Технологія потокового виробництва свинини
Ефективність використання базової породи свиней у схрещування і гібридизації. Дільниця холостих і поросних свиноматок, дорощування молодняку, відгодівлі свиней. Технологія вирощування ремонтного молодняку. Економічна оцінка технології виробництва свинини.
Рубрика | Сельское, лесное хозяйство и землепользование |
Вид | курсовая работа |
Язык | украинский |
Дата добавления | 19.02.2019 |
Размер файла | 123,9 K |
Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже
Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.
Размещено на http://www.allbest.ru/
МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ
ДВНЗ «Херсонський державний аграрний університет»
кафедра технології виробництва продукції тваринництва
КУРСОВИЙ ПРОЕКТ
з дисципліни: Технологія виробництва свинини
на тему: “Технологія потокового виробництва свинини”
м. Херсон - 2018 рік
ВСТУП
Свинарство - друга за значимістю галузь в тваринництві після скотарства. Значимість визначається великою потребою в м'ясі і салі свині, яке несе в собі високопоживні цінність. Не менш цінним продуктом свинарства є шкіра і щетина. У медицині з продуктів свинарства виготовляють близько 500 лікарських і хімічних препаратів (в основному застосовують залози внутрішньої секреції, такі як гіпофіз, підшлункова залоза). Свиней можна охарактеризувати як одних з найбільш скоростиглих тварин, в результаті чого відбувається швидка окупність витрат на їх розведення і відгодівля. При хороших умовах утримання свиней на відгодівлі необхідно 3-5 кормових одиниць для 1 кг приросту живої ваги, що в порівнянні з великою рогатою худобою значно нижче. При подальшому розвитку галузі свинарство, як другий за значимістю галузі в тваринництві, необхідно застосовувати інтенсивні технології розведення, які полягають у впровадженні потокової технологій, повноцінної годівлі, строгому дотриманні технологічних і зоотехнічних норм утримання, комплексної автоматизації та механізації галузі і т.д. Виробляти зниження витрат (знижувати собівартість продукції), шляхом грамотного управління виробництва. При розведенні необхідно використовувати високопродуктивні породи і типи свиней. З боку ринку необхідно створити більш привабливі умови для вітчизняних товарів, збільшувати обсяги експортованого вітчизняного м'яса і надавати підтримку з боку держави.
Для України свинарство є традиційною галуззю тваринництва протягом багатьох років. Глобальне значення воно набуло з початку ХХ ст. - час стрімкого розвитку міст і міських агломерацій.По даними УКРІНФОРМ, експорт свинини в 2016 р зменшився в 10,7 разів у порівнянні з 2015-м. Це пов'язано з колишнім головним імпортером - Росією, яка до 2014 р забезпечувала 95% зовнішніх поставок продукції. На сьогодні, в умовах торговельної війни, цей напрямок закрито.
РОЗДІЛ 1. ОГЛЯД ЛІТЕРАТУРИ
1.1 СТАН СВИНАРСТВА БРАЗИЛІЇ
Бразилія виступає четвертим найбільшим світовим продуцентом і експортером свинини. Успіхи, досягнуті в бразильському свинарстві, пояснюються високою конкурентоспроможністю продукції як на внутрішньому, так і на світовому ринках. Ефективність сектору забезпечується за рахунок використання сучасних технологій розведення, вирощування свиней і переробки м'яса. Найбільш серйозні труднощі місцевих продуцентів пов'язані з фітосанітарними заборонами на ввезення бразильської свинини, введеними цілою низкою потенційних імпортерів, таких, як Японія, Мексика, Канада і Республіка Корея. До недавнього часу діяла заборона на поставки в Китай, який є найбільшим в світі виробником і споживачем свинини, проте в травні 2011 р три бразильські бойні отримали дозвіл на експорт свинини в Китай.
Однією з найбільш поширених причин введення обмежень на ввезення свинини є ящур (FMD). У зв'язку з цим Бразилія змушена орієнтувати експорт на порівняно невелике число ринків, головний з яких - російський. Така залежність породжує чималі ризики для виробників і експортерів. Росія в останні роки нарощує власне виробництво свинини, тому її вже не можна розглядати як надійний ринок. З 2006 р по 2011 р експорт бразильської свинини в Росію неухильно знижувався. Проте в 2011 р Росія, Гонконг, Україна і Ангола залишалися головними експортними ринками.
Боротьба за ринки збуту здійснюється за двома напрямками. З одного боку, бразильські влада вживає всіх необхідних заходів для позбавлення від ящуру в масштабах країни, з іншого - проводяться заходи локального характеру з тим, щоб окремі штати можна було оголошувати вільними від цього захворювання. Значна частка забою (у 2009 р - 83,1%) контролюється державою, що сприяє зниженню ризиків, пов'язаних з безпекою продовольства, і підвищення конкурентоспроможності бразильської свинини на світовому ринку.
Характерною особливістю багатьох бразильських свинарських господарств є наявність власної кормової бази, що певною мірою знижує їх залежність від коливань цін на корми. Як і в інших країнах, витрати на корми - основна стаття в витратах комерційного свинарства. Велика частина виробленої в країні кукурудзи і значна частина соєвих бобів споживається в якості кормів. Оскільки обидва товари є предметом міжнародної торгівлі, рух цін на них в цілому відповідає ціновій динаміці на світовому ринку. У той же час можуть виникати і суттєві відмінності, зумовлені місцевими умовами.
