Размещено на http://www.allbest.ru/

Чернівецький національний університет ім. Ю.Федьковича

ФОРМУВАННЯ ФРАКЦІЙНОГО СКЛАДУ РУХОМИХ ФОСФАТІВ БУРУВАТО-ПІДЗОЛИСТИХ ОГЛЕЄНИХ ҐРУНТІВ ПЕРЕДКАРПАТТЯ ПІД ВПЛИВОМ ОСУШУВАЛЬНОЇ ТА ХІМІЧНОЇ МЕЛІОРАЦІЇ

Цвик Т.І., асистент,

Хапіцька З.С., к. ек.наук, асистент

Анотація

Розглянуто особливості формування фракційного складу мінеральних фосфатів бурувато-підзолистих оглеєних ґрунтів під впливом осушувальної та хімічної меліорацій.

Annotation

The forming features of fractions mobile phosphates composition of brown-podzolic gleyed soils under act of drainage and chemical land-reclamation are considered.

Виклад основного матеріалу

Специфіка факторів та умов ґрунтоутворення в Карпатській гірсько-лісовій провінції обумовили переважання фосфатів заліза й алюмінію в їх фракційному складі, а також низький вміст фосфатів кальцію та пухкозв'язаних. Формування елементів фосфатного режиму фонових для Передкарпаття бурувато-підзолистих оглеєних ґрунтів значною мірою обумовлюється проходженням процесів елювіальної деградації з втратою обмінних основ, руйнуванням мінеральної частини ґрунту і т. ін.

Тому фосфатний режим вказаного підтипу ґрунтів, як і типу буроземів в цілому, є незадовільним з точки зору їх ефективного сільськогосподарського використання. Проблема оптимізації фракційного складу ґрунтових фосфатів може бути вирішена тільки шляхом кардинальної зміни їх режимів та цілого ряду властивостей.

Осушення ґрунту закритим гончарним дренажем, як відомо, призводить з однієї сторони до посилення елювіальних процесів [8], а з іншої ? до поліпшення водно-повітряного режиму ґрунту [2], що повинно відображатися на формуванні його фосфатного режиму.

Осушувальна меліорація в Передкарпатті проведена на площі понад 100 тис. га [5]. Найефективніше поліпшення поживного режиму та кислотно-основного стану осушених ґрунтів досягається внесенням хіммеліорантів, зокрема вапна (4 т/га) у поєднанні з фосфоритним борошном (2 т/га) два рази за ротацію сівозміни [2]. ґрунт фосфатний буруватий підзолистий

Для бурувато-підзолистих оглеєних ґрунтів Передкарпаття простежується зв'язок між вмістом окремих фракцій мінеральних фосфатів і показниками диференціації материнської породи в процесі ґрунтоутворення, показниками кислотно-основного стану [6, 7] та складом мікроорганізмів, що трансформують сполуки фосфору [3]. Тобто показники фосфатного режиму чітко відображають генетичну природу цих ґрунтів. Впливаючи на фактори, що обумовлюють оригінальність комплексу елементарних ґрунтових процесів, таким чином, можна вплинути і на фосфатний статус ґрунтів.

Об'єктом досліджень були типові для Передкарпаття бурувато-підзолисті оглеєні середньосуглинкові ґрунти пасовищного використання, осушені закритим гончарним дренажем та неосушені. Нижче наводимо їх морфологічний опис.

Розріз 1. Закладений за 1500 м на південний схід від села Іспас Вижницького району, Чернівецької області на рівнинній ділянці пасовища неосушеного. Рослинність: райграс пасовищний, лядвенець рогатий, кульбаба лікарська, типчак. Поле виведене з-під лісу близько 40 років назад. Хімічна меліорація та заходи окультурення проводяться не систематично.

Розріз 2. Закладений за 2000 м на південний схід від села Іспас на рівнинній ділянці. Поле осушене закритим гончарним дренажем в 1974 році. Відстань між дренами 12 метрів, глибина їх закладення 0,95-1 м.

