Мінливість ростових показників молодняка свиней миргородської породи у залежності від інбридингу та походження

Размещено на http://www.allbest.ru//

Размещено на http://www.allbest.ru//

Мінливість ростових показників молодняка свиней миргородської породи у залежності від інбридингу та походження

Войтенко С.Л.

зав. кафедри, доктор сільськогосподарських наук

В статті викладені результати досліджень методів розведення свиней миргородської породи, яка на даному етапі є не численною й утримується лише в одному племінному господарстві України. Доведена можливість використання в селекційному процесі свинок, що мають 6% і 12 % умовної частки кровності за породою п?єтрен, а решта - за миргородською породою. Розведення таких тварин не приводить до зниження ростових показників, порівняно із чистопородним молодняком, але запобігатиме звуженню генетичної різноманітності популяції та уникнення спорідненого підбору батьківських пар. Встановлена доцільність використання в локальній популяції інбредних кнурців, ступінь сумарного інбридингу яких 1-3%. Такі тварини не знижують живу масу та прирости в процесі вирощування, порівняно з аутбредним молодняком і можуть використовуватися для відтворення стада при чистопородному розведенні.

Ключові слова: миргородська порода, жива маса, прирости, походження свинок, ступінь інбридингу кнурців.

В статье изложены результаты исследований методов разведения свиней миргородской породы, которая на современном этапе не численная и содержится только в одном племенном хозяйстве Украины. Установлена возможность использования в селекционном процессе свинок, имеющих 6% и 12% условной кровности по породе пьетрен. Разведение таких животных не приведет к снижению ростовых показателей, сравнительно с чистопородными животными, но предотвратит сужение генетического разнообразия популяции и родственный подбор отцовских пар. Доведена целесообразность использования в локальной популяции инбредных хрячков, степень суммарного инбридинга у которых 1-3%. Такие животные не снижают живую массу и приросты в процессе выращивания, по сравнению с аутбредным молодняком и могут использоваться для воспроизводства стада при чистопородном разведении.

Ключевые слова:миргородская порода, живая масса, приросты, происхождение свинок, степень инбридинга хрячков.

Постановка проблеми в загальному вигляді і її зв'язок з актуальними науковими і практичними завданнями.

Миргородська порода свиней, яка на даному етапі розвитку галузі свинарства утримується лише в одному племінному господарстві - ДП «ДГ ім. Декабристів» Полтавської області й постійно скорочує свою численність, має ряд серйозних проблем, які стосуються добору молодняка за лінійною належністю та бажаними ознаками продуктивності, підбору батьківських пар, які неспоріднені між собою, використання інбредних тварин тощо.

Загальновідомо, що процес вирощування ремонтних свиней відноситься до основних факторів, які впливають на рівень подальшої їх продуктивності, обумовленої генотипом. Встановлено, що вплив генотипу на інтенсивність росту може досягати 55 % [10]. Вирощування молодняка - це досить складний і відповідальний процес, який вимагає об'єднання зусиль щодо початкового добору кращих тварин, забезпечення їм належних умов утримання та відповідного рівня годівлі в процесі вирощування, точності оцінювання ознак продуктивності та інших міроприємств, що в кінцевому результаті приведуть до повної реалізації спадковості тварин. [1, 11].

Поза різні методи добору свиней, найбільш вживаним є метод індивідуального відбору, який передбачає оцінку кожної тварини за фенотипом, генотипом та комплексом ознак [6]. Вважається, що такий метод добру більш ефективний, порівняно із масовим, оскільки забезпечує більш швидке вдосконалення стада [12]. свиня селекційний інбридинг

Наразі у галузі свинарства добір тварин найчастіше здійснюється на основі бонітування, або комплексної оцінки за сукупністю ознак. При цьому основними ознаками при доборі молодняка за комплексом ознак є походження, жива маса та довжина тулубу в різні вікові періоди, а також власна продуктивність. Причому власна продуктивність визначається лише при досягненні тваринами живої маси 100 кг за їх вирощування згідно відповідної методики, що практично неможливо в більшості племінних господарств. Тому найбільш об'єктивними ознаками, за якими ведуть добір ремонтного молодняка в процесі вирощування і які дозволяють прогнозувати їх продуктивність, вважається жива маса та довжина тулубу в обумовлені вікові періоди.