Географічно як саме свинарство, так і виробництво свинини зосереджені в південних штатах країни, серед яких провідним продуцентом виступає штат Санта-Катаріна, на який в 2006 р доводилося 20% всього свинячого поголовья.Согласно проведеним у 2004 р дослідженню, бразильський комерційний свинячий сектор виявився найефективнішим у світі. По ряду показників (виробництво свиней на одну свиноматку, смертність та ін.) Бразилія обігнала США, а витрати виробництва тут були приблизно на одну третину нижче, ніж в ЄС і Канаді. Показники продуктивності змінюються в залежності від штату. Продуценти шт. Мату-Гроссу демонструють за цим показником невелику перевагу над виробниками лідера галузі - шт. Санта-Катаріна.
Санта Катаріна закрила 2017 року з хорошими показниками з експорту м'яса. Всього, цей бразильський штат поставив на експорт понад 1,34 млн т м'яса в, приблизно, 130 країн, згенерувавши виручку понад USD 2 600 млн. У 2017 р 40,4% м'яса, експортованого Бразилією, було вироблено в Санта Катаріні.
Санта Катаріна - найпотужніший виробник свиней в Бразилії. У 2017 міста Санта Катаріна поставила 276 500 тонн свинини в більш, ніж 50 країн світу - зростання на 0,8%, в порівнянні з 2016 р Виручка від цих експортних поставок також зросла - вона перевищила USD 639,2 млн (на 15 % більше, ніж в 2016 р). Основними покупцями виробленої в Санта Катаріні свинини були Росія, Китай, Гонконг, Чилі і Аргентина.
За останні 10 років Бразилія збільшила виробництво свинини приблизно з 3 млн. Тонн на рік до більш 3,75 млн. Тонн в 2017 році. Левова частка виробництва споживається всередині країни, а до 2015 року близько 400-500 тис. Тонн свіжої / замороженої свинини щорічно експортувалося. Експорт зріс до 629 тис. Тонн в 2016 році і склав 593 тис. Тонн в 2017 році.
У 2017 році Росія стала ще одним великим ринком збуту свинини для Бразилії, закупивши 43% бразильського експорту свинини. З 2012 року частка Росії на бразильському експортному ринку зросла з 25%, частково через широко поширеного в Росії заборони на імпорт свинини з багатьох інших країн. Цікаво відзначити, що з 2012 року частка Китаю в експорті бразильської свинини збільшилася з 1% в 2012 році до 8% у 2017 році, досягнувши 14% в 2016 році. Це призвело до того, що Китай став третім за величиною експортним ринком для свинини з Бразилії.
AHDB прогнозує, що ці відносини, швидше за все, зміняться, оскільки і Росія, і Китай прагнуть збільшити власне виробництво свинини, що означає, що Бразилія зіткнеться зі зменшенням експортних ринків.
1.2 ХАРАКТЕРИСТИКА МИРГОРОДСЬКОЙ ПОРОДИ СВИНЕЙ
1.2.1 Загальна характеристика породи
………….(табл..1.1).
Таблиця 1.1
Характеристика породи
Ознаки |
Рівень |
|
Де виведена |
На Україні ще в 19 столітті. |
|
Породи, що приймали участь при виведенні |
Схрещували місцевих свиней із тваринами культурних заводських порід, а саме: беркширсько, середньо і велико білою. |
|
Коли затверджена |
1940р. |
|
Автори |
Професор О.П.Бондаренко |
|
Тип тварин за продуктивністю |
Сального |
|
Масть |
Чорно-ряба |
|
Екстер'єр породи: |
||
голова |
Середнього розміру, х трохи вигнутим профілем. |
|
вуха |
Прямостоячі, спрямовані вперед, невеликі, у поросят можуть трохи обвисати. |
|
спина |
Пряма і широка |
|
ноги |
Середньої довжини |
|
Екстер'єрні недоліки, які часто зустрічаються у свиней даної породи |
||
Жива маса кнура, кг |
310-340 |
|
Жива маса свиноматки, кг |
230-240 |
|
Довжина тулуба кнура, см |
180 |
|
Довжина тулуба свиноматки, см |
170 |
|
Тривалість поросності, діб |
114 |
|
Багатоплідність, гол |
10-12 |
|
Великоплідність, кг |
1-1.3 |
|
Молочність, кг |
55-60 |
|
Маса гнізда на час відлучення, кг |
155-185 |
|
Середня маса 1 голови на час відлучення, кг |
16-17 |
|
Середньодобовий приріст, г |
750-800 |
|
Вік досягнення живої маси 100 кг, днів |
186-190 |
|
Витрати кормів на 1 кг приросту, корм. од. |
4.2-4.5 |
|
Забійний вихід, % |
85 |
|
Довжина туші, см |
96-98 |
|
Площа «м'язового вічка», см2 |
33-35 |
|
Маса окосту, кг |
10.1-10.7 |
|
Вихід м'яса в туші, % |
49-54 |
|
Вихід сала в туші, % |
37-41 |
|
Товщина шпику над 6….7 грудними хребцями, мм |
25-40мм |
|
Маса найдовшого м'яза спини, кг |
-------- |
|
Нараховується ліній і родин |
27 і 60 |
|
Провідні лінії |
Веселого, Грозного, Швидкого, Коханого, Ловчика, Дніпра, Камиша |
|
Провідні родини |
Смородини, Сороки, Зозулі, Фіалки, Русалки, Ягоди. |
|
Племінні заводи |
||
Районування |
Полтавська;Сумська; Хмельницька |
1.2.2 Ефективність використання базової породи свиней у схрещування і гібридизації
1. Перша серія дослідів проводилась на чистопородному свинопоголів'ї великої білої породи (ВБ - І група), миргородської породи (М - II група), полтавської м'ясної породи (ПМ - III група), породи ландрас (Л - IV група) та червонопоясної спеціалізованої лінії (ЧПСЛ - V група). Середньодобові прирости на відгодівлі становили: І рівень (типовий для багатьох господарств) - 250-350 г; II рівень (середній) - 600-800 г; III рівень (інтенсивний) - 800-1000 г.
