових, мінерально-сировинних та інших природних ресурсів. Створена цілісна система поле- і водозахисних лісонасаджень, заліснення ярів, балок, крутосхилів, пісків та інших непридатних земель. Забезпечена оптимальна протиерозійна лісистість території. Також створені водозахисні зони вздовж берегів річок, водосховищ, озер і ставків, очищення їх від мулу, сформовані високоефективні гідрологічні системи. Планується активний перехід на біологічні методи ведення сільського господарства.

З метою покращення якості атмосферного повітря знижено валовий обсяг викидів від автотранспорту більш ніж на 40%, при цьому повністю припинено викиди свинцю. Для цього автомобілі обладнані новими ефективними системами та пристроями зниження викидів (каталітична нейтралізація, автоматичний пуск і прогрівання, системи уловлювання палива тощо), збільшено парк автомобілів і автобусів, що працюють на газовому паливі.

Згідно зі статтею 13 Закону України «Про охорону праці» роботодавець зобов'язаний створити на робочому місці в кожному структурному підрозділі умови праці відповідно до нормативно-правових актів, а також забезпечити додержання вимог законодавства щодо прав працівників у галузі охорони праці.

На самопочуття і здоров'я людини в процесі праці вживають не тільки незадовільні метеорологічні умови виробничого середовища, але й чистоту повітря.

До забруднення повітря виробничих приміщень можна віднести як зміну його складу, так і внесення в повітря невластивих для нього компонентів. І зміна складу атмосферного повітря, і внесення в повітря невластивих компонентів, які називають шкідливими речовинами, призводить до різноманітних захворювань, травм або ж навіть і до смерті.

Атмосферне повітря містить 78.1% озону, 20.9% кисню, 0.93% аргону, 0.03% вуглекислого газу та в незначних кількостях водяну пару, озон тощо. Критерієм ступеня чистоти повітряного середовища закритих приміщень служить вміст вуглекислого газу.

Вміст 1-2% вуглекислого газу в повітрі не може завдати шкоди організмові, однак він є досить чутливим непрямим показником забруднення повітря приміщень, оскільки зі збільшенням його вмісту спостерігається збільшення у повітрі токсичних речовин.

Хімічні речовини, які проникають в організм в умовах виробництва навіть у відносно невеликих кількостях, викликають порушення нормальної життєдіяльності, називають отрутами, або токсичними речовинами.

Ці речовини викликають професійні отруєння. Шкідливі речовини (токсичні) можуть бути у твердому, рідкому та газоподібному станах.

Пил - це тонко дисперсні частинки, які утворюються при різних виробничих процесах - дроблені, розмелені і обробці деяких тіл, при просіюванні сипучих матеріалів.

Пил гігієнічно шкідливий з огляду впливу на організм людини. Чим дрібніший пил, тим він небезпечніший для людини вважаються частинки розміром 3…10 мкм, які, потрапляючи в легені, при диханні затримуються в них і, накопичившись , можуть стати причиною захворювання.

Частинки розміром менше 3 мкм видихаються, а розміром більше 10 мкм затримуються в горлі та носі.

У сучасному господарстві охорона навколишнього середовища є важливим та необхідним завданням, що обумовлене інтенсифікацією сільськогосподарського виробництва.

Фізичне забруднення обумовлене попаданням на поверхню полів предметів, що не розкладаються. Хімічне забруднення відбувається при перевищенні встановлених оптимальних доз органічних і мінеральних добрив, а також при нерівномірному їх внесенні, якщо середній встановлений оптимум їх не порушується.

На землях, що мають різний ступінь забрудненості, неухильно зменшується їх продуктивність.

Так на слабо забруднених грунтах показник зниження кількості і якості рослинної продукції порівняно з незабрудненими грунтами складає 6..10%, на помірно забруднених 11…25%, на дуже забруднених 26…50%.

ВИСНОВКИ

Важливим соціально-економічним завданням у теперішніх умовах є забезпечення населення України продуктами харчування та сільськогосподарською сировиною. Його вирішення залежить від розвитку тваринництва й стану пов'язаних із переробкою тваринницької продукції галузей. Особливе місце при цьому належить молочному скотарству, яке має задовольнити потребу населення в молоці й молочних продуктах. Важливе значення у вирішенні зазначеної проблеми належить якості продукції.

За останні роки виникла необхідність у переробці молока безпосередньо в 4господарствах. При цьому у виробництво включаються такі процеси, як пастеризація, сепарування, а також виробництво питного молока, кисломолочних продуктів, масла, сиру. Обладнуються молочні й молочно-переробні приміщення, які оснащують спеціальним обладнанням для обробки молока.

Умовами одержання та первинної обробки молока зумовлені і його технологічні властивості, а отже, і якість молочних продуктів. У підвищенні якості молока та молочних продуктів важливе значення мають біологічні, технологічні і організаційні фактори. Успіх забезпечує тільки їх комплексне використання у виробництві, зберігання й реалізація продукції при дотриманні санітарних вимог щодо доїння корів і правил первинної обробки молока.

Промисловість випускає різні машини та обладнання для доїння корів та обробки молока. Вибір техніки та ефективність використання залежить від типу та розміру ферм і тваринницьких споруд, способів утримання тварин, технологічної обробки молока і своєчасності його реалізації.

Правильний вибір, компонування і використання обладнання молочних технологічних ліній дають можливість значно підвищити продуктивність праці, а також одержати максимум продукції високої якості при мінімальних затратах праці і витратах коштів.