З урахування чого добір ремонтних свиней за живою масою, а також приростами в процесі їх вирощування з метою добору більш високопродуктивних, є актуальним питанням, особливо для закритої не численної популяції, якою є миргородська порода на сучасному етапі її розвитку.

Аналіз останніх досягнень в дослідженнях і публікацій з даної проблеми.

Багатьма дослідниками встановлено, що ріст тварин - це збільшення живої маси організму, його тканин і органів, лінійних промірів, які відбуваються в результаті розмноження клітин та збільшення їх маси й супроводжуються формуванням характерного типу будови тіла. На ріст свиней впливають генетично обумовлені та паратипові фактори [2, 5, 8].

При цьому для кожної породи свиней існують генетично обумовлені межі оптимального процесу росту, які приводять до зниження інтенсивності росту тварин із збільшенням їх віку. Жива маса молодняка відноситься до фактору, від якого залежить збереженість поросят, скорочення строків їх вирощування, зменшення витрат корму та підвищення відтворної здатності тощо. Доведено існування високого кореляційного зв'язку між живою масою свиней в ранньому віці - від народження до одно- двохмісячного віку і досягненням живої маси 100 кг [9]. Саме тому в умовах сучасного виробництва свинини рекомендовано так організовувати вирощування поросят, щоб їх жива маса у місячному віці становила 6 -7 кг, а в двохмісячному - не менше 15-16 кг [4].

При розведенні свиней миргородської породи в основу селекційно-племінної роботи покладено принцип збереження їх біологічних особливостей, а також конституційно-морфологічних параметрів, що узгоджується із використанням однорідного підбору за продуктивністю, походженням, віком, ступенем спорідненості тощо. Подібні кроки приводять до створення консолідованої сільськогосподарської популяції, але з урахуванням її малої численності можливий прояв крайніх варіант однорідного підбору - зниження резистентності тварин й життєздатності молодняка, а також повне виродження породи. Певним прогресом у підвищення генетичної мінливості малочисленої популяції та уникнення спорідненого розведення може бути ввідне схрещування з породами, які брали участь у її створені чи удосконаленні, й залишили певну частку спадковості в геномі. Породою, яка використовувалася для створення нових структурних одиниць в миргородській породі в 70-х роках минулого сторіччя була порода п'єтрен[7], тому до неї повернулися на етапі звуження генетичної мінливості в миргородській породі та різкого скорочення численності породи з метою створення нової лінії [3]. Були одержані тварини різних генерацій за участі породи п'єтрен та миргородської породи, що убезпечувало останню від виродження та спорідненого розведення. Але в силу різних факторів робота була закрита й тварини із стада виранжувані.

Тому метою нашої роботи було встановити вплив походження свинок миргородської породи, а також спорідненості кнурців цієї ж породи на зміну їх ростових показників в процесі вирощування від двох до дев'ятимісячного віку.

Методика досліджень. Дослідження щодо вивчення продуктивності свиней миргородської породи проводилося в ДП «ДГ ім.. Декабристів» Полтавської області, стаді, яке на даному етапі є єдиним, що розводить свиней миргородської породи в Україні.

Свинки миргородської породи були розподілені на три групи залежно від походження: чистопородні тварини (100% кровності за миргородською породою), 88% умовної кровності за миргородською породою та 12 % кровності за породою п'єтрен, а також 94% умовної кровності за миргородською породою та 6 % кровності за породою п'єтрен. Жива маса визначалася в обумовлені вікові періоди на дату народження шляхом зважування тварин зранку до годівлі. Абсолютний та середньодобовий прирости визначені за загальноприйнятих методик у тваринництві. Відносний приріст - за формулоюБроді-Шмальгаузена. Ступінь інбридингу кнурців визначали за використання комп'ютерної програми, ураховуючи сумарний ступінь інбридингу на спільних предків. Одержані результати досліджень опрацьовані методами варіаційної статистики.