Висновок: В аналогічних умовах годівлі тварини миргородської породи характеризувались такими показниками: середньодобовий приріст 859 г, вік досягнення 100 кг 197,4 днів при затраті 3,41 корм. од. корму на кілограм приросту. При забої піддослідних тварин в 100 кг тенденція, яка була відмічена при середньому рівні годівлі молодняку свиней, майже підтвердилася. Кращими за виходом м'яса в туші були тварини II піддослідної групи (63,0 %). Самим високим виходом сала в туші (30,6 %) і найбільшою товщиною шпику на 6-7 грудними хребцями 28,2 мм характеризувались підсвинки миргородської породи.
2. Поєднання кнурів і свиноматок, споріднених між собою в ступені ІІІ-ІІІ, призводить до зниження багатоплідності і збереження поросят, відповідно, на 3,1 і 1,4 голови (Р> 0,99- Р> 0,999). Використання інбредних маток при ботомкроссе дозволяє підвищити всі показники відтворювальної здатності, особливо при інбридингу маток 0,78% (Р> 0,99).
Вступне схрещування свиней миргородської породи з великої чорної підвищило показники відтворювальної здатності, зростання, розвитку і відгодівельних якостей у молодняка І-й генерації (Р> 0,99- Р> 0,999) при одночасному збільшенні на 4 мм товщини шпику (Р> 0,99 ). У ІІ-ІІІ генераціях помісний молодняк переважав чистопородних по многоплодию на 0,6-04 голови, скороспелості- на 6-14 днів (Р> 0,95), середньодобові прирости -на 50-34г (Р> 0,9999). Тварини різних генотипів не мали істотної різниці по м'ясним і фізико-хімічними показниками м'яса і шпику.
Схрещування свиней миргородської породи з великою білою англійською селекцій призвело до зниження багатоплідності на 18,6-23,5% (Р> 0,99), кількості поросят при відлученні на 29-23,9% (Р> 0,99) і маси гнізда поросят - на 49,4-50,7% (Р> 0,999) .Ісследованіямі встановлено, що поєднання свиней миргородської породи з білоруською чорно-песто призводить до підвищення у помесного молодняка середньодобового приросту на 55г (> 0,999), зниження віку досягнення живої маси 100 кг - на 22 дня (Р> 0,999), підвищення довжини напівтуші на 3,3%, переважанню вмісту протеїну в м'ясі на 1,11% і 0,45% жиру. Зміст в сироватці крові чистопородних свиней миргородської породи загальних ліпідів і загального холестерину було, відповідно, на 5,28% (> 0,999) і 7,01% (> 0,99) вище в порівнянні з помісну молодняком.
Продуктивність свиней миргородської породи залежить від рівня годівлі. У раціонах годівлі свиней 3-х племінних господарств встановлено невідповідність поживних речовин корму з потребою організму, що негативно позначається на продуктивності. Забезпечення молодняку ??під час відгодівлі повнораціонним комбікормом дозволяє отримати високі показники відгодівельних якостей: вік досягнення живої маси 100 кг -199-201 день, середньодобовий приріст - 642-684г, оплата корму - 4,0-4,4 корм. од.
РОЗДІЛ 2
2.1 ТЕХНОЛОГІЯ ПОТОКОВОГО ВИРОБНИЦТВО СВИНИНИ
2.1.1 Основні параметри роботи підприємства
Щоб виконати завдання підприємства - 3209 т свинини в живій масі, необхідно з відгодівлі зняти та здати на м'ясо , голів з середньою живою масою 98 кг:
3209 т / 0,098 = 32745 голів
На відгодівлю повинно бути поставлено, голів (санітарний брак - 1%, а збереженість - 99%):
32745 - 99%
х - 100%
Санітарний брак підсвинків за період дорощування-7%, відповідно збереженість-93%. Кількість відлучених поросят, що буде переведено на дільницю дорощування становить:
33076 голів - 93 %
х - 100 %
Щорічне одержання поросят при опоросі визначаємо з урахуванням їх санітарного браку в підсисний період (8%).
35565голів - 92%
х - 100%
Одержана величина є вихідною для визначення кількості нормальних опоросів. Згідно з проектним завданням, багатоплідність технологічних + дорівнює 12 голів на опорос, тому протягом року буде одержано:
Репродуктивний період + визначаємо за формулою:
П = Тпор. + Тпід. + Тхол. , (3.1)
П = 114 + 35 + 15 = 164 днів
де:
Тпор. - тривалість періоду поросності, днів;
Тпід. - тривалість підсисного періоду, днів;
Тхол. - період від відлучення поросят до запліднення свиноматки, днів.
Загальне поголів'я + на комплексі прямо пропорційне його потужності, тривалості репродуктивного періоду і обернено пропорційне показникам ефективності використання + :
, (3.2)
М = де
О - потужність свинарського підприємства, гол; П - репродуктивний період, днів; Т - коефіцієнт заплідненості +; Д - вихід ділових поросят; Кд - коефіцієнт збереженості підсвинків за період дорощування; Кв - коефіцієнт збереженості молодняку за період відгодівлі.
Показником ефективного використання маточного поголів'я є кількість опоросів на + за рік (в середньому по стаду):
;
де А =
А - кількість опоросів на + за рік; Т - коефіцієнт заплідненості +;
П - репродуктивний період, днів;
Крок ритму залежить від розміру технологічної групи підсисних +. Свинарник-маточник, складається з двох ізольованих секцій по 36 станків у кожній.