Зразки ґрунту для аналітичних досліджень відбиралися з середини генетичних горизонтів в 2-х разовій повторності на осушеному та неосушеному пасовищах. На цих угіддях був закладений дослід з хіммеліорантами за схемою: 1) контроль - без хіммеліорантів; 2) вапно - 1 норма за гідролітичною кислотністю; 3) фосфоритне борошно - 1 норма, розрахована на зв'язування рухомого алюмінію; 4) вапно - 0,5 норми + фосфоритне борошно - 0,5 норми; 5) вапно - 0,5 норми + фосфоритне борошно - 0,5 норми, внесене через 6 місяців після вапна. Тривалість взаємодії ґрунту з хіммеліорантами становила 1 рік.

У відібраних зразках в 3-кратній аналітичній повторності визначали фракційний склад фосфатів за методом Чанга-Джексона та фізико-хімічні властивості за загальноприйнятими методиками [1].

Метою досліджень було встановити закономірності формування фракційного складу мінеральних фосфатів бурувато-підзолистих оглеєних ґрунтів Передкарпаття під впливом осушувальної та хімічної меліорацій.

Шляхом порівняння ґрунтів одного і того ж виду, але з різною інтенсивністю розвитку сучасних глейових процесів (з осушенням та без осушення), можливо виявити частку їх участі в формуванні фракційного складу фосфатів. Визначення тих чи інших фракцій фосфатів дозволяє відрізняти їх за розчинністю і потенційною засвоюваністю рослинами. Вміст найбільш рухомої і найдоступнішої для рослин їх частини ? пухкозв'язаних фосфатів збільшується з глибиною на пасовищі осушеному порівняно з пасовищем неосушеним, хоча на обох досліджуваних угіддях вміст цієї фракції дуже низький, що ще раз підтверджує тезу про їх незадовільний фосфатний поживний режим. При підвищенні ступеня опідзоленості, яке спостерігається при осушенні даних ґрунтів, значно збільшується вміст фосфатів алюмінію та заліза у верхній елювійованій частині профілю. У природному неосушеному ґрунті в середній частині профілю та в материнській породі відмічене суттєве підвищення фосфатів заліза ? (відповідно 52,8 та 68,8 мг/100 г ґрунту). При проведенні осушувальної меліорації спостерігається зворотна тенденція ? з глибиною значно знижується вміст фосфатів заліза, особливо в материнській породі (до 60,6 %). Це пояснюється сповільненням розвитку глеєвого процесу при осушенні. Вміст фосфатів алюмінію при цьому підвищується на 9,1 % в нижній частині профілю, що цілком логічно, бо мобілізація алюмінію відбувається переважно при кислотному буроземоутворенні [1]. У верхній та середній частинах профілю спостерігаються така ж закономірність стосовно фосфатів заліза, тобто відбувається зниження їх вмісту в середньому на 5%.

Фосфати кальцію в досліджуваних ґрунтах наявні лише в незначних кількостях. А вони вважаються потенційно найсприятливішою формою фосфору в ряду ретроградованих фосфатів. Тобто, потенційно вони можуть бути доступними рослинам. Різке підвищення їх вмісту по всьому профілю, а особливо в материнській породі, відмічено в ґрунті осушеного пасовища, що може бути обумовлене посиленням міграції обмінного кальцію.

Отже, відмінності фракційного складу фосфатів в осушеному бурувато-підзолистому оглеєному ґрунті та неосушеному зумовлені, головним чином, сповільненням глеєутворення та посиленням буроземоутворення при дренажі.