Результати досліджень. Нашими дослідженнями встановлено, що ремонтні свинки миргородської породи різної частки кровності за материнською породою під час їх вирощування від двох до дев'ятимісячного віку характеризувалися деякою різницею за показниками живої маси, яка не завжди обумовлювалася їх походженням (табл. 1). Маючи практично однакову живу масу у двохмісячному віці (17,9 - 186кг), ремонтні свинки різного походження до чотирьохмісячного віку в певній мірі її змінили за найменшого значення у тварин, які мали 12% умовної кровності за породою п'єтрен (ІІ група). При цьому свинки із меншою часткою кровності за породою п'єтрен -6% (ІІІ група) мали кращі показники, порівняно із молодняком із більшою часткою кровності за вказаною породою на 2,2кг і дещо переважали чистопородних свинок миргородської породи першої групи.

У подальші вікові періоди жива маса свинок різної частки кровності за миргородською породою та породою п'єтрен (ІІ і ІІІ групи) практично не різнилися між собою й не мали достовірної різниці з тваринами, в генотипі яких не було інформації про породу п'єтрен (І група).

Жива маса, прирости та довжина тулубу ремонтних свинок миргородської породи у залежності від походження

Примітка: М (ч/п) - миргородська порода (чистопородні тварини), П - порода п?єтрен, % - умовна частка кровності за відповідною породою * - Р> 0,95 (при порівнянні до тварин І групи)

Абсолютний приріст свинок за період їх вирощування з двох-до дев'ятимісячного віку варіював у межах 103,0-101,5кг за незначної переваги чистопородних тварин І групи. Частка кровності за породою п'єтрен не забезпечувала суттєвої різниці показника між тваринами ІІ і ІІІ груп. Аналогічна тенденція установлена між групами ремонтних свинок з різною часткою кровності за миргородською породою по відносному й середньодобовому приростах, не підтверджуючи погіршення показників внаслідок присутності в геномі тварин інформації про спадкову основу іншої породи.

Наявність не значної частки умовної кровності (6% і 12 %) породи п'єтрен у свинок миргородської породи не привело до зменшення довжини тулубу у віці 9 місяців. Даний показник знаходився на рівні 109,0-109,6см і не корелював із походженням свинок.

За результатами цих досліджень можливо зробити висновок про доцільність використання свинок, що мають 6% і 12 % умовної частки кровності за породою п'єтрен. Розведення таких тварин не приводить до зниження ростових показників, порівняно із чистопородним молодняком (100% миргородською породою), але запобігатиме звуженню генетичної різноманітності популяції та уникнення спорідненого підбору батьківських пар.

Крім можливості використання тварин, що мають певну частку кровності за миргородською породою та п'єтрен, для локальної популяції актуальним є також можливість використання інбредних тварин, особливо кнурів, численність яких в породі зменшується не лише у зв'язку із зменшенням поголів'я породи, але й впровадження методу штучного осіменіння.

Нашими дослідженнями встановлена не суттєва різниця за живою масою аутбредних і інбредних ремонтних кнурців у віці двох та чотирьох місяців за переваги показнику в наступні вікові періоди у інбредних тварин (табл. 2).

2.Жива маса та прирости інбредних і аутбредних ремонтних кнурців миргородської породи

Примітка: * - Р> 0,95; ** - Р> 0,99 (при порівнянні інбредних тварин до аутбредних)

Як свідчать дані таблиці 2, інбредні кнурці в шестимісячному віці за живою масою переважали аутбредних на 6,0 кг (Р > 0,99), а в дев'ятимісячному віці - на 3,8кг (Р > 0,95), підтверджуючи можливість використання в стаді тварин, сумарний ступінь інбридингу яких 1-3%. Інбредні кнурці мали дещо вищий абсолютний приріст за період їх вирощування від двох-до дев'ятимісячного віку та незначно менший відносний приріст, порівняно із аутбредними тваринами. Різниця між аутбредними і інбредними кнурцями за середньодобовими приростами за час їх вирощування становила 23г (Р> 0,99) за переваги інбредного молодняку. Одержані результати засвідчили можливість використання в локальній популяції інбредних кнурців, які мають в четвертому і вище рядах родоводів інбредних предків. Такий підхід хоча й приведе до звуження генетичної мінливості в породі й не підвищить показники продуктивності тварин, але приведе до прояву інбредної депресії, особливо за інтенсивність росту молодняка.