Середня кількість опоросів, які припадають на одну добу, становить:
Таким чином, в одній секції свинарника-маточника опорос буде тривати:
Після визначення розміру технологічної групи підсисних свиноматок можна розрахувати розміри технологічних груп інших статево-вікових груп (табл. 2.1):
1) технологічна група глибокопоросних свиноматок під час постановки на опорос (з врахуванням 7% аварійних опоросів) складається із 36 свиноматок
(36 підсисних свиноматок + 3 (7%), які опоросилися аварійно);
2) технологічна група умовно поросних свиноматок (яких запліднюють за крок ритму) з урахуванням прохолосту (19%) складається з 39 голів
(39 голів + 7 (19%));
3) технологічна група новонароджених поросят складається з 432 голів
(36 свиноматок * 12 новонароджених поросят),
а до відлучення зменшується на 8% (відхід за період), або на 35 голови, і становить 397 голів;
4) технологічна група на дільниці дорощування з урахуванням санітарного браку за даний період (7%) становитиме 369голів
(397 голів - 24 голів (7%));
5) технологічна група на дільниці відгодівлі складається із 365 голів
(369голів - 4голів (1%)).
Таблиця 2.1.
Розміри технологічних груп свиней на виробничих дільницях
Статево-вікові групи |
Розмір технологічної групи на початок періоду |
Санітарний брак |
Розмір технологіч-ної групи на кінець періоду |
Середній розмір технологічної групи |
||
% |
голів |
|||||
Умовно поросні + |
46 |
19 |
7 |
39 |
43 |
|
Поросні + |
39 |
- |
- |
39 |
39 |
|
Підсисні + |
39 |
7 |
3 |
36 |
38 |
|
Поросята-сисуни |
432 |
8 |
35 |
397 |
415 |
|
Поросята на дорощуванні |
397 |
7 |
28 |
369 |
383 |
|
Молодняк на відгодівлі |
369 |
1 |
4 |
365 |
367 |
2.1.2 Дільниця холостих і поросних свиноматок
Для технологічної групи + період умовної поросності становить 30 днів. На дільницю підсисних + глибокопорсна + переводиться на 110 добу. Період утримання явно поросних + становить:
114 - (30+ 4)=80 днів.
Визначаємо, яка кількість технологічних груп + буде постійно знаходитися на дільниці. Цикл складається з двох частин:
- періоду зайнятості тваринами:(30 днів умовної поросності + 80 днів явної поросності = 110 днів);
- часу на виконання робіт по санації і ремонту приміщення.
Кількість технологічних груп на дільниці:
кількість +, що йтимуть на парування за 1 день:
група холостих + (буферна група) на комплексі:
12 * 23 = 276 голів
Сформовано технологічних груп + за рік:
365/4 = 91,25 = 92 раз
Постійне поголів'я умовно поросних +:
(46 голови*(30 днів : 4 днів)= 345 голови)
Постійне поголів'я явно поросних +:
(39 голови*(80 днів:4 днів) = 780 голів)
Постійне поголів'я + на дільниці:
(276+345+780 = 1401 голів)
Отримані результати відображаємо в таблиці 2.2.
Таблиця 2.2
Основні параметри діяльності дільниці холостих і поросних свиноматок
Показники |
Кількість |
||
за ритм |
за рік |
||
Крок ритму виробництва, діб |
4 |
||
Кількість технологічних груп на дільниці, голів |
29 |
||
Розмір технологічної групи умовно поросних + |
46 |
4186 |
|
Холостих + , % |
19 |
||
Холостих + , голів |
7 |
637 |
|
Розмір технологічної групи явно поросних +, голів |
39 |
3549 |
|
Сформовано технологічних груп + |
1 |
92 |
|
Постійне поголів'я умовно поросних + |
345 |
||
Постійне поголів'я явно поросних + |
780 |
||
Постійне поголів'я холостих + |
270 |
||
Постійне поголів'я + на дільниці |
1401 |
||
Типове приміщення місткістю, голів |
2000 |
||
Потреба в приміщеннях |
1 |
Розрахунок поголів'я:
За розрахунками буде запліднено за рік 91 технологічних груп + по 46 голів в групі, тобто 4232 голів. При двократному заплідненні для цього потрібно 8464 робочих доз сперми (2*4232).
Використовуємо > плідників у режимі 1 раз у 4 днів.
Середній об'єм еякуляту-250 мл. Всього за рік від 1 > можна взяти сперми:
365 / 4 = 91 рази
При розмірі робочої дози сперми 150 мл від одного > за рік можна одержати робочих доз:
Поголів'я > буде становити:
Для гарантованого забезпечення спермою необхідно планувати 30 % резервних > (4 голови).
Для нормального функціонування підприємства необхідно мати 16 основних кнурів-плідників. Перевірювані >, яких привчають до роботи, з врахуванням їх якості, досягають 50 % кількості основних, тобто 8 голів.
Загальна кількість > - 24 голів (16+8).
На циклограмі відображаємо зайнятість дільниці холостих та поросних, з врахуванням кроку ритму та санітарного розриву на даній дільниці.
2.1.3 Дільниця підсисних свиноматок
Технологічні групи глибокопоросних з інтервалом, рівним кроку ритму виробництва, надходять на дільницю поросних
Час, протягом якого секція (сектор) зайнята тваринами, становить 4+4+35+=43 дня і є періодом зайнятості приміщення тваринами.
4 днів |
4 днів |
35 днів |
|
глибокопоросна + |
тривалість опоросу в одній секції |
підсисна + |
Кількість технологічних груп визначають на дільниці:
Постійне поголів'я глибокопоросних + на дільниці:
(3 днів / 4 днів) * 39 глибокопоросні += 30 голів
Постійне поголів'я + у період опоросу технологічної групи:
(5 днів /4 днів) * 39 голів = 49 голів
Постійне поголів'я підсисних +:
35 день / 4 днів * 30 голів = 315 голови
Постійне поголів'я поросят на дільниці:
35 днів / 4днів * 415 голів = 3632 голів
Одержаний приріст від групи поросят-сисунів
(19,3-1,2) кг * 315 =5701,5 кг = 57,01 ц
Отримані результати відображаємо в таблиці 2.3.