З метою забезпечення своєчасної та якісної первинної обробки і переробки молока обслуговуючий персонал має добре знати принцип дії та особливості експлуатації молочного обладнання. Крім того, керівникам та фахівцям доводиться вирішувати складні багатопланові питання, пов'язані з розробкою, впровадженням та опануванням прогресивних технологій виробництва молока, його переробкою в молочні продукти, підвищення санітарної і технологічної культури виробництва.

Для проведення своєчасної і якісної первинної обробки та переробки молока учням професійних навчально-виховних закладів необхідно добре знати всі процеси виробництва, а також принцип дії технологічного обладнання, володіти даними про склад і властивості молока, фактори, на них впливають, умови одержання доброякісного молока та його обробку,технологічні процеси виробництва молочних продуктів.

Проведення великої рогатої худоби на промислову основу в умовах міжгосподарського кооперування неможлива без міцної кормової бази. Забезпечення великої рогатої худоби високоякісними, різноманітними і дешевими кормами - одна із головних умов успішного розвитку галузі.

Важливе економічне значення кормової бази полягає в тому, що затрати на корми у структурі собівартості приросту великої рогатої худоби займають близько 60% тому раціональна організація виробництва кормів та їх правильне використання сприяють не тільки збільшення виробництва великої рогатої худоби, а й зниження її собівартості.

Часто невідповідність між виробництвом кормів і ростом поголів'я призводить до зниження його продуктивності, а небезпечність раціонів поживними речовинами викликає невиправдані перевитрати кормів на одиницю продукції і призводить до підвищення її собівартості. За таких умов знижується ефективність застосування передової технології, механізації та автоматизації. В даному дипломному проекті я провів удосконалення в роботі змішувача-запарника, що також дає змогу зменшити ручну працю та збільшити ефективність і швидкість приготування корму для годівлі великої рогатої худоби.

Отже, кормо виробництво має поступово перетворюватися у самостійну галузь сільського господарства.

Список використаних джерел

1. Ревенко І. І., Щербак В. М. «Механізація тваринництва»: Підручник. - К.: Вища освіта, 2004. - 319 с.: іл.

2. Посібник. Машини для заготівлі та приготування кормів. За ред. В. І. Кравчука Ю. Ф. Мельника, -- Дослідницьке: УкрНДІПВТ ім. Л. Погорілого. - 2009. - 136 с.

3. Андреев П. А, Муллаянов Р. Г., Лисовский А.Г. Техническое обслуживание машин и оборудования в животноводстве. - М.: Росагропромиздат, 1991. - 224 с.

4. Белянчиков Н.Н., Сирнов А. И. Механизация животноводства и кормопроизвоства. - М.: Агропромиздат, 1990. - 432 с.

5. Брагінець М. В., Педченко П. В., Зезчик І. Г. Монтаж, експлуатація і ремонт машин у тваринництві. - К.: Вища школа., 1991. - 359 с.

6. Галкин А. Ф. Основы проектирования животновожческих ферм. - М.: Колос, 1975.

7. Кукта Г. М., Колесник а. Л., Кукта С. Г. Механизация и автоматизація животноводства. - К.: Вища школа., 1990. - 335 с.

8. Мельников С. В. Технологическое оборудование животноводческих ферм и комплексов. - Л.: Агропромиздат, 1985. - 640 с.

9. Механізація виробництва продукції тваринництва, Ревенко І. І., Кукта Г. М., Манько В. М. та ін..; За ред.. Ревенка І. І. - К.: Урожай, 1994. - 264 с.

10. Механизация и автоматизация молочных ферм, Ясенецкий В. А., Мечта Н. П., Погорелый Л.В. и др. - К.: Урожай, 1992. - 392 с.

11. Механизация животноводства и кормопроизводства на малой ферме, Под ред.. Кармановского Л. П. - М.: Агропромиздат, 1989.

12. Нова сільськогосподарська техніка, За ред. Ясенецького В. А. - К.: Урожай, 1991.

13. Посібник-пракикум з механізації виробництва продукції тваринництва, Ревенко І. І., Манько В. М., за райська С. С. та ін.; За ред.. Ревенка І. і. - К.: Урожай, 1999. - 192 с.

14. Проектування механізованих технологічних процесів тваринницьких підприємств, Ревенко І. І., Роговий В. Д., Кравчук В. І. та ін..; За ред.. Ревенка І. І. - К.: Урожай, 1999. - 192 с.

15. Пряжкова М. А., Спектор А. Г. Технічне обслуговування машино- тракторного парку. - К.: Колос, 1985.

16. Пістун І. П., Хобзей М. К., Сілін Г. В. Працездатність та здоров'я людини, навчальний посібник, 2003.

17. Ревенко І. І., Манько В. М., Кравчук В. І. Машиновикористання у тваринництві. - К.: Урожай, 1999. - 208 с.

18. Ревенко І. І., Мозоленко Є. М., Чос М. М. Посібник майстра-наладчика обладнання тваринницьких ферм і комплексів. - к.: Урожай, 1992. - 261 с.

19. Чубов Д. С., Меняйло В.І., Адамчук В. І. Механізація виробничих процесів у сільському господарстві. - К. 1983.

20. Ясенецький В. А., Павленко В. А., Невмержицький І. В. Механізація трудомістких робіт на малих фермах. - К.: Урожай, 1990.

21. Стандарт підприємства СТП-1-2010. «Загальні вимоги до оформлення текстової та графічної частини дипломних і курсових проектів (робіт)». - Стрий, СК ЛНАУ 2012

Размещено на Allbest.ru