Висновки.В локальній не численній популяції свиней, якою є миргородська порода, використання свинок із не значною часткою умовної кровності за породою п'єтрен (6% та 12 %) може бути бажаним з огляду на уникнення спорідненого розведення та підтримання генетичної різноманітності популяції. Ремонтні свинки, що мали спадковість породи п'єтрен, за живою масою під час вирощування з двох-до дев'ятимісячного віку, а також приростами та довжиною тулуба практично не відрізнялися від чистопородних миргородських тварин, що свідчить про можливість їх використання в процесі відтворення.

Не приводить до погіршення ростових показників і використання інбредних кнурців миргородської породи, ступінь інбридингу яких 1-3%. При значній кількості в породі генетично подібних тварин та зменшенні її численності уникнути спорідненого розведення не можливо. Саме за таких підходів можна допускати до відтворення кнурців, сумарний інбридинг яких на спільних предків не вище 3%.

Література

Беззбов В. И. Особености технологии выращивания ремонтных свинок для промышленного комплекса / В. И. Беззбов, И. И. Перашвили // Сельское хозяйство - проблемы и перспективы.- Гродно, 2006. - Т.2 сельскохозяйственные науки (зоотехния). - C. 254-259.

Биологические закономерности роста и развития сельскохозяйственных животных / [В. С. Козырь , В. И. Барабаш, Д. Д. Чертков и др.]. - Днепропетровск : ВКФ Оксамит-Текс, 2004. - 541 с.

Войтенко С.Л. Генезис миргородської породи свиней / Вісник Полтавської державної аграрної академії .- 2012.-№ 3 .- С. 94- 99.

Данилова Т. Н.Живая маса поросят при рождении как селекционный и технологичесий показатель / Т.Н. Данилова, В.И. Герасимов // «Современные роблемы и технологические инновации в производстве свинины в странах СНГ»: XX межд. научн. - практ. конф., 20 -21 июня2013 г.: Сб. трудов. - Чебоксары, 2013. - С .223-226.

Іжболдіна О. О. Закономірності росту молодняку свиней різногопоходження/О. О. Іжболдіна //Збірник наукових праць Вінницького національного аграрного університету. - 2011. - Вип. 9 (49). - С. 114-118.Плохинский Н.А. Руководство по биометрии для зоотехников/ Н.А Плохинский. - М.:Колос, 1969. -255с.

Коваленко В. П. Удосконалення прийомів відбору по підвищенню продуктивних ознак свиней / В. П. Коваленко, В. Г. Пелих, С. П. Панкеев // Таврійський науковий вісник. - Херсон. 2000. - Вип. 15. - С. 29-32.

Матієць М. І.Поліпшення миргородських свиней ввідним схрещуванням з п'єтренами / Матієць М. І., Деркач М. О.Вільховий П.М. // Респ. міжвідомчий тематичний наук. зб. „Свинарство” - К.: Урожай,1973. - Вип. 18. - С. 10-16.

Мамонтов Н. Динамикаживоймассы и напряженностьростаподсвинков / Н. Мамонтов, И. Пустовит, В. Бурмистров // Свиноводство. - 2004. - № 4. - С.10 -11.

Поляков В. Інтенсивність росту свиней и прогнозування їхніх відгодівлеьних якостей / В. Поляков // Тваринництво України. - 1997. - № 5. - С.12

Свечин Ю.К. Прогнозирование продуктивности свиней в раннем воздасте / Ю.К. Свечин // Вестник сельскохозяйственной науки. - 1985. - № 4. - С. 103-108.

Смирнов О.К. Раннее определение продуктивности животных/ О.К. Смирнов. - М.: Колос, 1974. - 112 с.

Saver D. Die Folgewurfleistung von sauen in Abhдngigkeit vor der Erstwurfrobe und aufruchtleistung. / D. Saver, M. Langhammer, J.Krause // Arch. Tierz. - Berlin. - 1986. - V. 29. - № 5. - S. 503-514.

Размещено на Allbest.ru