Таблиця 2.3
Основні параметри дільниці підсисних свиноматок
Показники |
Кількість |
||
за ритм |
за рік |
||
Крок ритму виробництва, діб |
4 |
||
Кількість технологічних груп на дільниці |
12 |
||
Технологічної групи глибокопоросних +, голів |
39 |
3549 |
|
Тривалість опоросу + технологічної групи, діб |
4 |
||
Аварійних опоросів, % |
7 |
||
Аварійних опоросів, голів |
3 |
273 |
|
Технологічна група підсисних +, голів |
35 |
3185 |
|
Технологічна група поросят на час народження, голів |
432 |
3931 |
|
Технологічної групи поросят на час переведення на дільницю дорощування, голів |
397 |
3617 |
|
Середній розмір технологічної групи поросят-сисунів на дільниці, голів |
415 |
||
Тривалість підсисного періоду, діб |
35 |
||
Тривалість періоду утримання відлучених поросят на дільниці, діб |
- |
||
Постійне поголів'я глибокопоросних + на дільниці, голів |
30 |
||
Постійне поголів'я + у період опоросу технологічної групи, голів |
39 |
||
Постійне поголів'я підсисних +, голів |
315 |
||
Постійне поголів'я поросят-сисунів на дільниці, голів |
3632 |
||
Одержаний приріст від групи поросят-сисунів, ц |
57,01 |
5187,91 |
|
Типове приміщення місткістю, голів |
6000 |
||
Потреба в приміщеннях |
1 |
||
Кількість секцій |
720 |
||
Кількість станків у 1 секції |
36 |
2.1.4 Дільниця дорощування молодняку
Початкова жива маса поросят при надходженні з дільниці підсисних + згідно з проектним завданням досягає 7,7 кг , а кінцева -- 34 кг, тобто приріст однієї голови молодняку за період дорощування становить (34-7,7) = 26,3 кг. Середньодобовий приріст підсвинків на дільниці: 287 г. Тривалість періоду утримання молодняку -- 92 днів (26,3 кг / 0,287 кг).
Кількість технологічних груп на дільниці дорощування становить:
(92 + 4) / 4 = 24 груп
Отримані результати відображаємо в таблиці 2.4.
порода свиня молодняк дорощування
Таблиця 2.4.
Основні параметри дільниці дорощування
Показники |
Кількість |
||
за ритм |
за рік |
||
Крок ритму виробництва, діб |
4 |
||
Період зайнятості однією групою, діб |
96 |
||
в т. ч. період зайнятості тваринами, діб |
92 |
||
санітарний розрив, діб |
4 |
||
Кількість технологічних груп на дільниці |
24 |
||
Технологічна група при постановці на дорощування, голів |
397 |
33120 |
|
Технологічна група під час передачі на відгодівлю, голів |
274 |
12604 |
|
Середній розмір технологічної групи, голів |
383 |
||
Санітарний брак поросят, % |
7 |
||
Санітарний брак поросят, голів |
28 |
2548 |
|
Постійне поголів'я підсвинків на дільниці, голів |
8809 |
||
Буде одержаний приріст за рахунок: |
|||
- кондиційного молодняку |
97,03 |
894 |
|
- некондиційного молодняку |
3,24 |
298,08 |
|
Валовий приріст на дільниці дорощування |
100,24 |
9121,84 |
|
Типове приміщення місткістю, голів |
|||
Потреба в приміщеннях |
|||
Кількість секцій |
|||
Кількість станків у 1 секції |
Середній розмір технологічної групи: 383 голів
Постійне поголів'я підсвинків на дільниці: 383 голів * (92 / 4) = 8809 голова
Буде одержаний приріст за рахунок:
- кондиційного молодняку 26,3 кг * 369 голів = 9705 кг = 97,05 ц
- некондиційного молодняку 11,6 * 28 голів = 324,8 кг = 3,24 ц
Валовий приріст на дільниці дорощування становить 97,05 ц + 3,24 ц = 100,3 ц
2.1.5 Дільниця відгодівлі свиней
Середня жива маса при постановці на відгодівлю - 34 кг; середньодобовий приріст молодняку на відгодівлі - 495 г; санітарний брак - 1 %; середня жива маса молодняку при знятті з відгодівлі - 98 кг.
Період утримання молодняку на відгодівлі:
(98-34) кг / 0,495 кг за день = 129 доба.
Кількість технологічних груп на дільниці :
Постійне поголів'я молодняку, який відгодовують:
367 * (129 / 4) = 11836 голів
Жива маса кондиційних свиней знятих з відгодівлі:
365*0,98 ц = 357,7 ц
Середній розмір технологічної групи - 367 голів
Буде одержаний приріст за рахунок:
- кондиційного молодняку: (98-34) кг * 365 голів = 23360 кг = 233,60 ц
- некондиційного молодняку: (61,4-34) кг * 4 голів = 110 кг = 1,1 ц
Валовий приріст живої маси на дільниці всього за рік: 357,7 ц+1,1 ц=ц
Отримані результати відображаємо в таблиці 2.5.
Таблиця 2.5.