Таблиця 1

Фракційний склад фосфатів бурувато-підзолистого оглеєного ґрунту пасовищного використання

Після взаємодії бурувато-підзолистих ґрунтів з хіммеліорантами на протязі одного року виявилися суттєві відмінності між досліджуваними варіантами. Досить ефективний вплив на вміст пухкозв'язаних фосфатів здійснює сумісне внесення вапна та фосфоритного борошна, або останнього через 6 місяців після вапнування (пасовище неосушене). Порівняно з вихідними ґрунтами, вміст їх підвищився в 10 і більше разів. Причиною цього є вплив хіммеліорантів на кислотно-основний стан ґрунту ? через зниження його кислотності переформатування фракцій фосфатів відбувається повільніше. Особливий вплив хіммеліорантів слід відмітити на пасовищі осушеному на тих варіантах, де вносилося окремо вапно, фосфоритне борошно, а також при сумісному їх внесенні, коли доза фосфоритного борошна додавалася через 6 місяців після вапнування. Проявляється незначний вплив хіммеліорантів на вміст фосфатів алюмінію також на пасовищі осушеному. Значно знижуються показники вмісту фосфатів заліза на всіх варіантах досліду, що пов'язано з послабленням розвитку глеєвих процесів та меншою мобілізацією заліза. Фосфатів кальцію більше накопичується при внесенні хіммеліорантів на фоні осушення. Це цілком закономірно, оскільки всі вони містять кальцій.

Отже, оптимальний склад мінеральних фосфатів бурувато-підзолистого оглеєного ґрунту формується при застосуванні вапна (4 т/га) і фосфоритного борошна (2 т/га) через 6 місяців на фоні осушення закритим гончарним дренажем.

Таблиця 2

Фракційний склад фосфатів бурувато-підзолистого оглеєного ґрунту після взаємодії з хіммеліорантами

Висновки

1. Під впливом осушувальної меліорації в бурувато-підзолистому оглеєному ґрунті підвищується вміст фосфатів кальцію при відповідному зниженні вмісту фосфатів заліза.

2. В осушеному та неосушеному ґрунті під впливом хімічних меліорантів відбуваються однотипові процеси трансформації складу мінеральних фосфатів, однак за умов осушення більше накопичується пухкозв'язаних фосфатів.

3. Оптимальний склад мінеральних фосфатів формується при внесенні в ґрунт вапна (4 т/га) і фосфоритного борошна (2 т/га) через 6 місяців на фоні осушення.

Література

1. Агрохимические методы исследования почв. М., 1975. 680 с.

2. Назаренко И.И. Окультуривание подзолистых оглеенных почв. М.: Наука, 1981. 183 с.

3. Нікорич В.А., Польчина С.М., Смага І.С., Том'юк Б.П., Дронь Ю.С. Трансформація форм мінеральних фосфатів бурувато-підзолистих оглеєних ґрунтів Передкарпаття у зв'язку зі зміною мікробіологічної та ферментативної активності // Наук. вісник Чернів. ун-ту: Зб. наук. праць. Вип. 38: Біологія.- Чернівці: ЧДУ, 1998. С. 72-82.

4. Канівець В.І. Про причини нагромадження рухомого алюмінію в ґрунтах зони Українських Карпат // Агрохімія і ґрунтознавство. Вип. 17. К.: Урожай, 1974. С. 72-79.

5. Канивец В.И., Полупан Н. И. Буровато-подзолистые поверхностно-оглеенные почвы // Почвы Украины и повышение их плодородия. Т.1. Под ред. Н.И. Полупана. К.: Урожай, 1988. С. 282 - 283.

6. Смага І.С. Способи використання і генетичні особливості впливу буроземів і бурувато-підзолистих ґрунтів на форми мінеральних фосфатів// Ґенеза, географія та екологія ґрунтів. Зб. наук. праць - Львів: Видав. центр ЛНУ ім. Івана Франка, 2003. С. 349-354.

7. Смага І.С. Зв'язок показників фосфатного стану і властивостей бурувато - підзолистих поверхнево - оглеєних ґрунтів // Вісник аграрної науки.- 2005.- № 7. С. 17 - 20.

8. Смага І.С. Вплив осушувальної меліорації на екологічний стан бурувато- підзолистого оглеєного ґрунту Передкарпаття // Науковий вісник Уж. НУ. Серія: Біологія. Вип. 9. С. 45 - 47.

Размещено на Allbest.ru