Основні параметри дільниці відгодівлі свиней
Показники |
Кількість |
||
за ритм |
за рік |
||
Крок ритму виробництва, діб |
4 |
||
Період зайнятості однією групою, діб |
136 |
||
в т. ч. період зайнятості тваринами, діб |
129 |
||
санітарний розрив, діб |
7 |
||
Кількість технологічних груп |
92 |
||
Середня жива маса на початку відгодівлі, кг |
34 |
||
Середня жива маса на кінець відгодівлі, кг |
98 |
||
Технологічна група при постановці на відгодівлю, голів |
369 |
- |
|
Санітарне вибракування молодняку, % |
1 |
||
Санітарне вибракування молодняку, голів |
4 |
368 |
|
Жива маса вибракуваного поголів'я, кг |
62 |
- |
|
З відгодівлі буде знято кондиційного поголів'я, голів |
365 |
33215 |
|
Жива маса кондиційних свиней знятих з відгодівлі, ц |
357,7 |
3255,07 |
|
Середній розмір технологічної групи, голів |
367 |
- |
|
Постійне поголів'я підсвинків на дільниці, голів |
11836 |
||
Буде одержаний приріст за рахунок: |
|||
- кондиційного молодняку, ц |
233,6 |
21257,6 |
|
- некондиційного молодняку, ц |
1,1 |
100,1 |
|
Кількість вибракуваних + на відгодівлі, голів |
- |
644 |
|
Середня жива маса + в кінці відгодівлі, кг |
270 |
||
Валовий приріст на дільниці відгодівлі, ц |
358,8 |
32650,8 |
|
Проектна потужність господарства, т |
3209 |
||
Виконання проектного завдання, т |
3255,07 |
||
Рівень перевиконання, % |
1,4 |
На циклограмі відображаємо зайнятість дільниці відгодівлі поросят, з врахуванням кроку ритму та санітарного розриву на даній дільниці.
Виконання проектного завдання виробництва свинини:
1)реалізований кондиційний молодняк - 12663 ц;
2)реалізовані, відгодовані, вибракувані свиноматки:
273 голів * 2,2 ц = 600,6 ц
3)відгодовані, реалізовані свинки:
273голів * 1,05 ц = 286,65 ц
Всього: 12663 ц +286,65 ц +600,6 ц = 13550,25 ц.
Рівень перевиконання:
12570 ц - 100%
13550,25 ц - х х = (13550,25 * 100) / 12570 = 7,8%
На 110 добу життя поросята переводяться на дільницю відгодівлі з живою масою 32 кг, середньодобовий приріст на даній дільниці 725 г. Жива маса в кінці відгодівлі 105 кг.
2.1.6 Технологія вирощування ремонтного молодняку свиней
Рівень вибракування основного стада залежить від багатьох причин.
1) ремонт маточного стада відбувається протягом року рівними частинами;
2) рівень вибракування стада визначається як сумарний процент вибракування основних і перевірюваних + і прийнятий за 35%;
3) тривалість стану + як перевірюваної становить 5,3 міс :
(115 днів поросності + 45 днів вирощування поросят) / 30 днів (місяць) = 5,3 міс
Загальна кількість + 1787 голів. Рівень вибракування 36%, за рік буде вибракувано:
1787 голів - 100 %
х - 36%
Кількість ремонтних свинок, відібраних на вирощування за рік буде складати:
644 * 2 = 1288 голів ;
На протязі вирощування проводиться контроль росту і розвитку ремонтного молодняку. За цей період передбачається провести три вибракування ремонтних підсвинків :
· у 4-місячному віці - 50% (від усієї кількості, що потрібно вибракувати );
· у 6-місячному - 30;
· у 8 - місячному - 20 %.
Щомісячно зі стада технологічних свиноматок буде вибувати:
644 голів / 12 місяців = 54 голови
Постійне поголів'я перевірюваних + буде таким:
54 голови * 5,3 міс = 287 голови
а питома їх кількість у стаді :
За рахунок власного молодняку відбувається поповнення основного стада.
2.2 ЗАБЕЗПЕЧЕНІСТЬ ГОСПОДАРСТВА ВИРОБНИЧИМИ ПРИМІЩЕННЯМИ І КОРМАМИ
ПОТРЕБА В ПРИМІЩЕННІ
Отримані результати відображаємо в таблиці 2..6.
ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ КОРМАМИ, ПІДГОТОВКА КОРМІВ ДО ЗГОДОВУВАННЯ
Отримані результати відображаємо в таблиці 2.27.
Таблиця 2.6.
Розрахунок потреби поголів'я в станкомісцях і приміщенні
Статево-вікові групи |
Тривалість зайнятості станків з сан. розрив діб |
Число груп |
Кількість свиней у групі, гол. |
Необхідно станкомісць |
Проектна місткість приміщень, гол. |
Необхідно приміщень |
Норма площі на 1 гол., м2 |
Необхідно корисної площі, м2 |
|
> основні |
365 |
24 |
1 |
24 |
- |
- |
7 |
168 |
|
> ремонтні |
365 |
6 |
1 |
6 |
- |
- |
7 |
42 |
|
Ремонтні + |
365 |
65 |
20 |
1288 |
100 |
13 |
2 |
2576 |
|
+холості |
112 |
14 |
20 |
276 |
- |
- |
2 |
552 |
|
+поросні |
115 |
29 |
46 |
1334 |
2000 |
1 |
2 |
2668 |
|
+ підсисні |
От75 |
12 |
35 |
720 |
- |
- |
|||
Поросята-сисуни |
75 |
12 |
432 |
5184 |
6000 |
1 |
0,5 |
- |
|
Відлучені поросята |
От 70 |
24 |
397 |
9528 |
1200 |
8 |
2 |
3811,2 |
|
Молодняк на відгодівлі |
155 |
34 |
369 |
12546 |
1200 |
11 |
1,5 |
10037 |
|
Дорослі + та > на відгодівлі |
60 |
65 |
10 |
644 |
- |
- |
1,2 |
773 |
Таблиця 2.7.
Річна потреба в кормах
2.3 ЕКОНОМІЧНА ОЦІНКА ТЕХНОЛОГІЇ ВИРОБНИЦТВА СВИНИНИ
ЕКОНОМІЧНА ЕФЕКТИВНІСТЬ…..
Отримані результати відображаємо в таблиці 2.8.
Таблиця 2.8.
Постійне поголів'я свиней
Технологічні групи |
Кількість голів |
|
Всього > |
24 |
|
Всього + |
1787 |
|
Ремонтного молодняку |
1282 |
|
Поросята сисуни |
3632 |
|
Поросята на дорощуванні |
8809 |
|
Свині на відгодівлі |
11836 |
|
Всього |
27378 |
Реалізація продукції…..
Отримані результати відображаємо в таблиці 2.9.
Таблиця 2.9.
Розрахунок вартості реалізованої продукції
Технологічні групи |
Кількість голів |
Середня жива маса, ц |
Вироблено всього, ц |
Ціна реалізації 1 ц, грн. |
Загальна сума, грн. |
|
Відгодований молодняк (кондиційний) |
33215 |
0,98 |
32550,7 |
3800 |
123692660 |
|
Вибракувані відгодовані + |
644 |
2,7 |
1738,8 |
3800 |
- |
|
Вибракувані відгодовані ремонтні + |
644 |
0,98 |
631,12 |
3800 |
- |
|
Всього |
- |
- |
34920,62 |
3800 |
- |
Матеріальні витрати…..
Отримані результати відображаємо в таблиці 2.10.
Таблиця 2.10.
Розрахунок інших витрат на виробництво свинини
Вид затрат |
Матеріальні витрати в рік на 1 голову |
Матеріальні витрати, всього |
Ціна витрат, грн. |
Всього затрат,грн. |
|
Автотранспорт |
15 грн. |
51330 |
- |
51330 |
|
Тракторні роботи |
5 грн. |
17110 |
- |
17110 |
|
Водопостачання |
7 куб. м |
23954 |
1,25 |
29942,5 |
|
Енергопостачання |
15кВт/г |
51330 |
0,156 |
8007,48 |
|
Підстилка |
5,5 кг |
18821 |
0,3 |
5646,3 |
|
Амортизація |
10,6 грн. |
36273,2 |
- |
36273,2 |
|
Поточний ремонт |
3 грн. |
10266 |
- |
10266 |
|
Реконструкція |
- |
- |
- |
800000 |
|
Страхові платежі |
20 грн. |
68440 |
- |
68440 |
|
Інші витрати |
20 грн. |
68440 |
- |
68440 |
|
Загальнофермські витрати |
7 грн. |
23954 |
- |
23954 |
|
Всього витрат |
- |
- |
- |
1217791,98 |
Розрахунок заробітної плати…….
Отримані результати відображаємо в таблиці 2.11.
Таблиця 2.11.
Розрахунок заробітної плати
Категорія працівників |
Норма обслуговування, голів |
Кількість працівників |
Тарифна ставка, грн. |
Річний тарифний фонд, грн |
Резерв відпусток, грн |
|
Оператор |
400 |
60 |
700 |
504000 |
- |
|
Слюсар |
12 |
500 |
72000 |
- |
||
Сторож |
36 |
400 |
172800 |
- |
||
Бригадир |
4 |
700 |
33600 |
- |
||
Всього |
||||||
Зооінж. сел. |
1 |
800 |
9600 |
- |
||
Зооінжен. |
4 |
760 |
36480 |
- |
||
Вет. лікар. |
4 |
800 |
38400 |
- |
||
Вет. санітар. |
8 |
600 |
57600 |
- |
||
Тех.штуч.ос. |
1 |
750 |
9000 |
- |
||
Директор |
1 |
900 |
10800 |
- |
||
Бухгалтер |
4 |
700 |
33600 |
- |
||
Інші праців. |
36 |
500 |
216000 |
- |
||
Всього |
171 |
- |
1193880 |
99490 |
||
Фонд всього |
- |
- |
- |
1293370 |
Отримані результати відображаємо в таблиці 2.12.
Таблиця 2.12.
Загальні витрати в свинарстві
Статті витрат |
Всього витрат,грн. |
У тому числі, грн |
На 1 ц продукції, грн |
У зальних витратах % |
|||
змінні |
постійні |
змінні |
постійні |
||||
Закупівля свиней |
- |
- |
- |
- |
|||
Зарплата |
1293370 |
1293370 |
- |
95,45 |
- |
12,96 |
|
Закупівля БМВД |
7569261,7 |
7569261,7 |
- |
558,61 |
- |
75,83 |
|
Власні корми |
|||||||
Автотранспорт |
51330 |
51330 |
- |
3,79 |
- |
0,51 |
|
Тракторні роботи |
17110 |
17110 |
- |
1,26 |
- |
0,17 |
|
Водопостачання |
29942,5 |
29942,5 |
- |
2,21 |
- |
0,3 |
|
Енергопостачання |
8007,48 |
8007,48 |
- |
0,59 |
- |
0,08 |
|
Підстилка |
5646,3 |
5646,3 |
- |
0,42 |
- |
0,06 |
|
Амортизація |
36273,2 |
- |
36273,2 |
- |
2,68 |
0,36 |
|
Поточний ремонт |
10266 |
- |
10266 |
- |
0,76 |
0,1 |
|
Страхові платежі |
68440 |
- |
68440 |
- |
5,05 |
0,69 |
|
Інші витрати |
68440 |
- |
68440 |
- |
5,05 |
0,69 |
|
Загально фермські витрати |
23954 |
- |
23954 |
- |
1,76 |
0,24 |
|
Реконструкція |
800000 |
800000 |
- |
59,04 |
- |
8,01 |
|
Всього витрат |
9982041,18 |
9774667,98 |
207373,2 |
721,37 |
15,3 |
736,67 |
Виходячи з вищенаведених даних можна розрахувати рентабельність виробництва свинини у господарстві в майбутньому за такою методикою:
Виручка від реалізації продукції за договірними цінами в плановому році складає (Р) - 12195225 грн.
Загальні витрати - матеріально-грошові затрати на виробництво і реалізацію продукції становить (С) - 9982041,18 грн.
Розрахунок валового прибутку, грн:
П = Р - С
П = 12195225 грн. - 9982041,18 грн. = 2213183,82 грн.
Рівень розрахункової рентабельності (Рр) виробництва свинини у даному господарстві буде становити:
- Рр = П / С*100
- Рр. = 2213183,82 грн / 11263364,28 грн = 19,65%
- Собівартість одиниці продукції визначається як співвідношення виробничих витрат до обсягу виробленої продукції:
- Соп = Вв / Ов,
- де Соп - собівартість одиниці продукції
- Вв - сума виробничих витрат
- Ов - обсяг виробництва продукції.
- Собівартість виробництва 1 ц продукції - 736,67 грн.
- Для розрахунку точки беззбитковості ми всі витрати з реалізації проекту розбили на постійні та змінні. Отримані дані дають можливість розрахувати яку кількість продукції господарство повинно продати, щоб окупити витрати.
- Точку беззбитковості визначають за формулою:
- Тб =
- де Тб - кількість одиниць продукції, що необхідно продати для досягнення беззбитковості,
- Вп - умовно постійні витрати, грн.,
- Взм - змінні витрати, грн.,
- Ц - ціна одиниці продукції, грн.
- Тб =
- Тобто, при умові реалізації продукції за ціною 900 грн. за 1 ц живої маси і при витратах на 1 ц свинини 721,37 грн. беззбитковість буде при продажі 1160,9 ц або 8,57% від загального обсягу продукції. При виконанні 7,8% реалізації свинини - рентабельність досягне - 19,65%.
- Розрахунок терміну окупності інвестицій при реалізації проекту, суми прибутку, який буде однаковий протягом довгого часу, визначаємо за формулою:
- Т = І / Пр, Т = 4584630,8 / 2213183,82 = 2,07 років
- де Т - термін окупності інвестицій, роки
- І - розмір інвестицій, грн.
- Пр - прибуток, грн..
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ЛІТЕРАТУРНИХ ДЖЕРЕЛ
1. https://latifundist.com
2. https://ukrprod.dp.ua/2012/10/27/braziliya-na-mirovom-rynke-svininy-2006-2011-gody.html
3. https://www.pig333.ru/
4. http://meatinfo.ru/news/ahdb-prognoziruet-slogniy-god-dlya-otrasli-svinovodstva-v-brazilii-381821
Размещено на Allbest.ru
Подобные документы
Технологія потокового виробництва свинини. Цехи холостих, поросних свиноматок. Вирощування підсисних поросят. Обладнання для утримання кнурів, поросних свиноматок. Розрахунок руху поголів’я свиней і виробництва свинини. Визначення річної потреби в кормах.
курсовая работа [68,4 K], добавлен 22.04.2016Історія виведення дюрок породи свиней, їх біологічні особливості. Зв’язок продуктивності з конституцією. Племінна робота з тваринами. Забезпеченість господарства приміщеннями і кормами. Технологія потокового виробництва свинини та її економічна оцінка.
курсовая работа [84,4 K], добавлен 30.03.2011Біологічні особливості свиней. Швидкість росту і витрати кормів. Суть інтенсивної технології виробництва свинини. Вивчення технології утримання груп свиней в умовах господарства. Особливості годівлі холостих і супоросних свиноматок, вирощування поросят.
дипломная работа [62,6 K], добавлен 25.10.2011Дослідження впливу згодовування ферментного препарату, що вивчається, на продуктивні якості молодняку свиней, покращення його відгодівельних якостей. Аналіз і оцінка збільшення живої маси від контролю, а також динаміка середньодобового приросту.
статья [23,8 K], добавлен 22.02.2018Характеристика кормової бази свиней. Розрахунок енергетичної поживності кормів в енергетичних кормових одиницях. Годівля кнурів-плідників, свиноматок холостих, першого і другого періоду поросності, підсисних, поросят та ремонтного молодняку свиней.
дипломная работа [124,4 K], добавлен 20.05.2015Біологічні особливості цесарок: екстер'єр, забарвлення оперення та період несучості. Породи цесарок: сіро-крапчасті, загорські білогруді та сибірські білі. Вирощування ремонтного молодняку: рецепти повнораціонних комбікормів для годівлі; основні хвороби.
контрольная работа [38,6 K], добавлен 08.07.2012Породи і типи у свинарстві, нові підходи до годівлі в домашніх умовах. Розрахунок річної потреби в кормах для молодняку корів і свиней. Визначення потреби в земельній площі для виробництва кормів. Складання комбікормів і раціонів для різних видів тварин.
курсовая работа [449,9 K], добавлен 07.12.2011Аналіз ефективності схрещування сучасних генотипів свиней зарубіжної та вітчизняної селекції, для підвищення м’ясної продуктивності молодняку. Аналіз енергії росту, основних відгодівельних, забійних і м’ясних якостей чистопородних та помісних тварин.
статья [25,4 K], добавлен 27.08.2017Загальні відомості про походження свиней, класифікація їх сучасних порід за напрямом продуктивності. Визначення валового виробництва м'яса і необхідної кількості молодняку для постановки в цех дорощування. Розрахунок поголів'я свиноматок, кнурів, поросят.
курсовая работа [39,5 K], добавлен 16.03.2013Роль та основні напрями розвитку свинарства в Україні. Організація виробництва свинини. Коротка організаційно-економічна характеристика СК "Перемога". Розрахунок ефективності виробництва свинини на підприємстві. Аналіз фінансового стану організації.
курсовая работа [172,3 K], добавлен 17.11.2013